Заходи боротьби з шкідливими організмами в посівах картоплі

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Заходи боротьби з шкідливими організмами в посівах картоплі (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зміст Вступ Розділ 1. Обґрунтування системи заходів захисту культури від шкідливих організмів Розділ 2. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів Розділ 3. Календарний план проведення заходів захисту озимої пшениці від шкідливих організмів Розділ 4. Розрахунки потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів хімічного захисту озимої пшениці від шкідливих організмів Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів Розділ 6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами Висновки Бібліографічний список

ВСТУП Картопля — одна з найважливіших сільськогосподарських культур різноманітного використання. Картопля займає важливе місце в сільськогосподарському виробництві України. Будучи цінною продовольчою культурою, або другим хлібом, як її називають у народі, картопля водночас є висококалорійним кормом для худоби і однією з найголовніших технічних культур.

Вважають, що за універсальністю використання у різних галузях народного господарства з картоплею не може зрівнятися жодна сільськогосподарська культура.

Серед інших польових культур картопля займає одне з перших місць за кількістю поживних речовин, яку можна одержати з одиниці площ. У бульбах картоплі міститься близько 26% сухих речовин, із яких 80−85% - це крохмаль і майже 3% - білкові речовини. Її вуглеводи є важливим джерелом енергії для людського організму, а білок за якістю рівнозначний білку молока яєць та яловичини, переважає білок хлібних злаків, сої і бобів.

Картопля є цінною кормовою культурою для всіх видів сільськогосподарських тварин. Її бульби згодовують великій рогатій худобі, використовують при відгодівлі свиней. Вона є цінним кормом і для птиці.

Велике значення мають бульби картоплі як сировина для виробництва крохмалю, клею, цукру, спирту, декстрину, тощо. На заводах і фабриках із продуктів переробки картоплі виготовляють лаки, штучний шовк, парфуми ліки та інші вироби. Картопляний крохмаль, який виробляється в основному для продовольчих цілей, використовується також в різних галузях промисловості: текстильній, консервній, м’ясо-молочній, хімічній та інших.

Крім важливої ролі, яку картопля відіграє як продовольча, кормова і технічна культура, вона має велике агротехнічне значення — є хорошим попередником для зернових та інших культур. Після ранньої картоплі можна виростити непоганий урожай моркви, столових буряків тощо.

В Україні картоплю вирощують в усіх грунтово — кліматичних зонах, однак найбільші площі вона займає в зоні Полісся.

Основним виробником картоплі у світі є Європа, частка якої становить понад 50% обсягів її виробництва. Найбільшими виробниками картоплі у світі є також Росія, Китай, Польща, Україна, США, Німеччина і Білорусь.

Картопля належить до родини пасльонових (Solanaceae) роду Solanum. Батьківщина картоплі - Південна Америка, де росте більшість її видів. Родина картоплі характеризується низкою морфологічних особливостей.

Доросла нормально розвинена рослина картоплі являє собою кущ, що складається, як правило, з 4−8 стебел, розміщених паралельно або під прямим кутом. За формою розрізняють сорти з прямостоячим і розлогим кущем, за ступенем облистяностіслабо-, середньоі сильнооблистяні .

Стебла утворюються з паростків бульби. За формою вони бувають триабо чотиригранні; здебільшого зелені. Листок є головним органом фотосинтезу, який формує органічну масу рослини. Він складається із пластинок, черешка і стержня. Квітка в рослини картоплі п’ятипелюсткова. Плід у картоплі є двогніздовою багатонасінною ягодою округлої або овальної форми. Тип кореневої системи залежить від способу розмноження картоплі. При садінні бульбами рослини утворює мичкувату кореневу систему, а при садінні насінням — стрижневу. Коренева система картоплі порівняно з іншими культурами розвинена слабо.

РОЗДІЛ 1. Обґрунтування системи заходів захисту культури від шкідливих організмів Нині поряд з хімічним застосуванням також агротехнічний, біологічний, генетичний та інші методи боротьби з сільськогосподарськими шкідниками.

Кожний з них має свої недоліки. Жоден не може поки що бути альтернативою хімічного методу. Проте поєднанням їх у рамках інтегрованого захисту рослин досягають деякого зменшення обсягу застосування хімічних засобів і зменшення навантажень на навколишнє природне середовище.

