Гіпноз

Учня 9—е класса.

Школи № 13 г. Одессы.

Валанцевича Олександра ГІПНОЗ (від грецьк, — сон), особливий сноподобное стан чоловіки й вищих тварин, Р. відома з давнину. Проте до сірий. 19 в. ставлення до Р. виходила з спиритуалистич. припущеннях особливих «флюїдів» чи магнетич. хвиль — особливих струмів, нібито розповсюджуваних гіпнотизером У кін. 19 в. роботами русич. учених У. М. Бехтерєва, 0. 0. Мочутковского, А. А. Токарского, франц-—111. Ріше, М. Бсргсйма, Ж. Шарко, англ.—Дж. Брейда, швейц.— А. Фореля розпочато наук. раз-работка проблеми Р. встановлено леч. значення Р. і навіть вияснена роль навіювання як методу «психотерапії. Роботи І. П. Павлова та її учнів показали, що у основі Р. лежить процес гальмування, захоплюючий кору великих півкуль головного мозку. Гальмування це має дробовий характер, розповсюджуючись різними ділянках мозку на різну глибину й захоплюючи різні ділянки головного мозку. Між загальмованими ділянками лежать бодрствующие ділянки активної діяльності кори і підкіркових освіті. Ці ділянки — «сторожові пункти" — забезпечують, зокрема, можливість контакту («раппорта») хворого на гипнотизирующим його лікарем і можливість лікувального впливу словом (навіюванням) при ізоляції інших подразнень з внеш. і внутр. світу хворого, зануреного в гипнотич. стан. Гальмування при Р. подібно з гальмуванням при физиологич. сні. У стані неспання сила порушення коркових клітин відповідає силі роздратування, Різна глибина гальмування у різних сферах головного мозку пов’язані з наявністю у яких: фазових станів, перехідних від сну до бодрствованиюДля фазових станів характерно зміна реакції клітин на вплив подразника: при зрівняльної фазі слабкі й сильні подразники діють однаково (напр., слово лікаря, вимовлене тихо чи голосно, викликає однаковий ефект), За більш глибокому гальмуванні настає парадоксальна фаза, коли слабкі подразники (напр. слово) діють однаково і навіть ефективніше, ніж сильні (напр. біль), що інколи зовсім не викликають реакції. Звідси можливість цілющого впливу навіюванням словом може Р. Людина Р. досягається впливом ритмічних, монотонних, 6. год. слабких роздратування на органи дотику (погладжування), слуху (тиха яка заспокоює музика, монотонна мова лікаря) й товарів тривалого, ритмично-монотонного впливу на ін. органи почуттів. Ці ритмічні монотонні подразники супроводжуються при Р. словесним навіюванням, що створює хворий уявлення про заспокоєності, бажанні заснути, наростаючому почутті тяжкості у століттях, заціпенінні, засинанні і наступному поглиблення сну. Поєднанням цих подразнень і словесного навіювання засипання, сну забезпечується виникнення в корі мозку. поширеного і різного по глибині гальмування, що виявляється в наростаючою сонливості (1-ша стадія Р.— відчуття тяжкості у тілі, труднощі бачити очима, говорити, послідовно думати — гипотаксис). Якщо не перерветься сеансу з’являється неглибокий сон зі своєрідною оцепенелостью м’язів, коли рука, нога тощо, п. застигають в приданім лікарем становищі (каталепсія), Поняття і явища, піддаються впливу у своїй лікарем, як сприймаються хворим, проте й добре запам’ятовуються, засвоюються і відтворюються їм у подальшому. Виникаючі при Р, підвищена сугестивність, гипотаксия, каталепсія, сомнамбулізм характеризуються поняттям гипнотизм.

У стадії глибокого Р. (сомнамбулізм) хворий повністю відгороджений від до. л. відчуттів і уявлень внеш. світу і власного організму, що зберігає контакт тільки з лікарем. Після сеансу вона може повідомити, що було ним під час Р. проте зміст викликаного лікарем у майбутньому виконує. Ефект навіювання та глибина (стадія) Р. який завжди рівнозначні. Високий ефект навіювання може бути У першій стадії Р. і навіть поза гипнотич. стану (навіювання наяву). У сомнамбулич. фазі Р. умови сприйняття й наступної реалізації викликаного зазвичай найбільш сприятливі. Що Розвивається під час Р. сон служить сам собою цілющим чинником (регуляція головним мозком функції обміну речовин, внутр. органів, діяльності серцево-судинної та інших. систем організму). Р. може застосовуватися як самостоят. вид лікування чи служити частиною терапевтич. комплексу (поруч із медикаментами, физиотерапевтич. процедурами, дієтою і ін. леч. методами) — Р. користуються на лікування деяких форм неврозів, психопатій, реактивних станів. Вплив Р. можливо нічого для будь-якого людини; швидкість і стадія достигаемой глибини Р. (гипнабельность) індивідуальні. Лікування Р. всупереч бажанню хворого проводити не доцільно. Оши6очно уявлення про універсальної користь лікування Р. будь-якого хворого на будь-яким захворюванням. Застосування Р. поза леч. цілей неприпустимо, а використання не лікарями (напр., для видовищних демонстрацій) українського законодавства заборонено. Літ.: Л е б е буд і зв з до і і М. З. Нариси психотерапії, М. 1959 (библ.); П л ат про зв про в До, І., Слово як фізіологічний чинник, 3 вид., М., 1962 (библ.), БЗ- Бамдас, ———————————- [pic].