Нелегальная печатку сибірських есерів 1903 — лютий 1917 рр

Нелегальная печатку сибірських есерів 1903 — лютий 1917 гг.

(опыт статистичного обобщения)

Н.П. Курусканова, Омський державний університет, кафедра кафедра дореволюційної вітчизняної истории, Нелегальная печатку сибірських соціалістів-революціонерів є найважливішим і незамінним джерелом щодо історії місцевого есерівського підпілля періоду боротьби з самодержавством. У сучасному вітчизняної історіографії є низка публікацій, яких у тій чи іншій ступеня порушуються питання, пов’язані з видавничим справою сибірських есерів. Деякі дослідники, прагнучи розкрити роль есерівській нелегальної друку, у світлі загальної картини діяльності членів ПСР біля сибірського регіону, з’ясувати ступінь їхнього впливу друкованої пропаганди і агітації на маси, приділили багато уваги виявлення її специфіки. Вирішуючи поставлену завдання, історики охарактеризували соціальної спрямованості і змістом відомих їм видань зсеров, проаналізували гасла, які лунали на них, визначили дати їх випуску, спосіб відтворення, тиражі, показали ареал їх поширення і др.

В 80−90-ті рр. відбулися суттєві зрушення у науковому дослідженні нелегальної видавничої діяльності місцевих соціалістів-революціонерів. У багатьох історичних збірок були опубліковані тексти листівок, найхарактерніших для організацій ПСР. У складених сибірськими вченими хроніках громадського, робочого, селянського руху було вміщено об'ємний фактичний матеріал з цікавої для нас проблемі [1]. Останніми роками з’явилося також кілька робіт, спеціально розглядають різні аспекти теми [2].

Однако, поруч із успіхами до вивчення теми, у ній як і залишаються прогалини. Наприклад, залишаються як і актуальними пошук і освоєння введення у науковий обіг нових друкованих матеріалів есерів, потребують уточненні дати випуску деяких есерівських видань, в повному обсязі зроблено підрахунки їх накладів тощо. Через відсутність повної джерельної бази, досі немає узагальнюючого праці, що включає у собі всебічний огляд і аналіз відновлення всього комплексу нелегальної друку сибірських эсеров.

В запропонованій статті автором зроблено спробу з’ясувати кількісні показники нелегальної друку сибірського есерівського підпілля. Статистичної обробці було піддано весь вивчений автором масив опублікованих джерел і неопублікованих архівних документів, які стосуються зазначеної проблемі [3].

С моменту виникнення перших організацій ПСР у Сибіру їх члени однією з основних своїх завдань почали вважати постановку видавництва. Свої перші прокламації місцеві есери випустили і поширили в 1903 р. У роки друкована пропаганда і агітація стала важливою й невід'ємною частиною роботи есерівського підпілля регионе.

Значительное місце серед друкованої продукції, котра виходила з дев’яти місцевих організацій ПСР, займала листковая література. Усього впродовж 1903 р. — лютого 1917 р. вони випустили, за нашими підрахунками, щонайменше 444 найменувань листівок, зокрема. в 1903;1904 рр. — 24, при першій російської революції - 323 (їх 140 — в 1905 р., 124 — в 1906 р., 59 — у першій половині 1907 р.), в період реакції (3 червня 1907 р. — 1910 р.) — 57, у роки нового революційного підйому (1911 р. — липень 1914 р.) — 31, під час першої світової війни та лютневої революції (серпень 1914 р. — лютий 1917 р.) — 9.

В період боротьби з царатом найбільше листівок видали: іркутські есери (100), красноярські есери (96), соціалісти-революціонери Томська (54), омські соціалісти-революціонери (44), члени Читинського есерівського підпілля (27), Сибірський союз ПСР (25). До перелічених вище листівок включено відозви, видані що виникла в 1907 р. в Читі ;Забайкальської групою соціалістів-революціонерів максималістів;. Члени цієї організації віддрукували в 190 7 р. 3 листівки, в 1908 р. — 1, 1909 р. — 3.

