Організація роботи по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів на Чернігівському тролейбусному управлінні

Зміст

1. Щоденник практики

2. Опис підприємства. Характеристика транспортних засобів

3. Креслення плану одного з постів дільниці

4. Оформлення технологічної карти з ремонту або ТО

5. Опис, призначення та організація роботи відділу головного механіка

6. Опис оформлення виходу автомобілів на лінію та їх повернення, списання пального

7. Посадові обов’язки головного механіка, майстра

Висновки

Перелік літератури необхідної для виконання дипломної практики

1. Щоденник практики

21.09.09 — Щоденник практики.

21.09.09 — Опис, призначення та структура підрозділу

23.09.09. Характеристика транспортних засобів.

24.09.09. — 25.09.09. — Креслення одного з постів дільниці для виконання робіт з ТО або ремонту агрегатів автомобіля з переліку обладнання. ремонт автомобіль механік посадовий обов’язок

28.09.09. — Оформлення технологічної карти операції з ремонту або ТО агрегатів автомобіля.

30.09.09. — Опис, призначення та організація роботи відділу головного механіка.

1.10.09. — Опис оформлення виходу автомобілів на лінію та їх повернення в гараж, списання пального.

2.10.09. — Посадові обов’язки головного механіка, майстра.

3.10.09 — Список літератури для виконання ДП.

4.10.09. — Висновок.

2. Опис підприємства. Характеристика транспортних засобів

Стисла історична довідка.

Чернігівське тролейбусне управління було створено 19.03.1948 р. наказом голови правління № 107 від 12.02.1948 р.

Спеціалізація підприємства.

Сферою діяльності ЧТУ є надання послуг по перевезенню громадян міста.

ЧТУ має дільницю по ремонту рухомого складу де надається широкий комплекс послуг по ремонту та обслуговуванню рухомого складу.

Характеристика транспортних засобів.

Найбільшу питому вагу, близько 90%, в реалізації послуг займають пасажирські перевезення на таких транспортних засобах:

— тролейбуси;

— автобуси ПАЗ;

— Renault — Laguna, Volkswagen — Passat — призначені для керівництва;

Також є автомобілі спеціального призначення:

— ГАЗ — 3307, ГАЗ 51 та ЗИЛ 130 для виконання господарських потреб (вивіз сміття, доставка на підприємство будматеріалів та ін.)

Характеристика автомобілів.

3. Креслення плану одного з постів дільниці

Таблиця 1. Технологічне обладнання ділянки по ремонту паливної апаратури.

4. Оформлення технологічної карти з ремонту або ТО

Агрегати потрапляють на дільничні роботи, де їх миють, розбирають та проводять мийку деталей. Після промивки деталі агрегату потрапляють до дефектовочного підрозділу, де проводиться розподіл деталей, а саме, які деталі придатні до використання без відновлення, які придатні для відновлення і які треба відновлювати, а які деталі вже не придатні до використання. Якщо деталь придатна, то вона потрапляє до зборочного цеху, якщо ні то на утилізацію. Також до зборочного цеху надходять деталі зі складу, які потрапили туди після відновлення. Після збирання, агрегати потрапляють до зони фарбування, а після фарбування потрапляють до відділу технічного контролю (ВТК). З ВТК агрегати потрапляють до зони комплектації, а вже з відти потрапляють чи на авто, чи в склад готових деталей.

ПР автомобіля «VW Passat B3» для поста № 2

Зміст роботи: Ремонт паливного баку.

Трудомісткість робіт _____54_____ люд.хв.

Виконавці 1

ФахСлюсар — механік Розряд — 3

5.Опис, призначення та організація роботи відділу головного механіка

І. Загальні положення

Відділ головного механіка є самостійним структурним підрозділом підприємства й підкоряється головному інженерові або його заступникові по технічному обслуговуванню.

ІІ. Завдання

1. Підтримка діючого парку встаткування підприємства в справному робочому стані шляхом своєчасного якісного ремонтного й технічного обслуговування.

2. Підвищення економічності ремонтного обслуговування встаткування.

3. Удосконалювання роботи служби головного механіка.

ІІІ. Структура

1. Структуру й штати відділу затверджує директор підприємства відповідно до типових структур апарата керування й нормативами чисельності керівників, фахівців і службовців з урахуванням обсягів роботи й особливостей виробництва.

2. До складу відділу головного механіка можуть входити наступні підрозділи: бюро планово-попереджувального ремонту (на невеликих підприємствах — фахівець ППР); конструкторсько-технологічне бюро: конструкторське бюро (фахівець) по проектуванню підйомно-транспортного встаткування; конструкторське бюро по модернізації, ремонтно-механічний цех (РМЦ).

