Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові

Зміст Вступ

1. Значення аеропалінологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів

2. Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus в Європі

2.1 Закономірності пилення Carpinus

2.2 Закономірності пилення Quercus

2.3 Закономірності пилення Fagus

3. Методика виконання роботи

4. Вивчення вмісту пилку Carpinus, Quercus, Fagus протягом 2011 — 2012 рр. у місті Львові

4.1 Пилення Carpinus

4.2 Пилення Quercus

4.3 Пилення Fagus

5. Порівняння закономірностей пилення Carpinus, Quercus, Fagus у Львові та інших регіонах Європи

6. Охорона праці

Висновки Література Додатки

Вступ На сьогоднішній час аеробіологічні дослідження є актуальними. Це пов’язано із збільшенням алергічних захворювань в цілому світі. Пилок рослин розповсюджується вітром і є причиною виникнення і загострення алергічних реакцій. У багатьох країнах Європи вчені проводять систематичні аеропалінологічні спостереження і широко співпрацюють з алергологами. В Україні назріла необхідність також запровадити постійні дослідження перебігу та тривалості пилення алегро-модулюючих рослин, створення календарів пилення в усіх регіонах, а, отже, створення мережі станцій аеропалінологічного моніторингу.

Лікувальні та профілактичні програми складають алергологи в тісному співробітництві з аеробіологічними лабораторіями і метеослужбою. У разі поєднання пилкової та грибкової гіперчутливості в одного пацієнта аеробіолгічний моніторинг може стати у нагоді для уточнення провідних етіологічних чинників.

Кожен регіон має специфічну для нього рослинність, пилок якої може стати алергеном для населення. Структура пилкового календаря індивідуальна для кожного регіону і залежить від клімато-географічних особливостей.

Певний інтерес до аеробіології і алергології представляє залежність рівня пилку і спор від метеорологічних умов, перш за все від вологості, сили вітру, атмосферного тиску, сонячної активності. Погодні умови взимку та ранньою весною впливають на середню тривалість сезону цвітіння, а звідси — на загальний рівень аероалергенів.

Однак таких досліджень ще недостатньо, що вимагає від науковців подальших розробок у цьому напрямку.

Метою роботи було: порівняти динаміку пилення рослин Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові протягом 2011 — 2012 рр., виявити дні коли рівень пилку в повітрі перевищував пороговий, порівняти з погодніми умовами.

1. Значення аеробіологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів Аеробіологія — міждисциплінарна наука, яка пов’язана з ботанікою, екологією, метеорологією, сільським та лісовим господарством, а також медициною, передусім її розділом — алергологією. Інтерес до аеробіології зростає з боку всіх зазначених напрямків, однак найбільше з боку алергології. Це пов’язано зі значним збільшенням кількості алергічних захворювань в усьому світі.

Алергічні захворювання з кожним роком залучають все більш пильну увагу лікарів різних спеціальностей. Незважаючи на те, що алергічні хвороби відомі людині більше двох з половиною тисяч років, в сучасному світі проблеми, пов’язані з питаннями діагностики, терапії та профілактики аллергопатології залишаються дуже актуальними.

Аеробіологічний моніторинг є актуальною проблемою, адже пилок рослин, який знаходиться в повітрі спричиняє алергічні захворювання такі, як бронхіальна астма, риніт, кон’юктивіт, дерматит тощо.

Астматичний бронхіт чи бронхіальна астма виникає в період цвітіння алергенних рослин, найчастіше в суху вітряну погоду, коли концентрація пилку в повітрі досить висока. Приступи астми характеризуються сухим кашлем, затяжним видихом, причиною яких є звуження бронхів, а результатом є порушення прохідності дихальних шляхів.

Алергічний реніт проявляється слизовими виділеннями, чханням, закладенням носа, втратою нюху.

Алергічний кон’юктивіт характеризується почервонінням повік, болем очей, почервонінням кон’юктиви і сльозоточивістю. Найбільш небезпечним є набряк гортані, що призводить до забруднення дихання.

Алергічний дерматит — дуже поширене захворювання, здатне вражати всі вікові групи населення і потребує негайного лікування. Це захворювання шкіри, що розвивається, як відповідна реакція організму на взаємодію з факультативним подразником (речовина, що викликає алергічні реакції в осіб з підвищеною чутливістю до них) шляхом екзоі ендогенних впливів.

Поліноз — група алергічних захворювань, що викликається пилком рослин і характеризується гострими запальними змінами з боку покривних тканин (слизових оболонок і шкіри). Захворювання несе сезонний характер і виявляється в період цвітіння рослин і дерев, коли в повітрі міститься велика кількість пилку. Характер і вираженість клінічних проявів полінозу залежить від міри підвищеної чутливості організму до пилкових алергенів, масивності експозиції до них, супутніх алергічних реакцій і захворювань.

Причиною полінозу є алергени пилку в основному вітрозапильних рослин. Весняний поліноз викликає пилок дерев і чагарників: берези, вільхи, ліщини, клена, дуба, та ін В етіології весняно-літнього полінозу провідна роль належить пилку злакових трав: тимофіївки, вівсяниці, тонконога та ін Літньо-осінній поліноз викликає пилок бур’янистих трав: лободи, полину та ін Найбільш сильними алергенними властивостями володіє пилок карантинного бур’яну — амброзії, широко поширеного в південних регіонах країни.

Для полінозу характерна сувора сезонність, при цьому терміни виникнення загострень захворювання збігаються з періодом цвітіння рослини, до пилку якого сенсибілізований хворий. Частіше зустрічається поліноз в осіб у віці від 15 до 40 років. Домінуючими клінічними проявами пилкової сенсибілізації є алергічні реакції перераховані вище.

Найбільш важким проявом полінозу є бронхіальна астма. У ряду хворих виникають шкірні прояви полінозу у вигляді кропивниці, Квінке набряку, атонічного та контактного дерматитів. До рідкісних проявів полінозу відносяться ураження нервової системи, внутрішніх органів і сечостатевих органів.

Найтиповіша ознака полінозу — сезонність, співпадання проявів із періодом цвітіння певних рослин. При цьому симптоми повторюються приблизно в один і той самий час щорічно, але оскільки в різні роки терміни цвітіння дещо зміщуються через погодні відмінності, змінюються і терміни проявів полінозу. Проте слід враховувати можливість полівалентної пилкової алергії (тобто алергії до пилку різних рослин), а також можливість харчової алергії через перехресні реакції (наприклад, на горіхи при алергії до пилку листяних дерев і чагарників). У разі алергії до цвілевих грибів явища полінозу можуть спостерігатися упродовж всієї теплої пори року.

