Технічні рішення, що забезпечують безпечну експлуатацію обладнання

1. ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ БЕЗПЕЧНУ ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ

1.1 СТВОРЕННЯ ЗОН ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ Сходи та майданчики обслуговування обгороджені перилами висотою не менше 1 м з бортовим елементом по низу перил не менше 0,14 м.

Відстань від рівня майданчика до верхнього перекриття — не менше 2 м.

Сходи виконані з листової просіченої сталі товщиною 5 мм. По периметру котла споруджені майданчики обслуговування на відмітках 3, 6, 9 м і вище через кожні 3−4 м.

Елементи обладнання, арматура і прилади, розміщені в місцях, зручних для обслуговування.

1.2 АВТОМАТИЗАЦІЯ, ЩО ДОЗВОЛЯЄ КОНТРОЛЮВАТИ ПАРАМЕТРИ УСТАТКУВАННЯ І ЗАПОБІГАТИ МОЖЛИВОСТІ АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Встановлене на ТЕЦ електроустаткування відповідає галузевим стандартам, СНиП і ПУЕ.

Котельне відділення відноситься до категорії «Особливо небезпечних приміщень». У ньому розміщене устаткування, що живиться високою напругою:

— електродвигуни напругою 3,15 кВ з ізольованої нейтраллю (привід РПП і т.ін.);

— електродвигуни напругою 380/220 В с глухозаземленною нейтрал-лю (приводу засувок та іншого устаткування потужністю до 20 кВт);

— електроживлення системи освітлення — чотирихпровідне, трифазне з глухо заземленою нейтраллю напругою 380/220 В.

На електростанції прийняті наступні технічні рішення по запобіганню електротравм від дотику до нормально струмоведучих частин:

— застосування малих напруг (12 В — система переносного й аварійного освітлення, 42 В — місцеве освітлення);

— силове устаткування і лінії електропередач оснащені блокуваннями;

— дистанційне керування двигунами технологічних механізмів здійснюється з місцевих щитів керування і БЩУ.

При роботі всередині топки котла використовуються для освітлення світильники з лампами накалювання 42 В. При цьому світильники розташо-вуються на висоті 2,5 м над робочим місцем, що виключає доступ до них без застосування інструмента. Електропроводка розташована в металорукавах.

При переході напруги на нормально неструмоведучі частини основним технічним рішенням є використання захисного заземлення для усунення небезпеки при замиканні на корпус.

Заземленню підлягають корпуси і конструкції електроустаткування, проводок та інші металоконструкції, що можуть виявитися під напругою внаслідок порушення ізоляції, а також обмотки вимірювальних трансформаторів. В усіх виробничих приміщеннях і по периметру будинків прокладаються контури заземлення, що приєднуються до існуючого контуру заземлення ТЕЦ.

Електродвигуни напругою 3,15 кВ з ізольованою нейтраллю заземлені за допомогою металевих колон, фундаментів, фундаментних блоків.

Для електродвигунів, що живляться від мережі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю використовується занулення (електродвигуни насосів масла, конденсатних насосів та ін.).

Згідно «Вказівкам по проектуванню блискавкозахисту» СН-305−97 від прямих ударів блискавки захищаються наступні об'єкти:

— димар;

— резервуари мазуту й масла;

Для захисту зазначених споруджень встановлюються безпосередньо на них (чи окремо розташованих) блискавкоприймачі, що з'єднуються з контурами заземлення.

Для блискавкозахисту інших будинків на їхню покрівлю накладається блискавкозахисна сітка з осередками 6×6 м, і виконуються спуски, що приєднуються до загального контуру заземлення. Заземлюються також усі металеві баки і резервуари.

Для захисту від статичної електрики всі металеві підземні конструкції на введеннях у будинки переварюються між собою і приєднуються до контуру заземлення. Естакади трубопроводів заземлюються через кожні 250 м і на кінцях.

Усе устаткування та трубопроводи, що мають температуру зовнішньої поверхні стінки вище ніж 55 ⁰С, обладнуються тепловою ізоляцією з метою запобігання опікам персоналу, а також зменшення нагріву повітря.

