Гальмова система автомобіля

Зміст

Вступ

1. Класифікація пристроїв гальмових систем

2. Типи гальмівних механізмів

3. Пневматичний привід гальма

4. Гальмовий кран

5. Пневмопривід гальмівного управління

6. Можливі несправності гальмової системи з пневматичним приводом Висновки Список використаної літератури

Вступ

Ремонт — це комплекс операцій із відновленню справного, чи працездатного стану ресурсу і забезпечення безпеки роботи автомобіля та її складових частин. Для розвитку автосервісів яких багато важать структура, динаміка зростання дитячих і прогноз збільшення кількості автотранспорту у Росії.

Інтенсивний темп збільшення автопарку обумовлений зростанням купівельної спроможності; ввезенням нових і вживаних автомобілів з-за кордону збільшенням термінів експлуатації автомобілів. Це свідчить про необхідності якісного розвитку професійного сервісного обслуговування на промислової основі.

Останніми десятиліттями зросла необхідністю підвищення ефективності гальм, це пов’язано з збільшенням машин на дорогах. Безпека руху автомобілів з високими швидкостями значною мірою визначається ефективністю дії й безпекою гальм. Наявність надійних гальм дозволяє середню швидкість руху, отже, ефективність при експлуатації автомобіля.

Гальмова система служить зниження швидкості автомобіля, його зупинки й утримання дома на стоянці. Гальмівне управління є найважливішим засобом забезпечення безпеки автомобіля. До нього пред’являють такі вимоги: мінімальний гальмівний шлях, збереження стійкості під час гальмування, стабільність гальмівних властивостей при кількаразових гальмуваннях, мінімальне час спрацьовування гальмівного приводу, мале зусилля на гальмівний педалі у її ході 80−180 мм, надійність всіх елементів гальмівний системи. Основні елементи повинен мати гарантовану міцність, нічого не винні виходити з експлуатації протягом гарантованого ресурсу, час спрацьовування гальмівного приводу має бути мінімальним, між зусиллям на педаль і приводним моментом мусить бути пропорційність, про несправності гальмівний системи повинна оповіщати сигналізація.

1. Класифікація пристроїв гальмових систем

Експлуатація будь-якого автомобіля допускається в тому випадку, якщо він має справну гальмівну систему. Гальмівна система необхідна на автомобілі для зниження його швидкості, зупинки й утримування на місці.

Гальмівна сила виникає між колесом і дорогою у напрямку, що перешкоджає обертанню колеса. Максимальне значення гальмівної сили на колесі залежить від можливостей механізму, що створює силу гальмування, від навантаження, що припадає на колесо, і від коефіцієнта зчеплення з дорогою. При рівності всіх умов, що визначають силу гальмування, ефективність гальмової системи залежатиме насамперед від особливостей конструкції механізмів, які виробляють гальмування автомобіля.

На сучасних автомобілях з метою забезпечення безпеки руху встановлюють кілька гальмових систем, що виконують різне призначення. За цією ознакою гальмівні системи поділяють на:

· робочу,

· запасну,

· стоянкову,

· допоміжну.

Робоча гальмівна система використовується в усіх режимах руху автомобіля для зниження його швидкості до повної зупинки. Вона приводиться в дію зусиллям ноги водія, що додається до педалі ножного гальма. Ефективність дії робочої гальмової системи найбільша порівняно з іншими типами гальмових систем.

Запасна гальмова система призначена для зупинки автомобіля в разі відмови робочої гальмової системи. Вона робить менший гальмує дію на автомобіль, ніж робоча система. Функції запасної системи може виконувати найчастіше справна частина робочої гальмової системи або повністю стоянкова система.

Гальмівна система служить для утримування зупиненого автомобіля на місці, щоб виключити його мимовільне рушання (наприклад, на ухилі).

Допоміжна гальмівна система використовується у вигляді гальма-уповільнювача на автомобілях великої вантажопідйомності (МАЗ, КрАЗ, КамАЗ) з метою зниження навантаження при тривалому гальмуванні на робочу гальмівну систему, наприклад на довгому спуску в гірській або горбистій місцевості.

У загальному вигляді гальмівна система складається з гальмових механізмів та їх приводу. Гальмові механізми під час роботи системи перешкоджають обертанню коліс, внаслідок чого між колесами і дорогою виникає гальмівна сила, що зупиняє автомобіль. Гальмові механізми 2 розміщуються безпосередньо на передніх і задніх колесах автомобіля.

