Організація авіаційних пасажирських перевезень між Україною та Росією

1. Дослідження ринку авіаційних перевезень за маршрутом Україна — Росія

1.1 Характеристика міжнародних економічних зв’язків між Україною та Росією

Одна з особливостей зовнішньоекономічних відносин України визначається об'єктивною необхідністю мати окрім інших, тісні економічні зв’язки з Російською Федерацією, яка на даний час є основним постачальником енергоносіїв на український ринок, споживачем значної кількості українських товарів та країною-інвестором, інвестиції якої займають вагому частку серед іноземного капіталу, що надходять в Україну.

Отже, саме об'єктивні причини обумовлюють на найближчу перспективу стратегічний напрям української зовнішньоекономічної політики. Разом з тим її формування має здійснюватись в аспекті загальносвітових тенденцій щодо глобалізації і посилення інтеграційних процесів світового господарства.

Дослідження теоретичних проблем і практики формування сучасних українсько-російських економічних відносин з урахуванням глобальних інтеграційних процесів у міжнародних відносинах і розробка на цій базі пропозицій щодо удосконалення механізму економічного співробітництва між країнами обумовило актуальність обраної теми дослідження.

Тема економічних відносин України з Російською Федерацією широко дискутується як на національному так і на міжнародному рівнях, в зв’язку з тим, що сталий розвиток тісних економічних зв’язків України з Російською Федерацією є необхідною передумовою відродження економіки України в процесі розширення участі її у світових економічних процесах. Певною мірою від стану розвитку цих двосторонніх відносин залежить також і майбутнє України на міжнародній арені, формування перспективної економічної політики України з Росією та механізмів її здійснення, пошук оптимальних шляхів співробітництва.

Економічні відносини України та Російської Федерації слід розглядати як відносини між двома великими суверенними державами, що утворилися у межах колишнього єдиного економічного простору СРСР і саме тому вони мають будувати взаємини в економічній галузі на рівноправних засадах з повагою до державного суверенітету, територіальної цілісності, національних економічних інтересів. Концепція українсько-російських економічних відносин має комплексно охоплювати різноманітні аспекти, включаючи торгівлю, виробничу кооперацію, спільне підприємництво, інвестиційне співробітництво, науково-технічну кооперацію, координацію дій на ринках третіх країн, фінансово-кредитні відносини, узгодження законодавчої бази в економічній галузі.

Сьогодні є, напевне, три країни, зв’язки з якими дійсно впливають на політику України. Це Росія, США і Німеччина. Серед цих партнерів саме Росія є найбільш важливим, основним нашим партнером і за всіма економічними показниками Російська Федерація випереджає всіх останніх. За імпортом товарів — у п’ять разів випереджає США, а за експортом в Україну (це 47%, майже половина імпорту в Україну) майже в 15 разів випереджає США. На пострадянському просторі, у межах СНД, Росія головний торговельний партнер України.

Протягом останніх чотирьох років Україна фактично дистанціювалась від участі у регіональних інтеграційних проектах за участю Росії, що дозволяло зберегти власний економічний суверенітет і продовжувати курс на економічну інтеграцію з ЄС. Однак намагання України будувати відносини з Росією, у тому числі економічні, на двосторонній основі негативно сприймається у Російський Федерації.

У двосторонніх українсько-російських торговельних відносинах починаючи з 1996 р., простежується тенденція сталого зниження обсягів товарообміну України з Росією. За наступних два роки експорт українських товарів у Росію зменшився майже наполовину. На сьогодні Російська Федерація посідає одне з провідних місць серед основних економічних партнерів України. Обсяги зовнішньої торгівлі товарами та послугами України з Російською Федерацією за січень-вересень 2012 року становили 38 338,2 млн. дол. США і зменшилися у порівнянні з січнем-вереснем 2011 року на 2674,0 млн. дол. США або на 6,5%. Експорт товарів і послуг за січень-березень 2013 року становив 10 477,4 млн. дол. США, а у порівнянні з січнем-березнем 2012 року збільшився на 185,2 млн. дол. США. Імпорт товарів та послуг за січень-березень 2013 року становив 11 380,3 млн. дол. США і у порівнянні з січнем-березнем 2012 року зменшився на 764,4 млн. дол. США. Сальдо за січень-березень 2013 року у торгівлі з Російською Федерацією негативне і становило 902,9 млн. дол. США та збільшилось на 949,6 млн. дол. США у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (у січні-вересні 2011 року негативне сальдо становило 1852,5 млн. дол. США).

Розвиток добросусідських відносин з Російською Федерацією був і є важливим пріоритетом України в контексті реалізації її національних інтересів. Хоча спостерігаючи за відносинами України і РФ то видно, що Росія проти зовнішньополітичного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Важелем впливу на українську зовнішню і внутрішню політику є відносини в енергетичній сфері.

Обсяги авіаційних перевезень безпосередньо залежать від такого загальноекономічного показника, як ВВП. Даний показник в 2012 році на душу населення становив 30,901 тис. грн. Крім того, на обсяги перевезень впливають такі чинники, як: населення країн, розмір території, пропорції міського та сільського населення, наявність альтернативних (наземних) видів транспорту, купівельна спроможність населення тощо.

