Розробка раціональної організації перевезень будівельних матеріалів з оптових складів в роздрібну мережу
Вперше державне ліцензування підприємницької діяльності було законодавчо введено в 1991 році — із прийняттям Закону України «Про підприємництво». В цьому законі передбачалося ліцензування всього 12 видів підприємницької діяльності. Далі сфера ліцензування складалася хаотично і мала єдину тенденцію — постійно розширюватися. Так тривало практично до 1997 року. У результаті тоді підлягати обмеженню… Читати ще >
Розробка раціональної організації перевезень будівельних матеріалів з оптових складів в роздрібну мережу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Сучасний стан вантажних перевезень в Україні
1.2 Ліцензування автомобільних перевезень
1.3 Сертифікація РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Характеристика вантажу, вантажовідправників та вантажоодержувачів
2.2 Характеристика підприємства
2.3Факторне дослідження продуктивності автомобілів РОЗДІЛ 3 РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Вибір рухомого складу
3.3 Вибір маршрутів руху автомобілів
3.4 Експлуатаційні показники використання рухомого складу РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ
РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
5.1 Визначення доходів
5.2 Визначення витрат
5.3 Балансовий прибуток
5.4 Економічний ефект від перевезень.
ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Основне призначення транспорту — своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства і населення у перевезеннях. Автомобільний транспорт є найбільш мобільним і універсальним засобом комунікації і посідає важливе місце в транспортному комплексі України. На його частку припадає понад 80% усіх вантажних і близько 80% пасажирських перевезень, приблизно 70% трудових ресурсів, понад 60% палив нафтового походження, значна частина капітальних вкладень і основних виробничих фондів, понад 65% усіх транспортних витрат. Тепер автомобільний парк країни поповнюється автотранспортними засобами нової конструкції, що використовуються альтернативні види палива, вдосконалюється структура рухомого складу, збільшується кількість дизельного парку, зростає кількість транспортних засобів великої вантажопідйомності і пасажиромісткості.
Однак на утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефективний транспортній процес, галузь має великі ресурсні витрати. Так, ускладнення конструкції автомобілів спричинює збільшення обсягу робіт на технічному обслуговуванні і ремонті, зростання затрат на забезпечення робото здатності. Збільшення кількості автомобілів на дорогах країни веде до забрудненні навколишнього середовища відпрацьованими газами, а зниження токсичності відпрацьованих газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення і запалювання та рівнем технології технічного обслуговування, засобів і методів діагностування цих систем.
Із зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом дорожньо-транспортних пригод. Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів у процесі експлуатації автомобілів істотно залежить від їхнього технічного стану, рівня організації матеріально-технічного постачання і процесів перевезення, зберігання і нормування витрат автоексплуатаційних матеріалів та запасних частин в автотранспортних підприємствах.
Схоронність автотранспортних засобів та їхня готовність здійснювати перевізні процеси багато в чому залежить від організації методів і засобів міжзмінного зберігання. На рівень технічної готовності автотранспортних засобів і величину одночасних і поточних матеріальних затрат на утримання істотно впливають методи проектування нових об'єктів автомобільного транспорту, а також реконструкцій і технічного переоснащення діючих автотранспортних, авто обслуговуючих і авторемонтних підприємств.
Таким чином, у процесі технічної підготовки автотранспортних засобів до транспортного процесу забезпечуються їхня надійність і передумови ефективної експлуатації.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Сучасний стан вантажних перевезень в Україні
Інтеграція України у світовий економічний простір на паритетних засадах є одним з найважливіших завдань сучасної вітчизняної економіки. Однак у процесі його реалізації виникає ціла низка проблемних теоретичних та прикладних завдань, виконання яких потребує системного дослідження. При цьому принципово важливим є вирішення питань, пов’язаних з процесом розвитку транспортної системи, оцінки її потенціалу та реального внеску в стабілізацію економічного зростання, забезпечення інтегрування української економіки у світовий, зокрема європейський, економічний простір.
Завдяки розвитку економіки, зростанню населення та його руху, а також іншим об'єктивним факторам транспорт, як галузь народного господарства, повинен послідовно зростати та вдосконалюватися.
У сучасних умовах роль транспорту та транспортної системи вийшла далеко за межі державних кордонів країни та регіонів. Сьогодні йдеться про проблеми глобалізації єдиної транспортної системи. Положення України на перехресті європейських та світових транспортних шляхів обумовлює необхідність глибокого вивчення можливостей входження її транспортних мереж у міжнародний розподіл праці.
Розвиток ринкових форм та науково-технічного прогресу підіймає нові проблеми щодо організації перевезень, структурних перетворень і технічної політики в транспортній галузі. Тому аналіз динаміки обсягів вантажних та пасажирських перевезень за основними видами транспорту є актуальним завданням. Робота транспортної системи визначається обсягами перевезених вантажів та пасажирів та середньою дальністю їх перевезень, тому далі доцільно розглянути особливості функціонування та розвитку окремих видів транспорту загального користування.
Автомобільний транспорт в Україні набуває дедалі більшого значення. Це найбільш маневрений і ефективний вид транспорту для перевезення масових вантажів дрібними партіями на близьку відстань. Цей вид транспорту розпочинає і закінчує транспортний процес на морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт забезпечує функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства, і насамперед, галузей автомобільно-промислового комплексу, які займають важливе місце в економіці України.
