Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дисертаційного дослідження, визначено його теоретичні та методологічні засади, наукову новизну, практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі «Сучасний стан дослідженості спецвидів технічних документів. Базові поняття та типологічна схема системи спецвидів технічних документів» визначено стан розробки теми, джерельну базу дослідження, розглянуто й детально охарактеризовано документи, що відносяться до спецвидів технічних документів: патентні документи, нормативні документи із стандартизації та промислові каталоги. Стосовно кожного виду СТД запропоновано їх авторську класифікацію.

У першому підрозділі розглядаються історичні передумови становлення НСНТІ, зокрема, тих її структурних ланок, що генерують та поширюють інформацію з питань охорони промислової власності, стандартизації та технічного регулювання. Відзначено, що набуття Україною статусу незалежної держави, її наміри вступити в Європейський Союз та Світову організацію торгівлі зумовили конкретні заходи на початковому етапі становлення НСНТІ: адаптацію вітчизняної системи до міжнародної при збереженні та розвитку позитивних тенденцій в її реформуванні. Реалізація цих заходів здійснювалася насамперед шляхом розробки власного законодавства, яке суттєво відрізняється від законодавства СРСР і загалом узгоджується з вимогами світової та європейської практики.

У процесі вивчення стану наукового розроблення теми окрім зазначеної джерельної бази було використано низку різноманітних за характером, змістом та формою джерел інформації: різні види СТД, бібліографічні видання, що облікують ці документи, наукові видання з питань книгознавства, бібліографознавства, патентознавства та інших галузей знань, в яких використовуються СТД. Актуальну поточну інформацію з окремих аспектів теми дисертації отримано на сайтах провідних установ систем науково-технічної інформації України, Російської Федерації; англомовні матеріали — на сайтах таких міжнародних організацій, як Всесвітня організація інтелектуальної власності, Міжнародна організація із стандартизації, Міжнародна електротехнічна комісія та ін.

Опрацювання джерельної бази засвідчило, що спецвиди технічних документів не були об'єктом комплексного поглибленого вивчення. Переважно досліджувалися та висвітлювалися особливості бібліотечної чи бібліографічної роботи з окремим видом спеціальних технічних документів. Щодо таких видів СТД, як промислові каталоги та прайси, то слід зазначити, що праці, в яких би характеризувалися їх типологічні особливості чи особливості бібліографічної роботи з ними, взагалі відсутні в Україні.

У дослідженні з’ясовано походження терміна «спецвиди технічних документів» та його трактування в сучасному книгознавстві.

Більшість наукових публікацій присвячена відображенню певних аспектів роботи з одним видом спеціальних технічних документів. Зокрема, патентні документи досліджували: у 30-х роках ХХ ст. — О. Барабанов; у 60-х — Р. Вчерашній, О. Кисельов, Є. Немировський, Л. Януцевич та ін.; у 70−80-х — М. Демакова, О. Кедровський, Г. Малинова, О. Морозов. Серед сучасних науковців бібліотечно-бібліографічної сфери, які досліджували СТД — Ж. Барчук, Г. Терентьєва; сфери патентознавства — Г. Андрощук, Л. Работягова, Л. Глухівський, А. Красовська, О. Брагарник, Ф. Павловський, Л. Дідович, П. Іваненко, Г. Добриніна, С. Куса.

Нормативні документи із стандартизації були впродовж ХХ століття і залишаються сьогодні в центрі уваги не лише книгознавців, а й юристів, економістів, технічних працівників. Питанням вивчення НДС та роботи з ними присвячено ряд праць українських фахівців: Р. Бичківського, М. Гінзбурга, Ф. Грищенка, Є. Козиря, Д. Коршунова, А. Нелепова, Г. Солоіденко, Р. Фролова, М. Хойнацького, Я. Юзьківа та ін.; російських вчених: А. Александрової, М. Єльнікова, В. Кокорєва, Г. Крилової, Й. Ліфіца та ін. Автором виявлено, що в жодній з робіт зазначених авторів не знайшов відображення бібліографічний аспект роботи з НДС, зокрема, специфіка їх бібліографічного обліку та пошуку. Розроблялись лише проблеми бібліографічного опису цих документів у суто практичному плані.