На сьогодні, на українському ринку авіаційних послуг немає єдиного потужного та конкурентоспроможного українського перевізника, що призводить до роздроблення українського ринку перевезень між багатьма авіакомпаніями.

Недостатня кількість аеропортів, їх низька пропускна спроможність та стан наземної інфраструктури призводять до затримки рейсів, втрати багажу тощо, що негативно відбивається на конкурентоспроможності українських авіаперевізників.

В даній роботі при організації авіаційних пасажирських перевезень між Україною та Росією я використовувала наступні показники, як:

— туристичні потоки з України в Росії і навпаки;

— українська діаспора в Російській Федерації;

— Росія, як країна, що пропонує вільні робочі вакансії.

Основними пасажирами даного маршруту будуть туристи, студенти, робітники, родичі російських українців.

Росія — країна з багатовіковою історією, незліченною кількістю пам’яток та численними курортами. Тут можна знайти будь-який вид відпочинку.

У Росії практично в кожному місті є історичні пам’ятники, унікалька архітектура, музеї. З кожним роком збільшується туризм по даній країні і стає привабливим і популярним. Найвідоміші тури по Росії, які користуються попитом — це маршрути по Золотому кільцю Росії, а також відвідування Санкт-Петербурга. Також дуже багато цікавого можна побачити в столиці держави Москві, що самі корінні жителі не зможуть похвалитися відвідування хоча б половини визначних місць. Тут проводяться екскурсії для школярів і для дорослих, для Москвичів і гостей міста, для тих, хто володіє оглядати історичні пам’ятки, і для тих, кому цікавіше спостерігати за сучасними досягненнями прогресу.

Нині Україна має значний потенціал для розвитку туристичної індустрії. Так, на території нашої держави функціонують більше 3000 закладів оздоровлення та відпочинку, майже півтори тисячі готелів, кемпінгів тощо. Діяльність понад 3000 підприємств пов’язана з обслуговуванням туристів та туристичною діяльністю загалом. Постійно зростає кількість компаній, що пропонують туристичні путівки в місця відпочинку як в Україні, так і за кордоном. Щоправда, значна їх частина є посередниками, пропонуючи послуги іноземних туристичних компаній і додаючи до них лише частку своїх.

В Україні створена значна кількість природоохоронних територій. Найбільшою популярністю користуються Карпатський та Шацький національні природні парки, біосферний заповідник «Асканія-Нова», численні дендропарки, заказники, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Не менш відвідуваними є місця розкопок на території існування древніх міст — Херсонесу, Ольвії, Тіри та ін.

В останні роки в Україні швидкими темпами розвивається сільський зелений туризм, основне завдання якого полягає у відпочинку туристів від міського шуму та метушні, ознайомленні з історико-культурними пам’ятками та місцевими звичаями і традиціями.

Таким чином, Україна має всі передумови для швидкого й успішного розвитку туризму, як іноземного, так і внутрішнього. Проте на заваді цьому стоять певні проблеми, що тривалий час лишаються невирішеними та, відповідно, гальмують розвиток цієї сфери економіки, спонукаючи туристів частіше обирати іноземні місця відпочинку замість тих, що розміщені на території Батьківщини.

Виїзд громадян з України в Російську Федерацію в 2012 році з метою туризму становить 187 732 чол., службові поїздки — 93 074 чол., службові поїздки — 5 660 499 чол.

В'їзд громадян з Російської Федерації в Україну в 2012 році з метою туризму становить 343 435 чол., приватна поїздка-7 325 901 чол., навчальна — 6195 чол., працевлаштування — 482 чол., імміграція — 12 473 чол., службова, ділова, дипломатична — 106 314 чол.

В Російській Федерації (територія -17 мільйонів 74 км², населення — 145,5 млн. чол.) за останнім переписом проживає трохи більше 2 млн. українців, за неофіційними даними — 4,4 мільйона українців, тобто 3 відсотки від загальної чисельності населення. Наші співвітчизники — найчисельніша національна меншина в РФ.

Складно визначити в часі початок масового переселення українців до Росії, оскільки значна частина їх проживає сьогодні на етнічних українських землях (Кубань, Донщина, Воронежчина, Білгородщина, Курщина, Брянщина).

Очевидно початком міграції слід вважати вимушене переселення давніх києворусичів у ХІ-му столітті на північні околиці Русі під тиском монголо-татар. Потім були переселення внаслідок столипінських аграрних реформ, сталінських депортацій та хрущовських азійсько-сибірських проектів (будівництво радянських індустріальних та енергетичних гігантів, БАМу тощо).

Регіони компактного поселення українців у РФ: прикордонні з Україною російські області Центрально-Чорноземного регіону, Північний Кавказ (Кубань, Дон, Ставропілля), Надволжя і Поволжя, Урал, Сибір (насамперед Тюмень), Далекий Схід.

В Російській Федерації прийнято ряд законів (зокрема Федеральний — «Про національно-культурні автономії»), які регулюють освітньо-культурне життя діаспори. Але поки що державної інфраструктури українських освітніх та культурно-мистецьких закладів, мережі Інтернету, радіо та телебачення рідною мовою — наші співвітчизники в Російській Федерації не мають.

