Міжпредметні зв"язки у формуванні географічних знань

Реферат на тему:

Міжпредметні зв’язки у формуванні географічних знань.

Сутність поняття «міжпредметні зв’язки» та їх роль у формуванні географічних понять

Географія за своїм змістом і сутністю є наукою інтеграційною.

Інтеграційність шкільних курсів географії полягає в тому, що в них сфокусовано знання з інших шкільних предметів про конкретну теорію Землі - як планети, сукупність ознак і властивостей географічних об'єктів і явищ, способів діяльності в процесі їх пізнання, сукупності методичних аспектів у формуванні змісту географічної освіти. Без історичних, біологічних, математичних, фізичних, хімічних знань, знань з мов і літератури учень не зможе пояснити причинно-наслідкових, функціональних, родово-видових, логічно-змістових, просторових зв’язків і закономірностей між географічними об'єктами і явищами, не зможе проаналізувати їх сутності, порівняти ознак, зробити узагальнення та висновки.

В сучасних умовах наукової інтеграції особливо важливим фактором системного формування змісту навчального предмета, який засвоюється у формі фактів, уявлень, понять, закономірностей і теорій, а також структури предмета є міжпредметні зв’язки. Проблема їх встановлення не втратила актуальності і на сьогоднішній час.

Проблемі міжпредмених зв’язків приділялась увага багатьох вітчизняних і зарубіжних учених (М.С. Антонов, М. О. Данилов, Є.І.Моносзон, І.Г.Огородников, О.Ю. Шмідт, Г. К. Юрков та інші).

Сучасних стан дослідження цієї проблеми висвітлений у працях Р.К.Аббасові, І.Д.Зверева, Л.Г.Кулагіна, В.М.Максимової, О. Я. Савченко, М.О.Сорокіна, С. В. Тадияна, В.М. Федорової та ін. вчених.

Однак у методичній літературі з географії міжпредметним зв’язкам приділяється не значна увага.

З точки зору філософського аналізу міжпредметні зв’язки вступають як дидактична форма загального принципу системності. Слід зауважити, що філософський аналіз включає в себе загально педагогічний, психологічний і методичний аспекти.

Загальнопедагогічний аспект вбачає в міжпредметних зв’язках умову і засіб комплексного підходу до навчання і виховання;

психологічний — вбачає в них узагальнення (розумової операції) знань і способів навчально-пізнавальної діяльності;

методичний аспект — міжпредметні зв’язки розглядає як умову і засіб удосконалення форм, методів, прийомів і способів діяльності при формування змісту окремих навчальних предметів.

Виходячи з позицій філософського аналізу, вітчизняні та зарубіжні психологи та дидактик трактують поняття «міжпредметні зв’язки» по різному.

Одні з них (І.Д. Зверєв, В.М. Максимова) вважають, що міжпредметні зв’язки — це дидактична форма гносеологічного принципу системності, яка є необхідною і суттєвою ланкою сучасних методологічних основ процесу навчання, оскільки започатковує утворення системи.

Інші (Ю.І.Дик, Л.Я.Зоріна, С. В. Тадиян, М.О. Сорокін, Г.І. Щукіна, С. Капіруліна, Л. Паламарчук) трактують міжпредметні зв’язки як дидактичну умову, яка забезпечує не тільки систему знань учнів, а й розвиток їх пізнавальних здібностей, активності, інтересу, розумових операцій.

Ще інші вчені (Н.О. Лошкарьова, С. О. Рошкова, П. Н. Новиков та ін.) доводять те, що існує і вузько методичне розуміння міжпредметних зв’язків як засобу, що забезпечує згоду між навчальними програмами та підручниками з різних предметів.

З нашої точки зору міжпредметні зв’язки — це дидактична умова, яка орієнтує вчителя географії на актуалізацію і засвоєння учнями знань, умінь і навичок з різних предметі для формування географічних елементів знань і локальних вмінь та переносу їх у нові ситуації.

Таким чином, міжпредметні зв’язки як дидактична чмова координують навчальну інформацію з різних предметів і надають їй узагальнену спрямованість у процесі формування змісту географічної освіти.

2. Оскільки міжпредметні зв’язки різноманітні за своїми функціями, то в педагогічній науці існує певна їх класифікація. В основу класифікації вченими покладені різні фактори.

За хронологічним фактором М.М.Скаткін, В. М. Федорова, Д.М. Кирюшкін та ін. вчені розрізняють попередні, супутні та перспективні міжпредметні зв’язки .

До попередніх вони відносять зв’язки, які визначаються навчальною інформацією двох або більше предметів та проявляються в обмежених, але послідовних періодах навчального року.

До супутніх зв’язків відносять ті, які визначаються інформацією двох і більше навчальних предметів, що діють в одні і ті ж синхронні періоди навчального часу (семестру, півсеместру).

Перспективні зв’язки визначаються як зв’язки, що обумовлені навчальною інформацією двох або більше навчальних дисциплін, які діють на протязі тривалого періоду навчального часу (два, три і більше років).

Однак міжпредметні зв’язки не можуть проявлятися лише у хронологічному аспекті. Вони обумовлені також змістом предметів, тобто навчальною інформацією, до якої входять факти, уявлення, поняття, закономірності, теорії. Поклавши в основу.

інформаційний фактор дослідники диференціюють міжпредметні зв’язки на фактичні, понятійні і теоретичні.

Ці види зв’язків забезпечують глибше і ширше сприймання фактів, осмислене виділення і узагальнення істотних ознак понять, свідомого розуміння різних видів зв’язків між природними об'єктами і процесами, поглиблене засвоєння теоретичного матеріалу.

Вчені в основу класифікації міжпредметних зв’язків кладуть також спільність знань, необхідних для здійснення навчальної діяльностіспільність операційних компонентів навчальної діяльності та інше.

Заслуговує на увагу класифікація міжпредметних зв’язків, зроблено І.Д.Звєрєвим і В. М. Максимовою. Поклавши в основу класифікації загальні ознаки структури навчальних предметів і структури процесу навчання, вони виділяють: змістово-інформаційні, операційно-діяльнісні, організаційно-методичні.

Змістово-інформаційні міжпредметні зв’язки встановлюються під час формування змісту елементів знань (фактів, уявлень, понять, теорій) — в процесі осмислення їх ознак і властивостей;

Операційно-діяльнісні міжпредметні зв’язки пов’язані з способами пізнавальної діяльності (використання загально-навчальних вмінь, мислительних, творчих, мовних, оціночних);

Організаційно-методичні міжпредметні зв’язки узагальнюють методи, прийоми та форми організації навчання. Вони забезпечують ефективні шляхи засвоєння учнями загальнопредметних знань і вмінь.

У різних формах навчальної урочної і позаурочної роботи з географії реалізуються всі види міжпредметних зв’язків.

3.Як було вище зазначено географія перебуває у тісних зв’язках з різними предметами навчання.

Зв’язок географії з мовою.

Мова вчителя має бути взірцем для учня.

Під час вивчення географії учні знайомляться з багатьма новими термінами, географічною номенклатурою. Вчитель географії повинен стежити за правильністю написання географічних назв, логікою обґрунтування відповіді на запитання, за зв’язним мовленням під час опису географічного об'єкта за типовим планомрозвивати вміння складати план за прочитаним географічним текстом підручника, формулювати запитання до прочитаного, формулювати визначення понять і т.д.

Зв’язок географії з іноземними мовами.

У практиці роботи вчителя часто виникає потреба посилатися на граматичні правила іноземних мов. Особливо це стосується географічних назв, оскільки багато з них мають іноземне походження. Історія походження географічних назв вивчає наука топоніміка.