Книгознавчий аспект роботи із СТД передбачає складення їх типологічної характеристики, суть якої полягає у визначенні найбільш характерних ознак, завдяки яким вони суттєво відрізняються від інших видів документів. Подальший зміст дослідження розкритий відповідно до видового складу СТД. У наступних підрозділах подано типологічну характеристику патентних документів, нормативних документів із стандартизації та промислових каталогів.

У другому підрозділі дається характеристика основних складових патентних документів (описів винаходів та патентів), всіх об'єктів промислової власності. Відзначено, що новий підхід до визначення правового статусу форм та об'єктів правового захисту потребує розширення меж понять «корисна модель» та «промисловий зразок». Виявлено низку суттєвих особливостей, що вирізняють патентні документи з-поміж інших науково-технічних документів: унікальність та новизна відображеної в них інформації, чітко визначена форма представлення цієї інформації, особливості опублікування, фінансові умови отримання патентів. Зазначені найістотніші ознаки патентів як охоронних документів, розроблена їх класифікація. За основною класифікаційною ознакою — видом об'єкта промислової власності - патенти поділяються на такі види: патенти на винаходи, на корисні моделі, на промислові зразки, на сорти рослин. Другою ознакою поділу патентів на види є строк їх дії, що залежить від об'єкту промислової власності, на який видається патент. Також відзначено ті об'єкти промислової власності, виключне право на використання яких засвідчується свідоцтвами.

Дисертантом вивчено досвід деяких зарубіжних країн щодо впровадження так званого «малого патенту». Цей досвід визнано позитивним і таким, що потребує ґрунтовного вивчення вітчизняними фахівцями для вдосконалення українського патентного законодавства, яке в період з 1.06.2000 р. до кінця 2003 р. передбачало можливість отримання деклараційного патенту. Розглянуто перспективи впровадження спільного для держав-учасниць ЄС охоронного документа — комунітарного патенту.

При характеристиці описів винаходів як основних джерел науково-технічної інформації визначено їх типову структуру: бібліографічна частина, формула винаходу, детальний опис винаходу, креслення. Відзначено інформаційне й правове значення кожної з частин опису винаходу та викладені правила до їх складання та оформлення. Доведено, що кожна складова патентних документів виконує специфічні функції в системі технічних документів і має свої особливості в опублікуванні, поширенні та використанні.

Третій підрозділ містить аналіз різних підходів до трактування родового терміна «нормативні документи із стандартизації» та його видових понять: «стандарти», «технічні умови», «настанови», «технічні регламенти». Простежено еволюцію поглядів провідних книгознавців та фахівців технічної сфери на типологічну класифікацію НДС. Відзначено, що на сьогодні існує розбіжність думок щодо цього питання. Новий підхід у його розв’язання внесли два нових нормативних документи: Закон України «Про стандартизацію» (17.05.2001 р.) та ДСТУ 1.1−2001 «Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять». Ці документи ввели у вітчизняну систему стандартизації нові види НДС — настанови і технічні регламенти, які доповнили перелік таких відомих раніше НДС як стандарти та технічні умови. Настанови і технічні регламенти в силу своєї новизни ще мало відомі фахівцям, адже вони почали розроблятися та використовуватися лише впродовж останніх 5 років (технічні регламенти — 3 років). З урахуванням положень нових законодавчих документів та існуючого досвіду, автором запропоновано свою типологічну класифікацію НДС, всебічно охарактеризовано їх структурні та змістові особливості. Отже, основний класифікаційний ряд сучасних НДС утворюють чотири види документів: стандарти, технічні умови, настанови, технічні регламенти.