1.2 Характеристика аеропортів за маршрутом Україна — Росія

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» KBP — найбільший пасажирський аеропорт в Україні, обслуговує 62% міжнародних рейсів України. Офіційна назва — Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Бориспіль». Розташований за 29 км на південний схід від Києва та за 6 км від міста Бориспіль.

Наразі має дві злітно-посадкові смуги довжиною 4 000 м і 3 500 м та чотири пасажирських термінали.

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є найбільшим і найпотужнішим в Україні. Він забезпечує близько 65% авіаційних пасажирських перевезень України, і щороку обслуговує понад 8 млн. пасажирів.

«Бориспіль» вдало розташований на перетині багатьох повітряних трас, що поєднують Азію з Європою та Америкою. Близько 50 національних та зарубіжних авіакомпаній здійснюють з «Борисполя» перевезення пасажирів та вантажів за понад 100 регулярними маршрутами.

Аеропорт має дві злітно-посадкові смуги та три пасажирських термінали. Технічні можливості аеродрому аеропорту «Бориспіль» залишаються унікальними для України, країн СНД та Східної Європи. Злітно-посадкова смуга довжиною 4000 м і шириною 60 м дозволяє приймати повітряні судна всіх типів цілодобово, в тому числі в умовах обмеженої видимості. «Бориспіль» є також єдиним аеропортом України, з якого виконуються трансконтинентальні рейси.

У червні 2012 року в аеропорту відкрито найбільший та найсучасніший в Україні термінальний комплекс — пасажирський термінал «D». «Бориспіль» став першим в державі оператором, що надає повний спектр хендлінгових послуг. В аеропорту розроблено та реалізовано унікальний проект — офіційну служба «Sky Taxi», яка гарантує безпеку та якість обслуговування пасажирів.

Розвиток головного аеропорту країни свідчить про позитивну динаміку в авіаційній галузі. Ми розвиваємо інфраструктуру, залучаємо нові авіакомпанії, збільшуємо пасажиропотік, покращуємо якість обслуговування. Ми прагнемо того, щоб візитна картка країни створювала перше — обов’язково позитивне — враження про нашу державу.

Розділ «Термінали»

Аеровокзальний комплекс аеропорту складається з трьох терміналів.

Термінал «B»

Термінал «В» був відкритий у 1965 році та неодноразово модернізувався. Він обслуговує у першу чергу авіапасажирів, що подорожують у межах України. Термінал також використовується для обслуговування частини авіапасажирів міжнародних рейсів. У терміналі знаходяться магазини, кафе і бари, представництва авіакомпаній, туристичних фірм, банків, доступ до Інтернету, бізнес-центр, камери схову.

Загальна інформація про термінал «B»

Площа: 36 035,2 кв. м Пропускна спроможність: На міжнародних рейсах: 1200 пасажирів/год. (на виліт) і 1100 пасажирів/год. (на приліт). По Україні: 650 пасажирів/год. (на виліт) та 600/год. (на приліт).

Зона реєстрації нараховує 43 стійки реєстрації, 7 пунктів контролю на авіабезпеку, 17 кабін паспортного контролю.

Термінал «F» був відкритий у 2010 році. У ньому реалізовані прості та зручні для пасажирів технологічні процеси, поліпшено умови їх обслуговування, впроваджено новітні інженерні та інформаційні технології, застосовано сучасні системи безпеки. Зараз термінал «F» обслуговує виключно міжнародні рейси.

Загальна інформація про термінал «F»

Площа: 20 685,6 кв. м.

Пропускна спроможність: 900 пасажирів/год. (на виліт) і стільки ж на приліт; в піковий період можливість обслуговування до 1500 пасажирів/год. (на виліт).

Зона реєстрації нараховує 30 стійок реєстрації із системою подачі та зважування багажу, 1 стійку для пасажирів з негабаритним багажем, 2 стійки митного оформлення. Зона реєстрації також обладнана Web-кіосками, що дозволяють пасажирові зареєструватися самостійно — це прискорює процес реєстрації і не утворює черг.

Пасажирський термінал «D»

Відкритий у 2012 році найпотужніший в Україні пасажирський термінал «D» є логічним розвитком інфраструктури Аеропорту, який виводить його на принципово новий рівень кількості та якості авіаперевезень.

Загальна інформація про пасажирський термінал «D»:

Площа: 107,000 кв. м Пропускна спроможність: Термінал може забезпечувати пасажиропотік на рівні 10 млн. на рік. 3000 пасажирів/год (на виліт), і стільки ж на приліт.

У зонах реєстрації нового аеровокзального комплексу передбачена велика кількість стійок реєстрації (60 та 6 для web-реєстрації), 18 пунктів контролю на авіабезпеку, 28 кабін паспортного контролю, що дозволить уникнути черг. Для зручності пасажирів встановлені ліфти, ескалатори, травелатори. Термінал оснащений 11 стаціонарними аеромостами з автоматизованою системою докування (для посадки / висадки), які дозволяють одночасно приймати шість літаків класу «Боїнг 747» і п’ять літаків класу «Боїнг 737». Галерея очікування рейсів у зоні відльоту має довжину 870 м.

