Особливості формування і розподілу доходів ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району

Зміст

Вступ Розділ 1. Теоретично-правові основи формування доходів сільськогосподарських підприємств

1.1 Теоретичні основи формування доходів сільськогосподарських підприємств та нормативно-правове забезпечення формування доходів сільськогосподарських підприємств Розділ 2. Формування та використання доходів у сільськогосподарських підприємствах

2.1 Фінансово-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства

2.2 Планування та формування доходів сільськогосподарського підприємства

2.3 Розподіл і використання доходів сільськогосподарського підприємства

Розділ 3. Напрями вдосконалення формування та використання доходів сільськогосподарського підприємства Висновки Список використаних джерел

Додатки

Вступ Ситуація яка нині склалася в країні, спричинила низку змін у фінансовій системі України, а головне, в її основній ланці - фінанси підприємств. В сучасних умовах ринку і жорсткої конкуренції дохід і пошук способів його підвищення стають, мабуть, найактуальнішими проблемами для будь-якого підприємства. Підвищення прибутковості діяльності займає все більш значимі позиції в системі цілей підприємства. Тим більше, що сучасні вчені і практики стверджують, що отримання доходу є метою практично всіх фірм і є домінуючою.

Одними із основних вимог стабільного у функціонуванні підприємств є беззбитковість господарської діяльності, покриття витрат власними доходами та забезпечення у визначених розмірах прибутковості, рентабельності господарювання. В умовах досконалої конкуренції сповідується мета — отримання доходу і прибутку за для того щоб не опинитися витісненим з ринку, підприємство повинно всю свою діяльність орієнтувати на максимізацію прибутку.

Доходами організації визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов’язань, що приводить до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників (власників майна) .

Правильне визначення, формування і розподіл доходів у фінансово — господарської діяльності організації відіграє важливу роль і безпосередньо впливає на престижність і рентабельність підприємства.

Об'єкт дослідження — виробничо-господарська діяльність відкритого акціонерного товариства «Зелений гай», Вознесенського району.

Предмет дослідження — економічні відносини з формування та використання доходів сільськогосподарського підприємства .

Мета роботи полягає в дослідженні проблем та основних особливостей формування і розподілу доходів сільськогосподарських підприємств, на прикладі ВАТ «Зелений гай».

Виходячи з поставленої мети, необхідно вирішити такі задачі:

— вивчити суть і функції, порядок формування і використання доходів сільськогосподарських підприємств;

— проаналізувати формування та розподілу доходів в ВАТ «Зелений гай»;

— розглянути порядок здійснення бухгалтерського обліку та аудиту доходів підприємства;

— виявити напрямки збільшення доходів .

У даній роботі, при вирішені поданих таблиць, були застосовані такі методи дослідження:

— статистичний — застосовуються в тих випадках, коли зміна показників, що аналізуються, може бути представлена як випадковий процес. Статистичні методи, відіграють важливу роль у прогнозуванні поводження економічних явищ .

— економіко — математичний — математичний опис досліджуваного економічного процесу або об'єкта.

Розділ 1. Теоретично-правові основи формування доходів сільськогосподарських підприємств

1.1 Теоретичні основи формування доходів сільськогосподарських підприємств та нормативно-правове забезпечення формування доходів сільськогосподарських підприємств Згідно законодавства України підприємство — основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Найважливішим напрямком в його діяльності є забезпечення грошових надходжень, за допомогою яких відшкодовуються витрати виробництва й обороту, своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку.

Доходи, а саме їх значення, джерела їх надходження та напрямки використання про регламентовані в положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». В якому зазначено, що дохід — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, або зменшення зобов’язань які призводять до збільшення власного капіталу.

Саме вони у вигляді виручки від продукції, робіт, послуг, іншого майна України та майнові права є джерелом покриття затрат на виробництво та її реалізації продукції і на позареалізаційних витрат й отримання прибутку підприємством.

Виручка від продукції є важливим чинником формування фінансових результатів діяльності підприємства, тому важливо грамотно її визначати. Існують два методу її визначення:

1.Кассовий метод полягає у тому, що виручка формується по мірі її сплати: при безготівкових розрахунках — у міру надходження коштів за товари на рахунки, а під час розрахунків готівкою — під час надходження коштів у касу підприємства. Метод застосовується давно вважається зручним, підприємство може розпоряджатися грошима, які фактично надійшли на рахунок у банку чи в касу підприємства.