Гальмівний привід передає зусилля від ноги водія на гальмові механізми. Він складається з головного гальмового циліндра 5 з педаллю 4 гальма, гідровакуумного підсилювача 1 і з'єднують їх трубопроводів 3, заповнених рідиною.

Працює гальмова система так. При натисканні на педаль гальма поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то, перетікаючи по трубках до гальмових механізмів, вона передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля в опір обертанню коліс, і настає гальмування. Якщо педаль гальма відпустити, рідина перетече назад до головного гальмового циліндра і колеса розгальмовуються. Гідровакуумного підсилювач 1 полегшує керування гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається на гальмові механізми коліс.

Схема гальмівної системи. Для підвищення надійності гальмових систем автомобілів у приводі застосовують різні пристрої, що дозволяють зберегти її працездатність при часткову відмову гальмівної системи. Розглянутий принцип дії гальмової системи дозволяє уявити взаємодію основних елементів гальмівної системи, що має гідравлічний привід.

Рис. 1. Гальмова система Якщо в приводі гальмової системи використовується стиснене повітря, то такий привід називається пневматичним, якщо жорсткі тяги або металеві троси — механічним. Дія зазначених приводів має суттєві відмінності від гідроприводу і розглядається нижче.

2. Типи гальмівних механізмів

У гальмових системах автомобілів найбільш поширені фрикційні гальмові механізми, принцип дії яких заснований на силах тертя обертових деталей, що не обертаються. За формою обертової деталі колісні гальмові механізми поділяють на барабанні та дискові.

Барабанний гальмівний механізм з гідравлічним приводом (рис. а) складається з двох колодок 2 з фрикційними накладками, встановлених на опорному диску 3. Нижні кінці колодок закріплено шарнірно на опорах 5, а верхні через сталеві сухарі впираються в поршні розтискного колісного циліндра 1. Стяжна пружина 6 притискає колодки до поршнів циліндра 1, забезпечуючи зазор між колодками та гальмовим барабаном 4 в неробочому положенні гальма. При надходженні рідини з приводу в колісний циліндр 1 його поршні розходяться й розсувають колодки до стикання з гальмовим барабаном, який обертається разом із маточиною колеса. Виникаюча сила тертя колодок про барабан викликає загальмування колеса. Після припинення тиску рідини на поршні колісного циліндра стяжна пружини 11 повертає колодки у вихідне положення і гальмування припиняється.

Рис. 2. Барабанний гальмівний механізм Розглянута конструкція барабанного гальма сприяє нерівномірному зносу передньої і задньої по ходу руху колодок. Це відбувається внаслідок того, що при русі вперед у момент гальмування передня колодка працює проти обертання колеса і притискається до барабана з більшою силою, ніж задня. Тому, щоб зрівняти знос передньої і задньої колодок, довжину передньої накладки роблять більше, ніж задньої, або рекомендують міняти місцями колодки через певний строк.

Колісний барабанний гальмівний механізм

В іншій конструкції барабанного механізму опори колодок розміщують на протилежних сторонах гальмового диска й привод кожної колодки виконують від окремого гідроциліндра. Цим досягається більший гальмівний момент і рівномірність зношування колодок на кожному колесі, обладнаному за такою схемою.

Барабанний гальмівний механізм з пневматичним приводом відрізняється від механізму з гідравлічним приводом конструкцією розтискного пристрою колодок. У ньому використовується для розведення колодок розтискний кулак 7, що приводиться в рух важелем 8, посадженим на вісь розтискного кулака. Важіль відхиляється зусиллям, що виникає у пневматичній гальмовій камері 9, яка працює від тиску стисненого повітря. Повернення колодок у вихідне положення при відтормажуванні відбувається під дією стяжний пружини 11. Нижні кінці колодок закріплено на ексцентрикових пальцях 10, які забезпечують регулювання зазору між нижніми частинами колодок та барабаном. Верхні частини колодок підводяться до барабана при регулюванні зазору за допомогою черв’ячного механізму.

Рис. 3. Колісний дисковий гальмовий механізм:

а — у зборі, б — розріз по осі колісних гальмівних циліндрів; 1 — гальмівний диск, 2 — шланги, 3 — поворотний важіль, 4 — стійка передньої підвіски, 5 — брудозахисний диск, 6 — клапан випуску повітря, 7 — шпилька кріплення колодок, 8, 9 — половини скоби, 10 — гальмівна колодка, 11 — канал підведення рідини, 12 — поршень малий, 13 — поршень великий

Колісний дисковий гальмовий механізм з гідроприводом складається з гальмового диска 1, закріпленого на маточині колеса. Гальмівний диск обертається між половинками 8 і 9 скоби, прикріпленої до стійки 4 передньої підвіски. У кожній половині скоби виточені колісні циліндри з великим 13 і малим 12 поршнями.