Розвиток автомобільного транспорту та його територіальна організація залежать від галузевої структури народного господарства, її територіальної організації, природних умов, зокрема рельєфу. Названі чинники визначають напрями та щільність автошляхів.
Автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками, зокрема таким як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної і медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправлення паливом і мастилом, телефонного зв’язку й ін. Практично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.
1.2 Ліцензування автомобільних перевезень
автомобільний вантаж рухомий перевезення
З метою зниження негативного ефекту ринкових механізмів при наданні економічної свободи юридичним та фізичним особам, які провадять транспортну діяльність, та відповідно до законодавства здійснюється ліцензування внутрішніх і міжнародних перевезень автомобільним транспортом, яке запроваджено у більшості розвинених країн.
Вперше державне ліцензування підприємницької діяльності було законодавчо введено в 1991 році - із прийняттям Закону України «Про підприємництво». В цьому законі передбачалося ліцензування всього 12 видів підприємницької діяльності. Далі сфера ліцензування складалася хаотично і мала єдину тенденцію — постійно розширюватися. Так тривало практично до 1997 року. У результаті тоді підлягати обмеженню стали вже 212 видів підприємництва та майже 1500 видів робіт, тобто буквально все було заліцензовано Всі без винятку органи виконавчої влади безупинно намагалися вводити ліцензування все нових видів діяльності і робіт. І тільки наприкінці 1997 року було прийнято закон про скасування ліцензування великої кількості видів підприємницької діяльності і всіх видів робіт підприємництва. Відтоді ліцензуванню стало підлягати тільки 42 їх види.
Низка відомчих актів щодо підготовки документів для видачі ліцензії, та ліцензійних карток, порядок подання даних про видані ліцензії до Єдиного ліцензійного реєстру України та Методика здійснення контролю за додержанням Ліцензійних умов забезпечила єдиний методологічний підхід до ліцензування автоперевізної діяльності.
Ліцензування — це необхідна умова здійснення певних видів підприємницької діяльності, передбачених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», що означає необхідність одержання ліцензії у встановленому законодавством порядку. З моменту одержання ліцензії підприємцю надається право здійснювати відповідний вид діяльності, що він може реалізовувати протягом терміну дії ліцензії, після закінчення якого це право припиняється Ліцензування, це механізм державного регулювання направлений на допуск до провадження діяльності суб'єктів господарювання, які можуть забезпечити виконання організаційних, кваліфікаційних та технічних вимог встановлених для певного виду господарської діяльності з послідуючим контролем за провадженням ними діяльності та анулюванням ліцензій ліцензіатам, які таки вимоги не забезпечують.
Згідно із статтею 9 Закону ліцензуванню підлягає господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Ліцензуванню підлягає діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за винятком:
технологічних (внутрішньооб'єктні, внутрішньозаводські та внутрішньокар'єрні) перевезень, які здійснюються автотранспортними засобами без виїзду на дороги, загального користування;
внутрішньогосподарських перевезень, які здійснюються автотранспортом колективних сільськогосподарських підприємств для потреб сільського господарства;
перевезень пасажирів і вантажів, які здійснюються за спеціальними постановами Уряду України;
перевезень пасажирів і вантажів, пов’язаних з ліквідацією стихійних лих;
перевезень пасажирів і вантажів автотранспортними засобами, підпорядкованими закладам охорони здоров’я, Міністерства зв’язку (за винятком перевезень, які здійснюються цими організаціями на комерційній основі), Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та органами державної безпеки.
Враховуючи значні обсяги практичної роботи з ліцензування (за попередніми оцінками ринок транспортних послуг складає понад 100 тис. перевізників) до цієї діяльності були задіяні обласні автотранспортні управління та Українське бюро по ліцензуванню автомобільних перевезень, що виконували функції робочих органів Укравтотрансу з підготовки документів для видачі та анулювання ліцензій та здійснювали контроль за додержанням ліцензійних умов.
З цією метою в структурі автоуправлінь сформовані підрозділи з ліцензування внутрішніх автомобільних перевезень, забезпечено підбір керівників і спеціалістів цих підрозділів, створена матеріальна-технічна база, придбана комп’ютерна техніка, розроблено необхідне програмне забезпечення та електронна система передачі даних.
Створено ліцензійний реєстр Укравтотрансу, який містить інформацію про видані суб'єктам господарювання ліцензії, аналіз якої дозволяє визначити кількість перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів та перевезення пасажирів і вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні окремо по кожному регіону та відстежувати основні тенденції формування ринку транспортних послуг Ліцензування безумовно має позитивне значення в системі державного регулювання. Воно дає змогу проаналізувавши подані документи для отримання ліцензій, визначити спроможність суб'єкта господарювання надавати послуги з автоперевезень, а видача ліцензійних карток на транспортні засоби дозволяє регулювати і відслідковувати їх допуск до конкретних видів перевезень.
