Визначення складу МТП для виробничого підрозділу на весняний період з розробкою операції технології передпосівної культивації під посів цукрового буряку

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ З дисципліни «Експлуатація машин і обладнання»

на тему: Визначення складу МТП для виробничого підрозділу на весняний період з розробкою операції технології передпосівної культивації під посів цукрового буряку Вступ Сільське господарство — одна з найважливіших і життєво необхідних галузей народного господарства яка виробляє продукти харчування для населення і сировину для промисловості: воно відіграє важливу роль у зміцненні економіки країни, підвищенні життєвого рівня населення і розв’язанні соціально економічних проблем. Серед галузей сільського господарства одно з провідних місць займає рослинництво. Значення рослин полягає не тільки в забезпеченні людини продуктами харчування і тварин кормами. Велика кількість видів рослин є цінною сировиною для медицини, парфумерії, а також максимальною, лакофарбової, миловарної та інших галузей промисловості. В останні роки велику увагу приділяють виявленню рослин з високим коефіцієнтом засвоєння сонячної енергії, що має важливе значення для підвищення продуктивності рослинництва. Це задовго до становлення і визначення законів землеробства спостереження дали змогу людям зрозуміти, що розпушування ґрунту, зниження бур’янів, внесення в грунт попелів і відходів домашнього господарства сприяє підвищенню врожаїв. Вплив людини на продуктивність посилювався в міру розвитку і нагромадженню її знань. Нині негайного вирішення потребують проблеми комплексної механізації землеробства, підвищення технічного рівня, якості і надійності тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин і обладнання. Не відповідає сучасним вимогам інженерно-технічна служба сільського господарства. Має бути підвищена її відповідальність за використання і збереження техніки, поліпшення рівня технічної готовності машин і обладнання. У вирішенні цих питань важлива роль відводиться спеціалістам середньої ланки технікам-механікам сільського господарства, які повинні досконало знати прогресивні технології механізованих робіт, раціональне агрегатування, основи обслуговування манно-тракторних агрегатів і передові способи організації роботи.

Мета курсового проекту є теоретичне закріплення знань з дисципліни «Експлуатація машин і обладнання». Набуття практичних знань та умінь з розрахунків оптимального складу МТП, раціонального складу агрегату, економічних розрахунків.

1. Техніко-економічна характеристика господарства СФГ «Никоненко «розташоване в східній частині Вовчанського району Харківської області, в лісостеповій зоні. Рельєф місцевості рівний, розмежований полосою балок, ярів і лісосмуг. На території господарства переважають ґрунти чорнозему звичайного.

Клімат характеризується як помірно континентальний, з нерівномірним зволоженням. Середня річна кількість опадів становить 540−550 мм. Кліматичні умови є сприятливими для сільськогосподарської діяльності.

Підприємство має 1029 га ріллі, вирощує яру та озиму пшеницю, ярий ячмінь, гречку, соняшник, цукровий буряк. Урожайність та валовий збір наведені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 Структура посівних площ.

Склад машинно-тракторного парку підприємства наступний:

Вся техніка знаходиться в задовільному стані, технічне обслуговування проводиться вчасно. Підприємство має обладнану майстерню.

Таблиця 1.2

Склад машинно-тракторного парку підприємства наступний

Річне використання паливно-мастильних матеріалів:

Дизельне паливо — 80 м³;

Бензин А-80 — 2 м³;

Мастило М10Г2К — 2 м³.

2. Організаційна частина

2.1 Вибір, обґрунтування марочного складу тракторів підрозділу Ефективним напрямом скорочення енерговитрат та збереження структури і мікрофлори ґрунту є застосування високопродуктивних МТА, чому сприяють такі заходи:

— у процесі експлуатації необхідно повністю реалізовувати потужність приводу робочих органів і силу тяги машини, своєчасно і високоякісно виконувати операції технічного обслуговування та діагностики, своєчасно усувати несправності, дотримуватись вимог технологічної наладки вузлів та механізмів;

— зниження питомих опорів машин і агрегату завдяки своєчасному проведенню ТО, застосування комплексних агрегатів, в яких загальний опір менший від сумарного опору машини при роздільній роботі, використання найбільш раціональних загінок, правильного зачеплення або наліплювання машин на трактор, здійснення агротехнічних заходів щодо поліпшення ґрунтів, виконання робіт в оптимальний строк;

— правильне комплектування складу агрегату за рахунок вибору найбільш раціональної ширини захвату і режиму швидкості роботи (маневрування передач, використання все режимного регулятора тощо);

— максимальне використання МТА протягом доби в результаті кращої організації роботи агрегатів відповідно до плану маршруту в двоі тризмінному режимі, впровадження прогресивних способів руху, механізованої заправки машин насінням, добривами, паливно-мастильними матеріалами в борозні, поліпшення якості підготовки поля. Однією з найпрогресивніших та найраціональніших форм використання агрегатів є групова їх робота.

Не можна забувати і про постійне зростання кваліфікації кадрів, впровадження прогресивних методів морального і матеріального стимулювання за остаточними результатами праці.

Для проведення розрахунку кількості тракторів необхідно мати загальний об'єм виконаних робіт усіма тракторами за період в господарстві, а також навантаження одного умовного трактора. Крім цього, для розрахунку потрібно знати відсоток, який припадає на непередбачувані роботи від загального об'єму робіт. Можна приймати 10−15%.

Визначаємо загальну кількість умовних еталонних тракторів для господарства на заданий період за формулою:

де: пум. заг. — скільки потрібно тракторів, шт;

Wзаг. ум. — загальний обсяг робіт, виконаний усіма тракторами протягом заданого періоду, ум. ет. га. (береться з плану механізованих робіт, таблиця 2.1., графа 14);Wзаг. ум = 1086 ум.ет. га.

п — відсоток непередбачених робіт, приймаємо п = 10%;

Wр — річний виробіток трактора за рік, га., приймаємо Wр=110 га.

Отже:

Визначаємо загальну кількість умовних еталонних колісних тракторів за формулою:

де пкол. — відсоток колісних тракторів від загальної кількості, пкол. = 70%.

Отже:

Визначаємо загальну кількість умовних еталонних гусеничних тракторів:

де пгус. — відсоток колісних тракторів від загальної кількості, пгус. = 30%.

Отже:

Розрахунок марочного складу колісних тракторів Визначаємо кількість тракторів марки МТЗ-80/82:

nМТЗ-80/82 — відсоток, який припадає на МТЗ-80/82 від загальної кількості тракторів пМТЗ-80/82 =29,4%;

— коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори, = 0,7.

Отже:

приймаємо 4 штуки.

Визначаємо кількість тракторів марки ХТЗ-150К:

де nТ-150 — відсоток, який припадає на ХТЗ-150К від загальної кількості тракторів, nТ-150 = 21,8%;

— коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори, = 1,65.

приймаємо 3 штуки.

Визначаємо кількість тракторів марки ЮМЗ-6Л:

де nЮМЗ-6Л — відсоток, який припадає на ЮМЗ-6Л від загальної кількості тракторів, nЮМЗ-6Л = 27,3%;

— коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори, = 0,6.

Отже:

приймаємо 5 штуки.

Розрахунок марочного складу гусеничних тракторівВизначаємо кількість тракторів марки ХТЗ-150−03:

де nХТЗ-150−03 — відсоток, який припадає на ХТЗ-150−03 від загальної кількості тракторів, nХТЗ-150−03 = 67,3%;

— коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори, = 1,65.

Отже:

приймаємо 5 штуки.

2.2 Складання плану механізованих робіт на заданий період План механізованих робіт на визначений період складаємо після аналізу технологічних карт на всі культури, що зазначені в завданні.

Графи плану заповнюють так:

У графу 1 «код операції» проставляємо порядковий номер і цей номер закріплюється за операцією, під якою вона буде проходити в наступних розрахунках, а також на графіках машино використання.

У графу 2 «назва сільськогосподарської операції та короткі агровимоги до неї» записуємо роботи, які визначені технологічними картами. При заповненні цієї графи однакові операції можна групуємо, якщо вони виконуються в однакові строки і до них ставляємо однакові агротехнічні вимоги.

Операції записуємо в хронологічній послідовності їх виконання.

У графу 3 «одиниці виміру» проставляємо назви одиниць, в яких вимірюються обсяги робіт.

У графу 4 «обсяг робіт в фізичних одиницях» записуємо обсяг роботи — га площ, згідно завдання. Для згрупованих операцій в графу проставляємо їх суму.

У графу 5 «марка трактора» записуємо марку трактора, який найбільш доцільний для виконання даної операції, комбайна, автомашини.

У графу 6 «марка с/г машини» записуємо марку машини, яка забезпечує високу якість виконання даної операції і найбільш раціонально агрегатується з даною маркою трактора.

У графу 7 «кількість в агрегаті» проставляємо кількість СГМ в агрегаті, які забезпечують в даних умовах оптимальне завантаження двигуна трактора. Кількість машин в агрегаті визначаємо практичним, або розрахунковим методом.

У графу 8 «Змінна норма виробітку» дані беремо з «норм виробітку» і «витрати палива», які прийняті в господарстві або з типових норм виробітку.

У графу 9 «календарні строки виконання» проставляємо строки, в які найбільш доцільно виконувати дану операцію, виходячи з агротехнічних вимог у даній природно-кліматичній зоні.

У графу 10 «Кількість робочих днів» проставляємо оптимальну кількість робочих днів згідно з агротехнічними вимогами.

У графу 11 «Коефіцієнт змінності» проставляємо число, яке показує, в скільки змін працює агрегат, виконуючи дану операцію. Агрегат повинен використовуватись протягом світлового дня. Отже виходячи із агротехнічних строків виконання операції і пори року, коефіцієнт змінності може бути 1,0; 1,5; 2,0.

У графу 12 «Кількість нормо змін» заповнюємо діленням графи 4 на графу 8, тобто кількість нормо змін визначаємо за формулою:

де Wзаг — загальний обсяг робіт даної операції у фізичних одиницях виміру;

Wзм — змінна норма виробітку.

У графу 13 «Змінна еталонна продуктивність» заповнюємо, беручи дані з додатку — або підраховують множенням коефіцієнта переведення фізичних тракторів в еталонні на тривалість зміни (Тзм = 7 год). Коефіцієнт переведення є еталонною годинною продуктивністю фізичного трактора.

У графу 14 «Обсяг робіт в еталонних га» заповнюємо в результаті множення даних графи 13 на дані графи 12.

У графу 15 «Потрібна кількість тракторів, комбайнів, автомобілів» заповнюємо після розрахунку необхідної кількості агрегатів для виконання даної операції в зазначені агротехнічні строки, яку визначаємо за формулою:

де Кз — коефіцієнт змінності;

Др — оптимальна кількість робочих днів для виконання операції.

Одержаний результат округляємо до цілого числа.

У графу 16 «Потрібна кількість СГМ» заповнюємо в результаті множення даних графи 7 на дані графи 15.

У графу 17 «Витрата палива на одиницю роботи» приймаємо із «норм виробітку і витрати палива» в кг/га.

У графу 18 «Витрати палива всього» заповнюємо множенням даних графи 17 на дані графи 4, в кг (округлені до цілого числа).

У графу 19 «Відпрацьовано еталонних тракторо-днів» заповнюється після розрахунку.

Еталонні тракторо — дні підраховуються за формулою:

Nтр.д. = nтр.· Др·Ке де nтр. — кількість тракторів однієї марки, які виконують дану операцію (гр.15);

Др — кількість робочих днів на виконання операції (гр.10);

Ке — коефіцієнт переведення в еталонні трактори .

У графу 20 «Відпрацьовано еталонних тракторо — змін» заповнюємо множенням даних графи 19 на дані графи 2.1.

" План механізованих робіт" вважається закінченою, коли буде підраховано сумарний обсяг механізованих робіт в еталонних га .

Складений план механізованих робіт є робочим планом машинно-тракторного парку конкретного підрозділу господарства на певний період.

Аналогічно розробляється річний план роботи МТП в цілому по господарству, а також для його підрозділів.

2.3 Побудова графіку машино використання тракторів Для з’ясування повної картини завантаження машинного парку протягом планового періоду зручніше всього подати його в графічній формі. При цьому наочно відбивається завантаження кожної машини при виконанні виробничих операцій з урахуванням агротехнічних і календарних строків.

Графіком машино використання називається діаграма, яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час для виконання робочого плану.

Необхідні дані для побудови графіків беремо з плану механізованих робіт. Графіки машино використання будують для кожної марки тракторів окремо, але тільки для тих, які виконують не менш трьох с/г операцій.

Графіки будуємо в прямокутних декартових координатах. На горизонтальній вісі (вісь абсцис) відкладаємо в довільно прийнятому масштабі календарні строки по місяцях, а на вертикальній вісі (вісі ординат) відкладаємо теж в прийнятому масштабі кількість тракторів. При цьому на графіку одержуємо прямокутник, площа якого відображає необхідну кількість машино-днів на виконання конкретної операції, позначеної своїм шифром.

Операції, що виконуються одночасно, на графіку зображуються прямокутниками, побудованими послідовно один над другим (потрібно мати на увазі, що кількість тракторів починаємо відкладати від нуля з наростаючим підсумком).

Верхня межа прямокутників на графіку для даного календарного періоду показує необхідну кількість тракторів даної марки для виконання запланованого обсягу механізованих робіт на період.

2.5 Побудова лінійного графіка використання сільськогосподарських машин Загальну картину потреби сільськогосподарських машин для виробництва заданої культури найбільш доцільно визначати на оси побудови графіку використання машин.

Одночасно на одному і тому ж аркуші, де був побудованій графік машино використання, будуємо лінійний графік використання сільськогосподарських машин в певні календарні періоди робіт.

Графік будується в прямокутних декартових координатах, де г: вісі операцій, а паралельно вісі ординат проводять лінії (вертикальні які абсцис відкладають, як і в першому випадку календарні строп виконання суміщають з номером операції, де задіяна сільськогосподарська машина.

Використання машин на цих графіках позначається лінією, паралельною осі абсцис, довжина якої у відповідному масштаб дорівнює тривалості календарного періоду виконання операції.

Над лінією іншої товщини або іншого кольору проставляє": кількість машин, задіяних на виконанні даної операції.

Назва і марка машини заносяться в таблицю поряд з віссю ординат .

Загальну потребу машин визначають за періодом, в якому використовується найбільша кількість машин протягом період польових робіт. Дані заносяться в графу таблиці «розрахункові кількість» машин.

колісний гусеничний трактор культиватор

3. Технологічна частина Своєчасний і високоякісний весняний обробіток ґрунту дає змогу запобігати капілярному і конвекційно-дифузному випаровуванню вологи, сприяє рівномірному ущільненню нижнього не розпушеного шару грунту, вирівнюванню поверхні грунту, знищує сходи зимуючих і озимих бур’янів, створює сприятливі умови для загортання насіння цукрових буряків у вологий шар грунту на оптимальну глибину. Передпосівний обробіток грунту є складовою частиною єдиного технологічного процесу — сівби цукрових буряків. Розрив між передпосівним обробітком грунгу і сівбою не повинен перевищувати одну годину.

3.1 Умови роботи агрегату Площа поля — 110га;

Кут схилу -2.3%.

Довжина гонів — 500 м.

Ширина площі - 2200 м.

3.2 Агротехнічні вимоги Таблиця 3.1 Агронормативи та допуски

3.3 Обґрунтування вибору, та розрахунок раціонального складу агрегату Таблиця 3.2. Експлуатаційні показники трактора МТЗ-80

Таблиця3.3. Експлуатаційні показники с.г. машини КПС-4

Розрахунок раціонального складу МТА Для передпосівного обробітку під посів цукрового буряку використовують агрегати:

МТЗ-80+УСМК-5,4+3БП-0,6; ЮМЗ-6+УСМК-5,4+3ОР-0,7; МТЗ-82+УСМК-5,4А+3БП-0,6;Т-70С+УСМК-5,4+3ОР-0,7.

Вибираємо трактор МТЗ-80 і культиватор КПС-4 .

Розрахунок агрегату для передпосівної культивації під культуру цукрових буряків.

1. Підбираємо склад агрегату для виконання операції:

МТЗ-80+КПС-4.

2.За агротехнічними вимогами визначаємо агротехнічну допустиму швидкість руху агрегату:

V=6−12 км/год.

3.Вибираємо робочі передачі для діапазону допустимих швидкостей вибраної марки трактора:

V5т=8,5км/год; Pгак. н=13,7кН;

V6т=10,4км/год; Ргак. н=12,33кН.

4. Уточнюємо номінальне гакове зусилля з урахуванням рельєфу поля і=2,3%

кН де, Ргакрозрахункове гакове зусилля на вибраних передачах, кН.;

Gтрсила тяжіння трактора, кН;

і-похил місцевості, %.

кН

кН

5. Визначаємо максимальну ширину захвату агрегату:

м;

де Км-питомий опір машини, Км = 2,3 кН/м;

qмсила тяжіння машини на 1 м її конструктивної ширини; кН/м,

qм=Gм/bк, кН/м

Gм-сила тяжіння машини, Gм=8 кН;

bк — конструктивна ширина захвата машини, bк = 4 м,

qм=8/4=2 кН/м

?м — коефіцієнт враховуючий величину довантаження трактора при роботі з причіпними машинами, ?м=1,0…1,5;

fм — коефіцієнт опору кочення опорних коліс робочих машин, f=0,16;

і-похил місцевості, і=2,3%.

м.

м.

6.Визначаємо кількість машин в агрегаті для кожної вибраної передачі:

шт

=1, шт;

=1, шт;

приймаємо n=1.

7. Визначаємо опір агрегату для кожної вибраної передачі:

кН де Кvпитомий опір з урахуванням темпу наростання швидкості руху, кН/м2;

де Км-питомий опір машини при швидкості руху Vo=5км/год, П-приріст питомого опору з урахуванням швидкості руху, %;

П=2%

Vр — робоча швидкість руху агрегату на вибраній передачі, км/год;

де ?-буксування трактора (15%).

Отже

V5р=8.5(1−0,15)=7.23км/год;

V6р=10,4?(1−0,15)=8,84км/год;

К5v=2.3(1+0,02(7,23−5))=2.30кН/м;

K6v=2.3(1+0,02(8.84−5))=2.37кН/м;

R5а=1[2.30?4+8(1,5?0,1+0,023)]=10,57кН;

R6а=1[2.37?4+8(1,5?0,1+0,023)]=10,85кН.

8. Коефіцієнт використання гакового зусилля трактора на розрахункових передачах:

Висновок: Для виконання даної операції приймаємо 6 передачу так як коефіцієнт використання гакового зусилля трактора лежить в допустимих межах.

3.4 Підготовка агрегату до роботи У процесі підготовки до роботи здійснюють перевірку справності культиватора, розстановку його робочих органів та встановлення їх на задану глибину ходу, підготовку трактора і з'єднання його з культиватором.

Перевірка справності і розстановка робочих органів У культиватора, очищеного від бруду і рослинних залишків, перевіряє комплектності деталей, міцність кріплень, наявність болтів і гайок, розведення шплінтів, справність Гряділь, стійок лап, вилок підйому і натискних штанг. Несправні деталі, замінюють, ослаблені кріплення підтягують. Перевіряють наявність мастила в підшипниках коліс і тиск в шинах, при необхідності змащують підшипники і підкачують шини. Товщина лез лап не повинна перевищувати 1 мм.

Для обробки, слабо засмічених полів на грядках переднього ряду встановлюють, стрілчасті лапи з захопленням 270 мм, а на грядках заднього ряду — із захопленням 330 мм. Для обробки сильно засмічених полівна грядках переднього і заднього рядів встановлює лапи з захопленням 330 мм. Для вичісування корнеотприскових бур’янів на грядках переднього і заднього ряду встановлює одиночний тримачі пружинних стійок, а на грядках заднього ряду — здвоєні і прикріплюють до власників стійки з розпушувальними лапами.

Установка робочі органів на задану глибину ходу Робочі органи на задану глибину ходу встановлюють у причіпного культиватора КПС-4 в такий спосіб. Якщо культиватор до трактора не приєднався, то піднімають сніц вгору, відокремлюють транспортні планки від кронштейна рами і опускають сніц на підставку. Під підставку поміщають підкладку високою, рівній заданій глибині обробки мінус глибина занурення коліс у грунт. Причіп повинен бути над поверхнею майданчика на висоті 550 мм плюс висота підкладки, якщо культиватор з'єднаний з трактором за допомогою зчіпки. Дана висота повинна дорівнювати 350 мм плюс висота підкладки, якщо культиватор сполучений безпосередньо з трактором. При цьому відстань між центром шарніра кріплення гідроциліндра і центром шарніра штока в його крайньому положенні повинно бути 715 мм.

Під колеса культиватора поміщають підкладки висотою рівною заданій глибині обробки мінус 2 … 4 см. Потім гвинтами регулювання глибини ходу встановлюють раму культиватора так, щоб вона була паралельна майданчику. При цьому головки I натискних штанг 2 довгих Гряділь повинні спиратися на вкладиші, а підошви лап розташовуватися на поверхні майданчика. Після установки довгих Гряділь встановлюють короткі і односторонні. Головки їх штанг також повинні спиратися на вкладиші, а підошви лап лежати на опорній майданчику. Домагатися цього перестановкою осей. З'єднують штанги 2 з Гряділь в регульованих отворах штанг, а також додаванням спеціальних прокладок під головки штанг. Всі лапи повинні спиратися підошвами на майданчик. Становище кожної лапи змінюють переміщенням стійки 5 в пазах рифлених планок. У встановленому положенні стійку закріплює болтом 4.

Якщо культиватор готують до підрізання бур’янів на легких грунтах або до розпушування на глибину 6 … 3 см, стійки переміщає в пазах рифлених планок так, щоб лапи прилягали всієї ріжучої крайкою до поверхні майданчика. Для роботи на важких грунтах лапи повинні бути нахилені шкарпетками вперед на 2 … 3 ?. При підготовці культиватора до роботи на щільних грунтах пружини натискних штанг 2 підтискають перестановкою фігурного шплінта 3. Налаштування причіпного культиватора КПС-4, приєднаного до трактора, на задану глибину обробки виконується наступним чином. Культиватор закочують колесами на підкладки висотою, що дорівнює різниці глибини обробки і глибини колії коліс. Гідроциліндром опускають робочі органи в робоче положення. Механізмами регулювання положення коліс встановлюють раму так, щоб підошви, лап торкалися поверхні майданчика, а головки штанг довгих Гряділь спиралися на вкладиш. Вся подальша настроювання здійснюється так само, як і в попередньому випадку.

Культиватори КПС-4 в навісний модифікації встановлюють на задану глибину обробки після навішування на трактор. Гвинтами механізмів коліс і зміною довжини центральної тяга механізму навішування встановлюють передній і задній ряди лап так, щоб вони торкалися поверхні майданчика. Інші операції настройки виконуються так само, як у причіпних культиваторів.

Підготовка трактора і з'єднання з культиватором Уніфікований культиватор КПС-4, що випускається в причіпному та навісному варіантах, може агрегатуватися з різними тракторами. Один культиватор агрегатується з тракторами класу тяги 14 кH, причому навісний варіант культиватора обладнаний автоматичною зв’язкою CA — 1.

Два-три причіпних культиватора КПС-4 із зв’язкою СП-II або СП-16 агрегатуються з тракторами класу тяги 30 кН. Чотири-п'ять культиваторів КПС-4 із зв’язкою СП-20 агрегатуються з тракторами класу тяги 50 кН.

Підготовка трактора МТЗ-80 до роботи з одиночним навісним культиватором полягає в установці колії передніх і задніх коліс, перевірці тиску повітря в шинах і у відповідній налагодження навісної системи. Тиск повітря в шинах передніх коліс повинне бути 0,17 МПа, а задніх — 0,1 МПа. Навісну систему трактора, якщо він до цього працював з причіпними машинами, готують наступним чином. Знімають поперечину причіпного пристрою, встановлюють і закріплюють подовжувачі поздовжніх тяг. З'єднують вертикальні розкоси, довжина яких повинна бути дорівнює 515 мм, з нижніми подовжніми тягами через прорізи вилок. До відмови загортають болти в кронштейни стяжок натяжних ланцюгів. На нижні тяги механізму навішування і верхню регулювальну тягу встановлюють рамку автоматичної зчіпки СA-I. Трактор подають заднім ходом до культиватора і вставляють рамку, встановлену на тягах навіски трактора, в замок на культиваторі. Включають важіль розподільника на підйом і кріплять фіксатор. Регулюють стяжними гайками натяг обмежувальних ланцюгів так, щоб кінці поздовжніх тяг при погойдуванні відхилялися від середнього положення не більше ніж на 20 мм у кожну сторону, а рама культиватора були перпендикулярна поздовжньої осі трактора.

Підготовка трактора до роботи з одиночним причіпним культиватором або з кількома культиваторами, з'єднаними зчіпкою, полягає в переналагодженні навісної системи в причіп. Для з'єднання двох культиваторів в один агрегат. На брусі центральної секції розмічають місця приєднання культиваторів вправо і вліво від середини бруса і встановлюють причіпні планки, щоб отвір для з'єднання з трактором знаходилося в нижньому положенні, і фіксують причіп пальцями зі шплінтами.

Для складання агрегату культиватори встановлюють на рівній майданчику так, щоб причепи їх були на одній лінії, а відстань між кінцями передніх брусів рам було 80 … 100 мм. Культиватори з'єднують шарнірами, підвозять зчеплення і з'єднують з причепами культиваторів. Виносні гідроциліндри встановлюють на культиваторах і підключають до гідросистеми трактора через розривні муфти. Підключення виконують за однопроводной схемі тільки на підйом.

Регулювання в полі.

Першу культивацію зазвичай виконують упоперек основного обробітку, всі наступні культивації проводять впоперек попередньої. Метод руху агрегату найчастіше човниковий. Перекриття між змінними проходами агрегатів не повинно перевищувати 15 см. Якщо фактична глибина ходу лап відрізняється від заданої більше, ніж на ± 1 см, коригують глибину ходу гвинтовими механізмами, коліс; якщо окремі лапи йдуть на меншу глибину і при цьому виходять високі гребки — лапи заглиблюють поджатием пружин натискних штанг. При різній глибині ходу переднього і заднього рядів лап переставляють причіп скоби на косинці сніц культиватора. У навісного культиватора для вирівнювання глибини ходу, лап переднього і заднього рядів змінюють довжину центральної тяги навіски.

3.5 Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату Визначаємо годинну продуктивність агрегату:

Wгод=0,1?Вр?Vр??, га/год;

де Врробоча ширина захвату, м;

Вр = Вк · 0,92= 4· 0,92=3,68 м

Vрробоча швидкість руху агрегату на вибраній передачі, км/год;

?-коефіцієнт часу зміни, (? =0,81),

Wгод =0,1?3,68?10,4?0,81=2,7га/год Змінна продуктивність:

Wзм= Wгод? Тзм, га /год;

де Тзм-час зміни (7год)

Wзм= 2,7· 7=18,9га /год;

Денна продуктивність агрегату:

Wден=WгодТден?, га /д;

де, Тден? час роботи в день (7год).

Wден =2,7?7=18,9га /д;

Визначаємо витрати палива на одиницю роботи:

q=; кг/га де Gр, Gх, Gз — витрати палива трактором під час роботи, холостих переїздів, на зупинках, (15, 7, 1,4 відповідно) кг/год;

Тр, Тх, Тз — час на роботу, на холості переїзди, на зупинках, відповідно, год;

Тр=Тзм?, год;

Тр=0,71?7=4,97год;

Тхприймаємо 0,5год;

Тз=Тзм — (Тр+Тх.), год;

Тз= 7-(4,97+0,5)=1,53год Отже: q=

Визначаємо витрати палива на увесь обсяг робіт:

Q=Wзаг?q, кг

Q =110?4,24=466,4 кг Визначаємо затрати праці на одиницю роботи:

Зп=, люд.-год/га;

Зп = 0,37 люд.-год/га.

Визначаємо затрати праці загальні:

Зп.заг=Wзаг?Зп, люд.-год Зп. заг =110?0,37=40,7 люд.-год.

Визначаємо кількість агрегатів, необхідних для виконання операції:

na=; шт де nдр — кількість днів роботи згідно агровимог, nдр = 5дні,

Кзм — коефіцієнт змінності, Кзм = 1.

Отже:na=шт приймаємо na=2 агрегата.

3.6 Підготовка поля, вибір та обґрунтування способу руху агрегату Відмічають вішками, на відстані 2,7 м., від края поля (висотою 2 м, через 50−100м), лінію для першого проходу агрегату по візиру.

На першому проході культиватор через 20−30м зупиняють і перевіряють повноту знищення бур’янів, глибину обробки, вирівнювання ґрунту за агрегатом. Якщо необхідно, уточнюють регулювання.

Швидкість руху агрегату для передпосівного обробітку 6−8 км/год. Систематично зупиняють агрегат і спеціальними чистиками очищують робочі органи від рослинних залишків і налиплої землі.

Після обробки поля проводять обробку поворотних смуг.

Спосіб руху для передпосівного обробітку — гоновий-човниковий з петльовими поворотами.

Вибір, обґрунтування і розрахунок способу руху агрегату:

1) Визначення ширини поворотноъ смуги.

Для петльових поворотів:

Еп=3· Rmin+La

де, Rminрадіус розвороту, Rmin = 1,1 Вр = 0,9· 3,68 =4,05 м;

Laкінематична довжина агрегату;

2) Визначення довжини агрегату.

La= Lтр+Lм, м.

Lтркінематична довжина трактора, м ;Lтр- 1,3 м

Lм — кінематична довжина машини, м Lм — 4,9 м

La =1,3+4,9=6,2 м.

Еп=3· 4,05+6,2=18,35 м.

3) Визначаємо кількість проходів на розворот ній смузі:

nпр= Еп/Вр;

nпр =18,35/3,68=4,9

приймаємо nпр=5.

4) Визначаємо оптимальну ширину поворотної смуги:

Еопт = Вр? nпр., м Еопт =3,68· 5=18,4 м

5) Визначаємо робочу ширину загінки:

Lр=L — 2? Еопт м;

Lр =500−2?18,4=463 м де Lдовжина гону, м.

6) Визначаємо ширину загінки:

м С=756м Коефіцієнт кратності проходів визначаємо за формулою:

К=С/Вр К=756/3,68=205,3

приймаємо К=205.

7) Визначаємо оптимальну ширину загінки:

Сопт=К?Вр, м. (3.25)

Сопт =205· 3,68=754,4 м

8) Визначаємо довжину робочих ходів:

Sp=, м; (3.26)

Sp==94 915м

9) Визначаємо довжину холостих ходів:

Sх=

Sх=7523м

10) Визначаємо коефіцієнт робочих ходів:

? = 1

? =

Висновок: Спосіб руху вибрано вірно, так як коефіцієнт використання робочих ходів для даного агрегату, знаходиться в допустимих межах (0,92−0,98).

3.7 Контроль якості роботи Якість роботи парових культиваторів, оцінюється витриманістю глибини обробки, вирівняність дна борозен, ступенем підрізання бур’янів, забіваемостью робочих органів. Якість культивації контролюють 2 … 3 рази за зміну. Глибину обробки перевіряють у різних місцях поля по всій довжині гону. Для виміру глибини розпушування вирівнюють поверхню грунту і занурюють в неї лінійку до твердої підошви. Загальна кількість замірів повинно бути не менше 20.

Середньоарифметичне значення вимірів визначає середню глибину, яка не повинна відхилятися від заданої більш ніж на 1 см.

Вирівняність обробки дна перевіряють 1 … 2 рази.

Для цього видаляють розпушених шар і на дно борозни кладуть лінійку. У двох-трьох місцях перевіряють гребенястого поверхні.

Середня глибина борозни не повинна перевищувати 3 … 4 см. Чистоту підрізання бур’янів перевіряють на ділянці в 1 м 2 по діагоналі поля. На контрольних ділянках не повинно бути більше 1 … 3 не подрезанних бур’янів.

Таблиця.3.4 Контроль якості роботи

4. Охорона праці та природи

4.1 Охорона праці та протипожежна безпека при роботі агрегату До роботи на агрегати можна допускати тих осіб, які мають посвідчення на право керування машинами, добре знають їх будову і регулювання, правила проведення виконуваної роботи й одержали інструктаж з техніки безпеки.

Технічний стан тракторів і сільськогосподарських машин повинен відповідати нормам. Перед початком роботи тракторист зобов’язаний провести зовнішній огляд машини, перевірити кріплення і випробувати дії механізмів.

Під час роботи на машинах уважно стежать, щоб не протікало паливо і мастильні матеріали, справними були іскрогасники і випускні системи двигунів, не виникали іскри в системах електрообладнання, клеми акумуляторів були закріплені ковпаками, а акумуляторні батареї - кришками, допуск сторонніх осіб на агрегати заборонено.

Машину регулюють, прийняв міри, попереджуючі самовільне опускання або падіння робочих органів.

Механізатор повинен мати спеціальний чистик-різак для очищення робочих органів від бур’яну та іншої рослинної маси. Під час руху агрегату очищати робочі органи заборонено.

Зміна робочих органів і підтягування кріплень дозволяється лише при зупиненому двигуні трактора або при її від'єднанні. З появою будь-якої несправності, що може привести до аварії або нещасного випадку, агрегат необхідно негайно зупинити.

Забороняється працювати при несправних або неправильно відрегульованих запобіжних пристроях, з порваними або погано закріпленими шлангами, а також при підтіканні масла з трубопроводів гідравлічної системи.

4.2 Охорона навколишнього середовища під час виконані технологічної операції

Охорона природи — це система заходів, направлених на підтримання раціональної взаємодії між діяльністю людини і оточуючим середовищем: зберігання і відновлення природних багатств та розумне їх використання.

Основним завданням охорони природи у сільськогосподарському виробництві є збереження і підвищення родючості ґрунтів, зниження руйновищ процесів ерозії ґрунтів, збереження тваринного світу, підвищення відповідальності за використанням нафтопродуктів, засобів хімічного захисту рослин, зниження забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів.

Для виконання основного завдання треба у кожному господарстві розробляти науково обґрунтовані заходи і суворо дотримуватись нормативних вимог згідно законодавства.

Контроль і відповідальність за виконанням цих заходів покладається на керівника господарства. Безпосередніми виконавцями на місцях є головні спеціалісти та їх підпорядковані.

Головним джерелом шкідливих впливів на природні явища є техніка, яку використовують при вирощуванні сільськогосподарських культур. Тому значно зростає вимоги до правильної технічної експлуатації сучасного МТП.

5. Економічна частина

5.1 Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи при виконанні заданої операції

Визначаємо прямі експлуатаційні витрати на одиницю роботи при виконанні передпосівної культивації під посів цукрових буряків :

С = Сз+ Спмм + Са + Сто, грн/га ;

де С — прямі експлуатаційні витрати, грн/га ;

Сз — заробітна плата з нарахуваннями, грн/га ;

Спмм — вартість ПММ, грн/га ;

Са — амортизаційні відрахування, грн/га ;

Стовідрахування на ТО і поточний ремонт, грн/га ;

Визначаємо заробітну плату тракториста-машиніста :

Сз=, грн/га;

Розряд тракториста-машиніста при передпосівної культивації - 4 розряд.

Тсттарифна ставка 86,24 грн/зм Довр — 40%Тст доплата за виконання особливо важкої роботи в певний період, грн/зм;

Двпм — 24% Тст — доплата за високу професійну майстерність, грн/зм;

Дст = 10% Тст — доплата за стаж (стаж 6−10 років), грн/зм;

Двід = 8,54% (Тст + Довр + Двпм + Дст) — доплата на відпустку, грн/зм;

Визначаємо доплати:

За виконання особливо важкої роботи в певний період Двовр=86,24· 0.4=34,5 грн/зм За високу професійну майстерність Двпм=86,24 · 0.24=20,7 грн/зм За стаж роботи Дст=86,24 · 0.1=8,62 грн/зм Доплата на відпустку Двід=0.0854· (Тст + Довр + Двпм + Дст)=0.0854· (86,24 +34,5 +20,7+8,62)=12,82 грн Отже: Сзп==8,62грн/га Визначаємо вартість палива та мастильних матеріалів. Розрахунки вносимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 Визначення вартості палива та мастильних матеріалів

Визначаємо амортизаційні відрахування Са = (а· Бтр100Wгод·Ттрт)+(а·Бсгм 100· Wгод·Тсгм); грнга

— Бтр; Бсгм; - балансова вартість трактора та сільськогосподарської машини, відповідно, грн;

— а, а-норма амортизаційних відрахувань для трактора та сільськогосподарської машини, відповідно, %;

— Ттрт; Тсгм; - нормативне річне завантаження трактора та сільськогосподарської машини, відповідно, год;

— Wгодгодинна продуктивність агрегату, гагод;

Отже :

Са=(15· 63 500 100·2,7·1600)+(14,2·15 400 100·2,7·272) = 4,91 грнга Визначаємо відрахування на поточний ремонт і ТО :

Сто = (в· Бтр100·Wгод·Ттрт)+(в·Бсгм 100· Wгод·Тсгм); грнга

— Бтр; Бсгм; - балансова вартість трактора та сільськогосподарської машини, відповідно, грн;

— в, в-норма відрахувань на ТО і поточний ремонт, для трактора та сільськогосподарської машини, відповідно, %;

— Ттрт; Тсгм; - нормативне річне завантаження трактора та сільськогосподарської машини, відповідно, год;

— Wгодгодинна продуктивність агрегату, гагод;

Отже :

Сто=(8· 63 500 100·2,7·1600)+(9·15 400 100·2,7·272)= 2,89 грнга Визначаємо прямі експлуатаційні витратина одиницю роботи:

С=8,62 +19,34+4,91 +2,89 =35,76 грн/га.

Висновок:прямі експлуатаційні витрати на одиницю роботи для виконання передпосівної культивації під посів цукрових буряку в складають 35,76грн/га.

Висновки Розроблений курсовий проект на тему «Визначення складу МТП для виробничого підрозділу на весняний період з розробкою технології передпосівної культивації під посів цукрових буряків» .

У першому розділі описано коротка техніко-економічна характеристика господарства. Короткі історичні дані, географічне місцеположення господарства, його спеціалізація, структура посівних площ, склад інженерної служби.

У другому розділі наведено шляхи ефективного використання МТП, методику складання плану механізованих робіт па весняний період, побудовано графіки машино використання тракторів.

У технологічній частині наведені характеристика умов роботи, агро нормативи до операції, виконано розрахунок складу машино-тракторного агрегату, техніко-економічні розрахунки МТА, наведено технологічну наладку агрегату, підготовку поля, обґрунтовано спосіб руху МТА, контроль якості виконання операції.

У четвертому розділі наведені правила охорони праці та протипожежна безпека при роботі агрегату та охорону навколишнього середовища під час виконання технологічної операції.

В економічній частині наведені розрахунки прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи. Прямі експлуатаційні витрати на одиницю роботи для виконання передпосівної культивації під посів цукрових буряків складають -35,76грн/га.

Отримані показники прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи завдяки раціональному складу МТА та вибору оптимального режиму роботи.

Використана література

1. Ванін В.В., Бліок А. В. Оформлення конструкторської документації К., Каравела, 2011 р.

2. Геврик Є.О. Охорона навколишнього середовища К., «Ніка-центр» 2003 р.

3. Каблук П. Т., Мазоренко Д.І., Мазнєв Г.Є. Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур Х., ХНТУСГ, 2009 р.

4. Лихочвор В. В. Технологія вирощування сільськогосподарської продукції К., Урожай 2004р.

5. Мотрук Б. Н. Рослинництво. К., Урожай. 1991 р.

6. Фортуна В.Й."Технологія механізованих сільськогосподарських робіт К., Вища школа 1991 р.

7. Ярош Ю. М. Технології вирощування сільськогосподарської продукції К., Український Центр духовної культури, 2005 р.

8. Довідник з машиновикористання в землеробстві. За редакцією Пастухова В.І. Х., Веста, 2011 р.

9. Методичні рекомендації «Машиновикористання в землеробстві» Борхаленко Ю. О. 2008 р.

10. Методичні рекомендації щодо розробки і складання операційно-технологічних карт. Укладачі: Лебедєв М.М., Кулик Ю. В., Чигринов І.В. ВТХНТУСГ, 2008 р.

11. «Механізація сільського господарства» Навчальний довідник. Перелік питань та відповідей. Уманський Д. А., Борхаленко Ю. О. 2009 р.

.ur