Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами

Реферат на тему:

Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами.

Система роботи з молодими вчителями

На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення моло­дого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з ви­могами навчально-виховного закладу.

Другий етап пов’язаний із процесом подолання труднощів на­вчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя.

Третій етап — це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодо­го вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.

Дослідження свідчать, що процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і ха­рактером допомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі.

Випускники педагогічних навчальних закладів здебільшого ма­ють непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колекти­ву, веденні шкільної документації, в роботі з батьками. Молоді вчи­телі - це майбутнє школи і, врешті-решт, держави. Левову частку творчої енергії, досвіду, сміливості в пошуках відомі педагоги здо­були саме в перші роки своєї педагогічної діяльності. Занедбувати ці роки не можна: ми втратимо можливості для творчого зростання вчителя.

Варто розробити в школі спеціальний ритуал зустрічі молодих учителів. Можна, наприклад, на засіданні педагогічної ради кож­ному з них вручити бібліотечку методичної літератури, а ще оригі­нальне оформлену пам’ятку (див. додаток 1 на с. 62).

У бесіді з молодими вчителями з’ясовують їхні нахили, бажання, інтереси. Намагаються вже з цієї бесіди зробити висновок, якої до­помоги потребує кожен із них, як найраціональніше використати їхні можливості.

Нерідко буває, що на вчителя, який тільки-но почав свою трудову діяльність, покладають безліч постійних і тимчасових доручень (клас­не керівництво, керівництво гуртками, участь у художній самодіяль­ності, організація туристсько-краєзнавчої роботи, проведення екс­курсій тощо). Аргументують це так: молодий, сповнений сил, ще без своєї сім'ї впорається! Сумлінний учитель, намагаючись виконати все якнайкраще, але не маючи досвіду, не відчуваючи підтримки стар­ших колег, часто не може впоратися з жодним дорученням і зневірюється у своїх силах. Інколи керівники школи забувають, що моло­дому вчителю потрібна постійна товариська допомога.

У школах країни використовують систему наставництва. Ретельну роботу слід починати у школі з добору й навчання тих, кому дору­чено стажування молодих учителів. Роботу вчителів-наставників слід розглядати як одне з найважливіших громадських доручень. Адміні­страція школи повинна використати всі можливості для їхнього мо­рального й матеріального стимулювання, питання про їхню роботу слід періодично виносити на засідання педагогічної ради школи.

Роботу наставника з підшефним слід починати з довірливої бе­сіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Вивчити позитивні, негативні моменти у його підготовці у ВНЗ, напрямки допомоги, можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі.

Слід ознайомити початківця з обладнанням шкільного методич­ного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, дати стислу характеристику класів, у яких йому доведеться працювати.

Наступний етап — складання індивідуального плану роботи молодого вчителя (стажиста) з урахуванням його потреб і можливо­стей (див. додаток 2 на с. 64). (У складанні додатку використано матеріали Уткіної К.С. /Завуч начальной школьї, 2001. — № 1. — С. 74−76).

У складанні плану та його реалізації велику допомогу надає наставник. У своїй роботі з молодими вчителями наставник використовує різноманітні форми (див. додаток 3 на с. 66).

У перші два-три тижні уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги, адже відомо, що присутність на уроці керівника школи надто хвилює початківців, а дружні зауваження колег він сприймає значно лояльніше. На нашу думку, тільки почи­наючи з третього тижня роботи початківця на уроки можуть прийти директор і його заступники.

Наставникам під час спостереження й аналізу уроків початківців слід використовувати систему тематичних пам’яток (див. додаток 4 на с. 66).

Наставник, готуючись із початківцем до проведення уроків, пра­цюючи над розробкою поурочних планів, рекомендує початківцю використовувати ряд рекомендацій та порад (див. додатки 5,6 на с. 67).

Адміністрації школи необхідно налагодити систематичну робо­ту з наставниками, періодично проводити для них семінари-практикуми, в ході яких можна, зокрема, розглянути питання:

— складання орієнтовного індивідуального плану вчителя-стажиста;

— зміст і форми роботи наставника зі стажистом;

— навчання стажистів навичок самоаналізу уроку;

— форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя;

— методика складання проекту підсумкової характеристики вчи-теля-стажиста;

— обмін досвідом звітування тощо.

Адміністрації школи на допомогу наставникам доцільно створювати ряд пам’яток (див. додаток 7 на с. 68) — наставники повинні систематично аналізувати хід роботи зі своїми підлеглими (див, до­даток 8 на с. 69), вносити необхідні корективи в свою роботу.

Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів — участь їх у роботі педагогічної май­стерні або майстер-класу. Річ у тім, що в системі наставництва не використовують важливої для успіху стажування умови — добро­вільного бажання того, хто навчається, переймати досвід роботи свого наставника.

