Івлін У. Повернення до Брайдсхеда
Вернувшись до Лондона, Чарльз дізнався, що лондонський будинок Марчмейнов продадуть через фінансових труднощів у ній, і він знесений і вкриваю його місці вибудують прибутковий дім. Чарльз, які вже став архітектурним живописцем, на прохання Брайдсхеда за останній раз зобразив інтер'єр вдома. Благополучно переживши фінансову кризу минулих років завдяки їхній спеціалізації, опублікувавши три… Читати ще >
Івлін У. Повернення до Брайдсхеда (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ивлин У. Повернення в Брайдсхед
Во час Другої світової війни, перебувають у Англії й командуючи ротою, не приймаючої участі у бойові дії, капітан Чарльз Райдер одержує вигоду від командування наказ перевезти підлеглих йому солдатів на місце. Прибувши цього разу місце призначення, капітан виявляє, що був у маєток Брайдсхед, з яким тісно пов’язувалася уся її молодість. Його охоплюють воспоминания.
В Оксфорді, першою курсі коледжу, він познайомився з нащадком аристократичного роду Марчмейнов, своїм ровестником лордом Себастьяном Флайтом, юнаків незвичайній вроди й любителем екстравагантних пустощів. Чарльза заполонило суспільство, його чарівність, і молодики стали друзями, проводячи весь перший рік навчання у дружніх гулянках і легковажних витівки. Під час перших літніх канікул Райдере, стріляй жив спочатку у домі свого батька, у Лондоні, та був, отримавши наперед від Себастьяна телеграму з повідомленням у тому, що його друг покалічений, примчав його й застав їх у Брайдсхеде, фамільної садибі Марчмейнов, зі зламаною щиколоткою. Коли Себастьян цілком оговтався від, друзі поїхали у Венецію, де у цей час жив батько Себастьяна зі своїми коханкою Карой.
Отец Себастьяна, лорд Олександр Марчмейн, з давніх-давен жив окремо від міста своєї дружини, матері Себастьяна, і ненавидів її, хоча причину цієї ненависті хто не пішли пояснити важко було. Складні стосунки і в Себастьяна матері. Вона була набожною католичкою, і тому її гнітило спілкування із нею, і навіть власним старший брат Брайдсхедом і сестрами, Джу лией і Корделией, вихованими й у католицької вірі. Мати зажадала від кожного членів сім'ї вміння триматися в суворих рамках, запропонованих религией.
После повернення з літніх канікул в Оксфорд молодики виявили, що їх життя бракує колишнього веселощів колишній легкості. Чарльз і Себастьян чимало часу проводили разом, сидячи вдвох за пляшкою вина. Якось на запрошення Джулії і її шанувальника Рекса Моттрема молодики рушили до ним на свято до Лондона. Після балу, добряче сп’янівши, Себастьян він у автомобіль і зупинили поліцейськими, які без довгих розмов доправили його проти ночі за грати. Звідти його виручив Рекс, досить самовпевнений і хваткий людина. Над Себастьяном в університеті встановилася тяжка опіка католицьких священиків і викладачів, супроводжувана періодичними наїздами леді Марчмейн. Він запив і він відрахований з Оксфорда. Чарльз Райдере, стріляй, котрій перебування у університеті без друга, тим більше він вирішив стати художником, втратила сенс, теж отчислился з нього і поїхав вчитися живопису в Париж.
На різдвяну тиждень Чарльз приїхав до Брайдсхед, де лаштувалися усіх членів сім'ї, зокрема і Себастьян, який учинив до того з містером Самграссом, однією з приставлених опікати її ще Оксфорді вчителів, мандрівку Близькому Сходу. Як з’ясувалося пізніше, з його останньому етапі Себастьян утік від своєї супровідного до Константинополя, жив у приятеля і пив. На той час він перетворився вже у справжнього алкоголіка, якому навряд чи щось могло допомогти. Своєю поведінкою він шокував і засмутив сім'ю, отже Рексу було доручено відвезти Себастьяна в Цюріх, до санаторію до лікаря Баретусу. Після інциденту, коли Чарльз, скалившись над іншому, сидячим без шеляга і був при цьому суворо обмежували в споживанні алкоголю, спорядив його двома фунтами на випивку у найближчому шинку, Чарльзу довелося залишити Брайдсхед і повернутися до Парижа зі своєю живописи.
Вскоре туди з’явився Рекс у пошуках Себастьяна, котрий за дорозі в Цюріх утік від цього, прихопивши триста фунтів. Того ж день Рекс запросив Чарльза до ресторану, де за вечерею самозабутньо розповідав про плани брати шлюб із красуні Джулії Марчмейн й те водночас не випустити з рук її посагу, у якому її мати йому рішуче відмовила. За кілька місяців Рекс з Джулією у самому справі обвінчалися, проте не вельми скромно, без членів королівської сім'ї та прем'єр-міністра, із якими Рекс був знайомий і яких розраховував. Це скидалося на «вінчання крадькома», і тільки кілька років Чарльз дізнався, що саме там насправді произошло.
