Електричні харчоварильні котли, електричні жаровні

Реферат на тему:

Електричні харчоварильні котли, електричні жаровні.

Електричні харчоварильні котли На підприємствах громадського харчування для приготування перших, других, третіх страв та соусів застосовують харчоварильні електричні котли. За способом нагрівання їх ділять на котли з безпосереднім нагрівом та непрямим. За конструкцією — на стаціонарні та перекидні.

Стаціонарні харчоварильні котли з непрямим нагрівом На сьогоднішній час випускаються котли з герметичними кришками типу КПЕ-100, КПЕ-160, КПЕ-250. З негерметичними кришками типу КПЕ-100НГ, КПЕ-160НГ, КПЕ-250НГ. Відрізняються вони вмістом, потужністю та габаритами.

Котел харчоварильний електричний КПЕ-160. Котел встановлюється на постаменті. Складається з варильного котла, що виготовлений з нержавіючої сталі, та зовнішнього котла. Простір між ними створює пароводяну сорочку. Зовнішній котел покритий теплоізоляцією та облицьований стальними листами, пофарбованими білою емаллю. До дна приварена прямокутна стальна коробкапарогенератор, де на спеціальному щиті змонтовані шість тенів та два електроди «сухого ходу », які автоматично відключають тени від електромережі при відсутності води в парогенераторі. Кип «ячену воду заливають у парогенератор через наповнювальну лійку до рівня контрольного крана.

Котел закривають відкидною двостінною кришкою, яка врівноважена пружинною противагою, що дає можливість фіксувати її в будь-якому положенні. Для щільного прилягання до варильного котла кришка обладнана прокладкою з термостійкої харчової гуми та відкидними. болтами. В центрі кришки встановлений клапан-турбінка з відображувачем та паровідвідною трубкою, яка запобігає утворенню в котлі тиску вище 0,0025 МПа. Пара, яка створюється при варінні продуктів, проходить через клапан-турбінку до паровідвідної трубки й виводиться в каналізацію. Клапан-турбінка при цьому обертається.

В нижній частині варильний котел має зливний кран, призначений для зливання рідин (молока, бульйону), а також води після промивання котла. Для захисту зливного крана від забруднення всередині котла встановлюють сітку з нержавіючої сталі.

Котел обладнаний трубопроводами холодного та гарячого водозабезпечення, які розташовані під облицюванням котла. Зовні під котлом встановлена змішувальна трубка з поворотним патрубком, яка при закриванні котла автоматично відводиться в сторону. Водозапірні вентилі розташовані на постаменті.

Залита в парогенератор кип «ячена вода нагрівається тенами до кипіння й частково перетворюється на насичену пару, яка заповнює весь простір пароводяної сорочки, і, доторкаючись до стінок варильного котла, конденсується, виділяючи при цьому велику кількість тепла, за рахунок чого відбувається нагрівання продуктів у варильному котлі. Конденсат стікає в парогенератор й знову перетворюється на пару.

Оскільки в пароводяній сорочці утворюється підвищений тиск, кожний котел має запобіжну й регулюючу апаратуру.

В якості запобіжної апаратури котел обладнаний подвійним запобіжним клапаном, розташованим на арматурному стояку і сполученим з пароводяною сорочкою. Подвійний пароводяний запобіжний клапан — це циліндричний корпус, в якому розміщені два клапани: паровий та вакуумний. Паровий клапан служить для випускання пари з пароводяної сорочки, якщо робочий тиск перевищує 0,05 МПа. Паровий клапан відрегульований на заваді та запломбований. Вакуумний клапан відкривається під тиском зовнішнього котла, коли після вимкнення котла в пароводяній сорочці внаслідок конденсації пари утворюється понижений тиск. Через клапан, що відкрився, в пароводяну сорочку поступає повітря й тиск вирівнюється. В сучасних конструкціях котлів подвійний запобіжний клапан суміщений з повітряним клапаном, що дає можливість вручну випускати повітря з пароводяної сорочки в початковий період нагрівання. Для того, щоб під час роботи паровий клапан не прикипав, до сідла встановлюють важіль підривання.

До регулювальної апаратури відноситься контрольно-вимірювальний прилад — електроконтактний манометр ЕКМ, встановлений на арматурному стояку. Прилад вимірює тиск пари в пароводяній сорочці та здійснює регулювання нагріву. ЕКМ має одну рухому манометричну стрілку, яка показує тиск пари в сорочці, та дві нерухомі. Міняючи за допомогою ключа положення стрілок нерухомих контактів, задають нижній та верхній рівні тиску в пароводяній сорочці. Всі три стрілки підключені до електросхеми автоматики котла.

