Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Аналіз фінансового стану підприємства

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

В цілому на підприємстві спостерігаються позитивні тенденції в показниках майнового стану. Мобільність активів вкрай висока, так як критичне мінімальне значення коефіцієнта мобільності активів становить 0,5, а фактичне значення більше 10 за кожні 5 років. Навіть не дивлячись на те, що мобільність активів трохи зменшується з року в рік. Рівень зносу основних засобів має тенденції до зменшення… Читати ще >

Аналіз фінансового стану підприємства (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Прогнозування загрози банкрутства підприємства відіграє важливу роль в запобіганні кризових ситуацій. Для більш повної оцінки ситуації на підприємстві потрібно не тільки оцінити ймовірність банкрутства за допомогою відомих методів і моделей, а й проаналізувати фінансову звітність. Це дозволяє сформувати думку щодо фінансового стану компанії, змін основних показників його діяльності.

Для того, щоб визначити фінансовий стан підприємства, потрібно порахувати і провести аналіз його основних фінансових показників стану підприємства, які характеризують його роботу. Крім того, буде здійснено аналіз загрози банкрутства підприємства за допомогою найпоширеніших і використовуваних моделей діагностики банкрутства (зарубіжних і вітчизняних). Це робиться для того, щоб точно визначити фінансовий стан об'єкта, загрозу банкрутства, а також виділити недоліки існуючих моделей діагностики банкрутства.

На першому етапі слід провести аналіз основних фінансових показників діяльності підприємства. Вони поділяються на 5 груп: показники майнового стану, показники ділової активності, показники рентабельності, показники фінансової стійкості та показники ліквідності. Правильне визначення цих показників дуже важливо для характеристики фінансового стану підприємства. Результати аналізу показників майнового стану підприємства представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники майнового стану.

Показники.

Роки.

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах.

0,012.

0,012.

0,010.

0,010.

0,010.

Частка основних засобів в активах.

0,043.

0,036.

0,044.

0,045.

0,055.

К-т зносу основних засобів.

0,716.

0,730.

0,678.

0,665.

0,601.

К-т оновлення основних засобів.

0,136.

0,107.

0,048.

0,130.

Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах.

0,000.

0,000.

0,000.

0,000.

0,000.

Частка оборотних виробничих активів.

0,011.

0,011.

0,009.

0,009.

0,009.

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах.

0,012.

0,012.

0,010.

0,010.

0,010.

К-т мобільності активів.

12,68.

12,90.

12,56.

12,15.

10,56.

В цілому на підприємстві спостерігаються позитивні тенденції в показниках майнового стану. Мобільність активів вкрай висока, так як критичне мінімальне значення коефіцієнта мобільності активів становить 0,5, а фактичне значення більше 10 за кожні 5 років. Навіть не дивлячись на те, що мобільність активів трохи зменшується з року в рік. Рівень зносу основних засобів має тенденції до зменшення, що також є позитивним фактором. Варто відзначити, що коефіцієнт оновлення основних засобів зменшувався в період з 2007 по 2010 рік, але потім знову спостерігається збільшення даного показника, що вказує на розвиток підприємства і збільшення кількості основних засобів.

Спостерігаються деякі негативні тенденції в частині показників, а саме: частини оборотних виробничих фондів в обігових коштах, частці оборотних виробничих активів, частці оборотних виробничих фондів. Тут спостерігається тенденція до зменшення, хоча при позитивному розвитку підприємства вони повинні збільшуватися. Однак ці зміни не так критичні, так як зменшення проходить на вкрай маленькі величини, а показники залишаються приблизно однаковими з року в рік.

В цілому можна зробити висновок, що майновий стан підприємства хороше, але для більш глибоко аналізу і розуміння всіх змін потрібно провезти аналіз інших груп показників. У табл. 2.2 представлені результати розрахунку показників ділової активності підприємства.

Таблиця 2.2.

Показники ділової активності.

Показники.

Роки.

Оборотність активів, к-т трансформації.

6,40.

3,86.

3,89.

3,73.

3,84.

Фондовіддача.

149,99.

108,81.

88,50.

83,46.

69,51.

К-т оборотності оборотних коштів.

6,91.

4,16.

4,20.

4,04.

4,21.

Період 1 обороту оборотних коштів.

52,14.

86,49.

85,63.

89,16.

85,61.

