Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Змішане навчання, як технологія змін і трансформації

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Для організації змішаного навчання використовуються різноманітні інструменти, переважно хмарні технології. Нині у змішаному навчанні велику роль відіграють відеоматеріали. Статистика використання відео в МООС (massive open online course) показує, що тривалість навчального відеофрагмента не повинна перевищувати 10 хв. Варіанти роботи з відео є такими: створення відео (Screenr, Screencast-o-mattic… Читати ще >

Змішане навчання, як технологія змін і трансформації (реферат, курсова, диплом, контрольна)

У статті висвітлено актуальні питання впровадження змішаного навчання у вищих навчальних закладах. Розкрито сутність змішаного навчання, визначено його завдання й переваги в навчальному процесі ВНЗ; окреслено тенденції розвитку змішаного навчання.

Ключові слова: змішане навчання, ВНЗ, навчальний процес, інноваційні технології, переваги та недоліки.

Упровадження сучасних педагогічних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу створює нові можливості реалізації дидактичних принципів індивідуалізації та диференціації навчання, позитивно впливає на розвиток пізнавальної діяльності студентів, їхньої творчої активності, свідомості, реалізує умови переходу від навчання до самоосвіти. Нині проблема організація такого навчання у ВНЗ набуває особливої актуальності та значимості: стрімко розвиваються IT-технології, засновані на ефективному використанні в навчальному процесі ВНЗ сучасних засобів і методів передавання знань. Упровадження інформаційних технологій за останні роки суттєво змінює освіту. Одним із перспективних напрямків розвитку освіти в сучасному світі вважається змішане навчання.

Упровадженню моделі змішаного навчання в системі освіти присвячені праці таких авторів, як Є. Желнова, О. Кривонос, В. Кухаренко, М. Нікітіна, А. Стрюк, Ю. Триус, Г. Чередніченко, Л. Шапран та інших. До питань змішаного навчання зверталися також C. Грехем, С. Moeбс, С. Вейбелзах, Д. Пейнтер, Р. Сченк. Проте теорія застосування змішаного навчання в ВНЗ потребує подальших досліджень.

Метою статті є аналіз поглядів на сутність змішаного навчання та його завдань у навчальному процесі вищих навчальних закладів, а також визначення перспектив його застосування у практиці ВНЗ.

Уведення міжнародних освітніх стандартів, входження України в Болонський процес стимулюють формування ефективних підходів і розроблення принципово нових критеріїв якості освіти.

Інформаційні технології за останні кілька років суттєво змінили освіту в багатьох країнах світу. Практично неможливо уявити сучасний навчальний процес без соціальних сервісів. З’явилися нові педагогічні підходи, масові відкриті дистанційні курси, завдяки яким безкоштовно навчаються сотні тисяч слухачів. Серед сучасних підходів до навчання провідне місце займає комбіноване або змішане навчання (blended learning), перші згадки про яке за кордоном відносяться до 1995 року.

На сьогодні у вітчизняній і зарубіжній термінології існують різні підходи до визначення сутності поняття «змішане навчання». Традиційно таке навчання розглядають як об'єднання традиційних формальних засобів навчання: роботу в аудиторіях, вивчення теоретичного матеріалу, — із неформальними, наприклад, з обговоренням дискусійних питань за допомогою електронної пошти та Інтернет-конференцій (Д. Пейнтер). Під змішаним навчанням розуміють використання комбінації електронного та аудиторного навчання (Р. Шанк). Його визначають також як поєднання дистанційного і традиційного спілкування в інтегрованій навчальній діяльності (С. Моебз, С. Вейбелзах) та трактують як підхід, що інтегрує традиційне та комп’ютерно-опосередковане навчання в педагогічному середовищі (С. Грехем).

За визначенням вітчизняних авторів А. Стрюка, Ю. Триуса, В. Кухаренка [2], змішане навчання — це цілеспрямований процес здобування знань, набуття вмінь та навичок в умовах інтеграції аудиторної та позааудиторної навчальної діяльності суб'єктів освітнього процесу на основі впровадження і взаємного доповнення технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання за наявності самоконтролю студента за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання.

Опитування понад 750 викладачів ВНЗ показало такий розподіл думок щодо сутності змішаного навчання [8]:

  • · навчальна програма, що поєднує очне та електронне навчання, — 49%;
  • · навчальна діяльність, що вміщує спектр форматів і медіа, — 21%;
  • · стратегічний підхід, що передбачає широкий спектр навчальних ініціатив, — 23%;
  • · інше — 7%.

