Рольова гра як засіб удосконалення діалогічних умінь учнів старшого ступеня середньої ЗОШ

Міністерство освіти і культури, молоді та спорту України Миколаївський Державний Університет ім. В. О. Сухомлинського Кафедра англійської філології

Курсова робота Рольова гра як засіб удосконалення діалогічних умінь учнів старшого ступеня середньої ЗОШ Підготувала студентка 446 групи Волобоєва Ю.В.

Науковий керівник Китайська Ольга Анатоліївна

План рольовий гра англійський діалогічний Вступ Розділ І. Психологічні передумови використання рольової гри в навчанні діалогічного мовлення

1.1 Рольова гра, її значення та основні вимоги до неї

1.2 Основні етапи підготовки до проведення рольових ігор

1.3 Структура рольової гри в навчанні діалогічному мовленню Розділ ІІ. Рольова гра у навчанні діалогічному мовленню

2.1 Комплекс рольових ігор в навчанні діалогічному мовленню учнів старшого ступеня середньої ЗОШ

2.2 Експериментальна перевірка використання рольових ігор для навчання діалогічному мовленню Висновок Список використаної літератури Додатки

Вступ На початок XXI століття іноземна мета стала важливим засобом міжнародного спілкування, і настав час, коли українське суспільство відчуває гостру потребу у фахівцях різних галузей, які активно володіли б іноземною мовою для вирішення своїх професіональних та персональних проблем. Це означає, що школа повинна підготувати своїх випускників до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії.

Робота за новою Програмою 2001 р. потребує від учителя оволодіння комунікативною методикою навчання іноземних мов, яка розглядає навчальну діяльність на уроці як діяльність спілкування. Це потребує широкого використання інтерактивних форм навчання, рольових ігор, які наближають учнів до умов реального спілкування.

Сучасна методика викладає такі ідеї та принципи в навчанні:

— визнання першорядності процесу пізнання та доступності інформації;

— цінність співпраці; зокрема використання діалогів, полілогів, імпровізацій та рольових ігор як основних форм роботи;

— визнання рівності пізнавальних та творчих можливостей усіх учнів, а також свідомої участі учнів у процесі навчання;

— активна позиція учня в процесі навчання;

— принцип комунікативності, який передбачає побудову процесу навчання як моделі процесу реальної комунікації;

— урахування індивідуально-психологічних особливостей учня в процесі навчання.

Усі вищезгадані принципи взаємопов'язані. Реалізація кожного принципу окремо не може не привести до певного підвищення ефективності навчання, але значно ефективнішим є запровадження усієї методичної системи в цілому.

Найбільш повно ці ідеї та принципи можуть бути реалізовані лише в взаємодії вчителя та учня, або учнів між собою, тобто в їх синергетиці (від грец. synergos — наука про співпрацю) освіти. Досягнення такої взаємодії можливе в колективних формах та методах навчання, якими зокрема є і рольові ігри. (7, с. 17)

У шкільній практиці вже давно використовуються різноманітні навчальні ігри. Рольові ігри займають особливе місце в цій системі, самі ці ігри є ситуативними мовленнєвими вправами, в ході яких учні набувають досвіду спілкування іноземною мовою. Це спілкування включає не лише власне мовлення, але й жести, міміку, рухи та відповідну поведінку в різних ситуаціях.

Учені довели, що за життя людина програє близько 100 ролей і до виконання кожної з них готується сама або її готує суспільство. Так і до спілкування іноземною мовою потрібно готувати учнів, чому сприяють рольові ігри.

З чого почати? Як викликати в учнів бажання і розвинути вміння грати в ділові та рольові ігри? Грати можна зі школярами на всіх етапах навчання іноземної мови у школі, однак зміст навчального матеріалу і характер завдань мають бути підібрані відповідно до віку школярів і рівню їх підготовки. Навіть найпростіший діалог-знайомство у класі з відповідними жестами та рухами — це вже рольова гра. При цьому важлива комунікативна установка, що націлює учня на виконання певної ролі. (Уяви, що ти нічого не знаєш про цього хлопчика чи дівчинку. Ви в міжнародному таборі відпочинку знайомтесь англійською мовою.)

Гра — рід діяльності, вільної та свідомої, яка дає дитині не тільки насолоду, але й дозволяє самостверджуватись у заняттях, які її цікавлять.

Гра — розумна, планомірна, підпорядкована відомим правилам система поведінки. За визначенням Виготського Л. С. гра є природною формою праці дитини, властивою лише їй формою діяльності. Особливість дитячої гри в тому, що її мотив не в результаті, а в змісті ігрової дії. Ігрові ситуації сприяють створенню особливого простору навчальної діяльності, у якому учень готується до рішення життєво важливих проблем і реальних ускладнень.

Я обрала саме цю тему тому, що вважаю, що для активізації навчального процесу та удосконалення навчання діалогічному мовленню (ДМ) дає використання рольових ігор, які дозволяють на перший план висунути оволодіння мовленнєвою діяльністю (а не мовним матеріалом, як це буває у випадку застосування ігор з елементами змагання).

Вершиною еволюції ігрової діяльності є сюжетна або рольова гра, по термінології Виготського Л. С. «мнимая ситуація» Не спів падання змісту ігрової дії і складових його операцій приводить до того, що дитина грає в вигаданій ситуації, породжуючи тим самим процес творчості. Робота з образами, які. пронизують всю ігрову діяльність, стимулюють тим самим мислення (4, с. 29)

За М.Р. Строніним, «гра — особливо організоване заняття, яке потребує великих емоціональних і розумових сил. Гра завжди потребує прийняття рішення — як поступити? Що сказати? Бажання вирішити ці питання загострюють мислиннєву діяльність граючих. А якщо учень при цьому буде говорити на іноземній мові? Ось тут і з’являється багаті навчаючі можливості. Цим — то вона і подобається вчителям. В грі всі рівні. Вона посильна навіть найслабшим учням (21, с. 34−35). вчитель повинен запропонувати такий спосіб засвоєння знань, який був би направлений спеціально на розвиток, а не навпаки. А для цього потрібно, щоб кожна дитина була головною дійовою особою на уроці, відчувала себе комфортно, приймала активну участь в обговоренні теми уроку. На жаль часто ми можемо спостерігати в класі таку картину: учитель дуже активний, використовує масу наочності, веде урок і коментує його сюжет, застосовує різні форми роботи, але ефективність уроку дуже низька. Не досягається головна мета: навчання дітей спілкуванню. Чому виникає така ситуація? Це пояснюється перш за все тим, що учні виступають в ролі пасивних слухачів, не дивлячись на те, що вони дисципліновано виконують завдання, діють «по сценарію» вчителя, де головна і основна роль його (5, с. 11)

