Операції з банківськими металами та проблеми їх розвитку в Україні

РЕФЕРАТ Дипломна робота містить 95 сторінки, 13 таблиць, 6 рисунків, список використаної літератури з 45 найменувань, 4 додатків.

МАГІСТРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: «Операції з банківськими металами та проблеми їх розвитку в Україні»

Предметом дослідження є результати діяльності банку, що відображають його ефективність роботи на ринку дорогоцінних металів в Україні.

Об'єктом дослідження виступає операції з банківськими металами Мета роботи полягає в дослідженні теоретичних особливостей операцій банку з банківськими металами, аналіз діяльності банку з даними операціями, а також визначення проблем та перспектив розвитку на ринку України.

Завданнями роботи є:

— ознайомитися з теоретичними особливостями операцій банку з банківськими металами;

— провести аналіз операцій на ринку банківських металів;

— проаналізувати ефективність роботи банку у звітному та попередньому роках;

— зробити висновки щодо проведеної роботи.

За результатами дослідження сформульовані висновки, щодо ефективності операцій з банківськими металами.

Одержані результати можуть бути використані на практиці при роботі в банківському секторі.

Рік виконання магістерської дипломної роботи: грудень 2010.

Рік захисту магістерської дипломної роботи: лютий 2011.

ВСТУП

Сучасне ведення банківського бізнесу в конкурентному середовищі потребує застосування нових видів операцій, технологій їх проведення, методів управління ними. Тому останнім часом помічається посилений інтерес до ринкового обігу дорогоцінних металів, а операції з ними привертають увагу економістів світового значення.

За відсутності розвинутого первинного ринку дорогоцінних металів головна увага в Україні приділяється розвитку ринку банківських металів, які є найпривабливішим інструментом для довгострокового вкладення коштів.

Актуальність даної теми обумовлюється тим, що ринок банківських металів пов’язаний з інвестиційною діяльністю, розвитком національної грошової системи та ринком фінансових послуг. А формування цього сегмента є сьогодні пріоритетним завданням у сфері макроекономічного регулювання та розвитку фінансового сектора.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає можливість зробити висновок, що вирішенню даної проблеми присвячено багато праць вітчизняних авторів. Питання щодо розвитку та функціонування ринку банківських металів, зокрема, ринку золота досліджувались в роботах таких провідних вчених, як В. Міщенко, А. Герасимович, А. Мороз та інші.

Метою даної роботи є дослідження теоретичних особливостей операцій банку з банківськими металами, висвітлення значення обліку та аналізу банку з даними операціями, а також визначення проблем та перспектив розвитку на ринку.

Предмет дослідження становлять результати діяльності банку, що відображають його ефективність роботи на ринку дорогоцінних металів.

Об'єктом дослідження виступає система обліку операцій та методика аналізу операцій АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» з банківськими металами.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

- ознайомитися з теоретичними особливостями операцій банку з банківськими металами;

— провести аналіз операцій на ринку банківських металів;

— проаналізувати ефективність роботи банку у звітному та попередньому роках;

— зробити висновки щодо проведеної роботи.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України в умовах світової фінансової та економічної кризи являється дуже важливим мати якомога стабільніше положення, щоб природний добір не вибив з стрімкої течії ділового життя. Як відомо золото і інші дорогоцінні, вони ж банківські, метали традиційно залишаються найнадійнішим способом для зберігання і примноження коштів. Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов’язанням якоїсь держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства. За останні 5 років ціна золота і платини в доларовому еквіваленті виросла більш, ніж в 2 рази, ціна срібла більш, ніж в 2,5 рази.

РОЗДІЛ 1. ОПЕРАЦІЇ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТЕДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

1.1 Банківські метали як фінансовий актив: суть і специфіка

Дорогоцінні метали є важливим компонентом міжнародної ліквідності і входять у структуру офіційних валютних резервів кожної країни. У сучасних умовах дорогоцінні метали, серед яких першість належить золоту, не використовуються як засіб обігу або як засіб платежу. Демонетизація золота у сфері грошового обігу призвела до втрати цим металом грошових функцій. Але незважаючи на це воно залишилось об'єктом нагромадження, основою золотовалютних запасів держав, а тому на сучасному етапі є важливим компонентом міжнародної ліквідності.

Економічне значення золота протягом тривалого історичного періоду полягало в його використанні в якості грошового товару поряд з іншими дорогоцінними металами. Внаслідок демонетизації золото вийшло із обігу, проте залишилось прибутковим об'єктом довгострокового вкладення капіталу.

Якісні характеристики золота обумовили перетворення його в надійний фінансовий актив, що характеризується здатністю забезпечити захист заощаджень в періоди сильного інфляційного розвитку економіки країни та коливань на валютному ринку. Останнім часом ринкові ціни золота та інших дорогоцінних металів на світових ринках проявляють постійну та довготривалу тенденцію до зростання, що дозволяє розглядати ці активи ще й як високоприбуткові.

Операції із золотом та іншими дорогоцінними металами після їх демонетизації зосередились на ринку банківських металів, що входить у структуру валютного ринку і є складовою ринку фінансових послуг.

Ринок банківських металів являє систему економічних відносин, що забезпечують регулярну купівлю-продаж банківських металів та проведення інших фінансових операцій в цілях нагромадження, інвестування та перерозподілу наявного в суспільстві капіталу.

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» банківськими металами вважаються золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківські метали підлягають обов’язковій сертифікації шляхом оформлення сертифіката якості - письмового документа або клейма визнаного афінажера, що засвідчують назву металу, його пробу, серійний номер та назву компанії-виробника.

Мірними зливками є зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 — для срібла, 999,5 — для платини та паладію. Монетами, виробленими з дорогоцінних металів, є вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота — 995, для срібла — 999, для платини і паладію — 99,5, які не законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота — 900, для срібла — 925, для платини та паладію — 999 [16, c.365].

Професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є Національний банк України, уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, що одержали письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами, а також біржі, на яких забезпечується торгівля такими металами [7, c.667].

Уповноважені банки здійснюють операції з банківськими металами відповідно до Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами.

Суть та значення ринку банківських металів проявляються у його функціях. По-перше, він забезпечує потребу держави у формуванні золотовалютних запасів та є основою фінансової незалежності. По-друге, створює умови для нагромадження заощаджень та їх розміщення в дорогоцінних металах та виробах з золота та срібла, адже вкладення коштів у банківські метали є одним із напрямків фінансового інвестування. По-третє, дорогоцінні метали розглядаються як досить надійний фінансовий інструмент, оскільки здатні захистити заощадження від інфляційного знецінення. По-четверте, на ринку забезпечуються умови для обміну банківських металів на грошові валютні цінності з метою здійснення міжнародних розрахунків. Банківські метали легко конвертуються у вільноконвертовану валюту, завдяки чому держава може забезпечити реалізацію певних напрямків своєї грошово-кредитної політики, зокрема здійснити підтримку курсу національної грошової одиниці [6, c.375].

Залежно від виду банківського металу виділяють ринки золота, срібла та платини. Найбільш поширеним серед них є ринок золота.

Організовані ринки золота являють консорціум із декількох банків, що уповноважені здійснювати угоди з золотом. Вони забезпечують посередницькі операції між покупцями і продавцями, концентрують у себе їх замовлення, фіксують середній рівень ринкової ціни. Крім того, спеціальні фірми замаються очищенням і зберіганням золота, виготовленням злитків.

У світі нараховується близько 50 центрів по торгівлі золотом. Одним з головних центрів є Лондон. Координуючим центром на лондонському ринку є Лондонська асоціація ринку золота.

Всі учасники ринку поділяються на дві групи: маркет-мейкери та звичайні учасники. Маркет-мейкери мають постійно підтримувати двосторонні котирування на купівлю і продаж, інформуючи про це зацікавлених осіб. В ролі маркет-мейкерів, як правило, виступають великі банківські структури. Їх характерними рисами є досить висока капіталізація, високі кредитні рейтинги, великий досвід роботи з дорогоцінними металами, розгалужена клієнтська мережа, універсальний характер здійснюваних ними банківських операцій. Звичайні учасники не формують ринкові ціни, вони орієнтуються в своїй діяльності на котирування маркет-мейкерів [17, c.288].

Учасники ринку можуть надавати брокерські послуги, діючи за дорученням та за рахунок своїх клієнтів, зводячи покупців та продавців. Винагородою брокерів є комісійні від укладених операцій.

В ролі дилерів виступають, перш за все, найбільші банки. Це пояснюється тим, що для проведення оптових операцій в міжнародних центрах торгівлі необхідно мобілізувати великі кошти. Частіше за все це досягається шляхом залучення банківських кредитів.

Варто виокремити ще одне коло компаній, особливий статус яких визначається тим, що тільки вони традиційно беруть участь у визначенні ціни угод — фіксингу. Ціна рівноваги визначається двічі на день. Збалансування попиту та пропозиції на метал досягається шляхом порівняння доручень клієнтів на купівлю та продаж золота. Такий механізм дає можливість будь-якому учаснику ринку здійснювати торгівлю золотом на однакових умовах. Ціна лондонського фіксингу миттєво передається засобами зв’язку до інших центрів торгівлі золотом, публікується в засобах масової інформації та є основою формування цін на інших ринках.

Фіксинг на срібло здійснюється кожного дня один раз. Фіксинг срібла здійснюється в закритому режимі, тобто в процесі фіксингу не можливо змінювати обсяги наданих замовлень.

Крім фіксингу на золото та срібло, двічі на день проводиться фіксинг на платину та паладій. Ціни на всі метали встановлюються в американських доларах.

Об'єктом торгівлі при фізичній поставці металу є афіноване золото в зливках визначених розмірів. На зливку золота мають бути такі обов’язкові відмітки як проба, серійний номер та клеймо виробника й органу пробірного нагляду із зазначенням ваги. Зливок не повинен мати пор і заглиблень, а також він має бути зручним для перенесення і складування. Грошові розрахунки за 1 тройську унцію чистого золота проводяться в доларах США.

Ринок золота включає і ринок золотих монет, серед яких виділяють монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три різновиди називають інвестиційними, оскільки їх використовують практично лише для накопичення вартості шляхом інвестування грошових коштів у високоліквідні вироби із золота, а саме монети.

Законодавча та нормативно-правова база НБУ в частині виконання операції з банківськими металами

Операції з банківськими металами, які і всі інші виконувані банком, регламентуються та регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. Головним таким документом є безперечно Закон України «Про Національний Банк України», на основі якого НБУ, як уповноважена державна установа, має право створювати нормативно-правову базу для регулювання та контролю здійснюваних операції. В Законі України «Про банки і банківську діяльність» чітко зазначений порядок отримання ліцензії та організації всієї діяльності. [1,2]

Згідно із Постановою Правління Національного Банку України № 275 «Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) строк роботи банку не менше ніж два роки;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро; {Підпункт «в» пункту глави 5 в редакції Постанов Національного банку N 373 (z1289−05) від 12.10.2005, N 228 (z0822−08) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.

Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;

б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 15 млн. євро; {Підпункт «в» пункту глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 373 (z1289−05) від 12.10.2005; в редакції Постанови Національного банку N 228 (z0822−08) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України. [7]

Постановою Правління Національного банку України N 325 «Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами» визначено основні терміни, види операції з банківськими металами, загальні умови та особливості здійснення цих операції уповноваженими банками, порядок ведення рахунків у банківських металах та контроль за здісненням операцій. [9]

Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України відображені в Постанові Правління Національного банку України N 555 «Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України». [12]

Постанова Правління Національного банку України N 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» встановлює для резидентів і нерезидентів порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межі України готівки і банківських металів уповноваженими банками. [5]

Валютний контроль операції з банківськими металами та відповідальність за порушення валютного законодавства, а також розміри штрафних санкцій зазначені в Постанові Правління Національного банку України N 49 «Про валютний контроль» та в Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». [4]

1.2 Роль і місце операцій з банківськими металами в діяльності комерційних банків

Як зазначалося вище професійні учасники ринку банківських металів для здійснення операцій дорогоцінними металами повинні мати письмовий дозвіл Національного банку України, який регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Лише за цієї умови вони мають право забезпечувати реалізацію наступних фінансових операцій на користь клієнтів:

— відкриття та ведення поточних та депозитних рахунків клієнтів у банківських металах;

— відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

— залучення банківських металів на вклади клієнтів;

— купівля-продаж банківських металів за дорученням клієнтів за національну грошову одиницю;

— залучення міжбанківських депозитів у банківських металах;

— надання міжбанківських кредитів у банківських металах;

— обмін злитків банківського металу на зливки цього самого металу меншої або більшої маси;

— конвертація одного банківського металу в інший;

— відповідальне зберігання банківських металів;

— надання кредитів у банківських металах резидентам;

— надання та отримання банківських металів у заставу [16, c.368].

Якщо уповноважений банк має письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках, він має право додатково здійснювати операції з відкриття коррахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проводити операції з ними, операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту, а також розміщення міжбанківських депозитів та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах.

З метою забезпечення надійного розміщення та зберігання заощаджень та нагромаджень клієнтів уповноважені банки здійснюють відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків у банківських металах.

Зарахування банківських металів на поточні та депозитні рахунки клієнтів може здійснюватись наступними способами:

— фізичною поставкою металу за наявності документів, що підтверджують правомірність володіння таким металом;

— придбання металу банком за дорученням клієнта;

— перерахування з власного поточного або депозитного рахунка клієнта в уповноваженому банку;

— перерахування як кредиту у банківських металах відповідно до кредитного договору;

— шляхом конвертації одного банківського металу в інший [17, c. 292].

Видача банківського металу в його фізичній формі з поточних та депозитних рахунків клієнтів може бути здійснена лише промисловим споживачам та фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Власники заощаджень можуть здійснити розміщення банківських металів на металевих депозитних рахунках для забезпечення їх нагромадження. На сучасному етапі ставка нагромадження за такими депозитними рахунками в Україні коливається в межах 2−6%. Сплата процентів за такими депозитними операціями може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях на умовах, що визначені депозитним договором.

На розвинутих фінансових ринках банківські установи можуть здійснювати випуск золотих сертифікатів, які є документами про депонування золота в банку. Такі інструменти підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або еквівалент золота за ринковою ціною. Законодавством України заборонений випуск ощадних сертифікатів банків у банківських металах.

