Різновиди загальносистемного програмного забезпечення персональних ЕОМ

ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ЗАОЧНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ _______________________________________________________________________.

КАФЕДРА АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ.

ИНФОРМАЦИИ.

КУРСОВА РАБОТА.

на задану тему: Різновиду загальносистемного програмного забезпечення персональних ЭВМ.

Москва 1998 г.

I.

Введение

.

II. Теоретична часть.

2.1 Різновиду програмного забезпечення для компьютеров.

2.2 Системні программы.

2.3 Допоміжні програми (утилиты).

2.4 Програми управління локальної сети.

2.5 Прикладні программы.

2.6 Система программирования.

2.7 Комерційні різновиду программ.

2.8 Нумерація версій программ.

2.9 Резидентные программы.

2.10 Захист від копіювання программы.

2.11 Програмне забезпечення як товар

III. Практичне задание.

IV.

Список литературы

.

I.

Введение

.

Персональні комп’ютери — це універсальні устрою в обробці інформації. Персональні комп’ютери можуть виконувати будь-які дії з обробці інформації. І тому необхідно скласти для комп’ютера на зрозумілому мовою точну та докладну послідовність інструкцій (тобто. програму), як треба чинити обробляти інформацію. Сам собою комп’ютер не має знаннями в жодній області собі застосування, всі ці знання зосереджено виконуваних на зс програмах. Тому часто вживане вираз «комп'ютер зробив «(підрахував, намалював) означає рівно те, що за комп’ютером було виконано програма, що дозволило виконати відповідні действия.

Змінюючи програми для комп’ютера, можна перетворити їх у робоче місце бухгалтера чи конструктора, редагувати у ньому документи чи грати. При своєму виконанні програми може використати різні устрою комп’ютера для введення та виведення даних, аналогічно, як людський мозок користується органами почуттів щоб одержати і передачі информации.

Отже, для ефективне використання комп’ютера необхідно знати призначення та властивості необхідних під час роботи з нею программ.

Програми для перших комп’ютерів доводилося писати на машинному мові, тобто. в кодах, безпосередньо які сприймаються комп’ютером. Для полегшення процесу програмування на початку 1950;х років розробили системи, дозволяють писати програми не так на машинному мові, і з використанням мнемонічних позначень машинних команд, імен точок програми розвитку й т.д. Таку мову для написання програм називався автокодом, чи мовою ассемблера, що згодом теж замінили більш простий мову — мову програмування високого уровня.

II Теоретична часть.

2.1 Різновиду програмного забезпечення для комп’ютерів Програми, працівники комп’ютері, можна розділити втричі категории:

2.1.1 прикладні програми, безпосередньо щоб забезпечити виконання необхідних користувачам робіт: редагування текстів, малювання картинок, обробка інформаційних массивов;

2.1.2 системні програми, виконують різні допоміжні функції, наприклад, створення копій використовуваної інформації, видачу довідкової інформації про комп’ютері, перевірку працездатності пристроїв компьютера;

2.1.3 інструментальні системи (системи програмування), щоб забезпечити створення нових програм для компьютера.

Зрозуміло, що межі між зазначеними трьома класами програм дуже умовні, наприклад, у склад програми прикладного характеру може входити редактор текстів, тобто. програма прикладного характера.

2.2 Системні программы.