Обґрунтовано, що залежно від рівня суб'єкта стандартизації та масштабів поширення стандарти поділяються на категорії, залежно від призначення і змісту — на види. З огляду на суперечливість питання визначення категорій та видів стандартів, в результаті зіставлення різних класифікацій та аналізу змісту кожного з видів стандартів автором висловлена і аргументована думка щодо внесення деяких змін у вже існуючі класифікації. Нині можна виокремити такі категорії стандартів: міжнародні, регіональні, міждержавні, державні (національні), галузеві, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок, стандарти підприємств. Дві останні категорії стандартів є порівняно новими для вітчизняної стандартизації. Зарубіжний досвід їх використання (зокрема, у США) свідчить, що професійно розроблені, вони часто стають основою при підготовці державних стандартів. Основними видами стандартів визначено: основоположні, термінологічні, на методи (методики) випробовування (вимірювання, аналізування, контролювання), на продукцію (послуги), на процеси, на сумісність.

Особливу увагу приділено такому виду НДС, як технічні регламенти. Розкрито їх основне призначення, структуру, зазначено розробників, виявлено проблеми, що мають місце в процесі створення цих документів.

Відзначено характерні особливості різних видів НДС. Такі з них, як стандарти, технічні умови, настанови застосовують на добровільних засадах, а технічні регламенти містять вимоги, дотримання яких є обов’язковим.

У четвертому підрозділі з’ясовано призначення та розкрито структуру промислових каталогів і прайсів. Зазначено, що відсутність належної уваги до цих документів з боку книгознавців та бібліографів-практиків є однією з причин недосконалості нового стандарту (ДСТУ ГОСТ 7.22:2004), який визначає загальні вимоги до промислових каталогів.

Ґрунтовне вивчення сучасних прайсів, що замінили колишні прейскуранти, показало зміну їх цільового призначення і структури. Вони виконують переважно рекламні, і меншою мірою — довідкові функції. Через спорідненість функцій промислових каталогів і прайсів відзначена доцільність об'єднання цих документів в один вид спеціальних технічних документів — промислові каталоги. У такому випадку прайси слід розглядати як один з видів промислових каталогів. У підрозділі запропоновано типологічну класифікацію промислових каталогів і прайсів як одного з їх видів. Іншими видами промислових каталогів є номенклатурні каталоги, листи-каталоги та проспекти. Визначено проблеми, вирішення яких необхідне для розробки в сучасному книгознавстві чіткої класифікації СТД.

У другому розділі «Бібліографування спецвидів технічних документів в Україні» висвітлено особливості бібліографічного опису та систематизації СТД, охарактеризовано друковані та електронні джерела, що облікують ці документи, визначено їх пошукові можливості.

Відзначено, що методика бібліографування СТД значною мірою залежить від їх типологічних особливостей і потребує укладення відповідних правил бібліографічного опису цих документів, створення спеціальних класифікаційних систем для їх систематизації. Головним чином це стосується патентних документів та НДС.

У першому підрозділі розглянуто особливості бібліографічного опису та систематизації патентних документів. Зокрема зазначено, що нормативними документами, які містять вимоги до наведення різних елементів бібліографічного опису патентних документів, є стандарти Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Ці стандарти також регламентують процеси оформлювання та викладення змісту патентних документів, правила їх індексування, класифікації та кодування; зміст та структуру офіційних бюлетенів і покажчиків до них, особливості матеріальних носіїв інформації тощо. Бібліографічні дані в патентних документах ідентифікуються за допомогою так званих міжнародних цифрових кодів (кодів ІНІД), що дає змогу споживачам здійснювати пошук і використовувати патентну інформацію без знання мови і патентного законодавства.

Здійснено короткий огляд суті реформи нової 8-ї редакції Міжнародної патентної класифікації (МПК), яка набула чинності з 1.01.2006 р. За МПК систематизуються винаходи та корисні моделі, вона є необхідною ланкою технологічного процесу пошуку патентної інформації. Подано перелік змін, яких зазнала класифікація і які в подальшому вплинуть на процес патентного пошуку. Вивчення технології пошуку патентної інформації виключно за МПК засвідчило його малоефективність. Оптимальним визнано комбінований пошук, при якому формулювання запиту здійснюється за допомогою індексів МПК та ключових слів одночасно. Виявлено проблеми термінологічного характеру, що мають місце в процесі такого пошуку.

