Анотація. До проблеми методики навчання естрадному вокалу

У статті розглядаються актуальні методичні підходи щодо опанування мистецтва естрадного співу. Хоча на даний час існує чимало методик навчання естрадному вокалу, проте бракує універсальних систем, які б охоплювали всі проблеми, що постають на шляху становлення професійного виконавця. Естрадний вокал, на відміну від академічного і народного, відрізняється не лише специфікою звуковидобування, а й здебільшого тими цілями та завданнями, що постають перед вокалістом. Головною метою є пошук власного неповторного унікального стилю. Окрім задач технічного характеру, що виникають перед вокалістом, важливою задачею є вміння опановувати різні способи звукоутворення, володіння якими сприяє можливості співати у різних напрямках та стильових відгалуженнях естрадної музики. естрадний вокал методичний.

Ключові слова: вокаліст, естрадний вокал, спосіб звукоутворення, стиль, манера співу.

Постановка проблеми

Естрадна манера співу є на даний момент чи не найбільш популярною серед молоді. Вражаючі досягнення видатних виконавців приваблюють підростаюче покоління, що прагне повторити долю найуспішніших. На перший погляд, секрет визначних співаків полягає в наявності надзвичайної обдарованості у вокальному відношенні, проте важливу роль відіграють систематичні заняття, спрямовані на формування тих чи інших вокальних якостей. Найбільш актуальним питанням постає обрання методики, завдяки якій процес навчання естрадному вокалу є більш ефективним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На даний момент існує чимало методичних розробок та наукових статей закордонних, вітчизняних та російських авторів, проте багато з них спрямовані на вирішення певної проблеми. Питання, пов’язані зі становленням співацьких навичок та вмінь при опануванні естрадного вокалу у дитячому віці, розглядаються в роботах Н. Горбань. Подібне коло проблем представлене в наукових розробках П. Свіридова, проте здебільшого йде мова про виховання співаків спеціальності «естрадний спів», не зосереджуючись при цьому на віковому факторі. Ряд питань, пов’язаних з поняттями «стиль», «індивідуальний метод» розроблені в працях М. Михайлова, В. Москаленка, В. Назайкінського.

Виділення раніше невирішених частин проблеми. Попри те, що існує чимало наукових праць, присвячених специфіці формування тих чи інших навичок та вмінь, необхідних при вихованні естрадного співака, досить мало розробленим є питання необхідності застосування підходу, в основі якого був би не тільки технічний бік виконавського процесу.

Формулювання мети дослідження. Аналіз актуальних наукових праць та методичних розробок, присвячених проблемі формування фахівців у сфері естрадного вокалу та виокремлення найбільш доцільного підходу, який би поєднав настанови технічного та образного характеру.