Захоплення фронтальними формами при навчанні дітей англійської мови створює лише ілюзію активності кожного учня і зовсім не дає матеріалу для творчої роботи. Тому, важливо, щоб діти були творцями уроку, мали і виконували свою роль, роль не слухача, а активного співрозмовника. Не тільки і не стільки знаннями і оволодінням мовленнєвим матеріалом визначають ефективність процесу навчання англійської мови в молодшому шкільному віці, стільки готовністю і бажанням дітей приймати участь в спілкуванні на тій мові, яка вивчається. Це можливо, якщо основною формою шкільної діяльності буде не слухання та говоріння, читання та письмо на іноземній мові, а живе активне спілкування з учителем і один з одним.

Отже, об'єкт дослідження — процес навчання діалогічного мовлення з використанням рольових ігор Предмет дослідження: Рольова гра в навчанні діалогічному мовленню Мета дослідження: вияснити роль і значення рольової гри в навчально-виховному процесі та використання рольової гри при навчанні діалогічному мовленню в 3 класі.

Задачі дослідження:

— визначити сутність рольової гри як педагогічної проблеми

— цілі, зміст та функції рольових ігор в навчанні діалогічному мовленні

Під час дослідження я використовувала такі методи:

— опрацювання наукових джерел з методики навчання англійської мови

— узагальнення досвіду викладання англійської мови

— розвідувальний методичний експеримент Теоретична значущість полягає у розкритті теоретичних основ навчання діалогічного мовлення з використанням рольових ігор.

Розділ І. Психологічні передумови використання рольової гри в навчанні діалогічного мовлення

1.1 Рольова гра, її значення та основні вимоги до неї

Якість оволодіння учнем іншомовною діяльністю значною мірою зумовлена впливом окремих психологічних процесів. На сучасному етапі розвитку методики вчені вважають необхідним усвідомлене оволодіння іношомовними навичками та уміннями з опорою на мисленнєві процеси аналізу та синтезу. Набуті таким шляхом навички та уміння є більш гнучкими та сталими. Мислення учнів характеризується різними особливостями такими, як самостійність, глибина розуміння, швидкість. Мислення функціонує в єдності з мовленням. Наявність індивідуальних відмінностей мислення вимагає застосування різних прийомів навчання.

Важливу роль в оволодінні іноземною мовою відіграє також пам’ять. Участь в комунікативній діяльності можлива лише у тому випадку, коли у довгочасній пам’яті (свідомості) людини міцно зберігаються мовні засоби. Існують різні типи пам’яті; одні учні краще запам’ятовують предмети (образна пам’ять), інші - слова (вербальна пам’ять). Існує також поділ пам’яті за джерелом надходження інформації (слухова, дотикова, зорова, рухова і комбінована). У більшості людей наявні всі типи пам’яті, але рівень роз витку кожного з них неоднаковий. Рівень розвитку пам’яті по-різному впливає на певні види мовленнєвої діяльності. Розвинути пам’ять кожного типу допомагає зацікавленість учнів.

Оволодіння учнями іншомовною діяльністю значною мірою зумовлено і мотивацією, яка викликає і стимулює цілеспрямовану активність для досягнення мети. Психологи називають мотивацію «запускним механізмом» діяльності, у тому числі й мовленнєвої.

Зіткнувшись з різноманітними труднощами на шляху до досягнення мети, мотивація у учнів може знижуватись, зникає активність, погіршується успішність. «Мотивація відноситься до суб'єктивних якостей учня і вона визначається його особистими спонуканнями, пристрастями і потребами. Тому вчитель може вплинути на неї лише опосередковано, створюючи умови, на основі яких виникає особиста зацікавленість у роботі.» (12, с.51−52)

Для того, щоб реалізувати взаємодію та співпрацю вчителя з учнем, а також розвиток інтересу учня до вивчення мови, важливо продумувати стимули для мовлення, заохочувати учнів до активних мовленнєвих дій у певній ситуації. За наявності в учнів інтересу до мови, вивчена мова не забувається, навіть якщо знання цієї мови не буде використовуватись протягом тривалого часу. Одним з основних стимулів є рольова гра. Вона дозволяє враховувати вікові особливості учнів. їх інтереси, виступає як ефективний засіб створення мотиву до іноземного діалогічного спілкування; сприяє реалізації діяльного підходу в навчанні іноземної мови, коли в центрі уваги знаходиться учень зі своїми інтересами і потребами. Ситуації спілкування, змодельовані в рольовій грі дозволяють наблизити мовленнєву діяльність до реальної комунікації, дають можливість використовувати мову як засіб спілкування актуалізуючи як вербальні, так і не вербальні засоби спілкування. Тим самим рольова гра сприяє реалізації загального методичного принципу комунікативного напрямку вивчення іноземної мови .

Урок іноземної мови розглядають як соціальне явище. Де класна аудиторія — це певне соціальне середовище. В якому вчитель і учні вступають в певні соціальні відносини один з одним. Де навчальний процес — це взаємодія всіх присутніх. При цьому успіх у навчанні - це результат колективного використання всіх можливостей для навчання. І учні повинні вносити значний вклад в цей процес.

Широкі можливості для активізації навчального процесу та удосконалення навчання діалогічному мовленню (Д.М.) дає використання рольових ігор, які дозволяють на перший план висунути оволодіння мовленнєвою діяльністю (а не мовним матеріалом, як це буває у випадку застосування ігор з елементами змагання). Рольова гра дає можливість в повній мірі реалізувати методичний принцип комунікативної спрямованості навчання.

Відомо, що рольова гра являє собою умовне відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування (моделює ситуації реального спілкування). Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета.

Рольова гра мотивує мовленнєву діяльність, так як учні потрапляють в ситуацію, коли актуалізується потреба що-небудь сказати, спитати, з’ясувати, довести, чим-небудь поділитися із співбесідником. На відміну від діалогу, який навчає тому ЯК сказати, рольова гра відповідає на питання ЧОМУ (мотив) і ДЛЯ ЧОГО (мета) потрібно щось сказати. Таким чином, центром уваги партнерів є зміст бесіди, що саме по собі є позитивним фактором. Школяреві наочно впевнюються в тому, що мову можна використовувати як засіб спілкування.

