Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту будівельних матеріалів

КУРСОВА РОБОТА

Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту будівельних матеріалів

Вступ

Істотне зростання в останні роки мобільності ресурсів і розширення сфери міжнародних економічних відносин веде до появи можливостей масового перерозподілу підприємницьких ресурсів не тільки між окремими країнами, а й групами країн. Міжнародна торгівля вже давно стала звичайним, невід'ємним явищем, що відображає об'єктивні тенденції глобалізації світової економіки та міжнародного бізнесу.

Глобалізація світової економіки сприяє загостренню конкурентної боротьби між країнами та їх суб'єктами за конкурентні переваги. Саме сучасні трансформаційні процеси в системі світових господарських зв’язків спонукають суб'єктів економічної діяльності ефективно і в найкоротший термін реагувати на ринкові коливання. Отримання конкурентної переваги — «ключа» до успіху підприємства, потребує швидкої адаптації до змін на ринку, впровадження нових технологій та застосування найновіших методів управління.

Таким чином, бажаючи максимально задовольнити споживчі потреби, суб'єкти економічної діяльності звертаються до різних форм міжнародної співпраці, в тому числі міжнародної торгівлі. Саме міжнародна торгівля дозволяє отримати конкурентну перевагу завдяки товару, виробленого в країні з абсолютними і відносними перевагами. Актуальність процесу міжнародної торгівлі товарами особливо підвищується, якщо внутрішнє виробництво не може задовольнити попит всередині країни.

Об'єктом дослідження даної роботи є міжнародна торгівля та механізм її регулювання. Предметом дослідження є вітчизняний і світовий ринок будівельних матеріалів (на прикладі ринку цементу).

Метою курсового проекту є вивчення кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків будівельних матеріалів, визначення можливостей та перспектив розвитку імпорту будівельних матеріалів, аналіз проблем та можливі шляхи їх вирішення, формування та визначення ефективності зовнішньоекономічного контракту з імпорту будівельних матеріалів.

Відповідно до поставленої мети в роботі сформульовані наступні завдання дослідження:

1) провести маркетинговий аналіз світового та вітчизняного ринку будівельних матеріалів;

2) визначити законодавче регулювання ринку будівельних матеріалів та режиму регулювання імпорту;

2) провести дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту будівельних матеріалів;

3) розробити проект зовнішньоторговельного контракту з імпорту будівельних матеріалів;

4) провести розрахунок ефективності зовнішньоекономічної угоди.

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку будівельних матеріалів

1.1 Аналіз світового ринку будівельних матеріалів

Будівельні матеріали — це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.

Номенклатура будівельних матеріалів і виробів надзвичайно різноманітна, проте вони органічно взаємопов'язані спільним функціональним призначенням — використанням у будівництві. Основним критерієм для зіставлення різних видів матеріалів є їхні технічні властивості.

Ринок будівельних матеріалів включає наступні складові:

· ринок цементу;

· ринок виробів з бетону;

· ринок будівельної цегли;

· ринок будівельного піску;

· ринок будівельного скла і т.д.

Визначальним чинником формування попиту на будівельні матеріали є сектор будівництва. Будівельний сектор перебуває на якісно новому етапі розвитку — і хоча галузь промисловості тільки набуває глобального характеру, проте деякі гравці уже діють більш ніж на одному національному ринку, а найбільші гравці беруть участь в декількох проектах в Європі, Північній Америці та Азії, особливо в Китаї. Даний сектор включає компанії різної величини: від найменших до найбільших. У нижній частині шкали знаходяться невеликі будівельні компанії, що займаються будівництвом невеликих будинків та оздоблювальними роботами; в середині діапазону знаходяться регіональні та національні компанії, які здатні обробляти кілька проектів в рамках однієї країни; на вершині ж знаходяться великі гравці, що займаються реалізацією національних інфраструктурних проектів.

З початком світової фінансової кризи в серпні 2008 року, відбулося феноменальне скорочення проектів будівництва за винятком громадських робіт та інфраструктури. Як результат, після падіння ринку житла в Сполучених Штатах Америки та інших країнах, попит на будівельні матеріали скоротився, що призвело до зниження показників виробництва загалом.

З метою пом’якшити та усунути негативні наслідки кризи в будівельному секторі, з боку більшості країн були застосовані адміністративні заходи: було розпочато реалізацію крупних інфраструктурних проектів, що у свою чергу дозволило б стимулювати сектор за державні кошти. Наприклад, в Італії розпочато будівництво мосту Мессіна, що зв’яже острів Сицилія та італійський материк; в Латинській Америці планується розширення Панамського каналу, загальною вартістю 5,25 млрд. доларів США. Однак, більша частина витрат на інфраструктуру в даний час здійснюється економіками, що розвиваються, лідерами серед яких є Китай та Індія.

Глобальний ринок будівельних матеріалів як очікується, зростатиме більш ніж на 6% щорічно до 2015 року, і досягне майже 890 млрд. дол. США. При цьому в останні роки ринок цементу демонстрував найбільші темпи росту, досягнувши майже 200 млрд. дол. США, або майже третину загального світового ринку.

Далі наведений детальний маркетинговий аналіз ринку цементу, що був обраний для детального вивчення з подальшим моделюванням зовнішньоторговельної угоди.

Аналіз техніко-економічних параметрів цементу. Цемент — один із часто використовуваних будівельних матеріалів, який використовується для зв’язки кам’яних матеріалів. Цемент — це результат дрібного подрібнення продуктів спікання одного з видів глини — мергелю або суміші вапняку і глини. Процес спікання ведеться у спеціальних печах.