Таким чином, визначення О. Кривоноса — «змішане навчання — це освітня концепція, в рамках якої учень отримує знання і самостійно (онлайн), і очно (з викладачем)» [1], — розглядаємо як оптимальне. Цей підхід у навчанні дає можливість контролювати час, місце, темп і спосіб (траєкторію) вивчення матеріалу. За своєю суттю змішане навчання — це поєднання традиційної класно-урочної системи та сучасної цифрової освіти.

У сучасності багато ВНЗ організовує змішане навчання як засвоєння певної низки курсів. педагогічний навчальний дидактичний.

Sloan Consortium (інституційна та професійна організація, діяльність якої присвячена інтеграції Інтернет-освіти у вищій школі) визначає змішані (гібридні) курси як результат інтегрування он-лайн-курсів (30%-70% навчального процесу) із традиційними аудиторними заходами, які були проведені згідно з плановим, педагогічно перевіреним технологічним підходом [8].

Змішані курси можуть бути впроваджені для вирішення різноманітних проблем, наприклад, для університетів — як складова стратегії для компенсації нестачі аудиторій, а також як спосіб заохочення співробітництва викладачів. Для викладачів змішані курси можуть бути методом, що надає нові можливості впровадження технологій та переходу до дистанційного навчання. Для студентів змішані курси пропонують зручності он-лайн-навчання в поєднанні з соціально навчальною взаємодією [2].

Змішане навчання відноситься до руйнівних технологій, тобто таких, що повністю відходять від традиційних технологій [3]. Таке навчання стає персоналізованим та орієнтованим на студентів.

Цей вид навчання вирішує такі завдання [3]:

  • · розширює освітні можливості студентів за рахунок доступності та гнучкості, урахування їхніх індивідуальних освітніх потреб, а також темпу й ритму оволодіння навчальним матеріалом;
  • · стимулює формування суб'єктної позиції студента: підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності, рефлексії та самоаналізу і, як наслідок, підвищує ефективність освітнього процесу в цілому;
  • · трансформує стиль педагога: забезпечує перехід від трансляції знань до інтерактивної взаємодії зі студентом, що сприяє формуванню процесу конструювання власних знань;
  • · персоналізує освітній процес: студент самостійно визначає свої навчальні цілі, способи їх досягнення, ураховуючи власні освітні потреби, інтереси та здібності; викладач у цій ситуації є помічником студента.

За Дж. Берзиним [2], один із принципів, на якому базується змішане навчання, є свідомий вибір соціальних сервісів за мінімальних витрат. Дотримуватися цього принципу можна завдяки визначенню чітких цілей діяльності, тобто на основі ретельного аналізу всіх тонкощів системи навчального проектування. Змішування сприяє оптимізації ресурсів і часу, формуванню позитивної мотивації у студентів та готовності завершити курс навчання. Робота викладачів стає менш трудомісткою, оскільки перевірка та аналіз матеріалів у мережі потребує менше зусиль. Однак вони повинні правильно організовувати систему підготовки студентів. Змішування середовищ (традиційного — в університеті, та Інтернет — удома) дозволяє викладачеві використовувати сильні сторони кожного, хто навчається, для досягнення бажаних освітніх цілей. Кінцева мета змішаного навчання — підвищення ефективності підготовки з використанням систематичної оцінки взаємозалежних змінних й інтеграції засобів навчання.

Змішане навчання завжди використовувалося в навчанні, однак у минулому його складові були обмежені лекціями, лабораторіями, книгами або роздавальним матеріалом. Сьогодні навчальні заклади мають безліч підходів до навчання за вибором, зокрема синхронні й асинхронні формати в мережі.