К-т оборотності запасів.

20,46.

13,25.

13,46.

12,40.

12,85.

Період 1 обороту запасів.

17,60.

27,16.

26,74.

29,04.

28,01.

К-т оборотності дебіторської заборгованості.

314,90.

287,70.

300,35.

329,94.

355,57.

Період погашення дебіторської заборгованості.

1,14.

1,25.

1,20.

1,09.

1,01.

Період погашення кредиторської заборгованості.

0,00.

0,01.

Аналіз фінансового стану підприємства.

0,00.

0,00.

0,01.

Період операційного циклу.

332,50.

314,86.

327,09.

358,98.

383,59.

Період фінансового циклу.

332,49.

314,86.

327,09.

358,98.

383,58.

К-т оборотності власного капіталу.

9,97.

4,18.

4,19.

4,02.

4,17.

Стабільність фінансового положення підприємства в значній мірі обумовлена?? його діловою активністю, яка безпосередньо залежить від широти ринків збуту продукції, його репутації, ефективності використання ресурсів та стійкості економічного зростання. Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті в першу чергу проявляється в швидкості оборотності його коштів. Чим вище оборотність, тим ефективніше використовуються активи підприємства. Провівши аналіз ділової активності досліджуваного підприємства, можна зробити наступні висновки:

к-т трансформації зменшувався в період з 2007 по 2010 рік, але потім знову почав зростати, що говорить про збільшення чистої виручки на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства, що є позитивним моментом;

фондовіддача з року в рік зменшується, тобто скорочується виторг на одиницю основних виробничих фондів. Однак, враховуючи те, що підприємство торгівельне та нічого не виробляє, це не можна назвати негативною тенденцією;

зменшується період обороту оборотних коштів, що говорить про позитивної динаміки у розвитку підприємства;

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшує кожен рік, що говорить, що виручка значно перевищує середню дебіторську заборгованість;

кредиторська заборгованість у підприємства майже відсутня, тому період її погашення майже дорівнює нулю. Це говорить про фінансову незалежність підприємства;

порівняно з 2007 роком оборотність капіталу значно впала, але незважаючи на це, тримається на постійному хорошому рівні, що говорить про стабільність роботи.

В цілому, можна сказати про хороший стан показників фінансової активності та відзначити позитивні тенденції у їх розвитку, незважаючи на деякі негативні аспекти.

Показники рентабельності відображають ліквідність та платоспроможність підприємства, та вказують на якість його функціонування. Тому вкрай важливо проводити аналіз показників рентабельності, результати розрахунків яких представлені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Показники рентабельності.

Показники.

Роки.

Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності.

0,54.

0,36.

0,34.

0,34.

0,35.

Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком.

0,54.

0,36.

0,34.

0,34.

0,35.

Рентабельність власного капіталу.

0,90.

0,42.

0,39.

0,40.

0,40.

Рентабельність виробничих фондів.

10,62.

8,35.

6,77.

6,76.

5,66.

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації.

0,12.

0,13.

0,12.

0,13.

0,12.

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності.

0,11.

0,13.

0,12.

0,13.

0,12.

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком.

0,08.

0,09.

0,09.

0,09.

0,09.

К-т реінвестування.

1,12.

0,19.

0,18.

0,22.

К-т стійкості економічного зростання.

0,47.

0,07.

0,07.

0,09.

Період окупності капіталу.

1,86.

2,75.

2,95.

2,91.

2,89.

Період окупності власного капіталу.

1,11.

2,37.

2,54.

2,51.

2,47.

Рентабельність активів досліджуваного підприємства в 2007 році була вищою, ніж у наступних, потім відбувся невеликий спад, однак спостерігається легка тенденція до збільшення цього показника. Це говорить про те, що попит на продукцію збільшується, хоч і не в значній мірі. Аналогічна ситуація з рентабельністю власного капіталу, але варто зазначити, що сам показник дуже високий (40%), що говорить про інвестиційної привабливості підприємства. Всі показники рентабельності показують однакову тенденцію і останні кілька років триматися на одному рівні, а в 2011 році спостерігається зростання в позитивну сторону, що говорить про поліпшення ситуації на підприємстві. Але в цілому, рентабельність активів і власного капіталу знаходяться на високому рівні, що свідчить про його хорошому фінансовому стані.