При натисканні на гальмівну педаль рідина з головного гальмового циліндра перетікає по шлангах 2 в порожнини колісних циліндрів і передає тиск на поршні, які, переміщуючись з двох боків, притискають гальмівні колодки 10 до диска 1, завдяки чому й відбувається гальмування.

Відпускання педалі викликає падіння тиску рідини в приводі, поршні 13 і 12 під дією пружності ущільнювальних манжет і осьового биття диска відходять від нього, і гальмування припиняється. Переваги барабанних гальм: низька вартість, простота виробництва; мають ефект механічного самопосилення. Завдяки тому, що нижні частини колодок пов’язані один з одним, тертя об барабан передньої колодки посилює притиснення до нього задньої колодки. Цей ефект сприяє багаторазового збільшення гальмівного зусилля, що передається водієм, і швидко підвищує гальмує дію при посиленні тиску на педаль.

Переваги дискових гальм: при підвищенні температури характеристики дискових гальм досить стабільні, тоді як у барабанних знижується ефективність температурна стійкість дисків вище, зокрема, через те, що вони краще охолоджуються більш висока ефективність гальмування дозволяє зменшити гальмівний шлях менші вагу і розміри підвищується чутливість гальм час спрацьовування зменшується зношені колодки просто замінити, на барабанних доводиться робити зусилля на підгонку колодок щоб одягнути барабани близько 70% кінетичної енергії автомобіля гаситься передніми гальмами, задні дискові гальма дозволяють знизити навантаження на передні диски.

3. Пневматичний привід гальма

Рис. 4. Компресор автомобіля Компресор складається з картера, блока циліндрів, головки, поршнів з кільцями, шатунів, колінчастого вала, двох нагнітальних і двох впускних клапанів з пружинами, коромисла, двох плунжерів, двох штоків і приводного шківа. Під дією розрідження, створюваного у циліндрі компресора під час руху поршня вниз, нагнітальний клапан закривається, впускний відкривається, і в циліндр по патрубку надходить повітря, що попередньо очистилось у повітряному фільтрі карбюратора. При наступному ході поршня, коли він піднімається вгору, впускний клапан закривається, повітря в циліндрі стискується і під його тиском відкривається нагнітальний клапан, через який повітря надходить у камеру головки. Для охолодження головки, яка нагрівається під час роботи компресора, до неї за допомогою гнучких гумових шлангів від системи охолодження підводиться вода.

Для мащення тертьових деталей компресора масло подається від головної магістралі системи мащення двигуна по маслопроводу. Через пристрій у торці масло подається в масляний канал колінчастого вала, а звідти до шатунних підшипників, поршневих пальців і поршнів по каналу, що є в шатуні. З картера компресора воно по спеціальному маслопроводу знову повертається в картер двигуна.

Щоб не допустити підвищення тиску стиснутого повітря в системі пневматичного привода гальм понад норму, що може бути при порушенні регулятора тиску «в одному з балонів (звичайно у правому), встановлюється запобіжний клапан, що автоматично відкривається, якщо тиск повітря в системі досягає 9,0−9,5 кГ/см2.

Система пневматичного привода гальм може бути використана при необхідності для накачування шин, фарбування автомобіля і інших робіт, що виконуються з використанням стиснутого повітря. Для цього є спеціальний кран відбору.

Рис. 5. Гальмовий кран автомобіля Важіль гальмового крана встановлюється на осі, закріпленій у корпусі. В ньому розташовується також зрівноважувальна пружина з стаканом і клапаном, що закриває випускний отвір. Випускний і впускний конічні гумові клапани із зворотною пружиною, зворотна пружина діафрагми і пристрій для вмикання стоп-сигналу розташовуються в кришці гальмового крана. Якщо колеса автомобіля розгальмовані, випускний конічний клапан відкритий і внутрішня порожнина гальмових камер з'єднана з атмосферою (рис. 5, а), а впускний конічний клапан закритий під тиском зворотної пружини. При цьому у гальмові камери стиснуте повітря надходити не буде. У момент гальмування, коли натиснути на гальмову педаль (рис. 5, б), з'єднана з нею тяга переміщує важіль гальмового крана, який з допомогою зрівноважувальної пружини притискує сідло до випускного клапана. Одночасно шток, що зв’язує між собою клапани, відкриває впускний клапан і стиснуте повітря надходить у гальмові камери — колеса загальмовуються. Коли шофер відпускає гальмову педаль, важіль гальмового крана повертається в початкове положення, зрівноважувальна пружина вивільнюється, впускний клапан закривається, а випускний відкривається. Стиснуте повітря через клапан випускного отвору вільно виходить з гальмових камер у атмосферу — колеса розгальмовуються.