Из 444 відомих нам есерівських листівок 368 були відтворені друкарським способом (82,9%), інші 76 листівок були размножены на пишучої машинці, гектографі, мимеографе чи рукописним способом.

Авторами більшості врахованих листівок виступили члени місцевих громад ПСР. Лише 77 від кількості листків (тобто. 17,3%) представляли собою передруки і видань інші організації, переважно центральних установ ПСР.

По функціональному ознакою листівки підрозділялися на інформаційні і агитационно-пропагандистские. Листівки першої категорії - це касові звіти, статути організацій ПСР, різні документи партійного будівництва й т.п. У изучаемый нами період місцеві соціалісти-революціонери випустили 64 листівки подібного роду. Агітаційно-пропагандистських листівок, чи прокламацій, ними було видруковано 378.

По соціальну спрямованість прокламації розподілялися так: всім — 184 (41,4%), до робітників — 78 (17,6%), селян — 16 (3,6%), до солдатів і козакам — 70 (15,8%), інтелігентами і учнівської молоді - 30 (6,8%).

Полные цифрові даних про тиражах виявлених нами прокламацій встановити неможливо, оскільки у багатьох з яких такі показники відсутні. На 90 відозвах вказані їх тиражі (від 20 до 20 тисячі примірників). Загальний тираж даних 90 листівок — близько 209 600 примірників. Припустивши, наклади інших 354 прокламацій становили в середньому у 500 примірників, можна попередньо укласти, що навіть есерами у Сибіру було видано протягом 1903 р. — февр. 1917 р. близько 386,5 тисячі примірників листовок.

В структурі нелегальної друку есерівських організацій краю певну частку займали брошури. Випуском такого типу друкованої продукції займалися групи і комітети ПСР, які у містах сибірського регіону. У тому числі виділялися Красноярський комітет ПСР (8 найменувань брошур), Іркутський комітет ПСР (5), Омський комітет ПСР (4), томські есери (2), Читинский комітет ПСР (1), Тюменська група ПСР (1), Верхнеудинская група есерів (1), Обласний комітет Сибірського союзу ПСР (8). З 30 брошур, виданих сибірськими социалистами-революционерами, 27 були передруками раніше опублікованих робіт, а 3 — виглядали збірники з такими матеріалами з'їздів сибірських організацій ПСР, які у роки першої російської революції. Тематично 10 книжок були присвячені програмі ПСР, 5 — общепартийным завданням, 5 — аграрно-крестьянскому питання, 1 — проблемі солдатів, 1 — студентству, 3 — эсеровскому руху у Сибіру, 5 брошур пропагували революційних пісень. За окремими років кількість виданих книжок розподілялося так: 1904 р. — 3, 1905 р. — 8, 1906 г. — 9, 1907 р. — 7, 1909 р. — 1, 1910 р. — 2. Друкарським способом випущено 27 брошур, інші - на гектографі. Наклад 15 книжок включав разом, за нашими підрахунками, 43 660 примірників [4].

Составной частиною нелегальної друку місцевих соціалістів-революціонерів були журнали. Вперше група томських есерів в 1903 р. виготовила на мимеографе три числа часопису ;Хвилі боротьби; [5].

1 березня 1906 р. щодня 25-й річниці страти народовольцями імператора Олександра ІІ Томський комітет ПСР надрукував на мимеографе № 1 журналу ;Відгуки социал-революционной думки;. Місцеві есери планували зробити ;Відгуки; періодичним друкованим органом, проте здійснити задумане не удалось.

Группа учнів с.-р. р. Омська видавала в 1907 р. на гектографі нелегальний журнал ;Простір;. За інших містах регіону також друкувалися і поширювалися такі нелегальні есерівські журнали: ;Крамольник;, ;Журнал учнів; (Барнаул, 1908 р.), ;Земляк; (Новониколаевск, 1908 р.), ;Сіятель; (Туринск, 1909 р.), ;Вільне творчість;, ;Жива думку; (Красноярськ, 1914 р.) [6].