Практика доводить, що рольова гра, яка проводиться в рамках навчального процесу, вперше дає відчути, що іноземна мова не тільки навчальний предмет, але й інструмент спілкування.

Перше і основне значення рольової гри — створення умов для спонтанного спілкування. Це стає можливим тому, що реакція учасників рольової гри не може бути зарані продуманою в повній мірі, а репліка — реакція на повідомлення потребує від другого учасника гри вільного володіння іноземною мовою.

Друга перевага рольової гри в тому, що вона викликає необхідність в висловлюванні, а це необхідна умова мотивації оволодіння іншомовною мовою, особливо в учнів, які мають середній рівень знань, зокрема це проходить на любому етапі навчання, незалежно від віку учнів. В процесі рольової гри вчитель неодноразово чує від учнів прохання про допомогу: «Як це сказати?» .

Третя перевага рольової гри заключається в необхідності комплексного використання учнями всіх мовленнєвих засобів, без віднесення їх до визначених мовленнєвих аспектів (фонетика, граматика, лексика), вона ставить учнів перед необхідністю негайного синтезу всіх мовленнєвих умінь і навичок. Рольова гра мотивує мовленнєву діяльність, так як учні знаходяться в ситуації, коли актуалізується необхідність щось сказати, запитати, вияснити, довести, поділитись думками з співбесідником. Учні наочно переконуються, що мову можна використовувати, як засіб спілкування. Гра активізує прагнення учнів до контакту один з одним і вчителем, створює умови рівності в мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між учнем та вчителем Гра дає можливість навіть невпевненим в собі учням говорити і тим самим подолати бар'єр невпевненості. (20, с. 12)

В звичайній дискусії учні-лідери захоплюють ініціативу, а несміливі в більшості випадків промовчують. В рольовій грі кожен отримує роль и повинен бути активним партнером в мовленнєвому спілкуванні.

В іграх школярі оволодівають такими елементами спілкування, як уміння розпочати бесіду, підтримати її, перервати співбесідника, в потрібним момент погодитись з його думкою чи заперечити її, поставити уточнююче питання і т.д.

Навчальний ефект рольової гри заключається в тому, що в учнів формується достатньо високе уміння і навички проявлення ініціативи в діях, логічності, послідовності, точності, ясності мовних висловлювань.

В поняття «загально педагогічний ефект» входить одночасно виховний, освітній і соціально — психологічний. Після придбання деякого досвіду рольової поведінки в учнів спостерігається уміння встановлювати творчі між особистісні відносини в групі, засвоювати норми культури спілкування. Рольова гра дає можливість оволодіння іншомовною культурою; в учнів виробляється самостійна точка зору і уміння включатися в різні види діяльності. В результаті ігрового навчання розвиваються здібність переносу нових уявлень і навичок соціальної поведінки і з модульованої дійсності в реальну, розширення і поглиблення отриманої інформації. В результаті навчальних рольових ігор учні краще розуміють своє «я» і положення речей в навколишній дійсності (2, с. 143)

Рольова гра вчить бути чуттєвими до соціального вживання іноземної мови. Приймаючи на себе різноманітні ролі учень співпереживає, починає орієнтуватися у відносинах між людьми, виявляє закладені в ньому творчі можливості. Хорошим співбесідником є не той, хто краще користується структурами, а той, хто може найчіткіше розпізнати ситуацію, в яку потрапили партнери, враховувати ту інформацію, яка вже відома (із ситуації, досвіду), і обрати ті лінгвістичні засоби, які будуть найбільш ефективними для спілкування.

Практично весь навчальний час в рольовій грі відведено на мовну практику, при цьому не тільки той, хто говорить, але й той, хто слухає, максимально активний, так як він повинен зрозуміти і запам’ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, визначити наскільки вона відповідає ситуації та завданню спілкування, і правильно відредагувати на репліку.

Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому оволодінню іноземною мовою. Вони сприяють розвитку таких якостей як самостійність, ініціативність; вихованню почуття колективізму; дозволяють врахувати психічно — вікові особливості учнів. Діти активно, захоплено працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів, вчитель лише керує навчальною діяльністю.

Основні вимоги до рольових ігор

1. Гра повинна стимулювати мотивацію уміння, викликати у школяра інтерес і бажання добре виконувати завдання, її слід проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

Рольову гру треба добре підготувати з точки зору як змісту, так і форми, чітко організувати. Важливо, щоб учні були впевнені в необхідності як слід виконати ту чи іншу роль. Лише при цій умові їх мова буде природною і впевненою.

Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

Гра неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликаючи у школярів відчуття задоволення, радості. Чим вільніше почуваються учні у рольовій грі, тим ініціативнішими вони будуть у спілкуванні. З часом у них з’явиться відчуття впевненості у своїх силах, в тому, що вони можуть виконувати різні ролі.

Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активному мовленнєвому спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати відпрацьований мовний матеріал (Зміст відбирається з врахуванням накопиченого дітьми лексичного багажу).

6. Учитель неодмінно сам вірить в рольову гру, в її ефективність. Тільки при цій умові він зможе досягти хороших результатів. Роль вчителя в процесі підготовки і направлені на приведення в дію механізмів мотивації і тим самим на підвищення ефективності навчання іншомовному говорінню. Рольова гра будується на міжособистісних відносинах, які реалізуються в процесі навчання. Будучи моделлю між особистісного спілкування, рольова гра викликає необхідність спілкуванні на іноземній мові, і тут вона виконує функцію мотиваційно-спонукальну функцію. (10, с. 16)

Рольову гру можна віднести до навчаючим іграм, оскільки вона визначає вибір мовленнєвих навиків і умінь, дозволяє моделювати спілкування учнів в різних мовних ситуаціях, іншими словами, рольова гра представляє собою вправи для оволодіння навичками і уміннями діалогічної мови в умовах між особистісного спілкування. В цьому плані рольова гра забезпечує навчальну функцію.