Частини устаткування, які рухаються або обертаються та знаходяться в доступних для персоналу місцях, повинні мати спеціальні захисні обгороджування.

1.3 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА У котельному відділенні розміщене наступне устаткування:

— електроспоживачі на напругу 380/220 В с глухозаземленою нейтраллю (двигуни засувок і т.ін.);

— електродвигуни на напругу 3,15 кВ з ізольованою нейтраллю (живильний електронасос).

По небезпеці електротравматизму котельне відділення відноситься до 3 категорії приміщень («особливо небезпечні»), тому що присутні два фактори небезпеки — струмопровідна підлога і можливість одночасного дотику до корпусу і електроспоживачів металоконструкції, що мають контакт із землею.

Прийняте в проекті електротехнічне устаткування: апаратура, кабелі і проводи, розподільні пристрої усіх видів і напруг по своїх номінальних параметрах задовольняє умовам роботи як при нормальних режимах, так і при коротких замиканнях, перенапругах, перевантаженнях.

1.4 ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ ПО ЗАПОБІГАННЮ ЕЛЕКТРОТРАВМ ПРИ НОРМАЛЬНИХ РЕЖИМАХ РОБОТИ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Забезпечено неприступність струмоведучих частин (застосована схована проводка, кабель прокладений у спеціальних жолобах).

Забезпечено ізолювання струмоведучих частин з використанням поліхлорвінілової й іншої ізоляції, опір якої не нижче 1кОм/В, передбачені постійний контроль і профілактика ізоляції.

Розподільні шафи, пускові пристрої і клемні коробки закритого типу (розміщаються в спеціальних кожухах) — для забезпечення неприступності неізольованих струмоведучих частин.

Пускова апаратура електродвигунів, витяжних вентиляторів установлена поза приміщенням котлоагрегату.

Електродвигуни технологічних механізмів керуються дистанційно з БЩУ.

Використовуються малі (знижені) напруги (мережа змінного й аварійного освітлення — 12 В, а також для переносного освітлення). Допуска-ється освітлення усередині топок акумуляторними і батарейними ліхтарями. Для ручного електроінструмента і місцевого стаціонарного освітлення — 42 В.

Світильники розташовані на висоті не менш 2,5 м над робочими місцями.

Напруга освітлювальної мережі в котельному відділенні, як і по всій ТЕЦ, приймається 220 В із заземленою нейтраллю.

В електроустановках забезпечена орієнтація за рахунок застосування знаків і міток. Усі струмоведучі частини обгороджені і вивішені плакати («Стой! Напряжение!», «Не влезай, убъет!», «Не включать — работают люди!»). Установлено блокування, що знімають напругу при знятті огороджень.

У котельному відділенні запроектований поперечний тунель для прокладки кабелів, на площадці димососів і вентиляторів прокладка кабелів здійснюється в трубах.

1.5 ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ ПО ЗАПОБІГАННЮ ЕЛЕКТРОТРАВМ ПРИ ПЕРЕХОДІ НАПРУГИ НА НОРМАЛЬНО НЕСТРУМОВІДУЧІ ЧАСТИНИ УСТАТКУВАННЯ Застосування захисних заземлень для усунення небезпеки при замиканні на корпус, шляхом зниження до безпечних значень струму, що проходить через людину. Захисне заземлення виконується навмисним електричним з'єднанням металевих частин електроустановки з «землею» чи еквівалентом. Заземленню підлягають всі електроустановки напругою > 380 В змінного і > 440 В постійного струму. Воно передбачається для мереж з ізольованою нейтраллю до 1000 В і при будь-якій напрузі нейтралі з напругою вище 1000 В. Електродвигуни напругою 3,15 кВ із живленням від мережі з ізольованою нейтраллю заземлюються за допомогою з/б фундаментів будинків і споруджень, металевих і з/б конструкцій, що утворюють безпере-ний електричний ланцюг по металу. У котельному відділенні для заземлення використовується штучний контур заземлення.