Але найчастіше поліноз продовжується не більше 4 тижнів на рік. Поліноз зустрічається у людей будь-якого віку і статі, але у дітей він частіше буває у віці старше 6 років. Кількість хворих у всьому світі подвоюється кожні 10 років. Не завжди поліноз діагностується, тому офіційні дані про його поширеність занижені приблизно в 10 разів. Поліноз не проходить з віком.

Основну роль у розвитку полінозу відіграють близько 60 рослин. Знання приблизних періодів їх цвітіння в даній місцевості полегшує діагностику «винуватця». Можливі перехресні реакції на споріднені рослини (тимофіївка — їжака, вільха — ліщина — береза).

Основне значення мають повітрянозапилювані рослини, пилок яких виділяється у величезній кількості і легко розноситься вітром. Розміри його від 10 до 50 мікрон, а ферменти, що містяться в ньому, полегшують проникнення через слизову оболонку очей і носа. До того ж на зернах пилку можуть вегетувати спори цвілевих грибів, що теж може бути причиною симптомів. Причинний чинник полінозу залежить від кліматичної зони, особливостей місцевої флори. Календар цвітіння рослин залежить і від погодних умов. У теплі сонячні дні і при сильному вітрі симптоми виражені сильніше. Запідозрити наявність полінозу можна, аналізуючи збіг у часі симптомів з календарем цвітіння, а для його підтвердження проводиться алергологічне обстеження із застосуванням шкірних тестів (не в сезон цвітіння) і аналіз на наявність антитіл до даного алергену в сироватці крові (RAST — радіоалергосорбентний тест та ін.). У мешканців міст поліноз зустрічається в шість разів частіше, ніж у сільських жителів. Це пояснюється впливом забруднення повітря: під дією таких речовин, як двоокисид сірки, озон і оксиди азоту, а також кислих аерозолів відбувається пошкодження зерен пилку і вихід на їх поверхню нових алергенів (життя без алергії).

Найбільший лікувальний ефект надає специфічна гіпосенсибілізація, яку проводять в алергологічних кабінетах. Для неспецифічної терапії застосовують антигістамінні засоби. У випадках, коли це лікування не має ефекту, призначають глюкокортикоїдні препарати місцевої або пролонгованої дії. Широко використовують також місцеве лікування препаратами, що містять ефедрин, антигістамінні засоби, кромолін-натрій, глюкокортикоїди.

Основними препаратами для лікування полінозу є антигістамінні препарати. Механізм їх дії грунтується на попередженні патологічних ефектів гістаміну.

При прийомі антигістамінних препаратів всередину у вигляді таблеток або сиропу у хворих на поліноз зменшуються такі симптоми алергічного риніту як свербіж носа, чхання, зменшується закладеність носа. Ефективні ці препарати при алергічному кон’юнктивіті, кропивниці, набряку Квінке та інших симптомах полінозу.

В даний час всі антигістамінні препарати прийнято поділяти на 2 групи:

— антигістамінні препарати 1-го покоління, що володіють досить вираженим седативним ефектом, короткочасною терапевтичною дією, при тривалому прийомі можливо звикання до препарату;

— антигістамінні препарати 2-го покоління, які характеризуються значно меншою виразністю негативних побічних ефектів, тривалістю терапевтичної дії протягом 24 годин, відсутністю звикання при тривалому застосуванні.

Седативний ефект, властивий раннім антигістамінним препаратам, обмежує їх застосування, особливо у хворих, чия професійна діяльність вимагає зосередженості, підвищеної уваги, швидкого прийняття рішень. Крім того, ці антигістамінні препарати посилюють дію алкоголю на організм.

До побічних ефектів антигістамінних препаратів 1-го покоління — відносяться:

— сонливість;

— запаморочення;

— порушення координації;

— відчуття втоми;

— сухість у роті;

— нудота;

— можливі блювота, болі в шлунку, запори;

— агранулоцитоз;

— можливі підвищення апетиту і збільшення маси тіла.

Побічні негативні ефекти у препаратів 2-го покоління виражені значно слабше, але також присутні. При проведенні терапії антигістамінними препаратами 2-го покоління — можливі:

— сухість у роті;

— порушення ритму серця;

— судоми;

— підвищення активності печінкових трансамілаз у сироватці крові;

— розлади настрою і сну;

— порушення уваги, уповільнення психічних і рухових реакцій.

Судинозвужувальні препарати.

При вираженій закладеності носа, виникає необхідність призначення судинозвужувальних препаратів — стимуляторів б-адренорецепторів.

Тривалість лікування судинозвужувальними краплями при полінозі, як правило, не повинна перевищувати 3 — 5 днів, у зв’язку з небезпекою розвитку медикаментозного риніту.

Крім того — тривале їх застосування може призводити до загострення риніту і таким побічним ефектам, як — артеріальна гіпертонія, ризик яких особливо високий при прийомі цих препаратів всередину.

Побічні негативні ефекти судинозвужувальних препаратів:

— занепокоєння;

— серцебиття;

— головний біль;

— сухість і подразнення слизових

— нудота.

Комбіновані препарати.

3-тя група препаратів, що використовуються в лікуванні полінозу — комбіновані препарати: антигістамінні препарати в поєднанні з псевдоефедрином.

Побічні ефекти комбінованих препаратів пов’язані з наявністю псевдоефедрину, і проявляються як:

— безсоння, дратівливість, запаморочення, відчуття втоми;

— головний біль (особливо у літніх людей), агресивність у дітей;

— сухість у роті, анорексія, нудота;

— підвищення артеріального тиску, розвиток аритмій;

— порушення сечовиділення;

— шкірний висип.

Профілактика полягає у припиненні контакту з алергеном, наприклад виїзд за межі ареалу розповсюдження рослини, що викликає захворювання.

2. Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus в Європі

2.1 Закономірності пилення Carpinus

Пилення граба найчастіше розпочинається в першій декаді квітня і триває до травня, але можливі різні відхилення. На період пилення та максимальну кількість пилкових зерен в першу чергу впливають кліматичні умови: температура, вологість, вітер, а також географічне розташування місцевості де проводяться дослідження.

