Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника управління «Зеленбуд» м. Бородянка

Кабінет Міністрів України Національний університет біоресурсів і природокористування України Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства Факультет садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури Кафедра лісовідновлення та лісорозведення Курсовий проект На тему: «Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника управління „Зеленбуд“ м. Бородянка»

Упорядкувала студентка

3 курсу 1 групи Буряк Юлія Анатоліївна Керівник Пінчук А. П.

Проект представлено до захисту Київ — 2010 Зміст

Вступ Рослини очищують водний і повітряний баланс від шкідливих домішок, які накопичуються в результаті роботи промислових та автомобільних двигунів, через непомірне та необережне використання продукції хімічної промисловості, надійно стоять на сторожі людини. Їх участь в очищенні атмосфери та гідросфери від шкідливих домішків дуже значна. Рослини приймають участь в регулюванні кругообігу води на нашій планеті цим сприятливо впливають на клімат.

Природа для сучасного суспільства відіграє не тільки господарсько-економічну роль, а і естетичну. В останні роки, зважаючи на стрімке погіршення екології, людина потягнулася до зелених насаджень не лише за сировиною, а і для фізичного та духовного відпочинку.

З поміж усіх населяючих Землю видів людина найменше дбає про навколишнє середовище, зате найбільше про свій дім. Для сучасної людини вже замало просто дах над головою, вона прагне зробити його неповторним чи хоча б «як у сусіда». Саме тут і використовуються послуги розсадників та садових центрів котрі поставляють декоративний садивний матеріал на будь-який смак та можливості.

Збільшення виробництва садивного матеріалу, покращення його якості, розширення видового асортименту і підвищення ефективності лісового розсадництва потребує всебічного врахування сучасних обсягів лісокультурних і лісомеліоративних робіт, особливостей економіки галузі і народного господарства, ширшого застосування добрив і хімічних препаратів для боротьби з бур’янами, збудниками хвороб і шкідниками.

Особливо важливого значення набувають питання проектування планування, організації і матеріально-технічного забезпечення робіт з вирощування садивного матеріалу в лісових розсадниках, вирішення яких на належному професійному рівні неможливе без глибоких спеціальних теоретичних знань і певних практичних навичок.

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району його діяльності

1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника Назва та приналежність — «Здвижень», управління «Зеленбуд»

Місцезнаходження — Київська область, Бородянський район Загальна площа — 40.68 га.

Адреса: поштова — 7 800

телефон — 380 672 507 857

Відстань: до залізничної станції Бородянка — 2,5 км До обласного центру — 40 км До районного центру — 3,5 км До найближчого населеного пункта — 1 км До найближчого джерела водопостачання — 30 м Організації, підприємства, установи, які використовують навколишні угіддя та землі - Бородянський районний відділ земельних ресурсів

1.2 Природні умови Таблиця 1.2 Характеристика клімату району розташування розсадника

Тривалість вегетаційного періоду 170−180 днів, початок вегетації IV місяць, кінець — X .

Час останніх весняних заморозків V місяць, перших осінніх заморозків IX. Сніговий покрив: утворюється з середини XII, середня товщина 25−30 см, сходить в кінцi III.

Бородянський район знаходиться в північно-західній частині Київської області. В географічному відношенні територія району відноситься до Поліської низовини і представляє собою терасову зону Дніпра і його притоків. Поверхня — моренно-зандрова і алювіальна, слабо-хвиляста та горбиста рівнина. Грунти дернові слабо та середньопідзолисті, піщані і глинисто-піщані, подекуди супіщані, сірі лісові та темно-сірі опідзолені, лучно-болотні. Корисні копалини, до яких належать суглинки, мергелі, вапняки, піски, торф, цегельні глини, мають місцеве використання. Граніт та базальт виходів на поверхню не мають, видобування цих порід для потреб будівельної промисловості не проводиться. Залізні руди займають невеликі площі, поклади малі за потужністю, не видобуваються. Гідрографічну мережу району представляє р. Здвиж з притоками та правобережні притоки р. Тетерів. Загальна протяжність гідрографічної мережі становить близько 500,0 км ., площа водних ресурсів — 1378,4 га. Підземні води Бородянки залягають на глибині 0,2- 2,5 м. Води вважаються прісними — мінералізація до 0,5 мг/л.

