Морфологічні аналіз і синтез задач розвитку стійко-довгочасової пам"яті студентів

Реферат на тему:

Морфологічні аналіз і синтез задач розвитку стійко-довгочасової пам’яті студентів Методи морфологічного аналізу і синтезу знайшли широке застосування під час розв’язування задач пошуку нових науково-технічних рішень, а також у винахідницький практиці [1]. Розроблені та впроваджені в навчальний процес ряду вищих навчальних закладів і технічних університетів алгоритми програмового морфологічного аналізу і синтезу, які призначені для реалізації функціонально-змістовного принципу системного підходу до найбільш актуальних задач у галузі інженерної педагогіки [2,3].

Морфологічний аналіз і синтез є найбільш розповсюдженими методами інженерно-технічної творчості, які базуються на класифікації та систематизації. Морфологічний аналіз полягає в тому, що під час розгляду та вирішення будь-якої проблеми виділяють певну кількість найбільш характерних для неї функціональних або структурних морфологічних ознак, що дозволяють визначити варіанти пошуку цих ознак. Для кожної морфологічної ознаки складають список конкретних варіантів вирішення. Варіанти морфологічних ознак будуються у вигляді морфологічної таблиці або «морфологічної матриці». Термін «морфологічний» пояснюється тим, що варіанти ознак визначаються, як правило, літерами якої-небудь абетки, наприклад, української мови. Перебираючи всілякі сполучення варіантів, можна виявити нові розв’язання, які при простому переборі можуть бути втрачені. Певна річ, що пошук найбільш доцільних варіантів необхідно проводити з застосуванням ЕОМ.

Морфологічна таблиця розвитку стійко-довгочасової пам’яті. У двох перших стовбцях таблиці (див. табл. 1), які розташовані ліворуч, розташовані відповідно індекси ознаки і морфо-логічна ознака методів, що призначені для удосконалення та розвитку стійко-довгочасової пам’яті.

Далі в кожному рядку таблиці наведено дидактичні технології, які призначені для реалізації кожної з морфологічних ознак. Певна річ, що найбільший інтерес представляють технології, які сприятимуть розвитку стійко-довгочасової пам’яті студентів. У деяких випадках морфологічну таблицю можна побудувати у вигляді двомірної матриці-плану, в якій колонка містить показники, які треба поліпшити (оптимізувати). Ті ж самі показники, які не можуть бути погіршені, розташовані у головці таблиці [4]. Така двомірна морфологічна матриця дозволяє зробити параметричну оптимізацію кожного з показників. У клітках двомірної матриці вказані методи або навчальні технології, що вирішують задачі удосконалення та розвитку стійко-довгочасової пам’яті студентів.

Інтерпретація варіантів ознак, які містить табл. 1:

А1 — Професійна орієнтація студентів.

А2 — Навчання студентів вмінню проектувати свою власну діяльність.

А3 — Забезпечення поєднання процесів сприйняття навчальної інформації з розумовою діяльністю.

А4 — Розвиток орієнтованої основи діяльності.

А5 — Зв’язок задач і проблем з майбутньою діяльністю фахівців.

Б1 — Розвиток правої півкулі головного мозку, яка сприяє розвитку стійко-довгочасової пам’яті (підкоркова структура [5]).

Б2 — Навчання евристичним методам творчої діяльності.

Б3 — Навчання системному підходу (системним методам) до розв’язування задач і проблем.

Б4 — Застосування концепції «9Е» (енергетика, екологія, економіка, ергономіка, евристика, електроніка, естетика, етика, етнологія) [3].

Б5 — Ознайомлення з основами психологічної теорії навчання.

В1 — Ознайомлення з теорією масового обслуговування.

В2 — Ознайомлення з методами АРВЗ і ТРВЗ (алгоритми розв’язування винахідницьких задач і теорія розв’язування винахідницьких задач).

В3 — Навчання методам системного аналізу когнітивних карт.

В4 — Ознайомлення з методами параметричної оптимізації.

В5 — Ознайомлення з теорією множин, нечітких множин і графів.

Г1 — Формування творчої особистості майбутнього спеціаліста.

Г2 — Оволодіння концепцією гармонізації відношень за лінією «людина — природа — суспільство» .

Г3 — Навчання розумінню глобальної концепції екологічної освіти.

Г4 — Оволодіння методологією творчого перетворення світу.

Г5 — Виховання моральних цінностей, відродження та розвиток духовного потенціалу студентів.

Д1 — Навчання основам когнітивної педагогіки.

Д2 — Використання мнемотехнічних засобів запам’ятовування інформації.

Д3 — Розробка масивів ключових слів для запам’ятовування інформації.

Д4 — Забезпечення постійної циркуляції інформації між блоками пам’яті (короткочасова — початково-довгочасова — стійко-довгочасова).

Д5 — Навчання формуванню «сенсових рядків» для структурованого запам’ятовування інформації.

Є1 — Постійне тренування та розвиток правої півкулі мозку.

Є2 — Забезпечення найбільш можливої кореляції між послідовними «пакетами» (блоками) навчальної інформації.

Є3 — Застосування пам’яті повторення таким чином, щоб кожен раз відбувалася зміна інтерпретації задачі чи проблеми на базі різних наукових підходів.

Є4 — Використання запам’ятовування інформації у вигляді образів.

Є5 — Навчання методам розробки «сенсових домінант» тексту або зображення.

Ж1 — Навчання принципам моделювання систем і методам оптимального проектування.

Ж2 — Ознайомлення з різними моделями пам’яті (нейронна, біохімічна та інші).