Термінал містить VIP залу, яка задовольняє потреби найвимогливіших цінителів комфорту та якісного сервісу.

Аеропортові збори за обслуговування ПС і пасажирів ДП МА «Бориспіль».

1. Збір за посадку-зліт повітряних суден (далі - ПС)

1.1 Збір за посадку-зліт ПС установлюється за кожну тонну максимальної злітної маси (далі - МЗМ) ПС, указаної у посвідченні про придатність його до виконання польотів, залежно від виду сполучення.

1.2 Збір за посадку-зліт ПС, який стягується аеропортом з авіаперевізників, становить:

Таблиця 1

Якщо посадка та/або зліт здійснюються в нічний час, збір збільшується на 24 відсотки.

Розмір збору визначається з урахуванням нічного часу.

Нічний час установлюється у таких межах (час місцевий):

— з 1 жовтня до 31 березня — з 18.00 до 08.00 включно;

— з 1 квітня до 30 вересня — з 20.00 до 06.00 включно.

При виконанні тренувальних, тестових, випробувальних, технічних польотів, які здійснюються відповідно до чинних нормативно-правових актів, що регламентують виконання польотів, кожне заходження на посадку враховується з коефіцієнтом 0,2 до денного розміру збору за посадку-зліт ПС, але якщо при цьому включається світлосигнальна система, то кожний захід ураховується з коефіцієнтом 0,5 до денного розміру збору за посадку-зліт ПС, навіть коли літак не торкається поверхні злітно-посадкової смуги (далі - ЗПС).

До збору за посадку-зліт застосовується коефіцієнт 0,5:

— при здійсненні технічної посадки ПС без зміни комерційного завантаження;

— при здійсненні посадки ПС у зв’язку з метеорологічними умовами;

— при поверненні літака до аеропорту зльоту протягом 40 хвилин після зльоту у зв’язку з авіаційною подією;

— якщо для здійснення посадки та зльоту ПС з максимально дозволеною злітною масою до 6 тонн включно не використовується штучна ЗПС.

Від сплати збору за посадку-зліт ПС звільняються рейси під літерою «А», а також польоти з метою обльоту авіаційної техніки, тренувальні, випробувальні та перегінні польоти для забезпечення виконання рейсів під літерою «А».

2. Збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі

2.1 Збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі встановлюється за одного відправленого пасажира залежно від виду сполучення.

2.2 Збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі для авіаперевізників становить:

Таблиця 2

Від сплати збору за обслуговування пасажирів у аеровокзалі звільняються:

— пасажири рейсів, що виконуються виключно для перевезення королівських осіб, голів держав і урядів;

— особи, які звільняються від оплати за перевезення авіаційним транспортом відповідно до законодавства України;

— пасажири гуманітарних рейсів, статус яких визначається відповідною Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України;

— транзитні пасажири;

— пасажири із сервісними квитками;

— діти до 2 років;

— пасажири рейсів з метою пошуку, рятування, санітарних рейсів, які виконуються за завданням компетентних органів;

— пасажири рейсів під літерою «А», які виконує державне авіаційне підприємство «Україна».

3 Збір за забезпечення авіаційної безпеки Збір за забезпечення авіаційної безпеки пасажирського ПС установлюється за кожного відправленого пасажира залежно від виду сполучення.

3.1 Збір за забезпечення авіаційної безпеки пасажирського ПС становить:

для міжнародних сполучень:

— 4,00 дол. США за кожного відправленого пасажира;

для внутрішніх сполучень:

— 1,50 дол. США за кожного відправленого пасажира.

Від сплати збору звільняються:

— пасажири рейсів, що виконуються виключно для перевезення королівських осіб, голів держав і урядів;

— особи, які звільняються від оплати за перевезення авіаційним транспортом відповідно до законодавства України;

— пасажири гуманітарних рейсів, статус яких визначається відповідною Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України;

— транзитні пасажири;

— пасажири із сервісними квитками;

— діти до 2 років;

— пасажири рейсів з метою пошуку, рятування, санітарних рейсів, які виконуються завданням компетентних органів;

— пасажири рейсів під літерою «А», які виконує державне авіаційне підприємство «Україна».

Збір за забезпечення авіаційної безпеки вантажного ПС установлюється за кожну тонну МЗМ відправленого ПС залежно від виду сполучення.

3.2 Збір за забезпечення авіаційної безпеки вантажного ПС становить:

— для міжнародних сполучень:

— 3,80 дол. США за 1 тонну МЗМ;

— для внутрішніх сполучень:

— 1,40 дол. США за 1 тонну МЗМ.

До збору за забезпечення авіаційної безпеки вантажного ПС застосовується коефіцієнт 0,5 при відсутності комерційного завантаження рейсу при прильоті та вильоті.

4. Збір за наднормативну стоянку ПС Збір за наднормативну стоянку ПС установлюється за кожну годину наднормативної стоянки та кожну тонну МЗМ ПС незалежно від виду сполучення (час наднормативної стоянки визначається у годинах з округленням до першого десяткового знаку) та становить:

— 0,41 дол. США за кожну годину наднормативної стоянки та за кожну тонну МЗМ ПС.

