Важливість добрих взаємовідносин для лікування і одужання хворих

Реферат на тему:

Важливість добрих взаємовідносин.

для лікування і одужання хворих.

МИСТЕЦТВО СПІЛКУВАННЯ В МЕДСЕСТРИНСТВІ. НАВЧАННЯ СЕСТРИНСЬКІЙ СПРАВІ. СЕСТРИНСЬКА ПЕДАГОГІКА Медична сестра, здійснюючи медсестринський процес, повинна пам «ятати:

— на першому його етапі «Первинна оцінка стану пацієнта «слід провести інтерв «ю з пацієнтом;

— на другому — у спілкуванні з ним визначити проблеми;

— на третьому — разом із пацієнтом у спілкуванні спланувати догляд;

— на четвертому — шляхом бесіди з хворим навчати його самодогляду.

Через всі етапи проходить слово, спілкування з пацієнтом.

А.Коні сказав: «Слово — одне з найважливіших знарядь людини. Безсиле саме по собі, воно стає могутнім і непоборним, сказане вміло, щиро і вчасно. Воно здатне вести за собою й того, хто говорить, і засліплювати його і оточуючих своїм блиском » .

Метою нашої лекції є:

1. Зрозуміти важливість добрих навичок спілкування.

2. Виробити здатність аналізувати всі свої сильні і слабкі сторони у спілкуванні.

3. Зрозуміти, що вербальна та невербальна поведінка є важливим засобом комунікації.

4. Знати, які вміння необхідні для надання допомоги пацієнтам на міжособовому рівні, при їх навчанні.

5. Мати уявлення про післядипломну освіту.

Майже всі люди спілкуються з раннього дитинства до старості. Однак зовсім небагато людей усвідомлюють, скільки часу вони спілкуються несвідомо, а скільки з певною метою, цілеспрямовано.

У пацієнтів можуть бути найрізноманітніші потреби в спілкуванні, їм може бути потрібна порада, розрада, консультація. Те, наскільки медична сестра може задовільнити ці потреби, залежить від її навичок спілкування та досвіду.

II. Вміння слухати Людина має здатність схоплювати слова набагато швидше, ніж інша людина спроможна говорити. Тому слухач, чекаючи на кожне слово, має час обміркувати те, що йому повідомляють. Те, як слухач витрачає оцей вільний час визначає його здатність ефективно слухати. Ніколз та Стівенс у своїй книзі «Чи слухаєш ти? «розрізняє чотири розумові процеси, які відбуваються в пам «яті (розумі) слухача, коли він добре справляється із сприйняттям та повним розумінням сказаного:

Вміння сприймати Спілкування ґрунтується на повазі до сприйняття світу, яке властиве іншій людині. Дії є безпосереднім наслідком того, як людина сприймає світ і його цінності. Тому розуміння іншої людини включає розуміння її точки зору.

Вміння проявляти турботу Проявляти турботу про іншу людину означає надавати допомогу, для медичної сестри це більше, ніж «турбуватись », це означає також «цікавитись «і «доглядати ». V. Розкриватись самому Розкриття свого внутрішнього «я «іншій людині - це взаємний двосторонній процес, необхідний для розвитку здорової особистості. Встановленню психологічного контакту дуже допомагає звернення до власного досвіду, наприклад, така фраза: «Мені також прийшлось пережити подібну ситуацію… » .

Співпереживати Здатність точно сприймати внутрішню орієнтацію іншої людини можна розглядати як співпережиття. Співпережиття можна порівняти з тим, що ви ставите себе на місце іншої людини, щоб побачити її такою, якою вона бачить себе. Співпереживаюча медична сестра є відображенням пацієнта, демонструючи відчуття присутності. Така медсестра налаштована на думки і почуття пацієнта і проявляє це розуміння в мовній та інших формах. Співпережиття має вирішальне значення для встановлення довірливих міжособових відносин, воно також має важливе значення для збагачення власного досвіду.

Бути щирим Щирість є необхідною умовою для встановлення відносин довір «я. Щирість означає, що людина чесно ділиться своїми думками, відчуттями та досвідом з іншою людиною. Щира, чи гармонійна людина, — це та, яка розуміє свої внутрішні почуття і думки, правильно їх вислювлює як мовою, так і в іншій формі.

Поважати іншу людину Повага включає сприйняття іншої людини як достойної, вона є проявом глибокої турботи про іншу людину, незважаючи на недоліки останньої. Елементами поваги є також інтерес до розвитку іншої людини, віра в її здібності-вирішувати проблеми, здійснювати позитивні вчинки.

Всі повідомлення мають три компоненти: Емпіричний — передає те, що пацієнт пережив, відчув. Пізнавальний — передає те, що пацієнт знає, чи на що здатний.

Афективний — передає те, що пацієнт відчуває, чи під чиїм впливом знаходиться.

Дозволяючи пацієнту проявити свої почуття, сестра допомагає йому виразити їх більш відкрито.

Вибір слів, темп мови, інтонації, темп голосу — все це дає вербальні (словесні) ключі до розуміння-тих почуттів, які стоять за тим, про що людина говорить.

Особисті вміння та риси медичної сестри:

1. Теплота та відчуття присутності:

а) усмішка;

б) звертайтесь до пацієнта, залежно від особи, по імені і дружнім тоном;

в) використовуйте дотик до пацієнта;

г) відкрите положення тіла при спілкуванні з пацієнтом. Це означає відчувати себе розслабленим, одночасно твердо стоячи ногами на землі. Ноги і руки не повинні бути схрещені або ж нещільно схрещені, оскільки це може створити враження, що сестра відчуває себе не комфортно.

Крім вербального (словесного) каналу зв «язку існує ще так званий не вербальний канал зв «язку, який передається мімікою і жестами. Великим дослідником фізіогноміки і фізіогностики був професор Київського університету І. А. Сікорський, який приділяв велику увагу міміці і жестам у відтворенні внутрішнього світу людини. У своїй праці «Всеобщая психология съ физіогномикой вь иллюстрированномъ изложении «(1912) автор дає характеристику основних емоційних реакцій людини через художні полотна видатних живописців минулого.

В залежності від поведінкових реакцій розрізняють такі типи пацієнтів — впевнений у собі;

— невпевнений у собі;

— агресивний.

1) Впевнені індивіди не допускають у собі гніву, оскільки вони виражають як позитивні, так і негативні відчуття. Впевнені індивіди спроможні прийняти позитивну енергію від інших і робити компліменти, якщо вони заслужені.

2) Агресивна людина ігнорує права інших. Вона вірить, що кожна людина повинна боротись за свої власні інтереси, життя — це боротьба. Агресивний індивід позбавлений впевненості в собі. Він в силовій манері тисне на інших, щоб довести свою зверхність і щоб приховати свою власну невпевненість, вразливість. Агресивна поведінка веде до поразки, тому що вона відштовхує людей, зміцнюючи таким чином низьке почуття власної гідності.

Агресивна людина звичайно говорить голосно і здійснює контакт очима протягом тривалого часу, так що Інша людина сприймає це як набридливе (настирливе). Постава є прямою, вертикальною, часом ця людина нахиляється трохи вперед. Загальне враження — це враження сили, домінування (панування).

3) Пасивна людина. Коли вона є злою, намагається замаскувати гнів, створюючи при цьому зрослу напругу в собі. Інша людина може помітити гнів, спостерігаючи словесні натяки, але позбавлена можливості протистояти. Це може також підвищити її напруження. Ця схема взаємодії може серйозно пошкодити розвитку міжособистих взаємовідносин. Пасивна людина може говорити м «яко, часто в дитячій манері, з незначним контактом очей. Мова тіла виражає недовіру та самозаперечення.

В міжособовому спілкуванні існує теорія самоутвердження, в якій кожна людина має право поводитись таким чином, Що відповідає її потребам, до тих пір, поки вони не порушують прав інших. Впевнену в собі людину розглядають як середню точку шкали, що йде від пасивної до агресивної поведінки (табл. 5).

Під час проведення навчання пацієнта медична сестра повинна керуватись певними правилами і принципами ведення бесіди.

4 етапи (стадії) безпосередніх взаємин між медичною сестрою та пацієнтом:

1. Фаза попередньої взаємодії.

2. Вступна або орієнтаційна фаза (встановлення довіри).

3. Робоча фаза.

Медсестра допомагає пацієнту:

а) опанувати свої тривоги;

б) прищепити незалежність на самовідповідальність;

в) розробити конструктивні механізми подолання труднощів.

4. Завершальна (кінцева) фаза.

Під час навчання пацієнта медична сестра повинна:

1) Для встановлення контакту (якщо можна) використовувати дотик, який сильно заспокоює людей під час стресів. Англійці дуже рідко використовують дотик як спосіб спілкування;

2) Зберігати конфіденційність (обов «язкова умова бесіди чи навчання);

3) Мати добрий зоровий контакт.

Використана література.

1. «Лемон ». Всемирная организация здравоохранения. Европей-ское региональное бюро. — Копенгаген, 1997. Глава 3: Коммуникация. Глава II: Основньїе переменьї в сестринском деле.

2. Міжосо «бові аспекти медсестринства. — Громадський коледж ім. Грента Мак Юена, Каліфорнія, вересень, 1996 р.

3. Дж.Мерта. Справочник врача общей практики. — М.: Практика, 1998. — с. 30−32.

4. Развитце сестринства. Серия технических докладов ВООЗ. -Женева, 1997.

5. Медсестринская практика. Серия технических докладов ВООЗ. Доклад комитета зкспертов ВООЗ. — Женева, 1996.

6. Медсестри — лидерьі во главе перемен. Международньш Американский Альянс Здравоохранения, 1997.

7. Аллан Пиз. Язьік телодвижений. Как читать мысли других по их жестам. — Издательство дом Гутенберген, 1997. — 247 с.

8. Іржі Томан. Мистецтво говорити. — К.: 1986. — 223 с.

9. Сикорскій Й. А. Всеобщая психологія с-ь физіогномикой вь иллюстрированном-ь изложеніи. — Киев, 1912 г.