З метою забезпечення реалізації комплексу заходів направлених на реформування і вдосконалення діючої системи ліцензування надання послуг з автоперевезень та створення прозорого механізму видачі ліцензій затверджена Концепція вдосконалення ліцензування надання послуг з автоперевезень Концепція має за мету забезпечити реалізацію комплексу заходів направлених на реформування і вдосконалення діючої системи ліцензування та створення прозорого механізму видачі ліцензій. Для досягнення зазначеної мети необхідно провести реформування та вдосконалення ліцензування автоперевізної діяльності на основі вирішення таких завдань:
докорінної зміни діючої системи видачі ліцензій та забезпечення оптимального розміщення органів ліцензування автомобільних перевезень на території України;
нового підходу до механізму визначення суб'єкта господарської діяльності, якому видається ліцензія;
вирішення питання державного регулювання через механізм ліцензування інших складових автомобільного транспорту;
допуску до ліцензійної діяльності перевізників, які самостійно не можуть забезпечити проведення технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, медичного контролю водіїв;
підвищення ефективного використання для допуску в ліцензійній діяльності рухомого складу ліцензійної картки, яка оформляється на кожний транспортний засіб ліцензіата;
вдосконалення механізму допуску суб'єктів підприємницької діяльності та транспортних засобів, яки використовуються для здійснення перевезень до здійснення міжнародних перевезень;
приведення у відповідність до вимог чинного законодавства норм встановлених відомчими документами для видачі ліцензій та ліцензійних карток;
вдосконалення автоматизованої системи управління ліцензуванням. 19]
Вирішення зазначених завдань буде сприяти:
створенню прозорої процедури ліцензування;
становленню сучасного ринку послуг, його захисту від недобросовісних суб'єктів підприємницької діяльності;
захисту споживачів на ринку послуг від небезпечних перевезень;
створенню конкурентного середовища;
забезпечення допуску перевізників до здійснення перевезень на підставі їх спроможності безпечно та якісно здійснювати перевезення пасажирів, підтвердженням чого є сертифікат відповідності послуг пасажирських автоперевезень;
забезпеченню використання сертифікованих і дозволених до використання транспортних засобів;
забезпеченню доступності послуг;
захист прав, законних інтересів, життя і здоров’я громадян, навколишнього природного середовища, та забезпечення безпеки держави.
Органи Міністерства транспорту України при отриманні заяв на видачу ліцензій по здійсненню перевезень перевіряють такі умови, необхідні для здійснення цієї діяльності:
суб'єкт підприємницької діяльності повинен бути власником або розпорядником транспортних засобів, які були б придатні для користування в ліцензійній діяльності і відповідали б вимогам технічної експлуатації, правилам безпеки дорожнього руху, санітарним та екологічним нормам;
підприємці - юридичні особи для здійснення міжнародних перевезень, крім країн СНД, повинні мати необхідні документи для виїзду за кордон, банківську гарантію наявності коштів в розмірі не менше 1000 доларів США на транспортний засіб або 50 доларів США на тонну максимально допустимої ваги, або на одне місце для сидіння в транспортному засобі для пасажирських перевезень, 400 доларів США на транспортний засіб, а також необхідні документи для виїзду за кордон.
При здійсненні діяльності згідно з отриманою ліцензією суб'єкти підприємницької діяльності повинні дотримуватись наступних правил:
здійснювати свою діяльність згідно з особливими умовами та правилами зазначеними в ліцензії;
дотримуватись вимог чинного законодавства щодо кваліфікації водіїв, а також стану транспортних засобів та обладнання відповідно до нормативно-технічних вимог, правил безпеки дорожнього руху, санітарних та екологічних норм;
мати на лобовому склі кожного автотранспортного засобу ліцензійну картку;
виконувати вимоги міжнародних конвенцій в галузі міжнародних перевезень, Правил перевезень вантажів і пасажирів, цих Правил та інших положень і правил, які регламентують діяльність за ліцензіями, нормативних документів Міністерства транспорту України, що стосуються здійснюваної ліцензійної діяльності;
в разі збільшення кількості транспортних засобів (без зміни роду діяльності) власник повинен отримати у встановленому порядку додаткові ліцензійні картки.
Власник ліцензії не має права передавати її іншій юридичній або фізичній особі.
Право на керування транспортними засобами, що обладнані спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначені для перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами міжміських і міжнародних маршрутів, мають громадяни, які останні 3 роки працюють водіями відповідної категорії транспортних засобів.
Суб'єкти підприємницької діяльності при здійсненні перевезень пасажирів не повинні перевищувати тарифи, які встановлені відповідно до чинного законодавства.
Контроль за виконанням суб'єктами підприємництва Умов і правил ліцензійної діяльності по здійсненню внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, додержанням чинного законодавства з цих питань здійснюється працівниками Міністерства транспорту України, які можуть вживати заходів згідно Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення внутрішніх й міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Отже, сфера автомобільного транспорту є галуззю економіки, що безпосередньо впливає на безпеку життя і здоров’я громадян, охорону навколишнього середовища і вимагає застосування спеціальних методів державного регулювання і контролю, що забезпечують вимоги безпеки.
Розвиток системи стандартизації в галузі автоперевезення спричиняється двома чинниками: введенням нових законодавчих вимог та конкуренцією. Ускладнюються вимоги, поступово гармонізуються регіональні системи (Європа, Америка, Японія), стираються відмінності між різними системами одного регіону, набувають пріоритету міжнародні системи перед національними.
На нашу думку, розвиток нормативної бази автомобілебудування та автоперевезень в Україні має свої особливості. З більш ніж ста чинних в Європі Правил ЄЕК 00Н прямим застосуванням через ГОСТи введено 15 правил. В 41 нормативному документі, чинному в Україні, Правила використані і на них є посилання. З 353 стандартів 150 галузі автомобілебудування і автоперевезення вимоги 70 введені в галузеві стандарти (ОСТ) і більше 50 — в ГОСТи.
