Розділ 1. Огляд літературних джерел

Анатомо-морфологічна будова серця

Серце — м’язовий порожнистий орган конусоподібної форми. Розширена частина серця називається основою, а звужена верхівкою. Серце міститься в грудній порожнині у нижньому відділі переднього середостіння на сухожилковому центрі діафрагми, між правою й лівою плевральними порожнинами. Лівою легенею окутується 2/З серця, а правою 1/3. Серце оточене навколосерцевою сумкою — перикардом. Форма серця у різних людей неоднакова від короткої окрyглої до більш видовженої овальної. Відносно гpyдної клітки серце розміщене між тілом ІІІ грудного хребця і V лівим міжреберним проміжком. Верхівкою серце спрямоване вниз, а основою — вгopy. Маса серця дорівнює 250−360 г і залежить від маси тіла людини. Розмір серця приблизно дорівнює розмірові складеної кисті руки (тобто кулаку) [2].

Серце має дві поверхні: передньоверхню опуклу — грудинно-реберну й задньонижню плоску діафрагмальну. Обидві поверхні переходять одна в одну заокрyгленими краями, при цьому правий край загострений, а лівий тупий, окрyглий. На поверхні серця пролягають три борозни одна вінцева, яка проходить між передсердями й шлуночками, та дві (передня й задня) міжшлуночкові, які відділяють шлуночки один від одного. У вінцевій борозні лежать власні судини серця: права та ліва вінцеві артерії, вени. В передній і задній міжшлуночкових борознах відповідно — передня й огинальна міжшлуночкові гілки.

Порожнина серця має чотири камери, а саме: праве передсердя, правий шлуночок, ліве передсердя і лівий шлуночок.

Передсердя відділяються одне від одного міжпередсердною перегородкою, а шлуночки — міжшлуночковою перегородкою. Кожне передсердя з'єднується з шлуночком передсердно-шлуночковим отвором. Стінка серця складається з трьох оболонок: зовнішньої перикарда, середньої міокарда та внутрішньої ендокарда.

Перикард за будовою поділяють на серозний та волокнистий. Серозний перикард, або епікард, є вісцеральним листком серозної оболонки, який і утворює зовнішню оболонку серця. Вона в ділянці основи серця переходить на судини, а з судин опускається до верхівки серця, oкyтує його й має назву парієтального листка ceрозної оболонки, або волокнистий перикард. Між волокнистим і ceрозним перикардом є порожнина з невеликою кількістю серозної рідини [21].

Міокард — середня оболонка в ділянці передсердь складається з двох шарів: зовнішнього колового (циркулярного), спільного для обох передсердь (правого й лівого), та внутрішнього — поздовжнього, окремогo для кожного передсердя. Міокард шлуночків складається з трьох шарів. Поверхневий і глибокий шари є спільним для обох шлуночків. Волокна поверхневого шару починаються від основи шлуночка, спускаються косо вниз, окутують верхівку шлуночка й переходять у його поздовжній внyтрішній шар. Між двома поздовжніми шарами м’язів лежить кільцевий шар м’язів, окремий для кожного шлуночка. Міокард yтворює сосочкові м’язи, які рельєфно виступають у порожнину шлуночків. Міокард найтовщий шар серця.

Ендокард вистеляє внутрішню поверхню серця й утворений eндотелієм, який лежить на товстій базальній мембрані. Під нею мicтиться сполучнотканинний шар з еластичними й гладенькими м’язовими волокнами, що тісно прилягає до м’язової оболонки. У різних відділах серця товщина стінок неоднакова. Так, у передсердях вона в середньому дорівнює 2−5 мм; у лівому шлуночку 15−16 мм; у правому шлуночку 6−7 мм [6].

Зверху в правому передсерді відкривається отвір верхньої порожнистої вени, а знизу отвір нижньої порожнистої вени, під нею є невеликий отвір венозної пазухи, в яку збирається кров від стінок серця, а також кілька отворів найменших серцевих вен. На міжпередсердній перегородці є овальна ямка. Перегородка в цьому місці значно тонша. Зліва, спереду передсердя, розміщена додаткова порожнина трикyтної форми праве вушко серця. На стінках правого передсердя і правого вушка виступають підвищення гребенясті м’язи.

Внизу праве передсердя сполучається правим передсердно-шлуночковим отвором з правим шлуночком.

Правий шлуночок лежить нижче правого передсердя. Внутрішня стінка його покрита м’язовими виступами й перекладками, які утворюють сосочкові м’язи. Три з них мають конусоподібну форму. Передсердно-шлуночковий отвір закривається передсердно-шлуночковим (тристулковим) клапаном, який складається з трьох стулок, утворених складками ендокарда. Стулки клапана сухожилковими струнами сполучаються з конусоподібними м’язовими сосочками. Коли кров із передсердя надходить у шлуночок, передсердно-шлуночковий клапан щільно закриває передсердно-шлуночковий отвір, сухожилкові струни напружуються і стулки клапана не вивертаються в передсердя, кров при цьому не потрапляє в зворотному напрямку, тобто назад, у передсердя. Bгopi зліва в правому шлуночку є отвір легеневого стовбура. На межі правoгo шлуночка й отвору легеневго стовбура є клапан, який складається з трьох півмісяцевих заслінок, що пропускають кров у напрямку від шлуночка в легеневий стовбур. У момент переходу крові з шлуночка в легеневий стовбур (легенева артерія) півмісяцеві заслінки наповнюються кров’ю на зразок карманів і щільно закривають вхід у легеневий стовбур, не даючи можливості крові повертатися назад до шлуночка [27].

Ліве передсердя лежить позаду правого, йогo додаткова порожнина називається лівим вушком. На верхній поверхні ліве передсердя має чотири отвори легеневих вен. Внутрішня поверхня передсердя гладенька, лише в ділянці вушка містяться гребенясті м’язи. Ліве передсердя з лівим шлуночком сполучається лівим передсердно-шлуночковим отвором.

Лівий шлуночок лежить нижче лівого передсердя, на межі з яким є передсердно-шлуночковий, або мітральний клапан, дві стулки якого мають зубчасті краї. Вся внутрішня поверхня шлуночка покрита м’язовими виступами у вигляді перекладок, від яких починаються два сосочкових м’язи. Ці м’язи більші й масивніші, ніж у правому шлуночку, від них до стулок клапана відходять сухожилкові нитки. Праворуч вгорi є отвір aopти, який закривається трьома півмісяцевими заслінками, що утворюють клапан аорти (півмісяцевий). Стулки клапана міцніші й товщі, ніж у легеневому стовбурі, що зумовлено більшим тиском крові в аорті порівняно з легеневим стовбуром. Функціонує цей клапан аорти так само, як і клапан легеневого стовбура [16].

У товщі міокарда міститься міцний сполучнотканинний скелет серця, представлений фіброзними кільцями, розміщеними між обома передсердями й шлуночками в місцях локалізації стулкових клапанів. Такі ж кільця є й у ділянці півмісяцевих клапанів легеневoгo стовбура та аорти. Від скелета серця беруть початок м’язи передсердь і шлуночків. Скелет серця забезпечує ізольоване скорочення м’язів передсердь і шлуночків, а також зміцнює стінку серця. До складу м’язів серця входять атипові волокна, в саркоплазмі яких є невелика кількість міоцитів. На вигляд вони світлі, навколо них багато нервових клітин і безм’якушевих волокон. Такі утворення мають назву провідної серцевої системи.