Нормативний (без сплати збору) час стоянки пасажирського ПС становить 3 години.

Нормативний (без сплати збору) час стоянки вантажного ПС визначається відповідно до МЗМ, а саме:

Таблиця 3

До збору за наднормативну стоянку застосовується коефіцієнт 0,5 у разі затримки авіарейсу, спричиненої метеорологічними умовами.

Збір за наднормативну стоянку не стягується, якщо затримка авіарейсу сталася з вини працівників аеропорту.

5. Аеропортові збори за обслуговування ПС і пасажирів встановлені без урахування податку на додану вартість.

6. Сплата аеропортових зборів здійснюється відповідно до законодавства України.

Міжнародний аеропорт «Домодєдово» (IATA: DME) — найбільший московський аеропорт, один з п’яти міжнародних аеропортів в Москві. Розташований на кордоні між міським округом Домодедово та Раменським районом Московської області за 45 кілометрів на південний схід від центр Москви та за 22 км від МКАДу.

У 2011 році «Домодєдово» був найбільшим російським аеропортом за кількістю пасажирів.

Аеропортовий комплекс включає в себе льотне поле, утворене двома незалежними паралельними злітно-посадочними смугами (ЗПС1 і ЗПС2). Вони розташовані в двох кілометрах один від одного, що робить Домодєдово єдиним аеропортом Московського авіаційного вузла, здатним одночасно проводити на своїх смугах операції по зльоту та посадці. Обидві ЗПС сертифіковані за категорією ICAO CAT IIIA. Реконструкція ЗПС1 дозволила Домодєдово стати першим російським аеропортом, який має можливості приймати пасажирський лайнер Аеробус A380.

Пасажирський термінал аеропорту Домодєдово має сертифікат «С» IATA і є першим в Росії, які пройшли сертифікацію за міжнародним стандартом якості ISO 9001:2000.

Частка пасажиропотоку аеропорту від загального обсягу в Москві становить 46%. Станом на 2012 рік з Домодєдово виконували рейси 82 авіакомпаній за 244 напрямками у всьому світі, 88 з яких унікальні для московського авіаційного вузла. Серед партнерів аеропорту 54 іноземних авіакомпаній (16 з них представляють країни СНД) і 28 російських. 2011 року Домодєдово, вибраний для польотів до Москви членами таких відомих авіаційних альянсів, як Star Alliance та Oneworld, обслужив 25,7 млн пасажирів.

Власником аеропорту вважається група «Іст Лайн». Формально аеропорт належить кіпрській компанії East Line, яка, в свою чергу належить зареєстрованій на острові Мен компанії FML.

У Домодєдово було побудовано дві злітно-посадкові смуги з синтетичним та армобетонним покриттям. Відстань між їхніми осями становить два кілометри, що дозволяє одночасно проводити операції зі зльоту та посадки. Це єдиний аеропорт у Московському авіаційному вузлі, який має в своєму розпорядженні такі можливості. Смуги у Внуково перехрещуються, а відстань між паралельними ЗПС у Шереметьєво вимагає суворої черговості виконання злітно-посадкових операцій.

ЗПС-1 довжиною 3 500 м була збудована у 1962 році, а офіційно введена в експлуатацію в 1964 р. Смуга була реконструйована двічі - у 1976 році та в 2007 році. Будівництво ЗПС-2 завершилося в 1968 році. Реконструювалася вона лише одного разу — в 1981 році. Довжина смуги — 3 794 метра.

Обидві ЗПС мають Сертифікат відповідності стандартам вищої категорії ICAO — IIIA, що дозволяє Домодєдово приймати повітряні судна всіх використовуваних типів (мають бортове обладнання інструментальної посадки) при горизонтальній видимості не менш 200 метрів та висоті нижньої межі хмар не менше 30 метрів. Пропускна здатність смуг, що мають сертифікат за цією категорією, 20 та 60 повітряних суден на годину при простих метеоумовах (при складних 7 і 12).

На час реконструкції першої злітно-посадкової смуги функції ЗПС здійснювала магістральна руліжна доріжка (МРД), яка була спеціально дообладнана до необхідного рівня.

У зв’язку із зростанням пасажиропотоку та необхідністю реконструкції другої ЗПС, керівництво аеропорту почало говорити про необхідність будівництва третьої злітно-посадкової смуги. ЗПС-2, збудована в 1968 році, за інформацією представників аеропорту Домодєдово, може експлуатуватися до 2014 року, після чого її необхідно закривати на реконструкцію.

Ставки аеропортових зборів, тарифи на наземне обслуговування, товари та послуги паливного забезпечення, що стягуються у Московському аеропорту Домодєдово

Таблиця 4

Таблиця 5

Тариф за надання тимчасової стоянки / точки тимчасового відстою (нерегульований) Таблиця 6

Збір за користування аеровокзалом (регульований) Таблиця 7

Тариф за обслуговування пасажирів (регульований) Таблиця 8

6 Збір за забезпечення авіаційної безпеки (регульований).