2.2.1Операционная система. Серед усіх системних програм особливу увагу займає операційна система — програма, яка завантажується при включенні комп’ютера. Вона здійснює діалог із користувачем, управління комп’ютером, його ресурсами (оперативної пам’яттю, місцем на диска тощо.), запускає інші (прикладні) програми виконання. Операційна система забезпечує користувачеві й прикладним програмам зручним способом спілкування (інтерфейс) з пристроями комп’ютера. Для комп’ютерів типу IBM PC частіше всього використовується операційна система MS DOS фірми Microsoft чи спільні із нею операційні системи PC DOS фірми IBM і DR DOS фірми Digital Research. Іноді IBM PC використовуються операційні системи OS/2 і UNIX. 2.2.2 Драйвери. Важливим класом системних програм є програмидрайвери. Вони розширюють можливості DOS із управління пристроями введеннявиведення комп’ютера (клавіатурою, жорстким диском, мишею тощо.), певної пам’яттю. З допомогою драйверів можливо підключення до комп’ютера нових пристроїв, чи нестандартне використання наявних пристроїв. 2.2.3Программы-оболочки. Дуже популярний клас системних програм становлять программы-оболочки. Вони забезпечують зручніший і наочний спосіб спілкування з комп’ютером, ніж із допомогою командної рядки DOS. Багато користувачі настільки до зручностям, наданих своєї коханої программой-оболочкой, що почуваються без неї «над своїй тарілці «. Найпопулярнішими программами-оболочками є Norton Commander, Xtree Pro Gold, PC Shell з комплекту PC Tools. До складу операційній системи MS DOS, починаючи з версії 4.0, також входить власна програмаоболонка Shell. 2.2.4Операционные оболонки, на відміну звичайних программ-оболочек, не лише дають користувачеві більш наочні кошти на виконання часто використовуваних дій, а й надають нові змогу що запускаються программ.

(графічний інтерфейс, тобто. набір коштів на виведення зображень на екран і маніпулювання ними, побудови меню, вікон на экране;

(мультипрограммирование, тобто. можливість одночасного виконання кількох программ;

(розширені кошти на обміну інформацією між программами.

Операційні оболонки спрощують створення графічних програм, надаючи при цьому дуже багато зручних коштів, і розширюють можливості компьютера.

2.3 Допоміжні програми (утилиты).

2.3.1 Программы-упаковщики дозволяють шляхом застосування спеціальних методів «упаковки «інформації стискати інформацію на дисках, тобто. створювати копії файлів меншого розміру, і навіть об'єднувати копії кількох файлів меншого розміру до одного архівний файл. Застосування программ-упаковщиков дуже корисно під час створення архіву файлів, позаяк у вона найчастіше значно зручніше зберігати на дискетах для стримера файли, попередньо стислі программами-упаковщиками. 2.3.2Программы до створення резервних копій інформації на дисках дозволяють швидко копіювати інформацію, що знаходиться на жорсткому диску комп’ютера, на дискети чи касети стриммера. З положень цих програм широко використовуються Norton Backup, FastBack Plus. 2.3.3Антивирусные програми призначені задля унеможливлення зараження комп’ютерним вірусом та ліквідації наслідків зараження вірусом. 2.3.4Коммуникационные програми призначені в організацію обміну інформацією між комп’ютерами. Програми цього дозволяють зручно пересилати файли з однієї комп’ютера в інший при поєднанні кабелем їх послідовних портів (деякі програми — при поєднанні паралельних портів, що забезпечує велику швидкість). 2.3.5Программы для діагностики комп’ютера дозволяють перевірити конфігурацію комп’ютера (кількість пам’яті, її використання, типи дисків) і навіть перевірити працездатність пристроїв комп’ютера (передусім жорстких дисків). 2.3.6 Пограммы-кэши для диска убыстряют доступом до інформації на диску шляхом організації у оперативної пам’яті кэш-буфера, що містить найчастіше використовувані ділянки диска. Найчастіше для кешу використовується додаткова чи розширена пам’ять комп’ютера. Деякі контролери дисків мають у своєму собі вмонтований кеш-буфер, але їх продуктивність не набагато вища, а вартість значно більше, ніж в программы-кэша хорошу продуктивність показують програми SmartDrv, Ncache і Super PC-Kwik. 2.3.7Программы для оптимізації дисків дозволяють забезпечити швидший доступом до інформації на диску з допомогою оптимізації розміщення даних на диску. Ці програми переміщають всі сфери кожного файла друг до друга (усувають фрагментацію), збирають все файли на початку диска, рахунок чого зменшується кількість переміщень головок диска (пришвидшується доступом до даним) і знижується знос диска). З програм для оптимізації дисків широко використовуються SpeedDisk з комплексу Norton Utilities, FastTrax. 2.3.8Программы динамічного стискування дисків (наприклад, Stacker, Doublespace) дозволяють збільшити кількість інформації, береженої на дисках шляхом її динамічного стискування. Ці програми знижують інформацію під час запису на диск, а під час читання відновлюють їх у початковому вигляді. Отже, для користувача ці програми непомітні, вони виявляються лише збільшенням ємності дисків і зміною швидкості доступу. Коли диску зберігаються програми, то збільшення ємності невелика — в 1,5 разу, але для без даних він може досягати 4−5 раз. 2.3.9 Програми для автономної друку (спулеры) дозволяють роздруковувати файли на принтері паралельно з виконанням іншої за комп’ютером. Деякі з цих програм, наприклад PrintCashe, ще й забезпечують і деяке прискорення друку. Багато програм, наприклад Microsoft Windows, Microsoft Word для DOS, мають вбудовані кошти на підтримку автономної друку. 2.3.10 Програми керувати пам’яттю забезпечують більш гнучкий використання оперативної пам’яті комп’ютера. Програми дають можливість завантажити на згадку про комп’ютера кілька програм, тож «переключатися «з одного в іншу з допомогою кількох натискань клавіш. 2.3.11 Програми до друку екрана бувають дуже потрібні під час використання графічних програм висновку на печатку вмісту екрана (зовсім на все можна зробити з допомогою самої графічної програми). Дехто з найпопулярніших програм цього виду — це Pizzaz Plus і Hot Shot Graphics, вони працюють із усіма найпоширенішими екранами і принтерами, дозволяють заміняти кольору та використовуватиме передачі кольору на чорно-білих принтерах різні штрихування, варіювати величину і розташування картинки на печатаемой странице.