Юридичним та фізичним особам — суб'єктам господарювання, а також уповноваженим банкам професійні учасники ринку можуть надавати кредити в банківських металах. Сплата процентів за такими кредитами може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях, що обумовлюється у кредитному договорі. Комісійні винагороди, штрафи, пені за даними кредитами підлягають сплаті тільки у гривнях.

Професійні учасники ринку банківських металів можуть забезпечувати кредитування позичальника і під заставу золотого депозиту. У цьому випадку кредит надається в грошовій формі, а його забезпеченням є банківський метал, що розміщений на депозитному рахунку.

Найбільш активними професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є такі банки, як Брокбізнесбанк, «Фінанси і кредит», Правексбанк та «Надра».

Щодо міжбанківського валютного ринку, то на ньому операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюються на умовах «тод», «том» або «спот». На умовах «форвард», тобто на умовах хеджування від підвищення в майбутньому ціни на метал, у межах 50% від лімітів відкритої валютної позиції банку у банківських металах можуть бути проведені операції з купівлі-продажу банківських металів за вільноконвертовану валюту.

Продаж банківських металів суб'єктам господарювання — резидентам України здійснюється за умови подання ними заяви про купівлю певної кількості таких металів. Промислові споживачі разом із заявою подають уповноваженому банку копію ліцензії на проведення операцій з банківськими металами.

На біржах уповноважені банки можуть здійснювати операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні, а також проводити операції з ф’ючерсними контрактами, базовим активом за якими є банківські метали. При участі у торгівельних сесіях міжбанківського валютного ринку банки можуть виконувати доручення клієнтів на купівлю-продаж банківських металів, а також здійснювати такі операції за власні кошти [12, c.338].

Важливою формою реалізації золота на світовому ринку є золоті аукціони — продаж золота з публічних торгів, які проводяться Міжнародним валютним фондом, урядами деяких країн. За рахунок проведення золотих аукціонів уряди країн реалізують частину свого золотовалютного запасу. Офіційними цілями проведення золотих аукціонів є зменшення дефіциту платіжного балансу країни та підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці.

Роздрібна торгівля банківськими металами в Україні здійснюється через каси уповноважених банків на користь фізичних осіб — резидентів і нерезидентів та юридичних осіб — резидентів. Реалізація операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами на користь юридичних осіб здійснюється за умови укладення відповідного договору в письмовій формі.

Купівля або продаж банківських металів здійснюється за наявності сертифіката якості цих металів.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі - резиденту без її ідентифікації банківські метали з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень.

Приймання та оцінку банківських металів здійснює експерт з банківських металів. Оплата операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами здійснюється фізичними особами — резидентами за готівкову національну валюту, фізичними особами — нерезидентами — за вільноконвертовану готівкову іноземну валюту. Під час здійснення таких операцій з резидентами використовується крос-курс.

Уповноважені банківські установи одержують дохід від надання торговельних послуг у формі маржі між курсами продажу та купівлі банківських металів або у формі комісійної винагороди за виконання доручень клієнтів.

Щодо законодавчого регулювання, то загальні засади операцій з банківськими металами регулюються нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», Постановою Правління НБУ про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, а також рядом інструкцій, а саме:

— Інструкцією № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;

— Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті;

— Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті;

— Інструкцією про порядок регулювання банків в України;

— правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.

Класифікація операцій з банківськими металами

Банківські метали — це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Операції з банківськими металами включають дії, пов’язані з: виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку банківських металів; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; ввезенням банківських металів у країну з-за кордону та вивезенням їх з неї.

Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота — 995,0; для срібла — 999,0; для платини та паладію — 999,5.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків банківських металів:

Міжнародний, або світовий, ринок. Він є всеохоплюючим, на ньому реалізуються угоди з великими партіями металів. Правила здійснення операцій не контролюються державними органами або правила регулювання дуже ліберальні. На міжнародних ринках здійснюються: первісна пропозиція банківських металів найбільшими їх видобувачами; встановлення базової ціни дорогоцінних та інших банківських металів для операцій на регіональних і внутрішніх ринках; інтервенції центральних банків для підтримання ціни металу.

Регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер. У своїй основі вони орієнтовані на місцевих клієнтів, більш дрібних.

Внутрішні або місцеві ринки — це, як правило, ринки однієї або декількох держав. На них здійснюється державний контроль. Вони, у свою чергу, поділяються на:

—вільні ринки, на яких держава не обмежує ввіз та вивіз металу і не дуже суворо здійснюється регулювання;

—контрольовані ринки, на яких для резидентів встановлюються досить суворі правила, а права нерезидентів можуть обмежуватися, аж до заборони здійснення операцій з дорогоцінними металами.

4. «Чорні ринки», де, незважаючи на заборону офіційних органів, здійснюються традиційні операції купівлі-продажу дорогоцінних металів.

Залежно від наявності металів у кожній операції ринок дорогоцінних металів умовно поділяють на ринок фізичного наявного металу та безготівкового («паперового») металу.

Ринок банківських металів поділяють також на:

оптовий, який включає просування металів від постачальників до споживачів на внутрішньому ринку, а також міжбанківський ринок та поставки з нього посередникам (торговцям), які займаються перепродажем металів кінцевим споживачам;

роздрібний ринок включає постачання металами безпосередніх споживачів та дрібних інвесторів, які знаходяться на внутрішньому ринку.

В Україні до оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет. Якщо торгівля відбувається у розмірах, менших ніж указано вище, то вона називається роздрібною.

Залежно від характеру продукції, яку продають на ринку дорогоцінних металів, ринок банківських металів поділимо на:

? ринок металів у формі зливків, порошків, пластин;

? ринок дорогоцінних каменів (алмазів, діамантів);

? ринок монет із дорогоцінних металів.

До складу учасників ринку входять постачальники металу (видобувні компанії, афінажні підприємства, асоціації виробників тощо), професійні посередники (банки, спеціалізовані компанії) та фінансові і промислові споживачі (центральні банки, інвестори, ювелірні підприємства тощо).

Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. Стандартні зливки повинні відповідати світовим стандартам якості, насамперед прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів. Мірні зливки (міні-зливки) — це зливки масою До 1 кг і менше та відповідним вмістом у них чистого дорогоцінного металу.

До операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі:

1. Депозитні операції здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк. Для цього використовуються металеві рахунки. Якщо у клієнта беруться метали у фізичній формі для тимчасового зберігання, то йому відкриваються металеві рахунки відповідального зберігання типу «Allocated», тобто «З розміщенням». Характерним для цих рахунків є те, що на них обліковується метал, який зберігається в даному банку, причому останній не має права використовувати цей метал і повертає власнику саме ті зливки які отримав на зберігання.

Для здійснення операцій з «безготівковим» металом використовуються рахунки типу «Unallocated», тобто «Без розміщення». На таких рахунках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фактично такі металеві рахунки знеособлені, метали на них мають лише кількісну характеристику маси (для монет — кількість у штуках) і вартісну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, банках-кореспондентах або у світових центрах торгівлі дорогоцінним металом, зокрема Лондон (Loco London), Цюріх (Loco Zurich), Нью-Йорк (Loco New York).

Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право їх передавання шляхом відповідного напису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націоналізації. Операції із золотими сертифікатами вигідні банкам-емітентам, тому що дають комісійний дохід, розширюють клієнтуру, підвищують репутацію банку. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним.

2. Операції з надання кредитів у дорогоцінних металах здійснюються шляхом поставок їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені рахунки в обмін на зобов’язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі. Погашення кредитів у дорогоцінних металах може здійснюватися у формі фізичної поставки, шляхом перерахування дорогоцінних металів із металевих рахунків позичальника чи придбання банком за грошові кошти позичальника металу в іншого учасника міжбанківського ринку для погашення раніше одержаного кредиту.

Банки можуть кредитувати позичальника і під заставу золотого депозиту. Видача та погашення кредиту здійснюється в грошовій формі, а золото є формою забезпечення виконання зобов’язань у кредитних правовідносинах.

3. Операції з монетами з дорогоцінних металів. Банки здійснюють продаж клієнтам монет з дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб’юторів, роль яких виконують, насамперед, комерційні банки.

Ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три види монет ще називають інвестиційними або тезавраційними, оскільки вони використовуються практично для нагромадження абстрактної вартості шляхом інвестування грошових коштів у монети з дорогоцінних металів, особливо золота.

Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від багатьох факторів, зокрема якості монет. Так, американська система класифікації якості монет «Червона книга» включає три типи рейтингів: базові, додаткові та нумізматичні. Найвища якість за базовим рейтингом — «proof», тобто монети із дзеркальною поверхнею, виразним зображенням малюнка. Додатковий рейтинг може бути «proof like» (подібна до високопробної), тобто монети поза обігом, але так якісно викарбувані, що нагадують високопробні. Згідно з нумізматичними рейтингами монета може бути «extremely rare» (екстремально рідкісною), тобто майже унікальною, існує лише кілька екземплярів.

Операції спот (spot) — це операції з купівлі-продажу дорогоцінних металів, що здійснюються контрагентами на умовах зарахування/списання металу та валюти з рахунків на рахунки не пізніше другого робочого дня після укладення угоди. Умови розрахунків спот є зручними для контрагентів: протягом поточного та наступного дня обробляється необхідна документація, оформлюються платіжні та інші доручення для виконання умов угоди. Всі інші угоди купівлі-продажу металу, датою валютування за якими не є другий робочий день після дати укладення, є угодами аутрайт (outright).

Операції типу своп (swap) — це одночасна купівля і продаж дорогоцінного металу. Такі операції поділяються на три види:

— своп у часі або фінансовий своп — це купівля (продаж) однієї і тієї самої кількості металу на умовах спот проти продажу (купівлі) на умовах форвард;

— своп за якістю металу передбачає одночасну купівлю (продаж) металу однієї якості, наприклад золота проби 999,9 проти продажу (купівлі) золота іншої якості, наприклад проби 999,5. Сторона, яка продає золото вищої якості, отримуватиме премію;

— своп за місцезнаходженням металу передбачає купівлі продаж золота в одному місці, наприклад, Локо-Лондон, проти продажу (купівлі) золота в іншому, наприклад, Локо-Цюріх, за існування різниці цін на метал однакової якості у двох зазначених пунктах.

6. Опціони — право (але не обов’язок) продати чи придбати певну кількість золота за певною ціною на певну дату (європейський опціон) чи протягом усього обумовленого строку (американський опціон). Продавець опціону продає контрагентові права на виконання угоди чи відмови від неї, за що отримує від покупця премію.

Розрізняють два види опціонів:

— опціон пут (put), тобто опціон на продаж, дає покупцеві опціону право на продаж металу за ціною виконання чи право відмовитися від його продажу. Він захищає власника від зниження цін на метали;

— опціон кол (call), тобто опціон на купівлю, дає покупцеві опціону право придбати метал за ціною виконання чи відмовитися від його купівлі. Цей опціон захищає власника від підвищення цін на метали.

Хеджування за допомогою опціонів полягає у такому. Якщо банк хеджує себе від підвищення в майбутньому ціни металу, він або купує опціон кол, або продає опціон пут. Якщо ж банк хеджує себе від зниження ціни металу, він повинен або купити опціон пут або продати опціон кол.

7. Форвардні угоди передбачають продаж (купівлю) металу на строк, що перевищує другий робочий день після укладення угоди. Укладення форвардної угоди означає, що одна зі сторін бере на себе зобов’язання здійснити поставку визначеної кількості металу на дату, яка обумовлена в угоді, але віддалена проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сторона зобов’язується прийняти поставку за обумовленою в угоді ціною. Метою укладення форвардної угоди покупцем металу є страхування від підвищення в майбутньому ціни на метал на спотовому ринку, а продавцем металу — страхування від падіння в майбутньому ціни металу на ринку спот.

Різновидом форвардних угод є форвардні контракти за процентними ставками (FRA), тобто це двостороння угода, за якою контрагенти беруть на себе зобов’язання обмінятися на певну дату у майбутньому платежами на підставі короткострокових процентних ставок, одна з яких є твердою, а інша плаваючою. Сума цих платежів розраховується відносно контрактного номіналу, а в умови контракту закладено певний форвардний період, тобто період який починається з обумовленої дати в майбутньому. Основна мета таких угод полягає в хеджуванні процентної ставки, що пов’язано з тим, що на ринку дорогоцінних металів відбуваються коливання процентних ставок за золотими кредитами та депозитами. [13]

Національний банк може проводити з банками операції прямого репо з банківськими металами згідно із Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року N 259 «Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України» й укладеними договорами на визначену суму та строк.

Операції репо з банківськими металами можуть проводитися Національним банком з банками лише за наявності в банків письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України.

Національний банк може здійснювати тільки операції строкового репо (строк операції чітко визначений), але не більше ніж на 30 календарних днів.

Процентний дохід (витрати) обумовлений та є фіксованим на час проведення операції репо.

Національний банк та банк укладають відповідний договір у разі досягнення згоди на проведення операції репо.

Зобов’язання щодо виконання другої частини договору репо в сторін договору виникає тільки за умови повного виконання ними зобов’язань за першою частиною договору репо.

Порядок проведення операцій прямого репо

Національний банк може проводити операції прямого репо з банківськими металами тільки шляхом безпосередньої домовленості з банком і за ініціативою банку за умови, що банківські метали банку перебувають на відповідальному зберіганні в Національному банку.

За операцією прямого репо ціною купівлі Національним банком банківських металів є ціна банківських металів, перерахована за офіційним курсом банківських металів на день укладення договору прямого репо.

Ціна зворотного продажу Національним банком банківських металів залежить від ціни, що визначена в першій частині операції репо та строку цієї операції, а також від облікової ставки Національного банку, процентних ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському ринку, які діяли у відповідному періоді.

Під час здійснення операцій репо з банківськими металами банки керуються законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами.

Бухгалтерський облік банківських металів за операцією прямого репо за умови відповідального зберігання здійснюється за позабалансовими рахунками.

Національний банк у разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого репо надсилає банкам повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов його проведення та строку операції репо.