У Кракові період пилення граба у 2001, 2003 та 2005 роках розпочалося у другій декаді квітня і закінчився у 2001 та 2003 роках у першій декаді травня, а у 2005 році - у третій декаді квітня. Тривалість періоду пилення становили від 14 до 20 днів. Максимальна кількість пилку у 2001 році становила 66 п. з/м³ (25.04), у 2003 році - 84 п. з/м³ (24.04), а у 2005 році - 17 п. з/м³ (18.04). У 2002 році пилення граба розпочалося 30 березня і закінчилося 27 квітня, тобто тривало 29 днів. Максимальна кількість пилку в повітрі була зареєстрована 18 квітня (27 п. з/м³). У 2004 році пилення граба розпочалося у першій декаді квітня і тривало до третьої декади травня. Максимальна кількість пилку становить 37 п. з/м³ (20.04).

За даними з міста Познань пилення граба у 2001 та 2003 роках розпочалося у третій декаді квітня і тривав у 2001 році до першої декади червня, а у 2003 році - до третьої декади травня. Максимальна кількість пилку в повітрі становила 23 п. з/м³ (30.04) у 2001 році, а у 2003 році 21 п. з/м³. У 2002 та 2004 роках пилення розпочалося у першій декаді квітня і закінчилося у третій декаді квітня у 2002 році та у першій декаді травня у 2004 році. Максимум пилку граба становить 15 п. з/м³ (21.04) та 20 п. з/м³ (22.04) відповідно. У 2005 році пилення граба спостерігали з 16 квітня по 12 травня, тобто тривав 27 днів. Максимальна кількість пилку становила 8 п. з/м³ (18.04).

У Щечіні період пилення граба з 2001 по 2004 роки розпочалося у першій декаді квітня і закінчилося у першій декаді травня, в середнтому тривав від 29 до 39 днів. Максимум пилку спостерігали 27 травня (15 п. з/м³) у 2001 році, 17 травня (195 п. з/м³) у 2002 році, 26 травня (128 п. з/м³) у 2003 році та 22 травня (32 п. з/м³) у 2004 році. У 2005 році пилення граба розпочалося у другій декаді квітня і закінчилося в другій декаді травня. Максимальна кількість пилку становила 6 п. з/м³ (19.05).

У 2001 та у 2004 роках у Жешові пилення граба спостерігали у першій декаді квітня по першу декаду травня та червня відповідно. Максимум пилку зареєстрували 28 квітня (23 п. з/м³) у 2001 році та 23 квітня (28 п. з/м³) у 2004 році. У 2002 році період пилення граба розпочалося з 10 квітня і тривало до 8 травня. Максимум пилку спостерігали 23 квітня (57 п. з/м³). У 2003 пилення граба спостерігали з третьої декади квітня по першу декаду травня. Максимальна кількість пилку в повітрі становила 184 п. з/м³ (30.04). А у 2005 році пилення граба розпочалося 16 квітня і тривало 18 днів, тобто закінчилося 3 травня. Максимум пилку становить 116 п. з/м³ (18.04).

У Любліні пилення граба у 2001 році розпочалося у першій декаді квітня і закінчилося у першій декаді травня з максимальною кількістю пилку 178 п. з/м³ (26.04). У 2002, 2004 та 2005 роках пилення граба спостерігали з другої декади квітня по другу декаду травня. Максимум пилку було зареєстровано 20 квітня (453 п. з/м³) у 2002 році, 22 квітня (79 п. з/м³) у 2004 році та 25 квітня (37 п. з/м³) у 2005 році. У 2003 році пилення граба спостерігали з 27 квітня по 12 травня з максимальною кількістю пилку 207 п. з/м³ (30.04).

Пилення граба у Німеччині з 2004 по 2006 роки розпочалося в кінці березня і тривало до середини травня. Найбільшу кількість пилку спостерігали в середині квітня. Кількість пилку граба за три роки становила 2,11%.

У Баликесірі (Туреччина) пилення Carpinus у 1996 — 1997 роках розпочалося на початку квітня і закінчилося в середині травня. Максимальну кількість пилку було зареєстровано на початку травня. Загальна кількість пилку граба за ці два роки становила 1,10% від загальної кількості пилку досліджуваних таксонів.

Пилення граба в Ескішехірі (Туреччина) тривало з березня по травень. Кількість пилку за 2000 та 2001 роки становила 0,23%.

В Трієсті (Італія) в 2004 році пилення Сarpinus тривало з середини березня до початку червня. Максимальну кількість пилку спостерігали в кінці квітня. Кількість пилку граба становила 0,45%.

2.2 Закономірності пилення Quercus

В основному період пилення дубу триває з квітня по травень. Період пилення і максимальна кількість пилку в різних містах може бути різна, це залежить від кліматичних умов, географічного розташування, екологічної ситуації території

У Любліні в 2001 та 2002 роках були проведені аеропалінологічні дослідження, які показали що початок пилення дубу у 2001 році спостерігали 1 травня, у 2002 році - 28 квітня. Періоду пилення в обох роках тривав 20 днів. Максимум пилення спостерігали 5.05 (421 п. з/м³) у 2001 році, а у 2002 на 5 днів пізніше (10.05 — 238 п. з/м³).

У 2004 і 2005 роках період пилення дубу у Любліні розпочалося в першій декаді травня і тривало приблизно однаково 28−31 день. Максимальну кількість пилку спостерігали 5−6 травня. У 2004 році максимальна кількість пилкових зерен становила 347 п. з/м³, а у 2005 році - 351 п. з/м³

У 2004 році пилення Quercus у Щечіні розпочалося 30 квітня і закінчилося 27 травня, тобто тривало 28 днів. Проте у 2005 році період пилення дубу розпочалося у другій декаді травня (15.04) і закінчилося 28 травня, тобто тривав 44 дні, що на 18 днів довше ніж у Любліні. Максимальна кількість пилку у 2004 році становила 69 п. з/м³ повітря (6.05), а у 2005 — 330 п. з/м³ повітря.(2.05). Такі коливання кількості пилкових зерен залежить від погодніх умов.

За результатами дослідження у Познані протягом 2001;2005 років можна сказати, що періоди пилення розпочиналися в третій декаді квітня та закінчувались у першій декаді червня. В основному період пилення тривав 38 (2002) — 46 (2004) днів. Максимум пилення спостерігали у першій декаді травня. Максимальна кількість пилкових зерен з 2001 — 2003 (130 — 260 п. з/м³ повітря), перевищувала кількість пилку в 2004 і 2005 роках (94, 84 п. з/м³ повітря).