На землях відведених під розсадник (пустир) масово розмножились багаторічні види бур’янів: осот рожевий (Cirsium arvense L.) — зacмiчyє пoля, пacoвищa, caди, гopoди, пepeвaжнo нa дoбpe звoлoжeниx зeмляx. Пaгoни з пiдзeмниx бpyньoк вeгeтaтивниx opгaнiв poзмнoжeння з’являються· з глибини дo 1,7 м. Kopeнeвi вiдpiзки дoвжинoю 0,5−0,8 cм здaтнi дo peгeнepaцiї нaвiть пicля виcyшyвaння дo 40% пoчaткoвoї вoлoгocтi, нaдзeмнi opгaни витpимyють пpимopoзки до −4…−6°С; березка польова (Convolvulis arvensis L.) — заплітає культурні рослини і не дає нормально розвиватися; пирій повзучий (Agropuron repens L.) — гострими пагонами проштрикує бульбові, що дає можливість проникати всередину шкідникам; лобода садова (Atriplex hortensis L.) — швидко росту й закриває сонце повільноростучішим рослинам; хвощ польовий (Equisetum arvense L.), осока (Carex), тонконоги (Koeleria). Для боротьби з цими та іншими, менш розповсюдженими бур’янами використовують систему сівозмін з активним застосуванням таких гербіцидів як: 2,4-Д амінну сіль або Діален (2−3 кг/га) (осоти та коренепаросткові), Раундап, Утал, 36% в.р., Гліфостат або Фосулен, 50% з.п. (4−6 кг/га) (вегетуючі бур’яни).

В місці закладання декоративного розсадника грунт збагачений торфом, що забезпечує підвищену кислотність яка сприяє росту такого садивного матеріалу як рододендрони. Близьке залягання ґрунтових вод та протікання поблизу річки суттєво полегшує догляд за рослинами, їх полив та підкормку.

Відносно близьке розташування біля столиці, наявність залізної дороги, велика насиченість території поселеннями зменшують витрати на транспортування готового продукту, забезпечують стабільними робітниками та утворюють стабільний ринок збуту.

1.3 Економіка району. Ринок декоративної продукції

Бородянський район — перспективний край Київщини, який протягом останніх десятиріч стрімко розвивається. Нині це одна з найбільш інвестиційно привабливих зон області, де реалізується чимало великих промислових та соціальних проектів. На території району нині зареєстровано 24 територіальні громади: 5 селищних та 19 сільських рад.

Середня кількість зайнятих в секторі:

Сільськогосподарській сектор — 0,9 тис. чол.

Промисловість — 1,8 тис. чол.

Будівництво — 0,4 тис. чол.

Торгівля, сфера послуг 1,5 тис. чол.

Транспорт і зв’язок — 0,5 тис. чол.

Органи влади, школи, охорона здоров’я, культура — 4,1 тис. чол.

Банківський та фінансовий сектор — 0,1 тис. чол.

Сервіс — 0,3 тис. чол.

Інше — 3,4 тис. чол.

Трудові ресурси Середньооблікова чисельність зайнятого населення — 9067 чол.

У тому числі: кількість чоловіків — 3977 чол.

кількість жінок — 5090 чол.

Виробництво Харчове виробництво:

ТОВ «КАРДИНАЛ"-50 працюючих ТОВ «СЛАВЯНСЬКИЙ ДОМ" — 65 працюючих ТОВ «БАЛІС» — 75 працюючих Метал:

ВАТ «БОРЕКС»

Будівельні компанії:

ЗАТ «ПМК- 6»

ЗАТ «СПМК- 15»

ТОВ «КЕМП»

ТОВ «АГРОШЛЯХБУДСЕРВІС»

Філія РайДу Торгівельні компанії:

ВКФ «АЛІНА»

Кооператив «ЕЛЕКТРОКЛУБ»

ВКПП «СЛАВУТИЧ»

ТОВ «Концерн «Росавто — Україна»

АЗТ «РЕСУРС-ОЙЛ»

Іноземні компанії:

ПП «МІШЕЛЬ»

ТОВ «СЛАВЯНСКИЙ ДОМ»

ТОВ «КОТОМА»

ТОВ «РІАЛІ МАРБЛЕС УКРАЇНА»

ТОВ «АЛЮПОЛ»

Транспортна мережа Бородянський район має розгалуджену транспортну мережу. Через район проходить автомобільна траса Київ-Ковель, Макарів — Бородянка — Феневичі, Іванків — Радомишль. Загальна довжина шляхів 259,2 км. Громадський транспорт: автомобільний; залізничний. Залізничне сполучення — по території Бородянського району проходить Південно-Західна залізниця. Міжнародний аеропорт Бориспіль — 2 години на автомобілі.

Технічна інфраструктура Водні ресурси:

Вартість води становить 1,6 грн./м?. Водопостачання в районі здійснюють чотири підприємства.

· КП Бородянкатепловодопостачання «ЖКІТ Немішаєве»

· ДІГ «Теплоенерго»

· ЖКІГ «Пісківське»

Загальна потужність 15 водопроводів становить 9,1 тис. м. куб. на добу, потужність двох каналізаційних колекторів — 7,8 тис. м. куб. на добу. Вказаними послугами охоплено 27,5 тис. чол., що становить 47,6% населення району.

