Євроінтеграційний вектор розвитку: вигоди та загрози

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад

" КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Факультет міжнародної економіки та менеджменту Кафедра міжнародної економіки РЕФЕРАТ з дисципліни «Міжнародна економіка»

на тему: «Євроінтеграційний вектор розвитку: вигоди та загрози»

Київ 2015

План Вступ

1. Вимоги до країни, що збирається вступати до Європейського Союзу

2. Вигоди євроінтеграції

3. Загрози євроінтеграції

Висновки Список використаних джерел Вступ Характерною рисою сучасного світового політичного та соціально-економічного розвитку є активізація інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому, навіть, ті країни, які не входять до складу інтеграційних об'єднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив.

Європейська інтеграція — це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках — соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.

Після здобуття незалежності Україна відразу стала помітним державним утворенням у європейському розкладі сил. В Європі вона посідає друге місце за площею, поступаючись лише Росії, та шосте місце за населенням, знаходячись в самому центрі європейського континенту на перехресті торговельних, фінансових, енергетичних шляхів та інформаційних потоків. інтеграційний європейський союз економічний Після багаторічних роздумів щодо вступу до Європейського Союзу, Митного Союзу, або ж займанню нейтральної позиції, у 2014 році Україна врешті-решт взяла курс на євроінтеграцію. Поштовхом до цього була Революція гідності (яка почалась з відмови тогочасної влади підписати угоду про асоціацію з ЄС) та зміна діючої влади на європейсько-налаштовану.

Щодо прогнозування наслідків євроінтеграції, то надмірна залежність України від політичних процесів робить практично неможливим точне прогнозування наслідків приєднання її до ЄС. Але достовірним і зрозумілим для суспільства методом оцінки перспектив України в різних інтеграційних напрямах є аналіз стану тих країн, які вже є членами різних об'єднань. У такий спосіб громадяни можуть наочно побачити, що їх чекає після приєднання до тієї чи іншої організації. В цьому контексті найкращим прикладом, що ілюструє перспективи проєвропейського вектора інтеграції України, є Польща.

Польща і Україна — дві постсоціалістичні держави, що мали приблизно однакові стартові позиції на початку трансформаційних перетворень, досить схожу структуру економіки, подібне складне геополітичне положення та поляризовану політичну систему. Тривалий час вони йшли різними шляхами, тому досить цікавим є порівняння нинішніх результатів двох держав, зокрема, показників соціально-економічного розвитку, що дає можливість оцінити ефективність кожної з двох зовнішньополітичних стратегій: чіткої й активної політики проєвропейської інтеграції та політики балансування між Сходом і Заходом. І надалі у своїй роботі деякі вигоди і недоліки євроінтеграції я буду розглядати на прикладі нашого Західного сусіда.

Отже тепер, зробивши свій вибір, для українців є дуже важливим знати всі переваги та недоліки євроінтеграції.

В моїй роботі, переваги і недоліки євроінтеграції я буду розглядати як в цілому, так і з прив’язкою до України.

1. Вимоги до країни, що збирається вступати до Європейського Союзу Можливість прийняття нової країни до складу ЄС передбачена в Статті 49 Договору про ЄС. Теоретично, кожна країна може подати заявку на вступ. Однак, практика показує, що зацікавлена країна робить це після того, як Європейська Рада дає «політичний імпульс» .

Щоб приєднатися до ЄС, держава повинна виконати економічні і політичні умови, які називаються Копенгагенськими критеріями та вимагають стабільного демократичного уряду, який поважає верховенство закону.

Політичними критеріями є:

· стабільність інституцій, які гарантують демократію

· легітимна влада

· повага до прав людини

· охорона прав національних меншин країною-кандидатом Щодо власне валютно-фінансових аспектів інтеграції країни до Європейського Союзу, то у 1992 р. у Маастрихті було сформульовано основні вимоги до країн, які бажають приєднатися до Європейського валютного союзу (Маастрихтські критерії). Маастрихтські критерії валютної конвергенції країн ЄС передбачають:

· стабільність цін: середній річний рівень інфляції в окремій країні не має перевищувати відповідний рівень трьох країн ЄС із найкращими показниками і не може бути вищий за 1,5%;

· «бездефіцитність бюджету»: внутрішній борг окремої країни не перевищує 60% ВНП, а зовнішній — 3%;

· збалансованість процентних ставок: їхній середній річний рівень в окремій країні не має перевищувати відповідний рівень країн ЄС із кращими показниками і не може бути вищий за 20%;

· стабільність валютних курсів: валюта окремих країн не девальвується без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЄС.