Рис. 6. Комбінований гальмовий кран У комбінованому гальмовому крані, будову якого показано на рис. 6, є дві камери — нижня і верхня. Нижня камера призначена для керування гальмами автомобіля, її будова і принцип дії подібні до камери гальмового крана автомобіля. Верхня камера служить для керування гальмами причепа (напівпричепа). У верхній гальмовій камері комбінованого гальмового крана замість стакана зрівноважувальної пружини, що є у гальмовому крані автомобіля, встановлено шток. Привод комбінованого гальмового крана здійснюється від гальмової педалі тягою, що з'єднана з великим і малим важелями.

Рис. 7 Схема дії гальм Якщо автомобіль не загальмований, впускний клапан камери керування гальмами причепа відкритий (рис. 7, а) і стиснуте повітря з повітряних балонів проходить у магістраль причепа, а тиск повітря регулюється зрівноважувальною пружиною верхньої камери. Коли тиск повітря досягне 4,8−5,3 кГ/см2, ця пружина стискується і впускний клапан перекриває дальше надходження повітря у магістраль причепа. При цьому впускний клапан нижньої камери закритий, а випускний відкритий, стиснуте повітря до гальмових камер не надходить. При гальмуванні (рис. 7, б), коли педаль гальма під дією ноги шофера опускається, зусилля від неї через тягу передається на великий важіль комбінованого гальмового крана, шток переміщається і відкриває випускний клапан камери керування гальмами причепа, сполучаючи його гальмовий кран з атмосферою. У цей час нижній кінець великого важеля натискує на малий важіль, який переміщує стакан із зрівноважувальною пружиною, закриває випускний клапан камери керування гальмами автомобіля і відкриває впускний клапан. Стиснуте повітря балонів надходить до колісних гальмових камер і відбувається гальмування.

При відпусканні гальмової педалі великий важіль дає можливість зрівноважувальній пружині камери причепа перемістити шток назад, закрити випускний клапан камери керування гальмами причепа і відкрити впускний клапан. Стиснуте повітря, що надходить в магістраль гальмової системи причепа, діє на гальмовий кран останнього, розгальмовуючи його. В цей же час малий важіль комбінованого гальмового крана відходить, впускний клапан закривається, а випускний клапан камери керування гальмами автомобіля відкривається. Стиснуте повітря з гальмових камер автомобіля виходить в атмосферу.

При гальмуванні автомобіля ручним гальмом, завдяки тому, що його привод з'єднаний з комбінованим гальмовим краном, припиняється подача повітря в гальмову систему і при наявності необхідного запасу стиснутого повітря в повітряних балонах причіп також загальмовується.

Гальмовий кран причепа служить для керування його гальмами. Цей кран (рис. 8) складається з таких основних частин: корпуса, клапана, штока, зрівноважувального поршня з манжетом, поршня привода з манжетом і зрівноважувальної пружини з болтом для регулювання.

На рис. 7, а показана схема заповнення стиснутим повітрям повітряного балона. Стиснуте повітря з повітряного балона автомобіля при недіючих гальмах автомобіля (педаль гальма знаходиться у верхньому крайньому положенні) надходить у повітряний балон причепа через роз'єднувальний кран сполучну головку і повітророзподільник причепа. На рис. 7, б показана схема роботи гальмової системи при гальмуванні автомобіля. В цьому випадку гальмовим краном причепа зменшується тиск повітря в магістралі, що підводить повітря від автомобіля до причепа, спрацьовує повітророзподільник, і колеса причепа загальмовуються.

Рис. 8. Гальмовий кран причепа Конструкцією гальмової системи, яка вивчається, передбачається автоматичне гальмування причепа при його обриві під час руху, бо при роз'єднуванні магістралі, що сполучає автомобіль і причеп, тиск повітря в ній різко знижується, і система гальм причепа спрацьовує так само, як і в попередньому випадку.