Важко переоцінити виховне значення рольової гри, її всебічний вплив на дитину. Гра допомагає зміцнити дитячий колектив, в активну діяльність залучаються і сором’язливі, не сміливі, і це сприяє самоствердженню кожного в колективі. В рольових іграх виховується свідома дисципліна, взаємодопомога, активність, вміння відстоювати свою точку зору, проявляти ініціативу, знайти оптимальне вирішення в певних умовах. Разом з тим діти з задоволенням грають негативних героїв з метою висміяти їх негативні риси. Тобто, ми говоримо про виховну роль рольових ігор.

Рольова гра формує в школярів здатність зіграти другу людину, побачити себе з позиції партнера по спілкуванню. вона орієнтує учнів на планування особистої мовної поведінки і поведінки співрозмовника, розвиває вміння контролювати свої дії, давати об'єктивну оцінку діям других. Звідси, рольова гра виконує орієнтуючу функцію.

Діти прагнуть спілкуванню, дорослості, а рольова гра дає їм можливість вийти за рамки свого контексту діяльності і розширює його забезпечуючи здійснення бажань учня, рольова гра тим самим реалізує компенсаційну функцію.

Таким чином, рольова гра в навчальному процесі виконує п’ять основних функцій:

— мотиваційну-спонукальну;

— навчальну;

— виховну;

— орієнтуючу;

— компенсаційну.

" В основі концепції рольової гри лежить звернення до учня з проханням представити себе чи когось іншого в конкретній ситуації, потім гравцям пропонують поводитись відповідно до того, щоб вони очікували від цієї людини." (13, с. 18)

У результаті кожен гравець виступає як частина соціального оточення інших і демонструє шаблон, у рамках якого вони можуть спробувати свою власну поведінку.

Сама назва «рольові ігри» свідчить про ті, що в ній учні отримують певну роль, яку вони повинні зіграти.

Рольові ігри:

— сприяють пізнанню про процеси та почуття інших учасників гри

— створюють умови, коли учні розв’язують певну проблему, обігруючи ролі

— створюють сприятливі умови для обговорення Кінцева мета рольової гри — набуття нових знань та їх відпрацьовка до рівня навичок, процес пізнання визнається першорядним. Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати можливість учням потренуватись у спілкуванні з оточуючими, взявши на собі ролі за сценарієм. Крім того гра — це змагання, воно активізує пам’ять дітей, відображує сприйняття ними світу.

Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з певної тими, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її. Вони цікавляться думкою інших, погоджуються, сперечаються, відстоюють свою позицію… Гра проходити в жвавій творчій атмосфері, і, зрештою, розмова стає невимушеною. (19, с. 51−52)

1.2 Основні етапи підготовки до проведення рольових ігор Гра — це планомірна, розумна підкорена певним правилам система поведінки. У грі розвиваються творчі, розумові здібності дитини, в ній передбачається прийняття рішення: як вчинити, що зробити, як виграти… Навчальні ігри допомагають зробити процес навчання іноземній мові цікавим та захоплюючим. Атмосфера захопленості, відчуття рівності дають можливість учням подолати скутість, знати мовний бар'єр, втому, знизити тривожність, тощо. За допомогою гри добре відпрацьовується вимова, активізується лексичний та граматичний матеріал, розвиваються навички аудіювання, усного мовлення." (11, с. 309−310)

Спілкування, яке є основною метою навчання іноземної мови, є ситуативним, адже воно завжди відбувається в певній ситуації. Рольова гра є чудовою основою для навчання спілкування, тому що в ній задаються умови та ролі, які моделюють реальні життєві ситуації.

Окрім того у грі виокремлюються реальні стосунки між учасниками, тобто, за висловом Л. Виготського, «гра — це арифметика соціальних відносин.» (4, с. 29−30) Взявши на себе певну роль, учень, для досягнення ігрової мети повинен взаємодіяти з партнерами, співвідносити свої дії з діями інших учасників гри, вміти вислухати і зрозуміти іншого, висловлювати свою думку, враховувати побажання інших учасників гри… У процесі такої взаємодії відбувається обмін діяльністю — обмін знаннями, вміннями, які є необхідними для досягнення ігрової мети.

На думку вчених та педагогів можна виокремити такі основні переваги використання рольових ігор:

— учні повинні будуть використовувати мовний матеріал в ситуаціях, близьких до реального життя;

— такий вид ігор дозволяє оволодіти навчальним матеріалом та, закріплюючи його, усвідомлено засвоїти специфіку його використання у мовленні;

— рольові ігри розвивають та удосконалюють мовленнєво-розумову діяльність та створюють умови психологічної готовності до спілкування;

— у учнів з’являється бажання спілкуватись іноземною мовою і після уроків, тобто ігри стимулюють внутрішні мотиви до вивчення мови;

— рольові ігри максимально стимулюють активність учнів, що є необхідним для досягнення мети гри;

— у учнів є можливість використовувати мову самостійно, без прямого контролю з боку вчителя, та учні охоче концентруються на роботі, так як самі окреслюють свій внесок у роботу під час гри

— проведення ігор стимулює дисципліну учнів — жоден учень, якому цікаво те, що він робить, не буде порушувати поведінку. (17, с. 18)

Оскільки використання рольових ігор передбачає створення особливого навчального простору, в якому учень готується до вирішення важливих проблем та реальних ускладнень, «проживаючи» їх та способи їх вирішення, завдання вчителя полягає в тому, щоб, по-перше, створити життєвоважливу ситуацію, по-друге, розподілити ролі і, по-третє, сформулювати пошукові завдання, що випливають із ситуації. Під час проведення рольової гри змінюється також і роль вчителя — якщо традиційно вчитель повинен контролювати мовленнєву діяльність учня, то в умовах гри контроль та керівництво з боку вчителя повинні бути припинені як тільки учень почав обігрувати роль.

Спілкування під час рольової гри є ефективним та невимушеним, якщо в учнів є набір завершених фраз, які вони можуть використовувати у ситуаціях, вільно ними оперуючи.

При виборі завдань для рольової гри потрібно враховувати рівень знань учнів та потреби, інтереси та досвід учнів.