2.Метод нарахування, у якому прибуток від реалізації продукції визначається по мірі відвантаження товарів (виконання робіт, послуг) і пред’явлення покупцю (замовнику) розрахункових документів. Цей метод ґрунтується на тому, що в момент відвантаження продукції підприємство втрачає право власності на неї. Недоліком цього методу є те, що прибуток від реалізації продукції по мірі відвантаження буде врахована у бухгалтерській звітності, підприємство зобов’язане заплатити податки, а реальні кошти на рахунок можуть надійти з великим запізненням або не надійдуть зовсім, наприклад, у зв’язку з банкрутством покупця.

Підприємство самостійно вибирає метод визначення виручки, від з умов і укладених договорів. Проте обраний метод мають встановлювати на термін і відбиватися в облікову політику підприємства.

Формування доходу сільськогосподарських підприємств відбувається наступним чином. Діяльність підприємства (пов'язана з доходом) можна поділити на :

— звичайну діяльність (будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають в наслідок її здійснення).

— надзвичайну діяльність (яка не входить в звичайну діяльність підприємства та настання якої не очікується періодично або в кожному наступному звітному періоді).

Почнемо зі звичайної, дохід від неї в свою чергу поділяється на:

— дохід від операційної діяльності(в т. ч: дохід від основної діяльності і дохід від іншої операційної діяльності) — це дохід від основної діяльності підприємства, а також від інших видів діяльності, окрім інвестиційної та фінансової. Тобто до нього можна віднести дохід від реалізації товарів, готової продукції, робіт, послуг.

— дохід від фінансових операцій — сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного і позичкового капіталу;

— дохід від іншої звичайної діяльності - тобто дохід від реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів.

Що стосується доходів від надзвичайної діяльності то їх можна про класифікувати як:

— втрати від стихійного лиха;

— втрати від техногенних катастроф і аварій;

— відшкодування збитків від надзвичайних подій.

У бухгалтерському обліку дохід визнається в разі збільшення або зменшення зобов’язань, що супроводжується зростанням власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємств), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Не визнаються доходами грошові надходження:

— за договором комісії, агентським договором,

— сума попередньої оплати продукції, послуги,

— сума задатку під заставу, або на погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором,

— надходження від первинного розміщення цінних паперів,

— сума авансу в рахунок оплати продукції, послуги,

— сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків, що підлягають переказуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Ці грошові надходження збільшують активи підприємства, але не збільшують капітал, тому не визнаються доходом.

Існують фактори впливу від яких залежить розмір виручки:

— у сфері виробництва: обсяг виробництва, кількість продукції, асортимент продукції, ритмічність випуску;

— у сфері обігу: ритмічність відвантаження, своєчасне оформлення транспортних і відповідних документів, строки документообігу, форми розрахунків, рівень цін;

— не залежно від діяльності: порушення строків договорів постачальниками ТМЦ, недоліки в роботі транспорту, несвоєчасна оплата за продукцію покупцями.

На величину грошових надходжень підприємств впливають зовнішні внутрішні фактори. До зовнішніх факторів належать: кон`юнктура товарного та фондового ринків, форми розрахунків, умови та порядок банківського кредитування, система оподаткування підприємств, умови надання товарного кредиту, можливість залучення безоплатного цільового фінансування.

До внутрішніх факторів належать: життєвий цикл підприємства, тривалість операційного циклу, невідкладність інвестиційних програм, сезонність виробництва і реалізації продукції, амортизаційна політика підприємства, фінансова підготовка менеджерів підприємства.

Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Зокрема, виручка від реалізації продукції є однією з ланок забезпечення нового кругообороту коштів підприємства. За рахунок грошових надходжень :

1.відшкодовуються витрати підприємства — матеріальні витрати (використання сировини, електроенергії, палива тощо), створення амортизаційного фонду, ремонтного фонду, оплата праці робітників, податкові, включені до собівартості, інші;

2.сплата непрямих податків;

3.сплачуються податкові платежі, що відносяться до фінансових результатів підприємства :податок на прибуток, податок на майно, податок на рекламу, податок на утримання невиробничої сфери.

4. створюється резервний фонд підприємства.

5. створюється фонд налагодження та фонд споживання підприємства.

6.виплачуються дивіденди.

Розділ 2. Формування та використання доходів у сільськогосподарських підприємствах

2.1 Фінансово-економічна характеристика ВАТ «Зелений гай»

Відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай», Вознесенського району створено 29 грудня 1929 року, як спеціалізований радгосп по виробництву плодів та винограду. Наприкінці 1993 року згідно з Декретом Кабінету міністрів України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 17.05.1993 року № 51−93 почалася реорганізація державного підприємства радгоспу «Зелений Гай». У зв’язку з приватизацією державного майна створено відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай». ВАТ «Зелений Гай» знаходиться у центральній частині Миколаївської області. Центральна садиба підприємства розташована за адресою: м. Вознесенськ, ВАТ «Зелений Гай», вул. Центральна садиба, 1а. Відстань від господарства до обласного центру — м. Миколаїв 90 км.

За географічним положенням територія господарства знаходиться у підзоні північного степу. Клімат теплий з жарким літом і м’якою зимою. Середньорічна температура повітря 8,5⁰С. Кількість опадів за період з температурою вище 10 ⁰С — 200−230 мм, за рік — 330−360 мм. За даними агрометеорологічної станції середня тривалість без морозного періоду в зоні складає 186−200 днів. Приморозки навесні припиняються найчастіше з другої декади квітня, але бувають роки, коли вони спостерігаються навіть у другій декаді травня.

Тривалість вегетаційного періоду за середньою температурою вище +5 ⁰С 217 днів, вище +10 ⁰С 171 день. Середня t ⁰С повітря за рік 9,2−9,9 ⁰С.

Земельні площі господарства розташовані на рівнинній території. За результатами агрохімічного обстеження переважають ґрунти з середнім вмістом гумусу, значну частку також займають піщані ґрунти. В цілому природно-кліматичні умови та географічне положення господарства благодійно впливають на вирощування багатьох сільськогосподарських культур.

Основний вид транспортного зв’язку в господарстві - автомобільний, але також використовується і залізничний транспорт при поставці великих партій сировини та матеріалів (залізничні колії прокладені до території фруктосховища господарства та до промислового підрозділу ВАТ «Зелений Гай» — вино-коньячного заводу).

Основними методами, які дають змогу оцінити розмір господарства і його вплив на результатні показники, є методи порівняння, розрахунковий, групування.

Проаналізуємо показники розміру господарства, які свідчать про рівень концентрації виробництва, для наочності представимо їх у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Розмір виробництва ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району

Джерело: побудовано і розраховано за даними статистичної звітності (ф.50), ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району.

Відповідно можна зробити висновок, що ВАТ «Зелений гай» невелике за розмірами підприємство у Вознесенському районі. Дане товариство спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва, а саме таких сільськогосподарських культур як: зернові, соняшник на зерно, овочі відкритого грунту, плоди (зерняткові, кісточкові), виноград, ягоди. Зрівнявши 2011;2013 рр., на підприємстві виявлено тенденцію до зниження показників як середньооблікової чисельності працівників, на 11,3%, так і виручка від реалізації сільськогосподарської продукції на 6,4%.А ось вартість валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010 р.), навпаки збільшилась на 17,5%, і середньооблікова вартість основних виробничих засобів також зросла на 8,6%.

Дослідимо економічну ефективність використання трудових ресурсів зазначену в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Показники економічної ефективності використання трудових ресурсів ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району

Джерело:побудовано і розрахована за даними статистичної (ф.50) звітності ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району.

Згідно розрахованих показників можна зробити висновок, що величини вартості валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010 р.) і валового доходу від реалізації продукції сільського господарства за проаналізовані роки збільшується на 0,97тис.грн і на 0,1 тис. грн відповідно. А щодо прибутку (+), збитку (-) від реалізації продукції сільського господарства то його показники коливаються, але в порівняні з 2011 роком збільшився на 0,01 тис.грн.

Важливим показником є розрахунок динаміки і структури землекористування, також для знаходження коефіцієнтів використання земельних ресурсів, таких як розораності, освоєння та використання ріллі проаналізовані у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Динаміка і структура землекористування ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району

Джерело: побудовано і розраховано за даними статистичної звітності (ф.29,ф.50) ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району.

Найбільшу частину земель даного підприємства до 2013 року займали багаторічні насадження — 893,01 га, а вже станом на 2013 рік перевага належить ріллі - 811 га. Дані коефіцієнти вказують яка частина ріллі використовується від загальної земельної площі. А головне чим і на скільки зайнята ця площа, про що свідчить коефіцієнт освоєння.

Далі проаналізуємо на скільки ефективно в ВАТ «Зелений гай» використовуються земельні угіддя, і порівняємо отримані показники між 2011 роком та 2013р.

Протягом досліджуваного періоду встановлено, що ефективність використання земельних угідь погіршується. Вартість валової продукції с/г на 1 га с/г угідь у 2013 році в порівняні з 2012 р зросла на 17,7%, і валовий дохід від реалізації продукції знизився на 6,6%, а прибутку (збитку)від реалізації продукції с/г також зменшився на 12,8% .

Таблиця 2.4 Показники ефективності використання земельних угідь ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району

Джерело: побудовано і розраховано за даними статистичної звітності (ф.50) ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району.

Продовжуючи дослідження проаналізуємо динаміку чисельності працівників в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Динаміка середньооблікової чисельності працівників ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район

Джерело: побудовано і розраховано за даними статистичної звітності (ф.50) ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району.