Газопостачання:

В Бородянському районі газифіковано 10,6 тис. індивідуальних будинків, 151 багатоповерхових будинків (4,9 тис. квартир) Загальна протяжність підземних газопроводів — 658,9 км Теплопостачальні системи:

Теплопостачання здійснюють наступні організації:

· КП «БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ»

· ЖКП «НЕМІШАЄВЕ

· ДП «ТЕПЛОЕНЕРГО»

1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва Перелік суб'єктів господарювання щодо яких прийнято рішення про видачу паспортів на право виробництва та реалізації оригінального, елітного та репродукційного насіння і садивного матеріалу та занесення їх до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу На даний час основними клієнтами даних розсадників є місцеве населення, приватні підприємства та державні замовники.

Висновки Отже, запроектований декоративний розсадник буде розбито на пустирі поблизу районного центру Бородянка. Всі фізико-географічні умови даної території вважаються цілком придатними для нормального росту та розвитку садивного матеріалу. В економічному плані будівництво розсадника «Здвижень» є доцільним так як прилеглі території насичені підприємствами по виготовленню необхідного устаткування, а співпраця з Бородянською державною сортодослідною станцією забезпечить розсадник якісним насінням для основних ділянок та для допоміжного виробництва.

декоративний розсадник доза собівартість

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Технічне завдання

1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень:

Сіянців деревних порід: Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum) — 310 000 шт.

Укорінених живців: Чубушник (Philadelphus) — 5000 шт.

Саджанців насіннєвих або живцевих: Клен пенсільванський

(Acer pensilvanicum) — 58 000 шт.

Саджанців щеплених: Дуб звичайний, форма куляста (Quercus robus, globosa) — 42 000 шт.

Саджанців із закритою кореневою системою: Ялина колюча (Picea pungens) — 135 000 шт.

Здерев’янілих та зелених живців: Рододендрон (Rhododendron) — 71 000 шт.

Саджанців дерев і чагарників архітектурних форм: Бірючина звичайна (конус) (Ligustrum vulgare) — 1500 шт.

2. Відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

3. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

4. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

5. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

6. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку грунту.

7. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.

8. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

2.2 Характеристика відведеної під розсадник ділянки Територія запланованого розсадника знаходить на території пустиря Бородянського району в північно-західній частині Київської області. Територія району відноситься до Поліської низовини і представляє собою терасову зону Дніпра і його притоків. Поверхня — моренно-зандрова і алювіальна, слабо-хвиляста та горбиста рівнина. Грунти під розсадником сірі лісові та темно-сірі опідзолені. Підземні води залягають на глибині 0,2- 2,5 м., вважаються прісними — мінералізація до 0,5 мг/л. На землях відведених під розсадник (пустир) масово розмножились багаторічні види бур’янів: осот рожевий (Cirsium arvense L.), березка польова (Convolvulis arvensis L.), пирій повзучий (Agropuron repens L.), лобода садова (Atriplex hortensis L.), хвощ польовий (Equisetum arvense L.), осока (Carex), тонконоги (Koeleria).

До збудників грибкових хвороб рослин на території запланованого розсадника належать:

Коренеїд (чорна ніжка) (Phoma betce, Pythium ultimum Throw. Aphanomyces cochlioides Drechsler, Rhizoctonia solani Kuhn.) — стрижневий корінь молодої рослини ураженої збудником перегниває.

Церкоспороз (плямистість листя) (Cercospora beticola Sacc.) — проявляється у пригніченні приросту кореня внаслідок масового відмирання листків.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса)(Реronospora farinosa (schachtii) Fr.) — нa лиcткax з вepxньoгo бoкy yтвopюютьcя жoвтyвaтi poзпливчacтi плями, a з нижньoгo, a тaкoж нa cтeблax i cтpyчкax з" являєтьcя cвiтлo-фioлeтoвий нaлiт, уpaжeнi лиcтки тa iншi opгaни pocлин усихають.

Борошниста роса (єризіфоз) (Erysiphe cotnmunis LK., Erysiphe beta; (Vanha) Weltzein.) — листки стають гофрованими, крихкими, темніють і засихають.

Іржа (Urornyces beta; Lev.) — передчасне відмирання уражених листів знижується коренеплодів.

Суха гниль коренеплоду;

Бура гниль (Rhizoctonia solani Kuhn).

Серед найпоширеніших та найнебезпечніших хвороб фруктових дерев є парша. Збудник — променисті гриби 0inaequalis WVenturia int, на груші V. pinna Aderh, Streptomyces scabies Guss. Характеризується ураженням поверхневих тканин — листя, квіток, плодів й гілок, а також вона посилює утворення на неопалих плодах коркової тканини, внаслідок чого вони ростуть нерівномірно і тріскаються. Однак чотириразова обробка фунгіцидом «Стробі» (50 відсотків водорозчинних гранул німецької фірми «БАСФ» у поєднанні з подвійним профілактичним застосуванням контактних фунгіцидів достатньо ефективною навіть в умовах епіфітотійного розвитку хвороби.

До основних ентомологічних шкідників даного району відносяться: Хрущ травневий (Melolontha melolontha) — личинки виїдають коріння рослин, Дротяник (ковалики) (Elateridae) просвердлює у коренеплоді довгі ходи, провокує загнивання, Вовчки (Gryllotalpa) — повністю виїдає чи надгризає коріння.