На уроках іноземної мови проводяться багато завдань, які пов’язані з рольовими іграми. Ігрові завдання, які не потребують створення мовної ситуації і в яких використовується переважно згадування; групові форми роботи, коли вчитель може втручатися та корегувати роботу учнів; опрацювання діалогів, коли учні (хором та окремо) тренуються у правильній, наближеній до носіїв мови, вимові; заповнення пропусків у діалогах за допомогою необхідної лексики (але при цьому відсутні ролі, які треба зіграти); вільне складання діалогів у групах в усній формі - всі ці види завдань можна розглядати, як підготовчу роботу до проведення рольових ігор. (7, с. 17−18)

Стронін М.Ф. пропонує таку класифікацію ігор у відповідності до мовних навичок, формуванню яких вони сприяють:

1) граматичні;

2) лексичні;

3) фонетичні;

4) орфографічні;

5) аудитивні;

6) мовні. (22, с. 34)

Як бачимо, рольові ігри можуть бути лише до лексичними, аудитивними та мовними, тому що саме вони мають можливості для тренування учнів у вживанні лексики в ситуаціях, близьких до реального життя, навчання розуміння учнями зміст висловлювань, розвитку слухової та мовної реакції, навчання учнів послідовно, логічно і творчо використовувати отримані мовні навички, виражати свої думки. Вони в свою чергу поділяються на певні групи за змістом. Мільруд Р.П. пропонує таку класифікацію рольових ігор:

— ігри побутового змісту;

— ігри казкового змісту;

— імітаційні рольові ігри;

— пізнавальні рольові ігри;

— рольові ігри ділового змісту;

— рольові ігри світоглядного змісту.

Рольову гру, згідно з її компонентами, доцільно зобразити у вигляді схеми, наведеної нижче. (14, с. 22)

Ролі, які виконують учні, також мають свою класифікацію. Про неї важливо пам’ятати тому, що рольові ігри є ефективними лише в умовах правильного відбору та розподілення ролей. Є такі групи ролей, як:

— соціальні (лікар, робітник), які мають виховний вплив;

— міжособистісні (друзі, однокласники, супротивники), які сприяють особистісній орієнтації спілкування;

— психологічні (позитивна особистість, нейтральна або негативна особистість).

" Чим більше рольових позицій, тим ширше буде соціальний досвід учня у спілкуванні." (14, с. 23)

Існують певні аспекти рольової поведінки, які сприяють створенню моделей реальних життєвих ситуацій. В щоденному житті, в реальності, ми спілкуємось власною мовою, граємо багато ролей. В кожен момент ми поводимося по-різному. Поведінка учнів в рольовій грі дещо відрізняється від нашої поведінки різномовному оточенні, але основні аспекти поведінки — ті ж самі. Зокрема, формальність — ми вживаємо більш-менш формальні мовні засоби, а іноді навіть термінологію, в залежності від того, з ким ми спілкуємось. Наступним аспектом можна виокремити функціональність — від того, які функції ми будемо виконувати також залежить вибір мовних засобів. Ще цілком зрозумілою є залежність вибору мовних засобів від нашого відношення до співбесідника. Крім того мову для спілкування потрібно правильно підбирати і правильно вживати, щоб дати співбесідникові можливість зрозуміти наше відношення (гнів, радість, сум, тощо). Слід також враховувати різниці у культурі поведінки, тому що багато студентів будуть спілкуватися безпосередньо і дуже важливо знати відповідну до слів міміку та жести. У рольовій грі важливим аспектом поведінки є негайна усна відповідь. Учень-слухач повинен зрозуміти ситуацію, показати розуміння почутого, вчасно відповісти, помітити реакцію співбесідника — можливо треба перефразувати чи пояснити свою відповідь, подати сигнал — чи бажає він продовжити розмову, чи ні.

Перед проведенням рольової гри вчитель повинен враховувати:

— мовленнєву підготовку учнів — крім формальної мовленнєвої практики робота вчителя повинна бути спрямована на використання учнями мовленнєвих засобів у різних типах мовленнєвої діяльності, у різних ситуаціях та умовах;

— культурний та ситуаційний фактори — англійський спосіб дій слід практикувати у ситуаціях, поки він не перетвориться на автоматичну поведінку учня;

— фактичну підготовку — учні повинні знати конкретні умови, перш ніж впевнено зіграти роль;

— потреби, інтереси та досвід учнів.

Вчитель повинен переконатися, що учні можуть вільно оперувати необхідними для ситуації вербальними та невербальними мовними засобами і це оперування не викликає у них суттєвих труднощів. (17, с. 12)

Рольова гра — це діяльність, яка надає учневі можливість практичного застосування мовних засобів, аспектів рольової поведінки. Отже знання мовних засобів та уміння і навички оперування ними мають бути вже засвоєні до моменту проведення рольової гри. Іншими словами, рольова гра буде неефективною, якщо учні не будуть попередньо підготовлені.

Підготовка учнів, яку заздалегідь повинен провести вчитель, має декілька етапів:

I етап — традиційна мовна практика — вправи, направлені на засвоєння граматичних структур та лексики. На цьому етапі доцільно використовувати такі види вправ, як:

— виправлення граматично та лексично неправильних речень

— заповнення пропусків

— вибір правильних відповідей

II етап — складання діалогів, застосовуючи такі види вправ, як: побудова діалогів, заповнюючи пропуски, коли ситуація чітко окреслена; складання діалогу усім класом — за зразком

III етап — робота з діалогами, які складають у парах або у групах на основі засвоєного мовного матеріалу. (8, с. 27)

1.3 Структура рольової гри в навчанні діалогічному мовленню Особливе значення рольова гра набуває в навчанні іноземного діалогічного мовлення. Учні намагаються бути схожими на дорослих, уявляти себе дорослими і здійснювати відповідні мовні вчинки. Рольова гра забезпечує спілкування на дорослому рівні, дозволяє дітям проявляти ініціативу і самостійність, реалізує їх прагнення до самоствердження. для того, щоб довести необхідність застосування рольової гри в навчанні діалогічного мовлення.

Але перш за все нам необхідно виявити структуру рольової гри, її місце в навчанні діалогічного мовлення на уроках англійської мови.

В структурі рольової гри ми виділяємо такі компоненти ролі, висхідна ситуація, рольові дії.

Отже, перший компонент — ролі. Ролі, які виконують діти на уроці можуть бути соціальними та між особистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні), інші визначаються місцем індивіда в системі між особистісних відносин (лідер, друг) (11, с. 309−310)

Підбір ролей для навчання діалогічного мовлення повинен здійснюватися таким чином, щоб формувати у школярів певну життєву позицію, кращі людські якості.