2.4. Програми управління локальної сетью.

Користувачі комп’ютерів, об'єднаних в локальну мережу, можуть передавати одна одній повідомлення, спільно використовувати бази даних чи устрою (наприклад, принтери), що значно підвищує зручність і ефективність колективної праці. Для об'єднання комп’ютерів в локальну мережу комп’ютери необхідно з'єднати спеціальними проводами (кабелями) і вставити у яких плати мережевих адаптерів, дозволяють передавати інформацію по кабелям сети.

Проте локальні мережі що неспроможні цілком задовольнити все потреби в обмін інформацією між комп’ютерами. Вони тому й називаються локальними (від латинського locus — місце), що пов’язують комп’ютери, які перебувають близько друг від друга. Проте комп’ютери і локальні мережі можна пов’язувати між собою з допомогою каналів зв’язку (телефонний, радіорелейної, супутникового і т.д.), створюючи розподіл обчислювальні системи та мережі різного призначення. Так, відомі системи електронної InerNet, EuroNet, FidoNet, в нас у країніRelCom, система міжбанківських розрахунків SWIFT і т.д.

2.5 Прикладні программы.

Для IBM РС розроблено й використовуються сотні тисяч різних прикладних програм щодо різноманітних застосувань. Найширше застосовуються программы:

(підготовки текстів (документів) за комп’ютером — редактори текстов;

(підготовки документів типографського якості - видавничі системы;

(обробка табличных даних — табличні процессы;

