Яку воду ми п'ємо?

РЕФЕРАТ

На тему:

Яку воду ми п'ємо?

На думку багатьох екологів, водопровідна вода, що ми п'ємо, питною не є. Вважається, що придатна вона тільки для того, щоб помити руки і випрати білизну.

На водопровідних станціях вода в основному очищається від природних забруднень — від механічних (піску, мулу) за допомогою фільтрації і від біологічних — за допомогою знеза­ражування. Але найбільш небезпечні для людини забрудню­вачі, такі як солі важких металів, компоненти промислових відходів, органічні сполуки, феноли і радіонукліди, а також залишки речовин, якими воду іонізували і знезаражували (хлор), що потрапляють у водопровід, а відтіля до нас у шлунок, якщо ми п'ємо неочищену воду.

Багато хто думає, що досить воду прокип’ятити, і її можна без побоювань використовувати для пиття. Це не зовсім так. Кип’ятіння не знищує навіть усіх мікробів, не кажучи вже про метали, пестициди, нітрати, феноли й нафтопродукти. Тому для очищення води кип’ятіння, на жаль, недостатньо.

Чимало людей пише і говорить про один зі способів очищення води — відстоювання води. Ще краще буде для жителів вели­ких міст очищати воду не тільки шляхом її відстоювання, але і застосуванням побутових фільтрів очищення води. Найбільше підходять для цього фільтри, у яких використовується комбіна­ція адсорбційної та іонообмінної технологій, що дозволяє очи­щати воду не тільки від залишкового хлору й органічних забруд­нень, але і від важких металів.

Поради:

1. Якщо є можливість, пийте воду з джерел (але краще і її відстоювати).

2. Пропускайте воду для пиття і приготування їжі через побутові очисні фільтри чи хоча б відстоюйте ЇЇ не менше 6- 12 годин.

3. Після купання в забруднених водоймах удома обов’язково слід добре вимитися з милом.

4. Ні в якому разі не використовуйте для кулінарії гарячу воду з-під крана. Справа в тім, що ТЕС її обробляє спеціаль­ними хімічними сумішами, щоб зм’якшити. У результаті такої обробки вода позбавляється практично єдиних корисних речо­вин — кальцію і магнію, стає більш агресивна хімічно, містить більше, ніж холодна, солей важких металів.

5. Бажано регулярно проводити різні очисні процедури.

Охорона риб

У зв’язку із все зростаючими потребами людини в харчових продуктах, удосконаленням методів і знарядь лову, з погіршенням екологічного стану багатьох водойм рибні запаси значно зменшилися і продовжують зменшуватися. Тому рибу необхідно не тільки охороняти, але і піклуватися про її розпліднення. Сьогодні в нас існує Державна інспекція з охорони і відтво­рення рибних запасів та регулювання рибальства, яка встанов­лює певні обмеження вилову риби. Крім того, вона веде бороть­бу з браконьєрами, тобто особами, що добувають рибу недозволеними способами, у заповідних зонах чи у заборонений час.

Рибний промисел наносить дуже серйозні втрати деяким видам риб. Так, китобійний промисел, на який начебто і введе­на річна квота, призводить до того, що популяції китів перебува­ють під загрозою вимирання. Як приклад можна навести і про­мисел перуанського анчоуса. Незважаючи на річну квоту видо­бутку анчоуса, його популяція різко скоротилася, а улови стали низькими. Виходить, що якщо не контролювати рибальський промисел і не давати можливості відновлюватися «затребува­ним» популяціям, їх види будуть утрачені назавжди.

Різке зниження чисельності промислової риби спостерігається не тільки на популяціях китів та анчоуса, а й на промислі північно­морського оселедця і камбали, тихоокеанської сардини і лосо­ся, північноатлантичної тріски й ін.

Для того щоб зупинити зникнення деяких популяцій, необхід­но врегулювати їх вилов, дати можливість виживати дорослим істотам товарної кондиції, розмножуватися, забезпечити вижи­вання та ріст молоді. Але, на жаль, багато промислових популяцій або наближаються до межі загибелі, або вже перейшли через цю межу.

Повністю заборонені й суворо караються законом хижацьке винищування риб за допомогою вибухових і отруйних речовин, полювання на риб з острогою, відстріл з рушниць, перекриван­ня рік сітками, застосування бреднів та ін. Нерестовища риб оголошені заповідними зонами, проводяться роботи з порятун­ку риб’ячої молоді й переселення з місць нерестовища в їхнє середовище проживання.