Важливим є також критерій спроможності держави-кандидата прийняти правовий доробок Спільноти та взяти на себе зобов’язання, що випливають із членства, зокрема реалізацію цілей Політичного, Економічного та Валютного Союзу. Приведення державами-кандидатами свого внутрішнього законодавства у відповідність з обов’язковим мінімумом законодавства ЄС є обов’язковим.

З країнами, які мають Європейські Угоди та претендують на членство у ЄС, відбувається так звана процедура скрінінга законодавства, коли весь об'єм законодавства держав-кандидатів, який відноситься до компетенції ЄС, перевіряється на відповідність законодавству ЄС, на що виділяється відповідна експертна та фінансова підтримка.

2. Переваги євроінтеграції

Інтеграція країни до ЄС корелює зі значним поліпшенням абсолютної більшості показників соціально-економічного, політичного, тощо розвитку держави. Досягнути цього прогресу країні вдається завдяки можливостям і вигодам, які надає членство в ЄС. Ці вигоди є як прямі, так і опосередковані.

Залишаючи поза увагою опосередковані, хоча й гіперважливі здобутки проєвропейського вектора інтеграції, такі, як покращення бізнес-клімату, укріплення ринкової економіки, створення ефективної системи захисту прав власності, прямий доступ до фінансових ринків європейських країн, відсутність митних бар'єрів у рамках Європейського Союзу, звернімо увагу лише на прямі конкретні економічні вигоди. Найвідчутнішими з них є безумовно прямі дотації з бюджету ЄС.

Щодо механізму фінансування, то європейські кошти потрапляють через фінансування операційних програм, які готуються національними органами влади та погоджуються з органами управління ЄС. Слід наголосити, що названі суми потрапляють до бюджету і йдуть на фінансування напрямів, які відповідають назвам операційних програм. При цьому більша частина коштів — це капітальні видатки, які не можливо спрямувати на інші цілі. Тобто проблеми з корупцією також зменшуються.

Значний обсяг коштів ЄС спрямовує на модернізацію інфраструктури (будівництво автострад, аеропортів, модернізацію залізничних колій, оновлення парку комунального транспорту); реалізацію енергоефективних заходів (від розвитку проектів «зеленої» енергетики до переобладнання ТЕС на споживання газу); підтримку НДДКР; розвиток малого бізнесу; фінансування освіти та науки тощо.

Окрім прямих бюджетних дотацій, безпосередньою вигодою від приєднання до ЄС можна вважати зростання реальних прямих іноземних інвестицій.

Величезною перевагою є формування зони вільної торгівлі. Під вільною торгівлею традиційно розуміють скасування імпортних тарифів та квот на торгівлю товарами. Угода про вільну торгівлю з державами ЄАВТ — Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Швейцарією, що набула чинності 1 червня 2012 року, заклала основу для формування великого економічного простору.

Цим документом передбачено встановлення нульових ставок митних платежів і прирівняних до них податків або їх значне зменшення на велику групу товарів вітчизняного походження при експорті до країн-членів ЄАВТ, особливо щодо експорту продукції хімічної промисловості, інгредієнтів для косметичних виробів (якщо розглядати в контексті України).

До слова, досвід Польщі спростовує тезу про те, що вступ до ЄС автоматично призведе до охолодження торговельних відносин із східними країнами. Навпаки, після приєднання до ЄС Польща значно збільшила експорт до цього регіону, зокрема й до Росії, що зумовлено загальним підвищенням конкурентоспроможності польської економіки. Якщо в 2004 р. частка східних країн у польському експорті та імпорті товарів становила 7,0 і 9,7% відповідно (на Росію припадало 1,7 і 2,1%), то в 2012 р. вона зросла до 10,0 і 16,3% (частка Росії зросла до 5,4 і 14,3% відповідно).

Важливим є те, що для нової країни розшириться доступ на ринки третіх країн через гармонізацію стандартів з ЄС.

Отже, економічними вигодами є макроекономічна стабільність, нові ринки збуту для товарів та додаткові інвестиції, в економіку країни, надання субсидій деградуючим сферам господарства, зменшення митних тарифів та отримання позитивного сальдо торговельного балансу.

Щодо політичних переваг інтеграції до ЄС, то вони пов’язані насамперед із формуванням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. Євроінтеграція надає право участі в Європейській колективній безпеці та гарантує, за її допомогою, територіальної недоторканості країни, також інтеграція сприяє стабільності політичної системи та адаптації національного законодавства із законодавством ЄС, реформуванню недієздатного національного судочинства, активізує співробітництво у боротьбі з корупцією (створення антикорупційних комітетів), організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом і под.