Наведені вище дані підтверджують придатність території для використання під розсадник при умові проведення відповідних робіт з метою очищення та знезараження грунту.

2.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин Розрахунок площ виробничих відділень розсадника відповідно до планового завдання:

Таблиця 2.1 Розрахунок площі посівного відділення розсадника

Розрахунок проводиться за формулою

Sпор =

де Sпор — площа посівного відділення окремої породи, м?;

N — кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове завдання), шт.;

B — ширина посівної стрічки плюс ширина між стрічкової відстані, м;

C — плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки, шт.

D — кількість посівних борозенок у стрічці, шт.

K — коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводять під посів даної породи.

Sпор =м? = 1,2 га.

Таблиця 2.2 Розрахунок площі шкілок відділу вирощування та формування декоративного садивного матеріалу

Розрахунок загальної площі шкілки проводиться за формулою:

S = N? P? K

Де S — загальна площа, м?;

N — загальна кількість щорічно висаджуваних рослин, шт. ;

P — площа живлення одного саджанця, м?;

K — кількість полів у сівозміні.

Площа одного поля полігону із закритою кореневою системою упродовж одного року визначається за формулою:

S = N? 1.5? K

Де S — площа одного полігону, м?;

N — загальна кількість щорічно висаджуваних рослин, шт.;

K — кількість рослин, що розміщується на 1.5 м? полігону, шт.

Таблиця 2.3 Розрахунок площі маточночної плантації

2.4 Організація території розсадника Таблиця 2.4 Розрахунок площі допоміжних частин декоративного розсадника

Таблиця 2.5 Розподіл площі декоративного розсадника за видами користування

Коефіцієнт використання площі розсадника за цільовим призначенням:

K =

Де Sпрод — площа виробничої (продукуючої) частини, га;

Sзаг — загальна площа розсадника, га.

Експлікація:

Розділ 3. Основи агротехніки (сівозміни, обробіток ґрунту, система добрив)

3.1 Проект сівозмін

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін Запланований розсадник знаходиться в північно-західній частині Київської області, що на Поліссі. Основними вимогами до сівозмін даного регіону являються:

1. підвищення родючості грунту. Для цього використовують систему певних добрив, Пар чорний (для знищення шкідливих бур’янів) та Пар сидеральний з застосуванням люпину.

2. покращення механічного складу грунту та його водно-хімічних властивостей.

3. зниження кислотності через регулярне вапнування грунтів.

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування Якісна, науковообгрунтована система сівозмін сприяє покращенню грунтів, що у свою чергу відбивається на якості, а отже і на ціні майбутнього садивного матеріалу, ставлячи його на якісно вищий рівень конкурентоспроможності.

Перехідна таблиця приведення полів посівного відділення до нормальної сівозміни

Ротаційна таблиця нормальної сівозміни посівного відділення розсадника

Умовні позначення: Т — травосуміш; Пс — Пар сидеральний; С1 — сіянці першого року Перехідна таблиця приведення полів шкілки насіннєвих саджанців до нормальної сівозміни

Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкілки насіннєвих саджанців

Умовні позначення: Пс — Пар сидеральний; Сж1 — саджанці живцеві першого року; Сж2 — саджанці живцеві другого року; Сж3 — саджанці живцеві третього року; Сж4 — саджанці живцеві четвертого року

Перехідна таблиця приведення полів шкілки щеплених саджанців до нормальної сівозміни

Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкілки щеплених саджанців

Умовні позначення: Пс — Пар сидеральний; Д — дички; Сжщ1 — саджанці щеплені першого року; Сжщ2 — саджанці щеплені другого року

3.2 Обробіток ґрунту

3.2.1 Первинне освоєння площі

До первинного освоєння площі відносяться заходи щодо максимального очищення грунту від бур’янів та їх насіння, стерилізація від шкідників та розповсюджених на території захворювань вірусного та грибкового характерів. До даної території застосовується система Пару чорного + гербіциди.

Ця система включає такі прийоми:

1. лущення (проводять за додаткового запасання вологи в грунті та для покращення проростання насіння бур’янів з подальшим їх знищенням);

2. культурна оранка (знищує пророслі після лущення бур’яни);

3. ранньовесняне закриття вологи;

4. декілька разова культивація та боронування;

5. осіння глибока плантажна оранка;

6. ранньовесняне закриття вологи боронуванням.

3.2.2 Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх обґрунтування До систем основного обробітку грунту прийнятих до території розсадника відноситься Пар сидеральний.