Навчання в майстер-класі грунтується на передачі вчителем осо­бистого досвіду. Проблематика роботи може бути досить різноманітною — від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предме­ти чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлен­ня молодого вчителя, наприклад:

— методи й прийоми навчання грамотного письма в початковій школі;

— навчання української мови на синтаксичній основі;

— викладання «складних» тем у курсі математики (фізики, хімії тощо) в основній школі;

— поглиблене викладання математики в старших класах тощо. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й передавати його іншим. Для майстер-класу розробляють тематику занять, на яких ви­користовують такі методи, як відкриті уроки вчителя-майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. З ме­тою більшої наочності доцільно лекції, консультування поєднувати з прямим показом методів роботи, які належать передати.

Останнім часом для навчання педагогів набуває популярності використання відеозаписів навчально-виховних заходів. За допо­могою відеозаписів доцільно навчати молодих учителів майстер­ності педагогічної техніки, педагогічного спілкування тощо.

Досить актуальним у навчанні молодих учителів залишається відвідування, а також підготовка особистих відкритих заходів. Для того щоб відкритий урок досвідченого колеги зміг виконати свою функцію, в процесі його підготовки й проведення слід використо­вувати рекомендації, викладені в книзі М. Поташника «Управление современной школой». Урок готують спільно з методистом чи заступником директора школи. Молоді вчителі відвідують урок, аналізують його, виробляють рекомендації. Учителям пропонують заповнити невелику анкету з метою навчання їх аналізу уроку (див. додаток 9 на с. 70).

Значні труднощі зустрічає молодий учитель в процесі здійснення виховної роботи як під час викладання свого предмета, так і під час виконання обов’язків класного керівника. Молодий учитель утруд­нюється у визначенні оптимального змісту виховної роботи з дітьми, він не завжди володіє різноманітними формами виховної роботи, не досить гнучко використовує методи виховання, що свідчить про невисокий рівень сформованості конструктивних умінь.

Недостатній рівень підготовленості вчителя до практичної діяль­ності зумовлює високу інтенсивність його утруднень під час здійснення виховної діяльності. Дослідження цього питання свідчить, що рівень підготовки випускника вищого педагогічного закладу до виховної діяльності значно нижчий від рівня його спеціальної підго­товки. Тільки 8,6% молодих учителів, які працюють у школі третій рік, вважають, що вони цілком підготовлені до проведення вихов­ної роботи в школі. Серед учителів, які працюють перший та другий рік, таких немає. З метою виявлення рівня володіння молодим учи­телем педагогічними вміннями у виховній діяльності слід провести спеціальне анкетування (див, додаток 10нас. 70).

Аналіз результативності виховної діяльності вчителя-початків-ця свідчить про необхідність пошуку шляхів її вдосконалення. Ро­бота з молодим учителем має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності моло­дого вчителя до виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність. У багатьох школах виправдала себе прак­тика організації школи вивчення передового досвіду організації ви­ховної роботи (див. додаток 11 на с. 71).

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.

Слід підкреслити: саме самоосвіта, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин.

Самоосвіта вчителя-стажиста має суттєве значення для реалі­зації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь про­фесійної педагогічної діяльності. Слід виокремити декілька кри­теріїв готовності вчителя-стажиста до самоосвітньої діяльності:

— уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визна­чити, в яких публікаціях є відповідь на запитання, які цікавлять молодого педагогав яких періодичних виданнях можна знайти по­трібну інформацію, в яких бібліографічних показниках має бути інформація, що цікавить стажиста;

— здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення молодими педагогами особистого досвіду;

— потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному з за­собів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

Відповідно до діючих нормативних документів, адміністрація школи не має права вимагати від учителя планування самоосвіти, але це не виключає необхідності здійснення контролю за нею з боку адміністрації та громадських організацій. Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація само­освіти шкільною адміністрацією. Мова йде про:

— створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;

— організацію семінарів-практикумів для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;

— визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти;

— забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділян­кою методичної роботи.

Що залежить від шкільної адміністрації у справі створення мак­симально сприятливих умов для плідної самоосвітньої роботи вчи­теля?

Це:

— збільшення вільного часу молодого педагога;

— наявність у розпорядженні вчителів шкільної а власної бібліотек;

— хороший методичний кабінет, який, згідно з Положенням про методичний кабінет середнього закладу освіти, рекомендується ство­рювати в усіх освітніх закладах, щоб він був «організуючим цент­ром методичної роботи з педагогічними працівниками».