Застосовується занулення в трифазних чотирипровідних мережах, електроспоживачі на напругу 380/220 В с глухозаземленою нейтраллю, що перетворює пробій на корпус у коротке замикання фази, у результаті чого спрацьовує захист і установка відключається від мережі.

У якості зануляючих провідників використовують нульові робочі провідники, металеві труби електропроводки, металеві конструкції для прокладки кабелю.

Захисне занулення виконують при номінальній напрузі від 42 В до 380 В змінного струму, і від 110 В до 440 В постійного струму при роботах в умовах з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних роботах.

Передбачено захист усіх будівель та споруджень за допомогою блискавко-приймальних сіток, покладених на покритті будинків, сітки надійно приєднуються не менш, ніж двома спусками до зовнішнього контуру заземлення.

Обслуговуючий персонал забезпечується ізолюючими захисними засобами: гумові рукавички, коврики, інструмент з ізольованими ручками, покажчиками напруги, переносними заземленнями і т.ін.

аварійний електроустановка обладнання

2. ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ Всі спорудження станції спроектовані з урахуванням санітарних норм: розміри приміщень, що проектуються визначені виходячи з розміщуваного в них устаткування, а також з урахуванням нормативних показників площі на одного працюючого, санітарно-гігієнічних умов та техніки безпеки.

2.1 МІКРОКЛІМАТ Повітря робочої зони включає в себе:

— мікроклімат приміщень;

— склад робочого середовища.

Під мікрокліматом виробничих приміщень розуміють клімат їх внктрішнього середовища, який визначається діючими на організм людини температурою, вологістю, швидкістю руху повітря та тепловим випромінюванням.

Роботи в котельному відділенні відносяться до категорії середнього ступеню важкості з енерговитратами від 200 до 250 ккал/год. Тепловий потік в цеху не перевищує допустимих норм (<35 Вт/м²). Тому мікроклімат повинен відповідати показникам ДСН-3.3.6.042−99 наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 — Параметри мікроклімату

Для того, щоб досягти та підтримати зазначені вище показники в процесах, на станції здійснюється вентиляція та ополення приміщень.

Вентиляція котельного відділення — природня, здійснюється за рахунок різниці температур в середині та ззовні приміщення. Повітря надходить через відкриті ніші стелевого перекриття. Забір повітря нагнітаючого вентилятора здійснюється в зимовий період ззовні, а в літній час — в верхній частині котельного відділення.

В приміщеннях БЩУ передбачено кондиціювання з частковою рециркуляцією повітря. У зв’язку з нещільністю топки та газоходів котлів в котельному приміщенні можуть бути локальні викиди шкідливих речовин: окисів вуглецю, азоту, ванадію, сірки. Для захисту передбачається робота під розрідженням.

2.1 ПОВІТРЯНИЙ ТА ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ З метою підтримання у робочій зоні виробничих приміщень належногоповітряного та температурного режиму, згідно з вимогами санітарних правил передбачається обладнання цих приміщень системами вентиляції, кондиціонування повітря та опалення, які виконують такі функції:

— виведення з приміщень надлишків тепла;

— забезпечення допустимої концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

— подача у приміщення свіжого повітря;

— підтримання в усіх приміщеннях нормативної температури та віднос-ної вологості повітря залежно від пори року, що наведено в таблиці 12.2.

Таблиця 2 — Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень

Продовження таблиці.

2 — Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень

Концентрація природного газу у повітрі, що знаходиться усередині виробничих приміщень ГТУ та газоредуційної станції, не повинна перевищувати 1/5 нижньої межі його спалахування, що забезпечується засобами автоматичного контролю.

2.3 ВИРОБНИЧІЙ ШУМ ТА ВІБРАЦІЯ Шум нормується за граничними спектрами, тобто встановлюється допустимий рівень сили звука в стандандартних октавних смугах зі середньо-геометричними частотами 63 — 8000 Гц або за рівнем звуку — в дБА.

У відповідності з для котельного відділення допустимий рівень сили звуку на середньо-геометричній частоті 1000 Гц дорівнює 80 дБ відповідно до ДСР 3.3.6.037−99.