Роз'єднувальний кран призначений для відключення магістралі від причепа, а сполучна головка — для сполучення системи пневматичного привода гальм причепа з повітропроводом від автомобіля.

Для приведення в дію розтискних кулаків біля кожного з колісних гальмових механізмів установлена окрема гальмова камера. Гумотканинна діафрагма з диском, штоком і двома пружинами розташована між штампованим корпусом і кришкою камери, які з'єднані болтами. Коли гальмова педаль знаходиться у крайньому верхньому положенні, під дією пружини діафрагма притиснута до кришки корпуса і знаходиться у неробочому положенні. При натискуванні на гальмову педаль під тиском стиснутого повітря, що надходить у гальмову камеру через гальмовий кран, діафрагма прогинається до корпуса, переміщує диск, що знаходиться на ній, і через нього передає зусилля на шток, а потім на важіль вала розтискного кулака.

4. Гальмовий кран

Рис. 9. Гальмовий кран:

1 — тяга; 2 — привод від стоянкового гальма; З — зрівноважувальна пружина камери причепа; 4 — камера привода гальм причепа; 5 — шток; 6 — камера привода гальм автомобіля; 7 — малий важіль; 8 — великий важіль

На автомобілі установлюють гальмовій кран, який має еластичну діафрагму 3 з прогумованої тканини і конічні клапани 9 і 10 виготовлені з гуми.

Діафрагма затиснута між корпусом 1 і кришкою 4 крана і з'єднана з напрямним стаканом 7. Важіль 2 гальмового крана встановлюють на осі, закріпленій у корпусі. У корпусі розміщені зрівноважувальна пружина 11 із стаканом і клапан, який закриває випускний отвір. Впускний і випускний клапани з поворотною пружиною, поворотна пружина діафрагми і вмикач стоп-сигналу 5 розміщені в кришці гальмового крана.

Коли колеса автомобіля розгальмовані, випускний клапан відкритий і порожнина гальмових камер сполучена з порожниною гальмового крана, яка сполучена з атмосферою, а впускний конічний клапан закритий під тиском поворотної пружини. Стиснуте повітря в гальмові камери не надходитиме. У момент гальмування педаль гальма під дією ноги водія рухається вниз, і тяга, з'єднана з нею, переміщує важіль гальмового крана, який за допомогою зрівноважувальної пружини притискує сідло до випускного клапана. Одночасно шток, який зв’язує між собою клапани, відкриває впускний клапан, і стиснуте повітря надходить у гальмові камери — колеса загальмовуються.

Якщо відпускають педаль гальма, важіль гальмового крана повертається у початкове положення, зрівноважувальна пружина вивільняється, впускний клапан закривається, випускний відкривається і стиснуте повітря вільно виходить з гальмових камер в атмосферу — колеса розгальмовуються. Запасні й допоміжні гальмові системи автомобілів. Щоб забезпечити високу надійність, на автомобілях КамАЗ, крім робочої і стоянкової гальмових систем, установлюють запасну й допоміжну системи.

Запасна гальмова система призначена для зупинки автомобіля з необхідною ефективністю в тому випадку, коли вийшла з ладу робоча система. Принцип дії цієї системи полягає в тому, що під час випускання повітря із системи робочого гальма пружини енергоакумуляторів, розтискуючись, приводять у дію гальмові колодки гальмових механізмів задніх коліс.

Допоміжна гальмова система призначена для тривалого підтримання постійної швидкості (на тривалих спусках) за рахунок гальмування двигуном, що досягається припиненням подачі палива в циліндри двигуна і перекриттям впускних трубопроводів.

Пристрій для привода гальм причепів. Якщо вантажний автомобіль з пневматичним приводом використовують для роботи з причепом, на ньому встановлюють комбінований гальмовий кран з пристроєм для керування гальмами автомобіля і причепа. Цей пристрій передбачає дещо раніше гальмування причепа, ніж автомобіля, в результаті чого виключається «набіг» причепа на автомобіль в момент гальмування.

На відміну від гальмового крана автомобіля без причепа в комбінованому гальмовому крані, будову якого показано вище, є нижня і верхня камери. Нижня камера 6 призначена для керування гальмами автомобіля, будова її і принцип роботи такі самі, як і камери гальмового крана автомобіля без причепа. Верхня камера 4 призначена для керування гальмами причепа. У верхній камері комбінованого гальмового крана замість стакана зрівноважувальної пружини, який є в гальмовому крані автомобіля без причепа, установлено шток 5. Привод комбінованого гальмового крана здійснюється від гальмової педалі за допомогою тяги, яка з'єднана з великим 8 і малим 7 важелями. Коли автомобіль не загальмований, впускний клапан камери керування гальмами причепа відкритий і стиснуте повітря з балонів надходить у магістраль причепа, а тиск повітря регулює зрівноважувальна пружина З верхньої камери.