Прийоми Пару сидерального:

1. прийоми зяблевої системи;

2. посів сидератів (види люпину)

3. прикотування зеленої маси

4. подрібнення зеленої маси

5. її заорювання

6. прикотування грунту

7. плантажна оранка

8. ранньовесняне боронування

3.3 Система застосування добрив

3.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування Чим довше рослинний матеріал перебуває на одному й тому ж місці, тим виснаженішим, а отже не придатнішим він стає. Щоб уникнути даного ефекту доцільно вносити добрива. Правильнорозраховане та своєчасне внесення добрив відчутно впливає на ріст і розвиток рослин, робить їх менш вразливими до дії хвороб та шкідників, покращує декоративні характеристики. Основними добривами які використовують для підкормки рослин ті які містять в собі комплекс мінеральних та органічних речовин. Серед використовуваних на розсаднику добрив є: гній, суперфосфат простий, хлористий калій, аміачна селітра.

3.3.2 Види, дози, терміни та технологія внесення добрив До основних видів добрив які нині використовуються при вирощуванні садивного матеріалу належать органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, меліоративні. До органічних відносяться гній, різноманітні компости, торф, сидерати. До мінеральних — азотні, фосфорні, калійні, комплексні, мікродобрива. Бактеріальних — азотобактерин та нітрагін.

З застосовуваних на розсаднику добрив використовуються:

1. Суперфосфат простий є головним фосфорним добривом, містить від 14 до 20% фосфорної кислоти (Р2О5) у водорозчинній формі. На вигляд, суперфосфат простій — це м’який світло-сірий порошок або невеликі (2−4 мм) гранули із запахом кислоти. При внесенні швидко зв’язується з грунтом і поступово переходить в менш доступну для рослин форму. Гранульований суперфосфат зв’язується з грунтом повільніше, ніж порошкоподібний, тому він діє більш тривалий час. Перед внесенням до грунту порошкоподібний суперфосфат слід просіяти, заздалегідь подрібнивши грудки. Змішувати його перед внесенням можна зі всіма добривами, але на підзолистих грунтах з кислими добривами можна змішувати за умови їх нейтралізації. При змішуванні суперфосфату з азотними добривами, що містять нітратний азот (аміачна селітра, монтан-селітра, натрієва селітра), необхідно для його нейтралізації додавати 100−200 г вапняку або крейди на кілограм добрива, інакше виходить не розсівається маса, що мажеться.

2. Хлористий калій. Висококонцентроване калійне добриво для всіх сільськогосподарських культур — зернових, овочевих, кормових, плодово-ягідних .Легко засвоюється рослинами .Підсилює стійкість рослин до заморожувань, укріплює соломину, зменшує поразку посівів кореневою гнилизною і іржею, підтримує необхідний водний режим в них. Позитивно впливає на величину урожаю. Добре розчинне у воді. Калійні добрива, виключаючи дуже багаті калієм грунти, вносять у високих дозах восени під глибоку зяблеву обробку грунту. При цьому добрива потрапляють у вологіший шар грунту, де розвивається основна маса діяльного коріння. При глибокому закладенні елементи живлення з добрив краще використовуються рослинами і дають більший ефект. Навесні калійні добрива вносять в порівняно невисоких дозах. Калійні добрива мають вирішальне значення на торф’яних і бідних калієм мінеральних грунтах легкого механічного складу. Норми застосування добрива залежать від біологічних особливостей рослин, рівня планованих урожаїв, родючості грунтів і т.д.

3. Аміачна селітра. Універсальне аміачний-нітратне азотне добриво є придатним для всіх видів сільськогосподарських культур. Застосовується у всіх грунтовий-кліматичних зонах України на всіх видах грунтів. Сприяє хорошому зростанню рослин, поліпшенню якості продукції. Гранульоване добриво, добре розчинне у воді, швидко засвоюється рослинами. Володіє хорошими товарними властивостями для змішування добрив за рахунок високої міцності гранул і укрупненого гран складу. Аміачна селітра (NH4NO3) — універсальне азотне добриво, що містить 34,4% азоту. Під основну обробку грунту аміачну селітру вносять в дозах до 3,0 ц/га, в підгодівлю — 1,0−2,0 ц/га. В аміачній селітрі половина азоту, що міститься в нітратній формі, легко мігрує за профілем грунту, тому на добре дренованих грунтах легкого гранулометричного складу в районах достатнього або надмірного зволоження і зрошування аміачну селітру потрібно вносити в період найбільшого споживання азоту рослинами. Це запобігає втратам азоту за межі коренеживильного шару грунту і сприяє підвищенню коефіцієнта його використання рослинами. Використовується як основне, передпосівне добриво і як підгодівля. На кислих грунтах (рн < 5−6) необхідне проведення вапнування (додавання вапняної муки) в дозі 1 ц на 1 ц селітри, вносять її як основне добриво і в підгодівлю. Під основну обробку грунту аміачну селітру вносять в дозах до 3,0 ц/га, в підгодівлю — 1,0−2,0 ц/га.

Переваги застосування аміачної селітри А. Регулює зростання вегетативної маси;

Б) Збільшує вміст білка і клейковини в зерні;

В) Підвищує рівень врожайності культур.