Користуючись знаннями з англійської мови учні самі можуть проводити топонімічні дослідження. Так, у 7 класі, під час вивчення Північної Америки учням пропонується провести дослідження щодо походження географічних назв материка. Учні зазначають, що острів Гренландія в перекладі з англійської означає «зелена країна, земля» — півострів Флорида «квітучий» — острів Ньюфаундленд — «знов засвоєна земля» — течія Гольфстрім — «течія з затоки» — півострів Каліфорнія — в перекладі з іспанської «розжарена піч» — найвища центральна частина гірського пасма Піренеїв — Маладетта з іспанської означає «прокляття» — Пуерто-Ріко — з іспанської «багатий порт» і т.д.

Дослідження історії походження географічних назв учні можуть проводити самостійно.

Зв’язок географії з математикою.

Прикладів взаємозв'язків географії з математикою можна навести багато. Застосовуючи математичні знання учнів на уроках географії учитель тим самим поглиблює ці знання і використовує їх для ґрунтовного засвоєння географічного матеріалу.

Учні застосовують знання з математики під час:

• изначення відстаней між об'єктами на карті за допомогою масштабу;

• обудова стовпчикових і кругових діаграм;

• обудова графіка температур чи ін.;

• орівняння довжин річок, кількості населення, площі та ін.

Зв’язок географії з літературою.

Використання поезії та прози на уроках географії не є новим у методиці. Застосування поетичного слова на уроках географії може служити засобом для з’ясування окремих ознак уявлення, поняття чи встановлення різних видів зв’язків (причинно-наслідкових, просторових, логіко-змістових та ін.).

Наприклад, під час вивчення теми «Опади» (6 кл.) можна використати вірш Д. Павличко «Впали оси на покоси» .

Впали роси на покоси, Засвітилися навколо Там дівча бродило босе, Білу ніжку прокололо Згинуть роси, як над світом Сонечко зійде багряне Крапля крові самоцвітом У його промінні стане.

Через слова вірша «згинуть роси як над світом сонечко зійде багряне» учні з’ясовують властивість роси випаровуватися.

Найпрозоріше істотні ознаки об'єктів чи процесів природи відображають загадки.

Наприклад,.

Намистин очки нові

Ніч згубила у траві.

Вранці сонечко устало ;

Намистинки підібрало. (Роса) Ледь тримтить на вітерку Стрічка на просторі,.

Вузький кінчик у струмку, А широкий в морі. (Річка).

Шириною широко,

Глибиною глибоко, День і ніч об берег б'ється.

І з нього вода не п'ється, Тому, що не смачна;

І солона і гірка. (Море).

Під час вивчення теми «Клімат» 6 клас, а саме з’ясування істотних ознак зими — пори року, доцільно використати вірш Я. Коласа «Зима» .

Надійшли морози ріки закували

І береза коси інеєм прибрали.

Пухова перина очі убирає.

біла скатертина — ні кінця ні краю.

Під серпанком білим трави і листочки, Річка опішила, не дзюрчать струмочки.

Омертвіли лози, ледь гіллям хитають, А в полях морози та вітри гуляють.

Зв’язок географії з історією.

Він простежується під час вивчення майже всіх навчальних тем і розділів. Історичні умови необхідні для пояснення багатьох фізико -, економіко — і соціально географічних процесів.

Тема «Земля в космічному просторі» починається з вивчення історії космічних досліджень. Учні можуть самостійно підготувати матеріал про К. Ціолковського, Ю. Кондратюка, С. Корольова, Ю. Гагаріна, Л. Каденюкапідібрати легенди та міфи про утворення назв зірок та сузір'їв зоряного неба — Чумацький шлях, великий і малий ведмідь, Оріон та ін.

У курсі «географія материків і океанів» під час вивчення окремого материка у навчальній програмі є конкретна рекомендація про вивчення історії його дослідження та освоєння. Особлива увага приділяється вивченню історичних даних про життя і діяльність мандрівників і дослідників — Афанасія Нікітіна, Олександра Маккензі, Давіда Лінгвінстона, Миколи Пржевальського, Миколи Миклухо-Маклая, Руала Амундсена, Христофора Колумба та ін.