Коли тиск досягає 0,48…0953 МПа (4,8…5,3 кгс/см2), ця пружина стискується і впускний клапан перекриває дальше надходження повітря в магістраль причепа. Впускний клапан нижньої камери закритий, а випускний відкритий, стиснуте повітря до гальмових камер автомобіля не надходить. Під час гальмування зусилля від педалі гальма через тягу 1 передається на великий важіль 8 комбінованого гальмового крана; шток 5 переміщується, відкриває впускний клапан камери керування гальмами причепа, сполучаючи з'єднувальну магістраль причепа з атмосферою. Внаслідок цього відбувається гальмування коліс причепа. У цей час нижній палець великого важеля 8 натискує на малий важіль 7, який переміщує стакан із зрівноважувальною пружиною 3, закриває випускний клапан камери керування гальмами автомобіля і відкриває впускний клапан. Стиснуте повітря з балонів надходить до колісних гальмових камер автомобіля, спричиняючи гальмування його коліс. Зрівноважувальна пружина кожної секції забезпечує пропорційні зміни тиску стиснутого повітря в гальмових камерах коліс залежно від натискання на гальмову педаль. Такий пристрій називається слідкуючим.

Якщо педаль гальма відпустити, то великий важіль дає можливість зрівноважувальній пружині камери причепа перемістити шток у зворотному напрямі, закрити випускний клапан камери керування гальмами причепа і відкрити впускний клапан. Стиснуте повітря, що надходить у магістраль гальмової системи причепа, діючи на повітророзподільний клапан причепа, розгальмовує його. У цей час малий важіль комбінованого гальмового крана відходить, впускний клапан «закривається» а випускний клапан камери керування гальмами автомобіля відкривається. Стиснуте повітря виходить з гальмових камер автомобіля в атмосферу, а колодки відходять від барабана.

При загальмуванні автомобіля стоянковим гальмом у зв’язку з тим, що його привод з'єднаний з комбінованим гальмовим краном, надходження повітря в гальмову систему причепа припиняється і, якщо в балонах є необхідний запас стиснутого повітря, причіп загальмовується.

Якщо гальма не діють, стиснуте повітря з балона автомобіля через комбінований гальмовий кран автомобіля, роз'єднувальний кран, з'єднувальну головку і повітророзподільний клапан причепа надходить у повітряний балон причепа.

Під час гальмування гальмовим краном зменшується тиск повітря в магістралі, яка підводить повітря від автомобіля до причепа, внаслідок чого тиск повітря у верхній порожнині повітророзподільного клапана причепа зменшується, і шток клапана під дією тиску в середній камері (сполученій з балоном причепа) переміщується вгору, відкриваючи впускний і закриваючи випускний клапани. Стиснуте повітря з балона причепа через нижню порожнину повітророзподільного клапана надходить до гальмових камер коліс причепа, і колеса його загальмовуються.

Роз'єднувальний кран призначений для відключення магістралі від причепа, а за допомогою з'єднувальної головки система пневматичного привода гальм сполучається з повітропроводом автомобіля.

5. Пневмопривід гальмівного управління

Гальмівна система служить для зниження швидкості і швидкої зупинки автомобіля, а також для утримання його на місці при стоянці. Наявність надійних гальм дозволяє збільшити середню швидкість руху, а, отже, ефективність при експлуатації автомобіля.

До гальмівної системи автомобіля пред’являються високі вимоги. Вона повинна забезпечувати можливість швидкого зниження швидкості і повної зупинки автомобіля в різних умовах рухи. На стоянках з подовжнім ухилом до 16% повністю навантажений автомобіль повинен надійно стримуватися гальмами від мимовільного переміщення. Сучасний автомобіль обладнався робочою, запасною, стоянкою і допоміжною гальмівними системами.