Аналіз існуючого фонду НД показав, що нормативні документи з стандартизації дорожніх транспортних засобів розроблялись хаотично, без чіткої структурної схеми. Наприклад, частина стандартів, що містять в собі вимоги безпеки і мають обов’язковий характер, були розроблені як галузеві. З іншого боку, існують міждержавні стандарти, що регламентують показники, які є предметом договору між замовником і виготовлювачем і можуть бути занесені в технічні умови на продукцію. На один об'єкт стандартизації існують окремо стандарти на «терміни та визначення», «технічні вимоги», «методи випробувань», які досить часто не узгоджені між собою, а іноді і суперечливі.
Галузева нормативна база налічує близько 780 нормативних документів, для супроводу і удосконалення яких потрібні значні кошти. Особливістю нормативної бази України в галузі автомобілебудування, а також вантажних перевезень є те, що вимоги стандартів, пов’язаних з безпекою ДТЗ, істотно не змінювались протягом 5−20 років.
1.3 Сертифікація автомобільних перевезень
Одним з методів, що є найбільш ефективним методом дії на діяльність підприємств автомобільного транспорту є сертифікація.
Сертифікація — це процедура, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам. Вона є важливою ланкою управління якістю продукції. В Україні питання сертифікації продукції регулюється Законом України «Про підтвердження відповідності». Підтвердження відповідності — це діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям відповідають встановленим законодавством вимогам Проведення сертифікації здійснюється в цілях:
створення умов для діяльності організації і підприємців на єдиному товарному ринку, а також для участі в міжнародній, економічній, науково-технічній співпраці і міжнародній торгівлі;
сприяння споживачам в компетентному виборі продукції;
захисту споживача від недобросовісної виготівника (продавця, виконавця);
контролю безпеки продукції для навколишнього середовища, життя, здоров’я і майна;
підтвердження показників якості продукції, заявлених виготівником.
Під сертифікатом відповідності розуміється документ, виданий по правилах системи сертифікації для підтвердження відповідності продукції, що сертифікується, встановленим вимогам.
Реалізація процедур сертифікації забезпечується комплексом законодавчо-правових документів що створили необхідні передумови формування систем сертифікації на автомобільному транспорті. До їх числа входять закони «Про технічне регулювання», «Про захист прав споживачів», «Про безпеку дорожнього руху», Держстандарт України і інші державні органи в межах своїх повноважень створюють системи сертифікації окремих видів однорідної продукції і послуг і встановлював правила процедури і управління для проведення сертифікації в системах.
Об'єктами сертифікації на автомобільному транспорті є: продукція, послуги і інші об'єкти, якими можуть бути процеси, роботи, системи якості і ін.
До продукції відносяться: вироби, використовувані на автомобільному транспорті як предмети і засоби праці: автотранспортні засоби і запасні частини до них; експлуатаційні матеріали (нафтопродукти і автопрепарати); гаражне устаткування.
До послуг відносяться: послуги з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів; послуги в області перевезення вантажів і пасажирів і ін.
Створення і функціонування сертифікації на автомобільному транспорті пов’язане з вирішенням наступних завдань:
забезпечення високого технічного рівня техніки, матеріалів і устаткування, що поставляються і використовуваних на автотранспорті;
забезпечення технічного стану автомобільної техніки і її безпечної технічної експлуатації, що регламентується;
забезпечення високої якості і безпеки послуг у сфері вантажних і пасажирських перевезень;
забезпечення безпеки іншої виробничої діяльності підприємств, організацій автомобільного транспорту;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечення екологічної безпеки автотранспортної діяльності.
Сертифікація послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом включає:
подачу заявки на сертифікацію;
ухвалення рішення по заявці, зокрема — вибір схеми сертифікації;
оцінку процесу надання послуги або системи якості;
проведення сертифікаційних перевірок результату послуги;
аналіз отриманих результатів і ухвалення рішення про можливість видачі сертифікату відповідності;
видачу сертифікату відповідності;
здійснення інспекційного контролю за сертифікованою послугою;
заходи, що коректують, при порушенні відповідності послуги встановленим вимогам. 5]
Для проведення сертифікації послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виконавець послуги направляє в акредитований орган по сертифікації заявку на проведення робіт по сертифікації
При необхідності, на вимогу органу по сертифікації, додатково до заявки може зажадатися інформація про рухомий склад, кваліфікації персоналу і тому подібне Орган по сертифікації розглядає заявку і в 7-денний термін з моменту її отримання повідомляє заявникові рішення, яке містить всі умови сертифікації, що ґрунтуються на встановленому порядку сертифікації даної послуги.
Орган по сертифікації послуг проводить експертизу всіх матеріалів (протоколи, акти і інші документи, передбачені відповідними схемами сертифікації) і ухвалює рішення про видачу сертифікату відповідності в строк не більше 5-ти днів. При позитивних результатах сертифікації орган по сертифікації послуг оформляє сертифікат відповідності, здійснює його реєстрацію в установленому порядку і видає заявникові. При негативних результатах сертифікаційних перевірок (випробувань), недотриманні інших вимог, що пред’являються до послуги, що сертифікується, або відмові заявника від оплати робіт по сертифікації орган по сертифікації послуг видає заявникові рішення про відмову у видачі сертифікату.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Характеристика вантажу, вантажовідправників та вантажоодержувачів
Облицювальна плитка відноситься до вантажів будівельної промисловості і застосовується для оздоблення підлоги, стін, фасадів.