Класифікація методів захисту рослин від шкідників і необхідність інтеграції (поєднання) окремих методів у єдиній системі впливу на середовище.

Провідна роль у сучасних системах захисту належить імунологічному (селекційно — генетичному) методу. Створення та впровадження у виробництво сортів і гібридів, несприйнятливих до розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень, має виняткове значення у захисті посівів і насаджень сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб та для обмеження застосування спеціальних захисних засобів, особливо хімічних. Необхідно проводити добір і використання тих сортів, які виявляють стійкість проти найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів у конкретних агро кліматичних зонах. Але потрібно змінювати сорти це пов’язано з тим, що їх стійкість часом зменшується, а згодом втрачається зовсім. Вирощування сортів з підвищеною стійкістю до хвороб і шкідників зводить до мінімуму проведення захисних заходів, значно знижує втрати на їх проведення, підвищує ефективність виробництва, істотно зменшує забруднення навколишнього середовища.

Агротехнічні заходи в системах захисту рослин спрямовані не лише на створення сприятливих для росту і розвитку рослин умов та підвищення їх продуктивності, а також на обмеження розмноження шкідливих організмів і тому їх рекомендовано проводити незалежно від наявності тих чи інших шкідливих об'єктів.

Таким чином, агротехнічний метод — це використання агроценозів, спрямоване на підвищення продуктивності рослин як фактора, що змінює умови життя шкідливих організмів.

Своєчасне та якісне проведення агротехнічних заходів дає змогу істотно знизити як запас інфекції збудників хвороб у ґрунті так і чисельність зимуючих видів шкідників. За допомогою агротехнічних заходів змінюються екологічні умови у ґрунті підвищується або знижується стійкість рослин до збудників хвороб і шкідників. Крім того, змінюється патогенні властивості мікроорганізмів, рівень життєдіяльності комах.

Сівозміна є головним профілактичним заходом, який дає змогу значною мірою обмежити шкодочинність або й повністю нейтралізувати небезпеку для врожаю потенційних, спеціалізованих шкідників хвороб і бур’янів.

Певне значення у підвищенні стійкості сільськогосподарських культур проти хвороб має внесення мінеральних добрив збалансованих за фосфором і калієм. Застосування підвищених доз азоту сприяє регенерації пошкодженої вегетативної маси рослин і зменшенню втрат урожаю від багатьох видів шкідників. Водночас на збалансовані за фосфором і калієм дози азоту можуть значно знизити стійкість культур проти хвороб.

Фізикомеханічний метод ґрунтується на використанні фізичних явищ для захисту рослин від шкідливих організмів. Для цього використовуються різні джерела енергії(світлові, теплові, радіоактивне випромінювання тощо).

Найбільше поширення в захисті рослин має термічне знезараження, що використовують для знищення збудників хвороб шкідників, які знаходяться на поверхні і всередині насіння та садивного матеріалу рослин, а також знищення шкідливих організмів у парниках і теплицях.

Термін «біологічний метод боротьби» вперше був запропонований Л. Говардом в 1916 році. Суть біологічного методу полягає у використанні для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів антагоністів, гербіфагів), продуктів їх життєдіяльності (антибіотиків, гормонів, феромонів та їх аналогів.Однак діяльності природних популяцій хижаків і паразитичних видів часто буває недостатньо для того щоб зменшити чисельність шкідників до економічно не відчутного рівня.

У деяких випадках успішного пригнічення розмноження шкідливих видів можна досягти спеціальними заходами при збагаченні видового складу фауни паразитів і хижаків і штучного збільшення чисельності їх популяцій.

Біологічний метод включає три основні групи заходів:

1)збереження та збагачення природних популяцій ентомофагів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів в агроценозах;

2)випуск на поля ентомофагів, розведених в лабораторних умовах;

3)використання патогенних організмів та продуктів їх життєдіяльності.

Біологічний метод має низку переваг: він екологічно чистий; затрати тут значно менші, ніж за хімічного методу; біологічні засоби можна використовувати без обмеження кратності застосування, тоді як кількість обробок рослин хімічними препаратами суворо регламентовано; безпечність для людей, теплокровних тварин та навколишнього природного середовища.

