История взаємовідносин єрусалимської і російською православних церков
Необходимо сказати й про заснування в 1882 р. імператорського Російського православного Палестинської суспільства, який створив широку мережу відділень переважають у всіх єпархіях Російської Церкви. Суспільство надавало змогу недорогого і добре організованого паломництва віруючих людей із Росії Святу Землю, воно надавало земельні ділянки у Єрусалимі й проводило археологічні розкопки, створювало… Читати ще >
История взаємовідносин єрусалимської і російською православних церков (реферат, курсова, диплом, контрольна)
ИСТОРИЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЄРУСАЛИМСЬКОЇ І РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ
Взаимоотношения Єрусалимської і Російської православних церков вже у XVI в. були дуже активними. Яке Започаткували в ХІ ст. паломництво в Святу Землю з Київської Русі поступово посилювалося, а водночас збільшувалася і матеріальна допомогу Російської Церкви Єрусалимської — Матері всіх Церков, яке береже безцінні духовні скарби православ’я, зосереджені в Святому Граді Єрусалимі та інших шанованих віруючими місцях Палестини. У 40-х рр. в XIX ст. Константинопольський Патріархат домагався присвоєння собі права обрання Єрусалимського патріарха, але за сприянні Росії Єрусалимська Церква відстояла свою самостійність. Взаємини Єрусалимської і Російської православних церков вже у XVI в. були дуже активними. Яке Започаткували в ХІ ст. паломництво в Святу Землю з Київської Русі поступово посилювалося, а водночас збільшувалася і матеріальна допомогу Російської Церкви Єрусалимської — Матері всіх Церков, яке береже безцінні духовні скарби православ’я, зосереджені в Святому Граді Єрусалимі та інших шанованих віруючими місцях Палестини. У 40-х рр. ХІХ ст. Константинопольський Патріархат домагався присвоєння собі права обрання Єрусалимського патріарха, але за сприянні Росії Єрусалимська Церква відстояла свою самостійність.
В 1847 р. в Єрусалимі початку своєї діяльності Російська духовна місія, заснована Святейшим Правительствующим Синодом. Вона була представительствовать від особи Російської православної церкви перед Єрусалимським патріархатом, сприяти інтересам православ’я й допомагати прочанам із Росії Святий Землі. Начальником місії призначили архімандрит Порфирій (Успенський), видатний археолог, відкрив знаменитий Сінайський кодекс IV в.
Духовная місія у Єрусалимі здійснювала велику духовно-просветительскую і Всеукраїнську благодійну діяльність: засновувала школи, друкарні, бібліотеки, притулки, богадільні, будувала храми і странноприимные будинки і цим надавала велику підтримку Єрусалимської Церкви. Як приклад відзначимо друкування у друкарні духовної місії богослужбових книжок арабською, потрібних Єрусалимської патріархії для духовного окормления арабоговорящего більшості її пастви. У Єрусалимі, Лидде, Раммлэ і Яффе місія організувала школи на підготовку пастирів із лідерів місцевого православного арабського населення. Після Кримської війни по всім храмам Росії було влаштовані збори «на Палестину», що місії набувати у Єрусалимі й інших містах Палестини земельні ділянки для будівництва ними храмів і необхідних будинків.
Особый внесок у розвиток діяльності Російської духовної місії у Єрусалимі зробив призначений 1865 р. посаду її начальника архімандрит Антонін (Капустін), історик і археолог, який прослужив цій посаді до 1894 р. Його зусиллями Російська Православна Церква значно зміцнила свої відносини з Церквою Єрусалимської і став хранителькою багатьох священно-исторических місць Палестини. Неможливо переоцінити церковно-археологічного значення розкопок, у безлічі здійснених про. Антонинім, важливого значення мало та спорудження їм храмів.
Обращаясь до питання матеріальної допомоги Російської православної церкви Ієрусалимському патріархату у ХІХ в., треба сказати дозвіл організації у 1829 р. повсюдного по Росії збирання коштів відновлення храмових споруд навколо Гробу Господнього і Голгофи, зруйнованих найсильнішим пожежею 1808 р. У 1830 р. російське уряд і Святійший Синод домоглися повернення урядом Османської імперії відібраних у Єрусалимської Церкви частин храму Воскресіння, Віфлеємського храму й Гефсиманского саду.
Необходимо сказати й про заснування в 1882 р. імператорського Російського православного Палестинської суспільства, який створив широку мережу відділень переважають у всіх єпархіях Російської Церкви. Суспільство надавало змогу недорогого і добре організованого паломництва віруючих людей із Росії Святу Землю, воно надавало земельні ділянки у Єрусалимі й проводило археологічні розкопки, створювало школи для арабських дітей. головним чином з російськими кошти було відкрито при Святогробском братерство школа дівчат.
Первая світова війна надовго перервала безпосередні зв’язку Російської і Єрусалимської Церков. Вони мусили відновлено участю представника Єрусалимського патріархату Севастийского архієпископа Афинагора на Помісному Соборі Російської Церкви у Москві январе—феврале 1945 р. і паломническим відвіданням Святійшого Патріарха Алексія I на чолі делегації Російської православної церкви Святого Міста Єрусалима й інших місць Палестини 31 травня — 5 червня 1945 р.
Список литературы
Буевский Олексій. «Історія взаємовідносин єрусалимської і російською православних церков «.