Банк може достроково повернути кошти і проценти за операцією прямого репо, письмово повідомивши про це Національний банк. [6]

1.3 Організаційно-правові основи здіснення операцій з банківськими металами в Україні

Операції з банківськими металами, які і всі інші виконувані банком, регламентуються та регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. Головним таким документом є безперечно Закон України «Про Національний Банк України», на основі якого НБУ, як уповноважена державна установа, має право створювати нормативно-правову базу для регулювання та контролю здійснюваних операції. В Законі України «Про банки і банківську діяльність» чітко зазначений порядок отримання ліцензії та організації всієї діяльності.

Згідно із Постановою Правління Національного Банку України № 275 «Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) строк роботи банку не менше ніж два роки;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро; {Підпункт «в» пункту глави 5 в редакції Постанов Національного банку N 373 (z1289−05) від 12.10.2005, N 228 (z0822−08) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України (рівень кваліфікації експерта має відповідати вимогам, зазначеним у додатку 1).

Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;

б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 15 млн. євро; {Підпункт «в» пункту глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 373 (z1289−05) від 12.10.2005; в редакції Постанови Національного банку N 228 (z0822−08) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України. [7]

Постановою Правління Національного банку України N 325 «Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами» визначено основні терміни, види операції з банківськими металами, загальні умови та особливості здійснення цих операції уповноваженими банками, порядок ведення рахунків у банківських металах та контроль за здісненням операцій. [9]

Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України відображені в Постанові Правління Національного банку України N 555 «Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України». [12]

Постанова Правління Національного банку України N 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» встановлює для резидентів і нерезидентів порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межі України готівки і банківських металів уповноваженими банками. [5]

Валютний контроль операції з банківськими металами та відповідальність за порушення валютного законодавства, а також розміри штрафних санкцій зазначені в Постанові Правління Національного банку України N 49 «Про валютний контроль» та в Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». [4]

Для забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов’язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності, були введені економічні нормативи.

Нормативи, що регулюють операції з банківськими металами зазначені в Інструкції № 368 «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні».

Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов’язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав і зважених за ступенем кредитного ризику (банківські метали відносяться до І групи із ступенем ризику 0 відсотків Під час розрахунку показника адекватності регулятивного капіталу до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику, додається сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:

— визначається відкрита валютна позиція банку (довга або коротка) за кожною іноземною валютою та банківським металом;

— визначаються окремо сума довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та сума коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

— визначається сума відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;

— визначається більша сума довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

— до більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додається сума відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах (без урахування знаку). Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим ніж 8 відсотків, починаючи з 01.03.2004 — не меншим ніж 10 відсотків.

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:

протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) — не менше 15 відсотків;

протягом наступних 12 місяців — не менше 12 відсотків;

надалі - не менше 10 відсотків. {Пункт глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку N 240 (z0510−03) від 04.06.2003 }.

Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (далі - норматив Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.

Норматив Н3 установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів. До сукупних активів банку під час розрахунку нормативу Н3 уключаються банківські метали.

Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 відсотків.

Норматив поточної ліквідності (Н5) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов’язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).

Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов’язань протягом одного календарного місяця.

Норматив поточної ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:

за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;

за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.

До активів банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) під час розрахунку нормативу поточної ліквідності включаються банківські метали та інші кошти.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) визначається як співвідношення ліквідних активів до зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року.

Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов’язань протягом одного року.

Норматив короткострокової ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:

за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;

за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.

До ліквідних активів банку з кінцевим строком погашення до одного року під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються банківські метали.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.

Ліміт загальної відкритої валютної позиції банку (Л13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13−1) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за купленою іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов’язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13−2) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу зобов’язань за проданою іноземною валютою та банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Ліміт загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) має бути не більше ніж 30 відсотків:

— ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13−1) — не більше 20%;

— ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13−2) — не більше 10%.

Золото — єдиний метал в світі, який має унікальні властивості. Воно не ржавіє, не темніє, не окислюється навіть при високих температурах, його не розчинає майже не одна кислота у світі, воно має дуже високу температуру плавлення і легко піддається обробці, тому протягом століть золото є універсальною формою грошей.

Окремих рис грошей золото набуло приблизно 4,5 тис. років тому. Саме в ці часи ним виконувалася функція грошей — бути загальним еквівалентом всіх економічних угод, тобто товаром, який служить засобом міжнародного розрахунку, засобом платежу за вироблену продукцію, мірою ринкової вартості та засобом нагромадження.

Власенко В.Є. зауважує, що вже само виникнення золотих грошей визначає їх характер як особливого товару, який виступає в ролі загального еквіваленту, та перевертає трактовку грошей як простого товару або ідеальної одиниці міри вартості.

Першим міжнародним правовим документом, який регулював правила операцій з дорогоцінними металами, була угода між Францією, Бельгією, Італією та Швейцарією про створення так званого Латинського монетного союзу (1865р.). Згодом до нього приєдналися Греція, Румунія, Болгарія, Іспанія, Фінляндія та Сербія. Згідно з угодою країни — члени Латинського союзу вільно карбували монети з золота і срібла та використовували їх як міру вартості.

На думку А. Чухно тривале панування системи золотого стандарту привело до того, що класична теорія грошей міцно увійшла у свідомість широких мас людей. Але факти соціально — економічного життя суспільства переконливо свідчать, що золото припинило виконувати функції загального еквівалента. А Кінгстонська (Ямайська) угода 1976 року констатувала «витіснення золота з міжнародних розрахунків шляхом ліквідації золотих паритетів валют і офіційної ціни на золото». Міжнародний валютний фонд не приймає золото в оплату квот і процентів за кредити. Таким чином, процес демонетизації золота дістав і економічне (золото перестало бути грошима, воно є, хоча й дорогоцінним, але товаром), і правове закріплення в Ямайській угоді.

З 1860 року золото і срібло видобувалося головним чином у Мексиці, Австралії, Південній Америці та Росії.

Тривалий час Україна вважалася неперспективною територією в колишньому СРСР стосовно дорогоцінних металів. Це пояснювалося тим, що існували великі родовища в Росії, Узбекистані, Казахстані, Киргизії.

Після набуття Україною незалежності стало зрозумілим, що нормальний розвиток господарського комплексу неможливий без дорогоцінних металів, і особливо золота.

При загальній недостатній вивченості золотоносності України виявлено 240 родовищ та рудопроявів, виділено три золотоносних регіони: Український щит, Карпати, Донбас. Серед них краще вивчені золоторудні об'єкти в Карпатській провінції (Закарпатська структурно-металогенічна зона, Берегово-Біганський рудний район).

В Україні промисловий видобуток золота здійснювався тільки на одному Мужієвському родовищі у Карпатах, розробка якого почалася тільки у 1953 році. Самородне золото на цьому родовищі характеризується великою різноманітністю морфології, проба золота досить змінна і коливається від 585 до 980. Від початку виробництва загалом в Закарпатті видобуто 646,4 кг чистого золота «999,9» проби шляхом переробки 293 тис. тон руди. Однак, сьогодні з-за браку коштів розробка Мужієвського родовища тимчасово зупинена.

Отже, є всі підстави стверджувати, що збільшення інвестицій у золотовидобувну галузь дасть можливість відновити роботи в Мужієво та ввести в експлуатацію нові родовища, завдяки яким зросте видобуток дорогоцінних металів, а отже, й доходи держави. До речі, ціни на дорогоцінні метали стрімко зростають упродовж останніх років.

Таким чином, золотовидобувна галузь України має перспективи подальшого розвитку.

Розроблений нами механізм управління золотовидобуванням в Україні (див. рис. 1) розкриває процес перетворення золота з корисної копалини у джерело доходів бюджету.

Рисунок 1.1 Механізм управління золотовидобуванням в Украінї

Слід зазначити: незважаючи на те, що на початку 70-х років минулого століття систему вільного обігу золотих монет і обмін банкнот на золото було скасовано, проте й сьогодні золото залишається засобом вирівнювання платіжного балансу. Процес накопичення золота відбувається з тим, щоб держава й недержавні інституції могли погасити свої зовнішні зобов’язання.

В сучасних умовах для захисту своїх заощаджень від інфляції найкращим інструментом довгострокового інвестування виступають саме дорогоцінні метали. В Україні ліцензію на операції з дорогоцінними металами мають 45 банків, які пропонують своїм клієнтам досить широкий набір операцій з дорогоцінними металами: купівлю-продаж зливків, продаж ювілейних і пам' ятних монет, відкриття поточних і депозитних рахунків у металах.

Депозити — традиційний і найбезпечніший фінансовий інструмент для отримування доходів. Депозити в банківських металах умовно поділяють на «готівкові» й «безготівкові». У першому випадку реальний зливок треба купити в банку й покласти його на депозит. Вадою цього різновиду депозиту є маржа між ціною купівлі й продажу, яка досягає сьогодні 10—15% і з'їдає більшу частину можливого доходу, а також комісії деяких банків. При відкритті депозиту в «безготівковому металі» клієнт кладе в банк свої гроші, які перераховуються в еквівалент обраного металу за курсом Національного банку на день відкриття вкладу. Реально метал при цьому не поставляється й маржа, звичайно, відсутня або мінімальна, що справді дає змогу виграти в разі зростання котирувань металу. Отже, безготівковий метал є найбільш цікавим інструментом для приватного інвестора, оскільки ціни тут максимально наближені до світових.

Найбільш гнучким і потенційно дохідним інструментом при роботі з золотом вважаються поточні рахунки в безготівкових банківських металах. За наявності такого рахунка ні клієнт, ні банк не має жодних зобов’язань щодо термінів. І як тільки клієнт вважатиме, що дорогоцінний метал досяг локального максимуму, він може оперативно зняти свої гроші, зафіксувавши прибуток.

Висновки. Отже, головними факторами, які визначають важливу роль золота, є такі: золото є позанаціональним активом та важливим страховим резервом, тобто джерелом ліквідних ресурсів на випадок надзвичайних подій і не передбачуваних обставин.

Сьогодні в умовах світової фінансової кризи золото активно використовується як засіб збільшення та захисту заощаджень від інфляції, враховуючи, що ціна банківського золота з кожним роком істотно зростає.

Золото є національним багатством кожної країни. Воно являється першим з металів, до якого привернуло увагу людство. Сміливо можна стверджувати, що за будь-яких умов людство буде витрачати чимало зусиль для володіння золотом з метою використання його як загального еквіваленту і гаранту стабільності країни

1.4 Організаційно-економічна характеристика банку за операціями з банківськими металами

Купівля-Продаж фізичними та юридичними особами банківських металів

Банківські метали — це золото (999,9 проби), срібло (999 проби), платина, метали платинової групи (999,5 проби), доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у злитках та порошках, які мають сертифікат якості.

Основні переваги купівлі банківських металів у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» :

— Реальна можливість та надійний засіб захисту ваших грошей від інфляції;

— Банківські злитки компактні, займають мало місця та зручні для транспортування;

— Про покупку банківських металів не потрібно звітувати перед державними органами;

— Операції з банківськими металами не обкладаються податком на додану вартість;

— Банківські злитки, на відміну від паперових грошей, не згорять при пожежі та не зіпсуються при повені;

— При рості цін на світовому ринку Ви дістаєте реальний прибуток;

— Один зі способів зробити приємний подарунок.

Процедура продажу банківських металів у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»:

Якщо фізична особа купує банківські метали (золото) на суму менше 50 000 грн. (приблизно 0,5 кг.), то банк має право не проводити ідентифікацію клієнта. Клієнту необхідно буде витратити кілька хвилин на оформлення квитанції. Для купівлі банківських металів (золота) на суму 50 000 грн. і більше банк зобов’язаний ідентифікувати клієнта. Для ідентифікації клієнт повинен пред’явити паспорт та оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Юридична особа для купівлі банківських металів (золота) зобов’язана відкрити в банку металевий рахунок, на який і буде зараховане куплене їм золото.

Операція купівлі банківських металів у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»:

Якщо фізична особа продає банківські метали (золото) на суму менш ніж 50 000 грн. (приблизно 0,5 кг.), то банк має право не проводити ідентифікацію клієнта. Для купівлі банківських металів (золота) на суму 50 000 грн. і більше банк зобов’язаний ідентифікувати клієнта. Після перевірки злитків банківських металів експертом клієнту необхідно пред’явити паспорт та оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Сертифікат якості злитка

Відповідно до Положення НБУ про здійснення вповноваженими банками операцій з банківськими металами, сертифікатом якості банківського металу являється офіційний штамп (клеймо, товарний знак) визнаного виробника, що підтверджує пробу банківського металу та ідентифікує назву визнаного виробника або виробника. Визнаний виробник — це афінажні компанії (які спеціалізуються на виплавці злитків із благородних металів) — визнані постачальники Лондонського ринку дорогоцінних металів, які внесені в спеціальний список афінажних компаній, які були зареєстровані Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), або внесені в список афінажних компаній, які являються учасниками Лондонського ринку платіни та палладію (LPPM). Виробник — це афінажні підприємства України, які здійснюють афінаж дорогоцінних металів по виготовленню злитків банківських металів та не являються визнаними виробниками.

Литий злиток виготовлений методом лиття та має краплевидну форму з підставкою у вигляді прямокутника. На його поверхні нанесений сертифікат якості злитку у вигляді офіційного штампу (клейма, товарного знаку) визнаного виробника.

Штампований злиток виготовлений методом штампування на високотехнологічному обладнанні. Він має форму правильного паралелепіпеда із дзеркальною внутрішньою поверхнею, на яку нанесений такий же сертифікат якості, як і на литому злитку. Зовні штампований злиток виглядає більш привабливо, ніж литий.

Оподатковування операції з банківськими металами

Операції з банківськими металами — це інвестиційна діяльність. Оподатковування таких операцій здійснюється за підсумками минулого року, коли в налоговій декларації відображаються отримані прибутки/збитки. Банки в цьому випадку не являються податковими агентами та не втримують із клієнтів ніяких податків.

Золото — незамінний актив для диверсифікованості сбережень (розподілу капіталу з метою мінімізації ризику втрат). Бездоганна вікова репутація забезпечує цьому металу особливе становище серед інших активів. При цьому, не варто забувати, що золото в будь-який момент може повернутися до виконання ролі грошей завдяки своїм трьом унікальним властивостям: хімічної інертності, що гарантує нескінченний термін зберігання, концентрації високої вартості в малому фізичному обсязі, подільності без втрати вартості.