Робоча гальмівна система служить для зниження швидкості руху автомобіля аж до повної його зупинки незалежно від його швидкості, навантаження і ухилів дороги. Гальмівна система стоянки служить для утримання нерухомого автомобіля на горизонтальній ділянці або ухилі дороги. Запасна гальмівна система призначена для плавного зниження швидкості руху автомобіля до зупинки, у випадки відмови повної або часткової робочої системи. Допоміжна система гальм призначена для підтримки постійної швидкості автомобіля, при русі його на затяжних спусках гірських доріг, з метою зниження навантаження на робочою гальмівну систему при тривалому гальмуванні. Гальмівна система причепа, що працює у складі автопоїзда, служить як і для зниження швидкості руху причепа, так і для автоматичного гальмування його при обриві зчеплення з тягачем. Колись на світанку автомобілізації привід був механічним, тобто педаль була пов’язана з простими гальмівними механізмами тягою або тросом. У міру розвитку і ускладнення конструкції автомобіля тягу замінили трубки і гнучкі гумові шланги. Їх можна було згинати під кутом, застосовувати будь-якої довжини, сполучати і так далі а зусилля, необхідне гальмівним механізмам, стало передаватися рідиною або повітрям, які знаходилися в цих трубках. Залежно від вмісту трубок приводи так і стали називатися: гідравлічний (якщо в трубках рідина) або пневматичний (якщо в трубках повітря).

Гальмівна система складається з гальмівних механізмів і привода до них.

Гальмівні механізми поділяють на:

1) за розміщенням

— колісні;

— центральні (трансмісійні);

2) за формою обертових деталей;

— барабанні (з гідравлічним чи пневматичним приводом);

— дискові;

— колісні;

— трансмісійні.

3) за формою терьових деталей

— колодкові

— стрічкові.

На сучасних автомобілях застосовують дві системи гальм, які діють незалежно одна від одної. Одна система приводиться в дію ножною педаллю і називається ножним гальмом, друга — ручним важелем і називається ручним гальмом. Ножне гальмо використовують як основне для гальмування автомобіля під час руху, а ручне — для гальмування на зупинках.

У вантажних автомобілів гальмо стоянки може бути окремим механічним, який блокує вал коробки передач, або поєднаним з робочою гальмівною системою.

Ножне гальмо може мати гідравлічний або пневматичний привод, який діє на гальмові механізми всіх коліс. Ручне гальмо сучасних автомобілів має механічний привод, який додатково діє на гальмівні механізми задніх коліс або на центральне гальмо.

Користуватися ручним центральним гальмо під час руху автомобіля дозволяється тільки в аварійних випадках або як резервним при пошкодженні основного, бо воно сильно навантажує деталі силової передачі, а при тривалому користуванні нагрівається і може вийти з ладу.

Гальмову систему з пневматичним приводом застосовують на великовантажних автомобілях і великих автобусах. Гальмівне зусилля в пневматичному приводі створюється повітрям, тому під час гальмування водій прикладає до гальмової педалі невелике зусилля, що керує лише подачею повітря до гальмових механізмів. Порівняно з гідравлічним приводом пневмопривід має менш жорсткі вимоги щодо герметичності всієї системи, оскільки невелика втрата повітря під час роботи двигуна поповнюється компресором. Проте в пневмопривода складніша конструкція приладів їхні габаритні розміри й маса набагато більші, ніж у гідропривода. Особливо ускладнюються системи пневмопривода на автомобілях, що мають двоконтурну або багато контурну схему.

Основними елементами пневматичного приводу є компресор, ресивери (повітряні балони), що зберігають запас стислого повітря, кран, магістралі і виконавські елементи, що впливають на розтискні пристрої гальмівних механізмів. При гальмуванні автомобіля кран сполучає ресивери з магістралями, встановлюючи в них тиск повітря, пропорційний силі, прикладеній водієм до гальмівної педалі. При знятті зусилля з гальмівної педалі кран від'єднує магістралі від ресиверів і сполучає їх з довкіллям.

6. Можливі несправності гальмової системи з пневматичним приводом

Основними несправностями робочих гальмівних систем можуть бути слабка або неодночасна дія гальм, погане розгальмовування або заклинювання колодок гальмівних механізмів коліс.

Слабка дія гальм виявляється за збільшенням гальмівного шляху. Для автомобіля ГАЗ-66 без навантаження при гальмуванні з швидкості 30 км/год. на сухій горизонтальній ділянці дорогі з твердим покриттям гальмівний шлях не повинен перевищувати 9,5 м.

Гальмівний слід від правих і лівих коліс повинен бути однакової довжини. Причиною слабкої дії гальм може бути негерметичність гальмівного приводу, попадання повітря в систему гідравлічного приводу або недостатню кількість гальмівної рідини, порушення регулювання приводу або гальмівних механізмів, знос або замаслення гальмівних колодок і барабанів, недостатня кількість стислого повітря в пневматичному приводі із-за його витоку або несправності компресора.