Форма 50 показує, що в 2013році на підприємстві залишилось лише 55,9% тих робітників які працювали на ньому в 2011році.Також можна впевнено сказати, що ВАТ «Зелений гай», орієнтоване на виробництво продукції рослинництва, адже саме там і працює весь штат робітників.

Одними з важливих коефіцієнтів є ті які використовують для визначення стану і руху основних засобів. Це такі коефіцієнти, як :

— коефіцієнт зносу — показує ступінь зносу основних виробничих засобів;

— коефіцієнт придатності - відображає частину основних засобів придатних до експлуатації;

— коефіцієнт вибуття — характеризує інтенсивність вибуття основних засобів;

— коефіцієнт оновлення — показує частку введених нових основних засобів у їх загальній вартості;

— коефіцієнт росту — показує ступінь збільшення основних засобів в звітньому періоді відносно минулого періоду.

Розрахуємо показники в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Показники стану та руху основних засобів ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району

Джерело: побудовано і розраховано за даними фінансової звітності Ф.1, Ф.2 та Ф.5,ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району.

Коефіцієнти росту, зносу та придатності протягом досліджуваного періоду тримають свою стійку позицію. Проте коефіцієнти вибуття та оновлення у 2013 році відносно 2011 року зменшуються. Але є й позитивні сторони, так як коефіцієнт оновлення перевищує коефіцієнт вибуття це свідчить про поліпшення матеріально-технічної бази господарства.

Вкажемо показники фінансових результатів, дані яких є основними для підприємства. Саме вони вказують яку частину складає собівартість в доході від реалізації, яка сума залишається на підприємстві після вирахування податку на прибуток, яка сума нараховується від кожної вкладеної одиниці і т.д.

Таблиця 2.7 Динаміка показників фінансових результатів ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району

Джерело:Побудовано і розраховано за даними фінансової звітності (ф.1,ф.2)., ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району Проаналізувавши можна зробити висновок, що прибуток (збиток) від реалізації продукції з кожним роком зменшується і вже в 2013 році відносно 2011року, зменшився на 26,2%. Собівартість реалізованої продукції також зростає, а саме в порівняні з 2011 роком складає на 1,4 тис. грн більше. Це означає, що рівень використання економічного потенціалу підприємства зріс. Загалом по ВАТ «Зелений гай» спостерігається тенденція до зростання середньорічної суми активів та середньорічної суми власного капіталу, що свідчить про збільшення потенційних можливостей підприємства для соціально-економічного розвитку. Щодо рівня рентабельності можна сказати, що по кожному виду як по продукції (на 11,7%), так і по активам (на 76,5%) і власному капіталі (на 76,9%), показники зменшуються.

Таблиця 2.8 Показники економічної ефективності використання основних виробничих засобів ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району

Джерело:побудовано і розраховано за даними фінансової звітності (ф.1,ф.2)., ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район.

При розрахунку було виявлено, що кожен з показників з роками зменшується, що негативно впливає на розвиток підприємства. Так як на приклад відносно вартості валової продукції показник 2013 року в порівняні з 2011 роком зменшився на 20%, валовий дохід від реалізації с/г на 49,3%, а прибуток від реалізації на 33,3%.

На кожному підприємстві визначаються показники фінансової незалежності, задля того щоб знати на скільки воно є незалежним від зовнішніх інвестицій. Існують такі показники для визначення:

— коефіцієнт фінансування — чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним воно є;

— коефіцієнт автономії (незалежності) — характеризує частку власних коштів (власного капіталу) в загальній сумі коштів;

— коефіцієнт стійкості (стабільності) — характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном.

Таблиця 2.9 Динаміка показників фінансової незалежності ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району

Джерело :побудовано і розраховано за даними фінансової звітності (ф.1) ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району.

Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності є однією з найголовніших задач підприємства задля успішної діяльності в сучасних економічних умовах. Але показники ВАТ «Зелений гай» свідчать про те, що підприємство не є платоспроможним, незалежним і економічно стабільним. Так як показники розраховані згідно даних ВАТ «Зелений гай» є далекими від нормативу. Як наприклад в 2013 році відбувається відхилення по коефіцієнтам :фінансування — 0,5 при нормі більше 1,0; автономії - 0,7 при > 0,5 ;і стійкості - 1,9 при >1,0. Слід зауважити, що в 2011 році ці показники також були далекі від норми.

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать:

— коефіцієнт абсолютної ліквідності - дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів;

— коефіцієнт швидкої ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів — грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості. ;

— коефіцієнт покриття — характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів — оборотних коштів.