За даними з Жешува у 2001, 2002 та 2005 роках пилення дуба спостерігали в другій декаді квітня, а у 2003 та 2004 — у третій декаді квітня. Кінець пилення з 2001 — 2003 роки спостерігали у третій декаді травня, а у 2004 і 2005 роках — в першій декаді червня, тобто тривав 24 — 49 днів. З 2001 по 2003 рік спостерігали зростання пилку дубу в повітрі (67−471 п. з/м³), проте з 2004 по 2005 спостерігали зменшення максимуму пилку (133−59 п. з/м³).

У Кракові в 2001 та 2003 роках пилення дубу спостерігали з третьої декади квітня до третьої декади травня. Максимум пилення спостерігали 3 травня 173 п. з/м^3. і 5 травня 209 п. з/м³ відповідно. В. 2002 році пилення розпочалося у третьої декаді березня і тривало 59 днів (19.05). Максимальна кількість пилку дубу була зареєстрована 4 травня (64 п. з/м³⁾У 2004 році пилення розпочалося у другій декаді квітня і тривало 41 день (13.04−24.05), а максимальна кількість пилку становила 76 п. з/м³ (14.04). У 2005 році пилення тривало 51 день (9.04−29.05), максимальна кількість становила 61 п. з/м³ (16.04).

З 2004 по 2006 роки у Німеччині пилення дубу розпочалося в середині квітня і тривало до середини червня. Найбільше підвищення пилку спостерігали на початку травня. Кількість пилку Quercus за три роки становила 8,02% від загальної кількості досліджуваних таксонів.

Пилення дубу у Баликесірі (Туреччина) з 1996 — 1997 роках розпочалося в середині квітня і закінчилося на початку червня. Найбільшу кількість пилку спостерігали на першому та другому тижні травня. Загальна кількість пилку дубу становила 6,77%.

Пилення дубу в Денізлі (Туреччина) у 2005;2006 роках розпочалося в середині березня і тривало до середини червня. Максимальна кількість пилку була зареєстрована на початку травня і становила 133 п. з/м³.

Пилення дубу в Ескішехірі (Туреччина) розпочалося на початку квітня і закінчилося в середині червня. Найвища концентрація пилку була зареєстрована на другому тижні травня 3,03%.

Пилення дубу в 1993 році у Трієсті (Італія) тривало з травня по червень. Максимальна кількість пилку була зареєстрована в середині травня. Кількість пилку становила 4,02% від загальної кількості досліджуваних таксонів.

На Півдні Іспанії у місті Корда проводилися дослідження протягом 2006;2008 років. Кількість пилку дубу в 2006 році становила 3389 п.з., в 2007 році - 7616 п.з., а в 2008 році - 12 484 п.з. Максимальна кількість пилку Quercus у 2006 році було зареєстровано в середині квітня (200 п. з/м³), у 2007 році також найбільше пилку спостерігали в середині квітня (350 п. з/м³), а в 2008 році найбільша кількість пилку спостерігали в кінці березня (400 п. з/м³).

2.3 Закономірності пилення Fagus

Період пилення буку припадає на другу декаду квітня по травень.

Пилення буку у Кракові у 2001 та 2005 роках розпочалося у другій декаді квітня і тривало до третьої декади та другої декади травня відповідно. Максимальна кількість пилку у повітрі в 2001 році становила 41 п. з/м³ (25.04), а у 2005 році - 24 п. з/м³ (01.05). З 2002;2004 роки пилення буку спостерігали у третій декаді квітня по другу декаду травня. Максимальна кількість пилку у 2002 році становила 9 п. з/м³ 25 квітня, у 2003 році - 93 п. з/м³ 3 травня, а у 2004 році - 16 п. з/м³ 4 травня.

У Познані з 2001 по 2004 роки пилення буку розпочалося у третій декаді квітня і тривало до першої декади травня. Загальна кількість пилення тривала від 15 до 39 днів. Максимальна кількість пилку в повітрі за ці роки коливалася від 4 до 20 п. з/м³. Найменша кількість максимального пилку буку була в 2002 році 4 п. з/м³ (29.04), а найбільша кількість максимального пилку в повітрі спостерігали у 2001 році 20 п. з/м³.

За даними з Щечіна сезон пилення буку у 2001, 2002 та 2005 роках розпочалося у третій декаді квітня, а у 2003 та 2004 роках — розпочалося у другій декаді квітня і тривало до другої декади травня. В основному період пилення тривав від 11 до 32 днів. Максимальна кількість пилку була різна і коливається від 5 п. з/м³ (2.05) у 2005 році до 99 п. з/м³ (3.05) у 2003 році.

В Жешові пилення буку у 2001 році розпочалося в другій декаді квітня (19.04) і закінчилося у третій декаді травня (28.05), тобто тривав 40 днів. Максимальна кількість пилку в повітрі спостерігали 1 травня (22 п. з/м³). У 2002 та 2003 роках пилення розпочалося у третій декаді квітня і тривало до першої декади травня. Максимальна кількість пилку буку була зареєстрована 4 травня 25 п. з/м³ у 2002 році та 30 квітня 201 п. з/м³ у 2003 році. В 2004 та 2005 роках пилення розпочалося 11 та 16 квітня відповідно і тривало до першої декади червня, від 49 до 56 днів. Максимальну кількість пилку спостерігали у 2004 році 1 травня (29 п. з/м³) та 3 травня (9 п. з/м³) у 2005 році.

В Любліні найшвидше пилення буку розпочалося у 2001 році 5 квітня і закінчилося 20 травня, тобто тривало 46 днів. Максимальну кількість пилку (24 п. з/м³) спостерігали 1 травня. З 2002 по 2004 рік пилення розпочиналося з третьої декади квітня і тривало у 2002 році до 5 травня, у 2003 році до 18 травня, а у 2004 році до 27 травня. Максимум пилку буку зареєстрували у першій декаді травня від 8 до 82 п. з/м³ повітря. У 2005 році пилення розпочалося 18 квітня і закінчилося 18 травня, тобто тривало 31 день. Максимальна кількість пилку спостерігалася 3 травня 7 п. з/м³.

У Німеччині з 2004по 2006 роки проводилися також такі дослідження. Було виявлено що бук починає пилити з середини квітня до кінця травня. Найбільша кількість пилку була зареєстрована в кінці квітня і на початку травня. Загальна кількість пилку за ці три роки становила 2,31%.