Основними матеріалами, і сировиною для виробництва цементу, є:

· вапнякові породи, глина, гіпс у своїх пропорціях;

· гранульовані шлаки і колчеданні огарки, боксити як добавки;

· кам’яне вугілля;

· паливно-мастильні матеріали — бензин, дизельне паливо, машинні масла;

· вогнетривка цегла для футеровки печей;

· застосування електроенергії.

У залежності від вихідної сировини і добавок цемент поділяють [12]:

· романцемент — переважання Беліта, в даний час не виробляється;

· портландцемент — переважання аліта, найбільш широко поширений в будівництві;

· глиноземистий цемент — переважання алюмінатної фази;

· магнезіальний цемент (Цемент Сореля) — на основі магнезиту;

· змішаний цемент — цемент, одержувані шляхом змішання вищенаведених цементів з повітряними в’яжучими, мінеральними добавками і шлаками, що володіють в’яжучими властивостями.

· кислототривкий цемент — на основі гідросилікату натрію (Na2O · mSiO2 · nH2O), суха суміш кварцового піску і кремнефтористого натрію.

У переважній більшості випадків під цементом мають на увазі портландцемент і цементи на основі портландцементного клінкеру.

Серед портландцементів виділяють швидкотверднучі і з мінеральними добавками. Для позначення максимальних міцнісних якостей цементу застосовується поняття марка. Цемент М400 позначає, що в заводській лабораторії при пробному випробуванні затверділого цементного кубики з ребром 100 мм при роздавлюванні на пресі він витримав навантаження не менше 400 кг/см2. Найбільш поширеними є марки від М 350 до 500. Виготовляються ж марки цементу до 600-й і навіть 700-ї марки. Всі види цементу мають досить швидкий час твердіння. Початок твердіння — схоплювання — лежить в межах 40−50 хв., а закінчення затвердіння в районі 8−13 годин в залежності від марки цементу.

Аналіз світового виробництва цементу. Щорічно в світі виробляється понад 3 млрд. т цементу. При цьому за останні 11 років випуск цементу рік від року зростав. З 2001 р. по 2012 р. обсяги виробництва зросли більш ніж в 2 рази, з 1,6 млрд. т до 3,7 млрд. т (табл. 1.1.).

зовнішньоекономічний контракт будівельний угода Таблиця 1.1. Динаміка виробництва цементу за 2009;2012 рр., млн. тонн [22]

Найбільш високі темпи зростання виробництва (108−110% до рівня попереднього року) спостерігалися в 2003;2007 рр. в умовах будівельного буму — в будівництві споживається понад 80% цементу. У 2008 р. у зв’язку з початком світової економічної кризи темпи зростання випуску цементу знизилися до 102,5%. Проте вже в 2009 р. в світі було випущено понад 3 млрд. тонн цементу, що на 7,7% вище рівня попереднього року. У 2010 р. обсяг випуску досяг 3,3 млрд. тонн (+7,8%), а в 2011 р. — 3,6 млрд. тонн.

Більше половини цього обсягу в 2010 р. припадало на підприємства азіатських країн. В першу чергу це Китай (53%) і Індія (6%). Внесок держав Західної Європи становить близько 9%, США — 2,7%, Бразилії - 1,7% (табл. 1.1). Частка країн СНД не перевищує 2,5% світового виробництва (у тому числі Росії - 1,4%).

Динаміка виробництва цементу за регіонами світу за 2001;2011 рр. відображена на рис. 1.1., з якої можна простежити поступове, але постійне та стабільне зростання частки азійських країн в світовому виробництві цементу.

Рис. 1.1. Динаміка виробництва цементу за регіонами світу (2001;2011 рр.), млн. тонн [20]

Варто відзначити те, що один тільки Китай виробляє тепер більше цементу, ніж усі інші країни світу разом узяті. За п’ять років, з 2005 по 2010 р., виробництво в цій країні практично подвоїлося. Високими темпами зростало виробництво цементу в Бразилії, Туреччині та В'єтнамі. У Західній Європі та Росії це виробництво стагнувало. У результаті в 2010 р. в порівнянні з 2005 р. Бразилія перемістилася в списку світових виробників цементу з 13-го місця на 5-те, Туреччина — з 10-го на 4-те, а В'єтнам — з 17-го на 9 — т. е.

Частка Китаю в загальносвітовому виробництві цементу має тенденцію до зростання. Так, у 2000 р. цей показник складав лише 36,4%, в ??2006 р. перевищив 47%, а в 2010 р. Досяг майже 53%. При цьому відбулося зниження частки США з 5% в 2000 р. до 4% в 2005 р. і 2,7% в 2010 р., а частка Японії знизилася з 3% у 2005 р. до 1,6% в 2010 р.

В останні 20 років відбулася істотна трансформація і самої цементної промисловості. Вона стала по-справжньому глобальною. На цьому ринку з’явилося кілька транснаціональних корпорацій. На сім найбільших глобальних цементних корпорацій в 2010 р. припадало приблизно 30% світового виробництва цементу. Ці компанії активно переміщували свої потужності і будували нові заводи в країнах, що розвиваються, де спостерігалися найвищі темпи попиту на будівельні матеріали (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2. Основні компанії-виробники цементу у 2012 р. [19]

Так, за період з 2001 по 2010 р. частка ринків, що розвиваються в загальних цементних потужностях швейцарської компанії Holcim зросла з 53 до 67%, а французької Lafarge — з 59 до 71%.