Другий компонент рольової гри — висхідна ситуація — виступає як спосіб її організації. При всій різнобічності визначення поняття «ситуації» ми відходимо від того, що при створенні ситуації необхідно враховувати і обставини реальної дійсності і взаємовідносини комуні кантів. В навчанні іноземної мови використовуються мовні ситуації, тобто такі які викликаю мовну реакцію учнів. Слід виходити також із різниці реальних мовних ситуацій, які виникають самі, і навчально-мовних ситуацій які створюються штучно. Про це йшла мова в статті М. В. Ляховицького і Є.І. Вишневського (13, с. 16−17). Автори виділяють слідуючи компоненти ситуації:

1. Суб'єкт;

2. Об'єкт (предмет розмови);

3. Відношення суб'єкта до предмета розмови;

4. Умови мовного акту.

По мірі розвитку діалогічних умінь ступінь розгорнутості кожного з компонентів навчально-мовних ситуацій може зменшуватися. Виділяється три рівня навчально-мовних ситуацій:

перший — самий повний, коли вчитель детально описує всі компоненти навчально-мовних ситуацій;

другий-проміжний, коли умови мовного акту додумуються самими учнями;

третій — мінімальний, де вказано тільки відношення суб'єкта до предмета розмови. Приведемо приклади завдань з рівними рівняннями розгорнутості навчально-мовних ситуацій.

I рівень. You are Tom Sawyer. You wish to travel to the desert island on the river Mississippi. Tell your friend about it.

You are Huck Finn. You want to travel with your friend but you are short of money. Find a way out.

II рівень. You are Huck Finn. You want to start on a journey to look for the treasure. Tell Tom about it.

You are Tom Sawyer. You like your friend’s idea but Aunt Polly won’t let you go.

III рівень. You’d like to go to the desert island. Agree upon a way of getting there.

Отже, навчально-мовні ситуації є конструктивною основою рольової гри. Моделюючи спілкування, навчально-мовні ситуації як найважливіший компонент в складі рольової гри ставить учнів в запропоновані обставини (за К.С. Станіславським); виконуючи функцію стимульованої активності, спонукає учнів до спілкування, тобто «запускає» механізм рольової гри.

Третій компонент рольової гри — рольові дії, які виконують учні, граючи ту чи іншу роль. Рольові дії як різновид ігрових дій органічно зв’язаний з роллю — головним компонентом рольової гри.

Оволодіння діалогічним мовленням здійснюється в три етапи:

1. оволодіння діалогічними єдностями;

2. оволодіння мікродіалогами;

3. створення діалогів в відповідності з умовами програми.

Відповідно до цих етапів можна виділити три групи вправ:

І - на оволодіння діалогічними єдностями;

ІІ - на оволодіння діалогічним мовленням ;

III — на створення діалогів різних функціональних типів.(8, с. 28)

В кожній групі використовується рольова гра. Наприклад візьмемо тему «Видані англійські письменники і їхні твори. У музеї - бібліотеці» ,

Розглянемо кожну групу вправ на прикладі діалогу — обговоренню. В діалозі - обговоренню виділяють наступні діалогічні єдності: повідомлення — повідомлення; запитання — відповідь, повідомлення — відповідне повідомлення + додаткове повідомлення та інше.

Вправи І групи відносяться до умовно-мовним. Всі вправи І групи виконуються с наступних режимах:

1. вчитель — учень

2. учень — вчитель

3. учень — учень

4. фонограма — учень

5. учень — учень В роботі на оволодіння діалогічною єдністю, вчитель виконує відповідну роль.

В режимі «вчитель — учень» ініціативна репліка йде від вчителя, реакційна — від учня.

Рольова гра «What do you prefer?»

Вчитель; Я — бібліотекар. Мені необхідно знати, які книги полюбляє читач.

Завдання учню: Ви — читач. Дайте відповідь на запитання бібліотекаря

— What do you prefer, poem or short stories?

— I am fond of poems.

В режимі «учень — вчитель» ініціативна репліка належить учневі, реактивна — вчителю.

Рольова гра «Who's your favorite writer?

Завдання учневі: Ви — учень. Поцікавтесь, книги яких письменників більше всього подобаються гостеві з Англії.

Вчитель: Я — гість з Англії. Я відповім на ваше запитання і назву свого улюбленого письменника.

— What writers do you like best of all?

— I like English writers. My favorite writer is Rudyard Kipling.

В режимі «учень — учень» вправа виконується в парах одночасно. Кожен з учнів виконує свою роль.

Рольова гра «Booklovers»

Завдання І учневі: Ви — член гуртка книголюбів. Скажіть, яку книгу (вірш, розповідь) ви прочитали Завдання II учневі: Ви — новий член гуртка книголюбів. Виясніть, чи цікава ця книга, яку прочитав ваш товариш.

— I have read «Alice's Adventures in Wonderland» by Lewis Carroll.

— Is it an interesting book?

— Rather.

Завдання вправ II групи навчати учнів складати мікродіалоги з використанням засвоєних діалогічних єдностей. Вправи відносяться до умовно мовних, для їх виконання необхідно скласти умови рольових ситуацій і дати ролі.

Спочатку мікродіалог — зразок надається учням для прослухання. Наприклад рольова гра «А Good Piece of Adventure»

Завдання І учневі Ви — новий член клубу книголюбів порадьтеся з старшим, щоб він запропонував вам почитати Завдання II учневі: Ви — старший товариш. Дізнайтеся, чим захоплюється ваш молодший товариш, і допоможіть йому обрати книгу.

— What would you advise me to read?

— …

— I am fond of poems

— …

— Then I advise you to read poems written by William Shakespeare.

Після цього учні складають власні мікродіалоги опираючись на мікродіалог — постановлюючу таблицю або на мікродіалог — схему:

What would you advise me to read, poems or short stories?

novels or plays

What do you prefer, books on adventures or

geography?

books on art or history?

I am fond of poems.

novels.

short stories.

books on adventure.

Then I advise you to read Daniel Defoe.

books written by Jonathan Swift.

Rudyard Kipling.

Alan Alexander Milne.

На заключному етапі всі опори знімаються Завдання вправ III групи — складання учнями власних діалогів у відповідності з програмними вимогами. В основі діалогів лежать умови рольових ситуацій — ступінь розгорну тості компонентів які можуть змінюватися по мірі діалогічних умінь учнів. Опори відсутні. Вправи відносяться до мовних. Приклад: рольова гра «The best Present»

Завдання І учневі: Ви учень 7 класу. Порадьтеся зі своєю мамою, що подарувати вашому другові на день народження.