Таблиця 3.1 Дози внесення добрив у полях сівозмін розсадника

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування декоративного садивного матеріалу

4.1 Особливості вирощування сіянців

4.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу Плід гіркокаштану звичайного шипувата коробочка. Термін збору насіння припадає на другу половину вересня. Слід збирати тільки здорове насіння. Оцінка робиться по розмірам та відсутності зовнішніх пошкоджень. Насіння збирається з урахуванням того, що після дозрівання коробочка розкривається, а випавше насіння може пошкоджуватись від удару об грунт.

Особливістю зберігання насіння гаркокаштану звичайного є необхідність у його стратифікації. Краще всього для зберігання насіння в розсаднику використовуються ями в яких насіння засипається піском. Дані щодо зберігання та витрат на нього наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Розрахунок щорічних витрат на зберігання та підготовку насіння до посіву

Для одержання певної кількості сіянців необхідно висіяти певну кількість насіння. Розрахунок необхідної кількості і вартості насіння наведений в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Розрахунок потреби та вартості насіння

Довжина посівних борозенок розраховується за формулою:

де n — кількість посівних борозенок у стрічці, шт.,

B — ширина стрічки плюс міжстрічкова відстань, м;

Sпос — площа сівби, га.

4.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянців

Агротехніка вирощування саянців Гіркокаштану звичайного (Aesculus hippocastanum) передбачає проведення таких робіт: основний і передпосівний обробіток грунту, підготовка та висів насіння, догляд за посівами до появи сходів і після появи. Обприскування, вибирання і сортування. Проводимо основний обробіток грунту. Він заключається в культурній оранці і культивації ґрунту. Також вносимо органічні і мінеральні добрива восени для підвищення родючості грунту.

Культурна оранка поліпшує водний і повітряний режими грунту і сприяє розвитку кореневої системи сіянців, полегшує механізоване викопування їх. Для оранки застосували плуг ПЛН-4−35. Боронування та ранньовесняне закриття вологи забезпечує знищення бур’янів і збереження вологи для майбутніх сіянців. Виконуються тракторам МТЗ-82.

Догляд за посівами до появи сходів включає коткування. Його застосовують для збереження вологи у верхнему шарі грунту, недопущення утворення корки, створення оптимального повітряного та теплового режимів грунту.

Догляд після появи сходів передбачає механізований догляд в міжряддях (6 разів) і ручний догляд в рядах (5 разів). Під час першого ручного догляду відбудеться і прорідження сходів.

Полив проводимо за допомогою далекоструминної установи ДТ-75.

Для попередження хвороб і шкідників застосуємо трьохразове обпилення ОРМ. Опісля цього сіянці викопуються, сортуються та тимчасово прикопуються.

Розрахунок витрат на вирощування сіянців у посівному відділенні наведено у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Розрахунок щорічних витрат на вирощування сіянців Гіркокаштану звичайного в посівному відділенні розсадника

4.2 Особливості вирощування укорінених живців

Розмноження здерев’янілими живцями — найменш трудомісткий метод, що дозволяє одержати саджанці восени другого року. Відсоток укорінення рослин здерев’янілими живцями складає для Чубушника (Philadelphus) 42−50%. Однак значно ефективнішим є розмноження рослин зеленими живцями. Відсоток укорінення в середньому складає для садових жасминів — до 80−92%. Найкращі результати отримані при застосуванні гетероауксину (0,3%-ної пудри на порошковій основі у виді тальку). При цьому у живців розвивається вдвічі потужніша коренева система, живці менш вимогливі до умов укорінення, зменшується період коренеутворення на 5−10 днів, ніж у здерев’янілих живців.

Кращим часом для живцювання є весна — початок літа. Із зрізаних гострим ножем на 4−8 см верхівок пагонів листя підрізають на 1/3, щоб уникнути зайвого випаровування вологи. Підготовлений живець зразу ж висаджують трохи навскіс у ящики з вологим піском рядами на відстані 2,5−3 см одне від одного і 4- 5 см рядок від рядка. Поливають крізь дрібне ситечко, прикривають плівкою, вологим папером або марлею так, щоб покривні матеріали не торкалися живців. Найкраще натягнути поліетиленову плівку на раму або зробити засклену раму і накривати нею рослини. Для найкращого вкорінення живців стежать за рівномірним зволоженням грунту, а в жаркі дні ще й обприскують водою один-два рази на день.

Висмикувати кожен день живці, щоб перевірити чи вкорінилися вони, не слід. Живці почнуть вкорінятися не раніше ніж через 1,5−2 місяці. Укорінювання відбувається при температурі 22−24°С. Субстратом служить річковий пісок або навіть білий кварцевий пісок з водно-льодовикових і алювіальних відкладень. Зазвичай його змішують з низовинним торфом (1:1), що добре розклався, з реакцією середовища близького до нейтральної. Підготовлений субстрат шаром 3−5 см укладають на вирівняну поверхню парникової землі або ж поживної суміші, що складається з перегною, дернової землі і низовинного торфу (співвідношення можуть бути самі різні).