Серед лідерів з виробництва цементу можна виділити швейцарську компанію Holcim, засновану ще в 1912 р., якій належить 140 цементних заводів в 70 країнах світу. Виробничі потужності компанії за підсумками 2010 р. склали 211 500 000 т цементу, обсяг виробництва — 136,7 млн. ??т, рівень завантаження потужностей — 65%. Чисельність зайнятих становила на 2010 р. більше 80 тис. чол. Ця компанія активно присутня в Індії та інших країнах Азії, на які припадає 26% всіх її потужностей.

Іншою найбільшою транснаціональною цементною корпорацією є французька Lafarge, яка володіє 160 цементними заводами в 50 країнах світу. Це одна з найстаріших компаній, вона була заснована ще в 1833 р. Виробничі потужності за підсумками 2010 р. склали 217 млн. ??т цементу, обсяг виробництва — 135,7 млн. ??т, рівень завантаження — 63%. Lafarge також активно працює в Азії (28% усіх потужностей), при цьому акцент робиться на Китай, де зосереджено більше половини всіх азіатських заводів компанії.

Для ще одного лідера, німецької компанії Heidelberg Cement, заснованої в 1874 р., характерні наступні показники: виробнича потужність за підсумками 2010 р. — 116,5 млн. т цементу, обсяг виробництва — 78,7 млн. ??т, рівень завантаження потужностей — 68%. Значна частина потужностей (майже 30%) припадає на країни Північної Америки.

Таким чином, загальний обсяг виробництва трьох найбільших компаній в 2010 р. склав майже 11% світового виробництва цементу.

Країни, що розвиваються в списку світових лідерів цементної промисловості представлені лише однією мексиканською компанією Cemeх, яка заснована в 1902 р. В даний час це четверта за обсягами виробництва цементу корпорація в світі. У 2010 р. вона випустила 74 млн. т цементу на 66 заводах в 50 країнах світу.

Аналіз обсягів та динаміки торгівлі цементом на світовому ринку. Складна ситуація в секторі будівництва та посткризові явища в фінансовому секторі безпосередньо здійснюють вплив на обсяги міжнародної торгівлі цементом. Так, з початком кризових явищ в 2008 році імпорт цементу скоротився близько на 30%, досягнувши відмітку 9,4 млрд. дол. США в 2009 році. Що стосується експорту, то він скоротився тільки на 19%. При цьому після кризові роки характеризуються волатильністю показників обсягу торгівлі.

Слід додати, що за останні роки відбулася й трансформація географічної структури торгівлі. Пов’язано це із переносом виробничих потужностей до країн, що розвиваються; запуском масштабних проектів із будівництва інфраструктури в країнах, що розвиваються; зменшенням обсягів виробництва цементу в економічно розвинутих країнах у зв’язку із посиленням екологічного законодавства та обмеженням галузі. Основні країни імпортери та експортери цементу наведені на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Основні країни-імпортери та країни-експортери цементу в 2011 році [24]

Аналіз попиту та споживання цементу. Цементна промисловість — одна з провідних галузей виробництва будівельних матеріалів. Потреба в цементі в значній мірі визначається зростанням промислового виробництва та інвестиційною активністю в країні або регіоні. Обсяги виробництва (споживання) цементу наочно показують, де в даний час йде бурхливе будівництво, — це Китай, а також країни Південно-Східної і Центральної Азії.

В останні кілька років як у виробництві, так і споживанні цементу істотно зросла питома вага країн, що розвиваються. Їх частка у світовому споживанні цементу до 2012 р. досягла 90%. Цьому сприяли сприятлива демографія, зростаюча урбанізація населення, все зростаючий попит на житло та об'єкти інфраструктури. Перше місце належить Китаю: у 2012 р., згідно з оцінками, на цю країну припало майже 60% світового споживання цементу (у 1990 р. вона споживала тільки 18%) (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Структура попиту на цемент за регіонами в 2012 році

Місткість світового ринку цементу відображено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Місткість світового ринку цементу 2009;2012 рр., млн. тонн [16]

Основні сегменти світового ринку цементу. Сегментація ринку — це поділ ринку на окремі області для збуту товарів. Ринок цементу варто сегментувати за наступними ознаками: за споживачами, за цільовим призначенням цементу, за основними видами продукції та за регіональною ознакою.

Сегментація ринку цементу за групами споживачів:

1) Індивідуальні покупці цементу;

2) Організації-споживачі.

Зважаючи на переважаючу роль організацій-споживачів в структурі попиту на цемент варто розглянути основні особливості даного сегменту:

— Попит на цемент, що закуповують організації-споживачі значною мірою залежить від ситуації в країні (адже будівництво великих проектів вимагає масштабних інвестицій та залучення коштів).

— Організації-споживачі закуповують цемент досить великими партіями і на значні суми.

— Покупці, як правило, концентруються у великих промислових центрах.

Сегментація світового ринку цементу за іншими ознаками наведена в Додатку А.

Аналіз світових цін на цемент. Інформація з різних джерел показує, що ціни на цемент варіюються по всьому світу. Наприклад, у 2012 році роздрібні ціни на цемент в Південній Африці становили 186−230 дол. США за тону. У зв’язку з гострою нестачею цементу в Гані, за останні 12 місяців ціни на цемент в столиці Аккрі різко зросли на 25% і до 35% у сільській місцевості.

У порівнянні з високими цінами в Африці, ціни в Азії залишаються на загальносвітовому рівні. Наприклад, ціна тони цементу в Пакистані становить 96−105 дол. США.

У найбільшому будівельному ринку — Китаю, протягом 2012 року простежувалося зниження ціни на цемент. На даний момент ціна однієї тони цементу становить близько 60−70 дол. США, що є одним з найнижчих показників у світі.

