Вправи для розвитку уяви дітей п'ятого року життя на заняттях з образотворчого мистецтва

Дослідження проводилося на базі дошкільного навчального закладу «Барвінок» .Були вибрані дітки старшої групи (у кількості 23 чол.), що на момент дослідження досягли п’ятирічного віку.

Список дітей старшої групи дошкільного навчального закладу «Барвінок».

З метою виявлення рівня розвитку уяви дітей, ми використовували наступний матеріал: картки з намальованими на них фігурами: контурами зображення частин предметів, наприклад стовбур з одного гілкою, коло-голову з двома вухами, і прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, овал), кольорові олівці. Дітям було запропоновано завдання: домалювати кожну з фігур так, щоб вийшла якась картинка, осмислене зображення якого предмета. Після роботи дітей ми оцінювали результати: яким був ступень оригінальності, незвичайності зображення. Зважали на те, чи малюнки не повторювались у інших дітей. Найнижчий рівень уяви визначали у тих дітей, які ще не приймають завдання на побудову образу уяви з використанням заданого елемента. Ці дітки не домальовують, а малюють поруч щось своє (вільне фантазування). Середній рівень ми надавали дитині а умов, що дитина домальовує фігуру на картці так, що виходить зображення окремого об'єкта (дерево), але зображення контурне, схематичне, позбавлене деталей. І високий рівень у тих діток, що зображували окремий об'єкт, але з різноманітними деталями, і намагались включати його в який-небудь уявний сюжет, або зображення містить кілька об'єктів по уявному сюжету. Зразки карток, з якими працювали діти подані у додатку А. Результати отримані нами були наступними (див. табл. 2.1):

Табл. 2.1. Рівень розвитку уяви дітей досліджуваної групи.

Виконані дітьми роботи в основному можна оцінити середнього рівня, тобто оригінальних робіт мало, це роботи однієї дитини (Забашта Д.), що пояснюється тим, що з дитиною багато займаються батьки та бабуся (з бесіди з батьками та психологом). На більшості робіт (перша картка) просто домальовані гілки, подекуди з листячком, робота ж високого рівня вирізняється тим, що має зображене небо і сонце, травичку з квітами, все це різнокольорове. Низький рівень мають дві роботи — одна дитина лише перший рік відвідує ДНЗ (Панченко Д.). Ця робота на першій картці має домальовку збоку від дерева, і дитина не може пояснити — що намалювала. Друга робота взагалі не опрацьована, намальовані лише рисочки (Чут В.).

Щодо другої кратки, по більшість просто домалювали риси обличчя.

Третя картка опрацювалась дітьми теж по-різному. Високий рівень виконання роботи — опрацьовані всі геометричні фігурки, із трикутника вийшла дівчинка, з квадрату — телевізор, овал перетворився на собачку, а коло — на «обличчя потягу», чим дитина здивувала навіть нас, вихователів. Більшість же робіт включали опрацювання трьох фігур, найчастіше ускладнення викликав чомусь квадрат, який «не хотів» перетворюватись в малюнок. При чому діти використовували лише основні кольори запропонованих олівців. Ці дані кажуть нам про необхідність проведення розвиваючих заходів з розвитку уяви за допомогою ліплення та конструювання в більшій мірі, аніж малювання. Також нами запропоновані різноманітні нетрадиційні техніки малювання, що вже з перши занять викликали у дітей захоплення та жвавий інтерес (див. додаток Б). Малювання по зім'ятому та вологому паперу, граттаж та монотипія — дають широкі можливості для розвитку художньої та технічної уяви. Техніка набризкування — при використанні фарб різної густини та різних за жорсткістю щіток діти створюють найрізноманітніші, іноді фантастичні картини, а затим відшукують в них вже знайомі образи, придумують назви тощо. Після використання нетрадиційних технік малювання та занять з моментами конструювання ми повторили дослідження і отримали вже наступні результати (див. табл. 2.2):

Табл. 2.2. Рівень розвитку уяви дітей досліджуваної групи після експерименту.

Рівень розвитку уяви підвищився, що підтверджує висунуту нами гіпотезу, стосовно курсового дослідження.

Підсумовуючи вищесказане відмітимо, що розвиток уяви діток однієї групи є справді різним, що залежить від загального розвитку особистості кожного. Для діток п’ятого року життя малювання займає провідне місце в навчанні образотворчому мистецтву і включає три види: предметне малювання, сюжетне і декоративне. Кожному з них властиві свої завдання, які визначають програмовий матеріал і зміст роботи. Основне завдання навчання малюванню — допомогти дітям пізнати навколишню дійсність, розвинути у них спостережливість, виховати відчуття прекрасного і навчити прийомам зображення. Одночасно здійснюється основне завдання образотворчої діяльності - розвиток уяви, формування творчих здібностей дітей в створенні виразних образів різних предметів доступними для даного віку образотворчими засобами.