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ВІТЧИЗНЯНИХ БАНКІВ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ

2.1 Передумови розвитку операцій з банківськими металами в Україні

Банківські метали — найпривабливіший інструмент довгострокового вкладення коштів для заощадження. Будь-яка людина може прийти в банк і купити злиток золота з дорогоцінного металу. Але щоб заробити на цьому, необхідні спеціальні знання, уміння аналізувати й прогнозувати ринкову ситуацію в світі й Україні. Адже ринок дорогоцінних металів схильний до різких цінових коливань — наприклад, ціна на золото може мінятися кожну годину. Головним в аналізі ринку є врахування інфляційних процесів долара США. Прибутковість інвестицій в дорогоцінні метали залежить від ваги злитка: чим він більший, тим вище прибуток.

На даний момент вітчизняний ринок банківських металів дуже стрімко розвивається. Це можна відстежити за зростанням обігу банківських металів: з 2008 до 2009 року від зріс на 28,6%, а протягом 2010 року — на 32%. Також розвиток ринку можна побачити за ціною, яка зростає. Нинішня середня ціна золота в наших банках уже майже відсотків на п’ять перевищує європейську. У середньому по ринку ціна продажу тільки восени зросла на 10 грн. за грам золота, що спочатку навіть призвело до ажіотажного підвищення попиту. За даними банків, вартість грама золота в стограмовому злитку сьогодні перебуває у рамках 160−200 гривень. З кінця року ціни на золото в Україні зросли вже майже на 30%, переважно за рахунок послаблення курсу долара.

Тенденції до зростання ринкової вартості золота стали проявлятися на початку 2001 року після того, як ціна впала до 253 доларів США за унцію. Відтоді вона збільшилася майже на 80% і продовжує зростати. Щодо інших банківських металів, то тенденція така ж.

Аналіз свідчить, що на ринку банківських монет України продається близько 10 тисяч одиниць у рік. Хоча потенційна можливість — близько 70−100 тисяч. Банківські монети мають такі переваги, як екзотичність, обмежений тираж та висока якість карбування. Тому вони завжди були, є і будуть предметом колекціонування, внаслідок чого їх вартість зростатиме швидше, ніж вартість металу, з якого вони виготовлені.

Щодо перспектив, то у найближчі рік-півтора ринок банківських металів зростатиме переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання. Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках вклади в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї резерви можуть бути представлені банківськими металами.

Аналітики висловлювали припущення, що до кінця 2010 року ринок золота зможе піднятися до рівня 800 доларів за тройську унцію, а наступного перевищити позначку у 850 доларів за унцію. Такі прогнози вже не здаються фантастичними. Адже ціна золота за тройську унцію на даний момент становить 950 доларів. Відразу після кризи більшість інвесторів почали розпродавати свої золоті запаси, щоб хоч трохи компенсувати втрати фондових ринків. Але сьогодні інвестори знову звернули свої погляди на ринок золота, оскільки в цьому металі вони бачать страховку від імовірної рецесії американської економіки, якої очікує більшість авторитетних аналітиків. За їхніми оцінками, ціна дорогоцінного металу вже поточного року цілком може зрости до 1000 доларів за унцію поряд з іншою сировиною, показники вартості якої побили старі рекорди.

Нині уповноважені банки цілковито зосереджені на процесі реструктуризації свого «золотого» бізнесу, забезпечуючи його конкурентоспроможність на ринку, що змінився. Підготовка внутрішньобанківської нормативної документації й розроблення технологічних схем безризикового здійснення нових операцій — це копіткий багатомісячний процес, без якого жоден банк не зможе ефективно реалізовувати свої потенційні можливості в нових умовах.

Завтра маркет-мейкерами ринку банківських металів України стануть ті банківські установи, які зуміють організувати бізнес краще, ніж конкуренти, і створять інфраструктуру, яка дасть змогу менш досвідченим банкам не бути витісненими з ринку і отримувати стабільний прибуток від металевих операцій. За сприятливого розвитку подій ці банки забезпечать собі роль клірингових установ, а ринку — довгостроковий запас ліквідності, надзвичайно важливий для його розвитку.

АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» Банк надає можливість проведення операцій з банківськими металами, як в злитках, так і без фізичного постачання. АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» постійно має в наявності злитки провідних західних виробників різних номіналів.

Банк пропонує:

· злитки банківських металів (золото, срібло, платину, паладій) для інвестицій, виготовлення ювелірних виробів, злитки і монети для подарунків;

· операції з банківськими металами без фізичного постачання (продаж, купівля, розміщення на депозитні рахунки);

· відкриття і обслуговування металевих рахунків — поточних і депозитних;

· надання кредитів в національній і іноземній валюті під заставу банківського металу на депозитному рахунку клієнта;

Розглянемо детальніше вище зазначені операції:

1) Купівля/продаж банківських металів у злитках і монетах.

· мірні злитки банківського золота, срібла, платини і паладію;

· номінали злитків золота: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 250, 500 і 1000 грам проби 999,9; номінали злитків срібла: 50, 100, 250, 500 і 1000 грам проби 999,0;

· золоті, срібні і платинові монети виробництва монетних дворів Великобританії, Канади, Австралії, Нової Зеландії у т.ч. в подарункових упаковках для подарунків та інвестицій.

Умови виконання цих операцій:

· купівля/продаж банківських металів на суму до 50 000 грн. проводиться без надання паспорта і довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

· придбати банківські метали можна у всіх філіях і відділеннях АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ».

Переваги:

· АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» продає злитки і монети провідних світових виробників;

· дизайн і оформлення більшості злитків, що продаються, дозволяє без додаткової упаковки використовувати їх як подарунки;

· банківські метали купуються незалежно від того, де вони раніше купувалися.

2) Купівля/продаж банківських металів без фізичного постачання.

Операції купівлі і продажу банківських металів без фізичного постачання фактично відкривають доступ до світового ринку для інвестицій або спекулятивних операцій. На відміну від операцій купівлі/продажу злитків і монет такі операції проводяться без фізичного руху банківських металів через касу. Курси за такими операціями залежать тільки від поточних світових котирувань дорогоцінних металів і обсягу операції, оскільки при проведенні таких операцій відсутні витрати на виготовлення і ввезення злитків.

Умови виконання операцій:

· банківські метали без фізичного постачання можуть бути внесені на депозитні рахунки так само як і банківські метали в злитках;

· розрахунок по операціях купівлі/продажу банківських металів проводиться у національній валюті;

· покупка у клієнта банківського металу без фізичного постачання відбувається в тому відділенні АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», в якому знаходиться його рахунок.

Переваги:

· банківські метали без фізичного постачання більш ліквідні у порівнянні із злитками, оскільки не прив’язані до кон’юнктури українського ринку;

· метал, куплений без фізичного постачання може бути знятий клієнтом з рахунку у вигляді злитків за умови сплати комісії і наявності необхідних номіналів у відділенні АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ».

Депозит у банківських металах.

а) система вкладів приватним клієнтам:

Традиційно золото — один із найбільш поширених металів і надійний спосіб для зберігання та примноження коштів.

Порядок відкриття депозиту в банківських металах нічим не відрізняється від відкриття аналогічних депозитів у національній або іноземній валюті:

· на депозит у золоті може зараховуватися банківський метал як у злитках, так і без фізичного постачання. Золото у злитках може бути придбане безпосередньо під час відкриття депозиту (без отримання його з каси), також можуть вноситися раніше куплені злитки, але лише через касу Головного банку (м. Київ, вул. Зоологічна, 5). Золото без фізичного постачання купується під час відкриття депозиту (або перераховується з поточного рахунку), курси купівлі-продажу для золота без фізичного постачання розраховуються окремо за кожною операцією, виходячи з поточної ціни на світовому ринку.

· умови депозитного вкладу з фізичним постачанням (у злитках):

строк — 6, 12 і 18 місяців;

— мінімальна сума депозиту — 50 г (1,61 тр. унції);

— метал — золото;

— відсотки за депозитами в золоті нараховуються у золоті, виплачуються у гривнях за обліковим курсом НБУ на день закінчення договору;

— можливість поповнення вкладу, мінімальна сума — 20 г;

· умови депозитного вкладу без фізичного постачання

— строк — 3, 6, 12 і 18 місяців;

— мінімальна сума депозиту — 50 г (1,61 тр. унції);

— метал — золото;

— відсотки за депозитами в золоті нараховуються у золоті;

· виплачуються у гривнях за обліковим курсом НБУ на день закінчення договору. Переваги: внесення золота на депозит вирішує питання збереження металу і дозволяє убезпечити гроші від знецінення.

Процентні ставки по депозиту в банківських металах (таблиця 2.1):

Таблиця 2.1 Депозити в банківських металах

б) система вкладів корпоративним клієнтам (депозит «Гарант»):

«Гарант» — депозит, який передбачає розміщення на депозитний рахунок банківських металів. «Гарант» призначений для мінімізації валютних ризиків. Додатковою перевагою розміщення депозитів у банківських металах є можливість отримання додаткового доходу за рахунок підвищення ціни на банківські метали.

Умови виконання операції:

· строк — 6 та 12 місяців;

· валюта депозиту — золото;

· мінімальна сума депозиту — 100 унцій, максимальна сума вкладу — необмежена;

· порядок нарахування та виплати відсотків — у кінці строку;

· розмір відсоткової ставки залежить від виду металу та строку розміщеного вкладу;

· поповнення та дострокове повернення депозиту/частини депозиту — не передбачено.

Переваги:

· мінімізація валютних ризиків;

· можливість отримання додаткового доходу від росту цін на банківські метали;

· простота та зручність оформлення.

Відсоткові ставки по депозиту в банківських металах «Гарант»

Таблиця 2.2 Депозити в банківських металах

2. Управління ризиками та дотримання економічних нормативів, пов’язаних з виконанням операції банка з банківськими металами.

Українське законодавство і нормативні акти, що регулюють сферу валютного і митного контролю продовжують змінюватись. Положення законів і нормативних актів часто нечіткі, а їх тлумачення залежить від позиції місцевих, регіональних і центральних органів влади, а також інших державних органів. Випадки суперечливих тлумачень законодавства не поодинокі. Керівництво АТ «Сбербанк Росії» вважає, що його тлумачення положень законодавства, є правильними, і діяльність банку здійснюється у повній відповідальності до законодавства, яке його регулює.

Діяльності банку притаманний ризик, яким управляють за допомогою постійного процесу виявлення, оцінки та контролю ризиків, з урахуванням лімітів ризику та інших засобів контролю. Процес управління ризиками є вирішальним для постійної прибутковості банку, а кожний співробітник банку несе відповідальність за вплив ризиків, пов’язаних з Йоно службовими обов’язками. Банк наражається на кредитний ризик, ризик ліквідності та валютний ризик, а також операційний ризик.

Процес незалежного контролю за ризиками не стосується ризиків ведення діяльності, таких, наприклад, як зміни у середовищі, технологіях або зміни в галузі. Банк контролює такі ризики в процесі стратегічного планування.

Для забезпечення комплексного управління ризиками у банку працює Департамент управління ризиками, у структурі якого функціонують підрозділи з управління кредитними ризиками корпоративного і роздрібного бізнесу, підрозділ з оцінки застав, а також підрозділ з управління ринковими та операційними ризиками.

Так як проведення операцій банку з банківськими металами регулюють нормативи ліквідності и нормативи валютного ризику, то звідси витікають наступні методи:

— метод управління ризиком ліквідності

Ризик ліквідності - це ризик неспроможності банку виконати свої зобов’язання по виплатах при настанні строку їх погашення в ході звичайної господарської діяльності та за непередбачених умов. Строки погашення активів і зобов’язань та здатність замінити, за прийнятною ціною, процентні зобов’язання при настанні строку їх погашення є важливими чинниками в оцінці ліквідності банку та його ризиків, пов’язані зі змінами в процентних ставках та обмінних курсах.

З метою уникнення ризику ліквідності банком постійно відслідковуються та аналізуються ті фактори, що впливають на її стан. Серед них особлива увага приділяється:

· поточному стану економіки країни та прогнозу її розвитку на найближчий період;

· поточному стану грошового ринку (міжбанківського ринку кредитних ресурсів);

· фактичному стану та прогнозу грошово-кредитної політики НБУ (у т. ч. у частині доступності для комерційних банків механізму рефінансування НБУ);

· якості кредитно-інвестиційного портфеля банку;

· стану ресурсної бази банку (з точки зору її строковості та диверсифікації);

· рівню довіри населення як до банківської системи України в цілому, так і до банку зокрема;

· репутації банку серед банків-контрагентів, своїх клієнтів та інших суб'єктів фінансового ринку.

Забезпечення мінімізації ризику ліквідності досягається шляхом:

· дотримання показників ліквідності;

· норматив поточної ліквідності - Н5;

· норматив короткострокової ліквідності - Н6;

· вимоги НБУ щодо дотримання норми обов’язкового резервування залучених коштів;

· оптимізації нетто-позиції ліквідності (як в цілому за усіма валютами, так і окремо за основними валютами, у яких банк здійснює операції) шляхом встановлення лімітів на розірвання на підставі ГЕП-звіту;

· дотримання достатнього рівня платіжної позиції банку (як в цілому за усіма валютами, так і окремо за основними валютами, у яких банк здійснює операції);

· диверсифікації активних вкладень (для уникнення концентрації кредитного ризику, який також безпосередньо пов’язаний з ризиком ліквідності), у т. ч. шляхом встановлення лімітів на проведення активних операцій;

· диверсифікації джерел залучення коштів (для уникнення залежності від вкладників-кредиторів) та загального аналізу ресурсної бази банку;

· здійснення регулярної інвентаризації банківських активів.

— методи управління валютним ризиком

Банк визначає валютні ризики на основі зовнішніх даних: макроекономічних індикаторів фінансового ринку (валютних курсів, показників волатильності), а також внутрішніх даних про розмір відкритих валютних позицій банку (їх динаміка та структура за валютами) і фактичних курсів валют за окремими транзакціями.