Показники фінансовому стійкості відображають розвиток і стабільність функціонування підприємства. Був проведений розрахунок основних показників фінансової стійкості та порівняння з нормативними нормами, щоб виявити позитивні або негативні тенденції в розвитку підприємства. У табл. 2.4 представлені результати розрахунків даних показників.

Таблиця 2.4.

Показники фінансової стійкості.

Показники.

Роки.

Власні оборотні кошти (робочий капітал).

К-т забезпеченості оборотних активів власними коштами.

0,61.

0,92.

0,92.

0,92.

0,91.

Маневреність робочого капіталу.

0,42.

0,27.

0,27.

0,26.

0,26.

Маневреність власних оборотних коштів.

0,47.

0,39.

0,39.

0,38.

0,41.

К-т забезпеченості запасів власними оборотними коштами.

2,35.

3,81.

3,84.

3,68.

3,63.

К-т покриття запасів.

2,37.

3,61.

3,64.

3,83.

3,86.

К-т фінансової незалежності (автономії).

0,64.

0,92.

0,93.

0,93.

0,95.

К-т фінансової залежності.

1,56.

1,08.

1,08.

1,07.

1,06.

К-т маневреності власного капіталу.

0,89.

0,92.

0,92.

0,92.

0,91.

К-т концентрації позикового капіталу.

0,36.

0,08.

0,07.

0,07.

0,05.

К-т фінансування (фінансової стабільності).

1,80.

12,24.

13,00.

14,27.

17,36.

Фінансовий леверидж.

0,00.

0,00.

0,00.

0,00.

0,00.

К-т фінансової стійкості.

0,64.

0,92.

0,93.

0,93.

0,95.

Провівши розрахунок показників фінансової стійкості, можна зробити ряд висновків:

власні оборотні кошти постійно збільшуються, що свідчить про те, що підприємство може не лише погасити поточні зобов’язання, а й розширити виробництво;

коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами сигналізує про здатність підприємства перетворити активи в ліквідні кошти, так як критичне мінімальне значення цього показника 0,1, а фактичне більше 0,9 в останні роки;

маневреність робочого капіталу зменшується, що є позитивною тенденцією, так як підприємство не накопичує запаси і активно функціонує;

коефіцієнт покриття запасів збільшується, що також є позитивною тенденцією;

коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) знаходиться на позначки 0.95, коли критичне мінімальне значення дорівнює 0,5. Це говорить про те, що у підприємства майже немає кредиторських заборгованостей і воно фінансово незалежно.

Аналіз фінансової стійкості підприємства показав, що воно знаходиться в доброму фінансовому стані, практично не залежить від кредиторів і активно функціонує.

Фінальним етапом аналізу є перевірка показників ліквідності. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства виступає його ліквідність і платоспроможність. Ліквідність підприємства — це його здатність перетворити свої активи в грошові кошти платежу для погашення короткострокових зобов’язань. Тому вкрай важливо вчасно простежити всі зміни в ліквідності підприємства. Результати розрахунку яких представлені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5.

Показники ліквідності.

Показники.

Роки.

К-т поточної ліквідності.

2,58.

12,24.

12,93.

14,17.

17,17.

К-т швидкої ліквідності.

1,91.

9,28.

9,81.

10,61.

12,83.

К-т абсолютної ліквідності.

0,74.

4,38.

4,69.

5,03.

6,40.

Ставлення короткострокової дебіторської до кредиторської заборгованості.

7,05.

20,76.

Аналіз фінансового стану підприємства.

18,78.

11,41.

9,57.

Аналіз показників ліквідності показав, що підприємство знаходиться у відмінному фінансовому стані і може своєчасно погашати свої зобов’язання. Критичне значення показника поточної ліквідності дорівнює 1, у той час як фактичне щороку зростає і в 2011 році склало 17,17.

Коефіцієнт швидкої и абсолютної ліквідності також у багато разів більше нормативного значення, Що свідчіть про Дуже скроню ліквідність підприємства. Це обумовлено в дерло Черга величини оборотних активів у підприємства та відсутність довгострокових зобов’язань. Крім того, величина потокової зобов’язань невелика в порівнянні з активами підприємства.

Ставлення дебіторської заборгованості до кредиторської досить високе, і хоча рекомендоване значення дорівнює 1, це не є негативним моментом, так як у підприємства мала частка позикового капіталу, що говорить про його фінансової незалежності.