Ціни на цемент в Туреччині залишаються на відносно низькому рівні і варіюються в залежності від марки в межах 70−100 дол. США.

Слід зазначити, що існує можливість того, що ціна на світовому ринку продовжуватиме зростати через збільшення витрат державного сектора в наступному фінансовому році, який зазвичай починається з 1 липня 2013 року.

1.2 Аналіз українського ринку будівельних матеріалів

Починаючи з другої половини 2008 р. в Україні було зафіксовано різке зниження обсягів будівництва, і відповідно, попиту на базові будматеріали внаслідок негативного впливу глобальної фінансово-економічної кризи. У цей період спаду багато видів будівельних матеріалів подешевшали на 40−50%, при цьому ціна цементу зменшилася більш ніж на 30%, що закономірно призвело до закриття багатьох заводів по його виробництву. За даними видання «Коментарі», зниження виробництва цементу було обумовлено не тільки скороченням платоспроможного внутрішнього попиту, але і різким подорожчанням природного газу — найважливішого енергоносія для цементної промисловості.

Поступовий вихід економіки з кризи та «розморожування» будівництва найближчим часом неминуче призведуть до зростання попиту на цемент та інші будматеріали, особливо з початком літнього сезону, коли продовжиться реалізація відкладених проектів, а також почнеться нове будівництво.

У 2008;2010 рр. виробництво цементу мало динаміку, подібну з динамікою будівництва. Так, в 2010 р. обсяг виконаних будівельних робіт скоротився на 5,4% (до 43,2 млрд. грн.) У порівнянні з 2009 р., тоді як в 2009 р. аналогічний показник зменшився майже у 2 рази. За даними Держкомстату, в 2009;2010 рр. виробництво цементу скоротилося на 0,4%, до 9,46 млн. т (в 2008;2009 рр. — на 36,3%).

Однак з початку 2011 р. в українській цементній галузі намітився перелом. Так, за даними Держкомстату, в січні було випущено 258 тис. т даної продукції, що на 96,2% більше, ніж у січні 2010 р., і на 73,4% більше, ніж у грудні 2010 р. У лютому зростання виробництва продовжився і досяг 78,3% (396 тис. т) до лютого 2010 р. У результаті в січні-лютому було випущено 654 тис. т цементу, що на 85% більше, ніж у січні-лютому 2010 р. Слід зазначити, що перші місяці 2010 р. були особливо «провальними» і на національних цементних заводах працювало всього 6 печей з 48; було виготовлено 347,5 тис. т продукції - вдвічі менше, ніж у січні-лютому 2009 р.

Проте за останніми статистичними даними, обсяг виробництва цементу в 2012 році скоротився на 8%, і становив 9,8 млн. тон (рис. 1.4). При цьому виробництво характеризується сезонністю — пік виробництва припадає на травень-вересень.

Рис. 1.4. Динаміка обсягів виробництва цементу в Україні за 2003;2012 рр., млн. тон [27]

Станом на сьогодні найбільшими виробниками цементу є ВАТ «Балцем», ВАТ «Подільський цемент» та ВАТ «Миколаїв Цемент». При цьому слід відзначити, що ВАТ «Балцем» практично не виробляє власного клінкеру, а лише використовує імпортований клінкер для кінцевого помолу цементу (табл. 1.4.).

На сьогоднішній день, на жаль, майже всі підприємства з виробництва цементу в Україні є у власності іноземних холдингів.

Згідно з результатами аналітичного дослідження «Український ринок цементу: 2005;2015» потенціал зростання українського ринку цементу складає 89%, а обсяг споживання цементу через 5 років збільшиться в 2 рази до 17 млн. тонн, що буде пов’язане з відновленням зростання української економіки та розвитком будівництва.

Табл. 1.4. Найбільші цементні підприємства України станом на 2012 рік

Зростання споживання і висока рентабельність цементного бізнесу в період підйому будівельної галузі буде стимулювати як зовнішніх інвесторів, так і українських до інвестування в цементну галузь. За дослідженнями PAU, сьогодні 88% частка ринку контролюється іноземними групами: Євроцемент, Heidelberg Cement, Lafarge, CRH, Buzzi Unicem — Dyckerhoff. Дані групи, з метою підвищення конкурентоспроможності своїх цементних підрозділів, активно інвестують у модернізацію та розширення виробництв. Щорічно інвестиції в сектор в’яжучих матеріалів становить 150−200 млн. євро.

Також в рамках дослідження «Український ринок цементу: 2005;2015» робиться припущення про розвиток нового сегменту — це «малі заводи потужністю до 300 тис. т безклінкерного цементу на рік». Розвиток даного напряму дозволить здешевити цементну продукцію у віддалених від основних цементних заводів регіонах за рахунок створення регіональної мережі малих виробництв, адже українські цементні заводи імпортують клінкер з Росії, де зафіксовано зростання внутрішнього попиту на даний товар.

Нові технології дозволять не тільки здешевити цемент, але і поліпшити екологію країни, оскільки один з видів сировини — це промислові відходи гірничо-металургійних комбінатів і ТЕЦ. Іншою тенденцією ринку, за даними аналітиків PAU, стане процес посилення спеціалізації операторів, що дозволить вивести український ринок цементу на новий рівень розвитку.

Не зважаючи на ресурсну забезпеченість та низький рівень навантаження вітчизняних потужностей, в останні роки спостерігається збільшення обсягів імпортних поставок цементу з інших країн. Пояснюється це, перш за все, низькою вартістю імпортних замінників.