ІV. Функції

1. Розробка на основі Положення про планово-попереджувальний ремонт річних, квартальних і місячних планів і графіків всіх видів ремонту встаткування, споруджень. Облік виконання планів і графіків ремонту, контроль за якістю ремонту.

2. Участь у складанні й перевірці дефектно-кошторисної відомості на ремонтуєме устаткування.

3. Розробка й впровадження заходів щодо попередження аварій, поломок і підвищеного спрацювання устаткування.

4. Складання технічних завдань конструкторсько-технологічному бюро на розробку або підбор креслень змінних деталей.

5. Впровадження в практику ремонту прогресивної технології, високоефективних ремонтних пристосувань, механізація трудомістких процесів.

6. Забезпечення правильної й ощадливої витрати коштів і матеріалів, призначених на ремонт устаткування.

7. Розробка підрозділам норм витрати на основні й допоміжні матеріали й комплектуючі вироби для ремонту й технологічного обслуговування встаткування.

8. Підготовка заявок відповідним службам заводу на матеріали й комплектуючі вироби для ремонту й обслуговування технологічного встаткування.

9. Участь у заповненні або коректуванні виробничо-технічного паспорта заводу. Розробка технічного паспорта служби головного механіка.

10. Контроль за правильністю зберігання запасних (змінних) частин устаткування на складах.

11. Введення паспортного господарства на технологічне й вантажопідйомне встаткування.

12. Контроль за правильністю використання й завантаження ремонтних цехів і служб цехових механізмів.

13. Контроль за правильною організацією «мастильного господарства», застосуванням масел для змащення механізмів і встаткування.

14. Забезпечення робіт з модернізації встаткування.

15. Облік наявності й руху встаткування, що значиться на балансі основної діяльності.

16. Контроль за систематичною перевіркою із пред’явленням Гостехнадзору вантажопідйомних засобів.

17. Організація обміну досвідом по експлуатації й ремонту технологічного й підйомно-транспортного встаткування.

18. Забезпечення впровадження досягнень нової техніки й передових методів роботи в області ремонту й експлуатації технологічного й підйомно-транспортного встаткування.

19. Подання висновків по раціоналізаторських пропозиціях і винаходам і забезпечення впровадження прийнятих пропозицій.

20. Узагальнення й поширення передового досвіду роботи новаторів виробництва й надання всілякої допомоги раціоналізаторам і винахідникам.

V. Взаємини відділу головного механіка с іншими підрозділами підприємства

1. З відділом технічного контролю Одержує: зауваження й пропозиції по поліпшенню якості ремонту встаткування.

Представляє: необхідні засоби контролю, що забезпечують надійну перевірку якості зробленого ремонту встаткування; графік перевірки встаткування на технологічну точність.

2. З головною бухгалтерією Одержує: дані по обліку витрат, інформацію на відкриття замовлення по всіх видах ремонту; акти на списання встаткування з балансу, участь в оформленні; інформацію з витрати матеріалів на ремонтні роботи; інформацію про наявність основних і оборотних коштів у зіставленні з нормативом.

Представляє: повідомлення про виконання замовлень: акти на списання встаткування з балансу; акти на передачу або продаж устаткування іншим організаціям; акти на передачу встаткування з ремонту в експлуатацію.

3. З відділом стандартизації й нормалізації

Одержує: повідомлення про виданий державні й галузеві стандарти, що надійшли у відділ, нормалях і іншій технічній документації; повідомлення про всі внесені зміни в стандарти, нормалі, технічні умови й іншу технічну документацію.

Представляє: зауваження за планом робіт зі стандартизації, нормалізації й уніфікації; бере участь у розробці стандартів, нормалей, інструкцій, технічних умов і іншої технічної документації.

4. З відділом технічної інформації

Одержує: креслення, технічну документацію з ремонту встаткування й обміну досвідом, отримані від інших організацій; лекції, доповіді, семінари, екскурсії, технічні фільми з питань удосконалювання ремонтних робіт; технічну літературу з ремонту встаткування.

Представляє: заявки на одержання інформаційних матеріалів від інших організацій; звіти по роботі служби головного механіка або інших організацій; заявки один в один технічної інформації.

5. З бюро раціоналізації й винахідництва Одержує: пропозиції раціоналізаторів і винахідників на висновок про їхню доцільність і для надання допомоги у виконанні креслень, макетів, описів і ін.; місячні плани по впровадженню раціоналізаторських пропозицій.