Проведена оцінка фінансового стану підприємства показала, що йому не загрожує банкрутство та вовно знаходиться в дуже хорошому фінансовому стані. Крім того воно має високі показники ліквідності та платоспроможності. Для більш детального розрахунку загрози банкрутства треба провести аналіз за допомогою найбільш розповсюджених методів та моделей банкрутства підприємств.

Проведемо оцінку загрози банкрутства підприємства на основі методики В. Бівера. Для цього були взяті 5 найбільш типових показників діяльності підприємства та проведено порівняння їх з нормативними значеннями, обґрунтованими Бівером. Результати наведені в табл. 2.6.

Дані по досліджуваного підприємству не збігаються з нормативними значеннями методики Бівера, що говорить про те, що дана методика застаріла, і нормативні значення вимагають перегляду, а також врахування специфіки підприємства та умов його функціонування в рамках країни і галузі.

Таблиця 2.6.

Методика Бівера.

Показник.

Для благополучних компаній.

За 5 років до банкрутства.

За 1 рік до банкрутства.

Коефіцієнт Бівера.

5,1.

0,4−0,45.

0,17.

— 0,15.

Рентабельність активів, %.

35,2.

6−8.

— 22.

Фінансовий леверидж.

0,16.

< 37.

< 50.

< 80.

Коефіцієнт покриття активів.

0,47.

0,4.

< 0,3.

0,06.

Коефіцієнт покриття.

12,9.

< 3,2.

< 2.

< 1.

Наступною методикою для оцінки фінансового стану досліджуваного підприємства є скорингова модель з трьома балансовими показниками — рентабельність сукупного капіталу, коефіцієнт поточної ліквідності і коефіцієнт фінансової незалежності. На основі значень цих показників виставляються бали, підраховується сума і підприємство належить до певного класу, на основі суми набраних балів. Фінансові показники були розраховані за станом на кінець 2011 року. Результати скорингового аналізу наведені в табл. 2.7.

Таблиця 2.7.

Скорингова методика оцінки банкрутства.

Показник.

Кількість балів.

Рентабельність сукупного капіталу,%.

35,5.

Коефіцієнт поточної ліквідності.

12,9.

Коефіцієнт фінансової незалежності.

0,86.

Сума балів.

Скоринговий аналіз показав, що підприємство належить до першого класу. Це означає, що воно має хороший запас фінансової стійкості, що дозволяє бути впевненим у поверненні позикових коштів.

Цих методів недостатньо для якісної діагностики загрози банкрутства, тому оцінимо ймовірності банкрутства досліджуваного підприємства на основі найпоширеніших моделей — Альтмана, Фулмера, Спрінгейта, Таффлера і Тішоу, Сайфулін, Лиса, Зайцевої, Мігуссі і Олсона. В ході аналізу були розраховані незалежні фактори по кожній моделі і кінцевий показник. В табл. 2.8 представлені результаті розрахунку для моделі Альтмана.

Таблиця 2.8.

Модель Альтмана.

Фактор

Роки.

X1.

0,849 175.

0,851 912.

0,855 985.

X2.

0,856 624.

0,858 252.

0,867 295.

X3.

0,498 437.

0,471 311.

0,474 941.

X4.

19,1404.

18,78 347.

19,19 804.

X5.

4,753 127.

4,762 162.

4,563 383.

Z.

20,10 049.

19,81 142.

19,89 091.

Виходячи з результуючого показника Z, можна сказати, що ймовірність банкрутства підприємства вкрай мала, так як він більше 3. Модель Альтмана дає досить точний прогноз з часовим інтервалом 1−2 роки, тобто як мінімум у 2012;2013 році банкрутство йому не загрожує.

У табл. 2.9 представлені результати розрахунків за моделлю Фулмера.

Таблиця 2.9.

Модель Фулмера.

Фактор

Роки.

X1.

0,856 624.

0,858 252.

0,867 295.

X2.

4,753 127.

4,762 162.

4,563 383.

X3.

0,498 437.

0,471 311.

0,474 941.

X4.

4,807 144.

4,75 138.

5,282 696.

X5.

0,7 554.

0,71 409.

0,65 001.

X6.

0,7 554.

0,71 409.

0,65 001.

X7.

11,27 161.

11,37 629.

11,48 478.