Важливо стимулювати самоосвітню діяльність учителя-стажиста. Зазначимо деякі шляхи вирішення цієї проблеми:

— осмислення педагогічного досвіду та методичних рекомендацій з позицій науки, усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається, або методичних рекомен­дацій;

— залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об'єднань. Слід у планах роботи методичних об'єднань передбачи­ти виступи молодих учителів з певних теоретичних питань;

— відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному етапі стажування (у квітні-травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;

— захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педа­гогічної проблематики;

— одним із головних шляхів стимулювання самоосвітньої діяль­ності молодих учителів є творча атмосфера, яка існує в педагогіч­ному колективі. Тому керівництво самоосвітою вчителів-стажистів тісно пов’язане з цією роботою щодо професійного виховання педа­гогічного колективу.

Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами, об'єднаними спільним інтересом до конкретних питань діяльності школи і праг­нення до вдосконалення практики. Саме проблемний семінар — найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує перспек­тивний педагогічний досвід, набутий багатьма педагогами, з резуль­татами наукових досліджень, спонукає педагога шукати шляхи ви­рішення реальних педагогічних завдань та розв’язання ситуацій.

Наведемо перелік неодноразово апробованих нами на практиці завдань, які обов’язково повинен виконати молодий спеціаліст про­тягом першого року роботи в школі:

— розробка календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей класу і навчальних програм;

— розробка технологічної картини навчальних заходів за од­нією з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю;

— розробка циклу тестових завдань для проміжного й тематич­ного контролю;

— розробка циклу різнорівневих контрольних робіт для про­міжного й тематичного контролю;

— розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з ура­хуванням вхідного контролю;

— розробка планів уроків різних типів;

— розробка сценаріїв навчальних занять і позакласних заходів;

— складання характеристики з урахуванням досягнень школяра;

— аналіз рівня розвитку класного колективу;

— аналіз результатів навчання школярів;

— аналіз навчального заняття;

— підготовка та проведення занять з батьками школярів за од­нією з педагогічних проблем;

— проведення різноманітних занять та інших заходів з учнями та їхніми батьками тощо.

Виправдала себе практика складання програми підвищення за­гальноосвітнього та методичного рівня молодого педагога. Скажі­мо, в перший рік роботи окрім відвідування відкритих уроків та проведення виховних заходів молодий педагог відвідує «Школу молодого вчителя». Наведемо орієнтовну тематику занять у такій школі (див. додаток 12 на с. 74).

Заняття з молодими вчителями можуть вести директор школи та його заступники, вчителі-методисти, найбільш кваліфіковані педагоги, шкільний психолог. Бажано залучати й працівників райметодкабінету, ОІПОПП тощо.

У практику роботи шкіл увійшли так звані місячники молодого вчителя (орієнтовно в лютому-березні кожного року) «Ініціатива і творчість молодих». Місячники (можливо тижні, декади) містять різні заходи: відвідування відкритих уроків молодих спеціалістів, позакласних заходів, проведення ділових та інтелектуальних ігор, «круглих столів», диспутів, конференцій, конкурсів, які обов’язко­во завершуються «підбиттям підсумків стажування та святом для молодих педагогів. Підсумки стажування підбивають, як правило, на нараді у директора щороку в травні-червні. Враховуючи їх, ке­рівництво школи разом з наставником планує навчально-методич­ну роботу стажиста на другий та третій роки. Програма підвищення загальнопедагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування слід проводити в квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи моло­дого вчителя. Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи слід активніше залучати молодих учителів до методичної роботи, давати їм конкретні завдання, за можливості залучати їх до роботи творчих груп. Виправдала себе практика залучення ста­жистів до роботи з методичною літературою для виконання творчих завдань. Наприклад:

— простудіювати одну з монографій з методики навчання й визначити шляхи реалізації рекомендацій авторів у своїй практиці (за запланованою схемою);

— проаналізувати шляхи та прийоми використання в процесі навчання за хрестоматією;

— на основі вивчення однієї з методичних робіт визначити шля­хи вдосконалення особистої педагогічної практики;

— скласти картотеку публікацій з передового педагогічного досвіду, проаналізувати методичні журнали за два-три попередні роки.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні рівня його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних про­грам з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психоло­гічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діаг-ностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи. Так, учитель повинен уміти:

— проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделюва­ти педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;

— перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;

— спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначити особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;

— здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявля­ючи стримані організованість, цілеспрямованість, стійкість, са­мостійність, ініціативність;

— ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;

— регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;

— зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати мовні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;

— засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальню­вати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, викорис­товувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;

— вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, факто­ри впливу на хід навчально-виховного процесу;

— брати участь в експериментальній, творчій роботі, аналізува­ти її результати, ступінь ефективності.

Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів сприяє цілеспрямоване їх анкетування. Перше анкетування доцільно прове­сти за результатами першого року роботи у травні (див. додаток 13 на с. 75). Наступне слід провести після другого-третього року роботи молодого спеціаліста в школі (див. додаток 14 на с. 76).

Важливим у роботі з молодими вчителями є заохочення, викори­стання моральних стимулів — колективних і особистих. Це подяки, грамоти, подарунки, надання додаткових днів відпочинку під час канікул, врахування успіхів у роботі під час атестації тощо. Всі ці заходи сприятимуть кращій адаптації молодого спеціаліста в педа­гогічному колективі.

Професійному становленню молодого вчителя значною мірою сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та запобіжному контролю. Оглядовий контроль, необхідний для за­гального ознайомлення із професійним рівнем роботи молодого вчи­теля, слід проводити після 2−3 тижнів його роботи в школі шляхом відвідування 3−4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчаль­но-виховного процесу. Мета запобіжногр^сонтролю, який прово­дять звичайно у жовтні-визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.

У квітні слід перевірити, як молодий учитель працює над усунен­ням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.

Під час організації контролю визначають його мету, розробля­ють план перевірки, обирають форми та методи контролю. Виснов­ки за результатами контролю мають включати:

— констатацію фактичного стану справ;

— об'єктивну оцінку цього стану;

— рекомендації, пропозиції щодо вдосконалення навчально-ви­ховного процесу та ліквідації недоліків, прорахунків;

— терміни ліквідації недоліків і, якщо необхідно, терміни по­вторного контролю за виконанням рекомендацій.

Протягом другого року роботи молодого спеціаліста викорис­товують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя. На третій рік здійснюється фронталь­ний та класно-узагальнювальний контроль.

Додаток 1.

Пам’ятка молодому вчителеві

1. Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця. Па­м'ятай: без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне на­вчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2. Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взає­мини з ними. Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими пев­ною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай мето­дикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цьо­го не можна обійтися.

3. Частіше всміхайся. Пам’ятай: твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

4. Плануючи свої перші уроки, подумай:

— як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити. Пам’ятай: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виника­ють звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців пев­ний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

— які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували тех­нічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Па­лі «ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через не­достатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особ­ливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

5. Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які вини­катимуть на уроці. Пам’ятай: помилці легше запобігти, ніж ви­правити її.

6. Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу. Пам 'ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.

7. Пам’ятай: основне призначення оцінки — правильно ви­значити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, ди­наміку зміни успішності.

8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та су­спільне корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 ви­мог. Пам’ятай слова А. Макаренка: «Без щирої, відкритої, пере­конливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов’язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про по­вагу до особистості учнів.

9. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку. Па­м'ятай слова В. Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошу­ку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хоро­шому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педа­гогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різно­манітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам’ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змо­гу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме роз­витку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.

Додаток 2.

Орієнтовна програма стажування випускника ВНЗ

І. Основні завдання стажування:

— набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;

— вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час на­вчання у ВНЗ, в конкретній практичній роботі;

— набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;

— вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різно­манітних методів навчання, використання сучасних засобів навчан­ня, впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчан­ня, нових педагогічних технологій.

ІІ. Зміст стажування молодого вчителя.

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знан­ня з психології, педагогіки, методики викладання шкільного пред­мета і виховної роботи. За час проходження стажування молодий учитель повинен проявити себе в усіх найважливіших формах ро­боти.

• Навчальна робота.

Стажист повинен:

— вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи школи;

— протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;

— розробляти поурочні плани, планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;

— у навчальній роботі на уроках використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, екс­перимент, демонстрації, використання комп’ютерної техніки, на­вчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної ро­боти з учнями;

— брати участь в організації та проведенні факультативних за­нять (бажано керувати факультативом або провести одне чи декілька занять);

— надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмета;

— проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної (лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних і науково-по­пулярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут, тури­стичний похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

— брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в органі­зації роботи учнів у них;

— активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета (тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров’я тощо).

• Методична робота.

Стажист — молодий учитель, входить до складу шкільного та районного методичних об'єднань і бере участь в їхній роботі:

— за допомогою свого керівника обирає й розробляє одну мето­дичну тему, пише за нею рефератреферат обговорюють на засі­данні шкільного чи районного методоб'єднання (після 2−3-х років роботи);

— вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;

— відвідує уроки досвідчених учителів зі свого предмета, бере участь в їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;

— за час стажування проводить відкриті уроки;

— проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, викорис­товуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);

— оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;

— систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.

• Робота класного керівника.

Стажист повинен виконувати роботу класного керівника (у разі неможливості призначення стажиста класним керівником він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на гро­мадських засадах). Для цього стажист:

— вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особ­ливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику кла­су й подає її своєму наставнику;

— на основі вивчення складу класу домагається єдності педаго­гічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків;

— організовує дитячий колектив з урахуванням вікових та пси­хологічних особливостей, домагається згуртованості, активності, ініціативи та творчості учнів;

— проводить класні збори;

— проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування театру, му­зеїв, басейну, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);

— згідно із загальношкільним планом здійснює шефську роботу.

Додаток З.

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з ураху­ванням його потреб і можливостей.

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подаль­шим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег та їх ретель­ний аналіз.

4. Попереднє відвідування стажистом уроків, які проводить на­ставник.

5. Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.

6. Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.

7. Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвіти.

8. Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здо­бутків інших учителів.

10. Допомога в роботі з «важкими» дітьми та їхніми сім'ями.

11. Залучення стажистів до методичної, громадської роботи.

Додаток 4.

ПАМ’ЯТКА НАСТАВНИКУ ДЛЯ АНАЛІЗУ УРОКУ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

1. Чи зацікавив урок учнів?

2. Чи забезпечено цілеспрямовану розумову діяльність учнів?

3. Чи дотримується вчитель педагогічного такту?

4. Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріа­лу, емоційних переживань учнів?

5. Як здійснюється контакт із класом та окремими учнями, тобто як налагоджено зворотній зв’язок?

6. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як учитель озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?

7. Що на уроці найбільше вдалося вчителеві?

8. Які заходи виховного характеру було здійснено?

9. Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна?

10. Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням не­доліків?

Додаток 5

Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку.

1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках-і в пояснювальну записку до програми.

2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.

3. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів досягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уро­ку (навчальну, виховну, розвивальну).

4. Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогіч­ного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досяг­нення мети.

5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальні для даного матеріалу і для даних учнів.

6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.

7. Продумай структуру уроку і зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.

8. Підготуй наочні й навчальні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.

9. Повтори подумки або вголос вузлові елементи плану, проду­май непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.

10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?».

Додаток 6

Поради досвідчених колег молодому вчителю

1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдан­ня. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємо­перевірки.

4. Поясніть учням мету, завдання уроку.

5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити про­блеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її ви­правлять однокласники.

7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці - пропонуйте учням більше писати, розв’язувати прикладів.

8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

9. Під час використання технічних засобів навчання, комп’ю­терної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використо­вувати засоби навчання ефективно.

10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.

11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації прин­ципів розвивального навчання.

12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвони­ка. Не затримуйте учнів після дзвоника. В перших-сьомих класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

14. Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожим на попе­редній.

Додаток 7

Пам’ятка для наставника

1. Разом із стажистом глибоко проаналізуй навчальні програми та пояснювальні записки до них.

2. Допомагай стажисту скласти календарно-тематичний план, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

3. Допомагай у підготовці до уроків, особливо перших уроків, першої зустрічі з учнями. Найбільш складні теми розробляй разом зі стажистом. У своєму класі намагайся вивчати складний матеріал з випередженням на 2−3 уроки, щоб дати стажисту можливість на­вчитися методики розкриття найбільш складних тем.

4. Допомагай стажисту вести тематичний облік знань, проводи­ти залікові уроки.

5. Разом підбирайте й готуйте дидактичний матеріал, наочні по­сібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.

6. Відвідуй уроки стажиста з наступним детальним аналізом, за­прошуй його на свої уроки, разом їх обговорюй.

7. Допомагай підбирати методичну літературу для самоосвіти, організовувати її.

8. Ділися досвідом, доброзичливо, показуючи зразки роботи.

9. Допомагай своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувай відмічати позитивне в роботі стажиста.

10. Вчи не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а вияв­ляти особистий педагогічний почерк.

Додаток 8.

Анкета для наставника молодого вчителя

Просимо вас поділитися своїми думками стосовно проблем на­ставництва:

1. Скільки років працює вчителем ваш стажист? Який він, ваш молодий учитель?

2. Що він добре знає (підкреслити): теорію предмета, основи психолого-педагогічної науки, основи психолінгвістики, методику викладання предмета?

3. Що він добре вміє (підкреслити): правильно будувати урок, реалізувати триєдину мету урокустворювати проблемно-пошу­кові ситуаціїактивізувати пізнавальну діяльність учнів (яким чи­ном?) — керувати класом на уроціпроводити диференційовану ро­боту на уроці? Які етапи уроку може планувати найкраще (пере­лічити)!

4. Чи вміє організовувати позакласну роботу з предмета?

5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?

6. Чого ще не вміє ваш стажист (перелічіть його слабкі сторо­ни)! Причини такої ситуації: небажання працюватислабка підго­товка у ВНЗвідсутність педагогічних здібностейбезвідпові­дальність.