До того ж, у разі застосування хімічних препаратів у шкідливих об'єктів з’являються стійкі форми проти них. Водночас з перевагами біологічний метод має і недоліки: дія біологічного методу значно повільніша, ніж хімічного; біологічна ефективність рідко коли досягає ефективності хімічного методу; не факт, що біологічні ентомофаги не пошкоджуватимуть сільськогосподарські культури; розселення природних ентомофагів на великих площах — досить трудомісткий процес.

Хімічний метод захисту рослин полягає у застосуванні пестицидів хімічного синтезу (хімічних засобів захисту рослин) які здатні викликати загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток.

Сучасний асортимент пестицидів включає велику кількість препаративних форм, більшість з яких належить до різних груп органічних сполук. Різні групи хімічних речовин і навіть окремі препарати характеризуються певною специфікою фізіологічного механізму дії, при цьому деяким речовинам притаманна вибіркова токсичність щодо різних груп або окремих видів шкідливих організмів. За походженням діючого інгредієнта пестициди бувають неорганічні, органічні та біологічні. Неорганічні і органічні сполуки становлять найбільш численну групу. Залежно від хімічного складу діючих речовин органічні пестициди поділяють на хімічні групи. Біологічні пестициди мають рослинне, грибне, вірусне бактеріальне походження.

Використання пестицидів визначається їх високою біологічною, економічною, господарською ефективністю, універсалізмом доступністю використання. Універсалізм полягає в тому, що пестициди можна застосовувати на різних видах рослин, проти різних шкідливих організмів і різними засобами. За цими та іншими позитивними показниками хімічний метод належить до числа найбільш поширених.

Недоліки хімічного методу:

1)висока стійкість пестицид них речовин до впливу на них факторів природного середовища сприяє забрудненню останнього. Існують такі способи застосування пестицидів вибір яких зумовлюється формою препарату, видом шкідливого організму і рослини, а також необхідністю безпеки для людини та довкілля.

Обприскування — нанесення на оброблювану поверхню пестицидів у краплиннорідкому стані. Протруювання насіння — нанесення пестицидів на насіннєвий та садивний матеріал. Обпилювання — нанесення пестициду в пилеподібному стані на поверхню. Фумігація — уведення пестициду в парочи газоподібному станів середовище перебування шкідливого організму.

Широке впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур значною мірою спричиняє зростання пестицидного навантаження на поля, веде до порушення рівноваги в агробіоценозах, до можливого підвищення резистентності шкідливих організмів, збільшення небезпеки забруднення навколишнього природного середовища та урожаю. 4]

Картоплю в полі і сховищах уражають багато шкідливих організмів. В Україні зареєстровано близько 80 видів шкідників картоплі.

Найбільші втрати врожаю картоплі спричиняються комахами. Серед них: поліфаги, які живляться рослинами, що належать до різних родин (капустянка, ковалики, травневі хрущі, луговий метелик, та інші), оліфами, які живляться рослинами лише родини — пасльонових (колорадський жук).

Більшість шкідників картоплі одночасно є й переносниками збудників хвороб картоплі.

Більш детальна інформація про основних шкідників картоплі надана в таблиці 1.1

Хвороби картоплі поділяються на інфекційні та неінфекційні. Інфекційні хвороби спричиняються паразитними грибами, бактеріями, вірусами, віроїдами, мікоплазмами, нематодами. Причинами не паразитних хвороб є розлад нормального обміну речовин та вологи в ґрунті, високі або низькі температури повітря і ґрунту, забруднення довкілля, механічні пошкодження та інше. Найбільш розповсюдженими є постійно шкодочинні грибні хвороби. 2]