X8.

12,2414.

12,93 004.

14,16 888.

X9.

3,597 851.

3,45 465.

3,559 518.

H.

28,93 105.

29,53 803.

31,70 458.

Дев’ятифакторна модель Фулмера сигналізує про банкрутство підприємства при H < 0. У даному випадку результуюча змінна вказує на те, що ознаки банкрутства відсутні, а таке велике перевищення мінімальної величини говорить про дуже високу фінансову стійкість.

Табл. 2.10 презентую результати розрахунків за моделлю загрози банкрутства Спрінгейта.

Таблиця 2.10.

Модель Спрінгейта.

Фактор

Роки.

X1.

0,924 715.

0,923 321.

0,920 986.

X2.

0,498 437.

0,471 311.

0,474 941.

X3.

6,598 316.

6,600 166.

7,306 718.

X4.

4,753 127.

4,762 161.

4,563 383.

Z.

8,738 797.

8,65 892.

9,54 472.

Якщо Z < 0,862 підприємство отримує оцінку «крах». Досліджуване підприємство дуже далеко від цього показника, тому можна зробити висновок про його фінансової стійкості.

У табл. 2.11 можна побачити результати розрахунків за моделлю Таффлера та Тішоу, яка дозволяє оцінити загрозу банкрутства підприємтсва.

Таблиця 2.11.

Модель Таффлера та Тішоу.

Фактор

Роки.

X1.

62,922.

66,68 853.

70,20 523.

X2.

12,2414.

12,93 004.

14,16 888.

X3.

0,7 554.

0,71 409.

0,65 001.

X4.

4,753 127.

4,762 162.

4,563 383.

Z.

35,71 414.

37,80 062.

39,79 256.

При Z > 0,3 ймовірність банкрутства низька, а при Z < 0,2 висока. В даному випадку ймовірність знову низька.

Результати по моделі Сайфуліна наведені у табл. 2.12.

Таблиця 2.12.

Модель Сайфуліна.

Фактор

Роки.

X1.

0,921 933.

0,925 825.

0,940 131.

X2.

12,2414.

12,93 004.

14,5 596.

X3.

5,140 098.

5,157 643.

4,994 693.

X4.

0,301 448.

0,3.

0,3.

X5.

0,413 782.

0,352 019.

0,355 768.

R.

4,28 648.

4,44 285.

4,176 203.

Якщо R < 1, то стан підприємства незадовільний. Значення розрахованого показника говорить про зворотне.

Результати аналізу за моделлю Ліса наведені у табл. 2.13.

Таблиця 2.13.

Модель Ліса.

Фактор

Роки.

X1.

0,924 715.

0,923 321.

0,920 986.

X2.

4,753 127.

4,762 162.

4,563 383.

X3.

0,856 624.

0,858 252.

0,867 295.

X4.

11,37 213.

12,5 035.

13,3751.

Z.

0,555 744.

0,557 259.

0,540 664.

Мінімально граничне значення ймовірного банкрутства в моделі Лиса дорівнює 0,0347. Досліджуване підприємство не піддається загрозі банкрутства.

Результати розрахунків за моделлю російського вченого Зайцевої представлені у табл. 2.14.

Таблиця 2.14.

Модель Зайцевої.

Фактор

Роки.

X1.

X2.

0,1 827.

0,1 916.

0,278.

X3.

12,2414.

12,93 004.

14,5 596.

X4.

Уільям Бівер пропонує використовувати систему показників, за допомогою якої можна визначити один з трьох станів підприємства: благополучна компанія за п’ять років до банкрутства, за рік до банкрутства. Пилецька С. Т., Коритько Т. Ю. [66] також визначають три класи кризи: підприємства з гарним запасом фінансової стійкості; підприємства, які демонструють деякий ступінь ризику банкрутства; підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після вживання заходів щодо фінансового оздоровлення. Три класи кризи виділяє і І. О. Бланк [11, 12]: легка фінансова криза, глибока фінансова криза, фінансова катастрофа.