Особливе значення надається штучному риборозведенню, ставковому рибництву, створена і посилено функціонує спе­ціальна галузь із ставкового рибництва. Давно переконалися в тім, що ця галузь сільського господарства при правильній її організації може приносити значні доходи без великих затрат праці. З цією метою у ставкових господарствах роблять цілу систему ставків. Для нересту влаштовують нерестові ставки, які добре профіваються і багаті рослинністю, — нерестовищадля зимівлі - глибокі проточні зимувальні ставкидля відгодів­лі - великі й багаті кормом нагульні ставки. У ставках розво­дять коропів, товстолобів, амурів, линів, карасів (у тепловодних господарствах). Форель розводять у холодоводних госпо­дарствах. За останні роки широко використовується метод штучного вирощування риб у садках на підігрітих водах ТЕЦ, ГРЕС, ГЕС.

Забруднення водойм

Вода — не тільки джерело кисню і водню, але і найбільш значна складова частина тіла всіх живих істот: у тілі людини вона складає близько 70% маси, у рослинному організмі - до 95%.

Така важлива фізіологічна функція, як обмін речовин, не може обходитися без води, а це у свою чергу загрожує всім життєво важливим процесам організму. Основні запаси води знаходять­ся у Світовому океані (95%), що займає близько 70% поверхні земної кулі. Поверхневі води: озера і ріки (із прісною водою) включають всього 0,182 млн. км3.

Людиною для своїх потреб широко використовуються як поверхневі води (озера, ріки, невеликі річки, у яких запаси доступ­ної прісної води обчислюються не мільйонами кубометрів, а ти­сячами), так і підземні чи ґрунтові (колодязі, свердловини), во­дою яких користується населення сіл і селищ.

І разом з тим, сьогодні людство стурбоване нестачею води. Воду використовують як її споживачі-для приготування про­дукції, повертаючи при цьому воду у водойми, але в меншій кількості й поганої якості, так і водокористувачі - господарства, люди, що використовують воду як середовище (водяний транс­порт, рибальство, енергетика, сільське і комунальне господар­ство). Однак і вони змінюють якість води і найчастіше на гірше.

Джерелами забруднення води можуть бути фізичні, біологічні, хімічні, теплові й радіаційні забруднювачі.

Фізичне забруднення — це збільшення у вмісті води не­розчинних домішок (піску, глини, мулу) у результаті змиву до­щовими водами ґрунтів з полів, гірничорудного пилу, який роз­носиться вітром й ін.

Хімічне забруднення — це потрапляння до води різних хімічних речовин, відходів різних виробництв: нафтохімічних, це­люлозно-паперових, а також комунально-побутових стоків, відходів тваринницьких ферм і т. д.

Біологічне забруднення — це потрапляння у водойми ра­зом зі стічними водами різних хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спорів грибів, яєць, хробаків й ін.

Основними джерелами біологічних забруднень є комуналь­но-побутові стічні води підприємств: цукрових заводів, м’ясо і деревообробної промисловості й ін. Особливо небезпечні такі забруднення водойм у місцях масового відпочинку (курортні зони узбереж морів та рік).

Теплове забруднення складають стоки підігрітої води від теплоелектростанцій і атомних станцій. Прикладом радіаційно­го забруднення є аварія на Чорнобильській АЕС.

Підвищується кислотність води в природних водоймах, що позначається на скороченні видової розмаїтості їхньої фауни. Підвищена кислотність може впливати на тварин безпосеред­ньо, порушуючи при цьому роботу ферментів і газообмін через дихальні поверхніпобічно, знижуючи якість і розмаїтість основних джерел їжі тваринпобічно, підвищуючи концентрацію ток­сичних важких металів, через реакції, що відбуваються з донни­ми осадами.

Щоб запобігти процесу забруднення водойм, слід застосу­вати ряд способів із їх охорони:

* використання і нормування якості води;

* скорочення стоків у водойми шляхом удосконалення техно­логічних процесів ряду виробництв;

* очищення стічних вод.

Система заходів щодо охорони і раціонального використан­ня водних ресурсів (морських, річкових, озерних) повинна бути складовою частиною загальнодержавних планів у будь-якій країні. Діяльністю людини в більшості випадків обумовлене забруднен­ня водойм, її ж діяльність повинна бути спрямована на очищен­ня різними методами: механічними, хімічними, біологічними.