Котел має два режими роботи. При першому режимі він вмикається на повну потужність. Внаслідок підвищення тиску в пароводяній сорочці котла манометрична стрілка підходить до верхнього нерухомого контакту. При цьому відбувається замикання електросхеми автоматики та відключення п «ятьох тенів. Варіння відбувається при роботі одного тена, тобто на 1/6 потужності котла. Тиск у пароводяній сорочці трохи падає, а варіння здійснюється в режимі «тихого кипіння » .

В процесі варіння неодноразово відкривають кришку котла (знімають піну, жир, добавляють пасеровані овочі, спеції), що визиває його охолодження та зниження тиску в пароводяній сорочці нижче заданої межі. Тому, як тільки манометрична стрілка доторкнеться до контакту нижньої межі, відбувається вмикання ще п «ятьох тенів, і котел знову починає працювати на повну потужність.

При другому режимі котел працює на повній потужності до моменту закипання, а потім повністю відключається. Досмажування продуктів здійснюється за рахунок акумульованого тепла без витрат електроенергії.

Автоматика керування тепловим режимом котла та автоматика захисту тенів від «сухого ходу «змонтовані на станції керування, які встановлюють поруч з котлом в зручному для обслуговування місці. На зовнішній стінці станції керування розташовані чотири сигнальні лампи, кнопки керування й перемикач ПК. Крім цього, кнопки керування є і на арматурній станції котла.

Для вмикання котла слід натиснути на кнопку «Пуск », при цьому загораються сигнальні лампи Л1, Л2, Л3. Як тільки котел перейде на 1/6 потужності, відключається лампа Л3. ЛампаЛ1 горить при подачі напруги до котла та при нормальному рівні води в парогенераторі. Лампа Л2 сигналізує про роботу одного тена, лампа Л3 — про підключення до мережі п «яти тенів. При загоранні лампи Л4 решта ламп відключається. Лампа Л4 сигналізує про відключення елекронагрівачів котла через недостатню кількість води в парогенераторі.

Режим роботи котла встановлюють за допомогою перемикача ПК перед включенням котла: положення «І «відповідає режиму розігріву котла, положення «ІІ «- автоматичній роботі.

Електричні перекидні харчоварильні котли На підприємствах громадського харчування використовують перекидні харчоварильні котли КПЕ-40, КПЕ-60, які аналогічні за конструкцією, але відрізняються місткістю котлів та габаритами.

Котел харчоварильний електричний КПЕ-60. Котел встановлений на чавунній вилкоподібній станині за допомогою двох цапф, які закріплені на зовнішній стороні корпуса котла. Вилкоподібна станина має закріплені підшипники, за допомогою яких здійснюється обертання цапф (перекидання котла). Перекидання відбувається при обертанні маховика поворотного механізму, встановленого на правій стійці вилкоподібної станини і сполученого з цапфою шляхом шпонки. Поворотний механізм має черв «ячну передачу.

Котел складається з варильного котла, виготовленого з нержавіючої сталі, й зовнішнього корпуса. Зовнішній корпус покритий теплоізоляцією та облицьований листовою сталлю. Замкнутий простір між варильним котлом й зовнішнім корпусом створює пароводяну сорочку, на знімальному дні якої змонтовані три тени й встановлені електроди захисту тенів від «сухого ходу » .

Варильний котел закривається легкознімальною кришкою, яка має в центрі ручку, а з внутрішньої сторони — гачок, за допомогою якого кришку вішають на кронштейн. Кронштейн закріплений на водопроводі, підведеному до котла. Водопровід закінчується поворотною трубкою й має водозапірний вентиль.

Через парову цапфу проходить трубка, яка з «єднує арматуру стояка з пароводяною сорочкою. На арматурному стояку встановлені: електроконтактний манометр, подвійний запобіжний клапан та наповнювальна лійка. В нижній частині корпуса котла є кран рівня. Поруч з котлом встановлена станція керування. Передбачене також автоматичне відключення тенів від електромережі при перекиданні котла. Далі побудова та принцип дії котла аналогічні побудові та принципу дії котла КПЕ-160.

Котли харчоварильні електричні секційні модульні.

На підприємствах громадського харчування широке застосування одержали котли харчоварильні секційні модульні електричні КПЕСМ-60 та КПЕСМ-60М, які аналогічні за конструкцією, габаритами та потужністю.

Котел КПЕСМ-60М складається з варильного котла, виготовленого з нержавіючої сталі, та кожуха. Замкнутий простір між ними створює пароводяну сорочку, в нижній частині якої змонтовані три тени й електрод захисту від «сухого ходу ». Котел поміщений у прямокутний корпус і встановлений на двох тумбах. Тумби розташовані на звареній рамі, яка має регульовані за висотою ніжки. З боків тумби облицьовані листовою сталлю, а зверху — нержавіючою сталлю. В тумбах змонтовані чавунні кронштейни підшипників ковзання, на які опирається своїми цапфами котел. В лівій тумбі встановлена станція керування з електроапаратурою. На лицьову сторону тумби виведені сигнальні лампи «Сильно «(зелена), «Слабко «(жовта), лампочка «Немає води », кнопки «Пуск », «Стоп «й перемикач для встановлення режиму роботи. Котел має два режими роботи. В правій тумбі знаходиться механізм перекидання котла, маховик якого виведений на передню панель тумби.

Варильний котел закривається кришкою, яка має фіксуючий пристрій. Пароводяна сорочка сполучена патрубком із арматурним стояком, на якому розташований електроконтактний манометр, запобіжний клапан й наповнювальна лійка.

Над котлом встановлений місцевий вентиляційний відсмоктувач, який кріпиться на рамі котла і сполучений з загальною системою вентиляції. Котел входить до складу технологічної лінії модульного обладнання.

Правила експлуатації харчоварильних котлів Перед початком роботи оглядають котел та перевіряють його готовність до роботи. При необхідності в пароводяну сорочку через наповнювальну лійку добавляють кип «ячену воду до тих пір, поки вона не виливатиметься через відкритий кран рівня.

Під час першого пуску котла в його сорочку заливають 7−8 л кип «яченої води, яка попередньо повинна бути відстояна в якій-небудь посудині протягом 24 годин.

На електроконтактному манометрі встановлюють границі нижнього та верхнього тиску. Як правило, стрілку електроконтактного манометра, яка відповідає нижній межі тиску, встановлюють на величину 0,005, а стрілку верхньої межі, яка відповідає верхній межі тиску — на величину 0,035 МПа.

Наладжують манометр таким чином: у гніздо, яке розташоване в центрі манометра, вставляють спеціальний ключ і, повернувши його від себе, встановлюють стрілки в необхідне положення.

Після включення котла до електромережі рукоятку пакетного перемикача режимів роботи котла встановлюють у положення «І «або «II » .

Положення «І «- для варіння супів. Після розігрівання котла до величини верхньої межі тиску відбувається автоматичне відключення значної частини його електричної потужності і лише 1/6 частина її забезпечує режим «тихого ходу », внаслідок чого страва буде доведена до готовності.

Положення «II «- для варіння крупів, овочів, макаронів. У цьому випадку після розгорання котла відбувається повне відключення його від електромережі і продукти доварюються за рахунок тепла, акумульованого котлом.

Після заповнення котла продуктами та водою його накривають кришкою і натискають кнопку «Пуск ». Одночасно загорається сигнальна лампа «Сильно ». Для продувки пароводяної сорочки котла кран його наповнювальної лійки залишають відкритим. Після того, як з лійки з «явиться щільна струмина пари, кран її закривають. Така продувка прискорює розігрівання котла при мінімальних витратах електроенергії.

Після відключення 5/6 електричної потужності котла лампа «Сильно «погасне і загориться лампа «Слабко » .

Під час роботи контролюють роботу електроконтактного манометра та запобіжного клапана.

Після закінчення варіння натискають на кнопку «Стоп », обережно відкривають кришку та виймають вміст котла.

Після розвантаження котла його промивають гарячою водою з додаванням соди.

Автоматичний захист тенів від «сухого ходу «відключає тени котла при недостатньому рівні води в парогенераторі та пароводяній сорочці, а також усуває можливість ввімкнення котла, якщо перед роботою в сорочку не залита вода. В обох випадках на передній панелі котла загорається сигнальна лампа «Немає води » .

Електричні сковорідки Електросковорідки призначені для смаження продуктів основним способом, а також для пасерування, припускання й тушения безпосередньо на жаровочній поверхні. Виготовляють сковорідки з безпосереднім та непрямим обігрівом. Сковорідки з безпосереднім обігрівом відрізняються одна від другої формою та розмірами жаровочної поверхні, а також зовнішнім оформленням та потужністю.

Електрична сковорода СНЕ-0,2 має безпосередній нагрів. Виготовлена сковорода у вигляді чавунної чаші круглої форми з товщиною стінок і дна відповідно 6 та 7 мм, поміщеної в корпус, виготовлений з нержавіючої сталі. Між стінками чаші й корпусом проложена теплоізоляція. Корпус сковорідки встановлений за допомогою двох полих цапф на вилкоподібній станині. Під дном чавунної чаші в жолобах уложені електричні спіралі, поміщені у фарфорові буси.

Електронагрівач знизу захищений шаром азбесту та закритий знімальним металевим дном. Поворотний механізм призначений для зливання рідини із завантажувальної чаші. Складається він з черв «ячної передачі та маховика. Крім цього, механізм повороту може притримувати сковорідку в будь-якому похилому положенні.

В нижній частині вилкоподібної станини знаходиться клемна дошка, яка під «єднана до електромережі. Через лівий пустотілий стояк станини проводи підводяться до пакетного перемикача, а від нього через пустотілу цапфу — до нагрівального елемента. Пакетний вимикач регулює потужність електросковорідки в співвідношенні 4:2:1. При максимальній потужності температура жаровочної поверхні сковорідки досягає 350 °C, при мінімальній — 180−200 °С.

Основний недолік сковорідки — нерівномірне нагрівання окремих ділянок її жаровочної поверхні. Різниця температур досягає 120 °C.

Зверху електросковорідка закривається знімальною кришкою. Продуктивність сковорідки при смаженні котлет — до 200 шт./год.

Електрична сковорідка СНЕ-0,5 відрізняється від сковорідки СНЕ-0,2 тим, що має завантажувальну чашу прямокутної форми з перекидною кришкою, закріпленою на шарнірах, які дають можливість притримувати її в будь-якому положенні. Електросковорідка закріплена на двох пустотілих цапфах (тумбах). На правій тумбі встановлений поворотний механізм, за допомогою якого її можна встановити в горизонтальному або похилому положенні. На лівій тумбі змонтовані три пакетні перемикачі, що дає можливість перемикати електросковорідку на чотири ступеня нагрівання у співвідношенні 4:3:2:1. Під чашою в спеціальних жалобах розташовані вісім нагрівальних елементів.

Сковорідка електрична із непрямим обігрівом представляє собою чавунну прямокутну чашу, яка вмонтована в чашу великого розміру, виготовлену з тонколистової сталі. Замкнутий простір, який створюється між чашами, називається масляною сорочкою. Тут розміщені шість тенів, датчик терморегулятора й поплавковий вимикач.

Сорочка заповнюється мінеральним маслом через отвір, який знаходиться на бортовій поверхні сковорідки. Отвір закривається пробкою із щупом, який служить для визначення кількості мінерального масла. Для виходу із сорочки повітря та пари масла передбачена трубка з масловідстійником, для зливання мінерального масла — зливна трубка з пробкою. Сковорідка облицьована алюмінієвими анодованими листами й забезпечена теплоізоляцією, поворотним механізмом, кришкою, пультом керування.

Сковорідки електричні секційні модульні.

На підприємствах громадського харчування використовують сковорідки електричні секційні модульні типів СЕСМ-0,5 (з площею поду 0,5 м2) та СЕСМ-0,2 (з площею поду 0,2 м2). Призначені вони для смаження продуктів основним способом та у фритюрі, тушкування м «ясних, рибних, овочевих виробів та пасерування овочів.

Електросковорідка типу СЕСМ-0,5 складається з рами, двох тумб, завантажувальної чаші, кришки, механізму перекидання чаші, електропанелі.

Основою сковорідки служить зварена рама, розміщена на чотирьох регульованих за висотою ніжках. На рамі розташовані дві тумби — безкаркасні конструкції, які складаються із облицювальних панелей. Усередині тумб змонтовані чавунні кронштейни з підшипниками, в яких встановлені цапфи чаші сковорідки.

Завантажувальна чаша має прямокутну форму і виготовлена із сірого чавуну.

Під дном чаші, у спеціальних канавках, розташовані чотири електроспіралі, ізольовані від чаші фарфоровими бусами. Зверху чаша закривається відкидною кришкою. У правій тумбі розміщений механізм перекидання чаші, який складається з черв «ячної пари й маховика з рукояткою. Цей механізм дозволяє перекидати чашу на 180°. У лівій тумбі розміщена панель з електрообладнаннямдвома магнітними пускачами, двома сигнальними лампами, двома кнопками керування та терморегулятором.

