Зміни структури крист мітохондрій можуть стосуватися їхніх розмірів, форми і числа
Утворений сплющеними мішечками (вакуолями), які містять секреторні гранули і анастомозами, які взаємозв'язані з ендоплазматичним ретикулумом. Морфологічні прояви порушень секреторної функції виражаються або у вигляді гіперплазії пластинчастого комплексу чи атрофії пластинчастого комплексу, що супроводжується редукцією (зменшенням) вакуоль і втратою секреторних гранул. Гіперплазія ЕР (гладкого… Читати ще >
Зміни структури крист мітохондрій можуть стосуватися їхніх розмірів, форми і числа (реферат, курсова, диплом, контрольна)
- —деформація крист і зменшення їхнього числа (зустрічається при пониженій активності мітохондрій);
- —збільшення числа крист мітохондрій —доказ зростаючих функціональних потреб клітини.
Ендоплазматичний ретикулум Ендоплазматичний ретикулум (ЕР) в цитоплазмі утворює численні сплетення із щілин та каналів. Він бере участь у формуванні ядерної мембрани і апарату Гольджі. Функція мембран, які формують ретикулум, різноманітна залежно від її зв’язку з рибосомами: шорсткий ендоплазматичний ретикулум — (ШЕР) — це місце білкового синтезу, що складає основу клітинної секреції білка, тоді як гладкий ендоплазматичний ретикулум — (ГЕР) відіграє роль у синтезі вуглеводів, метаболізмі стероїдів і різноманітних токсичних субстанцій, які необхідно нейтралізувати. В умовах патології можна спостерігати два види морфологічних змін — гіперплазію та атрофію ендоплазматичного ретикулуму.
Гіперплазія ЕР (гладкого чи шорсткого), тобто збільшення його кількості може супроводжуватися утворенням концентричних структур, які в світловому мікроскопі часто видно як ділянки еозинофільної цитоплазми. В цих структурах збільшується кількість ензимів, які відповідають за детоксикацію, таким чином, це явище свідчить про участь гладкого ЕР в процесах детоксикації.
Атрофія ЕР, тобто зменшення його розмірів супроводжується зниженням білково-синтетичної функції клітини (при голодуванні, хворобах печінки, старінні).
Комплекс Гольджі.
Утворений сплющеними мішечками (вакуолями), які містять секреторні гранули і анастомозами, які взаємозв'язані з ендоплазматичним ретикулумом. Морфологічні прояви порушень секреторної функції виражаються або у вигляді гіперплазії пластинчастого комплексу чи атрофії пластинчастого комплексу, що супроводжується редукцією (зменшенням) вакуоль і втратою секреторних гранул.
Гіперплазія апарату Гольджі поєднується з гіперплазією ендоплазматичного ретикулуму. Якщо синтез тих або інших речовин випереджає їх секрецію і виведення, то ці речовини накопичуються в апараті Гольджі і можуть його пошкоджувати. Наприклад, накопичування жовчі в гепатоцитах при холестазі.
Атрофія апарату Гольджі свідчить про зниження його функціональної активності (білкове голодування).