Більш детальна інформація про хвороби картоплі надається в таблиці 1.2

Таблиця 1.1

Відомості про основні шкідники картоплі


Культура	Шкідник (українська та латинська назва)	Стадія та місце зимівлі	Найбільш шкодочинна стадія	Тип пошкодження рослини	Кількість поколінь	Час хімічних обробок
Картопля	Колорадський жук (Leptinotarsa decemplineata)	Імаго, зимують у грунті на глибині 20−30см	Личинка	Обгризають м’якуш листка залишаючи тільки жилки
	Шкідник (українська та латинська назва)	Стадія та місце зимівлі	Найбільш школочинна стадія	Тип пошкодження рослини	Кількість поколінь	Час хімічних обробок
	Жуки-Ковалики (Elateridae)	Зимують жуки і личинки в грунті	Личинка	Пошкоджують підземну частину стебла, коріння проточуючи в них ходи	Одне покоління на два роки

Таблиця 1.2

Відомості про основні хвороби картоплі


Культура	Хвороба її назва та збудник	Джерело інфекції (основне та додаткове	Спосіб поширення інфекції	Ознаки захворювання	Час хімічних обробок
Картопля	Фітофтороз Phytophtora infestans de Bary	Конідії	Під час вегетації за допомогою конідій	Утворюються сухі плями які у вологу погоду загнивають	Під час вегетації
	Макроспоріоз Macrosporium solani Ell et Mart	Конідії	Конідіями, які легко переносяться вітром із краплинами дощу	На листках з’являються округлі концентричні сухі коричневі плями.	Під час вегетації

Бур’яни Ї це рослини, що не культивуються на даному полі, але проростають разом з культурними і конкурують з ними за світло, вологу та поживні речовини, знижують продуктивність культурних рослин та погіршують якість продукції і можуть призводити до їх загибелі. Крім того, вони сприяють поширенню шкідників і хвороб, ускладнюють технологію вирощування культур, збирання та переробку врожаю.

На боротьбу з ними витрачається найбільше енергоносіїв від загальної кількості застосовуваних у землеробстві і все ж таки на бур’яни припадає більше третини втрат врожаю від шкідливих організмів.

Видова різноманітність бур’янів у агрофітоценозах, як правило не дуже велика.

Загалом в Україні близько 300 найбільш шкідливих і поширених видів бур’янів. 4

Характеристика основних бур’янів картоплі


Назва бур’яну	Ботанічний клас	Біологічна група	Фаза бур’яну, найбільш чутлива до гербіциду	Час застосування гербіциду
				Фенофаза культурної рослини	Фаза бур’яну
Щириця звичайна Amaranthus retroflexus	Однодольні	Однорічні	Сходи	2 — 4 листочків	Сходи
Куряче просо Echinochloa crus-galli	Дводольні	Однорічні	Сходи	1 — 2 справжніх листочків	Сходи

Рис 1. Колорадський жук

Таблиця 1.4

Фенологічний календар розвитку колорадського жука

Рік спостереження

Число поколінь

Зимуюча стадія

Розвиток комахи по місяцям

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

Личинки останнього віку

Таблиця 1.5

Фенологічний календар розвитку жука-ковалика

Рік спостереження

Число поколінь

Зимуюча стадія

Розвиток комахи по місяцям

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

Личинки 1-го віку

;

Умовні позначки:

— - личинка; о — лялечка; + - імаго;? — яйце Ковалик чорний Ковалик посівний Рис. 2 Жуки — ковалики Фенологічний цикл розвитку фітофтороза картоплі

Фітофтороз є однією з найбільш поширених і небезпечних хвороб картоплі. Зрілі конідії відпадають від конідієносців і розносяться повітряними потоками. Гриб поширюється під час вегетації рослин за допомогою конідій. Проростають вони виключно в краплинах води або роси. Розвиток конідій залежить від зовнішніх факторів, зокрема від температури і вологості повітря. Конідії залежно від температури проростають у зооспори або зародкові трубки. Вони проростають при температурі від 4 до 30? С. Утворення зооспор відбувається при нижчих температурах, ніж росткових гіфів.

Конідія яка потрапила на листок, може прорости в міцеліальний паросток, який проникає всередину листка через продихи або епідерміс.

При наявності краплинної вологи на листку і температурі 10−15?С конідії перетворюються в зооспорангії. Процес зараження бульб не відрізняється від зараження листя. Бульби можуть уражуватися або від конідійзооспорангіїв, які при рясних дощах змивалися з листя і потрапляли в грунт.