Пилення буку в Баликесірі (Туреччиа) в 1996;1997 роки розпочалося в кінці квітня і тривало до початку червня. Найбільша кількість пилку була зареєстрована в середині травня. Загальна кількість пилку буку за два роки становила 0,55% від загальної кількості досліджуваних деревних таксонів.

Пилення Fagus в Ескішехірі (Туреччиа) розпочалося в середині квітня і закінчилося в середині червня. Найбільшу кількість пилку спостерігали в середині травня 1,58%.

Пилення буку в Трієсті (Італія) в 1992 році тривало з квітня по червень. Максимум пилку спостерігали всередині травня. Кількість пилку становила 0,50% від загальної кількості досліджуваних таксонів.

3. Методика виконання роботи Вловлювання пилку із повітря були проведені у центральній частині міста на вулиці Герцена на висоті близько 10 м над поверхнею землі.

Для вловлювання пилкових зерен був використаний гравіметричний метод. До важливих ознак цього методу відносять його простоту і дешевизну.

Гравіметричний пиловловлювач Дюрама (рис. 1) був створений для вивчення циркулюючих в атмосфері пилкових зерен і спор і довгий час залишався основним приладом в аеропалінологічних дослідженнях. Він являє собою конструкцію з двох пластинок. Верхня пластинка утримується над нижньою за допомогою стійок. На нижній пластинці розташовуються тримачі для предметного скельця. Верхня — служить захистом від атмосферних опадів. Пилок під дією сили тяжіння пасивно осідав на поверхню предметного скельця, яке було змащене гліцерином. Збір матеріалу проводили що доби.

Рисунок 1. Схема вловлювача Дюрама для гравіметричного збору матеріалу Для виготовлення постійних препаратів була використана гліцерин-желатинова суміш, до складу якої входять наступні компоненти:

— гліцерин 70 мл;

— желатин 10 г;

— дистильована вода 60 мл;

— фенол 0,1 г;

— сафранін.

Сафранін зафарбовує пилкові зерна в червоний колір різної інтенсивності, що полегшує виявлення і підрахунок пилкових зерен.

Для адекватної оцінки вмісту пилкових зерен у повітрі необхідно проаналізувати всю площу препарату. Ми використовували спосіб підрахунку пилкових зерен у зразку у неперервних трансектах, перпендикулярними до осі препарату і розташованими регулярно один біля одного. Це дає можливість оцінити добовий ритм пилення окремих рослин.

Препарати які були використані для підрахунку пилкових зерен за 2011 рік були опрацьовані мною, а за 2012 рік — частину матеріалу мені люб’язно надала аспірант кафедри ботаніки Волощук Катерина Володимирівна, іншу частину я доопрацювала сама (табл. 3−5 додатку).

Підрахунок пилкових зерен проводився за допомогою світлового мікроскопа при збільшенням 40?10. Дані, які отримують з 1 см² предметного скельця, трансформують в кількість пилкових зерен в 1 кубічному м повітря (1 м³). Ідентифікацію пилку проводили за допомогою мікрофотографій та описів, які були подані у визначнику і посібнику (Куприянов, Алешина, 1972, Мейер-Меликян и др. 1999). Статистична обробка та побудова графіків здійснювалася з допомогою програми Excel, а метеорологічні показники взяті з інтернету (табл. 1−2 додатку).

4. Вивчення вмісту пилку Carpinus, Quercus, Fagus протягом 2011 — 2012 рр. у місті Львові

4.1 Пилення Carpinus

Пилення граба (Carpinus) у 2011 році розпочалося у першій декаді квітня (5.04) і тривало до другої декади червня.(18.06), тобто тривало 73 дні (рис 5) Протягом перших 12 днів кількість пилку в повітрі була не значною. У цей період температура повітря становила в середньом до +6⁰С (рис. 6), а відносна вологість повітря 71% (рис. 7). Перше значне підвищення пилку граба спостерігали 21 квітня (105 п.з./м³). Температура цього дня становила +13⁰С, а вологість повітря — 36%. Пік пилення припадає на третю декаду квітня (25.04) при температурі +15⁰С і відносній вологості 41% кількість пилку становила 252 п.з./м³. Це набагато сприятливіші погодні умови для розповсюдження пилку з попередніми. Пізніше кількість пилкових зерен різко зменшилося, і трапляються лише поодинокі пилкові зерна. У період від 21 по 25 квітня концентрація пилку грабу у 2−5 разів перевищувала пороговий рівень.

Рисунок 5. Динаміка пилення Carpinus у 2011 році

Рисунок 6. Середня температура повітря в період пилення Carpinus у 2011 році

Рисунок 7. Відносна вологість повітря в період пилення Carpinus у 2011 році

Пилення граба (Carpinus) у 2012 році розпочалося у першій декаді квітня (2.04) і тривало до кінця травня.(31.05), тобто тривало 60 дні (рис 8) За цей час було зареєстровано кілька значних підвищень концентрації пилку Carpinus у повітрі. Перше значне підвищення пилкових зерен у повітрі припадає на наступний день після початку пилення (12 п.з./м³). Температура цього дня становила +5⁰С, а відносна вологість повітря 81%. Це були досить сприятливі погодні умови для підвищення рівня пилкових зерен в повітрі (рис. 9−10). Наступне підвищення пилку граба спостерігали 12 квітня (17 п.з./м³), коли температура становила +13⁰С. а відносна вологість повітря 49%. Пік пилення припадає на другу декаду квітня (20.04) 55 п.з./м³ і триває до четвертої декади квітня (29.04) 33 п.з./м³. Температура повітря у ці дні становила від +11⁰С до +20⁰С, тоді як відносна вологість повітря — від 74% до 52%. Можна зробити висновок, що із збільшенням температури відносна вологість повітря зменшується. Пізніше кількість пилкових зерен різко зменшилося, і трапляються лише поодинокі пилкові зерна.

Рисунок 8. Динаміка пилення Carpinus у 2012 році

Рисунок 9. Середня температура повітря в період пилення Carpinus у 2012 році

Рисунок 10. Відносна вологість повітря в період пилення Carpinus у 2012 році

4.2 Пилення Quercus

Пилення дубу (Quercus) у 2011 році розпочалося у третій декаді квітня (21.04) і тривало до другої декади червня (18.06) тобто тривав 59 днів (рис. 11). Перша максимальна кількість пилку була зареєстрована 7 травня — 117 п.з./м³, друга — 8 травня 152 п.з./м³, третя — 9 травня 150 п.з./м³ і найбільша кількість пилкових зерен була зареєстрована 10 травня 269 п.з./м³. Як бачимо, протягом цих днів пороговий рівень був перевищений у 2−5 разів. Температура повітря в ці дні становила від +5⁰С до +15⁰С (рис 12), відносна вологість повітря від 83% до 60% (рис.13). тут також спостерігається закономірність, що із збільшенням температури відносна вологість повітря зменшується. Ці показники були досить сприятливими для збільшення концентрації пилку в повітрі, оскільки кількість пилкових зерен зростає від 117 п.з./м³ до 269 п.з./м³.