Нормування за допустимим рівнем звуку здійснюється в залежності від характеру роду робіт, що наведено в таблиці 3

Таблиця 3 — Нормування за допустимим рівнем звуку

Рівень шуму теплоенергетичного обладнання перевищує допустимі норми. Для зниження шкідливого впливу шуму передбачаються наступні заходи: автоматизація, організація щитових приміщень, застосування шумопоглинаючої ізоляції обладнання, особливе розташування обладнання.

Димососи, нагнітаючі вентилятори, регенеративні повітропідігрівачі розташовані ззовні головного корпусу.

Усі насоси та їх приводи встановлені на спеціальних фундаментах з вібропоглинаючих матеріалів.

В трубопроводах з підвищеною швидкістю середовища встановлені фіксуючі направляючі пристрої. В трубопроводах головних запобіжних клапанів встановлені шумопоглиначі.

Вібрація нормується за середньоквадратичними значеннями вібршвидкості в м/с, її логарифмічним рівнем в дБ в октавних смугах частот в залежності від виду вібрації, частоти, напрямку дії та часу впливу.

З метою зниження вібрації здійснені наступні заходи:

— у фундаменті котельного відділення встановлені деформаційні шви для зниження загальної вібрації;

— все обладнання встановлено на фундаменти з вібропоглинаючих матеріалів;

— застосовано віброізолюючі прокладки під приводи насосів, нагнітаючих вентиляторів для зниження вібрації на шляху поширення;

— в трубопроводах застосовано компенсатори;

— між вентиляторами та повітроводами встановлено еластичні вставки для запобігання передачі вібрації від агрегату на повітровод.

Рівень шуму на робочих місцях експлуатаційного персоналу не повинен перевищувати допустимі значення, що наведені у таблицях 4 і 5.

Таблиця 4 — Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях постійного перебування персоналу

Таблиця 5 — Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях у приміщеннях дистанційного керування та в лабораторіях

Це забезпечується конструкцією устаткування, до якої пред’являються відповідні вимоги, а також застосуванням спеціальних пистроїв для зниження шуму (шумоглушники та звукоізоляція джерел шуму). Приміщення постійного перебування експлуатаційного персоналу, наприклад, блочного щита керування, лабораторій, адміністративні, мають звукоізоляційні обгороджуючі конструкції, які поглинають вплив шуму. У приміщеннях, де обслуговуючий персонал перебуває періодично (обхідники, ремонтники), передбачаються спеціальні шумозахисні кабіни або індивідуальні засоби захисту. Передбечається, що в умовах нормальної експлуатації ПГУ необхідність перебування оперативного персоналу в турбінній залі та в залі котла-утилізатора відсутня.

Рівень вібрації устаткування на робочих місцях не повинен перевищувати допустимі значення ДСН 3.3.6.039−99, що наведені у таблиці 6.

Таблиця 6 — Санітарні норми спектральних показників вібраційного навантаження на оператора

Устаткування, яке не в повній мірі задовільняє вимогам нормативів встановлюється на спеціальних вібропоглинаючих пристроях (амортизатори, прокладки), а фундаменти під нього проектуються з урахуванням вібраційних навантажень.

2.4 ОСВІТЛЕННЯ

Проектом передбачається природне та штучне освітлення усіх проходів, проїздів, штатних та аварійних виходів із виробничих приміщень, робочих місць експлуатаційного персоналу, контрольно-вимірювальних приладів. Рівень освітлення відповідає діючим нормам. Приміщення котельного відділення у достатній мірі забезпечене денним освітленням, а в нічний час — електричним освітленням.

Система природнього освітлення головного корпусу — комбінована через бокові віконні прогалини та світлові ліхтарі в сталевому перекритті.

Передбачено наступні види штучного освітлення:

— робоче освітлення;

— аварійне освітлення;

— місцеве освітлення;

— ремонтне освітлення.

Штучне освітлення нормується величиною освітленості Е (лк) в залежності від розряду робіт, системи штучного освітлення та типу джерела світла.

