Карпатський державний заповідник

Загальна площа 12 й 2 га заснований на базі чотирьох лісництв: Говерлянського (3927 га) і Чорногорського (1911 га) Івано-Франківської області та Богданського (905 га), Говерлянського (1195 га) і Угольського (4734 га) Закарпатської області. Підпорядкований Міністерству лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості УРСР. Заповідник створено у 1968 р. Із метою збереження типових природних комплексів високогірного ландшафту Карпат та охороні й відновлення в них цінних, рідких і зникаючих видів рослин і тварин.

На території заповідника знаходяться найвищі в Карпатах вершини гір Говерли (2056 м), Петроса (2028 м), Попа Івана (2016 м) та ін. Всі ці гори входять до системи хребта Чорногора, який вважається одним з красивіших в радянських Карпатах. Саме тут добре виявлено субальпійську і навіть альпійську смуги рослинності. Перша представлена в основному заростями гірської с осіни (жерепа), що чергуються й барвистими гірськими луками (полонинами), кам’яними розсипами та стрімкими потоками.

На полонинах і в альпійській смузі зростає чимало реліктових і ендемічних рослин, що являють великий науковий інтерес і мають неабияке естетичне значення. Яскраві плями утворюють, зокрема, різні види тирлича, зарості рододендрона східнокарпатського та ін. Цікаві також реліктові види первоцвіту, ендемічний аконіт чорногорський) ломикамінь карпатський, дзвоники карпатські, волошка карпатська та багато (більше ЗО) інших ендемів і реліктів. Нижче субальпійської смуги схили гір хребта Чорногори (вкриті в основному ялиновими лісами, до яких подекуди ніколи не торкалась сокира.

Ці високопродуктивні праліси являють великий науковий і господарський інтерес як еталони первісної природи Карпат. Не менше наукове значення мають такі релікти деревної флори, як сосна кедрова європейська і тис ягідний, що зрідка зустрічаються в цих місцях. Букові ліси, ростуть туг переважно на південних експозиціях у вигляді чистих бучин або з незначною домішкою явора, ялиці та. ял шви. Проте ці ліси займають на Чорногорі незначні площі.

Найбільш поширені високопродуктивні букові дерево стани в урочищах Велика і Мала Уголька в Закарпатті. Особливо пишно зростають букові ліси у мальовничій улоговині і на схилах гори Менчул (1487 ж над рівнем моря). В цих лісах також росте ряд трав’янистих реліктів, зокрема рідкісна для Карпат папороть —листовик сколопендровий, також тис ягідний та ялівець козацький — третинні релікти Карпат. Дуже своєрідна ендемічна флора вапнякових скель і відслонень урочища Угольки. Зокрема, малопоширеними кальцієфільними видами, що заслуговують уваги і охорони, є в’язіль широколистий, вероніка зубчаста, осока низька, перлівка трансильванська та ін.

Цікавий і різноманітний також тваринний світ Карпатського заповідника. Місцями тут зберігся ще (бурий ведмідь; подекуди зустрічаються вовки, лисиці, з інших хижаків — рись, дикий кіт, з хутрових звірів — карпатська білка, лісова і кам’яна куниця, норка, горностай, з парнокопитних — карпатський олень, козуля європейська, дика свиня. Цінними мисливськими птахами є глухарі, тетеруки, рябчики, .а з хижих птахів яструб-тетерев'ятник, шуліка, беркут; в лісах трапляється що безліч інших птахів. В холодних гірських річках водиться форель — дуже цінна і смачна риба, яку тут місцями розводять.