Вступ. 
Модернізація системи керування електропривода стаціонарного роторного вагоноперекидача

Найбільш ефективний, з точки зору механізації розвантажувальних робіт, є прийом сипких рудних або горючих матеріалів із застосуванням вагоноперекидача. Вагоноперекидач є базовим елементом розвантажувальних комплексів теплових електростанцій, які працюють на вугіллі, коксохімічних виробництв, рудних дворів металургійних заводів, збагачувальних фабрик.

Склад сучасного розвантажувального комплексу:

• — вагонотовкач;
• — вагоноперекидач;
• — дробильно-фрезерна машина;
• — мостовий кран;
• — над бункерна решітка;
• — бункер трисекційний;
• — живильник;
• — спускний жолоб;
• — конвеєр стрічковий похилий;
• — система знепилювання типу «сухого туману»;
• — система знепилювання циклонного типу;
• — конвеєрні ваги;
• — магнітний сепаратор (металоуловлювач);
• — перевантажувальний жолоб;
• — система керування розвантажувальним комплексом (СКРК) з людино-машинним інтерфейсом (HMI).

Машини, за допомогою яких вагони розвантажуються поворотом до положення, що забезпечує висипання вантажу, називають вагоноперекидачами. Залежно від способу перекидання розрізняють такі типи вагоноперекидачів :

• — торцеві - з поворотом вагона щодо поперечної осі на кут 50−70° і висипанням вантажу через відкидні торцеву стінку вагона;
• — роторні - з перекиданням вагона на кут 160−175° відносно поздовжньої осі, що проходить всередині контуру вагона, і висипанням вантажу по боковій стінці вниз;
• — бічні - з перекиданням вагона на кут 160−180 ° навколо поздовжньої осі, що проходить поза його контуру, збоку і значно вище рівня шляху вагона, і з вивантаженням вантажу по боковій стінці вниз;
• — комбіновані - з багаторазовим поворотом або нахилом вагона по черзі навколо поперечної і поздовжньої осей і з розвантаженням через дверний проріз.

За принципом обслуговування вантажного фронту всі вагоноперекидачі, крім комбінованих, бувають пересувні та стаціонарні, а комбіновані - тільки стаціонарні.

В Україні понад 90% вагоноперекидачів роторні стаціонарні з приводом через зубчасті вінці та безканатним механізмом затискачу вагона. Вони забезпечують вивантаження з 4-вісних та 6-вісних піввагонів поворотом їх на 170−175°. У порівнянні з іншими вагоноперекидачами роторні мають у декілька раз меншу потужність електропривода та найбільшу продуктивність (30 циклів на 1 годину), однак потребують заглиблених прийомних бункерів з відповідною системою конвеєрних ліній.

Зрозуміло, що конструкції вагоноперекидачів постійно поліпшуються. Основна перевага такого нового вагоноперекидача як ВРС-75 полягає в тому, що верхівка у нього відкрита, і вугілля, що змерзнуло, вивалюється з вагону повністю. А у старого верхівка була закрита, та при перекиданні вугілля надходить до лап та до вібраторів. При повертанні вагону до вихідного положення майже половина вугілля падала назад до вагону. Доводилося до п’яти раз перевертати цей вагон, поки не висипалося все вугілля. На новому вагоноперекидачі все вугілля висипається з першого разу, та якщо вугілля сухе, то на розвантаження вагону витрачається 2−3 хвилини. Повторних перекидань немає, і вагон залишається цілковито чистим. Завдяки цьому зростає продуктивність та пропускна здатність. Однак поки нові вагоноперекидачі встановлені далеко не на усіх енергетичних підприємствах, тому існує необхідність модернізації системи керування стаціонарного роторного вагоноперекидача.