Системний інтерфейс. 
Архітектура персонального комп'ютера

Внутрімашинний системний інтерфейс — система зв’язку і сполучення вузлів та блоків ЕОМ між собою. Являє собою сукупність електричних ліній зв’язку (проводів), схем сполучення з компонентами комп’ютера, протоколів (алгоритмів) передачі і перетворення сигналів.

Існує два варіанти організації внутрімашинного інтерфейсу.

• 1. Багатозв’язний інтерфейс: кожний блок ПК пов’язаний з іншими блоками своїми локальними проводами; інтерфейс застосовується, як правило, тільки в найпростіших побутових.
• 2. Однозв’язний інтерфейс: всі блоки ПК зв’язані один з одним через загальну або системну шину.

У переважній більшості сучасних ПК в якості системного інтерфейсу ви-користовується системна шина. Найважливішими функціональними характеристиками системної шини є: кількість обслуговуваних нею пристроїв та її пропускна здатність, тобто максимально можлива швидкість передачі інформації. Пропускна здатність шини залежить від її розрядності (є шини 8 —, 16 —, 32 — і 64 — розрядні) і тактовою частоти, на якій шина працює.

В якості системної шини в різних ПК використовувались і можуть використовуватися:

шини розширень — шини загального призначення, що дозволяють підключати велику кількість самих різноманітних пристроїв;

локальні шини, що спеціалізуються на обслуговуванні невеликої кількості пристроїв певного класу. [2].