Особливості функціонування інноваційних підприємств у сфері науки і техніки

Особливості функціонування інноваційних підприємств у сфері науки і техніки

Поняття інновацій відноситься до широкого круга нововведень в різних сферах виробництва і обігу товарів: новим продуктам або послугам, способам їх виробництва, нововведенням в організаційній, фінансовій або сервісній сферах, будь-яким удосконаленням, що забезпечують економію витрат, або таким, що створюють умови для економії. Найважливішою ознакою інновацій в ринкових умовах є поліпшення споживчих властивостей нового товару в цілях забезпечення і підтримки на високому рівні конкурентоспроможності підприємства.

Задача підприємців — реформувати і революціонізувати спосіб виробництва. Наприклад, через використання нових товарів або існуючих товарів, але новим методом, завдяки відкриттю нового джерела сировини або нового ринку готової продукції, і аж до реорганізації галузі, а також шляхом впровадження винаходів. Тому інновації є суттю і невід'ємною характеристикою будь-якого підприємництва.

Під інноваційним підприємництвом розуміється процес безпосереднього створення і комерційного використання техніко-технологічних нововведень. Головною і визначаючою частиною такого підприємництва є створення і виробництво науково-технічної продукції, товарів, робіт, інформації, духовних (інтелектуальних) цінностей, що підлягають подальшій реалізації покупцям. Типова схема інноваційного підприємництва приведена на рис. 2, де: М — матеріали; ОК — основні кошти; Рс — робоча сила; Т — товар; Дм, Дрс, Дт — вартість, відповідно, засобів, сили, товару.

Основу абсолютно кожного виду інноваційного підприємництва складає науково-дослідна робота (НДР), оскільки будь-яка інноваційна діяльність — це процес, направлений на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень в новому або вдосконаленому продукті що продається на ринку.

Основу цих досліджень складають власні ідеї і творчі розробки підприємців. Проте ідеї - це лише концептуальна база нового продукту. Для його виробництва потрібна детально пропрацьована технічна і технологічна документація, дослідні зразки, ін., що в сучасному світі створюється в основному силами спеціалізованих малих підприємств, які є наслідком НТП.

Заслуга НТП полягає в тому, що він дав малому бізнесу мікропроцесорну і іншу міні-техніку, адекватну його розмірам, яка, проте, по своїх можливостях забезпечила цьому бізнесу передові позиції в багатьох сферах діяльності і, перш за все, в НДР.

Малі інноваційні фірми засновують вчені, інженери, винахідники, що прагнуть з розрахунком на матеріальну вигоду втілити в життя новітні досягнення науки і техніки.

У всіх високорозвинутих країнах в малому дослідницькому бізнесі використовуються такі організаційні форми як: «спін-офф»; венчурні фірми; інвестиційні фонди.

" Спін-офф" (англ. spin-off — розкручуватися) — це фірми «нащадки», які відділяються від ВУЗів, науково-дослідних інститутів, державних дослідницьких центрів і спеціальних лабораторій крупних промислових корпорацій. Вони є малими інноваційними фірмами, де метою їх діяльності є комерційне впровадження науково-технічних досягнень, отриманих в ході виконання крупних нецивільних проектів (військових розробок, космічних програм і так далі).

Венчурні фірми — це самостійні підприємства, що спеціалізуються на дослідженнях, розробках, виробництві нової продукції. їх також створюють вчені-дослідники, інженери, новатори. Вони працюють на етапах зростання і насичення винахідницької активності і активності ще зберігаючихся, але вже падаючих наукових досліджень. Специфіка такого ризикового підприємництва полягає, перш за все, в тому, що кошти венчурним фірмам надаються на безповоротній, безпроцентній основі, де навіть не вимагається звичайного фінансового забезпечення, характерного для традиційного кредитуванні. Такі фірми мають розповсюдження в американській практиці інноваційної діяльності.

Інвестиційні фонди — це декілька інша організаційна форма. Головне полягає в тому, що тут діяльність носить не комерційний, а філантропічний характер, що має на меті фінансову підтримку як дрібних фірм-інноваторів, так і окремих винахідників-одинаків, що відрізняє цю форму від інноваційних банків. Свою некомерційну орієнтацію фонд підкреслює перевагою до розробок, що мають високий ризик провалу.

В Україні поступово набуває розвитку нова для країни, саме регіональна форма організації ризикової інноваційної діяльності, тобто технополіси, головним завданням яких сьогодні є надання суб'єктам малого підприємництва комплексних послуг на основі формування локального підприємницького середовища, сприяючої діяльності малих ризикових фірм. Засновним документом тут є Закон України від 19.10.2000р. «Про державну підтримку малого підприємництва» .

Відмічене завдання визначає величезну сферу науково-практичної діяльності фахівців TEA. Сьогодні це, наприклад, створення на АТЗК системи забезпечення БДР на основі широкого розвитку профілактичної роботи ДАІ у сфері організації підприємницької діяльності по ТО і Р, шляхом формування регіональних спеціалізованих суспільно-наукових центрів, що забезпечують широке залучення громадськості і фахівців до вирішення питань підвищення рівня БДР.

Практична основа такої взаємодії в країні вже існує - це структура Транспортної Академії України (ТАУ) куди входять і профільні ВУЗн, і ДАІ, і Міністерство інфраструктури (транспорту). Вони є офіційними і повноправними структурними підрозділами ТАУ.

Для здійснення реальної роботи необхідне лише формування дієздатних регіональних підрозділів ТАУ. На думку вчених ХНАДУ, це створення у всіх областях України профільних технопарків ТАУ. основне призначення яких, як показує світова практика, саме підтримка і регулювання підприємницької діяльності, яка Законом України про AT, поставлена в основу функціонування сучасних підприємств по ТО і Р.

Перший крок в цьому напрямі вже зроблений фахівцями ДАТ Це прийняте департаментом ДАІ МВС України Ухвала № 1457 від 26.09.02р., згідно якій: «…Для налагодження тісної взаємодії з учасниками дорожнього руху передбачено активне залучення громадян до забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом утворення консультативно-дорадчих комісій, наглядово-технічних рад тощо». Крок другий до технопарків ТАУ — це постійна і тісна співпраця між Мінінфраструктури і ДАІ в питанні забезпечення БДР на основі посилення і розвитку спільної, науково обгрунтованої планово-профілактичної роботи по формуванню на АТЗК сучасної виробничо-технічної бази ТО і Р, згідно існуючим вимогам. сформульованим в законодавчих базах AT і підприємництва. Матеріальну основу спільної роботи можуть забезпечити як пересувні діагностичні станції ДАІ, так і не менш інформативні, але дешевші засоби телематики, які разом з безпосереднім інструментальним контролем технічного стану PC, можуть також ефективно контролювати діяльності підприємств ІТС, обумовлену договорами по забезпеченню технічної безпеки PC. У сучасних соціально-економічних умовах тільки ДАІ непопулярними методами примушення здатна змусити власників, наприклад, комерційного PC не заощаджувати на безпеці учасників дорожнього руху, а виконувати вимоги ст. № 36 Закону України «Про дорожній рух» і ст. № 26 Закону України «Про автомобільній транспорт». Крок третій в питанні організації дієздатних технопарків ТАУ — це створення на АТЗК спеціалізованих віртуальних підприємств транспорту, які покликані забезпечити сучасну логістичну підтримку процесів етапу технічної експлуатації ЖЦ PC, що передбачає його (транспорту) електронний інформаційний супровід, тобто організацію від PC інформаційних потоків з оперативними даними значень величин параметрів його технічного стану.