Таблиця 9

7 Тарифи на товари та послуги паливного забезпечення для організацій РФ і іноземних експлуатантів (без ПДВ) Таблиця 10

1.3 Визначення авіакомпаній, що експлуатують маршрути за заданим напрямком, та запропонованої ємності

Даний маршрут обслуговує 16 авіакомпаній світу. Найбільше рейсів виконують такі авіакомпанії як: МАУ, Lufthansa, S7 Airline, Ural Airline. Розглянемо кількість рейсів виконані даними авіакомпаніями за тиждень (таб 11).

Дослідження маршруту Київ — Москва

Отже, як бачимо на маршруті Київ — Москва, найбільшу кількість рейсів за тиждень виконує МАУ — 28, за тиждень перевозить пасажирів — 2619, а за рік — 157 140. Ural Airline виконує 10 рейсів на тиждень, ємність перевезень за тиждень складає - 970 пасажирів, а за рік — 58 200. S7 Airline виконує 8 рейсів на тиждень, ємність перевезень за тиждень складає - 776 пасажирів, а за рік — 46 560. Lufthansa виконує найменшу кількість рейсів на даному маршруті - 4, ємність перевезення в тиждень складає - 388 пасажирів, а за рік — 23 280.

Методи прогнозу авіаперевезень в значній мірі залежать від точного аналізу останніх тенденцій в авіаційній галузі та від експлуатаційних умов, а також від економічних і демографічних факторів, які впливають на повітряні перевезення і безпосередньо на вартість авіаподорожей.

Наукове прогнозування налічує велику кількість методів і прийомів прогнозування, з яких найбільшого поширення на повітряному транспорті набули такі: прогноз тренду, економетричні співвідношення (моделі) і огляди ринкової та промислової обстановки.

При складанні прогнозів фахівців ІСАО використовують статистичні щорічники ІСАО, різні економічні дослідження Організації й річні доповіді Ради Асамблеї, а також інші джерела.

Загальний облік роботи авіапідприємств ведуть державні установи, зокрема, Державний комітет статистики України, Міністерство транспорту та зв’язку, Державна авіаційна адміністрація.

При прогнозуванні дуже важливо установити закономірності формування пасажирських потоків. Для цього слід ретельно проаналізувати звітні дані щодо перевезень і обстежити пасажиропотоки повітряного транспорту.

Обсяги перевезень за маршрутом Київ — Москва Таблиця 12

Y=10 515*6−1668.7

Y=61 421.3

Отже обсяги перевезення за даним прогнозуванням в 2013 році складуть 61 421,3 тис. пас.

Методика визначення ортодромної відстані.

cos (d) = sin (ц А)*sin (ц B) + cos (ц А)*cos (ц B)*cos (лА? лB),

cos (d) = sin 0.882 583*sin 0.9730 + cos 0.882 583*cos0.9730*cos (0.534 042−0.6568)

d =0,99,

де ц, А і ц B — широти, лА, лB — довготи даних пунктів,

d — відстань між пунктами, що вимірюється в радіанах довжиною дуги великого кола земної кулі.

Відстань між пунктами, що вимірюється в кілометрах, визначається за формулою:

L = d*R,

L=0.99*6371=6327

де R = 6371 км — середній радіус земної кулі.

Географічні координати Київ — Москва Таблиця 13

2. Визначення бізнес-моделі гіпотетичної авіакомпанії та типу рейсу

Бізнес-модель дозволяє зрозуміти, на чому компанія заробляє (чи втрачає) гроші, як використовує внутрішні і зовнішні ресурси і наскільки ефективно влаштовані її бізнес-процеси. Розуміння власної бізнес-моделі сприяє підвищенню конкурентоспроможності компанії за рахунок концентрації і розвитку ключових компетенцій, ефективнішої організації внутрішніх процесів, підвищує гнучкість і ефективність системи взаємодії із зовнішнім середовищем, дозволяє оптимізувати інвестиції і призводить до зниження витрат. У світовій і українській практиці досить прикладів того, як компанії, у яких відсутні запатентовані винаходи і технології, тільки за рахунок кращої організації роботи, тобто ефективної бізнес-моделі, стають успішними. Варіантів таких моделей багато, і їх кількість з часом не зменшується, а росте. Це дає підстави деяким експертам стверджувати, що ми вступаємо у виключно продуктивний період інновацій бізнес-моделей, причому криза цьому не перешкода, а, швидше, навпаки. Усі відомі успішні моделі можна вивчати, модифікувати, удосконалити, і можливості ці увесь час ростуть. Але не варто спокушатися — перенесення з однієї моделі в іншу навіть самого інноваційного і успішного елементу не приведе до зростання ефективності моделі. Усі вони, як пазли, повинні підходити саме до цієї конфігурації.

Оцінити компанію за основними зі сторони стратегічного розвитку і конкурентоспроможності факторами дозволяє бізнес-модель авіакомпанії. Проте, щоб визначити свою теперішню і прототип бажаної майбутньої моделі потрібно вивчити бізнес-моделі авіакомпаній-конкурентів, оцінити їх положення на ринку. Зазначимо, що на ринку авіаперевезень виділяють наступні бізнес-моделі авіаперевізників: низькобюджетні, регіональні, чартерні, мережеві. Інколи окремо виокремлюють ще глобальних мережевих авіаперевізників.

Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» — це провідна українська компанія, заснована у 1992 році. 100% акцій МАУ знаходяться у приватній власності.