Представляє: висновку про технічну можливість і економічну доцільність раціоналізаторських пропозицій; надає допомогу раціоналізаторам при виконанні креслень, макетів, описів і ін., а також при досвідченій перевірці за пропозиціям.

6. З відділом головного технолога Одержує: планування розміщення встаткування в цехах; креслення прив’язки встаткування (при переплануваннях); креслення спеціального інструмента й пристосувань; технічну документацію на модернізацію встаткування; технічні завдання на проектування спеціального нестандартного устаткування; розрахунки й заявки на необхідне підприємству технологічне встаткування; розрахунки вантажообігу необхідних для механізації вантажно-розвантажувальних робіт Представляє: заявки на проектування інструмента й пристосувань для ремонту встаткування; паспорта на діюче й невстановлене встаткування; відомості про зміни паспортних дані встаткування у зв’язку з виробництвом капітального ремонту.

7. З відділом головного енергетика Одержує: забезпечення ремонту всього встановленого на підприємстві електроустаткування; виконання заявок по підключенню знову встановлюваного встаткування; виконання заявок по розробці електричних схем на проектоване встаткування; графік планово-попереджувального ремонту електроустаткування.

Представляє: заявки на ремонт електроустаткування; заявки на підключення знову встановлюваного встаткування; заявки на розробку електросхем; графік планово-попереджувального ремонту.

8. Із центральною заводською лабораторією Одержує: аналіз механічних характеристик матеріалів, металографічний аналіз; хімічний аналіз матеріалів; аналіз масел.

Представляє: заявки на визначення механічної характеристики матеріалів; заявки на механічний аналіз матеріалів; заявки на проведення аналізу масел.

9. З інструментальним відділом Одержує: заявки на встаткування для інструментального виробництва; відомості про виконання заявок на виготовлення інструмента для ремонтно-механічного цеху.

Представляє: відомості про встаткування для інструментального цеху, виділеній на планований рік, і про реалізації фондів; відомості про стан пресового господарства на норми точності; заявки на необхідний інструмент для РМЦ.

10. З виробничо-диспетчерським відділом Одержує: виконання замовлень на виготовлення заготівель і кріплення для ремонтних потреб; оперативні вказівки з питань черговості ремонту встаткування.

Представляє: графік ППР на узгодження, заявки на заготівлі й кріпильні деталі для ремонтних потреб; план запровадження в дію нового обладнання.

11. З відділом технічної документації (центральним технічним архівом) Одержує: заявки на придбання й ремонт технічного встаткування.

Представляє: технічну документацію на реєстрацію, облік і зберігання; заявки на виконання копіювальних і фоторобіт, а також робіт з розмноження технічної документації; забезпечує придбання й ремонт технічного встаткування за заявками відділу технічної документації.

12. З відділом матеріально-технічного постачання Одержує: відомості про виділені фонди на матеріали за заявками відділів і довідки про наявність матеріалів на складах.

Представляє: розрахунки потреби й заявки на матеріали для ремонтно-експлуатаційних потреб відповідно до норм витрати матеріалів і затверджених планів робіт.

13. Із планово-економічним відділом Одержує: завдання по зниженню собівартості товарної продукції.

Представляє: план ремонту встаткування на квартал, рік і на перспективу; місячні звіти про виконання планово-попереджувального ремонту встаткування; кошторису витрат на ремонт устаткування й споруджень і на виконання організаційно-технічних заходів; звіт про виконання завдання по зниження собівартості товарної продукції.

14. З відділом організації праці й заробітної плати Одержує: завдання по зниженню трудомісткості; консультації по трудових питаннях; положення про порядок преміювання працівників відділу з фонду матеріального заохочення; затверджені штатні розклади; план по праці на квартал, місяць.

Представляє: проект завдання по зниженню трудомісткості; проект штатного розкладу; пропозиції про найбільш раціональне розміщення робітників на ремонтних і монтажних роботах; необхідні матеріали з питань організації нормування праці й заробітної плати.

15. З відділом капітального будівництва Одержує: дані про уведення в монтаж нового технологічного обладнання; проектно-кошторисну документацію на закінчені будівництвом об'єкти; з на монтаж нового технологічного обладнання й на модернізацію працюючого встаткування.

Представляє: заявки на придбання нового обладнання для ремонтних цілей; заявки на виконання монтажних і ремонтно-будівельних робіт; акти й висновки по питанню приймання вводить знову в експлуатацію нового технологічного обладнання.