(обробки масивів інформації - системи управління базами даних; 2.5.1 Табличні процесори забезпечують роботи з великими таблицями чисел (трохи ширше ми зупинимося ними в практичної частини); 2.5.2 Системи управління базами даних (СУБД) дозволяють управляти великими інформаційними масивами — базами даних. Найбільш прості системи цього виду дозволяють обробляти за комп’ютером один масив інформації, наприклад персональну картотеку. Вони забезпечують введення, пошук, сортування запиисей, складання звітів тощо. З такою СУБД легко можуть працювати користувачі навіть невисокою кваліфікації, бо всі дій у яких здійснюються з допомогою меню та інших діалогових коштів. Серед таких СУБД може бути PC-File, Reflex, Q&A. 2.5.3 Графічно редактори дозволяють створювати й редагувати на екрані комп’ютера. 2.5.4 Системи бізнесової й наукової графіки дозволяють наочно уявити на екрані різні дані і залежності. Системи ділової графіки дають можливість виводити на екран різні види графіків і діаграм (гистограммы, кругові і секторні діаграми тощо.). Серед цих систем найпопулярніші програми Microsoft Chart, Boeing Graph, Harvard Graphics та інші, у своїй пакет Harvard Graphics спроможна наукової графіки. 2.5.5 Системи автоматизованого проектування (САПР) дозволяють здійснювати креслення і конструювання різних механізмів з допомогою комп’ютера. Серед цих систем лідером є AutoCad, але багатьом завдань доцільно використання інших САПР. 2.5.6 Інтегровані системи поєднують у собі можливості системи управління базами даних, табличного процесора, текстового редактора, системи ділової графіки, котрий іноді інші можливості. Серед інтегрованих систем дуже популярні FrameWork, Open Access, Microsoft Works та інших. 2.5.7 Бухгалтерські програми призначені для ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності і фінансового аналізу діяльності підприємств. Деякі їх призначені для автоматизації окремих ділянок бухгалтерського учета-начисления зарплати, обліку товарів, матеріалів на яких складах і т.д.

2.6 Системи программирования.

Навіть за наявності десятків тисяч програм для користувача може знадобитися щось таке, чого роблять (чи роблять, але такі) мають програми. У таких випадках варто використовувати системи програмування, тобто. системи і розробити нових программ.

Сучасні системи програмування для персональних комп’ютерів зазвичай надають користувачеві дуже потужні й зручні кошти на розробки програм. Вони входят:

2.6.1Компилятор, здійснює перетворення програм мовою програмування у програмі в машинних кодах, чи інтерпретатор, здійснює безпосереднє виконання тексту програми мовою програмування високого уровня;

2.6.2Библиотеки підпрограм, містять заздалегідь підготовлені підпрограми, якими можуть користуватися программисты;

2.6.3 Різні допоміжні програми, наприклад отладчики, програми щоб одержати прекрасних ссылок;

Часто компілятори інтерпретатори об'єднуються з редакторами текстів для введення і виправлення текстів програм, тож отладчиками для правління помилок програми (налагодження программ).

Для популярних мов програмування на IBM PC є безліч систем програмування. Природно, що програмісти воліють ті системи, які легкі використання, дозволяють отримати ефективність програми, мають багаті бібліотеки функцій (підпрограм) і потужні змогу налагодження розроблюваних програм. Для прикладу таких систем програмування може бути Turbo C.

Системи програмування передусім різняться, природно, по тому, яку мову програмування реалізовує. Серед програмістів, пишучих програми для персональних комп’ютерів, найпопулярніші користуються мови Си, Си++, Паскаль і Бейсик.

2.7 Комерційні різновиду программ.

Нині більшість програм поширюється на комерційній основі. Для придбання таких програм необхідно спочатку сплатити них певну суму. Такі програми називаються коммерческими.

Є й таких програм, які поширюються безплатно. Найчастіше ці програми написані якимось досвідченим програмістом для себе, та був передані у загальне користування. Такі програми називаються безплатними. Іноді розробники програми вказують, що й програма безплатна для індивідуальних користувачів, але від використання в організаціях повинна купуватися відповідна лицензия.

Проміжне становище між безплатним і комерційними програмами займають умовно-безкоштовні програми. Ці програми можна одержати й випробувати безплатно, але для систематичного їх використання необхідно сплатити розробникам чи розповсюджувачам програми певну сумму.

2.8 Нумерація версій программ.

Програми, які нашив популярність у користувачів, зазвичай, вдосконалюються розробниками: у яких виправляють помилки, включаються нові можливості тощо. Щоб зберігати наступність, кінцевим програмам загалом немає інше ім'я, а натомість вони називаються версіями вихідних программ.

За традицією версії програм позначаються числами виду 1.00, 3.5 тощо. типу десяткових дробів ув американській записи. Номер версії зазвичай вказується після назви програми, наприклад Windows 3.0.

2.9 Резидентные программы.