Рисунок 11. Динаміка пилення Quercus у 2011 році

Рисунок 12. Середня температура повітря в період пилення Quercus у 2011 році

Рисунок 13. Відносна вологість повітря в період пилення Quercus у 2011 році

Пилення дубу (Quercus) у 2012 році розпочалося 3 квітня і тривало до 1 червня тобто тривав 61 день (рис. 14). Перший пік пилення Quercus спостерігалос з 30 квітня по 3 травня. Максимум пилку було зареєстровано 2 травня (136 п.з./м³) коли температура повітря становила +21⁰С (рис. 15), а відносна вологість — 54% (рис. 16). Другий пік пилення спостерігається з 10 по 12 травня, максимальна кількість пилку становила від 80 п.з./м³ до 90 п.з./м³. Температура в ці дні становила від +16⁰С до +18⁰С, а відносна вологість від 71% до 58%. З цього можна зробити висновок, що зі збільшенням температури кількість пилкових зерен у повітрі збільшується, а відносна вологість — зменшується.

Рисунок 14. Динаміка пилення Quercus у 2012 році

Рисунок. 15. Середня температура повітря в період пилення Quercus у 2012 році

Рисунок 16. Відносна вологість повітря в період пилення Quercus у 2012 році

4.3 Пилення Fagus

Період пилення буку (Fagus) у 2011 році розпочався 21 квітня і закінчився 15 червня, тобто тривав 56 дні (рис. 17). Спостерігали два піки пилення. Перший пік пилення пилкових зерен Fagus було зареєстрано 29 квітня (96 п.з./м³), а другий — 3 травня (95 п.з./м³). Температура в ці дні становила +14⁰С та +11⁰С, а відносна вологість повітря 57% і 67% відповідно (рис. 18−19). З цих даних видно, що зі зменшенням температури кількість пилкових зерен зменшується, а відносна вологість повітря збільшується. Впродовж цих днів концентрація пилку в повітрі удвічі перевищувала пороговий рівень.

Рисунок 17. Динаміка пилення Fagus у 2011 році

Рисунок 18. Середня температура повітря в період пилення Fagus у 2011 році

Рисунок 19. Відносна вологість повітря в період пилення Fagus у 2011 році

Період пилення буку (Fagus) у 2012 році розпочався 14 квітня і закінчився 2 червня, тобто тривав 50 дні (рис. 20). Пік пилення Fagus був зареєстрований з 27 квітня по 2 травня. Кількість пилкових зерен в ці дні становила від 64 п.з./м³ до 77 п.з./м³. Температура в ці дні становила від +17⁰С до +20⁰С, а відносна вологіст — від 60% до 55% (рис. 21−22). Максимальна кількість пилкових зерен у повітрі становила 154 п.з./м³ (29.04). Температура повітря в цей день становила +20⁰С, а відносна вологість повітря 53%. Концентрація пилку в повітрі у три рази перевищувала пороговий рівень.

Рисунок 20. Динаміка пилення Fagus у 2012 році

Рисунок 21. Середня температура повітря в період пилення Fagus у 2012 році

Рисунок 19. Відносна вологість повітря в період пилення Fagus у 2012 році

Порівнявши графіки трьох таксонів за 2011 рік видно, що піки пилення не перекриваються і це полегшує алергологічну ситуацію для сенсибілізованих людей (рис. 23).

Рисунок 23. Динаміка пилення досліджуваних таксонів Carpinus, Quercus, Fagus у 2011 році

А порівнявши графіки Carpinus, Quercus, Fagus за 2012 рік видно, що піки пилення починаються один за одним і деякі перекриваються. Це погіршує алергологічну ситуацію для людей схильних до алергії (рис. 24).

Рисунок 24. Динаміка пилення досліджуваних таксонів Carpinus, Quercus, Fagus у 2012 році

5. Порівняння закономірностей пилення Carpinus, Quercus, Fagus у Львові та інших регіонах Європи Під час аеропалінологічних досліджень які проводилися з 1 квітня по 20 червня 2011 — 2012 років було взято до уваги пилкові зерна таких таксонів Carpinus, Quercus, Fagus. Отримані дані можна порівняти з даними інших авторів на території Європи.

У 2011 році пилкові зерна Carpinus з’явилися на початку квітня і тривали до середини червня. Пік пилення припадає на кінець квітня.

У 2012 році Carpinus пилити 2 квітня і тривав до кінця травня. Піки пилення припадає на кінець квітня.

Quercus у 2011 році почав пилити у середині квітня і тривав до середини червня. Пік пилення припадає на початок травня.

Пилкові зерна Quercus у 2012 році зявилися на початку квітня і тривав до 1 червня. Пік пилення припадає на початок травня.

Початок пилення Fagus у 2011 році припадає у середині квітня і триває до середини червня. При цьому спостерігається два піки пилення:

· 29 квітня;

· 3 травня.

А початок пилення Fagus у 2012 році так само припадає на середину квітня, але триває до початку червня. Пік пилення триває з 27 квітня по 2 травня.

Порівнявши пилення цих трьох таксонів за два роки можна сказати, що початок пилення всіх таксонів починається майже одинаково (різниця 2−3 дні), а кінець пилення різний. Кількість пилкових зерен у 2012 році менша від кількості пилку у 2011 році. Це залежить від погодніх умов, оскільки температура повітря у 2011 році всередньому становила 14⁰С, а відносна вологість повітря — 128%, а у 2012 році температура — 12⁰С, а відносна вологість — 69%. Отже, чим більша температура повітря тим більша кількість пилкових зерен в повітрі.

У порівнянні з іншими країнами пилення граба розпочиналося приблизно в першій декаді квітня і тривало до травня. Пилення дубу майже всюди розпочиналося в кінці квітня і тривало до кінця травня, а пилення буку також розпочиналося в кінці квітня або на початку квітня і тривало до кінця травня. Кількість пилкових зерен та тривалість сезону пилення значно відрізняється в порівнянні з нашими даними. Це може залежати від географічного розташування досліджуваної території, погодніх умов, жаркішого чи холоднішого літа, ранньої чи пізньої весни.

