Вступ. 
Структура та зміст базових компетентностей молодших школярів

Сучасний етап модернізації шкільної мистецької освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. Одним із шляхів оновлення змісту освіти та узгодження його з потребами сучасності є орієнтація навчально-виховного процесу на набуття учнями базових компетентностей та створення ефективних механізмів їх запровадження.

Ця проблема знаходить своє відображення в офіційних документах — державних стандартах, концепціях і навчальних програмах. Реалізація основної мети, визначеної Державним стандартом нового покоління освітньої галузі «Мистецтво», передбачає формування в учнів системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як інтегральної основи світогляду, здатність до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження.

Сучасна мистецька освіта має впливати не тільки на здобуття знань і вмінь, а й спрямовуватися на набуття учнями базових компетентностей та системи особистісних художньо-естетичних цінностей як «важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями й світоглядними позиціями».

До визначення сутності поняття «компетентність», переліку необхідних для успішності освітнього процесу молодших школярів компетентностей і розробки технологій їх формування долучилися представники науки і педагогічної практики (В.Бондар, В. Кальней, М. Красовицький, В. Краєвський, В. Ландшеєр, В. Маслов, І.Підласий, Дж. Равен, А. Тряпіцина, А. Хуторський, С. Шишков, М. Чошанов та ін.), зокрема вітчизняні науковці (О.Савченко, Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, С. Трубачова).

Для розуміння особливостей реалізації компетентнісного підходу в мистецькій освіті важливими є праці українських учених: І. Беха, Н. Бібік, І. Єрмакова, О. Овчарук, Л. Масол, О. Пометун, І. Родигіної, О. Савченко, Є. Торшилової та ін.; російських науковців: І. Зимньої, А. Маркової, Г. Селевка, А. Хуторського та ін.

На сьогодні зміст поняття «компетентність», що є предметом численних наукових дискусій, у психолого-педагогічній літературі остаточно не визначено, не існує й однозначного погляду на структуру і види компетентностей. Найменш розробленою є сфера компетентностей у галузі шкільної мистецької освіти і виховання.

Об'єкт дослідження — процес музичного навчання та виховання учнів 1−4 класів та позакласна робота з дітьми.

Предметом дослідження виступають базові компетентності молодших школярів.

Метою дослідження є висвітлення структури та змісту базових компетентностей молодших школярів, педагогічної організації формування базових компетентностей на уроках музичного мистецтва та в позакласній роботі з дітьми.

Завдання дослідження полягають в:

аналізі теоретичної, фахової та методичної літератури з окресленої проблеми;

виборі ефективних методів формування та розвитку базових компетентностей;

перевірка ефективності зазначених методів в практичній музичній діяльності (проведення констатувального, формувального та контрольного експериментів).