Неодночасність дії гальм виявляється по занесенню автомобіля убік при гальмуванні. Причиною цього може бути порушення регулювання гальмівних механізмів, засмічення трубопроводів або замаслення окремих колодок. Несправність усувається регулюванням гальмівних механізмів, промивкою намаслених колодок, очищенням трубопроводів, що засмітилися.

Погане розгальмовування або заклинювання коліс відбувається унаслідок поломки відтяжних пружин, обриву фрикційних накладок, заїдання валів розтискних кулаків, несправності гальмівного крана, недостатнього вільного ходу гальмівної педалі, розбухання манжет або заклинювання поршнів колісних циліндрів, засмічення компенсаційного отвору в головному гальмівному циліндрі.

Залежно від несправності проводяться: заміна поламаних пружин, обірваних накладок, регулювання вільного ходу педалі, заміна манжет колісних циліндрів, очищення головного циліндра, ремонт гальмівного крана.

Основною несправністю гальмівної системи стоянки може бути погане утримання автомобіля на місці. Ця несправність виникає унаслідок великого зазору між колодками барабаном (усувається регулюванням гальма) або із-за заїдання або корозії в розтискному пристрої (усувається розбірною, промивкою і змащеннями деталей).

Негерметичність гідравлічного приводу визначається по підтіканню рідини в з'єднаннях, негерметичність пневматичного приводу виявляється по падінню тиску повітря в системі при непрацюючому двигуні. Витік виявляється на слух або за допомогою мильного розчину. При вільному положенні педалі і непрацюючому двигуні падіння тиску в пневматичній системі повинне бути не більше 50 кПа (0,5 кгс/см²) за 30 хв. Негерметичність приводів усувається підтяганням з'єднань, заміною поламаних або зношених деталей.

При малому тиску, що розвивається компресором, перевіряють натягнення ременя його приводу і роботу регулятора тиску.

Регулятор регулюється таким чином. Обертанням ковпака 3 добиваються, щоб компресор включався в роботу при тиску 600−640 кПа (6,0−6,4 кгс/см²). Зміною кількості прокладок між сідлами впускного і випускного клапанів встановлюють тиск 730−770 кПа (7,3−7,7 кгс/см²), при якому компресор відключається. Розкривати і регулювати регулятор дозволяється тільки кваліфікованим фахівцям.

Натягнення ременя приводу компресора регулюють переміщенням самого компресора щодо опорного кронштейна за допомогою регулювального болта. Заздалегідь потрібно ослабити гайки кріплення нижньої кришки до опорного кронштейна. Ремінь повинен бути натягнутий так, щоб його прогинання в середині гілки від зусилля 4 кгс було 5−8 мм.

Рис. 10. Регулятор тиску:

1 — кожух; 2 — пружина: 3 — ковпак; 4 — шток; 5 — сідло випускного клапана; 6 — випускний клапан; 7 — впускний клапан; 8, 9 — сітчастий і металокерамічний фільтри; 10 — корпус; 11 — кронштейн

Висновки

Експлуатація будь-якого автомобіля допускається лише за умови справності його гальмової системи.

Гальмова система потрібна на автомобілі для зниження його швидкості, зупинки й утримування на місці.

Гальмівна сила виникає між колесом та дорогою й спрямована проти напряму обертання колеса, тобто перешкоджає його обертанню. Максимальне значення гальмівної сили на колесі залежить від можливостей механізму, який створює цю силу, від навантаження, що припадає на колесо, та від коефіцієнта зчеплення з дорогою. За умови однаковості всіх факторів, що визначають силу гальмування. Ефективність гальмової системи залежатиме насамперед від особливостей конструкції механізмів, які гальмують автомобіль.

пневматичний гальмовий кран несправність

Список використаної літератури

1. Будова і експлуатація автотранспортних засобів. В. Л. Роговцев, А. Г. Пузанков, В.Д. Олфільев.

2. Підручник водія автомобіля категорії «D». Ю.М. Рудників, Ю.Л. Засорін, В.М. Даговіч.

3. Підручник водія автомобіля категорії «С». В.С. Калісекім, А.І. Манзон, Г. Е. Начума.

4. Технічне обслуговування та ремонт автомобіля. С.І. Румянцев, А.Ф. Сіпельніков, Ю.Л. Італ.