У 9класі під час вивчення економічної а соціальної географії України обов’язково звертається уага на історію заснування промислових центрів України, промислових підприємств, великих міст.

У 10 класі - історія заснування і розвитку держави, її устрій і т.д.

Зв’язок географії з біологією.

В цією наукою географія має найтісніші зв’язки. У 6 класі під час вивчення тем «Гідросфера» ми розглядаємо живі організми, що її населяють, з’ясовують їх вплив на гідросферу, вивчаємо світовий кругообіг води та участь у ньому рослин. Ознайомлюючись з темою «Атмосфера», ми вивчаємо кругообіг кисню та вуглекислого газу, який видобувається за безпосередньою участі людини, тварин і рослини. Тема «Біосфера» повністю присвячена тваринам і рослинам, що населяють природні зони землі, особливостями їх розміщення на земній кулі.

У 7 класі під час вивчення природних зон світу та окремих материків, а також Світового океану, учні з великим інтересом готують цікаві доповіді про тварин і рослин різних куточків Землі. Ці знання учні застосовують і на уроках біології.

У 8 класі велика увага приділяється вивченню флори і фауни України.

Зв’язок географії з фізикою.

Фізична географія 6 і7 класів передбачає вивчення таких навчальних тем, в яких розкриваються фізичні явища та закони, про які дітям ще не відомо. Так про фізичний стан води, його зміни під впливом конкретних чинників і атмосферний тиск і його залежність від висоти над рівнем моря, про фізичний стан гірських порід та матеріалів, їх зміни під впливом температури і тиску, про сонячну радіацію, її вплив на рухи атмосфери Землі, вплив Місяця та Сонця на припливні явища та багато інших явищ учитель географії пояснює першим.

У старших 9−10 класах під час вивчення електроенергетики доцільно спиратися на знання учнів, здобуті на уроках фізики. Особливо підчас вивчення нетрадиційної, альтернативної енергоенергетики.

Зв’язок географії з хімією.

Міжпредметні зв’язки географії з хімією простежується протягом всього шкільного курсу географії, особливо у курсі економічної та соціальної географії України та світу. Саме під час вивчення металургійної, коксохімічної, хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової, харчової, фармацевтичної промисловості вчитель пояснює технологічні процеси того чи іншого виробництва і звертає увагу учнів на їхні знання з хімії. Вивчаючи корисні копалини учитель розкриває їх хімічний склад, перераховує конкретні речовини, які можна з них отримати.

Зв’язок географії з основами економіки.

Основи економіки — один з нових шкільних предметів. Сучасний перехід до ринкових відносин суб'єктивно породжує гостру потребу в практичній економічній освіті учнів, особливо старших класів.

Школа повинна формувати в учнів світогляд та розвивати в них розумові здібності на основі економічного способу мислення, а також виробляти навички правильної економічної поведінки, вміння робити раціональний вибір, виховувати економічну культуру.

На уроках географії розглядаються такі економічні питання як:

• роблема раціонального розміщення господарства в межах країни;

• атеріальні і людські ресурси, їх обмеженість і варіанти раціонального використання;

• аціональне виробництво і його оцінка: ВНП і ВВП;

• іжнародний поділ праці та його переваги та ін.

Наведені приклади зв’язків географії з іншими науками — це лише частина тих міжпредметних зв’язків, які можна застосувати в навчально-виховному процесі.

Важливим етапом встановлення міжпредметних зв’язків є попередній аналіз програм з різних предметів і змісту підручників, а також методів навчання.

Встановлюючи міжпредметні зв’язки вчитель повинен добре знати переваги кожного методу навчання і в залежності від навчальної теми застосовувати найефективніші з них.