Таблиця 2.10 Динаміка показників ліквідності ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району

Джерело :побудовано і розраховано згідно з даних фінансової звітності (ф.1), ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району.

За розрахунками можна зробити висновок, що дані показники не дотягують до нормативу, а отже підприємство не в змозі негайно ліквідувати свою заборгованість. А саме коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2013 році не досягає до мінімального значення на 0,1998,коефіцієнт покриття на 0,3,а коефіцієнт швидкої ліквідності на 0,5.

Отже ВАТ «Зелений гай» на протязі останніх років має нестійкий фінансовий стан, зумовлений неплатоспроможністю підприємства. І з кожним роком показники лише погіршуються.

2.2 Планування та формування доходів ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району У процесі діяльності підприємства формуються доходи, витрати і фінансові результати. Саме формування доходів і описане у розділі 2, на прикладі ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району.

Проаналізуємо по асортиментній метод розрахунку планової виручки на прикладі таблиці 2.1

В структурі обсягу продажу лідирує реалізація плодів (зерняткових, кісточкових)(23 500 ц). Найменша виручка від реалізації отримана від збуту продукції рибництва (але це безпосередньо пов’язано з мінімальним виробітком). Проте продукція рибництва вважається найдорожчою,її ціна складає 778,57 грн. Другим після реалізація плодів (зерняткових, кісточкових) є ярий ячмінь виручка якого становить (874,5 тис. грн), далі після нього соняшник виручка = 677,7тис. грн.

Таблиця 2.1 По асортиментний метод розрахунку планової виручки від реалізації продукції рослинництва та тваринництва ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району

Джерело: побудовано і розраховано за даними статистичної (ф.50) звітності ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району Таблиця 2.2 Виконання плану виручки від реалізації сільськогосподарської продукції ВАТ «Зелений гай» Вознесенського р-ну

Джерело: побудовано і розраховано за даними статистичної (ф.50) звітності ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району.

Щодо обсягів продажу можна сказати що ні один вид продукції не було реалізовано згідно з планом. За те спостерігаються випадки його перевиконання, на приклад на таку продукцію як пшениця озима — на 651 ц., кукурудза — 7659 ц., ячмінь озимий — 6479 ц., та ярий — 119 ц., насіння соняшнику — 2032 ц., а також продукція рибництва — на 8 ц. Але є й випадки недовиконання, в реалізації такої продукції як овочі закритого грунту — 219 ц., плоди (зерняткові і кісточкові) — на 11 853 ц., виноград — на 12 115 ц.

Таблиця 2.3 Оцінка складу і структури доходів ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району

Джерело: побудовано і розраховано за даними фінансової (ф.2) звітності ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район Можна сказати, що підприємство отримує лише один вид доходу, а саме від реалізації продукції. З роками цей дохід зменшився до 24,9 тис.грн., що на 0,8 тис. грн менше від виручки за 2011 рік.

Таблиця 2.4 Динаміка чистого доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району

Джерело:побудовано і розраховано за даними статистичної (ф.50) звітності ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район Проаналізувавши дані можна сказати, що основна увага діяльності даного підприємства спрямована на вирощування плодів (зерняткових, кісточкових), адже згідно формам звітності(ф.50) і відповідним розрахункам бачимо, що ця продукція складає :

— в 2011р.-8079,3грн.;

— в 2012р.-5242,2грн.;

— в2013р.-7797,4грн.

Проаналізуємо формування доходів ВАТ «Зелений гай» у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Канали формування доходів ВАТ «Зелений гай» за видами продукції, 2013р (кількість-центнерів)

Джерело:побудовано і розраховано з допомогою форми звітності 21., ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район Аналізуючи дані таблиці 2.5,встановлено, що дане підприємство має лише два канали реалізації, але даний факт аж ніяк не заважає йому вдало реалізовувати продукцію. Найбільша частина реалізованої продукції пройшла за іншими каналами. Також бачимо, що найбільшу частину реалізованої продукції складають зерняткові плоди — це 13 800 ц., а найменшу не враховуючи, що овочі закритого грунту взагалі в звітному році не реалізовувались, то пшениця — 642 ц., але все це пов’язано з кількістю виробітку даної продукції.

Таблиця 2.6 Ціни реалізації ВАТ «Зелений гай» за видами продукції, 2013р. (вартість без урахування ПДВ та дотаційгрн)

Джерело:побудовано і розраховано за даними статистичної звітності (ф.21) ВАТ «Зелений гай», Вознесенського району.

Можна сказати, що в основному виручка зосереджена від реалізації с/г продукції за іншими каналами, але це можна пояснити тим, що на інші канали припадає більша частина реалізованої продукції. Як ось наприклад найвищу виручку принесла реалізація кісточкових плодів — 5 808 305 грн.

