Метод експертної оценки

Метод експертної оценки.

Такі форми збору первинної соціологічною інформації, як анкетування, інтерв'ювання, поштовий опитування, телефонне інтерв'ю, безособистісний опитування з допомогою можливостей InterNet чи Е-mail призначені передусім на масових опитувань. Їх особливість залежить від тому, що вони спрямовані на виявлення інформації, який означає знання, думки, ціннісні орієнтації й установки резидентів, їхні стосунки до якихось явищам дійсності. І те, що цю інформацію полягає в індивідуальному інтересі респондента і то, можливо дуже суб'єктивна, зовсім на суперечить научнообразному способу її отримання. Навпаки, мета масового опитування у тому, щоб з допомогою відповідного інструментарію отримати вичерпні відомості про про об'єкт й об'єктові исследования.

Вищевказаними проблемами й роблять експерти. Експерт — це компетентне обличчя, має глибоке знання про об'єкт чи об'єкті исследования.

Як сформувати групу експертів? Насправді першому етапі обора критеріями доцільно використовувати два ознаки: рід занять і стаж роботи з цікавого для нас профілю. За необхідності враховуються також рівень, характер освіти, вік. Центральний серед критеріїв відбору експертів — їх компетентність. Для визначення застосовні, з тим чи іншого ступенем точності, два методу: самооцінка експертів і колективна оцінка авторитетності экспертов.

Найбільш проста і зручна форма самооцінки експертів — сукупний індекс, розрахований підставі оцінки експертами своїх знань, досвіду і здібностей по ранговій шкалою з позиціями «високий», «середній» і «низький». У цьому першої позиції присвоюється числове значення «1», другий — «0,5», третій — «0». У разі сукупний індекс -коефіцієнт рівня компетентності експерта обчислюється по формуле.

Коэффицент рівня компетентності коеблется в інтервалі від 0 до 1. Зазвичай, у групу експертів прийнято включати тих, хто має індекс компетентності щонайменше середнього 0,5 і від -1.

Метод колективної оцінки застосовується на формування групи експертів у разі, що вони иеют уявлення друг про одному як стверджують фахівці. Така ситуація й у вчених, творчих діячів, политииков, эономистов.

Прогноз. У ньому найнаочніше проявляється відмінність експертної оцінки інформації, яку за результаті масового опитування. Воно залежить від прагнення до узгодженості, однаковості суджень і оцінок, висловлюваних эспертами. Справді, взможно чи використовувати дя пракических цілей, скажімо, думка тидцати експертів, якщо вони містять 5−7 взаємовиключних прогностичних оцінок? Далі достовірність даних у масовій опитуванні як та деяких менших середньостатистичних показників тим більша, що більше сукупність опитаних. У принципі так прогностична експертну оцінку можна здійснити для будь-яких соціальних процесів і явлений.

Вприкладной соціології розроблений ряд прийому опитувань експертів, що використовуються отримання прогностичної оцінки. У цьому доречно помітити, деякі технічні і методичні прийоми, широко використовувані в масових опитуваннях, втрачають свою значимість під час опитування такий спецефической аудиторії, як експерти. Зазвичай, масові опитування носять анонімний характер. У експертних опитуваннях це втрачає сенс, бо експерти повинні бути цілком обізнані з завданнях, котрі наважуються під час дослідження з допомогою. Тож немає ніякої потреби застосовувати в експертної анкеті непрямі чи контрольні питання, тести або інші прийоми, мають на меті виявити «приховані» позиції респондента. Більше того, використання таких прийомів може завдати помітний збитки якості експертної оцінки. Експерт у сенсі цього терміну — активні учасники наукового дослідження. І спроба приховати від цього мета дослідження, перетворивши, в такий спосіб, в пасивний джерело інформації, чревата втратою його довіри до організаторам исследования.

Основний інструментарій експертного опитування — анкета чи бланк-интервью, розроблені по спеціальної программе.

На відміну від масового опитування, програма прогнозованого опитування експертів не настільки деталізована і має переважно концептуальний характер. У ньому передусім однозначно формулюється підлягає прогнозу явище, передбачається вигляді гипотиз можливі варіанти його исхода.

Дуже часто застосовується у прикладної соціології і такий метод експертного прогнозу, як «дельфинийская техника"[1]. Він залежить від виробленні узгоджених думок шляхом багаторазового повторення опитування одним і тієї ж експертів. Після першого опитування і узагальнення результатів результати повідомляються учасникам експертної групи. Потім проводиться повторний опитування, під час якого експерти або підтверджують свою думку, або змінюють оцінку відповідно до думкою більшості. Такий цикл містить у собі 3−4 проходу. У результаті як і процедури виробляється оцінка, та заодно дослідник, звісно, ні нехтувати громадською думкою тих, хто після кількаразових опитувань залишився у своїй точці зрения.

Оцінка рівень достовірності результатів масових опитувань. У процесі вироблення управлінські рішення з допомогою соціологічних досліджень найчастіше виникають питання достовірності масового дослідження та відповідно про правомірності сформульованих з їхньої основі висновків. Одне слово, йдеться про оцінки компетентності думок, висловленими респондентами.

І тому складається анкета експерта, куди входять переважно закриті запитання, по структурі ідентичні питанням, сформульованим в анкеті репондента. Завдання експерта — з урахуванням об'єктивної ситуації та цікавлять дослідника чинників всказать по поставленим питанням неупереджену, весторонне зважену оценку.

Атестація членів колективу. Останніми роками на практиці дослідження стану ідейно-виховної роботи широко застосовується така різновид методу експертної оцінки, як атестація. Причому у ролі експертів вступають керівники колективу, громадських організацій чи спеціальна атестаційна комиссия.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайтів: internet і internet.

[1] Назва даної техніки прогнозу запозичене від назви давньогрецького міста Дельфи, який отримав свою популярність ще до нашої ери як центр предсказаний.