Терморегулятор призначений для автоматичного підтримання заданої температури на поді сковорідки. Кнопки «Пуск «і «Стоп «служать для ввімкнення та вимкнення сковороди. Сигнальні лампи забезпечені надписами «Включено », «Нагрів » .

До сковорідки можна прикріпляти болтами місцевий вентиляційний відсмоктувач. На лівій стороні рами сковорідки є табличка «Земля «з болтом заземлення.

Електросковорідка СЕСМ-0,2 відрізняється від сковорідка СЕСМ-0,5 площею жаровочної поверхні та потужністю.

Правила експлуатації електросковорідок При монтажі електросковорідок забезпечують їх горизонтальність шляхом регулювання чотирьох ніжок рами. Місцевий вентиляційний відсмоктувач з «єднують із загальною системою вентиляції.

Перед початком роботи перевіряють санітарний стан чаші сковорідки, стан механізму перекидання чаші й механізму компенсації ваги кришки. Потім у чашу кладуть необхідну кількість жиру. Лімб терморегулятора встановлюють на відповідну температуру, натискають чорну кнопку «Пуск », при цьому повинні засвітитись сигнальні лампи «Включено «й «Нагрів » .

Після досягнення на поді сковорідки необхідної температури, ¾ потужності відключаються і лампа «Нагрів «гасне (до максимальної температури 350 °C сковорідка розігрівається за 45 хв.).

Коли це здійснюється, в розігріту чашу завантажують продукт.

Після закінчення теплової обробки натисканням червоної кнопки «Стоп «вимикають сковорідку, при цьому повинні погаснути обидві сигнальні лампи. Для розвантаження сковорідки її перекидають шляхом обертання маховика механізму перекидання. Під час розвантаження робітник повинен знаходитись збоку від сковорідки.

Забороняється перекидати чашу сковорідки, попередньо не відключивши від електромережі. Після закінчення роботи чашу зачищають від залишків продуктів ножем або скребком, промивають гарячою водою, протирають м «якою тканиною.

Електричні жаровні.

Обертальна електрична жаровня безперервної дії ЖВЕ-720.

Жаровня призначена для випікання млинців-напівфабрикатів прямокутної форми. Жаровня представляє собою обертальний барабан, встановлений за допомогою цапф на кронштейнах. Кронштейни закріплені на двоярусному столі, який складається з металевої рами, облицьованої листовою сталлю та покритої емаллю. Поруч із жаровочним барабаном розміщений водоохолоджувальний похилий лоток з фіксатором, а над ним — бачок для рідкого тіста. В нижньому ярусі стола змонтований електропривід із системою передач, від якої одержують рух обертальний барабан та рух обернено-поступальний ніж-відсікач. Від поверхні барабана тісто відділяється скребковим самозагострювальним ножем.

Усередині пустотілого жаровочного барабана розташовані кварцеві інфрачервоні випромінювачі. Температура жаровочної поверхні барабана підтримується автоматично за допомогою термоелектричного термометра та мілівольтметра.

Правила експлуатації ЖВЕ-720.

Перед початком роботи впевнюються, що пробковий кран бачка закритий й заливають в бачок підготовлене тісто. Відкривають вентиль подачі води до приймального лотка, щоб тісто не припікалось до його кромки. Приймальний лоток закріплюють пружинним фіксатором. Під кромкою лотка встановлюють коритоподібний піддон (збірник тіста). Потім змащують харчовим жиром скребковий та відрізний ніж-відсікач, кромку похилого лотка, а поверхню жаровочного барабана — рослинним маслом.

Встановивши стрілку мілівольтметра на максимальну температуру, вмикають апарат. Тривалість розігрівання 20 хв. Потім відкривають кран подачі тіста й регулюють його так, щоб тісто поступало до барабана безперервно, не переповнюючи лотка. З поверхні обертальної жаровні стрічка знімається скребковим ножем, який щільно прилягає до барабана, і опускається через приймальну щілину до нижнього ярусу стола. За допомогою відсікача й нерухомого ножа стрічка нарізається на порції й укладається на приймальний лоток.