Завдання II учневі: Ви мама. Допоможіть вашій дитині. На ваш погляд, найкращий подарунок — це книжка.

Дуже важливо, щоб із самого початку підготовки рольової гри учні прагнули «увійти в роль», а не просто промовляти слова. Бажано, щоб учні виявляли свої емоції та прагнули поводити себе, як у житті. Учитель повинен звертати на це постійну увагу та заохочувати учнів не просто провести діалог, а зіграти його, як в театрі.

Діалог-драматизація складається з трьох основних моментів:

— привітання з вибором кращого варіанту;

— основна частина, ситуативно обумовлена відповідними схемами;

— прощання з найкращим з вивчених варіантів.

Емоції, жести, рухи мають супроводжувати мовця на всіх трьох етапах.

Найпопулярнішим варіантом такого діалогу є інтерв'ю. Вивчаючи практично всі теми, можна придумати ситуації, в яких кореспондент ставить запитання.

Наприклад:

Р1: I am a correspondent (a reporter)/ I’d like to ask you some questions about… (May I ask you…) Таким може бути початок інтерв'ю.

P2: Thank you for the interview? It was interesting talking with you/ I wish you …

Так інтерв'ю можна закінчити.

Щодо основної частини інтерв'ю, то там можуть бути різні завдання, які пов’язані з вивченою темою. В алгоритм діалогу можна ввести питання одного типу або різних типів. При цьому вчителю слід звернути увагу, як саме учні виконали свої ролі, заохочувати їх проявляти власну ініціативу, творчий підхід, винахідливість. Спостерігаючи роботу кореспондентів у житті, по телебаченню, учні імпровізовано зображують відеокамеру, характерні рухи тощо. Можна організувати інтерв'ю в групах — один кореспондент з двоматрьома респондентами, одна людина може давати інтерв'ю декільком кореспондентам. Кореспондент може брати інтерв'ю в цілої групи, вивчаючи якісь питання або проблеми, робити висновки. Після інтерв'ю, коли учні спробували себе в ролі кореспондента та респондента, вони сміливіше обирають для себе інші ролі: лікар та пацієнт, вчитель та учень, екскурсовод і турист та інше. Картки та схеми запитань, з допомогою яких у ході рольової гри вивчаються різні варіанти мовних зразків, використовуються у зв’язках з різними ситуаціями спілкування. Ось декілька варіантів карток:

Використовуючи різні символи, малюнки або слова, можна підібрати основні елементи спілкування, які відпрацьовуються в різних рольових та ділових іграх. Після складання різних алгоритмів спілкування в ході рольових ігор, коли всі учні відчули «смак» ділової гри та елементів акторського мистецтва, їм можна пропонувати створити власний варіант діалогу за заданою ситуацією або відповідно до якогось граматичного чи спеціального завдання. Можна учням дати початок діалогу, який треба розіграти в якійсь певній ситуації.

Цікавою формою навчання діалогічного мовлення є групова драматизація. Кожний учень у цій групі має свою роль і розв’язує свою комунікативну проблему. Наприклад: на роль американських школярів обирають три учні, яким, заздалегідь даються картки з їх «легендами», i з допомогою яких вони представляються класу:

1. Name: James Gordon.

Age: 14.

Place: San Francisco, California,

the USA.

2. Name: Dan King. Age: 13.

Place: Hollywood, Florida, the USA.

3. Name: Pat Marshall. Age: 14.

Place: Washington, D.C., the USA.

Учні розпитують гостей, користуючись запитаннями, які вони підготували вдома.

Кожного разу, коли учень готується до якоїсь ролі, він не тільки шукає потрібне слово або граматичну" структуру, але й прокручує в пам’яті різні мовні зразки та реакції і, таким чином, поступово здобуває досвід спілкування іноземною мовою — в ситуаціях, близьких до життєвих. Учням з такою систематичною роботою не страшні жодні «непідготовлені» діалоги та драматизації, жодні ситуативні ситуації на олімпіадах та контрольних роботах, бо в їх пам’яті є набір зразків та реакцій на основні моменти спілкування, крім того, вони мають досвід акторського представлення різних ситуацій, а тому почувають себе ненапружено та природно.

Як показали результати досвідченого навчання використання рольової гри на всіх етапах оволодіння діалогічного мовлення сприяло позитивним змінам у вимов учнів як в якісному відношенні (різновид діалогічної єдності ініціативність мовних партнерів, емоціональності висловлювань), так і в кількісному (правильність вимови об'єм висловлювання, темп вимови), що свідчить про ефективність запропонованої методики. (8, с. 29−31)

Розділ ІІ. Рольова гра у навчанні діалогічному мовленню

2.1 Комплекс рольових ігор в навчанні діалогічному мовленню учнів старшого ступеня середньої ЗОШ Тема: Спортивні ігри Рольова гра «Інтерв'ю»

Мета: закріпити вивчену лексику, граматичні структури, вчити дітей використовувати набуті знання на практиці, активізувати навик спілкування з даної теми.

Обладнання: мікрофон, візитка кореспондента, картка початку і закінчення розмови, малюнки з різними видами спорту (див. додаток 1)

Гра може проводитися по групам, де може бути два-три кореспонденти, а також один кореспондент може запитати у всіх дітей класу.

Task 1: You are the sports correspondent. You should learn children’s favourite kind of sports and what games children play

Task 2: You are children. You should answer the questions of the correspondent

Приклад такого діалогу — гри:

C: I am the sports correspondent. I’d like to ask you some questions about your favourite sport. Hello!

P1: Hello!

C: Do you like sports?

P1: Yes, I do

C: Do you play football?

P1: No, I don’t

C: What is your favourite sport?

P1: I like to play volleyball.

C: Thank you for the interview.

P1: Not at all.

Тема: Книги — наші друзі

Рольова гра «В бібліотеці»

Мета: удосконалювати навички усного мовлення, розвивати здатність послідовно й логічно висловлювати думку, мовленнєву реакцію учнів.

Librarian: Good morning! May I help you?

Pupil: yes, thank you. I’m looking for a book about adventures.

L:What is the title of the book?

P: It’s called «The adventures of Tom Sowyer and Huckeleberry Finn»

L: Who is the autor?

P: This book is by Mark Twain.

L: Let’s me check the catalogue. We have two copies of this book in our library. Here you are.

P: Thank you very mach. How long can I keep the book?

L: you must return the book in two weeks.