Здійснення оцінки та розміру валютного ризику визначається у такій послідовності:

· розраховується баланс банку в розрізі валют для визначення розміру відкритих валютних позицій з дотриманням лімітів Л13−1, Л13−2;

· проводяться збір та підготовка даних (динаміка валютних курсів) для розрахунку показників волатильності курсів валют;

· здійснюється розрахунок вартості під ризиком (VaR) як окремо за кожною валютою, так і за портфелем в цілому (з урахуванням кореляцій валют між собою);

· застосовується бек-тестування для порівняння фактичних результатів з оцінками і припущеннями. [14]

Виконання АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» Банком обов’язкових економічних нормативів діяльності, встановлених НБУ (витяг з Річного звіту 2010 р.) (таблиця 2.3)

Таблиця 2.3 Економічні нормативи діяльності АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»

2.2 Динаміка розвитку операцій з банківськими металами

Загальний аналіз операцій з купівлі-продажу

банківських металів

Операції з банківськими металами, особливо операції з купівлі-продажу золота, почали посідати провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних ринках банківських металів, забезпечуючи таким чином зміцнення ринкових перетворень.

Надання комерційними банками клієнтам можливості придбання банківських металів дає змогу клієнтам надійно захистити власні кошти від інфляційних процесів. Банки можуть відкривати поточні рахунки у банківських металах, що дає змогу власникові рахунку зберігати належні йому банківські метали з можливістю одержання в потрібний момент, а розміщення банківського металу на депозит дає змогу отримувати прибуток за рахунок нарахування відсотків у тому самому банківському металі.

Здійснення аналізу операцій з банківськими металами, визначення їх ефективності банк робить на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій. Якість аналізу цих операцій значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

Проведемо загальний аналіз масштабів операцій банку «Хрещатик» з банківськими металами (додаток А, Б):

1) частка банківських металів в загальних активах

2010 рік: 7146 / 5 881 562 = 0,12%

2009 рік: 3634 / 3 630 594 = 0,1%

2) частка банківських металів в статті «Інші активи»

2010 рік: 7146 / 51 556 * 100% = 13,86%

2009 рік: 3634 / 30 826 * 100% = 11,79%

Темп приросту = (7146 / 3634 — 1) * 100% = 96,6%

Отже, за результатами аналізу з’ясовано, що в звітному періоді операції банку з банківськими металами мали зростаючу тенденцію і зросли на 97%. Також спостерігається зростання частки цих операцій на 2,07% в статті «Інші активи». В загальних активах банку частка операцій з банківськими металами збільшилась з 0,1% до 0,12%. Такі результати банку були спричинені зростанням ділової активності банку на валютному ринку та ринках банківських металів впродовж року та підвищенням діяльності щодо залучення нових клієнтів.

Аналіз ефективності операцій з банківськими металами

Банком можуть встановлюватися тарифи на проведення таких операцій із банківськими металами:

— відкриття/закриття рахунка;

— зарахування на рахунок/списання з рахунка банківських металів;

— переказ на інші рахунки;

— видача виписок, довідок про рух банківських металів за рахунком.

Аналіз ефективності проведення операцій із банківськими металами залежить від рівня тарифів, що встановлюються на проведення таких операцій. З іншого боку ефективність проведення цих операцій залежить від обсягів реалізованих послуг з купівлі-продажу банківських металів, одержання процентних прибутків від надання банківських металів у кредит та інших операцій із банківськими металами. Отже, тарифи, які встановлюються за операціями з банківськими металами, мають бути конкурентоспроможними на ринку, що дає змогу банку проводити достатній обсяг таких операцій і, відповідно, забезпечувати оптимальний рівень ефективності.

Проведемо аналіз ефективності здійснення операцій банку з банківськими металами за звітний 2010 рік:

Таблиця 3.1 Ефективність здійснення операцій банку «Хрещатик» з банківськими металами за 2010 рік

Проведемо аналіз ефективності здійснення операцій з банківськими металами за попередній 2009 рік:

Таблиця 3.2 Ефективність здійснення операцій банку «Хрещатик» з банківськими металами за 2009 рік

Отже, аналіз ефективності здійснення операцій з банківськими металами протягом 2009 та 2010 років свідчить, що найбільшу ефективність мають операції з золотом, що характеризуються найбільшими обсягами отриманих доходів. Спостерігається зростання частки прибутку від операцій з золотом та паладієм протягом звітного року на 4,7% та 1,1% відповідно. Проте частка прибутку від операцій зі сріблом та платиною мають тенденцію до зниження, яка пов’язана зі зростанням витрат на ці операції. Тобто за звітний 2010 рік банк збільшив частку операцій з продажу банківських металів, а саме з продажу золота та паладію, а операції зі сріблом та платиною характеризуються збільшенням купівлі їх банком у населення. Тому можна зробити висновок, що операції з банківськими металами є ефективними для банку і приносять прибуток, що має тенденцію до зростання.

Факторний аналіз операцій з банківськими металами

Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов’язанням держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства.

Прибуток від операцій з банківськими металами залежить від доходів та від витрат за цими операціями. На доходи від операцій з банківськими металами впливають такі фактори, як:

— обсяг операцій з банківськими металами;

— структура операцій з банківськими металами;

— тарифи на операції з банківськими металами.

На витрати за операціями з банківськими металами впливають процентні витрати, а саме відсоток за зобов’язаннями, обсяг та структура операцій, термін зобов’язань за банківськими металами, а також ситуація на ринку банківських металів.

Загальний стан ринку банківських металів

На світовому ринку дорогоцінних металів у 1990 — 2010 роках після зниження цін у 1995 -2010 роках з рівня 390 дол./унцію до 260 дол./унцію, з 2004 року розпочалось зростання ціни на золото. Вже на середину 2006 року відновився рівень цін середини 1990 року, а з другої половини 2008 року знов запанував ажіотажний попит на золото (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Ціна попиту на золото на світовому ринку у 1990 — 2010 роках (ціна в доларах за 1 трійську унцію)

В результаті, згідно даним міжнародної системи «Tenfore», оптова ціна на цей метал відновила рекордне значення, встановлене в грудні 1987 р.(рис. 2.3). В перших числах квітня 2009 року вартість золота на ринку досягла рівня в 590,0 — 594,0 дол. за тройську унцію.

Рис. 2.3 Ажіотажний попит на золото на світовому ринку з кінця 2009 року (ціна в доларах за 1 трійську унцію)

Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2009 році (14.12.2009) ціна складала:

520 — 540 доларів за 1 унцію золота;

8,7 — 8,9 доларів за 1 унцію срібла;

995 — 1030 доларів за 1 унцію платини;

270 -300 доларів за 1 унцію паладію;

То у перших числах квітня 2010 року ціна складає

585 — 588 доларів за 1 унцію золота;

11,74 — 11,75 доларів за 1 унцію срібла;

1075 — 1076 доларів за 1 унцію платини;

335 -336 доларів за 1 унцію паладію;

Офіційний курс котирування облікової вартості дорогоцінних металів Національним банком України на «металевих рахунках» комерційних банків встановлюється згідно світовому середньому рівню продажу на біржах (рис. 2.8) та станом на 14.12.2009 року становив (курс долара 8,05 грн./долар США):

Національний банк України 30.12.2009 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

Національний банк України 01.12.2009 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

2640,14 грн. за 1 унцію золота (522,8 доларів за унцію);

5029,81 грн. за 1 унцію платини (996,0 доларів за унцію);

44,14 грн. за 1 унцію срібла (8,74 доларів за унцію);

1408,95 грн. за 1 унцію паладію (279,0 доларів за унцію);

Станом на 05.04.2010 року офіційні облікові курси котирування банківських металів Національним банком України становлять (курс долара 5,05 грн./долар США):

Національний банк України 05.04.2010 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

2954,25 грн. за 1 унцію золота (585,0 доларів за унцію);

5428,75 грн. за 1 унцію платини (1075,0 доларів за унцію);

59,31 грн. за 1 унцію срібла (11,744 доларів за унцію);

1691,75 грн. за 1 унцію паладію (335,0 доларів за унцію);

Національний банк України активно купує золото для своїх резервів. Це означає, що світова економіка все більше входить у фінансову спіраль, яка призведе до різкого знецінення, у першу чергу, квазівалюти — долара, у другу — псевдовалюти, такої як євро, і в третю — сурогатних валют, зокрема гривні.

За 2009 рік ціна за 1 грам золота зросла з 74 грн./грамм до 84 грн./грам (тобто на +13,5%), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар знизився з рівня і 5,29 грн. долар до 5,05 грн. долар (тобто на — 4,5%). За 1 квартал 2010 року ціна за 1 грам золота зросла з 84 грн. грамм до 95 грн./грам (тобто ще на +13,1%, що в 4 рази вище темпу росту цін на золото у 2009 році), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар залишається на рівні 8,05 грн./долар. Як видно, утримання в золотовалютному запасі доларів США замість золота у 2009 — 2010 роках становиться все більш збитковим.

При цьому при продажу золотих зливків в комерційних банках (табл.2.2 -2.4) при оптовій ціні продажу 97,0 грн./грам, тобто на 2 грн./грам вище облікового курсу НБУ на 05.04.2010, фактична ціна для тезавраторів — фізичних осіб становить:

для 1 г. зливків від 130,03(Аваль) до 136,0(Правекс-Банк) грн./грам;

для 2 г. зливків від 111,6(Аваль) до 115,0(Правекс-Банк) грн./грам;

для 5 г. зливків від 104,3(Аваль) до 110,0(Правекс-Банк) грн./грам;

для 10 г. зливків від 101,67(Аваль) до 105,0(Правекс-Банк) грн./грам;

для 250 -1000 г. зливків від 97,7(Аваль) до 95,0(Правекс-Банк) грн. грам;

Таким чином, прибутковість банків при продажу найменших 1 грамових зливків золота відносно облікового курсу досягає 36,9 — 43,1%.

Рис. 2.4 Офіційні курси обліку дорогоцінних металів Національного банку України у 2009 році

Рис. 2.5 Середні біржові курси торгів золотом на УМВБ та офіційні облікові курси НБУ в грн./1 унцію за 2009 рік

РОЗДІЛ 3.ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОПЕРАЦІЙ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ В УКРАЇНІ

3.1 Досвід країн Центральної та Східної Європи щодо здійснення операцій з банківськими металами

У період нестабільності фінансової та економічної ситуації дуже важко сказати на скільки ефективно і прибутково банкам проводити операції з банківськими металами. На це впливають різноманітні фактори, які мають як позитивні, так і негативні тенденції. Щоб зрозуміти це, треба охарактеризувати ситуацію на ринці банківських металів.

Золото знаходиться на піку ціни і підтверджує свій статус головного засобу заощаджень в смутні часи.

Навесні 2004 року із стін задньої кімнати непримітної офісної будівлі в Лондоні, що належить компанії Rothschild & Sons, просочилася незвичайна новина. Керівництво однойменної фінансової групи, заснованої більше 200 років тому сім'єю мільйонерів Ротшильдів, оголосило про свій відхід з ринку золота. Того дня вартість жовтого металу складала $ 397,75 за трійську унцію, а прибутки від операцій ставали все більш незначними і за п’ять останніх років знизилися з 8 до 2,2% в сукупних доходах групи. Головний маркетмейкер вийшов і зі складу п’яти компаній, які двічі в день в ручному режимі встановлювали ціну на золото.

Раптовість заяви спонукала експертів зробити найнесподіваніші висновки: мовляв, далекоглядні Ротшильди щось знають, ціна золота впаде, і тому творці «золотого» ринку вчасно з нього тікають. У офіційному релізі виправдання цьому вчинку було набагато простіше — Девід Ротшильд абсолютно не приховував, що збирається сконцентрувати всі фінансові зусилля фамільної імперії в інвестиційному банкінгу, який у той час демонстрував надприбутки…

Навесні 2009 року ціна трійської унції перевищила психологічну відмітку в $ 1000. Це закріпив вечірній фіксинг п’ятниці 14 березня — дня, коли перший з п’яти найбільших інвестиційних банків Bear Stearns повідомив, що потребує термінового фінансування. Ціна золота росла декілька днів, поки інвестбанк не прийняв пропозицію про покупку від J.P. Morgan Chase. Ринок тимчасово заспокоївся, але до кінця року ціни на дорогоцінні метали так і не повернулися на колишні позиції.

Минулий рік був найбільш неспокійним на фінансових ринках з часів Великої депресії. Саме тому дорогоцінні метали укріпили свої позиції «безпечної гавані» для збереження інвестицій. Більш того, серед 17 біржових товарів золото проявило найменшу волатильність і стало єдиним товаром, який в 2009 році додав у ціні. За підсумками вечірнього лондонського фіксингу 31 грудня 2007 року, золото зустріло новий рік на рівні $ 869,75 за трійську унцію, що на $ 36 більше ціни на кінець 2007 року. В цілому середньорічна вартість трійської унції металу збільшилася на $ 175 і склала $ 871,85. Зважаючи на посилення геополітичної нестабільності, у інвесторів підвищений попит на дорогоцінні метали. А у деяких країнах ажіотаж навіть привів до дефіциту дорогоцінних злитків у продажу. За три квартали минулого року в світі було продано 2583 тонн золота (включаючи злитки, монети, ювелірні вироби і «золоті» сертифікати) на загальну суму $ 75 млрд., що на третину більше, ніж за аналогічний період 2007 року. Експерти вважають, що дані про підсумкові результати 2009 року ще раз підтверджують, що в моменти фінансової кризи жовтий метал виявляється найнадійнішим інструментом вкладення. При цьому, як відзначають аналітики Merrill Lynch, зріс попит саме на фізичне золото, а не на похідні від нього. Інвестори більше не довіряють фондовим ринкам, віддаючи перевагу над ними натуральним золотим продуктам. Вони настільки стривожені, що бажають мати транспортабельні активи у своїх будинках. «Ніколи не думав, що клієнти звертатимуться до мене за ящиком крюгеррандів (південноафриканська золота монета)», — говорить інвестиційний директор підрозділу Merrill Lynch по роботі зі спроможними клієнтами в Європі Гару Дуган. Метал дорожчає вже дев’ятий рік підряд, а з 2001 року його вартість по відношенню до долара потроїлася.