Мысли капітана Райдера переключаються на Джулію, яка грала досі лише епізодичну і досить загадкову роль драмі Себастьяна, а згодом зіграла величезну роль життя Чарльза. Вона дуже гарна, але з могла прогнозувати блискучу аристократичну партію тому, що їх знатному роду лежала печатку аморального поведінки її батька, і тому, що у неї католичкою. Сталося отже доля її з Рексом, виходець з Канади, пробивавшимся у вищі фінансові та політичні кола Лондона. Він помилково припустив, що така партія стане козирною картою у його стрімкої кар'єрі, і ужив всі сили те що, щоб полонити Джулію. Джулія справді закохалася, вже було призначено дата весілля, орендується найбільший собор, навіть запрошені кардинали, коли з’ясувалося, що Рекс розлучений. Незадовго перед тим він заради Джулії прийняв католицьку віру і тепер як католик у відсутності права вдруге одружуватися за живої першої дружині. Вибухнули бурхливі суперечки у ній, і навіть серед святих батьків. У їх розпал Рекс заявив, що вони з Джулією воліють весілля по протестантським канонам. Після кілька років подружнього життя любов з-поміж них вичерпалася; Джулії відкрилася справжня суть її чоловіка: що вона є людиною, у сенсі цього терміну, а «невеличкий частиною людини, прикидывающейся цілим людським істотою». Він був помішаний на грошах та політики і уявляв з дуже сучасне, найостанніше «вигадування» того століття. Джулія розповіла звідси Чарльзу через десятиліття, у час шторму в Атлантике.
В 1926 р. під час загального страйку Чарльз повернулося на Лондон, де дізнався що леді Марчмейн перебуває при смерті. У зв’язку з цим на прохання Джулії він у Алжир за Себастьяном, де той влаштувався віддавна. Саме тоді воно лежало у лікарні і поправлявся після грипу, отже їхати у Лондон неможливо міг. Та й після хвороби не захотів їхати, бо ні хотіла залишати своєї однієї нового друга, німця Курта, із хворою ногою, якого він підібрав в Танжері умираючим з голоду, узяв до собі і привабливий про яку тепер піклувався. Покласти край пияцтвом йому не удалось.
Вернувшись до Лондона, Чарльз дізнався, що лондонський будинок Марчмейнов продадуть через фінансових труднощів у ній, і він знесений і вкриваю його місці вибудують прибутковий дім. Чарльз, які вже став архітектурним живописцем, на прохання Брайдсхеда за останній раз зобразив інтер'єр вдома. Благополучно переживши фінансову кризу минулих років завдяки їхній спеціалізації, опублікувавши три розкішних альбому своїх репродукцій із зображенням англійських особняків і садиб, Чарльз виїхав у Латинську Америку заради живлющої зміни у творчості. Там він пробув двох років і заклав серію прекрасних картин, насичених тропічним колоритом і екзотичними мотивами. З Англії Нью-Йорк по попередньої домовленості його приїхала дружина, і вони теплоходом відбули знову на Європу. Під час подорожі виявилося, разом із ними пливе до Англії і Джулія Марчмейн, поддавшаяся пристрасть і яка у Америку за людиною, якого, як їй здавалося, вона любила. Швидко у ньому розчарувавшись, вона вирішила повернутися додому. На теплоході під час шторму, який сприяв з того що Джулія з Чарльзом постійно перебували друг з одним наодинці, бо перебували єдиними, хто страждав від морської хвороби, вони зрозуміли, що люблять одне одного. Після виставки, відразу ж потрапляє організованій на Лондоні й мала величезний успіх, Чарльз повідомив свою дружину, що більше із нею жити, чого вона невідь що засмутилася, і обзавелася новим залицяльником. Чарльз подав розлучення. Це ж що і Джулія. У Брайдсхеде вони разом дві з половиною роки планували пожениться.
Старший брат Джулії, Брайдсхед, одружився з Берил, вдові адмірала з дітьми, дебелой дамі років сорока п’яти, які з першого погляду не злюбив лорд Марчмейн, повернувся в родове маєток через розпочатих бойових дій поза Англії. У зв’язку з цим Берил з чоловіком зірвалася туди переїхати, як розраховувала, і при цьому лорд заповідав будинок Джулії, який збирався вийти заміж за Чарльза, В Брайдсхед повернулася Корделия, молодша сестра Джулії, з якою Чарльз не бачився п’ятнадцять років. Вона працювала Іспанії санітаркою, але їй довелося звідти поїхати. Дорогою додому вона відвідала Себастьяна, який перебрався до Тунісу, знову який звернувся повірити і тепер працював за одного монастирі служителем. Він досі дуже страждав, оскільки був позбавлений власної гідності й волі. Корделия навіть вбачала у ньому щось від святого.
Лорд Марчмейн приїхав до Брайдсхед сильно постарілим і смертельно хворим. Перед його смертю між Джулією і Чарльзом про спливло сутичка з іронічних нарікань, слід чи тривожити батька останнім причастям чи ні. Чарльз, як агностик, бачив у ньому смислу і був проти. Проте перед смертю лорд Марчмейн визнав свої гріхи і осінив себе хрещеним знаменням. Джулія, віддавна мучившаяся тим, спочатку жила з Рексом у гріху, тепер свідомо збиралася повторити той самий з Чарльзом, воліла повернутися до лоно католицькій Церкві й розпрощатися зі своїми возлюбленным.
Теперь тридцатидевятилетний капітан піхоти Чарльз Райдере, стріляй, перебуваючи у каплиці Брайдсхеда і дивлячись на палаючу на вівтарі свічку, усвідомлює її вогонь як з'єднувальної ланки між епохами, щось вкрай значиме і як і палаюче в душах сучасних солдатів, що є далеке від вдома, як палало й у душах древніх рыцарей.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.