Освітленість виробничих, допоміжних приміщень на території ТЕЦ прийнята у відповідності з ДБН В2−28−2006.

Штучне освітлення основних робочих місць забезпечує освітленість не нижче:

— вимірювальних приладів, місцевих щитів та пультів управління — 50 лк;

— фронта котлів, приладів автоматики — 20 лк;

— приміщень БЩУ — 200 лк;

— приміщень баків, ГЗУ, майданчиків обслуговування котлів та за котлами — 10 лк;

— охоронне освітлення — 2 лк.

Для робочого та місцевого освітлення прийнята напруга в мережі - 380/220 В.

Робоче освітлення застосовано у всіх приміщеннях і в зовнішніх установках та живиться напругою 220 В.

Аварійне освітлення головного корпусу нормально живиться від змінного струму. При його зникненні автоматично перемикається на живлення постійним струмом від акумуляторної батареї.

Аварійним освітленням обладнуються в обов’язковому порядку наступні робочі місця:

— місцеві щити та пульти управління;

— майданчики обслуговування вентиляторів та димососів;

— майданчики обслуговування та сходи котлів;

— майданчики обслуговування насосів.

Передбачається мережа низької напруги 12 В для цілей технічного обслуговування та ремонту. У приміщеннях, у які можливе проникнення горючого газу та парів вибухонебезпечних речовин, застосовується освітлювальна арматура у вибухозахищеному виконанні.

Місцеве освітлення виконується на 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — 12 В. Для підтримки постійної напруги в мережі освітлення при коливаннях напруги в мережі живлення головного корпусу передбачається установка стабілізаторів типу СТС — 63/100/0,5 потужністю 63 і 100 кВА.

Зовнішнє освітлення основних доріг на майданчику ТЕЦ виконується ліхтарями і лампами розжарювання на залізобетонних опорах.

Для загального освітлення машзалу і котельної передбачаються ліхтарі з лампами ДРЛ потужністю 250 Вт.

2.5 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Небезпека виникнення пожежі на ТЕЦ пов’язана з наявністю великої кількості горючих речовин (пальне, масло, системне змащування), розгалудженого кабельного господарства з великими струменевими навантаженнями, високих температур теплоносіїв та вихідних газів, поверхні тепломеханічного устаткування, водню в системі охолодження генератора і т. ін.

У відповідності з вимогами будівельних норм і правил, та у зв’язку від характеру речовин, що використовуються у виробництві та їх кількості, надбудова ТЕЦ, що проектується відноситься до виробництва категорії Г, вогнестійкість будівель характеризується 2-им ступенем вогнестійкості.

Архітектурно-будівельні рішення прийняті, виходячи з того, що ступінь вогнетривкості турбінної зали та зали котла-утилізатора — ІІІ А, етажерки електротехнічних пристроїв — ІІ, відповідно до, наведено у таблиці 12.7.

Таблиця 7 — Категорії приміщень ТЕЦ по пожежній небезпеці

На ТЕЦ передбачається комплекс заходів, що передбачають як профі-лактику, так і спеціальні системи для знаходження і гасіння пожежі. Проти-пожежна профілактика забезпечується дотриманням норм і правил пожежної безпеки.

3.1 ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

3.1.1 АВТОМАТИЧНІ УСТАНОВКИ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Влаштування приміщень автоматичними установками пожежогасіння здійснюється у відповідності з. В якості вогнегасного засобу застосовується розпилена вода. Установкою автоматичного водяного пожежогасіння захи-щаються кабельні приміщення, маслогосподарства турбоагрегатів. На розподільчій мережі АПГ кабельних приміщень встановлюються зрошувачі ДВ-10; для гасіння трансформаторів і маслогосподарства застосовані зрошувачі ОПДР-15.

Автоматичний пуск системи пожежогасіння виконується:

— для кабельних приміщень від датчиків пожежної сигналізації типу ДИП-2 з пультами ППС-3;

— для блочного трансформатора і трансформаторів в.п. від релейного захисту трансформаторів;

Управління всіма системами пожежогасіння здійснюється від панелей пожежогасіння, які встановлені в приміщенні ЦЩУ та кнопками управління засувками пожежогасіння на місцях.