Плитки упаковуються в дерев’яні ящики або картонні коробки. Вага ящика або коробки не повинна перевищувати 20 кг.
Плитки дозволяється відвантажувати в металевих контейнера або пiддонах-ящиках. При цьому плитки повинні бути покладені на гранi щільно одна до одної. Вага (брутто) контейнера або ящикового піддону не повинна перевищувати 1,5 т. Мiж декоративними плитками слід прокладати папір.
В кожен ящик або контейнер упаковуються плитки одного типу, кольору, виду декорування i сорту.
Упаковка i спосіб завантаження плиток повинні забезпечувати їх зберігання.
Картограма вантажопотоків Наносимо на карту Києва дислокацію вантажовідправника та вантажоотримувачів та вимірюємо відстані між ними.
Результати відстаней заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
Обсяг перевезень від відправників конкретним вантажоодержувачам
Вантажоодержувач | Відстані перевезень км | Обсяг перевезень т | Вантажообіг Т/км | |
Геліос НВП | 11,7 | 1,2 | 14,04 | |
Термоюніон ТзОВ | 9,1 | 0,4 | 3,64 | |
Інтердім ПП | 1,1 | 12,1 | ||
Буд Маг | 7,8 | 7,8 | ||
АМ-Буд | 12,4 | 0,65 | 8,06 | |
Нова Лінія | 5,2 | 0,9 | 4,94 | |
Будмат | 10,4 | 0,8 | 8,32 | |
Knauf | 3,9 | 0,75 | 2,92 | |
ШамРай ПП | 8,5 | 0,7 | 5,95 | |
Бергамо | 10,4 | 0,95 | 9,88 | |
Санспецбудтехніка | 2,6 | 0,9 | 2,34 | |
Епіцентр | 5,2 | 0,5 | 2,6 | |
Атлант Буд | 1,3 | 1,05 | 13,65 | |
Олді | 10,4 | 0,4 | 4,16 | |
ЛЕОДІМ | 2,6 | 1,3 | 3,38 | |
Гранд Буд | 1,3 | 1,15 | 1,95 | |
Інтелкераміка | 2,6 | 0,2 | 0,52 | |
Нова лінія | 7,8 | 1,45 | 11,31 | |
Таблиця 2.2. Таблиця відстаней
A | В1 | В2 | В3 | В4 | В5 | В6 | В7 | В8 | В9 | В10 | В11 | В12 | В13 | В14 | В15 | В16 | В17 | В18 | ||
A | ; | 11,7 | 9,1 | 7,8 | 12,4 | 5,2 | 10,4 | 3,9 | 8,5 | 10,4 | 2,6 | 5,2 | 1,3 | 10,4 | 2,6 | 1,3 | 2,6 | 7,8 | ||
В1 | 11,7 | ; | 6,5 | 1,3 | 7,8 | 3,9 | 7,8 | 3,9 | 9,1 | 5,2 | 7,1 | 10,4 | 8,5 | 9,1 | 11,7 | 11,7 | ||||
В2 | 9,1 | 6,5 | ; | 6,5 | 9,1 | 3,9 | 9,1 | 5,2 | 8,5 | 6,5 | 9,1 | 7,8 | 10,4 | 10,4 | 11,7 | |||||
В3 | 1,3 | 6,5 | ; | 7,8 | 2,6 | 6,5 | 2,6 | 9,1 | 3,9 | 6,5 | 10,4 | 6,5 | 10,4 | 7,8 | 10,4 | 11,7 | 10,4 | |||
В4 | 7,8 | 7,8 | 7,8 | ; | 10,4 | 2,6 | 9,1 | 3,9 | 9,1 | 11,7 | 14,3 | 9,1 | 6,8 | 9,1 | 9,1 | 10,4 | ||||
В5 | 12,4 | 3,9 | 9,1 | 2,6 | 10,4 | ; | 9,1 | 9,1 | 3,9 | 3,9 | 11,7 | 7,8 | 11,7 | 6,5 | ||||||
В6 | 5,2 | 7,8 | 3,9 | 6,5 | 2,6 | 9,1 | ; | 7,8 | 6,5 | 9,8 | 3,3 | 5,9 | 3,9 | 10,4 | 6,5 | 6,5 | 7,8 | 10,4 | ||
В7 | 10,4 | 3,9 | 9,1 | 2,6 | 9,1 | 7,8 | ; | 9,1 | 2,6 | 9,8 | 5,9 | 9,8 | 5,2 | 9,1 | 7,8 | |||||
В8 | 3,9 | 9,1 | 5,2 | 9,1 | 3,9 | 9,1 | 9,1 | ; | 7,8 | 10,4 | 1,3 | 5,9 | 2,6 | 10,4 | 5,9 | 5,2 | 6,5 | 10,4 | ||
В9 | 8,5 | 5,2 | 8,5 | 3,9 | 9,1 | 3,9 | 6,5 | 7,8 | ; | 2,6 | 7,8 | 3,9 | 7,8 | 4,6 | 7,8 | 9,1 | 9,1 | 6,5 | ||
В10 | 10,4 | 7,1 | 6,5 | 11,7 | 3,9 | 9,8 | 2,6 | 10,4 | 2,6 | ; | 10,4 | 5,2 | 10,4 | 2,6 | 9,1 | 10,4 | 5,9 | |||
В11 | 2,6 | 10,4 | 6,5 | 10,4 | 14,3 | 11,7 | 3,3 | 9,8 | 1,3 | 7,8 | 10,4 | ; | 5,2 | 1,3 | 10,4 | 4,6 | 3,9 | 5,2 | 9,1 | |
В12 | 5,2 | 8,2 | 9,1 | 6,5 | 9,1 | 7,8 | 5,9 | 5,9 | 5,9 | 3,9 | 5,2 | 5,2 | ; | 5,2 | 5,2 | 3,9 | 5,9 | 5,2 | 5,2 | |
В13 | 1,3 | 7,8 | 10,4 | 6,8 | 11,7 | 3,9 | 9,8 | 2,6 | 7,8 | 10,4 | 1,3 | 5,2 | ; | 10,4 | 3,9 | 2,6 | 3,9 | 9,1 | ||
В14 | 10,4 | 9,1 | 7,8 | 6,5 | 10,4 | 5,2 | 10,4 | 4,6 | 2,6 | 10,4 | 5,2 | 10,4 | ; | 7,8 | 10,4 | 9,1 | 3,9 | |||
В15 | 2,6 | 11,7 | 10,4 | 10,4 | 9,1 | 6,5 | 9,1 | 5,9 | 7,8 | 9,1 | 4,6 | 3,9 | 3,9 | 7,8 | ; | 2,6 | 5,2 | |||