P: Thank you. Good bye!

L: Good bye!

Тема: Лондон

Make up dialogues. Every pair of pupils will get an individual card with tasks. You have two minutes to prepare dialogues. Remember to use gerund in your speech!

Card № 1

Imagine that your friend has just visited London and is full of impressions. And you must write a report about Westminster Abbey and some other places of interest of London. Use your active vocabulary.

· In contrast to

· Although it has dimensions

· Have been crowned and buried

· To attract attention

· In commemoration to

· To be complete without a troll

· to be worth visiting

Card № 2

Imagine you are a guide of the Ukrainian person, who is extremely interested in Westminster Abbey and

historical figures. Enlarge the dialogues with the additional information.

Guide. Welcome, Mister… in this wonderful multicultural city. Let’s start our trip with…

Person. Thank you. I am extremely interested in… I would like… I know that…

Guide. Westminster Abbey is situated in… It is a very important (church) while…

Person. What can you tell me about the architectural style?

Guide. It has dimensions of the cathedral but it is an important church, it is fascinating and impressing. Just pay attention to…

Person. Oh, I see the plaques of… Are they really buried here? I have got a splendid view on… I have got unforgettable impressions

Отже, можна зробити такий висновок, що майже на кожному уроці можна використовувати рольову гру, бо вона є ситуативною мовленнєвою вправою, під час виконання якої учні продовжують набувати досвіду спілкування англійською мовою.

2.2 Експериментальна перевірка використання рольових ігор для навчання діалогічному мовленню Будь-яка система навчання має бути ефективною, тільки тоді вона може застосовуватись.

Щоб довести, ефективність, треба провести експеримент, довести ефективність на практиці.

Переддипломна практика проходила в Новобузькій загальноосвітній середній школі № 1.

Весь період практики був поділений на два етапи.

Очікувані результати:

— позитивне значення рольових ігор для навчання діалогічному мовленню

— удосконалення навичок діалогічного мовлення;

— розвиток уяви творчого мислення

— зростання активності учнів на уроці

Під час педагогічної практики були опрацьовані теми:

Подорож.

Перш ніж розпочати експеримент, потрібно виявити рівень навичок та вмінь класу. Шляхом спостереження виявлено недоліки в знаннях учнів: учням складно застосовувати знання на практиці в конкретній ситуації, хоча добре знають лексику по сферам спілкування.

12 учнів хоча й виявили активність при спілкуванні, тобто дуже хотіли говорити, але вони потребували допомоги вчителя при побудові висловлювання або під час роботи в парах, нерідко вони не могли правильно висловити думку згідно ситуації. Отже, для того, щоб вирішити ці проблеми, необхідно більше уваги приділяти розвитку діалогічного мовлення.

Отже, перші кроки — це зацікавленість учнів в використанні слів на практиці, згідно ситуації. Найпростіші завдання підходять для низького, або достатнього рівня.

Тема уроку «Подорож» 8 клас за підручником П. Биркун, я даю дітям ситуації.

Ситуація 1. (робота в групах) Уявіть, що ви обговорюєте план майбутньої подорожі. Кожен з вас пропонує свій засіб подорожі, користуючись опорними словами, що вам надано, доведіть, що мандрувати пішки — дуже цікаво.

Опорні слова та вирази.

Ситуація 2. Уявіть, що у вашій групі зібрались люди, у яких різні міркування по засоби подорожі. Вам найбільше до вподоби подорожувати потягом. Користуючись опорними словами, переконайте друзів у перевагах користування цим видом транспорту.

Опорні слова та вирази.

Ситуація 3. Ви в поході. Вам необхідно влаштувати привал, щоб відпочити та приготувати їжу. У кожного з вас у рюкзаку предмети певного призначення. Що кожен з вас скаже в такій ситуації? Використовуйте слова та вирази, що надають вашій мові емоційного забарвлення.

Учні змагаються, намагаючись вигадати кращий варіант висловлення своєї думки. Наприклад.

— Oh! Look over there! What a nice place for as to rest! And there is the river near the forest.

— Yes, I see. It’s very beautiful indeed! I shall put up tent on that hill.

— Girls! Who shall I give all food to? It’s in my sport bag.

— To me, of course. Usually it’s my duty to make dinner. But who has the things for making a fire? It’s difficult for girls.

— I shall have a look. Yes, here they are. Sveta, let me help you to make a fire.

завдання — навчити учнів будувати діалоги з використанням засвоєних діалогічних єдностей. Вправи відносяться до мовних (для їх виконання необхідно умови рольових ігор і дати ролі.). Робота ведеться над засвоєнням мовленнєвого матеріалу, для чого використовуються вправи на аудіювання, його обігрування. На наступному етапі проводиться колективне складання власних подібних діалогів за зразком та їх обігрування. І лише після того проводимо рольову гру.

Наступним етапом було складання учнями власних діалогів у відповідності з програмними вимогами. В основі цього діалогу лежать умови рольових ситуацій — ступінь компонентів які можуть змінюватися по мірі діалогічних умінь учнів.

В наведеному вище прикладі учні проявили уміння творчо використовувати засвоєний матеріал. Це завдання для середнього та високого рівня оволодіння. Якщо ж ми будемо використовувати трохи змінені завдання, то з ними впораються учні з середнім рівнем знань. Ігри проводяться в групах що дозволяє слабкому учню отримати допомогу від сильного.

Після підведення підсумків роботи отримала такі результати:

Отже, якщо порівняти результати роботи в жовтні та листопаді, то побачимо що з використання рольових ігор, зросла активність дітей, зменшилась кількість учнів, які зовсім не справлялися з завданням адже в процесі гри для засвоєння можна диференціювати завдання, враховуючи психологічні особливості кожного учня. Отриманий результат був кращим, ніж на початку експериментального навчання. Головним здобутком вважаю те, що учні позбулися психологічного бар'єру перед спілкуванням. В учнів збільшився обсяг реплік та їх загальна кількість, що відповідає програмовим вимогам. Як показали результати використання рольової гри на всіх етапах оволодіння діалогічного мовлення сприяло позитивним змінам у вимові учнів як в якісному відношенні (різновид діалогічної єдності ініціативність мовних партнерів, емоціональності висловлювань), так і в кількісному (правильність вимови об'єм висловлювання, темп вимови), що свідчить про ефективність використання рольової гри на різних етапах навчання діалогічного мовлення.