Огромную роль проведенні масової агітаційно-пропагандистською роботи учасники есерівського підпілля Сибіру відводили нелегальним газетам. На основі наявної в історичної літературі інформації, і навіть суцільного перегляду архівних джерел про сибірських эсерах можна буде усвідомити видання ними на протягом 1906 — 1910 рр. 16 нелегальних газет, їх 6 виготовлялися період спаду першої російської революції, 11 — після його поразки. Крім цього, у грудні - березні 1907 р. були передруковані дві газети (кожна за одним номера), видані есерами Москви і Санкт-Петербурга. Періодичність всіх 16 газет становила 39 номерів, зокрема. 6 — за безплатним номером, 3 — по 2 номери, 5 — по 3 номери, двох інших — відповідно 5 і аналогічних сім номерів. За винятком двох газет, випущених гектографі в 1910 р., інші надруковані друкарським способом. Наклад друкарських номерів коливався від однієї близько трьох тисяч экземпляров.

Условно нелегальні газети есерів підрозділялися втричі групи: комітетські, робітники і солдатські. До першої групи газет, були органами місцевих комітетів ПСР, ставилися ;Революційний слово; (вид. Іркутського комітету ПСР. 14 січня. — липень 1906. № 1−2), ;Голос революції; (вид. Красноярського комітету ПСР; з № 5 — що з Красноярської центральної робоча група ПСР. Окт. 1906 — 26 травня 1907. № 1−7), ;Сибірські партійні звістки; (вид. Обласного комітету Сибірського союзу ПСР. 5 липня — окт. 1907. № 1−3), ;Іркутський робочий; (вид. Іркутського комітету ПСР. Липень — сент. 1907. № 1), ;Революційний слово; (вид. Забайкальського комітету ПСР. Чита, 1907. № 1), ;Голос праці; (вид. Новониколаевской групи ПСР; з № 3 — вид. Томського губернського комітету ПСР. I апр. — 18 травня 1908. № 1−3), ;Селянин і непрацевлаштований працівник; (вид. Томського губернського комітету ПСР. Липень 1908. № I), ;Соціаліст-революціонер; (вид. Омського комітету ПСР. Февр. — апр. 1909. № 1−3), ;Трудової листок; (вид. Тюменської групи ПСР. Март-авг. 1910, № 1−3) [7].

Вторую групу представляла газета ;Робочий летючий листок; (вид. Красноярської центральної робочої групи ПСР. 3 липня 1906. № 1).

В третю групу входили газети ;Солдатська пам’ятка; (вид. Військової організації при Красноярському комітеті ПСР. 16 липня 1906. № 1), ;Солдатський листок; (вид. Забайкальського відділення Всеросійського військового союзу. Апр. — авг. 1907. № 1−5), ;Сонечко (Солдатський листок); (вид. Військово-революційного союзу при Омському комітеті ПСР. 12 авг. — 27 сент. 1907. № 1−2), ;Солдат; (вид. Забайкальського відділення Всеросійського військового союзу. Січн. — февр. 1909. № 1−2),; Солдатський голос ;(вид. Гарнізонного комітету Іркутської військової організації. 1908 — февр. 1909. № 1−3), ;Солдатська життя; (вид. Верхнеудинской групи ПСР. 23 червня 1910. № 1). До цієї групи примикали дві передруки і: ;Рота; (вид. Московської організації Всеросійського військового союзу. Перевидання Військової організації при Красноярському комітеті ПСР. Січня. 1907. № 1) і ;Солдатська думку; (вид. Військової революційної організації Петербурзького військового союзу. Перевидання Красноярського комітету ПСР. Березень 1907. № 2) [8].

Таким чином, проведений нами аналіз кількісних показників комплексу нелегальної літератури сибірських есерів дозволяє: зробити такі висновки. Соціалісти-революціонери у важких умовах конспірації зуміли налагодити випуск різноманітної друкованої продукції: листівок, брошур, журналів, газет. Найбільшого розмаху видавнича діяльність учасників місцевого есерівського підпілля досягла у роки першої російської революції. Після поразки революції, у зв’язку з репресіями царської влади, провалами нелегальних друкарень есерів у Сибіру, їх видавничі можливості значно погіршилися. У 1908 — 1916 рр. помітно скоротилася чисельність всіх видів нелегальних видань, що випускалися раніше сибірськими социалистами-революционерами.