Порівняння класифікаційних систем, за якими класифікуються такі об'єкти промислової власності, як знаки для товарів і послуг, промислові зразки (Міжнародна класифікація товарів і послуг, Міжнародна класифікація промислових зразків) з відповідними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами (МКТП-8 та МКПЗ-8), дає підстави відзначити переваги останніх.

У другому підрозділі розглянуто реалізацію стратегії державної політики з питань правової охорони об'єктів промислової власності, що забезпечує функціонування єдиної патентної системи України. Охарактеризовано особливості побудови та змісту офіційного патентного бюлетеня «Промислова власність» та його електронного аналога, представленого на сайті Укрпатенту.

Бюлетені зарубіжних патентних відомств, якими укомплектований Фонд патентної документації громадського користування (ФГК), дозволяють ознайомитися зі світовим рівнем розвитку певної галузі науки і техніки. У Фонді зберігаються патентні бюлетені 61 країни світу та 3 міжнародних і регіональних організацій.

Наміри України інтегруватися з Європейським товариством зумовили створення і використання електронних патентно-інформаційних ресурсів на CD-ROM та DVD-ROM; автоматизованих БД, якими можна користуватися в режимі on-line. Значний обсяг цих ресурсів (понад 9500 примірників на оптичних носіях) зосереджено у ФГК. Це описи до патентів на винаходи промислово розвинених країн з ретроспекцією 10−20 років; описи винаходів до авторських свідоцтв СРСР та патентів Російської Федерації за період з 1924 р. по 1993 р.; описи до патентів на винаходи країн-учасниць СНД (з 2002 р.).

Структуровані відомості про зареєстровані в Україні охоронні документи на деякі об'єкти промислової власності накопичуються у створених Укрпатентом БД: «Винаходи (корисні моделі) в Україні», «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», «Відомості про міжнародну реєстрацію знаків, які отримали правову охорону в Україні», «Промислові зразки, зареєстровані в Україні», «Відомості про добре відомі знаки в Україні», «Відомості про міжнародне депонування промислових зразків, які отримали правову охорону в Україні» та деякі інші (www.ukrpatent.org/ua/bases.html). Вивчення дисертантом технології функціонування аналогічних БД патентних відомств США, Великої Британії, Російської Федерації, Європейського та Євразійського патентних відомств, її порівняння з вітчизняною свідчить про високий рівень сервісу, потужні функціональні можливості, ефективність пошукового механізму БД Укрпатенту. Недоліком вітчизняних патентних БД є відсутність безоплатного доступу до формул та повних описів винаходів, інформації про промислові зразки та знаки для товарів і послуг. Розглянуто особливості технології пошуку у вітчизняних та зарубіжних патентних БД.

Укрпатентом також впроваджено інформаційно-довідкові системи, які відображають стан діловодства за заявками на винаходи, на знаки для товарів і послуг, на промислові зразки.

У третьому підрозділі розглянуто специфіку бібліографічного опису НДС, відмітними елементами якого є відомості про дату надання чинності, про заміну та відміну документа, про зміни, внесені до нього та його позначення. технічний документ бібліографічний патентний У процесі проведення дослідження дисертантом порушено питання, вирішення якого необхідне для однозначної ідентифікації фахівцями різних сфер нормативних документів із стандартизації, здійснення їх точного бібліографічного обліку — правила позначення НДС. Відсутність в основоположних стандартах України однозначно встановлених правил залишає це питання дискусійним.

У даному підрозділі також охарактеризовано Український класифікатор нормативних документів (УКНД), що використовують для впорядкування та класифікування НДС і який є основою побудови каталогів, покажчиків, реєстрів, тематичних переліків та БД НДС.

Четвертий підрозділ присвячено висвітленню питання бібліографічного обліку і пошуку НДС. Охарактеризовано діяльність установ, що здійснюють облік цих документів: державного підприємства «Український науково-дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), Держбуду України, Укрметртестстандарту.