Імпорт цементу на територію України в натуральних одиницях вимірювання в 2006 р. відносно 2005 р. скоротився на 26%, в 2007 р. по відношенню до 2006 р. спостерігається приріст обсягу імпорту цього виду продукції в 2,2 рази. У 2008 р. по відношенню до 2007 р. знову має місце зменшення імпорту цементу, яке склало 66%, а в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. тенденція знову змінилася позитивною: імпорт цементу зріс на 9%. У 2010 р. відносно 2009 р. спостерігається скорочення цього показника, темп якого досяг 40%.

Динаміка експорту цементу за межі України в натуральних одиницях виміру характеризувалася позитивною тенденцією тільки в 2008 р. по відношенню до 2007 р. Темп приросту даного показника за цей період склав 4,5%. У 2006 р. відносно 2005 р. експорт цементу скоротився на 2%, в 2007 р. порівняно з 2006 р. скорочення даного показника склало 4,5%, а в 2009 р. темп зниження експорту цементу досяг 57%. Темп скорочення цього показника в 2010 р. відносно 2009 р. склав 28%

Слід зауважити, що за останнє десятиліття змінилася географічна структура поставок, близько 74−76% всього імпорту цементу припадає на Туреччину (рис. 1.5)

Рис. 1.5. Основні країни-постачальники цементу до України в 2011 р., %.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту будівельних матеріалів

2.1 Законодавча база

Здійснення імпортних операцій в Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Постановами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв’язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.

Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках — це Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність», який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов’язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов’язків, пов’язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

Необхідною умовою перетинання митного кордону України при імпорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України «Про митний тариф України» та Митним Кодексом України.

Згідно з законом «Про митний тариф України», Митний тариф України — це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

При укладенні договорів при здійсненні імпортних операцій контрагенти зобов’язані використовувати затверджені Міністерством економіки «Положення про форму зовнішньоекономічного контракту», яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов’язки суб'єктів валютних відносин.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» імпорт є валютною операцією, оскільки імпортні операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу.

При виборі базисних умов постачання підприємства користаються правилами ІНКОТЕРМС-2010, затверджених Положенням «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», згідно з якими існують 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов’язками, які несуть контрагенти.

Оподаткування прибутку від імпортних операцій здійснюється на підставі Податкового Кодексу України, згідно з яким при ввезенні товару на митну територію України ставка податку на додану вартість дорівнює 20%; при цьому об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Закон України «Про страхування».

2.2 Нормативно-правові умови здійснення операцій з імпорту будівельних матеріалів

Порядок митного оформлення визначається Митним кодексом України. Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України підлягають обов’язковому митному оформленню.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Порядок виконання операцій з митного оформлення визначається Державною митною службою України у відповідності з Митним кодексом України. Митне оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється службовими особами митниці у місцях розташування митниць — зонах митного контролю, спільно із зацікавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.

Митне оформлення має проводитися митницею, у зоні діяльності якої розташовані власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. Так, наприклад, оформлення товару в іншій митниці узгоджується його власником із обома митницями (тією, де розташований власник, і тією, де він має намір проводити оформлення) листом відповідної форми.

Проведення митного контролю повинно забезпечувати:

— створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньоторговельного обороту;

— дозвільний порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

— ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства;

— вчасне і повне стягування мита, податків та митних платежів;

— ведення статистики зовнішньої торгівлі;

— здійснення у межах компетенції митних органів валютного контролю;

— ведення УКТЗЕД тощо.

Класифікація товарів з ціллю митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД 2011, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» із змінами та доповненнями, а саме, з врахуванням основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними при класифікації.

Враховуючи зазначене, для вирішення питання класифікації продукту необхідно мати точну інформацію про його якісний та кількісний склад, а також технологію його виробництва. Оскільки для імпорту було обрано портландцемент, звертаємося до Розділу V Закону України «Про митний тариф України», що має назву «Мінеральні Продукти». Відповідно цього Розділу, цементна продукція, що відповідає технічним характеристикам портландцемент, визначено кодом «2523 21 00 00 — цемент білий, штучно забарвлений або незабарвлений».

Згідно з Порядком затвердженим наказом Кабінету міністрів, попереднє рішення щодо класифікації та кодування товарів згідно з УКТЗЕД (далі попереднє рішення) приймається Центральним митним управленням лабораторних досліджень та експертної роботи або регіональними митницями, митницями, переляк яких визначає Держмитслужба України.

На даний час повноваження щодо прийняття попередніх рішень надані Київській регіональній, Київський обласній, Львiвськiй, Схiднiй, Пiвденнiй, Харкiвськiй митницям.

Для одержання попереднього рішення заявник направляє письмове звернення до Управлiння або митного органу за місцем акредитації.

До звернення в обов’язковому порядку додаються документи, що містять відомості, необхiднi для прийняття попереднього рішення (зовнiшньоекономiчний договір (контракт), технічні умови, технологічні схеми виготовлення, фотографії, креслення, дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у випадках, встановлених законодавством), специфікації, каталоги та паспортні дані про товар виробника, сертифікати походження, дозволи, маркувальні етикетки тощо). Документи надаються у вигляді оригіналів або копій, завірених у встановленому порядку. До звернення у разі потреби додаються зразки товару.

Попереднє рішення надається заявнику з метою створення сприятливіших умов для зовнiшньоекономiчної діяльності та інформування про код товару згідно з УКТЗЕД, у відповідності з яким можливо визначитись із заходами тарифного та нетарифного регулювання.

При імпорті товарів товарної позиції 2523 21 00 00 сплачуються наступні митні платежі:

Мито. Імпорт портландцементу білого, штучно забарвленого або незабарвленого обкладається ставкою 10%.

ПДВ — непрямий податок на товари й послуги. При імпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки його стягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентоздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва.

Єдиний збір в пунктах пропуску через державний кордон. Єдиний збір складається з:

§ плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;

§ плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

§ додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір не справляється:

§ у разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів;

§ у випадку транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом в'їзду та виїзду цього вантажу.

§ з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Нетарифне регулювання імпорту товарних позицій 2523 21 00 00.

Загальні засади процедури адміністративного регулювання імпорту в Україну викладено в Законі України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається у таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів:

— запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об'єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;

— установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну, який є об'єктом спеціального розслідування.

За роки незалежності України існує тільки один прецедент застосовування нетарифних обмежень в процесі імпорту цієї товарної групи. Так, згідно Наказу Кабінету міністрів України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну цементу» було запроваджено тимчасове ліцензування та введено квоти на імпорт, що класифікувався згідно з УКТ ЗЕД за кодом 2523 29 00 00 походженням з Російської Федерації, а також на ввезення цього цементу з Російської Федерації за операціями з давальницькою сировиною.

На сьогодні, не існує жодних нетарифних обмежень для імпорту цементу із інших країн.

3. Зовнішньоекономічний контракт з імпорту будівельних матеріалів

Договір № 04/2013

Цей Договір укладено між

PIGMENCEM CIMENTO SAN TIC LTD STI, компанією, створеною за законодавством Туреччини, зареєстрований офіс якої розташовано за адресою: 662/2 sok no 5 k 2 Izmir/Turkey (надалі - «Продавець»), в особі Генерального директора Sedat Saatci, який діє на підставі довіреності та

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехноліджіс», компанію створеною за законодавством України, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: 3 680, Україна м. Київ. вул. Академіка Кримського, 4А (надалі - Покупець), в особі Генерального директора Терещенко Олександром Володимировичем, який діє на підставі Статуту Покупець і Продавець в подальшому іменуються разом як «Сторони» та кожен окремо — «Сторона».

ОСКІЛЬКИ

Покупець бажає придбати портландцемент згідно специфікації наведеної в Додатку № 1 до Договору (надалі - «Продукція») у Продавця для цілей перепродажу на Території, (як визначено в подальшому), а Продавець бажає продати зазначене згідно з умовами цього Договору Сторони цим погоджуються про наступне:

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ТЛУМАЧЕННЯ

1.1 Визначення термінів

В цьому Договорі, якщо контекстом не вимагається іншого, наступні терміни мають такі значення:

«Споживач» означає гуртові продавці, лікарні, державні установи та / або аптеки

«Територія» означає територію України;

«Торгові марки» означає такі знаки для товарів і послуг Продавця та/або його споріднених осіб, які зазначені в Додатку 1;

«Склад» означає складські приміщення Покупця за адресою м. Одеса, вул. Київська, 24 або інший, що погоджується Сторонами у письмовій формі.

1.2 Тлумачення

(а) Заголовки в цьому Договорі вживаються лише для зручності посилання і не впливають на тлумачення цього Договору.

(б) Слова в однині включають множину і навпаки, а слова чоловічого роду включають жіночий і середні роди та навпаки.

(в) Додатки та доповнення, що додаються до цього Договору, становлять його частину.

2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

2.1 Продавець цим погоджується поставляти на умовах поставки CIF в іноземний порт м. Одеса на Чорне море згідно інтерпретації «Інкотермс 2010», а Покупець купувати Продукцію для подальшого її продажу Споживачам виключно на Території. Продукція купується за ціною, відповідно до статті 6 цього Договору та в кількості, яка періодично погоджуватиметься згідно із Статтею 2.2

2.2 Покупець розміщує у Продавця письмові замовлення на Продукцію. Продавець має право відмовитися від прийняття замовлення (як повністю, так і частково), але, якщо Продавець акцептує замовлення, Сторони підписують форму «Підтвердження Замовлення» (Order Confirmation), що є доповненням до цього Договору.

2.3 Продавець надає Покупцеві неексклюзивне право дистрибуції та продажу Продукції під Торговими марками на Території відповідно до положень та умов цього Договору.

3. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПРОДАВЦЯ

3.1 Продавець гарантує, що вся Продукція пройшла митне оформлення, згідно чинного законодавства України.

4. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПОКУПЦЯ

4.1 Покупець за свій рахунок зобов’язаний одержати від відповідних державних органів на Території всіх реєстрацій, дозволів та затверджень (якщо такі є), що вимагаються для виконання своїх зобов’язань за цим Договором. Покупець має відповідати вимогам чинного законодавства щодо імпорту та зберігання Продукції.

4.2. Покупець зобов’язується продавати та поставляти Продукцію лише Споживачам на Території.

4.3 Покупець зобов’язується не експортувати Продукцію до будь-якої країни за межами Території, зокрема, до будь-якої країни, яка в даний момент входить до Європейського Союзу або Європейської Економічної Зони, а також не реекспортувати Продукцію з Території до будь-яких таких країн.

Покупець погоджується вживати всіх залежних від нього та розумних дій з метою підвищення престижу Продукції та забезпечувати ефективне та належне розповсюдження Продукції на Території через звичайну торгову мережу.

5. ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

5.1 Якість Продукції, що постачається, повинна відповідати Сертифікату аналізу, виданому виробником та вимогам загальноприйнятої виробничої практики. Продукція повинна також відповідати описам та специфікаціям, викладеним у відповідних та поточних супроводжувальних документах та листкам-вкладишам, що надаються Продавцем разом з Продукцією. Претензія стосовно якості Продукції може пред’являтися Продавцеві згідно законодавства України.

5.2. Продавець не дає ніяких інших запевнень або гарантій, висловлених або домислених, за винятком перерахованих у пункті 5.1, і прямо відмовляється від будь-якої опосередкованої гарантії придатності до реалізації або використання для певної мети.

5.3 Будь-які претензії щодо пошкоджень, дефектів або нестачі кількості Продукції повинні бути заявлені протягом 14 днів з дати поставки.

Ненадання такої претензії протягом зазначеного терміну означає факт поставки виконаним в повному обсязі.

5.4 Претензія надається в письмовій формі і має включати номер серії та кількість Продукції щодо якої вона надається.

Це має бути детальний опис події, наданий для розглядання з усіма можливими доказами, включаючи акт огляду, підписаний авторизованою незалежною особою (представник транспортної організації або представник митниці та інші).

5.5 Зобов’язання Продавця перед Покупцем за такою претензією обмежується сумою за ціною покупки певної Продукції або, на розсуд Продавця, заміною такої Продукції.

Продавець ні за яких обставин не відповідає перед Покупцем за будь-які збитки прибутковості, спеціальні, непрямі, випадкові або побічні пошкодження.

5.6 Термін придатності Продукції, що постачається Продавцем, має бути не меншим ніж 80% від загального терміну придатності, якщо інше не буде письмово узгоджено для відповідної поставки.

6. ЦІНИ ТА ЗНИЖКИ

6.1 Ціни на Продукцію на дату цього Договору зазначені у Додатку 1 до цього Договору.

6.2 Ціни на Продукцію можуть час від часу коригуватися Продавцем в односторонньому порядку. Продавець має інформувати Покупця про будь-які такі коригування за 30 днів і Сторони мають укласти договір про внесення відповідних змін до Додатку 1.

У випадку, якщо Сторони не можуть знайти згоди щодо нових цін, Покупець має право розірвати цей Договір, надавши письмове повідомлення не менш ніж за 30 днів.

6.3 Ціни передбачають виконання умов CIF до іноземного порту м. Одеса на Чорному морі, включаючи вартість виготовлення продукції, вартість морської упаковки, маркування, транспортування, страхування до порту доставки вантажу, докові, портові, кранові і митні збори, вартість фрахтовки, переміщення вантажу на причалі, з виконання стивідорних робіт і митних формальностей, навантаження на борт і в трюм судна, включаючи укладання.

Ціна включає також мита, податки і збори, що стягуються на території

країни Продавця і на території транзитних країн, пов’язані з виконанням цього договору.

6.4. Ціни на Продукцію не включають ПДВ та/або будь-які інші обов’язкові платежі, що підлягають сплаті при продажу або імпорті Продукції. Будь-які такі податки та/або обов’язкові платежі в країні Покупця сплачуються Покупцем, в країні Продавця — Продавцем.

6.5 Всі ціни зазначаються в доларах США (надалі - «USD»).

6.6 Покупець має право отримувати знижки, які можуть застосовуватися до відповідної придбаної Продукції, й можуть час від часу змінюватися Продавцем в односторонньому порядку Продавець заздалегідь інформує Покупця про будь-які вказані зміни за 30 днів і Сторони мають укласти договір про внесення змін до Договору з метою відображення нових знижок.

6.7 Ціни продажу Продукції Продавцем та/або Покупцем Споживачам в межах Території повинні бути такими самими, як ті, що схвалені відповідним органом на Території, якщо таке схвалення має місце.

7. ОПЛАТА

7.1 Сума цього Договору становить $ 375,000.00 (Триста сімдесят п’ять тисяч) доларів США.

7.2 Оплата вартості Товару здійснюється протягом 10 днів з моменту отримання товару Покупцем. Днем оплати вважати день списання коштів з рахунку Покупця. Всі витрати, які пов’язані з проведенням взаємних розрахунків та платежів, несе Покупець.

7.3 Несплата рахунку-фактури повністю до відповідної дати платежу або вихід за межі кредитного ліміту відповідно до п. 7.3 становить порушення цього Договору та також надає Продавцеві право затримати поставку Продукції за наступними Доповненнями.

7.4 Покупець сплачує будь-які та всі витрати, пов’язані зі здійсненням його платежів за цим Договором в банку-Покупця, а Продавець сплачує витрати, пов’язані з отриманням платежів за цим Договором в банку — Продавця

7.5 Валютою платежу за цим Договором є долари США. Для цілей цього Договору датою платежу є дата зарахування коштів на рахунок Продавця.

7.6 Покупець якомога швидше відшкодовує Продавцеві на вимогу останнього всі втрати або збитки (включаючи розумні витрати на оплату послуг юристів), понесені Продавцем внаслідок будь-якої несплати будь-якого рахунку-фактури. Не зважаючи на вищезазначене, у разі затримки оплати, Покупець повинен сплатити штраф 0,1% від суми заборгованості за кожний календарний день затримки але не більше 10% від суми заборгованості. Оплата штрафу не звільняє Покупця від виконання зобов’язань за цим Договором.

8. ПОСТАВКА ПРОДУКЦІЇ

8.1 Якщо інше не встановлене цим Договором, Продавець зобов’язується здійснювати поставку Продукції протягом 30 (тридцяти) днів з дати підписання відповідного Узгодженого замовлення (Order Confirmation) за умови виконання Покупцем всіх дій, необхідних або які вимагаються в силу закону для здійснення Продавцем поставки Продукції.