VІ. Права

1. Видавати інструкції й давати вказівки з ремонту й експлуатації й змісту технологічного встаткування, які обов’язкові для виконання всіма начальниками цехів і відділів підприємства.

2. Контролювати дотримання правил технічної експлуатації й догляду за встаткуванням, своєчасне виконання ремонтів і правильне використання ремонтної служби підприємства.

3. Забороняти роботу на встаткуванні у випадках грубого порушення правил технічної експлуатації, незадовільного стану встаткування або прямої погрози аварії або нещасного випадку.

4. Примусово зупиняти на ремонт (через 2−3 дні після попередження начальника цеху) устаткування, підмет (відповідно до річного графіка) плановому ремонту, якщо про висновок устаткування в ремонт начальник цехи був сповіщений до початку поточного місяця.

5. Представляти керівництву об'єднання пропозиції про залучення до матеріальної відповідальності осіб, що не забезпечують схоронність довіреного їм устаткування, а також винних у із правил технічної експлуатації й догляду за встаткуванням, що не забезпечують його своєчасний ремонт.

VІІ. Відповідальність

1. Всю повноту відповідальності за якість і своєчасність виконання покладених дійсним Положенням на відділ завдань і функцій несе начальник відділу.

2. Ступінь відповідальності інших працівників установлюється посадовими інструкціями.

6. Опис оформлення виходу автомобілів на лінію та їх повернення, списання пального

Шляховий аркуш виписується на 1 день (зміну) при роботі автомобіля поблизу місця базування автомобіля. Тижневих, місячних й ін. шляхових аркушів із тривалим періодом дії не існує. Дані шляхові аркуші заборонені Міністерством транспорту України. Це викликано вимогами безпеки. Кожен водій перед виїздом у рейс повинен пройти передрейсовый медичний огляд. Доказом проходження передрейсового медичного огляду служить штамп і розпис медичного працівника в шляховому аркуші. Також перед виїздом автотранспорту на лінію механік підприємства повинен поставити свій розпис про справність автотранспорту.

При відправленні автомобіля в міжнародний рейс виписується шляховий лист з ознакою «Міжмісто». Візуально даний шляховий аркуш можна визначити по написі «Міжмісто». Даний шляховий аркуш виписуються на весь період руху автотранспорту.

Тривалість маршруту визначають працівники служби експлуатації автотранспорту разом із працівниками служби безпеки руху або по затверджених картах маршрутів руху.

Дата шляхового аркуша й дата виїзду автотранспорту повинні бути однаковими. Якщо шляховий аркуш із якоїсь причини не був використаний, то його повинні знищити.

Номер шляхового аркуша повинен бути унікальним, тобто не допускається повторення номерів шляхових аркушів по однаковому виді техніки в період одного року. Допускається застосування наскрізної нумерації шляхових аркушів у межах року, а також окреме ведення нумерації шляхових аркушів по видах техніки, тобто по кожному вид техніки може бути номер 1. У шляховому аркуші повинне бути зазначене завдання водієві. Бажано щоб завдання водієві було розбито на тимчасові періоди із вказівкою часу початку й закінчення роботи й маршруту руху.

Якщо автомобіль перевозить який-небудь вантаж, то на даний вантаж повинна бути виписана товарно-транспортна накладна відповідного зразка. Виписку товарно-транспортної накладної робить комірник у момент завантаження або бухгалтер (залежно від прийнятого на підприємстві документообігу).

Випуск автотранспорту на лінію (у рейс)

Після видачі нового шляхового аркуша водій проходить передрейсовий медичний огляд. За результатами медичного огляду в шляховому аркуші у відповідній графі робиться запис медичного працівника: «Здоровий» або «Не здоровий», «Допущений до керування автотранспортом» або «Не допущений до керування автотранспортом». Даний висновок підтверджується розписом медичного працівника, а, іноді, і штампом медичного працівника. Після проходження медичного огляду водій робить огляд автотранспорту (перевіряє масло в картері, сигнали повороту й ін.). Наступним обов’язковим етапом перед випуском автотранспорту на лінію є огляд автотранспорту механіком (контрольним механіком). Механік перевіряє укомплектованість автотранспорту медичною аптечкою, вогнегасником, знаком аварійної зупинки, необхідним набором інструмента, справність автомобіля про що робить позначку в журналі випуску автотранспорту й ставить розпис у відповідній графі шляхового аркуша.

Якщо автотранспортний засіб справний, то він рухається на АЗС для заправлення. Після заправлення автотранспорт виходить у рейс відповідно до зазначеного в шляховому аркуші завданню.