За даними на 06 жовтня 2010 року ціна золота з негайною поставкою досягла свого історичного максимуму, перевищивши $ 1042 за трійську унцію, а вже 07 жовтня 2010 року вона подолала відмітку в $ 1047 за трійську унцію. Попередній рекорд стрибка цін був зафіксований в березні 2009 р., коли ціна цього дорогоцінного металу досягла $ 1033.9 за трійську унцію. З початку року золото подорожчало на 19%. В цілому можна відзначити, що прорив історичного максимуму відкриває золоту шлях для подальшого зростання

Історично склалося так, що ринки золота і долара мають протилежні траєкторії зростання. Зниження американської валюти на світових ринках призвело до зміцнення «золотих» позицій. За останні дванадцять місяців інвестори пережили достатньо складні часи. Коли світові фондові ринки стрімко падали, змітаючи прибутки всіх останніх років, і лопалися великі банки зі світовими іменами, багато фондів традиційно шукали стабільність в цінних металах. Великий приплив капіталу штовхнув дорогоцінні метали вгору. Разом із тим ціни на банківські метали мають зворотну кореляцію до долару. А враховуючи девальвацію гривні по відношенню до долару, золото істотно збільшилося в ціні і в українській валюті. Якщо ще влітку стограмовий злиток можна було купити за 22—23 тис грн., то сьогодні він коштує вже 28—29 тис грн. При бажанні продати ці ж 100 грамів золота банку фінансова установа прийме його декілька дешевше. Сьогодні знайти фінансовий інструмент, який би практично подвоїв свою вартість за останнє півріччя, вельми непросто.

В українських банках тема золота обговорюється дуже обережно. Як правило, банкіри з радістю рекламують свої програми, проте, про специфіку даного ринку вважають за краще мовчати. Ліцензії на здійснення торгівлі банківськими металами мають близько 50 українських банків, але реально працюють не більше десяти. До того ж, не зважаючи на дорожчання золота, через кризу деякі фінансові установи зменшили об'єми роботи з дорогоцінними металами. Відповідні управління багатьох банків потрапили під скорочення, і навіть там, де «теоретично» вони існують, практичної роботи не так вже і багато. Популярні напрями — купівля-продаж злитків і монет, а також відкриття поточних і депозитних рахунків в банківських металах. Прибутковість цих інструментів, як правило, відповідає динаміці зростання дорогоцінних металів.

Світові тенденції не обійшли стороною і Україну. Попит на банківські метали в 2010 році збільшився в порівнянні з 2009 роком приблизно на третину. Найбільш затребуваним є золото, але популярне і срібло. Його ціна вже складає 138,68 гривень за трійську унцію. (див. Мал.1) Банкіри говорять, що така структура склалася історично — золото завжди вважалося найнадійнішим вкладенням грошей. Срібло також звичніше для нашого населення, ніж платина і паладій. І це навіть не зважаючи на те, що платина стабільно дорожча за золото.

Ціна платини знаходиться в районі 11 484.77 гривень за трійську унцію, і цей ціновий рівень відштовхує покупців фізичного металу, оскільки велику частину цього металу останнім часом споживали ювеліри з Китаю, і вже після подолання рубежу 10 000 гривень попит значно знизився саме з боку ювелірного сектора. Один з чинників, що вплинув на зростання ціни платини, досить несподіваний — це проблеми з виплатою заробітної платні працівникам в цій галузі в Африці, яка є на сьогодні одним з найбільших постачальників цього металу на ринок.

Складається враження, що паладій є на сьогодні самим недооціненим металом, тому спрогнозувати яку-небудь ситуацію на ринку паладію дуже складно хоча б тому, що зберігається майже 5-тикратное співвідношення цін платина/паладій з одного боку і фактично монополія одного постачальника цього металу з іншою. На сьогодні цей метал коштує 2948,90 гривень за трійську унцію. (рисунок 3.1).

Але існує й, так звана, «інша сторона монети» в проведенні операції з банківськими металами.

Кризові явища в політиці та економіці, які почали виявлятися з вересня і до листопада придбали загрозливі масштаби, відобразилися і на структурі реалізованого золота. Значно збільшилася частка золотих злитків і впала частка безготівкового металу".

Особливістю є і те, що «золоті» внески не гарантуються спеціальними фондами, як наприклад, 150 тис гривневого депозиту, який гарантований Фондом гарантування внесків фізичних осіб. Банківські установи і не приховують, що у разі виникнення проблем з золотим злитком може «трапитися всяке». Цікаво і те, що ставки за такими депозитами в середньому на ринку складають 2—3% річних, від яких простіше відмовитися, ніж втратити внесок.

Втім, якщо злитки для багатьох інвесторів протягом 2010 року були інструментом збереження і примноження коштів, то попит ювелірів, що використовують золото в промислових цілях, значно зменшився. Зворотна реакція — собівартість золота на світових ринках зросла, до того ж ціна, на нього в гривнях підвищилася через девальвацію валюти. В результаті українці стримали свої апетити на ювелірні прикраси. Навіть у передсвяткові новорічні дні багато магазинів так і не змогли виконати традиційний план із продажу. Якщо раніше ювелірні заводи в місяць виготовляли близько 10 кг виробів із золота, то зараз вони насилу виходять на рівень 1—3 кг. Практично всі підприємства знизили свої обороти у 6—10 разів. Звісно це призвело до того, що банки знижують об'єми покупок металу на міжнародних ринках, а як слідство зменшується об'єм виконуваних операцій.

В той же час через збільшену ціну на золото і проблеми з прибутками населення почало активно здавати золоті вироби в ломбарди. Якщо ще рік тому ломбард, що має широку мережу по Україні, міг зібрати в місяць близько 4 кг золота, то сьогодні ця цифра збільшилася до 10—12 кг. Начальник відділу операцій з банківськими металами СБЕРБАНК РОСІЇу Володимир Піщаний відзначає, що зараз продажі золота з боку клієнтів зросли. З одного боку, говорить він, це пов’язано з можливими фінансовими труднощами, а з іншої — деякі клієнти використовують можливість зафіксувати свої доходи, оскільки ще два місяці тому золото можна було купити дешевше, ніж сьогодні його банки викуповують назад. Такі різноспрямовані тенденції не дозволяють точно спрогнозувати цінову поведінку жовтого металу в майбутньому.

Оцінити, скільки реально заробляють на золоті банки, експерти не вирішуються. Основне виправдання — мінливість ринку і невизначеність ціни покупки для подальшого продажу його банками.

Рисунок 3.1 Волатильність дорогоцінних металів

На вдосконалення операції з банківськими металами головним образом впливають зміни в законодавстві, яке регулює виконання цих операції.

Постанова Правління Національного банку України від 16.09.2010 № 475 «Щодо вдосконалення контролю за дотриманням банками установлених значень лімітів відкритої валютної позиції» спрямована на вдосконалення контролю за дотриманням банками установлених значень лімітів загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції банку (Л13−1/Л13−2) та передбачає розширення переліку заходів впливу, що застосовуються Національним банком України за недотримання лімітів адекватно допущеному порушенню:

— скасовано заходи впливу за недотримання ліміту загальної відкритої валютної позиції банку (Л13);

— передбачено здійснення контролю за дотриманням лімітів в загальному випадку на щомісячній основі;

— розширено перелік заходів впливу, що має право застосовувати Національний банк України до банку за недотримання лімітів, до яких належать, зокрема:

а) письмове застереження;

б) укладення письмової угоди з банком;

в) зупинення (обмеження) окремих видів операцій банків з валютними цінностями;

г) штрафні санкції.

За порушення законодавства уповноваженими банками в частині виконання валютного контролю згідно з Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 «Про валютний контроль» зі змінами на 05.11.2010 р. штрафні санкції збільшилися в 3 рази, а деякі навіть в 5. Це свідчить про більш жорсткий регламент держави щодо діяльності банківських установ.

Постанова Правління Національного банку України від 30.04.2010 № 259 «Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України» являє собою дуже важливу в тяжкі для банків часи. Так як в ній зазначено, яким чином та на яких умовах НБУ проводить рефінансування банків шляхом оголошення тендерів, надання кредитів «овернайт», проведення НБУ операцій репо, розміщення депозитних сертифікатів також на умовах тендеру.

Результати виконання операції з банківськими металами СБЕРБАНК РОСІЇ СБЕРБАНК РОСІЇ стабільно знаходиться серед лідерів ринку банківських металів. Традиційно сильними сторонами фінансової установи є найширший спектр операцій з банківськими металами та постійна пропозиція асортименту банківських злитків золота та срібла виробництва Швейцарії, а також монет із золота, срібла та платини провідних монетних дворів світу.

2009 рік був надзвичайно результативним для розвитку і розширення операцій з банківськими металами. Обсяг проданого банківського золота — металу, на який припадає левова частка загального обсягу операцій з банківськими металами — збільшився порівняно з попереднім роком на 80,6%. Показовим є також зростання більше ніж удвічі питомої ваги операцій із золотом без його фізичної поставки.

Не меншими темпами зростав також депозитний портфель банку в золоті, причому активно збільшувався обсяг «золотих» депозитів як клієнтів-фізичних осіб, так і корпоративного сектора.

Сукупний приріст за депозитами у банківському золоті становив 123,9%. Такий показник свідчить не лише про популярність цих операцій серед клієнтів, але й про зростання довіри до банку. [14]

Інвестиції в банківське золото нинішнього року знову виходять на перше місце за прибутковістю. На сьогодні зростання вартості золота на світових ринках становить уже 24%, і аналітики найбільших інвестиційних банків пророкують подальше подорожчання благородного металу як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Проте в Україні, завдяки нерозвиненості даного ринку, банківські метали все ще залишаються лише інструментом довгострокових інвестицій. Короткотривалі вкладення, навіть на тлі вражаючого зростання ціни золота, загрожують пересічним українським інвесторам і збитками. Втім, якщо тверезо оцінити ситуацію, старанно вивчити особливості ринку, а також особливості послуг вітчизняних банків у цій сфері, на золоті можна непогано заробити навіть упродовж кількох місяців.

Золото стоїть на місці - валюти падають

Восьмого листопада світова ціна на золото перевищила історичну планку в 1400 дол. за одну тройську унцію (приблизно 31,1 г). За інформацією Financial Times, на торгах у Сеулі ціна на золото цього дня досягла 1413,8 дол. за тройську унцію, а вартість грудневих ф’ючерсів на золото на Нью-йоркській біржі металів Comex становила 1413,3 дол. Наступного дня ціна на золото встановила новий рекорд — у 1424,6 дол. за унцію.

Подолання планки в 1400 дол. стало несподіванкою навіть для найоптимістичніших аналітиків, які на початку осені дружно прогнозували до кінця року лише наближення до позначки в 1300 дол. за унцію. Сьогодні, після невеличкої корекції, золото котирується на ринку Comex на рівні 1362,5, і експерти буквально щодня поліпшують прогноз цін на цей метал.

За останні десять років ціна золота зросла у світі вшестеро, але, схоже, поки що не збирається зупинятися. Аналітики ринку Comex очікують, що до листопада наступного року ціна на золото становитиме вже 2000 дол. за унцію. Солідарні з ними й інші провідні аналітичні групи. Наприклад, фахівці Wolf Asset Management прогнозують, що ціна тройської унції золота в 2011 році може досягти позначки навіть 2200 дол. Свій прогноз вони узгоджують з очікуваним впродовж найближчого року обвалом курсу долара на 20−25%. За більш консервативним прогнозом Euro Pacific Pento, до кінця наступного року дорогоцінний метал торгуватиметься на позначці 1800 дол. за унцію.

Причина такої одностайності фінансових експертів — у нарощуванні оборотів верстатів, які друкують американський долар та інші світові валюти. ФРС планомірно налаштовує світову економічну громадськість на те, що їй доведеться друкувати дедалі більше грошей, щоб запобігти зростанню ставок і врятувати економіку Сполучених Штатів, а відтак, зрозуміло, і всього світу. Вже сьогодні ФРС має намір влити в економіку додаткові 600 млрд. дол. за програмою кількісного пом’якшення-2 (QE2). При цьому реальні короткострокові ставки у США (з урахуванням інфляції) залишаються негативними, і доти, доки ця ситуація не зміниться, долар знижуватиме свою реальну вартість, а ціна на золото та інші дорогоцінні метали зростатиме.

Сезонність золота

Упевненість у довгострокових перспективах золота та песимізм щодо надійності валютних заощаджень ще не повинен слугувати причиною негайного вкладення грошей у дорогоцінний метал. Важливо знати, коли можна й потрібно купувати золото.

Попри те що золото добувають цілий рік, незалежно від пори року, жовтий дорогоцінний метал демонструє очевидну для досвідчених інвесторів сезонність. Основні чинники, які впливають на сезонність цін на золото, — це сезон свят в Азії (насамперед в Індії, Китаї та Пакистані, де зазвичай дарують на свята золоті прикраси), період святкування Різдва на Заході й переведення інвесторами надлишку готівки в золото наприкінці фінансового року.

На думку Адама Гамільтона, провідного коментатора ZealLLC.com, найкращі місяці золота — вересень, листопад, грудень і травень. Саме в ці місяці останні десять років ціни на золоті злитки б’ють рекорди.

Як правило, золото починає календарний рік від першого сильного раллі. Хоча воно починається в середині грудня, більша його частина триває з січня до початку квітня. За цей період ціна золота, як показують спостереження фахівців, зростає на 10−15%, проте вже в березні зазвичай значно знижується.

У квітні і травні золото знову починає зростати, але це найслабкіше раллі року. Ціни на золото все-таки йдуть униз, і в літні місяці, як правило, провалюються. «Це знаменита „літня нудьга“, найгірша пора року для володіння дорогоцінними металами, — зазначає Адам Гамільтон. — Приказка Продай у травні і їдь цілком застосовна до золота і срібла, оскільки влітку апетит до спекуляції зникає». Але слабкі ціни дають чудову можливість купувати наприкінці літа. Між серединою серпня і початком вересня лише деякі трейдери проявляють ентузіазм до дорогоцінних металів після їхнього багатомісячного літнього дрейфу вниз.

Після початку осені жага спекуляції повертається, і між початком вересня та початком грудня ціни на благородні метали зростають. Золото зазвичай стрибає вгору в середині вересня, коли попит в Азії підганяє глобальний золотий голод. Потім воно енергійно зростає в листопаді, у свій другий — кращий після вересня — місяць. Це друге за силою сезонне раллі, майже таке саме сильне, як і зимове. У грудні відбувається короткий відступ, а потім знову ціни йдуть угору.