Основною діяльністю «Міжнародних Авіаліній України» є пасажирські та вантажні перевезення. До флоту авіакомпанії входить 22 сучасних середньомагістральних літаки «Боїнг-737» різних модифікацій. Базовим аеропортом МАУ є Державний міжнародний аеропорт Києва «Бориспіль» (КВР).

Абсолютним пріоритетом для МАУ є безпека, стандарти якої відповідають найвищим міжнародним вимогам. Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» першою в СНД одержала сертифікат IOSA (Міжнародний аудит експлуатаційної безпеки) та увійшла до міжнародного реєстру якості IATA (Міжнародної асоціації авіаційного транспорту). На початку 2011 року МАУ вкотре успішно пройшла перевірку на відповідність сучасним вимогам експлуатаційної безпеки та отримала свій четвертий Сертифікат оператора IOSA.

Це стало черговим підтвердження високого рівня авіаційної безпеки та операційних стандартів МАУ, що повністю відповідають світовим.

МАУ сьогодні пропонує своїм клієнтам:

— Авіакомпанія, що пропонує найбільшу кількість європейських напрямків з України, ніж будь-яка інша.

— Сучасний мережевий авіаперевізник, який з'єднує міста України, а також нашу країну зі столицями та ключовими містами Європи, Азії, країн СНД.

— Авіаперевізник, що постійно розширює свою географію, зокрема, завдяки угодам з провідними авіакомпаніями на всіх континентах планети. МАУ пропонує понад 3000 напрямків зі зручними стикуваннями за конкурентоспроможною ціною, виконуючи більш як 700 міжнародних та внутрішніх рейсів на тиждень.

— Один із найбільш ефективних та надійних партнерів у сфері чартерних перевезень.

— Компанія, що має представництва по Україні, а також за кордоном практично в усіх куточках світу. Квитки на рейси МАУ можна придбати в касах та представництвах авіакомпанії, широкій мережі туристичних операторів і турагенцій, а також онлайн на сайті МАУ — швидко, зручно, з економією часу та коштів.

— Орієнтований на клієнта авіаперевізник, який пропонує гнучку тарифну політику, зручний розклад рейсів, переваги для учасників програми лояльності «Панорама Клуб», європейський рівень сервісу й традиційну українська гостинність.

— Авіакомпанія, що перевозить найрізноманітніші вантажі на всіх своїх регулярних пасажирських рейсах, а також на суто вантажному літаку «Боїнг 737−300SF». Сьогодні МАУ пропонує своїм клієнтам повний набір унікальних вантажних рішень, а саме: Time Definite, Sensitive, Fresh, Live, Valuable, Economic.

Дана авіакомпанія виконує регулярні рейси за маршрутом Київ — Москва.

3. Визначення правових питань з організації авіаційних пасажирських перевезень

Перевезення пасажирів і вантажу повітряним транспортом характеризується масовістю, ритмічністю і достатньою складністю, у зв’язку з чим, необхідне встановлення чіткого правового базису для здійснення повітряних перевезень, правові механізми та обов’язки учасників транспортного процесу.

Найбільш важливими міжнародними організаціями цивільної авіації, що встановлюють більшість правил, процедур, рекомендацій та методичних матеріалів є ІСАО та ІАТА. Дані організації спільно з ООН та ВТО вирішують питання удосконалення туристичних перевезень авіаційним транспортом. В межах ЄС питання удосконалення перевезень займаються постійно діючі Конференції міністрів транспорту та Комісії з питань транспорту. Одним з етапів діяльності ЄС стала лібералізація повітряного простору країн, що входять до ЄС.

Міжнародно-правова регламентація відносин по перевезенню повітряним транспортом починається з Паризької конвенції про повітряну навігацію, 1919 р. Вона закріпила принцип суверенітету держави на повітряний простір, який над його сухопутною і водною територією та встановила право «мирного прольоту» іноземних повітряних суден у повітряному просторі інших держав.

Найважливішим документом в області міжнародно-правової регламентації повітряних перевезень вантажів і пасажирів є прийнята в 1929 році у Варшаві Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень. У 1933 р. ця Конвенція була доповнена Гаазьким протоколом.

До основних положень цих документів варто віднести:

— формулювання вимог до перевізних документів;

— формулювання обсягу прав відправника вантажу на розпорядження вантажем на шляху проходження;

— визначення порядку видачі вантажу в пункті призначення;

— визначення обсягу відповідальності повітряного перевізника за збиток, заподіяний вантажу та пасажирам;

— встановлення презумпції провини повітряного перевізника;

— встановлення межі матеріальної відповідальності повітряного перевізника перед кожним пасажиром у випадках смерті пасажира чи ушкодження його здоров’я;

— встановлення межі матеріальної відповідальності повітряного перевізника перед кожним пасажиром за втрату псування чи нестачу ручного багажу.

Але Варшавська конвенція 1929 р. не вирішила вичерпно питання визначення розміру конкретного матеріального збитку та визначення кола осіб, які мають право на відшкодування у випадку загибелі пасажира. Через це такі питання звичайно вирішують національні суди (суди країни перевізника, суди країни позивача, суди країни укладення договору перевезення).