Ж3 — Розвиток творчого уявлення.

Ж4 — Розвиток творчої самостійності.

Ж5 — Розвиток здібності швидкого виконання дій у складних ситуаціях.

З1 — Застосування мультимедіа і гіпермедіа в навчальних технологіях.

З2 — Проведення ігрових практичних занять та ігрового проектування.

З3 — Застосування навчальних тренажерів.

З4 — Використання холодинаміки (біоадекватного навчання).

З5 — Використання можливостей селективного простору в системі «викладач — студент — засоби навчання» для забезпечення ідеального кінцевого результату.

Морфологічний аналіз. Морфологічна таблиця має вигляд прямокутної матриці, яка побудована з п’яти стовбців і восьми рядків. Кожна клітка такої матриці містить інформацію щодо варіанту однієї з морфологічних ознак, тобто методу або технології навчання для удосконалення та розвитку стійко-довгочасової пам’яті студентів. Загальна кількість варіантів, що містить матриця, дорівнює добутку елементів (кліток) у кожному рядку, тобто 58 = 390 625.

Морфологічна таблиця (матриця) вивчається, проводиться оцінка варіантів і вибираються найкращі з них. Розглянемо деякі перспективні, на наш погляд, варіанти, наприклад, А3 — Б1 — В3 — Г5 — Д4 — Є4 — Ж5 — З5. Цей варіант сприяє розвитку стійко-довгочасової пам’яті за рахунок поєднання процесів сприйняття навчальної інформації з розумовою діяльністюрозвитку правої півкулі головного мозку (особливо її підкоркової структури) — володіння методами АРВЗ і ТРВЗвихованню моральних цінностей та відродженню і розвитку духовного потенціалузабезпечення при викладанні навчального матеріалу постійної циркуляції інформації між блоками пам’ятівикористання засобу запам’ятовування інформації у вигляді образіврозвитку здібності швидкого виконання дій у складних ситуаціяхвикористання можливостей селективного простору для забезпечення ідеального кінцевого результату. Можна також виділити варіанти А5 — Б2 — В5 — Г4 — Д1 — Є2 — Ж3 — З4- А4 — Б3 — В3 — Г2 — Д3 — Є1 — Ж1 — З1.

Алгоритм морфологічного аналізу можна реалізувати шляхом побудови дерева цілей, де генеральною ціллю є удосконалення та розвиток стійко-довгочасової пам’яті (рівень 0), цілями першого рангу — індекси ознаки, а підцілями — варіанти ознак (рис.1).

Рис. 1. Дерево цілей удосконалення та розвитку стійко-довгочасової пам’яті.

Структуру дерева можна доповнювати підцілями нових рівнів (другого і третього рангів), тобто забезпечувати більшу кількість нових варіантів морфологічного аналізу. Для цього доцільно будувати цілі та підцілі дерева на підставі спеціально розроблених ключових слів [1,2]. Елементи дерева зручно називати модулями, наприклад, навчально-методичними модулями дисциплін або частинами технологій навчання.

Морфологічний синтез дерева цілей. Найбільш доцільно морфологічний аналіз проблеми проводити на базі ЕОМ. У зв’язку з цим морфологічний синтез також є програмовим. При проведенні морфологічного синтезу викладач має змогу програмового планування окремих фрагментів навчального заняття з тим, щоб цілеспрямовано використати всі методи і технології, які найбільш ефективно впливають на процес довгочасового запам’ятовування навчальної інформації. Синтез нового дерева проводиться на підставі результатів, які одержані шляхом програмового морфологічного аналізу.

У рис. 2 зображено алгоритм програмового морфологічного синтезу проблеми, якою може бути розвиток стійко-довгочасової пам’яті. Етапи 2, 3 алгоритму визначають ключові слова і необхідну кількість навчально-методичних модулів дерева цілей, яке синтезується. Ключові слова або масив ключових слів дозволяє викладачу зосередитися на окремих фрагментах навчального заняття, наприклад, забезпечити необхідну циркуляцію інформації між блоками пам’яті, або реалізувати повторення навчального матеріалу, але кожного разу з нових позицій та галузей науки і техніки.

Рис. 2. Алгоритм програмового синтезу проблеми.

Таким чином, розглянуто застосування методів морфологічних аналізу і синтезу для вирішення проблеми удосконалення та розвитку стійко-довгочасової пам’яті студентів.

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку можуть бути морфологічні аналіз і синтез когнітивних карт психологічної теорії навчання та системний аналіз їх концептів або підсистем.

Література.

1. Маригодов В. К., Слободянюк А. А. Основы научных исследований: Инженерная педагогика. — Севастополь: Изд-во СевГТУ, 1999. — 240 с.

2. Козлакова Г. А., Маригодов В. К., Слободянюк А. А. Высшее техническое образование: педагогический, дидактический и психолого-социологический аспекты / Под ред. А.А. Слобо-дянюка. — Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2001. — 268 с.

3. Маригодов В. К., Моторная С. Е. Педагогика и психология: аспекты активизации творчества и готовности к профессиональной деятельности: Учеб. пособие для техн. вузов. — Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2004. — 170 с.

4. Наумов Ю. В., Маригодов В. К. Морфологічний аналіз задач удосконалення та розвитку стійко-довгострокової пам’яті курсантів // Зб. наук. праць «Військова освіта». — 2001. — № 9. — С. 21−25.

5. Рудик Г. А., Сартаков А. Н. Технологизация педагогического процесса. — Верхняя Пышма: Изд-во Научно-метод. центра Технического лицея «Уралмашевец», 1994. — 27с.