Розглядаючи соціальні переваги членства в ЄС, зауважимо, що вони пов’язані з наявними тут високим рівнем соціальних стандартів і розвитку гуманітарної сфери, ефективним захистом прав працівників в інституціях ЄС, розвинутою системою охорони довкілля. Наслідком інтеграції до ЄС стануть суттєві зміни у забезпеченні права на вільне працевлаштування, адекватної оплати та безпеки праці, гарантій соціального забезпечення, належних умов життя громадян, охорони здоров’я, освіти (наукову співпрацю — гранти, стипендіальні програми), культури, соціального захисту і соціального страхування відповідно до європейських стандартів.

Культурними перевагами є широкий доступ до інформаційного потенціалу ЄС, поширення культури своєї країни в країнах ЄС, ознайомлення з культурною спадщиною, традиціями європейських країн, тощо.

3. Загрози євроінтеграції

Недоліками євроінтеграційної політики у короткотерміновій перспективі можуть бути: перехід нових держав-членів до єдиного митного тарифу ЄС, збільшення рівня тарифного захисту стосовно низки товарів експорту нової країни; позбавлення нових держав — членів ЄС здатності самостійно регулювати власний торговельний режим; можлива втрата експортерами країни традиційних ринків збуту через розширення сфери застосування антидемпінгових заходів до цієї країни; скорочення обсягів традиційного експорту країни до ЄС унаслідок часткової переорієнтації товаропотоків між нинішніми та новими членами ЄС. На стадії проміжної інтеграції до ЄС (а саме такою є зона вільної торгівлі) європейські підприємства розширюватимуть передусім імпорт товарів, а не інвестицій і технологій.

Серед гіпотетичних ускладнень потрібно враховувати і зростання конкуренції від розвинутих фірм європейських країн, згортання низки галузей вітчизняного виробництва, ліквідацію неконкурентоспроможних підприємств. Іншим недоліком є жорсткі екологічні умови ЄС, що можуть спричинити демонтаж металургійної та вугільної промисловості, що веде до безробіття, а також до занепаду тяжкого машинобудування, орієнтованого на названі галузі. Щодо України, то Європейська спільнота, навіть якщо вона з турботою поставиться до нашого експорту, не зможе компенсувати таких втрат за рахунок своїх ринків. Основна причина в тому, що за технічним рівнем і якістю продукції багато сфер українського виробництва, як наприклад машинобудування, знаходяться на значно нижчому рівні.

Також до недоліків слід віднести брак коштів та необхідність пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництв та необхідність переоснащення і зміни технологій виробництва, що призведе до додаткових витрат підприємств. Звісно, Угода містить ряд позитивних сфер для співпраці - в науковій та освітній нормативних сферах. Остаточний перехід на міжнародні технічні регламенти ЄС має знизити нетарифні бар'єри в торгівлі з третіми країнами. Водночас, упровадження цих регламентів вимагатиме відповідних витрат на адаптацію до нових умов, що навряд чи вдасться зробити за короткий термін.

Важливим також є втрата частини економічного і політичного суверенітету, оскільки певні рішення і керуючі впливи будуть здійснювати органи ЄС та зростання залежності країни від постійної фінансової підтримки ЄС. Іншими політичними загрозами є небезпека втягнення країни в конфлікт цивілізацій між Заходом і мусульманським світом, невизначеність стратегії розвитку ЄС, погіршення відносин з країнами СНД та іншими країнами.

Щодо соціальних загроз, то ними є поглиблення демографічного спаду, проблема незаконної міграції та відтоку кадрів, для України чи Білорусії ще й ускладнення візового режиму зі східними сусідами, що призведе до невдоволення тих громадян, чиї родичі живуть, наприклад, в Росії.

Можливими культурними загрозами є падіння духовності і розмивання національної самобутності країни.

Висновки З поданого переліку переваг та недоліків євроінтеграції можна зробити висновок, що управління політичною, економічною, соціальною та ідеологічною сферами суспільства в ЄС, в цілому, відповідають загальновизнаним демократичним, правовим і науково-теоретичним критеріям.

Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як фактора сприяння державній незалежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному процесу, відновлення європейської сутності країни.

Загалом загроз для вітчизняної економіки в європейському векторі інтеграції чимало, але й потенційні вигоди є досить привабливими. Домогтися успіхів у цьому напрямі можливо лише завдяки політичній волі керівництва країни довести цей рух до повноцінної інтеграції в ЄС. В іншому разі, якщо Україна залишиться лише на стадії асоціації і зони вільної торгівлі, вона втратить усі можливості східного вектора, проте не здобуде відчутних дивідендів на західному напрямі.

Список використаних джерел

1. http://uareferats.com/index.php/referat/details/1580

2.http://gazeta.dt.ua/macrolevel/integraciya-do-yes-dosvid-polschi-ta-vikliki-dlya-ukrayini-_.html

3. http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123 456 789/28990/1/integration.pdf

4. Wikipedia.org

5.http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/761-geopolitichni-vektori-ukrajini