Автором здійснено аналіз бібліографічних видань, що облікують НДС: щомісячного інформаційного покажчика «Стандарти»; щоквартального бібліографічного покажчика «Технічні умови України»; щорічників «Каталог нормативних документів», «Міждержавні стандарти», «Продукція, що випускається за технічними умовами України», «Перелік чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва». Встановлено, що важлива поточна інформація про нормативні документи із стандартизації, затверджені деякими галузевими державними комітетами чи міністерствами (Держбудом України, Держнаглядохоронпраці, Міністерством охорони здоров’я України) зосереджена в низці періодичних видань з відповідних галузей: «Інформаційному бюлетені Держбуду України», «Будівництво і стандартизація», «Будівництво України», «Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці», «Офіційному бюлетені з охорони праці», «Охорона праці», «Збірнику важливих інформаційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань» .

У дослідженні вперше порушено питання бібліографічного обліку технічних регламентів. Першим інформаційним виданням, що містить перелік цих документів та повні їх тексти, є «Збірник нормативно-правових актів у сфері підтвердження відповідності» .

Доступ до міжнародних, регіональних і національних стандартів та інформації про них можливий також через веб-сайти багатьох організацій із стандартизації. Переважна більшість цих веб-сайтів має електронні стандарти та інформацію про них. В дисертації охарактеризовано веб-сайт Світової мережі з послуг щодо стандартів (WSSN), що є міжмережевим шлюзом до всіх інших вказаних веб-сайтів; зазначено його переваги.

Вивчення всіх можливих способів доступу до НДС та інформації про них через веб-сайти системи Держспоживстандарту України показало, що найбільш повним вітчизняним електронним джерелом інформації про НДС є портал «Леонорм» науково-інформаційного центру «Леонорм». Його структура, інформаційне наповнення та запропонований сервіс заслуговують високої оцінки. Відзначено, що сайти Держспоживстандарту за своєю інформативністю та якістю розроблення значно поступаються «Леонорму». Їх основними недоліками є: відсутність інформації в окремих рубриках, нерегулярне її оновлення, відсутність посилань на інші установи зі спорідненою діяльністю.

Звертається увага на проблему підготовки електронних НДС та обміну ними у системі Національного органу стандартизації. Запропоновано ряд заходів для вирішення даної проблеми.

У п’ятому підрозділі дослідження відзначено, що понад десятиріччя (1992;2003 рр.) в системі державного бібліографічного обліку існувала значна лакуна: відсутність бібліографічного джерела, яке б облікувало всі промислові каталоги, видані в Україні. Лише з 2003 року налагоджено облік цих документів у бібліографічному покажчику «Надходження промислової документації у фонд ДНТБ України», який видає Державна науково-технічна бібліотека України. Вивчення даного бібліографічного покажчика показало такі його переваги: наявність його комп’ютерної версії, серійність видання (виходить у 11 галузевих серіях), що дає можливість споживачам використовувати чи замовляти копії потрібних галузевих фрагментів.

Зауважена неправомірність вилучення з бібліографічного обліку прайсів як окремого виду промислових каталогів. Запропоновано видавцям прайсів представляти списки цих документів на своїх сайтах; Книжковій палаті України — облікувати їх в одному з видавничих БП.

У результаті вивчення українських та російських електронних інформаційних ресурсів, що містять інформацію промислового призначення, виявлено такі основні канали її отримання: пошукові системи (наприклад, «Мета» — розділ «Прайси» чи «Прайс-листи»), сайти багатогалузевого, галузевого та вузькогалузевого призначення, де інформація розміщена за тематичними рубриками, за регіонами або в розділі «Каталог продукції» головної сторінки сайту певного підприємства тощо. Підкреслено, що високі якісні показники окремих БД дають змогу використовувати їх як спеціалістами промислових галузей, так і фахівцями інформаційної сфери в процесі інформаційно-бібліографічного обслуговування.

Перспективи бібліографування даного спецвиду технічних документів авторові вбачаються такими: створення бібліографічної БД промислових каталогів, що видаються в Україні і тих, що надходять з-за кордону; розміщення цієї БД на сайті ДНТБ України; забезпечення безоплатного доступу до неї всім бажаючим.

Комплексне вивчення СТД довело, що при бібліографуванні цих документів необхідно знати їх типологічні характеристики. Отже, належна організація роботи зі СТД потребує поєднання книгознавчого та бібліографічного аспектів.