Таблиця 2.7 Вплив строків продажу продукції на ціну реалізації 1 ц. основних видів продукції ВАТ «Зелений гай», Вознесенського р-ну

Джерело: побудовано і розраховано за даними статистичної звітності(ф.50).ВАТ «Зелений гай» Вознесенського району Якщо аналізувати ціни за дані три роки можна достовірно сказати, що з кожним роком ціна помітно знижується, наприклад на пшеницю ціна в 2013 році знизилась на 13,76 грн., а помідори на 92,48грн. Але є й випадок коли строки продажу вплинули позитивно, а саме на таку продукцію як плоди (зерняткові, кісточкові), в порівняні з 2011 роком їх ціна зросла на 23,99 грн.

2.3 Розподіл і використання доходів від реалізації продукції сільськогосподарського підприємства Механізм впливу фінансів на господарство, на його економічну ефективність знаходиться не в самому виробництві, а в розподільних відносинах. Характер впливу на виробництво залежить від того, наскільки конкретна система розподілу, форми і методи її організації відповідають об'єктивним потребам суспільства, рівню розвитку продуктивних сил, економічним інтересам держави, підприємств і кожного окремого працівника. При порушенні цієї відповідності процес підвищення ефективності виробництва починає стримуватися. Приклад того, як саме використовується виручка від реалізації продукції, вказаний нижче в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Використання виручки від реалізації продукції ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район

Джерело:побудовано і розраховано згідно з даними фінансової звітності (ф.2). ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район Майже по всім показникам спостерігаєтьсь зменшення, а саме по доходам, що негативно впливає на успішну і самостійну діяльність підприємства. А по тим яким дані збільшуються є витратами, а саме собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) — на 1363 грн., інші операційні витрати — на 667 грн., фінансові витрати — на 943 грн. і податок на прибуток від звичайної діяльності - на 1181,8 грн. Дане явище також впливає негативно, адже як стало відомо зі звітності, підприємство з роками стало більше витрачати на собівартість, це й пояснює причину зменшення доходу. Але є й позитивні сторони, як наприклад зменшення витрат на сплату податку на прибуток, також з роками зменшуються адміністративні витрати, та головне витрати на збут приблизно на 1,4 тис.грн.

Таблиця 2.9 Динаміка показників фінансових результатів ВАТ «Зелений гай», Вознесенського р-ну

Спираючись на дані вказані у таблиці 2.9,то можна сказати, що воно переживає досить важкий період, адже прибуток від реалізації продукції даної організації з кожним роком зменшується,і вже станом на 2013 рік становить 6,2 тис. грн на відміну від 2011 року — 8,4 тис.грн. Натомість собівартість реалізованої продукції в 2013 році складає - 18,7тис.грн, на відміну від 2011року — 17,3 тис.грн. Єдине, що втішно сприяє розвиткові компанії це збільшення розмірів середньорічної суми активів,і власного капіталу хоча це мже бути спричинено показниками за минулі роки.

Таблиця 2.10 Динаміка результативних показників реалізації сільськогосподарської продукції ВАТ «Зелений гай», Вознесенського р-ну

Проаналізувавши можна зазначити, що прибуток по окремим видам продукції за три роки встиг пережити не аби які злети та падіння. А саме якщо порівнювати звітній 2013 рік зі 2011 роком, то можна зазначити, що поліпшення прибутку відбувається від реалізації такої продукції як кукурудза на зерно відхилення становить 22,0 тис.грн.; ячмінь ярий — на 2,7 тис.грн.;соняшник — на 39,0 тис.грн.; овочі закритого грунту — на 19.7 тис. грн; плоди (зерняткові, кісточкові) — на 1979,5 тис.грн., а також продукція рибництва — 1,9 на тис.грн. А щодо падінь, то їх переживає така продукція як пшениця озима відхилення — 54,7 тис.грн., а також ячмінь озимий, виноград, ягоди.

Таблиця 2.11 Склад і структура елементів операційних витрат у ВАТ «Зелений гай», Вознесенського р-ну

Джерело:побудовано і розраховано згідно даних фінансової звітності ф.2. ВАТ «Зелений гай» Вознесенський район Наведенні дані свідчать, що основну частину операційних витрат на ВАТ «Зелений гай» за звітній період становлять — матеріальні затрати в 2013 році - 20 155 грн., що на 5778 грн. більше ніж у 2011 році. Найменша частина із загального покладається на інші операційні витрати,і у звітному періоді вони складають лише 3,1% від 100%.