7. У чому ви надали допомогу вашому стажисту (назвіть види роботи з молодим учителем)!

8. Що, на вашу думку, є головним у наставництві?

9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення системи наставництва.

Додаток 9

Орієнтовна схема аналізу уроку молодим учителем

1. Клас ________________________________________________________ .

2. Предмет: ____________________________________________________.

3. Тема уроку: __________________________________________________.

4. Мета (триєдина) уроку: ________________________________________.

_______________________________________________________________.

5. Тип, вид уроку:_______________________________________________.

_______________________________________________________________.

6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми органі­зації діяльності учнів меті уроку?

7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?

8. Які дидактичні завдання простежені на окремих етапах уро­ку, чи пов’язані вони із загальною метою уроку?

9. Які форми роботи з учнями використав учитель на уроці?

10. Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація або диференціа­ція навчання? В чому вони виявилися!

11. Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомагали учневі самому здобувати знання, чи використано на уроці алгоритми, па­м'ятки, схеми, опорні конспекти?

12. Чи використовував учитель на уроці інноваційні педагогічні технології?

13. Чи було підбито підсумок уроку? Як?

14. Що нового для себе ви взяли з уроку? Чим збагатився ваш методичний багаж?

15. Що ви порадили вчителю для вдосконалення уроку?

Додаток 10.

Анкета для визначення рівня володіння молодим учителем педаго­гічними вміннями у виховній діяльності.

1. В чому причина утруднень у виховній діяльності (підкресли­ти, дописати):

— мені не подобається займатися виховною роботою;

— недостатня теоретична підготовка;

— не вистачає часу;

— погано володію методами наукової організації педагогічної праці;

— не бачу результатів своєї праці, що є психологічним бар'єром- -що ще?

2. Яка допомога вам потрібна (підкреслити, дописати): -допомога адміністрації;

— допомога наставника;

— методична допомога в процесі роботи Школи молодого вчителя;

— методична допомога з боку ВНЗ;

— готові сценарії різних виховних заходів- -що ще?

3. Які виховні заходи ви проводили в цьому навчальному році? Які форми виховної роботи викликали найбільші утруднення? В чому причина такого стану?

4.3 якими труднощами ви зіткнулися під час підготовки та про­ведення виховної роботи?

Додаток 11.

Вивчення передового досвіду організації виховної роботи.

Заняття 1

Тема: система виховної роботи в школі.

Мета: розкрити зміст педагогічного досвіду кращих учителів, класних керівників.

• Завдання:

— розкрити мету, завдання виховної роботи з учнівським колек­тивом даної школи;

— висвітлити загальний рівень виховної роботи в школі;

— ознайомитися із системою виховної роботи досвідчених клас­них керівників;

— висвітлити основні вимоги до планування виховної роботи в класному колективі;

— вивчити рівень розвитку учнівського колективу в класі, зас­тосовуючи різні методи вивчення учнів;

— спланувати виховну роботу в класі.

• Консультації:

— використання результатів вивчення конкретного учнівського колективу;

— використання результатів вивчення учнівського колективу під час планування виховної роботи з класом;

— оптимальне поєднання різних форм виховної роботи в плану­ванні діяльності учнівського колективу.

Заняття 2

Тема: організація виховної роботи в класі. Мета: розкрити основні форми, методи, засоби, прийоми вихов­ної роботи в класі.

• Завдання:

— проаналізувати плани роботи молодих класних керівників з точки зору багатогранності форм і методів виховної роботи;

— ознайомитися з методикою виховної роботи одного з досвідче­них класних керівників з точки зору оптимального поєднання форм і методів виховної роботи, чіткого конструювання виховної діяльності;

— розглянути складні педагогічні ситуації, з якими можуть зуст­рітися молоді вчителі;

— відвідати тематичний позакласний захід;

— проаналізувати відвіданий захід;

— виявити взаємини учнів у колективі методом соціометрії;

— проаналізувати рівень соціальної активності учнів класу.

• Консультації:

— методика добору матеріалів для проведення соціометричного дослідження в конкретному учнівському колективі;

— основні методи, прийоми здійснення педагогічного керівницт­ва виховною діяльністю з використанням активу класу;

— методика проведення анкетування в конкретному учнівсько­му колективі з метою виявлення рівня соціальної активності учнів.

Заняття З

Тема: формування учнівського колективу класу.

Мета: проаналізувати ефективність методів формування колективу.