Але робота диспетчера не закінчується після видачі шляхових аркушів. Диспетчер відповідає на телефонні дзвінки замовників. В основному телефонні дзвінки стосуються виходу автотранспорту. Даний процес триває години 2−3 після початку робочої зміни на підприємстві.

Прийом автотранспортної техніки при поверненні

По закінченні робочої зміни автотранспорт повертається в гараж або на територію, де він базується.

При поверненні автотранспорту водій здає механіку автотранспорт. Механік перевіряє показання спідометра й залишки палива й заносить ці значення в шляховий аркуш. Після цього механік оглядає автотранспорт.

Після заповнення шляхового аркуша механіком водій кладе шляховий аркуш в осередок у приміщенні диспетчерської і йде додому.

Описаний вище процес є ідеальним і найчастіше не дотримується. Насправді процес повернення автомобіля виглядає в такий спосіб:

Автомобіль повернувся в гараж, водій вписав у шляховий аркуш показання спідометра, розрахував залишки палива, вписав їх у шляховий аркуш, поклав шляховий аркуш в осередок, попрощався з механіком і пішов додому.

Обробка шляхових аркушів.

Обробка шляхового аркуша — зведений розрахунок роботи автомобіля за даними, зазначеним у шляховому аркуші. У даного процесу є ще одна назва — таксування шляхового аркуша.

Процес обробки шляхового аркуша починається при поверненні автомобіля в гараж і полягає в знятті показань спідометра й залишків палива.

Після того як водій поклав шляховий аркуш в осередок або здав диспетчерові при видачі нового, диспетчер, а на деяких підприємствах обліковці, починає обробляти шляховий аркуш:

1. розраховує нормовану витрату палива;

2. звіряє нормовану витрату палива з фактичним і робить позначку в журналі або іншому документі, якщо фактична витрата палива не відповідає нормованому;

3. розраховує відпрацьований час водієм;

4. розраховує виконані водієм тонно-кілометри;

а також робить додаткові розрахунки, установлені на підприємстві.

Після того як шляховий аркуш буде оброблений, його підшивають у відповідну папку зі шляховими аркушами. Дані папки заводяться на кожен автомобіль. По закінченні місяця дана папка зі шляховими аркушами передається в бухгалтерію для подальшої обробки (розрахунок заробітної плати водіїв, виставляння СФ замовникам, формування податкових документів й ін.).

Списання пального.

Списання пального розраховується за формулою:

Qn = 0,01 • Hq • S • (1 + 0,01 K_У)

де Qn — нормативи витрати палива, літри,

Hq — лінійна норма витрат палива,

S — пробіг авто, кілометри,

K_У — сумарний корегуючий коефіцієнт Списання ГСМ на витрати. Податковий облік ГСМ Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону від 21 листопада 1996 р. N 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» (далі - Закон про бухгалтерський облік) всі господарські операції, вироблені організацією, повинні оформлятися спеціальними документами. Ці документи служать первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Документальне підтвердження витрат є необхідною умовою й для визнання їх як витрата для цілей оподатковування (п. 1 ст. 252 НК РФ).

Згідно п. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік первинні облікові документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що втримується в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації.

У цей час ні бухгалтерське, ні податкове законодавство не встановлюють граничних норм витрат на ГСМ, які можна списувати на витрати.

Справа в тому, що Мінтранс України керівним документом N Р3 112 194−0366−03 затвердив Норми витрати палива й ГСМ на автомобільному транспорті. Документ уведений у дію з 1 липня 2003 р.

Однак Міністерство юстиції України не здійснило реєстрацію зазначеного документа, і він не був опублікований у встановленому для таких документів порядку. Отже, для цілей оподатковування й бухгалтерського обліку даний керівний документ не є обов’язковим. Користуватися документом, природно, можна, наприклад, при розрахунку собівартості перевезень, змісту транспорту, плануванні й т.д. Також кожне підприємство вправі саме встановити такі норми, щоб контролювати витрата ГСМ.

Вартість витраченого палива списується на собівартість продукції на підставі первинних облікових документів, що підтверджують, що автомобіль використається у виробничих цілях. Такими документами є маршрутні або шляхові аркуші, що містять обов’язкові реквізити, установлені п. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік, з додатком до них чеків контрольно-касових машин, які, у свою чергу, повинні містити реквізити відповідно до Листа Мінфіну України від 5 січня 2004 р. N 16−00−17/2 (при видачі грошей на бензин під звіт).

Особлива увага необхідно звернути саме на наявність у зазначених випадках чеків ККТ. Інакше податковий орган вправі збільшити податкову базу по податку на прибуток на суму документально не підтверджених витрат і доначислить на зазначену суму податок.