У 1975 році були прийняті Монреальські протоколи, що деякою мірою змінили положення Варшавської конвенції 1929 року. Зокрема, були встановлені максимальні межі відповідальності перевізника, що не можуть бути перевищені ні за яких обставин, які викликали питання про відповідальність.

До інших міжнародних документів, що регламентують питання повітряних вантажних і пасажирських перевезень варто віднести:

Чиказьку конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, 1944 р.;

Римську конвенцію про відшкодування шкоди, заподіяної іноземним повітряним судном третім особам на поверхні землі, 1952 р.;

Конвенцію про уніфікацію деяких правил, які відносяться до міжнародних повітряних перевезень, які здійснюються особами, що не є перевізниками за угодою (Гвадалахара, 1962 р.);

Конвенцію про правопорушення і деякі інші акти на борту повітряного судна (Токіо, 1963 р.).

Гаазьку конвенцію про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, 1970 р.

Україна також є членом IСAO, ІАТА, Європейської конференції цивільної авіації, офіційним кандидатом на членство в Об'єднаних авіаційних властях Європи та повним членом Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль). Завдяки цьому державна регулятивна система цивільної авіації України в цілому та авіаційного транспорту, зокрема, побудована відповідно до міжнародних вимог.

В Україні діяльність авіації регулюється законами України, авіаційними правилами й іншими нормативними актами України, указами Президента України, рішеннями Ради з національної безпеки й оборони України (РНБОУ), постановами Кабінету Міністрів України і наказами Укравіатрансу.

Основою регулювання в авіаційній галузі є Повітряний кодекс України, що визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності авіації і спрямований на забезпечення здійснення єдиної державної економічної, технічної, тарифної, фінансової, науково-технічної, страхової, інвестиційної та соціальної політики у сфері управління і регулювання діяльності авіації з урахуванням міжнародного повітряного права. Граничні норми Повітряного кодексу встановлюються міжнародними правовими. Дана система регулювання дозволяє створювати низку маршрутів до інших країн, зокрема до Росії.

Встановлення дипломатичних відносин між їхніми країнами створило основу для розвитку всебічного двостороннього співробітництва у всіх сферах, що становлять взаємний інтерес.

Для здійснення повітряного сполучення Україна-Росія необхідна відповідна угода.

Усі регулярні рейси здійснюються на комерційній основі для перевезення пасажирів, багажу, пошти і вантажів, тому важливе місце займає питання про комерційні права («свободи повітряного простору») при польотах на договірних лініях.

Для здійснення перельоту Україна-Росія, необхідно дотримуватись таких «свобод повітряного простору»:

— першої «свободи повітряного простору» — право здійснювати транзитний проліт над своєю територією без посадки;

— другої «свободи повітряного простору» — право більшості перевізників приземлятися з некомерційними цілями;

— третьої «свободи повітряного простору» — право висаджувати пасажирів, вивантажувати пошту і вантажі, взяті на борт на території держави, чий прапор має повітряне судно;

— четвертої «свободи повітряного простору» — право брати на борт літака на іноземній території пасажирів, пошту та вантаж для перевезення на територію держави, чий прапор має повітряне судно.

Завдяки даним комерційним правам можна буде здійснювати перевезення пасажирів, вантажу, пошти до/з Росії.

Список літератури

міжнародний аеропорт термінал маршрут

1. Пасажирські перевезення: підручник./ К.В. Марінцева. — К.: Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ — друк», 2009. — 228 с.

2. Авіаційні пасажирські перевезення: Курс лекцій / Марінцева К.В. — К.: НАУ, 2008. — 124 с.

3. Прогноз розвитку повітряного транспорту до 2015 року (Cir 308 — AT/130). ИКАО 2006 р.

4. «Збірка міжнародних договорів СРСР». Випуск XLV. Москва, «Міжнародні відносини», 1991 р.

5. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 за № 108/95-ВР, редакцiя вiд 22.05.2008

6. Розпорядження Державного департаменту авіаційного транспорту (Укравіатранс) «Про порядок надання дозволів на виконання польотів» 21.06.02. № 33

7. Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів.

8. Наказ Міністерства транспорту України № 65 від 05.02.2001 «Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті».

9. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» 11 січня 2001 року, № 2213-III редакцiя вiд 04.06.2008.

10. Лист Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків відповідно до Закону про Держбюджет-2007 № 374/03−20 від 09.01.2007.

11. ДК 009:2005. Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності. Наказ Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, чинний від 01.04.2006 р.

12. Постанова Кабінету Міністрів України № 1535 від 12 жовтня 2002 «Про затвердження Порядку правил проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації».

13. Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 р.

14. Наказ Міністерства транспорту України № 337 від 26.03.2008 «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»».

15. Наказ Державної Служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації № 170 від 10.03.2006 «Про встановлення аеронавігаційних зборів за аеронавігаційне обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України».

16. Наказ України «Про затвердження Порядку надання знижок до зборів за аеронавігаційне обслуговування в повітряному просторі України та аеропортове обслуговування в аеропортах України при виконанні авіакомпаніями внутрішніх та міжнародних рейсів» від 16 серпня 2004 року № 912/2004,