• Завдання:

— розглянути шляхи використання класним керівником системи методів А. Макаренка, В. Сухомлинського, О. Захаренка в процесі формування колективу (із залученням до роботи досвідченого клас­ного керівника);

— молодим класним керівникам аналізувати результати прове­дених соціометричних досліджень, провести анкетування у своїх класах;

— розглянути складні педагогічні ситуації у виховній роботі та формуванні колективу;

— відвідати виховний захід на тему: «Дружба в класному колек­тиві»;

— виявити рівень організаторських умінь активу класу;

— виявити рівень знань основ колективних творчих справ.

• Консультації:

— моделювання виховних ситуацій для застосування в конкрет­ному класному колективі;

— складання програми вивчення рівня знань основ колективних творчих справ.

Заняття 4

Тема: здійснення педагогічного керівництва виховною, діяльністю активу класу.

Мета: ознайомитися з основними методами педагогічного керів­ництва виховною діяльністю активу класу.

• Завдання:

— розкрити досвід роботи кращих класних керівників у здійсненні педагогічного керівництва виховною діяльністю активу класу;

— вивчити систему роботи вчителя-вихователя з активом з опо­рою на самоврядування;

— розв'язувати педагогічні завдання, розглядати складні педа­гогічні ситуації (з досвіду роботи класних керівників школи);

— відвідувати заняття активу класу;

— ознайомити молодих класних керівників з орієнтовною про­грамою навчання активу класу;

— допомогти учням у плануванні засідань активу класу;

— проаналізувати засідання активу класу.

• Консультації: за індивідуальними запитаннями (аналізувати запитання, сформульовані молодим класним керівником, допомог­ти з’ясувати, чи вміє він аналізувати свої утруднення, намічати шляхи їх усунення.).

Заняття 5.

Тема: «Урок Мужності» як форма патріотичного виховання. Мета: навчити молодих класних керівників використовувати з максимальним виховним впливом можливості даної форми роботи.

• Завдання:

— акцентувати увагу молодих класних керівників на методичні особливості підготовки «Уроку Мужності»;

— проаналізувати проведений захід;

— розробити план підготовки й проведення «Уроку Мужності» в конкретному класному колективі;

— провести «Урок Мужності»;

— проаналізувати проведений «Урок Мужності».

• Консультації:

— спланувати період підготовки до «Уроку Мужності»;

— методика залучення учнів класу до різних видів діяльності в процесі підготовки до «Уроку Мужності».

Додаток 12

План роботи школи становлення молодого вчителя

1. Планування роботи вчителя, класного керівника. Робота з навчальними програмами, пояснювальними записками до них, шкільною документацією (серпень).

2. а) Методика вивчення навчальних досягнень учнів. Вимоги до перевірки учнівських зошитів, виконання єдиного орфографічного режиму;

б) відвідування уроків досвідчених учителів з їх наступним ана­лізом (вересень).

3. а) Ведення тематичного обліку знань учнів. Вимоги до сучас­ного уроку. Планування й методика підготовки сучасного уроку;

б) відвідування уроків досвідчених учителів. Формування нави­чок самоаналізу уроку (жовтень).

4. а) Створення належного психологічного клімату в учнівсько­му колективі;

б) здійснення індивідуального і диференційованого підходу на уроці;

в) проведення самоаналізу уроку, виховного заходу (практичне заняття) (листопад).

5. а) Як провести класні батьківські збори;

б) Організація індивідуальної роботи з батьками;

в) Відвідування батьківських зборів досвідчених класних керів­ників (грудень).

6. а) Вимоги до санітарно-гігієнічного режиму на уроці;

б) Основні вимоги до формування загальнонавчальних умінь та навичок учнів;

в) Відвідування й аналіз уроків молодих учителів (січень). 1. а) Методика організації самостійної роботи учнів;

б) відвідування й аналіз уроків досвідчених учителів (лютий).

8. а) Методика організації позакласної роботи з учнямиб) відвідування й аналіз позакласного заходу (березень).

9. а) Методика стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів;

б) організація індивідуальної роботи з учнями, які засвоюють навчальний матеріал на початковому рівні;

в) відвідування індивідуальних консультацій досвідчених учи­телів (квітень).

10. а) Методика проведення консультацій, державної підсумко­вої атестації учнів;

б) організація літнього відпочинку школярів, методика про­ведення навчальних екскурсій, навчальної практики учнів (тра­вень).

Додаток 13.

Перше анкетування для молодого вчителя

1. Уроки кого зі своїх колег ви відвідали?

2. Що вам особливо сподобалося на цих уроках?

3. Скільки уроків відвідали у вас наставники?

4. Яку допомогу ви дістали від наставників?

5. Хто крім наставників допомагав вам у підготовці до уроків?

6. Яку методичну літературу ви використовуєте в підготовці до уроків?

7. Які труднощі ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?