Маршрутні листи застосовують звичайно в тому випадку, коли автомобіль курсує по тому самому маршруті протягом тривалого часу. Коли маршрути того самого автомобіля різні, використають шляхові аркуші.

Форми зазначених документів затверджені Постановою Держкомстату України від 28 листопада 1997 р. N 78 «Про твердження уніфікованих форм первинної облікової документації по обліку роботи будівельних машин і механізмів, робіт в автомобільному транспорті» .

Зазначеною Постановою затверджені, зокрема, що випливають форми шляхових листів:

— шляховий лист легкового автомобіля (форма N 3). Є первинним документом по обліку роботи легкового автотранспорту й підставою для нарахування заробітної плати водіям;

— шляховий лист вантажного автомобіля (форми N 4-З й 4-П). Такі шляхові аркуші є основним документом первинного обліку, що визначає разом з товарно-транспортної накладної під час перевезення товарних вантажів показники для обліку роботи рухливого складу й водія, а також для нарахування заробітної плати водієві й здійснення розрахунків за перевезення вантажів. Форма N 4-З (відрядна) застосовується при здійсненні перевезень вантажів за умови оплати роботи водія автомобіля за відрядними розцінками. Форма N 4-П (погодинна) застосовується за умови оплати роботи водія автомобіля по погодинному тарифі й розрахована на одночасне виконання перевезень вантажів до двох замовників протягом одного робочого дня (зміни) водія.

Шляховий лист виписує й видає водієві диспетчер або уповноважена особа. Цей документ дійсний тільки один день або більше, коли водія направляють у відрядження.

У шляховому листі обов’язково повинні бути проставлені порядковий номер, дата видачі, марка й державний номер автомобіля, час виїзду й повернення в гараж, показання спідометра до й після повернення. Також у шляховому аркуші записують залишок палива в баці на початок і кінець дня, витрата палива, а також маршрут проходження. Указувати маршрут автомобіля необхідно для того, щоб підтвердити, що автомобіль використається саме у виробничих цілях. З реквізитами шляхового аркуша є печатка організації, який належить автомобіль.

Шляхові листи зберігаються в організації разом з товарно-транспортними документами, що дає можливість їхньої одночасної перевірки. Для контролю за рухом шляхових листів, виданих водієві, і здачею оброблених шляхових аркушів у бухгалтерію застосовується Журнал обліку руху шляхових аркушів.

Якщо підприємство встановило норми витрати ГСМ, затвердивши їхнім наказом керівника, то з метою оподатковування ця організація може враховувати витрати на ГСМ тільки по цих нормах.

Згідно ст. 252 НК України витрати, прийняті при розрахунку податку на прибуток, повинні бути обґрунтовані й документально підтверджені.

Якщо на зміст автотранспорту витратили більше ГСМ, чим зазначені в наказі керівника, те, щоб урахувати наднормативні витрати з метою оподатковування, необхідно документально обґрунтувати ця перевитрата. А причини такої перевитрати можуть бути самі різні, наприклад пробки на дорогах міста.

Можливо, що підприємство взагалі не встановлювало норми витрати ГСМ. Тоді витрати на їхню покупку можна з на витрати, які зменшують оподатковуваний прибуток підприємства, по з. Головне при цьому — документально підтвердити, що ГСМ були витрачені для поїздок автомобілів саме по виробничим потребам підприємства.

У бухгалтерському обліку бензин списується на підставі даних про його фактичну витрату, зазначеній у шляховому аркуші. В обліку робиться така проводка:

Дебет 20 «Основне виробництво» (23, 26…) Кредит 10 «Матеріали» субрахунок 3 «Паливо»

— списана вартість витраченого палива.

У пп. 5 п. 1 ст. 254 НК України зазначено, що вартість витраченого палива включається в матеріальні витрати. При цьому суму, що підприємство може витратити на паливо й мастильні матеріали, НК України ніяк не обмежує (в організацій, що визначають податок на прибуток касовим методом, у матеріальні витрати включаються тільки ті ГСМ, які відпущені у виробництво й оплачені). Але зверніть увагу: ст. 252 НК України вимагає, щоб всі витрати організації були економічно виправдані.

Підприємство по тій або іншій причині може реалізувати придбані раніше для виробничих цілей пально-мастильні матеріали стороннім організаціям.