Нинішнього року також кращий час для інвестицій у золото було в серпні (щоправда, швидше, на початку місяця). Упродовж трьох місяців золото показало зростання більш ніж на 15%. Проте й листопадові вкладення в жовтий метал фахівцями оцінюються досить оптимістично. Якщо до кінця спрацює сезонний чинник, то вкладення в золото на три місяці можуть принести аналогічний прибуток. Головне — встигнути її зафіксувати до очікуваного березневого провалу цін.

Вітчизняні особливості золота

У наших вітчизняних банках нинішнього року золото зростає в повній відповідності світовим тенденціям. Зростання роздрібних цін на банківські зливки золота від кінця липня також становило більш як 15%. Середня ціна продажу зливка золота номіналом у 100 г станом на 24 листопада зафіксована на рівні 371,84 грн. за г, при цьому середня ціна купівлі зливка — 346,83 грн. за г. Відразу уточнимо, що цін, близьких до середньої по ринку, у пропозиціях наших банків знайти досить важко. Реально спред (різниця між ціною продажу та купівлі золотого зливка) в українських банках становить понад 10%, причому чим більша й солідніша банківська установа, тим цей спред вищий. Наприклад, зі спредом близько 25% працюють Укрексімбанк і Приватбанк. Іншими словами, успіх золотої інвестиції дуже залежить від вибору банку, оскільки ціна та спред між купівлею і продажем у різних фінансових установах відрізняються істотно, а викуповувати «чужі» зливки наші банки традиційно або не хочуть зовсім, або встановлюють на них явно невигідні ціни. З цієї причини слід одразу не тільки оцінити вартість зливка, а й довідатися, за якою ціною їх викуповує саме цей банк.

Ринок банківських послуг у галузі банківських металів в останні роки сильно здав свої позиції. На тлі швидкого зростання попиту на банківське золото даний сегмент ринку залишили провідні гравці, повністю згорнувши операції з банківськими металами чи обмеживши їх до символічного мінімуму. Цьому посприяла і фінансова криза, яка змусила банкірів перейти в режим найсуворішої економії, і купівля українських банків іноземними фінансовими групами, які не поспішають поки що розвивати даний сегмент банківського бізнесу в нашій країні. Деякі банки залишили ринок з огляду на проблеми, які їх спіткали. Так, до кризи одним з лідерів ринку дорогоцінних металів був банк «Надра», непогані обороти показували Трансбанк і банк «Дністер» (на сьогодні вони перебувають у стадії ліквідації).

Найбільшими гравцями на цьому сегменті ринку, як і раніше, є АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», «Фінанси і кредит», «Хрещатик», Правекс-банк, Укргазбанк і VAВ Банк. Як правило, в цих банках і зливки завжди в наявності, і спред мінімальний. Виходять, щоправда, на ринок металів і нові гравці, й досить успішно. Зокрема, у вересні минулого року почав займатися золотом банк «Юнекс». На сьогодні він продав понад 500 кг золотих зливків.

Утім, хоч би який український банк ви вибрали, короткострокові інвестиції в готівкове золото (мірні банківські зливки) не можна назвати досить прибутковими. Купівлю зливків слід розглядати лише як надійний інструмент довгострокового збереження капіталів. Купівля банківських металів з метою страхування фінансових ризиків та отримання прибутку зазвичай приносить очікуваний ефект на досить тривалому відрізку часу. В Україні найпоширеніші строки інвестування фізичними особами своїх коштів у банківські метали — один-три роки.

Металеві рахунки

Очевидно, єдиним засобом нормально заробити на короткострокових вкладеннях у зростаюче золото сьогодні є рахунки в банківських металах. Насамперед слід звернути увагу на «золоті депозити». Депозити в банківських металах умовно поділяють на «готівкові» і «безготівкові». У першому випадку реальний зливок потрібно купити в банку і покласти його на депозит. Недоліком даного виду депозиту є та ж таки маржа між ціною купівлі та продажу, яка в кращому разі з'їдає більшу частину можливого доходу.

При відкритті депозиту в «безготівковому металі» клієнт вкладає в банк свої гроші, які перераховуються в еквівалент вибраного металу за курсом НБУ на день відкриття вкладу. Реально метал при цьому не поставляється, і маржа, як правило, відсутня або мінімальна, що дає змогу справді виграти при зростанні котирувань металу. Проте й у цьому разі слід уважно поставитися до вибору банку, попередньо з’ясувавши всі умови вкладу, явні й приховані комісії та платежі.

Сьогодні депозитні рахунки в безготівковому золоті надають лише п’ять-шість банків. Депозит у золоті має низку переваг порівняно як із готівковим золотом, так і з грошовим депозитом. Передусім золото є надійним активом, на який є попит в усьому світі, тому можна бути впевненим, що економічна та політична ситуація в країні не вплине на вартість заощаджень. Крім того, ціна золота, як уже зазначалося, має стійку тенденцію до збільшення, і чинників, здатних її порушити найближчим часом (як мінімум рік-півтора), не спостерігається. Водночас депозит у золоті має і низку недоліків, серед яких слід назвати низький депозитний відсоток. Сьогодні річна відсоткова ставка становить від 0,5 до 4,5% залежно від банку, розміру депозиту та виду вкладу.

Найгнучкішим і потенційно дохідним інструментом при роботі з дорогоцінними металами банкіри називають поточні рахунки в безготівкових банківських металах. При наявності даного рахунка ні клієнт, ні банк не мають ніяких зобов’язань щодо строків. І щойно клієнт вважатиме, що дорогоцінний метал досяг локального максимуму, він може оперативно зняти свої гроші, зафіксувавши прибуток.

За такими рахунками, як правило, відсотки не нараховуються зовсім, зате це єдиний фінансовий інструмент, який дозволяє азартним інвесторам у період підйому цін отримати 5−10% прибутку лише за один місяць. За відкриття поточних «металевих» рахунків банки стягують пристойну плату. Як правило, одноразові комісійні становлять 50−100 грн. Крім того, купівля та зарахування металу на рахунок обійдеться в 0,5% від суми операції. Приблизно стільки ж коштуватиме перерахування (переведення) банківського металу на поточний «металевий» рахунок, відкритий в іншому банку.

Висновок

У цілому ситуація з інвестиціями в золото у вітчизняних реаліях, звісно ж, дуже далека від нормальної (чи бодай цивілізованої). Банки, як і раніше, займаються даним сегментом за залишковим принципом, тим самим часто позбавляючи пересічних українців не тільки можливості заробити на динамічному зростанні цін на дорогоцінний метал, а й значно ускладнюючи ледь не єдиний на сьогодні шлях до врятування заощаджень від інфляції та девальвації валют.

3.2 Шляхи удосконалення технологій з операцій з банківськими металами

Банківське співтовариство і сьогодні активно підтримує розвиток галузі, здійснюючи кредитування, торговельні операції і ведення металевих рахунків.

На сьогодні дуже актуальне питання оподаткування операцій, що проводяться на міжбанківському ринку, з дорогоцінними металами в зливках, зокрема застосування податкової пільги по сплаті ПДВ, передбаченою подп. 9 п. 3 ст. 149 НК України, згідно якої реалізація дорогоцінних металів платниками податків банкам не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування) на території України.

У нинішніх умовах комерційні банки не мають реальної можливості вплинути на незаконні схеми фінансування, що забезпечують тіньовий оборот дорогоцінних металів («чорні» і «сірі»), і створити замість них законні і цілком прозорі фінансові схеми. Про це не може бути і мови при існуючих правово-нормативних бар'єрах, ні не кажучи вже про що не виправданих для банків рисках в майбутньому.

В той же час заміщення незаконних фінансових схем прозорими схемами за ініціативою і за допомогою банківського співтовариства шляхом витіснення незаконного обороту дорогоцінних металів в правове поле могло б бути реальним при інших, сприятливіших умовах. Такі умови можна було б сформувати в Україні за допомогою банківського співтовариства за підтримки держави, великого бізнесу і, особливо, регіонів, а також активній участі громадянського суспільства.

Ефективність державної підтримки тут, мабуть, багато в чому залежатиме від позиції і практики банківського співтовариства і великого бізнесу в організації протидії незаконному обороту дорогоцінних металів. Тобто від того, чи зуміють банки спільно з великими компаніями зробити близьким їм по виробничих інтересах середнім і малим підприємствам таку допомогу в розвитку, яка викликала б у тіньового бізнесу добровільну відмову від «чорних» і «сірих» схем.

Не виключено, що в цьому випадку можливе застосування франчайзинговых, лізингових, венчурних і інших схем кредитування, прийнятних для юридичних осіб. Масове підприємництво, швидше за все, не впишеться в ці схеми без законодавчого вступу процедур персонального банкрутства, без досить відповідальних гарантій регіональної і муніципальної влади, а також дієвого контролю з боку громадянського суспільства.

У зв’язку з цим слід прагнути активізувати спільну діяльність державних, комерційних, громадських, інформаційних, наукових і освітніх структур, а також зацікавлених приватних осіб, спрямовану на подальшу лібералізацію українського ринку дорогоцінних металів і коштовних каменів, ювелірних, технічних, медичних і інших виробів з них.

Слід звернути особливу увагу на гостру необхідність внесення до чинного законодавства норм, що дозволяють успішно завершити процес формування на ринку дорогоцінних металів і коштовних каменів умов, узгоджених країнами «вісімки». Окрім вирішення інших питань, це дозволило б різко скоротити тіньовий оборот, надавши можливість соціальним шарам, що беруть участь в нім, замість здійснюваних ними кримінальних операцій з дорогоцінними металами і коштовними каменями інші, цілком законні економічні можливості для ділової активності і гідного життєзабезпечення.

З цією метою в галузі необхідно забезпечити економічну свободу, знявши ті, що суперечать Цивільному кодексу і іншим чинним законодавчим актам неправомірні заборони, створивши необхідні умови для розвитку середнього і малого бізнесу, а також істотного скорочення тіньового обороту коштовностей, легалізації пов’язаних з ним фінансових коштів.

Рішення цих завдань в першу чергу залежить від держави — законодавчою діяльностью органів, регулюючих в Україні розвиток ринку дорогоцінних металів і коштовних каменів. Радикально змінити положення можна лише за наявності політичної волі на вищому державному рівні і об'єднанні зацікавлених сил громадянського суспільства.

В цьому відношенні украй важлива роль самих учасників ринку. Кому, як не ним, краще всього відомо, що нині тіньовий оборот дорогоцінних металів, коштовних каменів, технічних, ювелірних, медичних і інших виробів масового попиту, а також оборот пов’язаних з ними фінансових коштів здійснюється по усій території Україні. Це один з помітних сегментів тіньової економіки, що чинить негативний вплив на зростання виробництва і соціальну сферу. І саме від учасників тіньового ринку, кінець кінцем, залежить, що робити — виходити на світло або залишатися в тіні.

Не викликає сумнівів необхідність максимального залучення людського чинника до участі у вирішенні проблеми скорочення тіньового обороту дорогоцінних металів і коштовних каменів. При цьому важливий і облік історичних особливостей, стимулюючих тіньовий оборот в економіці України. Усе це так чи інакше зумовлює цільову установку на аналіз проблемної ситуації, що склалася, і пошук шляхів її рішення.

Істотне скорочення тіньового обороту досягається не лише шляхом змін в законодавстві, але і в результаті застосування нових фінансових схем з боку банків і регіонів.

Золото правило світом протягом багатьох століть. Зараз, коли перше десятиліття XXI століття завершується в умовах нестабільності, багато інвесторів вважають, що треба знову ввести золотий стандарт. Однак із золотим стандартом у XIX і XX століттях було пов’язано безліч проблем, і ті, хто зараз ратує за нього, загубили одну важливу деталь: в умовах вільного ринку золото стало новою валютою. Про те, чому жовтий метал зараз варто розглядати як валюту, розповідає Investopedia.com.

Через те, що золото зазвичай торгується в доларах США, багато хто вважає, що жовтий метал і американська валюта взаємопов'язані (тим більше що між котируваннями цієї валюти і дорогоцінним металом справді є зворотна кореляція). Але це так лише на перший погляд: точно так само за долари можна купити японські ієни, а за будь-яку паперову готівку — придбати золото.

Золото як валюта

Золото має ціну, і ця ціна коливається в залежності від котирувань інших валют, зокрема долара США, євро і японської ієни. Жовтий метал можна купувати і зберігати, і хоча в повсякденних розрахунках він використовується нечасто, проте вирізняється високою ліквідністю і легко конвертується в кеш у будь-якій валюті.

Крім того, золоту притаманні всі якості, якими вирізняються валюти. Часом золото котирується вище грошових валют, а часом кеш обганяє золото за вартістю. Популярність золота зростає, коли інвестори не впевнені у паперових інструментах.

Способів купівлі-продажу золота чимало: придбання злитків, ф’ючерси, ETF (exchange traded funds) — фонди, що торгуються на біржі, або так звані CFD (сontracts for difference) — контракти на різницю цін.

Золото і долар

Між жовтим металом і американською нацвалютою здавна склалися цікаві взаємини. У довгостроковому плані зниження долара завжди означало зростання цін на золото. Втім, у короткостроковій перспективі ця закономірність працює далеко не завжди, і коливання між даними інструментами незначні.

Долар і золото також взаємопов'язані в рамках Бреттон-Вудської валютної системи, згідно з якою США мали конвертувати гривню в золото за фіксованим курсом. Незважаючи на те що в 1971 році президент Річард Ніксон скасував фіксовану ставку, а долар відтоді постійно девальвувався по відношенню до жовтого металу, Америка і до цього дня залишається світовою державою, а отже, там, де мова заходить про жовтий метал, згадуються й американські гроші.

Втім, незважаючи на взаємозв'язок дорогоцінного металу та долара (як і інших валют), золото перебуває під впливом інших факторів. Наприклад, це інфляція або військові дії. У цілому золото — індикатор стану не якоїсь окремої групи людей чи спільнот, а світової економіки в цілому.

Стандартні проблеми

Кажучи про золото як валюту, багато хто згадує про часи, коли діяв золотий стандарт — як правило, це період з початку XIX століття по 1971 рік (хоча подібні стандарти існували й раніше).