Під час встановлення попередніх міжпредметних зв’язків і також супутніх доцільно застосовувати словесні методи навчання. Вони активізують розумову діяльність учнів, сприяють швидкому встановленню внутрішнього зв’язку нових знань з цими знаннями, які учень вже має, переходу від відомого до невідомого.

Під час встановлення супутніх і перспективних міжпредметних зв’язків, доцільно використовувати проблемні методи навчання та такі способи діяльності, як: робота з планами місцевості, картами, таблицями, графіками, схемами, різними іншими засобами наочності, приладами та інструментами.

Учні, використовуючи сформовані знання, здійснюють аналіз об'єктів і явищ, що вивчаються, а також порівняння і абстрагування. Розвивається здорова і слухова пам’ять учнів.

Правильний вибір методів навчання під час реалізації міжпредметних зв’язків дозволяє: з одного боку активізувати пізнавальну діяльність учнів, з другого — розширити попередньо отримані знання з іншого предмета.

Своєчасне встановлення міжпредметних зв’язків спонукає учнів до обміркування нового матеріалу. Воно повинно вдало вписуватися в тему уроку і виконувати важливу мобілізуючу функцію.

Активному відтворенню знань на основі міжпредметних зв’язків сприяє такий методичний прийом, як пригадування (М.С. Білий, В. М. Максимова, Г. П. Кулагін та інші). Під час пригадування важливо врахувати «час вивчення матеріалу, що пригадується, його актуальність, зміст нової теми, загальний розвиток учнів даного класу, схильність і захоплення самого вчителя, вміння раціонально організувати самостійну роботу в класі і вдома, а також забезпечувати емоційність відтворення раніше вивченого» .

Залежно від цих умов, пригадування може набувати різного змісту і форми, а саме:

• -.повторення опорного матеріалу самим учителем (відбувається у тому випадку, коли в розпорядженні вчителя дуже мало часу або він знає, що учні не підготовлені до опитування. Проте цим прийомом не варто зловживати, оскільки в такому випадку школярі залишаються пасивними слухачами);

• -.повторення опорного матеріалу учнями вдома (при цьому їм необхідно чіт­ко визначити сторінки чи абзаци з вказівкою про те, як працювати над даним матеріалом: прочитати і запам’ятати, виписати в зошит, дати відповіді на певні запитання, проаналізувати зміст прочитаного тощо);

• -.повторення опорного матеріалу за допомогою таблиць, схематичних малюнків, опорно — логічних схем (спочатку вони використовуються для повторення, а потім і в процесі пояснення);

• -.повторення матеріалу за допомогою опорних схем (зміст цих схем включає план опису природних предметів і явищ, їх схематичне зображення, план практичного застосування сформованого поняття, схеми введення поняття в систему понять). Опорні схеми вивішуються у класі заздалегідь до вивчення нової теми, щоб учні могли ознайомитися з їх змістом.

Правильний вибір прийому повторення опорного матеріалу з різних предметів безпосередньо впливає на ефективність самого процесу пригадування.

Література:

1. 1.Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчальнометодичний посібник. — К.: Стафед — 2, 2000. 320с.

2. 2.Шипович Є.Й. Методика викладання географії: Навчальний посібник для студентів географічних факультетів університетів. — К.: Вища школа, 1981.-174с.

3. 3.Душина И.В.- Понурова Г. А. Методика преподавания географии: Пособие для учителей и студентов педагогичных университетов и институтов. — М.: Просвещение, 1996. — 192с.

4. 4.Методика обучения географии в средней школе: Пособие для учителей /Под редакцией И. С. Матрусова.- М.: Просвещение, 1985. 256с.

5. 5.Методика обучения географии в средней школе: Учебное пособия для студентов пед. институтов по географ. спец. /Под ред. Л. М. Панчешниковой.- М.: Просвещение, 1983.-320с.

6. 6.Дьяконов К. Н. и др. Современные методы географических исследований: Книга для учителя.- М.: Просвещение, 1985;256с.