У своїй п’ятифакторній моделі Е. Альтман пропонує чотири класи кризи в залежності від імовірності настання банкрутства: дуже висока, висока, імовірна, дуже низька. Також чотири класи кризи виділяє А. М. Поддєрьогін, як зазначено в роботі Ю. М. Лелюк [56]: фінансово стійкі підприємства; підприємства з порушеною фінансовою рівновагою, але без загрози банкрутства за умови переходу на активне управління; підприємства, яким загрожує банкрутство, якщо вони не здійснять санаційні заходи; підприємства-напівбанкрути. Його точку зору поділяє О. В. Посилкіна [71], також розглядаючи чотири класи кризи: підприємство з гарним фінансовим станом; підприємство з середнім фінансовим станом; підприємство з поганим фінансовим станом; підприємство-банкрут. Виділення чотирьох класів кризи вже дозволяє оцінити ступінь кризи більш детально на відміну від двох і трьох класів кризи. Однак і в цьому випадку також досить складно оцінити реальний фінансовий стан підприємства, оскільки за такою шкалою класів кризи відсутній середній фінансовий стан підприємства.

Нікіфорова Н. О. [62] пропонує за допомогою бальної оцінки розбивати підприємства на п’ять класів:

  • 1-й клас — підприємства з абсолютною фінансовою стійкістю і абсолютною платоспроможністю;
  • 2-й клас — підприємства з нормальним фінансовим станом, але з окремих коефіцієнтів допущено деяке відставання;
  • 3-й клас — підприємства, фінансовий стан яких можна оцінити як середній: платоспроможність знаходиться на межі мінімально допустимого рівня, а фінансова стійкість нормальна; або спостерігається нестійкий фінансовий стан, обумовлений переважанням позикових джерел, але при цьому поточна платоспроможність збережена;
  • 4-й клас — підприємства з нестійким фінансовим станом — структура капіталу незадовільна, платоспроможність знаходиться на нижній межі допустимих значень;
  • 5-й клас — підприємства з кризовим фінансовим станом, оскільки вони є неплатоспроможними і абсолютно нестійкими.

Також ідентифікувати фінансовий стан підприємства за допомогою п’яти класів пропонує О. А. Островська [65]:

абсолютно фінансово стійкий;

з нормальним рівнем стійкості;

стійкий з позицій поточного періоду;

незадовільний з позицій поточного періоду;

незадовільний з позицій поточного періоду та на перспективу (абсолютно незадовільний).

Забродський В. А., Кизим М. О. теж розглядають п’ять зон якісної оцінки фінансового стану виробничих економічних систем:

  • 1 зона — стабільний фінансовий стан;
  • 2 зона — задовільний;
  • 3 зона — незадовільний;
  • 4 зона — кризовий;
  • 5 зона — катастрофічний.

Донцова А. В. та Нікіфорова Н. О. [40, 62] пропонують шість класів підприємств:

  • 1-й клас — підприємства з добрим запасом фінансової стійкості, що дозволяє бути впевненим у поверненні позикових засобів;
  • 2-й клас — підприємства, що демонструють деякий ступінь ризику за заборгованістю, але ще не розглядаються як ризикові;
  • 3-й клас — проблемні підприємства;
  • 4-й клас — підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після проведення заходів з фінансового оздоровлення;
  • 5-й клас — підприємства дуже високого ризику, практично неплатоспроможні;
  • 6-й клас — підприємства найвищого ризику.

Проаналізувавши дані джерела, було прийнято рішення про класифікацію криз за трьома групами. Класифікація за трьома класами кризи в цьому випадку найбільш зручна, оскільки вона дозволяє точно розподілити вибірку підприємств по цим класам. Також вибору сприяв невеликий обсяг вихідних даних, які було б важко розподілити між більшою кількістю класів. На нашу думку, доцільно буде використовувати поділ на класи, запропоноване Пілецькою С. Т., Корітько Т. Ю. [66]:

  • 1-й клас — підприємства з гарним запасом фінансової стійкості;
  • 2-й клас — підприємства, які демонструють деяку ступінь ризику банкрутства;
  • 3-й клас — підприємства з високим ризиком банкрутства.

Важливим етапом побудови моделі є визначення незалежних і залежних показників, які будуть використовуватися при її побудові. В якості залежної змінної будуть використані класи кризи, визначені на підставі фінансового стану підприємства. У процесі будуть використані категоріальні змінні, що вказують на ступінь кризи:

змінна 1 — показує, що підприємство має гарний запасом фінансової стійкості;

змінна 2 — підприємство демонструє певний рівень ризику банкрутства;

змінна 3 — підприємства з високим рівнем ризику банкрутства.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою