Ешерихіоз.
Інфекційні хвороби
Вододефіцитне зневоднення проявляється значною спрагою, неспокоєм, збудженням. Шкірні покриви та слизові оболонки сухі. Тонус м’язів помірно знижений, дихання часте, діурез незначно зменшений. У дітей до року захворювання має назву — коліентерит, у дітей старшого віку — ешерихіоз. Клінічна оцінка тяжкості ексикозу в дітей. Різка в’ялість, непритомність, судоми. Сухі, можливе висихання рогівки… Читати ще >
Ешерихіоз. Інфекційні хвороби (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ешерихіоз — гостре кишкове захворювання у дітей раннього віку, яке спричинюється ентеропатогенними штамами кишкової палички і характеризується загальною інтоксикацією та зневодненням на фоні стійких диспепсичних розладів у вигляді блювання та проносу.
У дітей до року захворювання має назву — коліентерит, у дітей старшого віку — ешерихіоз.
Етіологія
Збудником захворювання є ешерихії, джерелом інфекції є хворий та бактеріоносій. Шляхи зараження: екзогенний — контактний та харчовий, ендогенний — посилене розмноження палички в товстому кишечнику, аутоінфікування ії до тонкого кишечника.
Клініка
Залежить від віку дитини, зрілості імунологічної системи, стану преморбідного фону У дітей раннього віку інкубаційний період триває близько 5 — 8 днів. Захворювання починається гостро з підвищення температури тіла, появи більш або меншвираженої інтоксикації, почастішання випорожнень. За характером випорожнення водянисті, жовтого або оранжевого кольору, з домішками невеликої кількості прозорого слизу. Калових мас в випорожненнях мало, на пелюшці відмічається велика водяниста пляма. Усі клінічні сиптоми посилюються і стають максимально вираженими вже на 5 — 7 день захворювання. Стан важкий, значні симптоми токсикозу і ексикозу. Постійним симптомом є метеоризм. Під час зовнішнього огляду риси обличчя загострені, шкірні покриви бліді, тургор тканин знижений, живіт помірно здутий, м’який, бурчання за ходом тонкої кишки. Показниками особливої тяжкості в дітей раннього віку є нейротоксикоз і токсикоз з дегідратацією.Залежно від типу дегідратації розрізняють ізотонічний, соледефіцитний, вододефіцитний типи зневоднення.
Ізотонічний тип зневоднення розвивається внаслідок пропорційної втрати води та електролитів. Клінічно такий тип зневоднення проявляється загальною млявістю, сонливістю. Шкірні покриви і слизові оболонки сухі, тургор тканин знижений, діурез зменшений.
Соледефіцитне зневоднення виникає в дітей з тривалою дисфункцією кишечника, особливо внаслідок лікування кортикостероїдами і проведення неадекватної інфузійної терапії. Клінічно проявляється тяжким станом дитини аж до розвитку коми. Шкіра дрябла, бліда з мормуровим відтінком, тонус м’язів знижений, дихання рідке, АТ низький.
Вододефіцитне зневоднення проявляється значною спрагою, неспокоєм, збудженням. Шкірні покриви та слизові оболонки сухі. Тонус м’язів помірно знижений, дихання часте, діурез незначно зменшений.
КЛІНІЧНА ОЦІНКА ТЯЖКОСТІ ЕКСИКОЗУ В ДІТЕЙ.
СИМПТОМИ. |
| 2 СТУПЕНЬ ДО 10%. | 3 СТУПЕНЬ БІЛЬШЕ 10%. |
Стан ЦНС. | Без змін. | В’ялість, рідко збудження. | Різка в’ялість, непритомність, судоми. |
Гемодинаміка, ЧСС. | Незначна тахікардія. | Тахікардія. | Тахікардія аж до ембріокардії. |
Периферичний кровообіг. | Не змінений. | Легкий акроціаноз. | Ціаноз, «мормуровість» шкіри. |
Тони серця. | Гучні. | Незначно послаблені. | Значно ослаблені. |
АТ. | Нормальний або підвищений. | Підвищений. | Знижений. |
Дихання. | Не змінено. | Незначна задишка. | Виражена задишка, Куссмауля. |
Шкіра. | Не змінена. | Дрябла. | Суха, береться в складки. |
Слизові. | Вологі, злегка сухі, суховаті. | Сухі. | Сухі, можливе висихання рогівки. |
Тургор тканин. | У нормі. | Знижений. | Значно знижений. |
Спрага. | Помірна. | Різко виражена. | Відсутня. |
Голос. | Звичайний. | Звичайний. | Сиплий до афонії. |
Діурез. | Помірно знижений. | Різко знижений. | Різко знижений. |