В16 | 1,3 | 10,4 | 11,7 | 9,1 | 6,5 | 5,2 | 9,1 | 3,9 | 5,9 | 2,6 | 10,4 | 2,6 | ; | 7,8 | ||||||
В17 | 2,6 | 11,7 | 10,4 | 7,8 | 6,5 | 9,1 | 10,4 | 5,2 | 5,2 | 3,9 | 9,1 | ; | 6,5 | |||||||
В18 | 7,8 | 11,7 | 10,4 | 10,4 | 7,8 | 10,4 | 6,5 | 5,9 | 9,1 | 5,2 | 9,1 | 3,9 | 5,2 | 7,8 | 6,5 | ; | ||||
2.2 Характеристика підприємства
ТОВ «Новобуд ВС» займається перевезенням промислової та продовольчої продукції на території України.
Підприємство має спеціалізований рухомий склад:
П’ять автомобілів для перевезення будівельних виробів;
Три авто з ізотермічним кузовом (один на 3 т., та два-1т.);
Шість автомобілів з брезентом (чотири на 3,67 т., три-5т., два-7т.).
Автомобілі та водії працюють в одну зміну з 7.00 до 16.00 обід із 12.00 по 13.00.
Дане підприємство обслуговує велике число замовників — це приватні підприємства, магазини, оптові склади, базари, заводи .
Вантажовідправниками та вантажоодержувачами виступають як фізичні, так і юридичні особи.
Навантаження та розвантаження автомобілів проводиться в ручну, а також механізованим способом.
За перевезенням стежить оператор. Він має підтримувати зв’язок з клієнтом, диспетчерськими пунктами. Також стежить за виконанням плану перевезень, контролює виконання графіку випуску автомобілів на лінію, бере участь у заповненні транспортної документації. До його обов’язків входить інформування водіїв про умови і особливості виконання роботи, в залежності від погодних умов, дорожньо-транспортних умов по кожній ділянці маршрут.
Це забезпечує краще виконання перевезення. Виконує операції з базами даних на комп’ютерному устаткуванні відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використання периферійного обладнання, систем передавання інформацій на відстань. Використання ЕОМ при такій діяльності прискорює процес обробки інформації про перевезення і дозволяє зберігати необхідні дані встановлений час у зручній для доступу формі.
В даному АТП за попередній рік не виконувалися майже всі техніко-експлуатаційні показники, було допущено ряд недоліків в організації перевезень це:
— не раціональний вибір маршрутів руху автомобілів;
— використання автомобілів великої вантажопідйомності для перевезення малих партій вантажу;
— не ефективна організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт.
В 2012 році валовий дохід ТОВ «Новобуд ВС» становив 97 млн. 805тис. грн., та одержав чистий прибуток 34 700 тис. грн. Середня заробітна плата працюючого становила 2650,00 грн.
При цьому використовувалась праця найманих працівників в кількості 480 чоловік, а саме:
— Директор;
— Головний бухгалтер;
— Бухгалтер;
— Економіст — 2 чол;.
— Головний інженер;
— Диспетчер — 2 чол.;
— Слюсар ремонтник;
— Зварювальник — 2 чол.;
— Водії-30 чол.;
— Механік — 3 чол;
— Прибиральниця адмін. приміщення.
Для здійснення господарської діяльності використовуються не тільки транспортні засоби. Для зберігання автомобілів та спецмашин, а також їх ремонту та ТО використовуються: будівля виробничої бази, гаражі, резервуари для ТЕМ, мийка для автомобілів, бензоколонка та компресор, які обліковуються на балансі підприємства.
Перевезення вантажів здійснюється під керівництвом директора, диспетчера та головного інженера, а саме:
1. Прийом заявок та замовлень;
2. Розробка раціональних маршрутів;
3. Розробка оперативного плану перевезень;
4. Організація і проведення випуску рухомого складу;
5. Керівництво за роботою автомобілів на лінії;
6. Надання технічної допомоги на лінії.