Фенологічний цикл розвитку макроспоріоза картоплі

Розмножується конідіями, які легко переносяться вітроміз краплинами дощу. Протягом літа утворюється кілька поколінь конідій, що сприяє швидкому захворювання. Хвороба проявляється на початку вегетації і розвивається упродовж усього літа, особливо в жарку погоду.

Макроспоріоз починає розвиватися через кілька днів після появи сходів і поширюється вогнищами. Його називають ще ранньою сухою плямистістю, оскільки на листках з’являються округлі концентричні сухі коричневі плями різного кольору. Велика кількість плям призводить до пожовтіння та відмирання листків. 2]

РОЗДІЛ 2. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів Фізико-хімічні та токсикологічні параметри та біологічні й екологічні характеристики пестицидів, призначених для боротьби зі шкідливими організмами картоплі.

Сучасний асортимент пестицидів включає велику кількість препаративних форм, більшість з яких належать до різних груп органічних сполук. Різні групи хімічних речовин і навіть окремі препарати характеризуються певною специфікою фізіологічного механізму дії, при цьому деяким речовинам притаманна вибіркова токсичність щодо різних або окремих видів організмів.

За походженням діючого інгредієнта пестициди бувають неорганічні та біологічні.

Неорганічні й органічні сполуки становлять найбільш чисельну групу. Залежно від хімічного складу діючих речовин органічні пестициди поділяються на хімічні групи.

З метою захисту сільськогосподарських культур від шкідників використовують органічні синтетичні пестициди, що належать до різних класів хімічних сполук.

Для організації хімічного захисту посівів картоплі від шкідливих організмів, я вибрала в «Переліку…» по 5 препаратів, які застосовуються для боротьби із шкідниками, хворобами й бур’янами на посівах картоплі. Більш детальна інформація надана в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Фізико-хімічні і токсикологічні характеристики пестицидів, призначених для захисту від шкідливих організмів картоплі


Назва шкідливого організму	Назва препарату та його препаративна форма	Спосіб застосування	Норма витрати, кг
			препарат	Діючої речовини
Колорадський жук	Арріво к.е.	Обприскування в період вегетації	0,1- 0,16
	Децис к.е.	Обприскування в період вегетації	0,1- 0,15
	Сонет 10% к. е	Обприскування в період вегетації	0,2
	Ф’юрі 10% в. е	Обприскування в період масового відродження личинок	0,07
	Шерпа25% к. е	Обприскування в період вегетації	0,1−0,16
Жуки-ковалики	Регент 20G г.	Внесення в грунт спеціальними сошниками при посадці або нагортанні гребнів	5,0
	Громобій	Внесення в грунт в період вегетації	2−3
	Базудин10%г	Внесення в грунт	15−20
	Дурсбан 5%г.	При посадці вносити в грунт	25−50
Фітофтороз	Дітана М-45 80% з. п	Обприскування в період вегетації 0.2% суспензією препарату	1,2−1,6
	Полікар-бацин80% з. п	Обприскування в період вегетації 0,4% суспензією препарату	2,4
	Ридоміл Голд МЦ 68% з.п.	Обприскування в період вегетації	2,5
	Татту 55% к. с	Обприскування при появі перших ознак хвороби	3,0
	Фольпан 50% в. п	Обприскування в період вегетації	3,0
Макроспоріоз	Дітана М-45 80% з. п	Обприскування в період вегетації 0.2% суспензією препарату	1,2−1,6
	Панкоцеб 80% з.п.	Обприскування в період вегетації	1,6
	Хлорокис міді 90% з. п	Обприскування в період вегетації 0,4% суспензією препарату	2,4−3,2
	Ридоміл МЦ 72% з. п	Обприскування в період вегетації 0,5−0,6% суспензією препарату	2,5
	Купроксат34,5% к. с	Обприскування в період вегетації	3,0−5,0
Щириця звичайна	Раундап 48% в. р	Обприскування за два дні до сходів культури	2,0
	Домінатор 360% в. р	Обприскування за два дні до сходів культури	2,0
	Тітус 25% в. р	Обприскування культури за висоти 10−25 см	50г/га +ПАР Тренд 90
	Раундап Біо в. р	Обприскування за два дні до сходів культури	2.0
	Гліфосат 360 в.р	Обприскування бур’янів по вегетації восени після збирання попередників	4,0−5,0
Куряче просо	Зенкор 70% з. п	Обприскування грунту до сходів культури	0,5−1,5
	Тарга 5% к. е	Обприскування у однорічних у фазі 2−4 листків	2,0−4,0
	Фозат в. р	Обприскування за два дні до сходів культури	2,0
	Фронтьєр Оптіма	Обприскування грунту до висадження, після висадження але до появи сходів культури	0,8−1,4
	Пілараунд в. р	Обприскування вегетуючих бур’янів за 2 тижні до висівання або восени після збирання попередника	3,0−5,0

Порівняльна характеристика пестицидів У своїй курсовій роботі вибрані такі препарати для захисту картоплі, які відносяться до різних груп за хімічним складом, щоб у перспективі планування хімічних обробок попередити появу резистентних рас у шкідливих організмів, тобто у шкідників, патогенних грибів та бур’янів.

Фізико — хімічні характеристики окремих пестицидів наведені у табл.2.2.

Таблиця 2.2

Фізико — хімічні характеристики пестицидів, рекомендованих для застосування на картоплі


Назва шкідливого організму	Назва та синонім препарату	Хімічна формула та назва д.р.	Препаративна форма	Група за хімічним складом
Колорадський жук	Арріво	Циперметрин — ціано (3 феноксифеніл)метил-3-(2,2дихлоретеніл)-2,2диметилциклопропанкарбокислот	25% к. е	Синтетичні піретроїди
	Децис	Дельтаматрин-ціано (3феноксифеніл) метил-3-(2,2дибромоетеніл)-2,2 диметилциклопропанкарбокислот	2,5% к. е	Синтетичні піретроїди
	Сонет	Гексафлумурон-3,5дихлоро-4-(1,1,2,2тетрафлуороетоксифеніл аміно карбоніл-2,6 дифлуоробензамід	10% к. е	З різних хімічних груп
	Ф’юрі	Зета-циперметринціано-(3феноксіфеніл)метил-цис-транс-3(2,2дихлоретеніл)-2,2 диметилциклопропанкарбокислот	10% в. е	Синтетичні піретроїди
	Шерпа	Циперметрин	25% к. е	Синтетичні піретроїди
Жуки ковалики	Регент 20G	Фіпроніл	80%в.г.	З різних хімічних груп
	Громобій	Диазинон	г.	З різних хімічних груп
	Базудин	Діазинон О-(2-ізопропіл-4-метилпіримідил-6)-О, О-діетилтіофосфат)	10% г.	ФОС
	Дурсбан	Хлорпірифос О, О-діетил-О-(3,5,6,-трихлорпіридин)тіофосфат	5% г.	ФОС
Макроспоріоз	Дітан М 45	Манкоцеб	80% з. п	Контактні фунгіциди
	Панкоцеб	Манкоцеб	80% з. п	-*;
	Хлорокис міді	Основний хлорид купруму	90% з. п	Контактні фунгіциди захисної дії
	Ридоміл МЦ	Металаксил, 8% + манкоцеб, 64%	72% з. п	Системні фунгіциди
	Купроксат	Сульфат міді	34,5% к. с	Контактні фунгіциди захисної дії
Фітофтороз	Дітан М 45	Манкоцеб	80% з. п	Контактні фунгіциди
	Полікарбацин	Поліетилентіурамдисульфід цинку	80% з. п	З різних хімічних груп
	Ридоміл Голд МЦ	Металаксил, 4% - М+манкоцеб 64%	68% з. п	Системні фунгіциди
	Татту	Манкоцеб + пропамокарб гідрохлорид	55% к. с	Системні фунгіциди
	Фольплан	Фолпет — (трихлорметилтіо) фталімід	50% з. п	Похідні фталімідів
Щириця звичайна	Раундап	Гліфосат- (фосфонометил) гліцин	48% в. р	ФОС
	Домінатор 360	Ізопропіламінна сіль гліфосату	в.р	З різних хімічних груп
	Тітус	Римсульфурон -[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)амінокарбоніл]-3-(етилсульфоніл)-2-піридинсульфонамід	25% в. р	Сульфонілсечовини
	Раундап Біо	Ізопропіламінна сіль гліфосату	в.р	З різних хімічних груп
	Гліфосат 360	Ізопропіламінна сіль гліфосату	в.р	З різних хімічних груп
Куряче просо	Зенкор	Метри бузин — 4-аміно-6-(1,1-диметилетил)-3-(метилтіо)-1,2,4,-триазин 5(4Н)-он	70% з. п	Похідні триазину
	Тарга	Квізалофоп-П-етил-2-[4-[(6-хлор-2-квіноксаніл)окси]фенокси]пропіонова кислота	5% к. е	Похідні арилоксіалканкарбонових кислот
	Фозат	Ізопропіламінна сіль гліфосату	в.р