Можна виділити такі комбінації змішування навчання [3]:

  • · змішування очного та дистанційного навчання: ця форма змішаного навчання є найбільш поширеною. Навчальні матеріали та завдання можуть розміщуватися в LMS (Learning Management System), соціальних мережах типу Edmodo і створювати умови для проведення змішаного навчання та використання, наприклад, «перевернутої» моделі в класі;
  • · змішування структурованого та неструктурованого навчання: структуроване навчання добре налагоджене в університетській і корпоративній навчальній структурі, де студент забезпечується набором заздалегідь розроблених навчальних матеріалів і певною траєкторією навчання. Неструктуроване навчання відбувається за допомогою бесід, зустрічей або навіть листування електронною поштою у зручному для всіх форматі. Інструктори можуть відігравати роль модераторів, забезпечуючи необхідний напрям ефективного спілкування;
  • · змішування користувацького контенту та зовнішніх матеріалів: користувацькі курси є кращими для формування технічних знань і вмінь щодо певної галузі, продукту чи процесу. Але створення користувацьких курсів для багатьох різноманітних потреб у навчанні студентів у межах наявного навчального часу та бюджету часто є нездійсненним завданням. Готові курси вирішують цю проблему, оскільки вони носять більш загальний характер і можуть використовуватися широкою аудиторією;
  • · змішування самостійного й колаборативного навчання: технології автоматизованого навчання створили можливості для самостійного навчання і проведення тренінгів, де все знаходиться під контролем студента, але не завжди надихає й мотивує його. Спільне навчання водночас допускає динамічне спілкування студентів, що призводить до обміну знаннями. Взаємодія з викладачами й однокурсниками підвищує мотивацію та дозволяє ґрунтовно засвоїти навчальний матеріал;
  • · змішування роботи та навчання. Вважають, що справжній успіх й ефективність навчання наявний в організаціях, пов’язаних із парадигмою нерозривності роботи й навчання. Робота стає джерелом змісту навчання, а зміст навчання стає доступним за вимогою та в контексті необхідності виконувати роботу на робочому місці. Тобто поняття фізичного класу втрачає сенс, робота стає навчанням, це — постійний процес.

Для організації змішаного навчання використовуються різноманітні інструменти, переважно хмарні технології. Нині у змішаному навчанні велику роль відіграють відеоматеріали. Статистика використання відео в МООС (massive open online course) показує, що тривалість навчального відеофрагмента не повинна перевищувати 10 хв [7]. Варіанти роботи з відео є такими: створення відео (Screenr, Screencast-o-mattic, Camtasia), редагування відео (YouTube), створення відео з додавання до презентації звуку (http://powtoon.com, http://slidetalk.net), створення відео з тестуванням (http://zaption.com, http://educanon.com), створення відео з коментуванням (VideoNot.es, Zentrick.com), створення анімації (https://explee.com/#, www.sparkolpro.ru), створення відеоуроку (http://goclass.comhttp://teachem.com).

Аналіз проблем, пов’язаних зі змішаним навчанням [4], свідчить, що у процесі навчання у слухачів виникають такі утруднення: неефективне управління часом; відсутність самодисципліни; технічні проблеми; проблеми співпраці; труднощі у використанні платформи електронного навчання та невисока якість навчального матеріалу.

Слухачі змішаних курсів поділяються на три типи залежно від їхнього ставлення до цього підходу [2]: ентузіасти, відкриті для нового досвіду (активні студенти — 67,6%), обережні, які ще не впевнені в ефективності навчання («еволюційні» студенти — 20,6%), і такі, які відчувають дискомфорт за змішаного навчанні й віддають перевагу традиційним методам навчання (реактивні студенти — 11,8%). Бар'єри змішаного навчання бувають особисті, навчальні, ситуаційні, організаційні, такі, що пов’язані зі стилем навчання, тематичні та технологічні.

Змішане навчання надає такі переваги [6]: ефективне використання часу; гнучкість; оптимальний контроль прогресу студентів; більший вибір засобів діагностики; інтерактивність; навчання в командах (змішане навчання — це командний вид діяльності, котрий робить процес навчання соціальним і прозорим); виконання частини роботи у звичних комфортних умовах; економічність за рахунок скорочення кількості поїздок; урахування індивідуальних характеристик студентів в організації взаємодії з викладачем.

Але також варто відзначити й негативи змішаного навчання, до яких можна віднести такі [8]:

  • · викладачеві потрібен час, щоб розмістити необхідний матеріал у мережі;
  • · викладачі потребують підготовки щодо застосування цього методу навчання, щоб зробити його ефективним;
  • · студентам необхідно показати, як використовувати засоби технологій і що від них очікується;
  • · студенти повинні витрачати певну частину свого вільного часу на навчання.

Дж. Хофман [9] розглядає проблеми змішаного навчання в декількох аспектах. Так, як технічні проблеми визначено як потребу формування у студентів навичок використання засобів технологій — покрокового їх використання в навчальному процесі (від простих до більш складних); навчання свідомому та вибірковому застосуванню технологій, а не лише тому, що вони у відкритому доступі.