Випуск автомобілів та механізмів на лінію здійснюється згідно подорожнього листа з відміткою лікаря (який закріплений за підприємством) з відповідною печаткою, без якого перевезення вантажів не допускається.
Оформлення перевезення вантажів здійснюється товарно-транспортними накладними.
При здійсненні перевезень вантажу, відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України, складається договір найму транспортного засобу в письмовій формі.
При перевезенні вантажів автотранспортом замовник передає перевізнику заявку, в разі потреби погоджений графік виконання перевезень із зазначенням добового обсягу перевезень.
Вантажі можуть перевозитись і разовим договором. В такому випадку складається акт виконаних робіт.
На підприємстві під контролем механіка та головного інженера проводиться ТО.
Щоденне ТО передбачає:
— Контроль стану автомобіля;
— Підтримання належного зовнішнього вигляду;
— Заправлення паливом, перевірка мастила, холодильної рідини;
— Санітарне оброблення кузова;
— Прибирально — мийні роботи.
Щоденне ТО здійснюють після закінчення роботи, або перед виїздом його на лінію.
Перше та друге ТО передбачають такі роботи:
— Контрольно-діагностичні
— Кріпильні
— Регулювальні
— Інші, які спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильних матеріалів, зменшення шкідливих викидів в атмосферу, забезпечення безвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів.
Періодичність першого та другого ТО визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від умов його експлуатації.
Сезонне ТО виконують двічі на рік для підготування автомобілів до експлуатації в теплу та холодну пори року.
2.4 Факторне дослідження продуктивності автомобілів
Щоб визначити методи підвищення ефективності використання транспортних засобів встановимо характер та ступінь впливу окремих експлуатаційних факторів на результативні показники — годинну продуктивність автомобіля та собівартість перевезень для простого циклу за формулою:
т/год., (2.1)
де — середня вантажопідйомність автомобіля, т;
— середнє значення коефіцієнта статистичного використання вантажопідйомності автомобіля;
— середня технічна швидкість автомобіля, км/год.;
— середнє значення коефіцієнта використання пробігу автомобіля;
— середня відстань пробігу автомобіля з вантажем за їздку, км;
— середній час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням за їздку, год.
Визначимо змінні і постійні витрати.
Змінні витрати :
2,7 т — 9,84 коп./км
3 т? x коп./км
3,21 т — 11,03 коп./км
0,16 — x
0,4 — 0,5
х = 0,16•0,5/0,4 = 0,2 коп./км Сзм = 10,54−0,2 = 10,34 коп./км = 0,1034 грн./км Постійні витрати:
2,7 т — 159,5 коп./год.
3 т — х коп./год.
3,21 т — 167,27 коп./год.
0,16 — x
0,3- 4,5
х = 1,5•0,16/0,3 = 0,95 коп./год.
Спос= 164 -0,95 = 163,05 коп./год. = 1,6305грн./год.
(1.2)
— середнє значення змінних витрат автомобіля в базовому періоді, коп./км;
— середнє значення постійних витрат в базовому періоді, коп./год.;
— коефіцієнти, що враховують індексацію цін.
За даними залежностями Pг=f () та
Sг=f ()побудуємо графіки.
Таблиця 2.1
Зміна
1,26 | 1,76 | 2,26 | 2,76 | 3,26 | ||
0,64 | 0,89 | 1,15 | 1,4 | 1,65 | ||
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
Таблиця 2.2
Зміна
0,463 | 0,663 | 0,863 | 1,063 | 1,263 | ||
0,61 | 0,88 | 1,15 | 1,41 | 1,68 | ||
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
Таблиця 2.3
Зміна
18,4 | 20,4 | 22,4 | 24,4 | 26,4 | ||
0,94 | 1,04 | 1,15 | 1,25 | 1,35 | ||
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
Таблиця 2.4
Зміна
1,09 | 1,19 | 1,29 | 1,39 | 1,49 | ||
1,27 | 1,21 | 1,15 | 1,09 | 1,04 | ||
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
Таблиця 2.5
Зміна
8,8 | 10,8 | 12,8 | 14,8 | 16,8 | ||
1,28 | 1,21 | 1,15 | 1,09 | 1,03 | ||
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
Таблиця 2.6
Зміна
0,736 | 0,786 | 0,836 | 0,886 | 0,936 | ||
1,01 | 1,08 | 1,15 | 1,21 | 1,28 | ||
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
т/год.
Таблиця 2.7
Зміна
1,26 | 1,76 | 2,26 | 2,76 | 3,26 | ||
75,9 | 54,34 | 42,3 | 34,65 | 29,34 | ||
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
Таблиця 2.8
Зміна
0,463 | 0,663 | 0,863 | 1,063 | 1,263 | ||
61,81 | 46,57 | 39,33 | 35,56 | 33,63 | ||
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
Таблиця 2.9
Зміна
18,4 | 20,4 | 22,4 | 24,4 | 26,4 | ||
40,66 | 39,93 | 39,32 | 38,82 | 38,39 | ||
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
Таблиця 2.10
Зміна
1,09 | 1,19 | 1,29 | 1,39 | 1,49 | ||
37,98 | 38,65 | 39,32 | 39,99 | 40,67 | ||
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
Таблиця 2.11
Зміна
8,8 | 10,8 | 12,8 | 14,8 | 16,8 | ||
29,74 | 34,53 | 39,32 | 44,11 | 48,91 | ||
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
Таблиця 2.12
Зміна
0,736 | 0,786 | 0,836 | 0,886 | 0,936 | ||
43,49 | 41,27 | 39,32 | 37,59 | 36,05 | ||
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
т/грн.