Таблиця 2.3

Фізико-хімічні характеристики пестицидів, рекомендованих для застосування на картоплі


Види бур’янів	Назва гербіциду	Хімічна формула та назва д. р	Норма витрати препарату кг,	Спосіб строки обробки, фази розвитку культури, бур’янів
Щириця звичайна	Раундап 48% в. р	Гліфосат- (фосфонометил) гліцин	2,0	Обприскування за 2 дні до сходів культури Вегетуючих бур’янів восени після збирання попередника
	Домінатор 360 в. р	Ізопропіламінна сіль гліфосату	2,0	Обприскування за 2 дні до сходів культури вегетуючих бур’янів весною за два дні до посіву
	Тітус 25% в. р	Римсульфурон -[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)амінокарбоніл]-3-(етилсульфоніл)-2-піридинсульфонамід	50г/га+ ПАР тренд	Обприскування перше за висоти культури 10−15 см, друге — через 8−10 днів
	Раундап Біо в. р	Ізопропіламінна сіль гліфосату	2,0	Обприскування за 2 дні до сходів культури, вегетуючих бур’янів весною за 2 тижні до висівання
	Гліфосат 360	Ізопропіламінна сіль гліфосату	4,0−5,0	Обприскування бур’янів по вегетації восени після збирання попередників
Куряче просо	Зенкор	Метри бузин — 4-аміно-6-(1,1-диметилетил)-3-(метилтіо)-1,2,4,-триазин 5(4Н)-он	0,5−1,5	Обприскування грунту до появи сходів культури
	Тарга	Квізалофоп-П-етил-2-пропіонова кислота	2,0−4,0	Обприскування у фазі 2−4 листків у однорічних бур’янів
	Фозат	Ізопропіламінна сіль гліфосату	2,0	Обприскування за 2 дні до сходів культури
	Фронтьєр оптіма	Диметенамід-2-хлор-N-(2,4-диметил-3 -тієніл) — ацетамід	0,8−1,4	Обприскування грунту до висаджування після висаджування, але до появи сходів культури
	Пілараунд	Ізопропіламінна сіль гліфосату	3,0−5,0	Обприскування вегетуючих бур’янів за 2 тижні до висівання або восени після збирання попередника

РОЗДІЛ 3. Календарний план проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів Залежно від властивостей препаратів, ґрунтово-кліматичних умов, способів вирощування картоплі необхідно вносити ті пестициди, які в даних умовах і в дані строки найефективніші і економічно вигідніші.

В початкових фазах росту посіви картоплі при відсутності належних заходів боротьби сильно пошкоджуються хворобами, такими як фітофтороз; шкідниками — колорадський жук та пригнічується бур’янами — щириця звичайна, тому важливе значення має передпосівне протруювання насіння і внесення досходових гербіцидів з тривалою захисною дією. [ 2 ]

Важливе значення має боротьба із шкідниками, хворобами та бур’янами і в період вегетації картоплі.

Строки обробки залежать від фази розвитку шкідливого організму, при якій він найбільше чутливий до дії пестицидів. Ця інформація подана у табл.3.1.

шкідливий пестицид картопля захист Таблиця 3.1

Календарний план проведення заходів захисту культури від шкідників, хвороб і бур’янів


Заходи захисту рослин	Засоби захисту рослин (пестицидні препарати	Норма витрати Л кг/га; Л, кг/т	Фенофаза культури	Термін проведення	Шкідливий об'єкт
				агротехнічний	календарний	назва	Стадія розвитку
Обприскування	Арріво	0,1−0,16	В період вегетації	3−5	1−3 декада липня	Колорадський жук	Личинка
Внесення в грунт	Регент	5,0			1−3 декада червня	Жуки-ковалики	Личинка
Обприскування	Дітан М-45	1,2−1,6	В період вегетації	3−5	1−3 декада липня	Макроспоріоз	Конідії
Обприскування	Полікар-бацин	2,4	В період вегетації		1−3 декада липня	Фітофтороз	Конідії
Обприскування	Раундап	2,0	До сходів	3−5	1 декада травня	Щириця звичайна	За наявності більше 2 справжніх листків культури
Обприскування	Зенкор	0,5−1,5	1−2 листка		2 декада травня-3 декада червня	Куряче просо	5−10см

Як видно з таблиці 3.1 всі хімічні обробки на посівах картоплі проводяться за допомогою обприскування. Це пояснюється насамперед тим, що на початкових етапах вегетації картопля більш чутлива до дії шкідливих організмів.

РОЗДІЛ 4. Розрахунки потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів Залежно від призначення всі машини поділяють на такі групи: обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, машини для обробки насіння, приготування і розкидання отруйних принад, внесення гранульованих пестицидів у грунт, розселення ентомофагів, приготування робочих рідин.

Комплекси машин для обприскування сільськогосподарських культур є основними засобами механізації захисту рослин від шкідників і хвороб.

Технологічний процес обприскування однаковий для всіх хімічних засобів захисту рослин (інсектициди, гербіциди, фунгіциди) незалежно від природно-кліматичної зони. Різниця може бути тільки у застосуванні різних засобів обприскування і режимів роботи машин залежно від конкретних умов. 8]. Більш детальна інформація розписана в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Потреба в техніці


Витрати робочої рідини	Склад агрегату
Одиниці виміру	Обсяг роботи	Необхідна к-сть рідини	Марка трактора	Марка обприскувача	Продуктивність га/год	Норма виробітку за зміну га	Тривалість обробки дні	К-сть агрегатів
Літр	220га	75−300	МТЗ-80	ОПШ-15	10−16
Літр	220га	20−75	МТЗ-80	ОША-320	7,2−14,4
Літр	220га	75−300	МТЗ-80	ОП-2000	9−11
Літр	220га	100−1000	МТЗ-80	ОПВ-2000	3,6−9,6
Літр	220га	10−500	МТЗ-80	ОПВ-1200	1,8−3,6
Літр	220га	10−100	МТЗ-80	ОВ-630	4,8−9,6

1. Розрахунок необхідної кількості пестициду за нормою витрати препарату Норма витрати — це кількість пестициду чи робочої рідини, яка витрачається на одиницю площі (га, м2, т) або на окремий об'єкт (дерево, кущ). Норма витрати препарату вказується в рекомендаціях щодо застосування або в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норма витрати робочої рідини залежить від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличною величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосування конкретного пестициду Якщо відома норма витрати пестициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою :

Qп = Нвп * S,

Необхідну кількість робочої рідини розраховують за формулою :

Qpp = Нврр * S,

2. Розрахунок необхідної кількості пестициду за концентрацією робочої рідини за препаратом Концентрація — це відсотковий вміст пестициду в робочій рідині (суспензії, емульсії, розчини).

Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:

Qп = (Нврр * Крр / 100) * S,

3. Розрахунок необхідної кількості пестициду за концентрацією робочої рідини за діючою речовиною Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:

Qп = (Нврр * Крр за д.р. / Кп) * S,

4. Розрахунок необхідної кількості пестициду за нормою витрати діючої речовини Якщо норма витрати пестициду вказується за діючою речовиною, то необхідно зробити перерахунок за норму витрати за формулою:

Нвп = (Нв за д.р. / Кп) * 100,

5. Визначення концентрації робочої рідини Якщо відомі норми витрати пестициду і норма витрати робочої рідини, то завжди можна визначити концентрацію робочої рідини за формулою:

Крр = (Нвп / Нврр) * 100,

Арріво

1.Qп = 0,1 кг/га * 220 га = 22 кг;