Під час роботи слідкують за рівномірним подаванням тіста та за кольором поверхні млинців. При занадто темному кольорі обжарювальної поверхні стрілку мілівольтметра переводять на нижчу температуру, при блідому кольорі - на вищу. Спостерігають також за чистотою скребкового та відрізного ножів. Якщо тісто припікається до жаровні або прилипає до ножів, припиняють його подачу і, дочекавшись, коли кінець стрічки зійде з барабана, відмикають електродвигун від електромережі. Швидко зачищують від тіста та, змастивши робочі частини машини харчовим жиром, знову приступають до смаження млинців.

Категорично забороняється зачищати робочі органи машини від тіста, що прилипло, при ввімкненому електродвигуні.

Після закінчення роботи відмикають жаровню від електромережі й припиняють подачу води. Бачок з-під тіста знімають та ретельно промивають гарячою водою. Похилий лоток після промивання насухо протирають. Коритоподібний піддон звільняють від води та тіста, яке потрапило з похилого лотка. Відсікач та ножі протирають сухою тканиною.

Направляючу рейку механізму відсікача щотижня змащують солідолом, для чого ковпачки маслянок повертають на ½ оберта.

Корпус жаровні повинен бути заземлений.

Піч конвеєрна жаровочна ПКЖ Піч складається із зварної рами, жаровочної камери, транспортера з приводом, столів завантаження та розвантаження, вентиляційного коробу й щита з електроапаратурою.

На зварену раму, яка служить основою, встановлюють жаровочну камеру, зібрану з панелей. Камера має завантажувальне та розвантажувальне вікна. Всередині камери розташований транспортер, який приводиться в дію електродвигуном.

Смаження продуктів відбувається за допомогою трубчастих кварцевих електронагрівачів із хромоалюмінієвими спіралями, які випромінюють інфрачервоні промені. Нагрівальні елементи зі брані у вигляді блоків й розташовані в нижній та верхній частинах робочої галузі транспортера. В жаровочній камері встановлено 13 блоків.

Вентиляційний короб сполучений з примусовою витяжною вентиляцією. В ній розміщений фільтр, який затримує краплі жиру й усуває його з жаровочної камери разом з вологим повітрям.

Піч обладнана такою електроапаратурою: автоматичними вимикачами електродвигуна, електронагрівача, вольтметром, терморегулятором ТР-4К, реле часу, сигнальними лампами, перемикачем режиму роботи й сталевими листами. Працює піч у двох режимах: «Автоматичний «та «Прогін » .

Правила експлуатації ПКЖ Перед початком роботи перевіряють санітарно-технічний стан печі, а потім підключають її до електромережі. М «ясні напівфабрикати заздалегідь викладають на змащені жиром листи й підвозять до печі на стелажах.

Перші два листи встановлюють на транспортер. Перемикач режиму роботи встановлюють в положення «Автомат », задають поворотом рукоятки реле часу необхідний час обробки продуктів, відкривають шибер, вмикають вентилятор та натискають кнопку «Пуск ». При цьому загораються сигнальні лампи й вмикається перша група блоків електронагрівачів (наступні групи блоків включатимуться послідовно на 3−4 хвилини до тих пір, поки до них присунеться лист із продуктами). Вмикаються блоки нагрівачів автоматично терморегулятором ТР-4К.

Через 3−4 хвилини після натискання на кнопку «Пуск «приводиться в рух транспортер, який просувається на два листи й зупиняється. Під час зупинки завантажує ще два листи й процес повторюється. Встановлюють та знімають листи тільки після зупинки транспортера.

Тривалість зупинок задають, враховуючи вимоги теплового режиму страв, які необхідно приготувати. Наприклад, для смаження котлет необхідно 7−10 хв., для рублених біфштексів, ромштексів -10−12 хв. При цьому слідкують за показаннями вольтметра. Якщо він показує 210 замість 220 В, тривалість смаження збільшити на одну хвилину.

Після завантаження останнього листа жаровочну піч відмикають, натискаючи на кнопку «Стоп ». Блоки нагрівачів будуть відмикатись послідовно через кожні 3−4 хв., починаючи з розвантажувального лотка, автоматично, а конвеєр — тільки тоді, коли останній лист вийде з розвантажувального вікна.

Один раз на тиждень виймають фільтр або жирозбірник вентиляційного короба, зачищають їх та кип «ятять у содовому розчині. Виймають також блоки нагрівачів із захисними сітками та відображувачами й промивають у содовому розчині. Чищення та промивання виконують тільки після вимкнення печі з електромережі.