Сандберг Карл

Сандберг Карл

А. Аникст.

Сандберг Карл (Carl Sandburg, 1878—) — найбільший поет сучасної Америки. По національності — швед. Під час іспансько-американської війни був волонтером в військах США. У 1907—1908 З. — районний організатор соц.-дем. партії, у штаті Вісконсін. Під час Першої світової — газетний кореспондент.

Первый невеличкий збірку віршів, який оминуло, З. опублікував 1904. Популярність З. починається з 1914, коли за поему «Чикаго» він отримав «премію Левинсона». У 1918 З. розділив річну премію Американського суспільства поезії з поетесою Маргарет Уиддемер (M. Widdemer), в 1921 — з поетом Стівен Вінсент Бенет (Stephen V. Benét).

В свою творчість З. боровся проти відірваної від життя «традиційної» поезії, ширяючої у світі піднесених шаблонів. Боротьба ця йшла з двох лініях: з питань тематики та з питань метричного ладу поетичної промови. Старій поетичної тематиці — «місячного світу», «оголеним плечам, усмішкам, балачки», «кохання, і зраді» — З. протиставив нові мотиви: «голод, небезпеку, і помста» (вірш «Вибір»), традиційної метриці — вільний білий вірш з довільній ритмікою, передавальної лад живої розмовної мови; вишуканому мови салонної поезії — мову сучасного індустріального міста, насичений елементами жаргону («слэнг») і виразними провінціалізмами Середнього Заходу США (Middle West).

Основным джерелом поетичного натхнення З., головною темою його творчості є великий індустріальний місто капіталістичної Америки. З. часто затушовує протиріччя капіталістичного міста, оспівувала міць його творення, «живу і кипучу радість, радість жити, бути грубим, сильним, майстерним».

Уже в ранніх творах З. поруч із показом виразок капіталізму були елементи апологетики буржуазного ладу (переважно в лінії оспівування технічної мощі капіталізму). З. оспівував «народ, натовп, чернь, масу» (див. вірш. «Я — народ, я — чернь»), як гуманіст він поставав проти буржуазної эксплоатации людини («Апога Имрос», «Грабарі» і мн. ін.), як пацифіст я виступав проти війни («Вбивці», «Кнопки», «Брехуни» та інших.), але соціальний протест цього поета дрібної буржуазії було же не бути значною мірою абстрактним і расплывчатым. У процесі еволюції З. вправо цей протест дедалі більше сприймав риси дрібнобуржуазного радикалізму.

Буржуазия зрештою «купила» З., який останні роки переспівує себе, знизивши ноти бунтарства (рб. «Доброго ранку, Америка» — «Good morning, America», 1928), пише дитячих книжок, у яких розповідає дітям «правду життя» («Rootabaga stories», 1922, «Rootabaga pigeons», 1923), біографію А. Лінкольна («Abraham Lincoln. The prairie years», 1926). Позитивна роль З. у тому, що він увів у сучасну американську поезію індустріальну і пролетарську тематику, змусив вірші звучати гнівом проти нелюдської різанини чеченців эксплоатации пролетаріату. Тому багато хто його твору не втратили свого і зараз, коли революційний пролетаріат Америки створює своє поезію, сповнену духом непримиренної ненависть до капіталізму, духом боротьби за соціалістичну революцію.

Список литературы.

I. Chicago poems. N. Y., 1916.

Smoke and steel, N. Y., 1920.

Selected poems, N. Y., 1926.

Early moon, N. Y., 1930, та інших.

II. Untermeyer L., New era in American poetry, N. Y., 1918.

p. 95—109.

Maynard T., Our best poets English a. American, N. Y., 1922.

Sherman P. S. P., Americans, N. Y., 1923.

Hansen H., Carl Sandburg, the man a. his poetry, Girard, Kansas, 1925. Holcomb E. L., Whitman a. Sandburg, «English Journal», 1928, sept., p. 549—555.

Jacquot J., Carl Sandburg, «Monde», 1932, 20/VIII.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.