За відсутності перелічених вище матеріалів можна замінити поживну дерново-перегнійну суміш на солом’яне різання. Її укладають шаром 15- 18 см, а згори розміщують шар річкового піску в 3−4 см

Живці, що добре вкорінилися, висаджують на постійні місця. Після висаджування їх зразу ж поливають і на декілька днів захищають від прямих сонячних променів.

4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

4.3.1 Види, потреби та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

Грунт в шкільному відділенні декоративних саджанців готують по системі сидерального пару з внесенням органічних і мінеральних добрив. Глибина оранки повинна бути не менш 35−40 см. При осінній посадці гарні результати отримують якщо стоїть волога і тепла погода. Осінню посадку проводять одночасно з викопуванням сіянців, а закінчують приблизно за 2 тижні до стійких заморозків. Ширина міжрядь та відстань між рослинами в рядах залежить від швидкості росту саджанців, характеру розвитку крони і кореневої системи, терміну перебування саджанців в шкілці. Грунт в міжряддях обробляють тракторним культиватором. Для посадки шкіл використовують сіянці 1 сорту. Перед посадкою сіянці ретельно сортують. Перед посадкою сіянцям необхідно обновити нижній зріз кореневої системи гострим секатором. Після відрубки коренева система повинна мати довжину 18−20 см.

Дані по потребам та вартості садивного матеріалу наведені в таблиці 4.4

Таблиця 4.4. Розрахунок потреби та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника

4.3.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

Саджанці Клена пенсільванського (Acer pensylvanicum) краще вирощувати на родючих структурних грунтах. Основний обробіток грунту в деревній шкілці проводиться на глибину 25 — 35 см плугом ПЛН-4−35. Глибина культурної оранки не повинна перевищувати глибини гумусового шару грунту. Перед висаджуванням сіянців проводять культивацію культиватором КРН-4,2 на глибину до 15 см разом з бороною. Для садіння в шкільне відділення відбираються здорові, стандартні за розмірами сіянців, без ознак пошкоджень, з рівним стовбурцем і достатньо розгалуженою кореневою системою. Перед висаджуванням у сіянців відрізають пошкоджені корені, вкорочують до 18−20 см кореневу систему, змочуємо у сметаноподібній глиністій бовтанці з перегною з розрахунком 10 грам на один сіянець (IV місяць). Підготовлені сіянці висаджуються весною до набубнявіння бруньок. Для садіння використовуємо саджалки СШН-3.

Догляд за саджанцями включає розпушування ґрунту, боротьбу з бур’янами (V-X), підживлення (VI-VIII), захист від хвороб та шкідників (V-IX), полив (IV-V). Упродовж усього періоду вирощування саджанців грунт у шкілці утримується у чистому та пухкому стані. В перший рік його розпушують 6 раз механізованим способом в міжряддях і 5 рази ручним способом в рядах, в наступні роки кількість розпушень зменшується. Для профілактики хвороб і появи шкідників проводиться щорічне 3-х разове обпилення. З другого року вирощування саджанців, окрім операцій по догляду починають роботу для створення штамбу. Формування штамбу проводиться шляхом регулювання росту стовбура у висоту і по діаметру. Збільшення інтенсивності росту у висоту досягається систематичним видаленням на початку розвитку порослі і конкурентних пагонів (V, VI). Для посилення росту штамбу в товщину, пінцерують всі бокові пагони, що роміщені нище основи майбутньої крони (VI-VII). По мірі відростання пагонів пінцерування повторюють. На протязі літа пінцерують 2 рази. В другій половині літа вирізають пагони потовщенням на кінці, тобто по лінії рубу кільця, що є біля основи пагонів. Згідно стандарту висота штамбу встановлена: для саджанців, які призначені для алейної і вуличної посадок, 1,8−2 м, для групових посадок 0,75−1,5 м. Роботи по формуванню крони починаються з її закладання. Ранньою весною в рік, коли стовбур досягає висоти, коли починає переважати за висоту штамбу, від бруньки, що знаходиться в місці розміщення майбутнього першого нижнього сучка крони відраховуюють в гору 5 — 6 добре сформованих здорових бруньок на відстані 5 — 12 см одна від одної, із яких повинні утворитись скелетні гілки. Верхівку зрізають. Саджанці викопують осінню, в період листопаду, або рано весною, до розпускання бруньок Якщо листя довго не опадає, необхідно провести обприскування дефоліантом. Розрахунок щорічних витрат на вирощування деревних саджанців насіннєвого походження приведений в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Розрахунок щорічних витрат на вирощування декоративних насіннєвих саджанців Клена пенсільванського в шкільному відділенні розсадника