Основна проблема з золотим стандартом полягає в тому, що він спирався на світові центробанки, які встановлювали «правила гри». ЦБ регулювали обсяги золота, необхідні для підтримки рівня вартості валют на прийнятному для всіх сторін рівні. Деякі країни не підпорядковувалися цим правилам, наприклад Бельгія і Франція. Тим не менше, для того щоб система працювала, необхідна згода всіх сторін, і золотого стандарту це стосується тією ж мірою.

Ще одна проблема, пов’язана з золотим стандартом, полягає в тому, що воно здатне забезпечити стабільність в довгостроковій перспективі, проте в період короткочасних економічних шокових ситуацій воно не здатне протистояти несприятливим обставинам. Наприклад, подібне відбулося в 1968 році в Каліфорнії, коли через виявлені там золоті родовища утворився приплив грошових коштів, що породило цінові стрибки і нестабільність. За часів дії золотого стандарту світовій економіці не вдалося уникнути потрясінь, а всі спроби утримати цей стандарт на належному рівні не мали успіху.

Тиха гавань

В умовах вільного ринку без золотого стандарту жовтий метал стає своєрідною «тихою гаванню» для інвесторів. При цьому вважається, що інвестиційний інтерес до дорогоцінного металу проявляється з найбільшою силою у періоди нестабільності, оскільки частково або повністю здатне захистити активи від економічних потрясінь.

Як вже йшлося вище, шокові стани притаманні будь-яким економікам в усі часи. У моменти, коли найкраща інвестиція — це прибуток від товарів, куплених за кордоном, отриманий за рахунок різниці валютних курсів, і вкладення в золото працюють за тим же принципом. При цьому в деякі періоди тримати золото вигідно, а в інші - ні. Жовтий метал за відсутності золотого стандарту перебуває під впливом тих же економічних чинників, що й інші інструменти, і торгувати ним треба так само, як і валютою.

Яка б не була система, її існування безпосередньо залежить від того, наскільки в неї вірять інвестори. У золотий стандарт вірять, оскільки він створює ілюзію того, що паперові гроші чимось забезпечені. Але золотом не пообідаєш, із золота не побудуєш будинок — отже, його цінність народжується з уявлень гравців ринку. В умовах вільного ринку золото стає валютою для тих, хто ним торгує, в той час як інші інвестори більше покладаються на кеш як на платіжний засіб для придбання товарів і послуг. Ці переконання підкріплюються рекламою, яка не лише просуває товар, але і пропонує ціну на нього, тим самим стверджуючи думку про готівку як про спосіб оплати. Золото стоїть окремо в цій системі і стає платіжним засобом лише тоді, коли обставини й ринкові умови сприяють цьому перетворенню.

Інвестори купують золоті активи в розрахунку підстрахуватися від економічних негараздів, проте їм варто пам’ятати, що сьогодні золото прибуткове, а завтра може виявитися все навпаки.

Жовтий метал піддається тим же коливанням, що і кеш, але інвестори повинні мати на увазі: вкладення в золото переважно хороші лише в довгостроковій перспективі.

метал банк операція

ВИСНОВОК

На тлі постійної девальвації й знецінювання паперових грошей банківські метали — саме надійне вкладення засобів. Банківські метали, як вже було зазначено, — це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Найвищими пробами банківських металів зізнаються проби, не нижче чим: а) для золота — 995,0; б) для срібла — 999,0; в) для платини й паладія — 999,5.

Операції з банківськими металами являють собою купівлю-продаж банківських металів у зливках і монетах та без фізичного постачання, обмін і зберігання їх на депозитному рахунку або прийняття в якості залогу під час отримання кредиту. Основні переваги операцій з банківськими металами:

· інвестування коштів у банківські метали це надійний засіб захисту від інфляції;

· можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку;

· банківські метали мають найвищу пробу;

· купуючи банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, клієнт сплачує лише вартість металу, при цьому відсутній податок на додану вартість;

· зливки та монети займають мало місця і зручні при транспортуванні;

· зливки та монети із дорогоцінних металів також можуть виступати в якості оригінального подарунка.

В залежності від об'єму та різновидів виконуваних операції існує декілька типів ринків: світовий (установлюються первісні ціни на банківські метали під впливом попиту і пропозиції); регіональний (майже як світовий, але ж для більш дрібних клієнтів); місцевий (на рівні однієї держави, ділиться на вільні і обмежені ввозом/вивозом металу ринки), а також «чорні ринки» — заборонені.

Всі операції строго регламентуються і регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. У разі складності виконання операції з банківськими металами існує велика кількість постанов, в яких зазначено порядок отримання ліцензії та письмового дозволу НБУ на їх здійснення, об'єми виконуваних операції, регламентовані економічними нормативами, розміри штрафних санкції у разі невиконання таких та ризики, пов’язані з цими операціями. Нормативно-правова база дуже мінлива, доволі часто трапляються значні зміни, які ускладнюють стабільне функціонування банку, але з другого боку, ці процеси направлені на вдосконалення банківської системи в цілому, та на виконання окремими банками операції з банківськими металами, як частий випадок.

Нинішню ситуацію на ринці банківських металів можна охарактеризувати висхідним трендом з сильними коливаннями, тому що ціни на банківські метали ростуть в геометричній прогресії. Це обумовлено кількома факторами. Основним фактором зростання ціни золота є цілеспрямоване ослаблення долара США. Якщо долар слабне — золото закріпляється майже паралельно, більш того, воно стає більш доступним для покупців з недоларової зони. Ще один важливий фактор попит на золота, як найнадійніший засіб для збереження и примноження коштів. Срібло також росте в ціни, звісно меншими темпами, але ним теж цікавляться інвестори, особливо ювелірної справи. Щодо платини і паладію, то не дивлячись на їх високу вартість вони менш популярні, ніж золото, хоча попит, наприклад, Китаю на платину тільки збільшився.

Як стверджує СБЕРБАНК РОСІЇ операції з банківськими металами набувають своєї популярності серед клієнтів. Лише за 2009 рік, порівняно с попередніми, обсяг здійснюваних операції збільшився на 80,6%, що свідчить про високий рівень довіри, як до самого банку, так і до металу, операції з яким він виконує.

Останніми роками низка українських банків вже набула певного досвіду проведення операцій на ринку банківських металів. Проте рівень розвитку фінансових інструментів цього сегмента фінансового ринку ще досить незначний. Розвиток вітчизняного ринку банківських металів стримують не тільки об'єктивні (недостатній соціально-економічний рівень добробуту потенціальних учасників ринку), а й суб'єктивні фактори:

? незначна практика використання банківських металів у ролі застави, отримання кредитів;

? недостатній рівень розвитку інфраструктури українського ринку банківських металів;

? низький рівень маркетингових досліджень діяльності банків на ринку банківських металів.

Для створення повноцінного ринку дорогоцінних металів в Україні доцільно було б вирішити проблеми, які постали перед даною сферою, а саме:

? активніше залучати комерційні банки до проведення операцій із дорогоцінними металами;

? відмінити всі види податків і зборів при проведенні операцій із дорогоцінними металами;

? активніше купувати через НБУ дорогоцінні метали за кордоном;

В Україні є великий потенціал для відродження сфери обігу дорогоцінних металів та каміння, але на нових ринкових умовах. Одна із найістотніших передумов полягає у тому, що банки можуть і повинні забезпечувати дорогоцінними металами своїх клієнтів. Роль керівного центру з формування нормативної бази й надалі відіграватиме Національний банк, але з розширенням усіх сегментів вітчизняного фінансового ринку ринок банківських металів повинен поступово розвиватися і перетворюватися з жорстко регульованого державними органами у лібералізований і конкурентний.

На думку банкірів, банківські метали є однією з найдохідніших інвестицій. Адже на сьогодні вони поступаються лише інвестиціям у цінні папери.

Дорогоцінні метали є важливим компонентом міжнародної ліквідності і входять у структуру офіційних валютних резервів кожної країни. Банківські метали — це золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно обліку операцій в іноземній валюті. Ці операції відображаються за тими самими балансовими рахунками, що й операції з іноземною валютою.

Здійснення аналізу операцій з банківськими металами, визначення їх ефективності банк робить на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій. Якість аналізу цих операцій значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

Аналіз ефективності проведення операцій із банківськими металами залежить від рівня тарифів, що встановлюються на проведення таких операцій, які мають бути конкурентоспроможними на ринку банківських металів.

Аналіз операцій банку «СБЕРБАНК РОСІЇ» з банківськими металами показав, що найбільшу ефективність мають операції з золотом, що характеризуються найбільшими обсягами отриманих доходів. Спостерігається зростання частки прибутку від операцій з паладієм. Тобто операції з банківськими металами є ефективними для банку і приносять прибуток, що має тенденцію до зростання.

Щодо факторного аналізу, то можна сказати, що золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов’язанням держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання.

А на даний час банки цілковито зосереджені на процесі реструктуризації свого «золотого» бізнесу, забезпечуючи його конкурентоспроможність на ринку, що змінився.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000р. зі змінами та доповненнями // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2009. — № 1.

2. Інструкція «Операції в іноземній валюті та банківських металах у банках України», затверджена постановою Правління НБУ від 17.11.2004р. № 555.

3. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV зі змінами на 21.08.2009 р.

4. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 17.01.2001 р. № 2121 III зі змінами на 24.07.2009 р.

5. Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15−93.

6. Постанова Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 Про валютний контроль" зі змінами на 05.11.2009 р.

7. Постанова Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148 Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України".

8. Постанова Правління Національного банку України від 30.04.2009 № 259 Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України" .

9. Постанова Правління Національного Банку України від 17.07.2001 № 275 Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" зі змінами на 04.08.2009 р.

10. Постанова Правління Національного банку України № 290 від 12.08.2005 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку" зі змінами на 14.08.2009 р.

11. Постанова Правління Національного банку України від 06.08.2003 № 325 Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами" зі змінами на 28.02.2009 р.

12. Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368 Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні" зі змінами на 10.09.2009 р.

13. Постанова Правління Національного банку України від 10.09.2009 № 541 Зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні".

14. Постанова Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555 Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України" зі змінами на 21.07.2009 р.

15. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами / Затверджено постановою Правління НБУ № 325 від 06.08.2003р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.-2003.-№ 12.

16. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.

17. Аникин А. В. Золото: международный экономический аспект. — 2-е изд., перераб. и доп. — М: Международные отношения, 1998.

18. Банківські операції: Підручник / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. К.: Знання, 2006

19. Банківські операції: Підручник. — 2-ге вид., випр. i доп. / А. М. Мороз, МЛ. Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. К.:КНЕУ, 2002. — 476 с.

20. Банківські операції: Підручник. — 2-ге вид., випр. і доп. / А. М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002.

21. Борисов А. Золото всегда золото// Деловые люди. — 2002. — № 135.

22. Бухгалтерський облік операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України / В. Трофименко // Вісник НБУ. — 2007. — № 4.

23. Власенко В. Е. Теории денег в России. Конец ХІХ в. — дооктябрьский период ХХ в. — К.: Издательство Киевского ун — та, 1963.

24. Кузнецова М. А. Золото как инструмент антиифляционной политики // Банковское дело. — 2006. — № 10.

25. Кузьмінська О.Е., Кириленко В. Б. Звітність банків: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2004

26. Лобозинська С. М. Облік і аудит в банку: Навч. посіб. / За ред. проф. С. К. Реверчука. — К.: Знання, 2007.

27. Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку, затверджені постановою Правління НБУ від 17.06.97 за № 191

28. Миклашевский А. Деньги: опыт изучения основних положений экономической теории классической школы в святи с историей денежного вопроса. — М.: Університет. тип., 2005.

29. Обухов И. П. Движение золотого запаса России в 1921;1933гг.// Финансы.- 2002. -№ 6. — с.68 -70

30. Полозенко Д. В., Коваленко С. О. Операції з дорогоцінними металами та їх роль у формуванні бюджету // Наукові праці НДФІ. — 2006. № 3. — с. 45- 48

31. Світовий ринок дорогоцінних металів / М. Фатєєв // Вісник НБУ. — 2005. — № 4.

32. Святненко А. Антикризове золото// Дзеркало тижня. — 2009. № 47(775).

33. Святненко А. Золоті інвестиції // Дзеркало тижня. — 2007. — № 7(636).

34. Спяк Г.І., Фаріон Т.Г. Облік і аудит в банках: Навчальний посібник. — К.: Атака, 2004.

35. Череп А. В., Андросова О. Ф. Банківські операції: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2008.

36. Черкасова С. В. Ринок фінансових послуг. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. — Львів: «Магнолія 2006», 2007р.

37. Чухно А. Переростання товарно-грошового

господарства у товарнокредитне// Економіка України.

2008. -№ 2. с. 4 — 13

38. Блащук. Ю Деякі міркування щодо ринку дорогоцінних металів в Україні Вісник НБУ. — 2010. — № 7.

39. Басов А. И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3(117), 2003, стр. 19 — 24.

40. Борисов С. М. Мировой рынок золота: Новый этап развития // Деньги и кредит, № 8, 2004, стр. 32 — 41.

41. Борисов С. М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 — 2000 г. г.) // Статистическое приложение к журналу «Деньги и кредит», 2004, — 22 с.

42. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник — Київ, «Знання Прес-2000», 2000.

43.

44. Кузнецов С. Г. Роль золота в сучасній економіці // Вісник Киїівського національного університету, серія «Економіка», № 72, 2004, стор.17 — 19.

45. Мировая экономика: Учебник / под редакцией А. С. Булатова — М.:Изд-во ЮРИСТЪ, 2001

ДОДАТКИ

Додаток, А Баланс за II квартал 2010 року АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»

Звіт про фінансові результати за II квартал 2010 року

ДОДАТОК Б Баланс за IV квартал 2010 року АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»

Звіт про фінансові результати за IV квартал 2010 року

Додаток В Банківський метал АТ «Банк Росії"Золото код XAU (959), проба 999.9

Унція = 31,1 034 807 г

Литий злиток — злиток виготовлений методом лиття краплевидної форми, не має строгого впакування, паперовий сертифікат додається до злитка окремо

Штампований злиток виготовляється методом штампування форми правильного паралелепіпеда із дзеркальною верхньою поверхнею, у вакуумнім упакуванні з паперовим сертифікатом усередині впакування.