6. Охорона праці

На сучасному етапі розвитку цивілізації науково-технічний прогрес не гарантує повної безпеки людству, а його результати призводять до надзвичайних ситуацій через антропогенний вплив на довкілля, недосконалість технологій та обладнання. Особлива увага приділяється організації розумової праці з впровадженням у виробництво електронно-обчислювальної апаратури. В умовах підвищеної питомої ваги інтелектуальної діяльності людини знання норм і правил безпеки та охорони праці сприяє як запобіганню людських чи матеріальних жертв, так і підвищенню виробничих потужностей в трудовій діяльності. Сьогодні із збільшенням технічної оснащеності виробничого та побутового середовища і зростанням антропогенного впливу на довкілля розвиток потенційних небезпек не завжди є передбачуваним.

Відтак навчання з питань безпеки життєдіяльності треба розглядати як формування гуманного світосприйняття, елементів технічної та екологічної культури, переконань про можливість встановлення гармонійних відносин між людиною, технікою і природним середовищем та підвищення відповідальності особи за збереження власного й суспільного здоров’я і життя. При такому підході до забезпечення безпеки життєдіяльності і зниження рівня ризику потрібно, щоб суспільна свідомість адекватно відображала сукупність наявних потенційних небезпек, а наукова спільнота володіла знаннями про закономірності їхнього розвитку і вміла їх відвернути та знизити ризик до допустимого рівня [16]

6.1 Аналіз стану умов праці

6.1.1 Характеристика лабораторії

Дослідний матеріал для виконання дипломної роботи був зібраний в м. Львові на вулиці Герцена.

Хімічна обробка пилкових проб проводилась у лабораторії кафедри ботаніки біологічного факультету (ауд. 328). Лабораторія обладнана витяжною шафою, газовими пальниками, електроплитами і тут є також налагоджене водопостачання.

Площа лабораторії становить 24 м². Підлога вкрита деревяним паркетом. Відносна вологість повітря в лабораторії становить 40−60%, температура коливається в межах 20−25°С. Освітлення комбіноване (близько 400 лк).

6.1.2 Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання Збір матеріалу проводили гравіметричним методом (апарат Дюрама) на висоті 10 м над землею. Для обліку пилкових зерен використовувала світловий бінокуляр зі збільшення 15×10,15^х40. Пилкові зерна визначали за допомогою визначників, довідників, атласів, а також шляхом порівняння з еталонними препаратами (постійні гліцерин-желатинові препарати виготовлені з пилку нині існуючих і чітко визначених видів рослин). Для даної роботи це є досить оптимальна методика, яка дозволяє без використання дорогих реактивів та складного обладнання отримати якісні препарати для подальшого аналізу.

При виконанні роботи використовували такі електроприлади як електрична плитка, яка знаходилась у витяжній шафі. Небезпека ураження електричним струмом при роботі у витяжній шафі підвищена в зв’язку з можливістю одночасного контакту з металічними корпусами електричного устаткування і заземленими водопровідними і газовими комунікаціями.

Апаратура, що працює всередині витяжної шафи, знаходиться в складних умовах експлуатації, бо в ході реакції чи через нещільну упаковку в об'єм витяжної шафи можуть виділятися надзвичайно шкідливі для електрообладнання речовини. До швидкого виходу з ладу електричних приладів призводить також водяна пара, що утворюється у великих кількостях при використанні кип’ячих водяних бань.

Для виготовлення тимчасових препаратів використовували предметні та покривні скельця, препарувальні голки та пінцет. З точки зору техніки безпеки скло має такий серйозний недолік як крихкість, ці знаряддя є досить гострими і небезпечними при необдуманій поведінці. При порушенні правил роботи зі склом найпоширенішими нещасними випадками є: порізи рук при битті скляного посуду і опіки рук під час роботи з нагрітими до високої температури скляними деталями. Особливо небезпечні порізи уламками скляного посуду, забрудненого хімічними сполуками, бо таким чином токсичні речовини можуть потрапити безпосередньо в кров.

Об'єкти розглядалися за допомогою світлового бінокулярного мікроскопа, що живиться від мережі напругою 220 В. За допомогою персонального комп’ютера ми виконували обробку та представлення експериментальних даних.

За допомогою персонального комп’ютера була виконана обробка та представлення експериментальних даних.

При роботі з ПК негативним є вплив випромінювання електронно-променевої трубки монітора. Крім того, тривала робота з комп’ютером та сидіння в непорушній позі чинять негативний вплив на зорову систему людини і згубно діє на опорно-руховий апарат.

Шкодить також шум вентиляційної системи та інших електричних пристроїв. При обладнанні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:

на дисплеї ставити екранні фільтри, які в кілька разів зменшують інтенсивність випромінювання електронно-променевої трубки та протидіють втомлюваності очей;

сидіти на відстані 80 см (приблизно на відстані витягнутої руки) від дисплея;

екран дисплея має бути орієнтований в бік, протилежний до джерела світла (вікон, настільних ламп і т. п);

при розміщенні робочого місця поруч з вікном кут між екраном дисплея і площиною вікна повинен становити 100°;

дисплей не розміщувати безпосередньо під джерелом освітлення або в притул до нього;

стіна позаду дисплея має бути освітлена так само, як і його екран;

висота стільця на робочому місці оператора має бути регульована в межах 0,4 до 0,5 м;

клавіатура та мишка повинні розміщуватися на столі на відстані 0,3 м від краю стола;

дисплей потрібно розміщувати за клавіатурою, при необхідності встановлювати на підвищенні (наприклад системний блок);

екран дисплея повинен вільно повертатися в горизонтальній площині на кут 90°, а у вертикальній — на кут 15°.

6.1.3 Характеристика об'єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей Об'єктом дослідження в даній дипломній роботі є пилкові зерна рослин. Безпосередньо об'єкти дослідження не чинять жодного шкідливого впливу на дослідника. При дослідженні використовували гліцерин і фенол.

Гліцерин — в’язка, гігроскопічна безбарвна рідина з солодкуватим смаком, добре змішується з водою. Температура кипіння становить 290 °C, а температура плавлення — 18 °C.