Відповідно до п. 11 ПБУ 10/99 витрати, пов’язані із продажем, вибуттям і іншим списанням основних засобів й інших активів, відмінних від коштів, товарів, продукції, зізнаються операційними витратами. А згідно п. 7 ПБУ 9/99 надходження від продажу активів, відмінних від коштів, продукції, товарів, є операційними доходами.

Відповідно до Плану рахунків операційні доходи й витрати враховуються на рахунку 91 «Інші доходи й витрати» .

Згідно п. 1 ст. 146 НК України реалізація товарів (робіт, послуг) зізнається об'єктом оподатковування по податку на додану вартість.

При реалізації зайвих пально-мастильних матеріалів у бухгалтерському обліку підприємства оформляються проводки:

Дебет 62 «Розрахунки з покупцями й замовниками» Кредит 91 «Інші доходи й витрати» субрахунок 1 «Інші доходи»

— відбитий виторг від реалізації пально-мастильних матеріалів;

Дебет 91 «Інші доходи й витрати» субрахунок 2 «Інші витрати» Кредит 68 «Розрахунки по податках і зборам» субрахунок «Розрахунки по ПДВ»

— нарахований податок на додану вартість із обсягу продажів;

Дебет 91 «Інші доходи й витрати» субрахунок 2 «Інші витрати» Кредит 10 «Матеріали» субрахунок 3 «Паливо»

— списана облікова вартість реалізованих пально-мастильних матеріалів;

Дебет 91 «Інші доходи й витрати» субрахунок 9 «Сальдо інших доходів і витрат» Кредит 99 «Прибутки та збитки»

— виявлений фінансовий результат від реалізації ГСМ.

7. Посадові обов’язки головного механіка, майстра

Головний механік зобов’язаний:

1. Контролювати технічний стан транспорту повертаючогося з лінії й виявити потребу в їх ремонті.

2. Оформити листи обліку по технічному обслуговуванню транспорту і роботи необхідні відмітки у відрядних листах.

3. Здійснювати контроль за виконанням призначеного технічного ремонту транспорту по відмітках у листах обліку і роботи обов’язковий огляд агрегатів, вузлів, механізмів, що забезпечують безпеку руху транспорту.

4. Здійснювати шляхом огляду вибірковий контроль якості ТО і текучого ремонту агрегатів, що не впливають на безпеку руху.

5. Здійснювати контроль за зовнішнім виглядом та технічним станом транспорту, що виїжджає на лінію.

6. Мати чітке та ясне уявлення о місці знаходження транспорту.

Виконувати правила охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

Посадові обов’язки майстра :

Здійснює відповідно до діючих законодавчих і нормативних актів, що регулюють виробничо-господарську діяльність підприємства, керівництво виробничою ділянкою.

Забезпечує виконання ділянкою у встановлений термін виробничих завдань по обсязі виробництва продукції (робіт, послуг), якості, заданій номенклатурі (асортиментам), підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості продукції на основі раціонального завантаження встаткування й використання його технічних можливостей, підвищення коефіцієнта змінності роботи встаткування, ощадлива витрата сировини, матеріалів, палива, енергії й зниження витрат.

Вчасно підготовляє виробництво, забезпечує розміщення робітників і бригад, контролює дотримання технологічних процесів, оперативно виявляє й усуває причини їхнього порушення.

Бере участь у розробці нових і вдосконалюванні діючих технологічних процесів і режимів виробництва, а також виробничих графіків.

Перевіряє якість випускає продукції, що, або виконуваних робіт, здійснює заходу щодо попередження шлюбу й підвищенню якості продукції (робіт, послуг).

Бере участь у прийманні закінчених робіт з реконструкції ділянки, ремонту технологічного встаткування, механізації й автоматизації виробничих процесів і ручних робіт.

Організує впровадження передових методів і прийомів праці, а також форм його організації, атестації й раціоналізації робочих місць.

Забезпечує виконання робітниками норм виробітку, правильне використання виробничих площ, устаткування, оргтехоснащення (оснащення й інструмента), рівномірну (ритмічну) роботу ділянки.

Здійснює формування бригад (їх кількісного, професійного й кваліфікаційного складу), розробляє й впроваджує заходу щодо раціонального обслуговування бригад, координує їхня діяльність.

Установлює й вчасно доводить виробничі завдання бригадам і окремим робітником (не вхідним до складу бригад) відповідно до затверджених виробничих планів і графіків, нормативні показники по використанню встаткування, сировини, матеріалів, інструмента, палива, енергії.

З виробничий інструктаж робітників, проводить заходу щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки й виробничій санітарії, технічній експлуатації встаткування й інструмента, а також контроль за їхнім дотриманням.