В даній таблиці бачимо детальний опис формування прибутку с/г культур на прикладі однієї із них, а саме озимої пшениці. В таблиці детально та поетапно розписано «шлях» цього формування. Дана продукція реалізовується лише на двох ринках: на ринку, через власні магазини та за іншими каналами. Більший фактичний обсяг озимої пшениці у звітному році було реалізовано за іншими каналами.

Таблиця 2.12 Визначення прибутку від реалізації озимої пшениці за різними каналами реалізації ВАТ «Зелений гай», Вознесенського р-ну

Джерело: побудовано і розраховано за допомогою статистичної звітності (ф.21,ф.50).

Дослідивши таблиці з розділу 2 «Формування та використання доходів у сільськогосподарських підприємствах», можна сказати, що дане підприємство є прибутковим, хоча показники його ліквідності не відповідають вказаним нормам, так само як і коефіцієнти фінансування, автономії та стабільності. Це свідчить про те що підприємство не в змозі вчасно, або взагалі, розрахуватись зі своїми заборгованостями.

Розділ 3. Напрями вдосконалення формування та використання доходів сільськогосподарського підприємства За сучасних умов ринку України і жорсткої конкуренції прибуток і пошук резервів його збільшення стають, мабуть, найбільш актуальними проблемами для будь-якого підприємства. Підвищення доходної діяльності займає дедалі більш значимі позиції з системі цілей підприємства. Тим більше, що сучасні вчені й практики стверджують, що одержання доходу мета практично всіх фірм і нині є домінуючою.

Правильне визначення, оформлення, оцінка та облік доходів у фінансово — господарську діяльність організації відіграє і безпосередньо впливає на престижність і рентабельність фірми.

Щоб управляти прибутком, необхідно розкрити механізм її формування, визначити вплив та частку кожного чинника його зростання.

Важливими чинниками зростання прибутку, залежними від діяльності організації (їх називають внутрішні), є зростання обсягу готової продукції відповідно за договірними умовами, зниження її собівартості, підвищення якості, поліпшення асортименту, підвищення ефективності використання виробничих фондів, зростання продуктивність праці, компетентність керівництва.

Ці чинники можна умовно розділити на групи: виробничі, комерційні, фінансові. Виробничі чинники пов’язані з обсягом виробництва, його ритмічністю, матеріальної, науково-технічної й організаційно — технічної оснащеністю, якісними параметрами продукції, її асортиментом і структурою тощо.

Комерційні чинники хіба, що підводять до дешевших фінансових чинників і охоплюють у сенсі поняття маркетингу: вплив господарських на основу найпильнішого вивчення діючої та перспективної кон’юнктури ринку, цінове регулювання збуту, його напрям і організаційно — економічне забезпечення.

Фінансові чинники, стали охоплювати і виручку від продукції та послуг, і підприємницький прибуток від всіх видів діяльності, включають відповідно: форми розрахунків (що передбачаються контрактом чи зумовлені оперативно); цінове регулювання, зокрема уцінку у разі уповільнення реалізації; залучення кредиту банку або коштів з централізованих резервів; застосування штрафних санкцій; вивчення і дебіторську заборгованість, і навіть забезпечення ліквідності інших активів; стимулювання залучення грошових ресурсів на фінансові ринки — доходів від цінних паперів, вкладів, депозитів, оренди — і інших фінансових вливань. Тут має велике значення принцип «час — гроші»: чим більше надходження доходів, тим ефективніші вся діяльність.

Чинники, що впливають на величину прибутку Внутрішні чинники діляться на виробничі й у невиробничі. Виробничі чинники характеризують наявність використання коштів і предметів праці, трудових і у свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні й інтенсивні.

До екстенсивним ставляться чинники, що відбивають обсяг виробничих ресурсів (наприклад, зміна чисельності працівників, вартості основних фондів), їх використання за часом (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнта змінності устаткування й іншого), і навіть непродуктивне використання ресурсів (витрати матеріалів на шлюб, втрати через відходів),

До інтенсивним ставляться чинники, відбивають ефективність використання ресурсів чи сприяють цьому (наприклад, на підвищення кваліфікації працівників, продуктивності устаткування, впровадження прогресивних технологій, прискорення оборотності оборотних засобів, зниження матеріаломісткості і трудомісткості продукції).

До невиробничих чинників відносяться, наприклад, постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці та побуту та інші.

Перелічені чинники впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і на собівартість, для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і на вартість витрат і лікувальні ресурси у виробництві.

Прибуток від продукції, робіт, послуг займає найбільшу питому вагу у структурі балансового прибутку підприємства. Її величина формується під впливом ряду факторів, найважливішими серед яких є: собівартість, реалізація, рівень діючих цін.