Технологічними рішеннями передбачається газотурбінну установку обладнати системою автоматичного газового (СО₂) пожежогасіння, яка складатиметься, в свою чергу з:

— системи датчиків рівня температури у відповідних зонах турбоустановки;

— системи сопел, розміщених у відповідних зонах;

— системою клапанів та трубопроводів, що з'єднують відповідні зони з ресиверною установкою, що містить вуглекислий газ під тиском.

3.1.2 ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ВОДОПРОВІД

Відповідно «Інструкції по проектуванню протипожежного захисту енергетичних підприємств» СНиП 2.04.09−95 «Протипожежна автоматика будівель та споруд» в приміщеннях ПГУ передбачається створення системи автоматичного водяного пожежогасіння, для цьго передбачається створення протипожежного водопроводу. При цьому:

— розрахункові витрати води — 68,2 л/с; 245,5 м³/год;

— потрібний тиск води у системі - 6,5 кгс/см²;

— згідно з вимогами норм передбачається окремий протипожежний

водопровід високого тиску;

— протипожежний водопровід забезпечує зовнішнє пожежогасіння і одночасну дію внутрішніх пожежних кранів, лафетних стволів та стаціонар-них установок автоматичного пожежогасіння;

— зовнішня мережа протипожежного водопроводу проектується кіль-цевою.

Зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння ГК забезпечується від мережі виробничого протипожежного водопроводу проммайданчика за допомогою насосів Д-630−90 та насосами ЕЦВ-12−160−100, встановлених у центральній насосній станції технічного водопостачання.

Протипожежні гідранти виконані у відповідності з, пожежні крани у котельномі та машинному відділеннях розташовані на основних відмітках обслуговування для інших приміщень — в опалювальних сходових клітин і в коридорах.

3.2 ЕВАКУАЦІЙНА СХЕМА БУДІВЛІ ПГУ

В архітектурно-планувальних рішеннях будівлі передбачаються евакуаційні виходи, в тому числі аварійні, згідно з вимогами СНиП 2.01.02−85 «Протипожежні норми» та СНиП 2.09.02−99 «Виробничі будівлі».

Головний вхід в будівлю, розташований в етажерці електротехнічних приміщень з боку транспортного заїзду турбінної зали, служить основним евакуаційним виходом із будівлі.

Для евакуації з площадок обслуговування турбіни на відмітку 0,00 служать місцеві сходи з обох кінців газової турбіни.

На відмітці 0,00 для евакуації з турбінної зали передбачаються два виходи: штатний та аварійний.

Для евакуації персоналу із зали котла-утилізатора служать: штатний вихід до турбінної зали на відмітці 0,00 та аварійний вихід назовні, що розташований біля сходів котла, які служать вертикальним пішохідним зв’язком між площадками котла. З протилежного боку на розі зали котла розташовані зовнішні металеві евакуаційно-пожежні сходи, на які передбачено аварійні евакуаційні виходи з площадок котла. Для аварійної евакуації з відмітки 0,00 використовуються також ворота зали котла-утилізатора.

Для евакуації з етажерки електротехнічних приміщень назовні служить головний вхід до будівлі ПГУ зі сходовою кліткою, яка має вихід на покрівлю. Таким чином, евакуація з площадок обслуговування приміщення повітряних фільтрів турбінної зали передбачається зовнішніми металевими сходами на покрівлю прибудови, а далі по сходовій клітці через головний вхід назовні.

З приміщення дизель-генераторної станції (ДГС), яка віднесена по пожежній небезпеці до категорії «В», передбачається, крім штатного, також аварійний вихід назовні.

З приміщення акумуляторної передбачається вихід, обладнаний там-бур-шлюзом з повітряним наддувом.

Евакуаційні виходи із будівлі ПГУ використовуються також для доступу в будівлю пожежних загонів.

Для пожежного захисту будівлі ПГУ трансформатор, розташований поруч з будівлею, огороджується протипожежною залізобетонною стінкою.