Зазвичай, по закінченні роботи програми вся займаємося нею оперативна пам’ять звільняється та робиться доступною до таких що запускаються користувачем програм. Однак у операційній системі DOS для програм є можливість не звільняти (в цілому або частково) по закінченні своєї роботи зайняту ними оперативну пам’ять. Такі програми називаються резидентными, або які у памяти.(SideKick, Norton Guides).

Наявність резидентных програм можна буде тому що за першому запуску вони вказують операційній системі DOS, що для виконання деяких своїх послуг має викликати закладені у цих програмах підпрограми. Дані підпрограми і розташовуються тієї частини оперативної пам’яті, яка звільняється при першому запуску резидентной программы.

Резидентные програми можна використовувати й у деяких інших функцій, наприклад до виконання якихось особливих дій зі управлінню пристроями комп’ютера, розмежування доступу до файлам, захисту від комп’ютерного вірусу тощо. Резидентные програми обійматимуть невеличкий обсяг оперативної пам’яті і дуже нетривіальним чином взаємодіяти з операційній системою DOS, тому вони пишуться досить кваліфікованими програмістами, зазвичай, мовами Асемблер і Си.

2.10 Захищені від копіювання программы.

Деякі постачальники програмного забезпечення роблять свої програми захищеними від копирования.

Розроблювачі програмного забезпечення використовують різноманітні варіанти схем захисту. Найчастіше захищені програми поставляються на дискетах, записаних будь-яким нестандартним чином або мають фізичне ушкодження (наприклад, подряпину чи пропалену лазером дірку на магнітному покритті). Такі дискети не можна скопіювати — їх копії ні повністю відповідати оригіналам. При свою роботу захищені програми перевіряють, містяться на «правильної «дискеті, тобто. чи є ця дискета особливості, передбачені постачальником программы.

2.11 Програмне забезпечення як товар

Створення програмного забезпечення для персональних ЕОМ за якийсь десять років перетворилося з заняття программистов-одиночек у воду важливу і потужну сферу промисловості. Тільки США понад 50 відсотків фірм-виробників програмного забезпечення мають обсяги продажу понад десять млн.дол., у десяти з них (в частковості, Microsoft, Lotus, WordPerfect, Borland, Autodest, Adobe, Symantec, ComputerAssociates) обсяги продажу перевищують 100 млн. дол. Тому розвиток програмного забезпечення, покликаного забезпечити кола користувачів, відбувається не в змаганні індивідуальних програмістів, а процесі жорстокої конкурентної боротьби некомерційного програмного забезпечення постійно знижується й дедалі більше обмежується програмами, які у процесі наукових досліджень про або заради власного удовольствия.

|III | | | | | |Практична| | | | | |частина | | | | | | | | | | | |1.Назначение| | | | | |і чітку мету | | | | | |практичної| | | | | |роботи | | | | | | | | | | | |Призначення | | | | | |роботи: | | | | | |ознайомлення| | | | | |з основними | | | | | |можливостям| | | | | |і табличного| | | | | |процесора і| | | | | |його | | | | | |использовани| | | | | |їм для | | | | | |рішення | | | | | |економічно| | | | | |x завдань | | | | | |Мета роботи:| | | | | |вивчення | | | | | |технології | | | | | |обробки | | | | | |даних, | | | | | |представленн| | | | | |ых в | | | | | |табличній | | | | | |формі. | | | | | | | | | | | |2. Загальні | | | | | |відомості | | | | | | | | | | | |Табличні | | | | | |процесори | | | | | |забезпечують| | | | | |роботи з | | | | | |великими | | | | | |таблицями | | | | | |чисел. При | | | | | |працювати з | | | | | |табличным | | | | | |процесором | | | | | |на екран | | | | | |виводиться | | | | | |прямоугольна| | | | | |я таблиця, в| | | | | |клітинах | | | | | |якої | | | | | |можуть | | | | | |перебувати | | | | | |числа, | | | | | |пояснительны| | | | | |е тексти й | | | | | |формули для | | | | | |розрахунку | | | | | |значення | | | | | |клітині по | | | | | |які є | | | | | |даним. | | | | | |Таблиця | | | | | |то, можливо | | | | | |більше | | | | | |розміру | | | | | |екрана, в | | | | | |цьому випадку | | | | | |у кожний | | | | | |момент видно| | | | | |лише | | | | | |фрагмент | | | | | |таблиці, але | | | | | |з допомогою | | | | | |клавіш | | | | | |переміщення | | | | | |курсору | | | | | |можна | | | | | |переміщатися| | | | | |за таблицею. | | | | | |Усі | | | | | |распростране| | | | | |нные | | | | | |табличні | | | | | |процесори | | | | | |дозволяють | | | | | |перевычислят| | | | | |и значення | | | | | |елементів | | | | | |таблиць по | | | | | |заданим | | | | | |формулам, | | | | | |будувати по | | | | | |даним в | | | | | |таблиці | | | | | |різні | | | | | |графіки і | | | | | |т.д. Багато | | | | | |їх | | | | | |надаю| | | | | |т і | | | | | |дополнительн| | | | | |ые | | | | | |можливості.| | | | | |Деякі з| | | | | |них | | | | | |розширюють | | | | | |можливості | | | | | |з обробки| | | | | |даних — | | | | | |тривимірні | | | | | |таблиці, | | | | | |створення | | | | | |власних | | | | | |вхідних і | | | | | |вихідних | | | | | |форм, | | | | | |макрокоманди| | | | | |, зв’язку з | | | | | |базами | | | | | |даних, і | | | | | |т.д., тут | | | | | |фантазія | | | | | |разработчико| | | | | |в | | | | | |неисчерпана.| | | | | |Найбільшою | | | | | |популярність| | | | | |ю користуються| | | | | |табличні | | | | | |процесори | | | | | |Lotus 1−2-3,| | | | | |Quatto Pro, | | | | | |Microsoft | | | | | |Excel, | | | | | |SuperCalc і | | | | | |ін. | | | | | |За позитивного рішення | | | | | |даної | | | | | |завдання | | | | | |использовалс| | | | | |я табличні | | | | | |процесор | | | | | |Microsoft | | | | | |Excel | | | | | |(версія | | | | | |5.0). | | | | | | | | | | | |3. | | | | | |Технологія | | | | | |роботи з | | | | | |табличным | | | | | |процесором | | | | | | | | | | | |Завдання: | | | | | |Підчитати | | | | | |залишки на | | | | | |кінець місяця| | | | | |в кожному | | | | | |виду палива| | | | | |й одержати | | | | | |підсумки по | | | | | |графам | | | | | |документа | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |ЗВОРОТНИЙ | | | | | |ВІДОМІСТЬ | | | | | | | | | | | |Наименование|Остаток на |Прихід |Витрата |Залишок на | |палива |початок | | |кінець місяця | | |місяці | | | | |Дизельне |524 |7654 |4067 | | |паливо | | | | | |Бензин |307 |6542 |5421 | | |Дизельне |205 |2456 |1245 | | |олію | | | | | |РАЗОМ | | | | | | | | | | | |3.1 Введення | | | | | |заголовка | | | | | |таблиці | | | | | | | | | | | |Устанавливае| | | | | |тся курсор | | | | | |миші на А1 і| | | | | |клацанням | | | | | |виділіть | | | | | |осередок | | | | | |Устанавливае| | | | | |тся російський | | | | | |алфавіт, | | | | | |шляхом | | | | | |одночасно| | | | | |го натискання | | | | | |клавіш ALT і| | | | | |Shift; | | | | | |Набирається | | | | | |заголовок | | | | | |таблиці - | | | | | |"Зворотний | | | | | |відомість" -| | | | | |до однієї | | | | | |рядок | | | | | |Подтверждени| | | | | |е набору | | | | | |заголовка — | | | | | |натисканням | | | | | |клавіші | | | | | |Enter | | | | | |Переміщення | | | | | |заголовка: | | | | | |виділяється | | | | | |осередок, і | | | | | |у тому | | | | | |щоб | | | | | |заголовок | | | | | |розташовувався| | | | | |у центрі - | | | | | |потрібно натиснути| | | | | |на клавішу | | | | | |центровки | | | | | |тексту, | | | | | |які перебувають | | | | | |на панелі | | | | | |меню. | | | | | | | | | | | |3.2 Введення | | | | | |заголовків | | | | | |граф | | | | | | | | | | | |Кожен | | | | | |заголовок | | | | | |вводять у | | | | | |свою | | | | | |самостоятель| | | | | |ную осередок | | | | | |Виділяються | | | | | |все осередки, | | | | | |зайняті | | | | | |заголовками | | | | | |граф, | | | | | |натискаючи | | | | | |кнопку миші | | | | | |на першої | | | | | |осередку і, | | | | | |утримуючи | | | | | |кнопку, | | | | | |тягнеться миша| | | | | |за всі | | | | | |необхідним | | | | | |осередків | | | | | |Последовател| | | | | |ьно | | | | | |нажимается :| | | | | |Формат, | | | | | |Осередок, | | | | | |Вирівнювання| | | | | | | | | | | |У вікні | | | | | |Вирівнювання| | | | | |по | | | | | |горизонталі | | | | | |вибирається | | | | | |Центром. | | | | | |У вікні | | | | | |Вирівнювання| | | | | |по вертикале| | | | | |вибирається | | | | | |По верхньому | | | | | |краю | | | | | |Нажимается | | | | | |кнопка | | | | | |Переносити | | | | | |за словами | | | | | |ОК | | | | | | | | | | | |3.3 Введення | | | | | |даних, і їх | | | | | |редактирован| | | | | |не | | | | | | | | | | | |Поміщається | | | | | |курсор миші | | | | | |під час першого | | | | | |ячейку (втору| | | | | |ю, третю, | | | | | |т.д), | | | | | |щелкается | | | | | |кнопкою миші| | | | | |одного разу | | | | | |Запроваджується | | | | | |необхідний | | | | | |і | | | | | |цифри | | | | | |Їх набір | | | | | |підтверджує| | | | | |ся натисканням | | | | | |клавши Enter| | | | | | | | | | | |Редактирован| | | | | |не | | | | | |здійснює| | | | | |ся шляхом | | | | | |виділення | | | | | |всіх рядків і| | | | | |шпальт і | | | | | |нажимается | | | | | |кнопка | | | | | |вирівнювання| | | | | |у центрі | | | | | |Редакція | | | | | |підтверджує| | | | | |ся — | | | | | |клавіш | | | | | |Enter | | | | | | | | | | | |3.4 | | | | | |Арифметическ| | | | | |не дії | | | | | | | | | | | | | | | | | |А | | | | | |щоб | | | | | |вважати | | | | | |залишок на | | | | | |кінець місяця| | | | | |в кожному | | | | | |виду | | | | | |палива, | | | | | |потрібно | | | | | |скласти | | | | | |залишки на | | | | | |початок | | | | | |місяця — і | | | | | |прихід й з | | | | | |цієї суми | | | | | |відняти | | | | | |витрата. Для | | | | | |цього, у | | | | | |осередку Е4 | | | | | |переносити | | | | | |формула | | | | | |=В4+С4-D4 і | | | | | |нажимается | | | | | |Enter (це | | | | | |по | | | | | |дизельному | | | | | |палива). У | | | | | |осередку Е5 | | | | | |формула | | | | | |=В5+С5-D5 і | | | | | |Enter (по | | | | | |бензину) і | | | | | |для | | | | | |дизельного | | | | | |олії вбираються у | | | | | |осередку Е6: | | | | | |=В6+С6-D6 і | | | | | |Enter. | | | | | | | | | | | |Або це | | | | | |можна | | | | | |обчислити | | | | | |шляхом | | | | | |виділення | | | | | |В4, В5, В6 і| | | | | |В7 і натискання| | | | | |на панелі | | | | | |меню, | | | | | |аналогічно | | | | | |С4, С5, С6 і| | | | | |С7, a | | | | | |D4,D5,D6,D7 | | | | | |і Е4, Е5, | | | | | |Е6, Е7. | | | | | | | | | | | |А | | | | | |щоб | | | | | |вважати | | | | | |суму | | | | | |залишків на | | | | | |початок | | | | | |місяці, в | | | | | |графі | | | | | |ИТОГО (B7) | | | | | |переносити | | | | | |формула =SUM| | | | | |(B4:B6), | | | | | |після чого| | | | | |подтверждени| | | | | |е щелкается | | | | | |кнопкою | | | | | |Enter, для | | | | | |обчислення | | | | | |суми | | | | | |приходу у Верховну | | | | | |графі РАЗОМ | | | | | |(С7) | | | | | |устанавливае| | | | | |тся формула | | | | | |=SUM (C4:C6) | | | | | |і далі | | | | | |кнопка | | | | | |Enter, для | | | | | |обчислення | | | | | |суми | | | | | |витрати — в | | | | | |графі РАЗОМ | | | | | |(D7) формула| | | | | |=SUM (D4:D6) | | | | | |і Enter; і | | | | | |для | | | | | |обчислення | | | | | |суми | | | | | |залишків на | | | | | |кінець місяця| | | | | |в графі | | | | | |ИТОГО (Е7) — | | | | | |формула | | | | | |-=SUM (E4:E6)| | | | | |і Enter. | | | | | | | | | | | |3.5 | | | | | |Дополнительн| | | | | |ые функції | | | | | | | | | | | |Вибір стилю | | | | | |(розміру) | | | | | |шрифту: | | | | | |Виділяється | | | | | |заголовок і | | | | | |нажимается | | | | | |Ж (жирный | | | | | |шрифт) і | | | | | |К (курсив) і | | | | | |також | | | | | |вибирається | | | | | |шрифт № 14.| | | | | | | | | | | |Виділяються | | | | | |найменування| | | | | |граф і | | | | | |нажимается | | | | | |Ж (жирный | | | | | |шрифт) | | | | | |Також | | | | | |виділяються | | | | | |все | | | | | |отримані | | | | | |результати і| | | | | |нажимается Ж| | | | | |(жирний | | | | | |шрифт) | | | | | |Виокремлюючи все | | | | | |простір| | | | | |листку (за| | | | | |винятком | | | | | |самої | | | | | |таблиці), | | | | | |входимо в | | | | | |Файл, там | | | | | |натискаємо | | | | | |Параметри | | | | | |Сторінки, | | | | | |потім входимо| | | | | |в Ліст і | | | | | |прибираємо | | | | | |галочку | | | | | |навпаки | | | | | |Сітки, в | | | | | |результаті | | | | | |прибираються | | | | | |все непотрібні| | | | | |расчерченные| | | | | |рядки — і | | | | | |графи. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Після | | | | | |виконання | | | | | |вышеуказанны| | | | | |x операцій | | | | | |отримуємо | | | | | |таку | | | | | |таблицю: | | | | |.

|ОБОРОТНАЯ | | | | | |ВІДОМІСТЬ | | | | | | | | | | | |Наименование|Остаток на |Прихід |Витрата |Залишок наприкінці| |палива |початок | | |місяці | | |місяці | | | | |Дизельне |524 |7654 |4067 |4111 | |паливо | | | | | |Бензин |307 |6542 |542 1 |1428 | |Дизельне |205 |2456 |1245 |1416 | |олію | | | | | |РАЗОМ |1036 |16 652 |10 733 |6955 |.

3.6 Збереження файла Последовательно нажимается Файл, Зберегти як (набираю з вікна Файл ім'я файла), ОК Затем, виділяючи всю таблицю, нажимается Правку, потім — в Microsoft Word, ставлять у потрібне місце курсор, знову на Правку і натискаю Вставить.

IV Використана литература:

1. В. Е. Фигурнов, «IBM PC для користувача »; 5-те видання Москва, «Фінанси і статистика », 1994 год.

2. С. В. Назарова, «Апаратні і програмні засоби », Москва, «Фінанси і статистика », 1995 год.

3. Програма лабораторний практикум. Для студентів 2 курсу всіх спеціальностей. Москва 1998.