Висновки та пропозиції

За умов ринкового ведення господарської діяльності на кожному підприємстві бізнесу, зокрема і на ВАТ «ДМКД» облік праці та заробітної плати по праву займає одне з центральних місць у всій системі ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, організації, установі чи іншому незалежно від форми власності, роду виробничої діяльності, місцезнаходження або інше. Поняття терміну «заробітна плата» в умовах сьогодення набуло певної особливої категорії, що суміщає і охоплює всі види оплати праці.

Значні зміни, викликані безпосередніми змінами в економічній і політичній сферах нашої держави мають великий вплив та можуть створити серйозні загрози для кожного члена нашого суспільства, зокрема в забезпеченні стабільності життя його самого та його родини. Саме це посилило значення розмірів та рівня оплати праці, оскільки одним з стабільних джерел доходів є заробітна плата.

Виходячи з цього облік заробітної плати, аналіз її динаміки, а також факторів, що мають вплив на її реальну зміну є важливим елементом в системі економічних показників кожного підприємства та вимагають підвищення продуктивності праці, як основної умови підвищення її стимулювання.

Правильний її облік, розподіл за сферами виробництва, а також своєчасний аналіз дають можливість виявити нові резерви в підвищенні оплати кожного працюючого, відповідно до вимог нормативних документів, що регламентують оплату праці і виконати вимоги основного документу, що забезпечує всіх громадян України, тобто Конституції України.

На підприємствах з умов сьогодення використовуються різні форми заробітної плати. Але виникає необхідність повсякчасно приділять значну увагу питанню оплати праці, знаходити нові джерела на збільшення фонду оплати праці. Вишукувати та створювати резерви для збільшення додаткової оплати у вигляді премій, різного роду заохочень, що в свою чергу підвищує заінтересованість працівників до кінцевого результату своєї роботи, а отже і підвищення та поліпшення фінансового стану ведення господарської діяльності на підприємстві в цілому.

Державна політика у сфері оплати праці повинна бути спрямована на здійснення таких кроків:

• — удосконалити законодавство про оплату праці, вжити заходів для посилення контролю за додержанням законодавства про оплату праці, своєчасністю виплати заробітної плати;
• — реформувати систему оплати праці, спрямовану на істотне підвищення заробітної плати та докорінну зміну структури витрат виробництва;
• — підвищити ефективність діяльності органів виконавчої влади з реалізації законодавчо визначених повноважень щодо встановлення умов і розмірів оплати праці;
• — змінити систему оподаткування доходів громадян через підвищення рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян та забезпечити його державне регулювання;
• — підвищити вартість (ціну) робочої сили на основі збільшення у виробничих витратах питомої ваги витрат на оплату праці;
• — підвищити розмір мінімальної заробітної плати, відновити роль мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії;
• — посилити залежність оплати праці від кінцевих результатів виробництва, професійного та кваліфікаційного рівня працюючих;
• — удосконалити механізм договірного регулювання соціально-трудових відносин шляхом поліпшення і конкретизації змісту угод і договорів, що укладаються на державному, галузевому, регіональному і виробничому рівнях;
• — удосконалити оплату праці працівників бюджетної сфери, розробити механізм регулювання міжгалузевих, міжпрофесійних (міжпосадових) співвідношень заробітної плати працівників бюджетної сфери на єдиній основі;
• — реалізація комплексу правових, організаційно-економічних заходів, спрямованих на легалізацію тіньових доходів.