Важливим чинником, який впливає на величину прибутку від реалізації продукції, є зміна обсягу виробництва та реалізації продукції. Падіння обсягу виробництва за нинішніх економічних умов, беручи до уваги низку протидіючих чинників, як, наприклад, підвищення цін, неодмінно веде до скорочення обсягу прибутку. Звідси випливає висновок в необхідності прийняття термінових заходів, та забезпечення зростання обсягу виробництва з урахуванням технічного відновлення і підвищення ефективності виробництва.

Залежність величини прибутку від обсягу реалізації за рівних умов прямо пропорційна. У результаті чимале значення в ринкових умовах набуває показник зміни залишків нереалізованої продукції; чим він вищий, тим менший прибуток отримає підприємство. Розмір нереалізованої продукції залежить від створення низки причин, обумовлених поточної ринкової кон’юнктурою, виробничу краще й комерційної діяльністю підприємстві, умовами реалізації продукції.

По-перше, ємність цього ринку має граничну величину, як наслідок, існує ризик товарного перенасичення; по-друге, підприємство може оцінити, продукції більше, ніж реалізувати, через неефективну збутову політику. Крім цього, в нереалізованих залишках готової продукції може підвищитись питома вага більш рентабельних виробів, що потягне за собою сумарне зростання цих залишків в вартісному вираженні з розрахунку упущених майбутніх прибутків. З метою збільшення прибутку підприємство має прийняти відповідні заходи щодо скорочення залишків нереалізованої продукції, як у натуральному, так і у грошовому виразі.

Розмір виручки від продукції залежить не тільки від кількості і забезпечення якості виробленої і реалізованої продукції, а й рівня застосовуваних цін.

Вплив виробничих чинників на результат діяльності можна оцінити з двох позицій: як екстенсивний як і інтенсивний. Екстенсивні чинники пов’язані зі зміною кількісних параметрів елементів процесу виробництва, до них належить:

— зміна обсягу й часу роботи, наприклад, купівля додаткових верстатів, машин, будівництво нових цехів і приміщень чи збільшення часу роботи устаткування збільшення обсягів готової продукції;

— зміна кількості предметів праці, непродуктивне використання коштів праці, т. е. збільшення запасів, велику питому вагу браків і відходів у обсязі продукції;

— зміна чисельності робочих, фонду робочого дня, непродуктивні витрати живого праці (простої).

Кількісна зміна виробничих чинників завжди має бути виправданою зміною обсягу своєї продукції, підприємство має стежити, за зниженням темпів приросту прибутку щодо темпів приросту витрат.

Інтенсивні виробничі чинники пов’язані з якістю використання виробничих чинників, до них відносяться:

— підвищення якісних характеристик і продуктивності устаткування, своєчасно замінити устаткування на більш сучасне з більшою продуктивністю;

— використання прогресивних матеріалів, вдосконалення технології обробки, прискорення оборотності матеріалів;

— на підвищення кваліфікації робочих, зниження трудомісткості продукції, вдосконалення організації праці.

На чинник рентабельності підприємства надають непряме поєднання зовнішні чинники, які залежать від діяльності підприємства, а найчастіше досить сильно впливають з його діяльності. До цієї групи чинників відносяться: географічне розташування підприємства, т. е. регіон, віддаленість підприємства від сировинних джерел, від районних міст, природні умови; конкуренція і попит продукції підприємства, т. е. наявність над ринком платоспроможного попиту продукції фірми, перевага над ринком фірм-конкурентів, які виробляють аналогічний по споживчим властивостями товар, ситуація сировинних ранках, державне втручання у економіку, яка виявляється у зміні законодавчих основ діяльності ринку, зміна податкового навантаження підприємств, зміні ставок рефінансування тощо.

доход економічний грошовий виручка

Висновок Дохід — узагальнюючий показник ефективності діяльності будь-якою комерційною організації. Тому постійний контролю над прибутком від усіх напрямів діяльності, різних товарів та послуг є важливим функцією управління. Найголовніше у «вдосконаленні механізму формування та розподілу доходів підприємства — аналіз прибутковості.

Фінансове становище організації багато чому визначає, яку тактику і стратегію вибере керівництво над ринком. Докладний аналіз фінансового становища допомагає виявити вже наявні й потенційні резерви організації у цій галузі.

Керівництво підприємства має чітко усвідомити, рахунок яких джерел ресурсів організація здійснюватиме своєї діяльності, у які сфери діяльності вкладатиметься капітал. Опіка фінансах є відправним моментом і кінцевим результатом концепцію діяльності будь-якого підприємства.

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень на діяльності підприємства. Необхідно здійснювати крутого повороту в інтенсифікації виробництва, переорієнтувати підприємство на цілковите і першочергове використання якісних чинників економічного зростання.