Фенол — кристалічна речовина, яка часто забарвлена у рожево-червоний кольори завдяки їх окисненню. Температура кипіння становить 182 °C, а температура плавлення — 43 °C. Це є отрута, і вразі попадання на шкіру вони викликають опіки.

6.2 Організаційно-технічні заходи

6.2.1 Організація робочого місця і роботи Важливим моментом є дотримання правил техніки безпеки, акуратне і точне дотримання правил експлуатації приладів. На робочому столі повинні знаходитись лише ті прилади та реактиви, що необхідні для конкретних робіт. Усі зайві речі краще прибрати, ніщо не повинно заважати вільному переміщенню від робочого столу до витяжної шафи. Посуд з реактивами повинен мати етикетки з чіткою назвою сполуки, її хімічною формулою, концентрацією, датою виготовлення. Забороняється використовувати речовини без етикеток або з незрозумілим надписом, зливати їх у раковину, залишати без нагляду запалену спиртівку, працюючі прилади, відкриті хімічні реактиви (особливо леткі).

Забороняється залишати без нагляду робочі установки, включені електронагрівальні прилади, газові пальники. Після закінчення роботи проводиться прибирання робочого місця, миття брудного посуду.

Початковим етапом роботи було збір матеріалу протягом 2011 — 2012 років в м. Львові. Із зібраних зразків біоаерозолів були виготовлені тимчасові препарати. Для цього оброблений матеріал старанно був фіксований. Порівнюючи дані я зробила наступні висновки. На основі проведених досліджень, побачила, що кількість пилкових зерен різко коливається взалежності від гідрометеорологічних показників. І щоб створити календар пилення алергенних таксонів для цієї території потрібно проводити дослідження протягом декількох років.

6.2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

Працювати необхідно при хорошому освітленні, справжній вентиляції, у чистому приміщенні. Це забезпечується постійним вологим прибиранням, миттям посуду після проведення досліду, прибирання робочого місця, провітрюванням приміщення. За чистотою в лабораторії потрібно слідкувати, сортувати дослідний матеріал, не звалювати його на робоче місце на невизначений термін, зберігати об'єкти досліджень, барвники, реагенти у відповідних умовах (у холодильнику, під витяжною шафою, недоступних для прямих сонячних променів місцях). До роботи в лабораторії допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Для нормальної здорової діяльності на робочому місці і підтриманні високої продуктивності праці необхідно дотримуватись наступних вимог:

виконувати технологічну дисципліну роботи обладнання та вимоги інструкції по експлуатації;

всі роботи виконувати тільки справними інструментами і захисними засобами, не допускати їх забруднення, бути уважним;

дотримуватись правил особистої гігієни, користуватись спецодягом, не переохолоджувати і не перегрівати організм; на металевих і керамічних пілотах необхідно встановлювати дерев’яні решітки, або товсті діелектричні покриття, не допускати роботу на слизькій і мокрій підлозі;

в одному приміщенні дозволяється проводити роботи тільки при наявності в ньому не менше двох працівників.

Неприпустима наявність зайвих речей, одягу, продуктів харчування в лабораторії. Дотримання загальнообов’язкових правил техніки безпеки і санітарії на робочу місці забезпечує ліквідацію потенційних небезпек, що дає можливість працювати безпечно, без аварій, нещасних випадків і травм.

При роботі в експедиційно-польових умовах слід дотримуватись наступних вимог:

перед кожним польовим сезоном всі учасники експедиції підлягають обов’язковому попередньому медичному огляду і запобіжним щепленням;

кожна група забезпечується польовою аптечкою, в яку повинні входити перев’язувальні засоби і медикаменти для надання першої медичної допомоги при нещасних випадках і захворюваннях;

всі учасники виїзду повинні володіти методом і прийомом надання першої медичної допомоги при нещасних випадках і захворюваннях;

взуття, одяг, спорядження, інструменти і решта речей повинні відповідати природним умовам, сезону, а також характерові самих робіт;

необхідно ретельно стежити за станом збереження продуктів харчування і запобігти їх псуванню;

при сильній зливі не можна знаходитись поблизу одиноких дерев і металічних стовпів, необхідно сховатися, а якщо це неможливо зробити, залишитись на місці, відклавши при цьому вбік великі металеві предмети.

6.2.3 Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об'єктом дослідження і речовинами Під час проведення польових експедиційних робіт та фіксації матеріалу потрібно дотримуватися певних заходів та вимог:

перед виходом в маршрут мати відповідний змінний одяг, спорядження, упакувати у спеціальну тару пляшки та баночки з фіксуючими речовинами, перевірити їх на цільність, герметичність закриття та наявність на них етикеток;

не пробувати на смак невідомі рослини;

після завершення збору матеріалу вимити руки з милом у теплій воді та продензифікувати слабким марганцевим розчином; поводитись обережно з фіксуючими речовинами, їхній запас зберігати у стаціонарній лабораторії;

брати в похід мінімальну кількість харчів, питну воду, гліцерин, забороняється пити воду з струмків чи настійних водойм.

6.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях

6.3.1 Протипожежні та противибухові заходи Пожежна безпека — стан об'єкта, при якому з установленою ймовірністю виключається можливість і поширення пожеж та дія на людей небажаного фактору, а також забезпечення захистом матеріальних цінностей. Пожежна безпека забезпечується організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом.

До організаційних заходів належать: розробка правил, інструктажів з протипожежної безпеки; організація інструктування і навчання, перевірка протипожежного режиму всіма працюючими; розробка та затвердження плану евакуації на випадок пожежі.

У приміщеннях лабораторії забороняється:

загромаджувати та захаращувати проходи, а також підходи до засобів пожежогасіння;

користуватись електронагрівальними приладами з відкритою спіраллю;

залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівальні прилади; сушити легкозаймисті предмети на опалювальних приладах;

залишати на робочому місці відходи паперу;

зберігати будь-які речовини, пожежонебезпечні властивості яких не дослідженні;

тримати поблизу нагрівальних приладів, пальників та інших джерел відкритого вогню легкозаймисті та горючі рідини;

виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію;

прибирати випадково розлиті легкозаймисті та горючі рідини при працюючих пальниках та ввімкненому електрообладнанні.

Усі роботи в лабораторії повинні проводитись на справному електрообладнанні. Електроприлади повинні вмикатись в електромережу лише за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. При виявленні пошкоджень ізоляції електромережі, штепселів, розеток та іншої пускорегулюючої апаратури необхідно відразу оповістити особу, відповідальну за енергогосподарство.