Організаційні проблеми дослідник пов’язує з подоланням переконання, що змішане навчання не таке ефективне, як традиційне навчання у класі, та з управлінням прогресом, його постійним моніторингом.

Як проблеми, пов’язані з навчальним проектуванням, визначено такі: забезпечення координації всіх елементів курсу (у методичних указівках повинні бути відповіді на типові запитання, контактна інформація, графік і порядок вивчення матеріалу курсу).

Змішане навчання постійно вдосконалюється і спрямовується на підтримку особистісно-орієнтованого навчання. Відзначаються такі тенденції розвитку цього виду навчання [5; 6]:

  • · розвиток мобільності тих, хто навчається;
  • · посилення зорієнтованості на студента;
  • · збільшення кількості студентів, залучених до цього виду навчання;
  • · розширення можливостей взаємодії викладача і студента у віртуальному середовищі;
  • · збільшення автономності студентів за рахунок самостійної роботи з великою кількістю баз даних, які пропонуються в Інтернеті;
  • · персоналізація навчання;
  • · продуктивна гейміфікація;
  • · широке розповсюдження доступу до мобільних пристроїв, які реалізують змішане навчання.

Для широкого розповсюдження змішаного навчання як технології змін і трансформацій необхідні додаткові зусилля як викладачів, так і студентів. Подібні радикальні моделі змін надають новий імпульс якісного розвитку освіті, вони ефективніші, доступніші, ніж традиційні методи, забезпечують персональний підхід і з часом можуть де в чому їх перевершити.

Висновки

Отже, змішаний підхід до навчання є однією з найбільш актуальних освітніх технологій сьогодення, оскільки дозволяє скористатися гнучкістю і зручністю дистанційного курсу та перевагами традиційного класу. Серед сучасних підходів до навчання він займає провідне місце, тому що є цілеспрямованим процес здобуття знань, набуття вмінь і навичок в умовах інтеграції аудиторної та позааудиторної навчальної діяльності суб'єктів освітнього процесу на основі впровадження і взаємного доповнення технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання за наявності самоконтролю студента за часом, місцем, маршрутами й темпом навчання. У сучасності значна кількість ВНЗ організовує змішане навчання як засвоєння певної низки курсів.

Змішане навчання має переваги та недоліки, однак постійно розвивається і спрямоване на підтримку особистісно-орієнтованого навчання, що, безперечно, дозволяє розглядати його як затребувану технологію змін і трансформацій.

Список використаних джерел

  • 1. Кривонос О. М. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні: навч. посібник / О. М. Кривонос. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. — 182 с.
  • 2. Теорія та практика змішаного навчання: монографія / [Кухаренко В. М., Березенська С. М., Бугайчук К. Л. та ін.]; за ред. В. М. Кухаренка. — Харків: Міськдрук, НТУ ХПІ, 2016. — 284 с.
  • 3. Кондакова М. Л. Смешанное обучение: ведущие образовательные технологии современности / М. Л. Кондакова, Е. В. Латыпова // Вестник образования. — 2013. — № 9 (2759). — С. 54−64.
  • 4. Nagel, D. The Disruption of Blended Learning [Електронний ресурс] / D. Nagel // Trasforming Education Through Technology. — Режим доступу: http://thejournal.com/Articles/2011/07/06/The-Disruption-of-Blended-Learning.aspx.
  • 5. Hofmann, J. Five Trends Driving Blended Learning [Електронний ресурс] / J. Hofmann. — Режим доступу: http://blog.insynctraining.com/five-trends-driving-blended-learning.
  • 6. Bickerton, Ph. 7 Reasons Blended Learning is The Future of Training [Електронний ресурс] / Ph. Bickerton. — Режим доступу: http://trainingstation.walkme.com/7-reasons-blended-learning-future-training/.
  • 7. Guo, Ph. Optimal Video Length for Student Engagement [Електронний ресурс] / Ph. Guo. — Режим доступу: https://www.edx.org/blog/optimal-video-length-student-engagement.
  • 8. Andrade, D. Blended Learning — What is it, Pros/Cons, Tips and Resources [Електронний ресурс] / D. Andrade. — Режим доступу: http://educationaltechnologyguy.blogspot.co.uk/2015/02/blended-learningwhat-is-it-proscons.html.
Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою