Комп'ютерні мережі

1. Обчислювальні і локальні мережі та системи.

Роздивимся особливий клас методів та засобів, котрі можна використовувати для про «єднання обчислювальних машин та зв «язаних із ними пристроїв. Обчислювальні машини можуть бути самих різних типів, починая від мікропроцесорів, вбудованих, наприклад, у друкуючий пристрій, до супер-ЕОМ. Сукупність цих методів та засобів називається локальними обчислювальними мережами (ЛОМ).

Їх відрізняє від інших обчислювальних мереж ті, що смердоті завжди розміщуються на обмеженій територї та звичайно мають із «єднуючий кабель довжиною до декількох кілометрів даних.

Хоч найбільш важливою областю примінення локальних мереж у дійсний годину являється передача цифрових даних, деякі методи можуть бути розповсюджені передати мовної, текстової та відеоінформації, що, наприклад, дозволяє про «єднати різні форми учрежденського зв «язку у рамках однієї мережі. Локальні мережі почали використовуватися із середини 70-х років. У результаті зниження цін на електронні компоненти й розширення можливостей термінальних пристроїв, котрі використовуються в обчислювальних системах, кількість різноманітного обчислювального обладнання, який встановлений у заставах, школах, універсітетах, на заводах та т.д., збільшилось. Засоби обчислювальної техніки стали более значними завдяки можливості взаїмодії цих засобів один із одним, доступу до спеціальних служб та пристроїв, одночасного розділення обчислювальних ресурсів. Так, користувачі відносно дешевих «інтелектуальних «пристроїв, котрі зроблені на мікропроцесорах, почали пошуки так само дешевих методів їхнього із «єднання між собою. Це стало можливим із появою локальних мереж, хоч частіше всього смердоті розроблялись для інших цілей. У результаті локальні мережі із успіхом стали застосовуватися для вирішення цих нових завдань.

Локальні мережі отримали швидкий розвиток за короткий час. Однаково слід матір на увазі, що методи та засоби, котрі використовуваються при їхні створюванні, по всій видимості, довго не будуть мінятися, так як смердоті на протязі багатьох років обстежувались у наукових лабораторіях. У подальшому область застосування локальних мереж якщо розширюватися. Крім того, отримає поширення сервіс, який локальні мережі являє користувачу.

Локально-обчислювальна мережа може робити лише на обмеженій теріторії. як правило, це теріторія одієї споруди чи робочого ділянці, а її довжина від кількох сотень метрів до кілометра.

Основні особливості (ЛОМ): # розміщення ЛМ лише на обмеженій теріторії; # із «їднання в ЛМ незалежних пристроїв; # забезпечення високого рівня взаїмозв «язку пристроїв мережі; # використання ЛМ для передачі інформації в цифровій формі; # дешеві засоби передачі інформації в інтерфейсні пристрої; # можливість взаїмодії шкірного пристроя із будь-яким іншим.

Більш детально необхідно опреділити наступні характеристики локальної мережі: # розмір мережі; # пристрої котрі використовуються; # швидкість передачі інформації; # топологію мережі; # фізичне середовище, яку використовується для передачі інформації; # використовуючі протоколи та методи доступу; # наявність чи відсутність керуючого вузла.

Роздивимся деякі характеристики існуючих мереж. Ос-кільки ця область розвивається швидко, зрозуміло, що ці характеристики можуть значно мінятися в залежності від нових методів передачі даних та додатків локальних мереж.

Вже йшла мова про пристрої, котрі можуть бути про «єднані із допомогою локальних мереж, та про подібні відстані між ними. Обговоримо решту характеристик локальних мереж.

Швидкість передачі. Швидкість передачі даних звичайно складає від 1 до 20 Мбіт/с. Деякі системи тепер роблять із меншими швидкостями.

Топологія.

Існує дві основні топології: шина та кільце. Можливо, із розробкою високошвидкісних цифрових комутаторів, придатних для змішаної передачі мови та даних, понад значення незабаром придбають мережі зі зіркоподібною топологією.

Передаюче середовище. Основним передаючим середовищем, яку використовується у дійсний годину, є коаксиальний кабель та віта пара телефоних дротів.Для широкого використання волокнянно-оптичних кабелів необхідно вирішити деякі практичні проблеми.

Метод доступу. Використовується два основних методу доступу (мережевих протоколу): зі змаганням та контролем несучої для використання у мережах із розділяємою шиною та тактуючий доступ із циклічною черговістю для мереж із кільцевою структурою. Інші методи знаходяться на стадії розробки та, беззаперечно, із «бути в майбутньому. Найбільш перспективними із них є метод передачі маркера (котра годити для шинної, кільцевої та зіркообразної типологій), а також метод вставки регістра для кільцевих мереж. Керуючі вузли мережі. У наше годину лише в небагатьох локальних мережах в управління знаходиться знаходиться в одному вузлі. Однак із зростанням значення мереж, основне на цифрових телефоних комутаторах, ситуація може змінитися: комутатор якщо функціюнувати як центральна комутаційна станція. Однак така станція не якщо здійснювати функції мережевого чи зв «язкового контролера звичайної обчислювальної мережі. Комутатори, як правило, дозволяють використовувати мережу без обмежень усім іншим її пристроям. Більш новий цифровий комутатор робитиме як пристрій маршрутізації й комутації із додатковими сервісними можливостями, котрі предоставляються усім використовувачам.

Розширення області примінення. Локальні мережі розроблялися для задоволення визначених вимог науково-дослідницьких організацій. На протязі 70-х років в обчислювальній техніці відбулося зміщення від одиночної високопродуктивної машини котра доступна усім використовувачам, котрі знаходяться у безпосередній близкості від неї, до розподіленої обробки й використовуванню обчислювальних мереж. Колі із «єднати один із одним пристрої, які зроблені на базі мікропроцесорів, то можна досягти переваг, про які ми згадували раніше в зв «зку із розподіленням обчислювальними системами. така система более переважна із зрівнянням із окремими пристроями, особливо в збереженні обробки інформації. На рис. 1.1 показано типова установча система, в якій різні уневерсальні робочі станції використовують один високошвидкисний файловий накопичувач й зв «язані із ним процедури управління файлами. У мережі, крім того, є кілька спеціальних пристроїв, котрі дуже дорогі, щоб закріпляти за окремими робочими станціями.

Рис. 1.1 Установча мережа.

Топологія мереж. Топологія мереж визначається розміщенням вузлів й із «єднань між ними. Вузли можуть бути із «їднані в мережу слідуючими способами.

Зіркоподібна (радіальна) структура. Організується центральний вузол, до якого, чи через який посилаються усі повідомлення (рис. 1.2).

Кільцева структура. Всі вузли із «єднуються один із іншим в кільце й чимало з них може повністю контролювати доступ до мережі (рис.).

Петльова структура. Всі вузли із «єднані один із одним в кільце, один із них керує іншими й визначає, який із цих вузлів винен використовувати канал зв «язку (рис. 1.3).

Шинна структура. Всі вузли мають одну лінію зв «язку, але й ця лінія не замкнута в петлю. Кожен вузол використовує шину для зв «язку із любимо іншим вузлом (рис. 1.4).

Деревовидна структура. Вузли зв «язані одним із одним розгалуженим каналом зв «язку. У цьому випадку в мережі не має петель (рис. 1.5).

Змішана мережа. Якщо вузли мережі із «єднані более складніше, то мережу можна назвати змішаною. Де котрі лінії можуть розділятися потоками даних, котрі передаються двома парами вузлів. Повнозв «язкова мережа. Якщо кожен вузол мережі із «єднаний із любимо іншим вузлом каналом, мережа називається повнозв «язковою. Можуть викорустовуватися різноманітні комбінації вище перерахованих мереж. Наприклад декілька зіркоподібних мереж про «їднаних в кільце.

Локальні мережі створюються для розподілу загальних ресурсів обчислювальних пристроїв, базової передаючої середи, інколикомутаційного прилаштую. З мережевих типологій, перечислених вище, зіркоподібна, кільцева та шинна найбільш зустрічаються в локальних мережах. Вони забезпечують при малих витратах із «єднання обчислювальних машин й зв «язаних із ними пристроїв, полегшує одначасове под «єднання нових пристроїв й відключення існуючих пристроїв.

Рис. 1.2.

Рис. 1.3.

Рис. 1.4.

Рис. 1.5.

Рис. 1.6.

Основні топології мереж.

Зіркоподібна мережа Зіркоподібна мережа відома як типова обчислювальна (рис.) в якій в центрі зірки розташована обчислювальна машина, котра обробляє інформацію, Яка передається перефирійними пристроями, як телефонна система, в якій центральний вузол представляє собою комутатор, який із «єднує різних використовувачей мережі (рис. 1.7).

Рис. 1.7.

Рис. 1.8.

Зіркоподібні мережі мають такі переваги: Ідеальний для ситуації, Яка потребує доступ багатьох абонентів до одного обсуговуємого центру. на різних радіальних напряках можуть використовуватись різноманітні канали й швидкості передачі; кожний радіальний напрямок незалежний від інших забезпечує високий рівень захисту доступу до даних; спрощені процеси знаходження й виправлення помилок; адресація проста й контролюється центром; допускає інтеграцію передачі даних.

Алі такі мережі мають такі недоліки: залежність від надійності центрального вузла; складна технологія, котра використана в центральному вузлі,-звідси висока собівартість; в центральному вузлі для управління лініями потрібні порти (логічні крапки вводу-виводу); перекладка кабелів збільшує ціну для розвитку мережі; інтенсивність потоків даних менша ніж в кільцевій чи шинній топологію, так як потребує їхні обробку в центральному вузлі.

Кільцева мережа. У кільцевій мережі кожен вузол із «єднаний із двома й лише із двома іншими вузлами. Вони відрізняються від петльової мережі тім, що не мають окремого вузла, який контролює інші вузли й який вирішує котрі смердоті можуть приймати й посилати повідомлення. Сам кільцевий канал не із «єднує кінцеві пристрої. Кільце складається із декількох повторювачів чи прийомопередовачів, із «єднаних фізичною середою передачі даних, як показано на рис. 1.9.

Пристрої кінцевого використовувача із «єднані із повторювачами.

рис. 1.9 Кільцева мережа.

Ідея використовування кільцевої топології в локальних мережах зв «язана із бажанням зменьшити залежність мережі від центрального вузла зірки, забезпечуючи високошвидкісну передачу данних між всіма пристроями мережі.

Кільцеві мережі мають такі переваги: пропускна можливість розподіляється між всіма використовувачами; відсутня залежність від центрального прилаштую; несправні канали та вузли можуть легко індетифіковані; маршрутизація дуже проста; легко здійснюється контроль помилок при передачі; легко організується автоматичне підтвердження прийому; легко здійснюється широкоповідомлююча предача усім вузлам; доступ до кільця гарантований, навіть тоді коли мережа сильно завантажена; можливість помилки дуже мала; можлива дуже висока швидкість передачі; можливо використовувати змішане передаюче середовище;

Кільцеві мережі мають такі недоліки: надійність мережі залежить від всіх кабелів та повторювачів; звичайно на практиці потрібен моніторний пристрій; важко додавати нові вузли без переривання функціювання кільця; повторювачі вносять затримку сигналу; повторювачі повинні бути близько розташовані; прокладка кабелів буває дуже складною.

Петльова мережа.

Петльова мережа по формі дуже схожа на кільцеву. Ці мережі відрізняються методом розподілу передаючого середовища. Петльова мережа показано на рис. 1.10. Один з вузлів повністю визначає, який вузол може використовувати мережу й для якої мети. Це досягається циклічним опитом шкірного вузла, чи посилкою пустих пакетів-контейнерів, котрі доступні будь-якому прилаштую мережі.

Так, як керування петльовою мережою зібрано в одному місці, то легко встановлюються та аналізується пріорітети пристроїв.Повторювачі використовуються рідко, так як доступ до передаючого середовища контролюється централізовано.

Петльові мережі бувають короткими, а швидкості передачі низькими.

Рис. 1.10 Петльова мережа.

Петльові мережі мають такі преваги: зручні для зв «язку пристроїв із малими обчислювальними можливостями, мають низьку собівартість прокладки кабелю; використовуються відомі процедури управління терміналами зв «язаними із головною ЕОМ; легко підключаються нові пристрої.

Петльові мережі мають такі недоліки: функціювання мережі залежить від контролера; передача данних здійснюється на низьких швидкостях; здійснюється взаємодія типу «пристрій-контролер » .

Шинна мережа.

Основний вид шини для передачі даних, чи магістралі представляє собою сегмент кабелю, не замкнутий в кільце. Пристрої підключені до шини із деякими інтервалами.

Для мереж великих розмірів та у тихий випадках, коли окремі мережі повинні бути із «єднані один із одним, може бути потрібна деяка кількість спеціальних підсилювачів та повторювачів. Однак це особливий випадок, який потребує спеціального перегляду в залежності від способу передач та використовуючого методу доступу.

Пристрій користувача.

Врізка шина.

Рис. 1.11.

Вона має такі переваги:

— середовище повністю пасивне; -легко підключаються нові пристрої;

— може бути досягнуто ефективного використання випускних можливостей;

— усі компоненти легко доступні; -монтаж мережі простийне має складних проблем маршрутізації; -мережа пристосована для передачі трафіка із різкими коливаннями; -декілька низькошвидкісних пристроїв можуть бути підключені через один інтерфейсний модуль.

Однак шинна мережа має слідуючі недоліки:

— кожен, хто має відповідне обладнення, може прослуховувати передачі, який був знайденим та не порушуючи нормального функціонування мережі;

— для зв «язку із середовищем потребується інтелектуальний пристрій;

— звичайні термінали можуть бути підключені лише через складні інтерфейсні модулі;

— іноді відбувається інтерференція повідомлень, Яка передається в шині;

— не має автоматичного підтвердження прийому;

— у мережі відсутній справедливий контроль розподілення ресурсів, оскільки вузли можуть використовувати передаюче середовище завжди, коли воно та вільне: -загальна довжина шинної мережі обмежена звичайно приблизно 1 чи 2 км., але й на справді вон залежить від багатьох факторів.

Деревовидна мережа.

Деревовидна топологія представляє собою декілька шин, із «єднаних один із одним. Звичайно є основна магістральна шина, до якої под «єднуються декілька менших бокових шин, як вказано на рис. 1.12.

Рис. 1.12. Деревовидна мережа.

Древовидна топологія має тих ж сам переваги та недоліки, що і звичайна шинна топологія.

2. АРМБ ІІІ категорії.

Важливе місце в прискорені прогресу бухгалтерського обліку в народному господарстві займає автоматизація обліково — обчислювальних робіт, яка спрямовано всебічне прискорення науково — технічного прогресу.

Колі з’явилися ЕОМ це дозволило перестроїти організіцію й технологію ведення бухалтерського обліку шляхом зтворення автоматизірованих робочих місць (АРМ) бухгалтерів.

АРМ бухгалтера організується по функціональному ознакою й охоплює частини обліку основних засобів, матеріальних цінностей, праці та заробітної плати, фінансово — облікових операцій, витрат за виробництво.

Технічне забезпечення АРМ бухгалтера включає як правило, двох рівневий обчислювальний комплекс. На верхньому рівні - ЕОМ з швидкодіючим процесором й великим об'ємом оперативної пам’яті, вона обробляє основний потік облікових даних, поступаючих з ЕОМ нижчого рівня. На нижчому рівні знаходиться ЕОМ робочого місця бухгалтера, яку оснащене переферійним устаткуванням. У її склад входять процесор, монітор, накопичувачі, клавіатура, друкуючий пристрій.

АРМ бухгалтера може функцюювати в різних типах локальних мереж зіркоподібна, кільцева, комбінована, мережа із общею шиною (це детально викладено в першому питанні).

Бухгалтерському апарату підприємства схильна іерархічна організаціона структура управління. Найбільш ясно показує принцип категорій АРМ бухгалтера зіркоподібний спосіб організації обчислювальної мережі.

Схема зіркоподібної локально-обчислювальної мережі.

У цьому питанні не будемо розглядати усі способи об'єднання АРМ бухгалтера за допомогою локальнообчислювальної мережі, це було б розглянуто детально в першому питанні.

Найчастіше на підприємствах є АРМ бухгалтера лише двох категорій, центральна ЕОМ (сервер) й підкючені ло неї користувачі. Відповідно сервер — це АРМ І категорії, а усі користувачі АРМ ІІ категорії. А щоб розглянути де використовуються понад двох категорій роздивимся на прикладі банківську установу. Банк це централізована система в якій є багато АРМ різних категорій. АРМ І категорії в банківській установі знаходится завжди в національному банку країни де перевіряються усі операції котрі робить банк за день.

АРМ ІІ категорії знаходится безпосередньо в приміщенні банківської установи й з'єднується із АРМ І за допомогою системи електронної пошти, він перевіряє внутрібаньківські операції й звітує АРМ І.

АРМ ІІІ категорії знаходиться також до того самому приміщенні що й і АРМ ІІ категорії. АРМ ІІ й АРМ ІІІ категорії з'єднані між собою за допомогою локально — обчислювальної мережі. АРМ ІІІ обробляє інформацію Яка приходити від користувачів, бухгалтерів АРМ ІІІІ категорій. Які також знаходяться в приміщенні де і АРМ ІІ й ІІІ категорій це прості робочі станції. У банківський ситсемі так багато АРМ різних категорій для забезпечення контролю операцій. Уся інформація завжди проходити стадії перевірок й звітує на АРМ І категорії. Для.

наглядності представлена схема. ———————————;

ЕОМ.

ЕОМ.

Обчислювальна система.

Мережа передачі.

даних.

Файлова служба.

НМД.

Контолер друку.

Звичайний друк Високоякісний друк.

Радіальний канал.

КОТРОЛЕР.

Вузол.

Центральний вузол.

ххх.

ххх.

ххх.

ххх.

А.

С.

В.

Зв’язковий контролер

ЕОМ.

з'єднання в середині центрального вузла термінали чи інші пристрої.

Джерело живлення повторювач.

вузол.

вузол Моніторна станція вузол вузол Дисплей.

Джерело живлення.

Контролер петлі.

Обчислювальна система та інші мережі.

Інтерфейсний модуль.

Головна.

ЕОМ.

АРМ -ІІІ Здійснює перевірку вхідних та вихідних данних Зв’язок за допомогою ЕП.

АРМ -ІІ Розрахунковий центр

АРМ-І в НБУ.

АРМ n.

АРМ n-1.

АРМ-2.

АРМ-1.

АРМ-ІІІІ Бухгалтер

АРМ-ІІІІ Бухгалтер

АРМ -ІІІІ Бухгалтер