8.2 Продавець поставляє Продукцію з маркуванням та в упаковці, що супроводжується інструкціями українською мовою та штрих-кодом згідно із вимогами Європейського Товарного Коду (EAN) та/чи Світового Шифру Продукту (UPC).

8.3 Якщо інше не передбачено у відповідному Доповненні, Покупець несе відповідальність за митне оформлення Продукції, а також сплату всіх пов’язаних з цим витрат. Для заповнення митної декларації Продавець надає Покупцеві такі документи:

(і) попередні рахунки-фактури на поставку в чотирьох примірниках (з перекладом українською мовою);

(іі) Свідоцтво про реєстрацію;

(ііі) узгоджене замовлення (order Confirmation);

(iv) Сертифікат аналізу (з перекладом українською мовою).

(v) Пакувальний аркуш в трьох примірниках

(vi) Сертифікат погодження Продукції

(vii) Товарно-транспортна накладна (AWB)

8.4. Датою поставки Продукції вважається дата печатки митних органів на імпортній митній декларації Покупця. Право власності на Продукцію, а також ризик її втрати або пошкодження переходить від Продавця до Покупця з дати поставки Продукції.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

9.1 Покупець несе відповідальність за будь-які збитки внаслідок ігнорування зобов’язань за цим Договором, зокрема, за наслідки недбайливого зберігання або транспортування до клієнтів, яке не відповідає умовам цього Договору.

9.2 Покупець зобов’язується відшкодувати та покрити збитки Продавця від та проти будь-яких та всіх претензій, позовів, заяв, проваджень, збитків, втрат, зобов’язань, виплат та витрат (включаючи розумні витрати на оплату послуг юристів), які випливають з недотримання вищезазначених зобов’язань Покупцем та/або їх відповідними працівниками або агентами, зокрема, як наслідок недбайливого зберігання або зберігання з порушенням умов цього Договору.

10. ЗВІТИ

10.1 Покупець надає Продавцеві до 5-го числа наступного місяця звіт про регіональні продажі Покупця, із зазначенням кінцевого клієнта (надалі - «Звіт про регіональні продажі»). Покупець надає Продавцеві Звіт про регіональні продажі в електронному форматі (файл у програмі Excel) або надає доступ до звітності на сайті Покупця за період з першого числа поточного місяця до останнього числа поточного місяця. Звіт про регіональні продажі включає рух Продукції в межах Території та іншу інформацію.

У випадку ненадання Звіту згідно з цією статтею Продавець має право затримати відправку Продукції Покупцеві

11. АУДИТОРСЬКІ ПЕРЕВІРКИ

11.1 Сторони погоджуються, що Продавець та його уповноважені представники мають право в будь-який час проводити інспекцію приміщень Покупця для цілей аудиту та перевірки складу якості та стану Продукції та умов зберігання, та відвідувати протягом звичайних робочих годин офіси Покупця для інспектування його звітів та проведення аудиту та перевірки відповідності будь-якого із згаданих звітів, за умови попередження не менш ніж за одну добу. Покупець також забезпечує можливість проведення таких інспектувань Складу.

12. МОНІТОРИНГ ПАРТІЙ ПРОДУКЦІЇ

12.1 Покупець погоджується кваліфіковано вести записи з моніторингу партій Продукції та підтримувати ефективну процедуру відкликання Продукції, що дозволяє визначати та відкликати окремі партії Продукції та впроваджувати такі заходи згідно із вимогою Продавця, якщо в будь-який час Продавець вирішує, що через будь-яку причину будь-яка партія або партії Продукції повинні бути відкликані та/або вилучені у Покупця чи його клієнтів.

13. ЗВІТИ ПРО НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

13.1 Покупець повинен терміново інформувати в період чинності цього Договору безкоштовно, не пізніше ніж впродовж 2 днів про всі негативні нові виявлення та досвід при використанні Продукції.

Покупець повинен вияснити максимум відповідної інформації.

Покупець повинен направити Продавцю всі довідки та інформацію у вказаному регулюючими органами порядку, яку він може зібрати за 1 робочий день.

14. УМОВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

14.1 За винятком зобов’язань здійснення платежів, як визначено в цьому Договорі, Сторони не несуть відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання будь-яких зобов’язань, визначених в цьому Договорі, якщо таке невиконання або несвоєчасне виконання спричинено обставинами непереборної сили.

14.2 «Обставини непереборної сили» означають: будь-яку подію поза межами обґрунтованого контролю Сторони, яка заявляє про перешкоди у виконанні зобов’язань за цим Договором, включаючи, між іншим, будь-яке стихійне лихо, війну, революцію, заколот, блокаду, повстання, страйк, локаут або інші заворушення в промисловості, пожежу, блискавку, надзвичайно важкі погодні умови, урагани, повені, вибух, нещасний випадок чи обмеження державних органів влади.

14.3 Сторона, яка стає не в змозі виконувати свої зобов’язання за Договором через Обставини непереборної сили, має повідомити іншу Сторону протягом 5 днів стосовно початку або закінчення обставин, що заважають виконанню нею своїх зобов’язань. Свідоцтво, видане Торгово-промисловою палатою відповідної країни, вважається належним доказом таких обставин та їх тривалості. В такому разі дія цього Договору призупиняється на період, що не перевищує тридцяти днів. Наприкінці такого періоду в тридцять днів Сторона, виконанню зобов’язань якої не заважали Обставини непереборної сили, має право припинити дію Договору за умови надання негайного попереднього повідомлення іншій Стороні.