4.3.3 Агротехніка і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців вегетативного походження Висаджені дички окулірують в липні сплячою брунькою. У полі дичок проводяться операції по обробітку ґрунту (III-IV), приготування дичок до посадки (IV), проводиться механізований і ручний догляд (IV-VII), полив (IV-V), обпилювання (V-IX). Дички з рівним стовбуром, добре розгалуженою кореневою системою. Перед тим, як проводити окуліровку необхідно заготовити живці. Спочатку зрізують гілки з дерева (VII), потім з цих гілок нарізуємо живці з урахуванням, що на кожному має бути не менше 3-х бруньок. Окулірувати краще з ранку або в вечірні години, коли минає спека. Окулірується дуже гострим і чистим окулірувальним ножем. В кінці липня перевіряють приживлюваність трансплантованих вічок. Вічка, які прижились, зберігають свіжо зелене забарвлення. Не щеплені дички (ті, що не прижилися) доокуліровують одразу після перевірки. Для захисту прищеплених вічок від вимерзання дички на зиму підгортають. В березні наступного року рослини розгортаються. До початку сокоруху і набубнявіння бруньок верхню (над вічком) частину дичка зрізають. Весною з трансплантованого вічка виростає пагін-окулянт.

Догляд за окулянтами першого року вирощування включає розпушування ґрунту (VI-VII), знищення бур’янів (VII), підживлення рослин добривами (VI-VIII), заходи боротьби зі шкідниками та грибковими хворобами, зрізування дикої порослі (VI).Основними роботами, які виконуються в полі другого року вирощування, крім згаданих вище, є догляд за штамбом (VI-VII), закладання крони (III) та її формування (III). З метою потовщення штамба усі пагони, що виростають на ньому протягом вегетаційного періоду, пінцирують (VI). Пагони потовщення і шипик вирізаємо у другій половині літа (VII). Викопування саджанців проводиться вручну (X). Розрахунок щорічних витрат на вирощування деревних саджанців вегетативного походження приведений в таблиці 4.6

Таблиця 4.6 Розрахунок середніх витратна вирощування щеплених декоративних саджанців Дуба звичайного ф. куляста в шкільному відділенні розсадника

4.4 Особливості вирощування декоративного садивного матеріалу із закритою кореневою системою До лісового садивного матеріалу із закритою кореневою системою належать сіянці і саджанці, коренева система яких знаходиться в середині грудки грунту, брикету або ємкості з субстратом.

У багатьох випадках організація розсадників по виробництву садивного матеріалу із закритою кореневою системою економічно більш вигідна порівняно з розсадниками, де вирощується традиційний садивний матеріал з закритою кореневою системою. Високі техніко-економічні показники виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою визначаються наявністю ефективно працюючих машин, механізмів і устаткування; правильним вибором тари для вирощування рослин; високими посівними якостями насіння та деякими іншими факторами. Для вирощування особливо великих чотирирічних саджанців з висотою надземної частини від 50 до 250 см сіянців та саджанців з відкритою або закритою кореневою системою пересаджують у великооб'ємні оболонки — контейнери. В даному розсаднику контейнерною культурою виступає ялина колюча (Picea pungens) з терміном вирощування 4 роки. Ялина колюча відноситься до повільно ростучих видів тому економічно доцільним є висадка одразу в контейнери «двадцятку».

Кращим субстратом для заповнення контейнерів є збагачений поживними речовинами верховий торф або перегнійно-акумулятивні горизонти лісових грунтів. При відсутності елементів мінерального живлення в субстрат вносять мінеральні добрива «Осмокор».

4.5 Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

4.5.1 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу Розрахунок технологічної собівартості дає уявлення про розміри витрат, що необхідні для виконання робочого плану. Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів, а також кошторис виробничої собівартості наведені в таблицях 4.7 та 4.8.

Таблиця 4.7 Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів для вирощування декоративного садивного матеріалу

Таблиця 4.8 Кошторис виробничої собівартості продукції розсадника

4.5.2 Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців План реалізації продукції характеризує виробничу діяльність розсадника як госпрозрахункового підприємства, у якого вартість реалізованої продукції не тільки покриває виробничі витрати, але дає певний прибуток, що використовується для зміцнення і розширення виробництва та поповнення бюджету.

У нашій таблиці деякі дані беремо з попередньої таблиці. Загальну вартість знаходимо кількість тис. штук множимо на ціну за 1 штуку.

Отже, як ми бачимо виробництво кожного з видів рослин не є збитковим, але з і розвитком підприємства нам потрібно застосовувати передові технології, що дасть нам можливість ще більш ефективніше використовувати виробничі потужності.

План реалізації продукції:

Розділ 5. Організація і охорона праці в розсаднику

5.1. Організація праці

Праця в будь-якому виробництві повинна бути високопродуктивною. Це в першу чергу залежить від правильної організації. Правильна організація праці в розсадниках припускає наявність річного плану й графіка робіт, технічне нормування й норми виробітку, організацію бригад і ланок, закріплення за бригадами й робітниками виробничих площ, вирощуваних культур й устаткування, підготовку робочого місця, систему оплати праці, впровадження передового досвіду й досягнень науки й техніки.