Сприяє впровадженню прогресивних форм організації праці, вносить пропозиції про перегляд норм виробітку й розцінок, а також про присвоєння відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робочих розрядів робітником, бере участь у тарифікації робіт і присвоєнні кваліфікаційних розрядів робітником ділянки.

Аналізує результати виробничої діяльності, контролює витрата фонду оплати праці, установленого ділянці, забезпечує правильність і своєчасність оформлення первинних документів по обліку робочого часу, вироблення, заробітної плати, простоїв.

Сприяє поширенню передового досвіду, розвитку ініціативи, впровадженню раціоналізаторських пропозицій і винаходів.

Забезпечує своєчасний перегляд у встановленому порядку норм трудових витрат, впровадження технічно обґрунтованих норм і нормованих завдань, правильне й ефективне застосування систем заробітної плати й преміювання.

Бере участь у здійсненні робіт з виявлення резервів виробництва по кількості, якості й асортиментам випускає продукцію, що, у розробці заходів щодо створення сприятливих умов праці, підвищенню організаційно-технічної культури виробництва, раціональному використанню робочого часу й виробничого встаткування.

Контролює дотримання робітниками правил охорони праці й техніки безпеки, виробничої й трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, сприяє створенню в колективі обстановки взаємної допомоги й вимогливості, розвитку в робочі почуття відповідальності й зацікавленості у своєчасному і якісному виконанні виробничих завдань.

Висновки

Завдяки проходженню практики я навчився багато новому. Пізнав роботу двигуна, системи живлення, систему охолодження. Дізнався з чого складається паливний насос чи яка будова кривошипно-шатунного механізму. Як провести заміну автомобільної камери, чи підготувати напівпричеп до фарбування.

Зрозумів різницю між дизельним та карбюраторним двигуном, які між ними переваги, які між ними недоліки. Скільки потрібно коштів та часу, для ремонту того чи іншого агрегату.

База на якій я проходив практику дуже велика. В її обслуговуванні знаходиться багато одиниць рухомого складу. Само підприємство надає послуги по перевезенню як пасажирів, так і продукції будівельної чи господарської діяльності.

За час проходження практики, я набув великих та корисних навичок з ремонту та обслуговування автомобільного транспорту

Перелік літератури необхідної для виконання дипломної практики

ремонт автомобіль механік посадовий обов’язок

1. Багрова І.В. Нормування праці.- К.: Центр навчальної літератури, 2003;212 с.

2. Батурин В. Е., Захарцев А. И. Техническое обслуживание автомобилей и двигателей. Симферополь, ''Таврия'' 2000 год. — 672 с.

3. Карташов В. А. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. — Москва: Транспорт, 2001 -176с.

4. В. Ф. Кисликов, В. В. Лущик «Будова й експлуатація автомобілів» Київ «Либідь» 1999 р

5. Клейнер Б. С., Тарасов В. В. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Организация и управление. — Москва: Транспорт, 2000 — 237с.

6. Костюченко Л. Перевезення вантажів за системою МДП: Практ. Посіб. — К.: МДФ «Укр. хата», 2004. -154 с.

7. Крамаренко Г. В., Барашков И. В. Техническое обслуживание автомобилей. — Москва: Транспорт, 2000 — 367с.

8. Кузнецов Е. С., Курнаков М. П. Производственная база автомобильного транспорта. — Москва: Транспорт, 2000 — 231с.

9. Мірошниченко Л., Саприкін Г., Михайленко О. Автомобільні перевезення: організація та облік. -5-те вид. — Харків: Фактор, 2006. 536 с.

10. Москалюк В. С. Планування діяльності підприємства — К.: КНЕУ, 2002 — 252с.

11. Напольский Г. М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. — Москва: Транспорт, 2000 — 231с.

12. Общесоюзные нормы технического проектирования предприятий автомобильного транспорта (ОНТП-01−86). — М: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 2000 — 128с.

13. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. — Москва: Транспорт, 2000 — 72с.

14. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Наказ Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р.

15. Руководство по диагностике технического состояния подвижного состава автомобильного транспорта: РД 200 РСФСР 15−0150−81, РД 200 УССР 90−92. Минавтотранс РСФСР. — Москва., 2000 — 87 с.

16. Руководящий документ. Норми пробега (ресурсы) автомобилей и их основных агрегатов до и после капитального и восстановительного ремонтов для 1,2 и 3 категории условий эксплуатации. Нормативы по техническому обслуживанию и текущему ремонту автомобилей: РД 200 УссР 84 001−86−88 Минавтотранс УССР. — Киев, 2000 — 97 с.