8. Яких труднощів ви зазнаєте під час використання наявної на­вчально-матеріальної бази? Що, на ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

9. Чи задовольняє вас розклад уроків, позакласних заходів?

10. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методич­них об'єднань? Чи допомагають вони вам у роботі?

11. Які загальношкільні заходи (педради, методоб'єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя тощо) найбільше вам запам’яталися? Чому?

12. Чи задовольняє вас система самоосвіти, підвищення квалі­фікації, яка склалася в школі?

13. Що, на ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

14. Що нового ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокре­ма, свого наставника?

15. Які методичні прийоми, на вашу думку, ви вдосконалили впродовж року?

16. Яку методичну допомогу ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників?

17. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної робо­ти з учнями?

18. Які загальношкільні заходи для учнів вам найбільше сподо­бались і були, на вашу думку, найефективнішими? Чому?

Додаток 14

Анкета для молодого вчителя

1. Чому ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання добути вищу освіту;

д) під впливом інших чинників (яких!).

2. Чи хотіли б ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (під­креслити):

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

3. Чи подобається вам робота в школі (підкреслити):

а) так;

б) байдуже;

в) ні.

4. Що подобається вам найбільше (підкреслити):

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

д) методична робота;

е) робота із самоосвітиє) громадська діяльність.

5. Чи обрали б ви, знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити):

а) так;

б) не знаю;

в) ні.

6. Що викликає найбільше труднощів у вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією:

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці (питання НОПП) — є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

7. Як ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкрес­лити)'.

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задо­волений;

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволе­ний;

е) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задо­волений, не задоволений;

є) з інших боків (яких?).

8. Як ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

е) не можу визначитися.

9. Чи відчуваєте ви потребу в контакті з викладачами інституту (підкреслити, дописати):

а) так (з яких питань?)',.

б) не впевнений;

в) ні.

10. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.

11. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):

а) був інтенсивний план стажування;

б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше (що саме?).

Поради педагогам, які прагнуть розвивати свої творчі здібності.

Розширюйте кругозір

• Слідкуйте за різними галузями знань і накопичуйте все, що можна ви­користати у Вашій роботі.

• Обмінюйтесь своїми думками з іншими, говоріть про свої ідеї, не при­ховуйте їх.

• Сміливо приймайте участь у заходах, під час яких обговорюються ці­каві для Вас ідеї.

• Збирайте вирізки (копії) різних видань, робіть записи і регулярно їх пе­речитуйте.

Ш Зберігайте активність і зацікавленість у справах.

• Повністю зосереджуйте свою увагу на справі, якою Ви зайняті в даний конкретний момент.

• формулюйте висновки із власного досвіду.

• Пам’ятайте: невдачі і негативний досвід мають і позитивний результат, оскільки сприяють розвитку.

Розвивайте активно і нестандартно сферу своєї спеціальності

• Систематично і цілеспрямовано переглядайте спеціальну літературу та інші джерела.

• Збирайте інформацію, аналізуйте її, групуйте за проблемами.

• Формулюйте на основі прочитаного висновки, записуйте їх.

Розвивайте свої здібності до вирішення проблем

• Виявляйте інтерес до всіх проблем.

• Правильний підхід до проблеми економить час, а її визначення — вже півсправи.

• Не тримайтесь лише за перший спосіб уточнення проблеми.

• Уважно прислуховуйтесь до думки інших людей.

• Навчіться вислуховувати різні точки зору і визнавати наявність про­блеми.

• Сприймайте проблеми як виклик, як можливість для саморозвитку.

Ідеї народжуються в процесі роботи

• Записуйте всі альтернативні рішення, які спадають Вам на думку, і пов’язані з ними важливі моменти.

• Не затримуйтесь надовго на жодному способі вирішення проблеми.

• Будьте готові до заперечення навіть хороших ідей.

• Коли Ви шукаєте ідею, забудьте про критику.

• Запитайте себе, чому дане питання не можна вирішити принципово іншим, нестандартним способом.

• Дайте простір для своєї уяви, не довіряйте лише розуму і логіці.

• Відразу ж записуйте ідеї, які прийшли Вам на думку.

Розвивайте впевненість у собі і зацікавленість у справі

• Формуйте в себе хороший настрій.

• Уникайте будь-яких перешкод під час занять творчою роботою.

• Прагніть виконувати творчу роботу тоді, коли Ви перебуваєте в най­кращому настрої'.

• Розвивайте в себе зацікавленість у справі і палке бажання вирішувати проблеми.

Відшліфовуйте ідеї" і навчіться їх правильно подавати

• Навчіться говорити не про свої, а про наші пропозиції.

• Прагніть вносити пропозиції тоді, коли інші спроможні їх сприйняти.

• Висувайте ідеї у слушний час та у відповідній атмосфері.