Прослеженная нами динаміка випуску нелегальної літератури есерами Сибіру епоху боротьби з царатом надала цінну інформацію, зокрема, про стан їхніх поліграфічної бази на різні роки, про розмаху і соціально-політичної спрямованості їх друкованої агітації та вмілої пропаганди і т.д.

Список литературы

Крестьянское спрямування Сибіру 1861 — 1907 рр. Хроніка і історіографія. Новосибірськ, 1985; Робоча спрямування Сибіру: історіографія, джерела, хроніка, статистика: У три т. Т.I.ХVII в.-1904 р. Томськ, 1988; Т.2. 1905 р. — червень 1907 р. Томськ, 1990; Т.3. Червень 1907 — лютий 1917 рр. Томськ, 1991; Курусканова Н. П. Листівки організацій ПСР Західного Сибіру під час першої російської революції 1905;1907 рр. Кількісний аналіз стану та хроніка // Матеріали до хроніці громадського руху на Сибіру 1895−1917 рр. Вып.I. Томськ, 1994. З. 113−127; Матеріали до хроніці громадського руху на Сибіру 1895−1917 рр. Вип. 2. Томськ, 1995; Громадсько-політичний рух біля Омської області (1905;1907 рр.). Документи. Матеріали. Хроніка. Омськ, 1996 і др.

Ноздрин Г. А. Діяльність організацій дрібнобуржуазних партій у сибірській селі в 1907;1914 рр. // Революційний і громадська спрямування Сибіру наприкінці XIX — початку XX в. Новосибірськ, 1986. З. 133−159; Толочко О. П. До характеристиці нелегальних видань есерівських організацій Сибіру роки нової революційного підйому (1910;1914 рр.) // Питання історіографії суспільно-політичного історії Сибіру. Омськ, 1990. З. 65−67; Озерова І.Н., Новиков С. В. Особливості пропаганди революційних партій 1905;1907 рр. (на матеріалах сибірських листівок РСДРП, ПСР і анархістів) // До питання політичних блоках. Омськ, 1993. З. 1−22; Курусканов П. З. Внесок есерівських організацій книговидання у Сибіру (початок XX в.) // Видання і розповсюдження книжки — у Сибіру та Далекому Сході. Новосибірськ, 1993. З. 104−110; Майдурова Н. А. Революційні видання есерів у Західній Сибіру (червень 1907;июль 1914 рр.) // Саме там. З. 110−126; Курусканова Н. П. Друкована пропаганда омских есерів під час першої російської революції 1905;1907 рр. // Історія громадських рухів політичних партій Росії: Матеріали республіканської науковій конференції м. Томську 20−21 листопада 1992 р. Томськ, 1993. З. 30−33 і др.

В статті автором наведено цифрові дані, уточнені і доповнені, проти підрахунками, наявними в історичної литературе.

О змісті брошур див. докладніше: Курусканов П. З. Внесок есерівських організацій… З. 104−110.

Каминский А. А. Вплив політичної посилання діяльність есерівських організацій Західного Сибіру напередодні першої російської революції // Політична посилання й революційне спрямування Росії. Кінець XIX — початок XX в. Новосибірськ, 1988. З. 83−84.

Майдурова Н. А. Указ. тв. З. 111, 114.

Ноздрин Г. А. Указ. тв. З .135; Майдурова Н. А. Указ. тв. С.111−114.

См. докладніше: Курусканов П. З. Нелегальні солдатські газети Сибіру періоду боротьби з царатом (1906;1910 рр.) // Наукова конференція пам’яті М. М. Ядринцева (29−30 жовтня 1992 р.). Секція: проблеми вітчизняної історії. Омськ, 1992. З. 69−72.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.