Для вивчення взаємозв'язаного впливу факторів на продуктивність авто і собівартість перевезень визначимо зміну цих величин при зміні ТЕП .
(2.3)
(2.4)
(2.5)
Зміна годинної продуктивності автомобіля, як наслідок зміни техніко-експлуатаційних показників %х визначаються так:
У відсотках — %Pг=(%х), (2.6)
%%
%%
%%
%%
%%
%%
у тоннах — Pг=,(1.7)
Pг= т
Pг= т
Pг= т
Pг= т
Pг= т
Pг= т Зміна собівартості перевезень при зміні кожного значення техніко-експлуатаційного показника розраховується так:
У відсотках —, (2.8)
Ступінь використання вантажопідйомності (=2,62*0,863=2,26) збільшимо на 1,2% (=2,28):
т/грн.
%
Коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності (=0,863) зменшимо на 5,6% (=0,814):
т/грн.
%
Технічна швидкість (Vт=22,4км/год.) збільшимо на 2,8% (Vт=23,02):
т/грн.
%
Час простою під навантаженням-розвантаженням автомобіля (=1,29 год) зменшимо на 4,1% (=1,23 год):
т/грн.
%
Відстань пробігу авто з вантажем за їздку (=12,8 км/год) зменшимо на 6,4% (=11,98 км/год):
т/грн.
%
Коефіцієнт використання пробігу (=0,836) збільшимо на 3,4% (= 0,807)
т/грн.
%
у грошових одиницях —, (2.9)
грн.
грн.
грн.
грн.
грн.
грн.
Таблиця 2.13
Зміна годинної продуктивності і собівартості перевезень
№ п/п | Показники | Умовні позначе-ння | Зміна годинної продуктивності | Зміна собівартості перевезень | |||
%Pг | Pг т/год. | %S | Sт коп./т | ||||
Ступінь використання вантажопідйомності, т | 5,8 | 0,066 | 6,63 | 2,6 | |||
Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності | — 1,5 | — 0,017 | 3,43 | 1,34 | |||
Технічна швидкість, км/год. | 1,598 | 0,018 | — 0,43 | — 0,16 | |||
Коефіцієнт викорис-тання пробігу | 2,176 | 0,024 | 2,79 | 1,09 | |||
Відстань пробігу авто з вантажем за їздку, км | 1,156 | 0,013 | — 5 | — 1,96 | |||
Час простою під навантаженням-розвантаженням, год. | 1,755 | 0,02 | — 1,04 | — 0,4 | |||
РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Вибір рухомого складу
Типи і ефективність транспортних засобів Обираючи рухомий склад, необхідно враховувати такі фактори:
а) відповідність рухомого складу роду вантажу, що перевозиться, його упаковці, розміру партій вантажу і відстані перевезення;
б) дорожні умови роботи рухомого складу і відповідність його динамічних і конструкційних якостей умовам руху;
в) можливість застосування спеціалізованого рухомого складу для перевезення вантажів, які потребують спеціальних умов з метою забезпечення їх зберігання і товарного вигляду;
г) тип і потужність НРЗ і їх відповідність вантажопідйомності рухомого складу;
д) продуктивність рухомого складу при роботі у заданих умовах;
є) собівартість транспортної роботи різних типів рухомого складу.
Даний вантаж краще перевозити автомобілями-фургонами загального призначення середньої вантажопідйомність. Ці автомобілі використовують на дорогах із асфальтним покриттям та щільним ґрунтовим із середньою відстанню доставки 100 км. Автомобілі із підвищеною прохідністю можемо застосовувати у випадках коли місця доставки знаходяться у важко доступних місцевостях.
Виберемо із трьох запропонованих автомобілів автомобіль з оптимальною вантажопідйомністю:
ЗІЛ-5301Р1−001 вантажопідйомністю 2,7 т;
ЗІЛ-5301СС вантажопідйомністю 3 т;
ГАЗ-КУПАВА-37 291 вантажопідйомністю 3,21 т.
Облицювальна плитка відноситься до вантажу першого класу за ступенем завантаження кузова.
Час простою автомобіля при навантажені та вивантажені за одну їздку:
(3.1)
де — коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля на розвізному маршруті, (= 1).
— коефіцієнт супутнього збору, (=0,16).
— затрати часу на підготовчо-заключні операції, год. (=0,15)
=0,098•2,7•1•(1+0,16)+0,15=0,456 год.
=0,094•3•1•(1+0,16)+0,15=0,477 год.
= 0,089•3,21•1•(1+0,16)+0,15=0,481 год.
Таблиця 3.1
Технічні характеристики автомобілів
Показник | ЗІЛ-5301Р1−001 | ЗІЛ — 5301СС | ГАЗ-КУПАВА-37 291 | |
Вантажопідйомність q, т | 2,7 | 3,21 | ||
Коефіцієнт використання вантажопідйомності, | ||||
Коефіцієнт супутнього збору, k3 | 0,16 | 0,16 | 0,16 | |
Технічна швидкість Vm, км/год. | 21,6 | 21,6 | 21,6 | |
Час на заїзд в проміжний пункт t3, год | 0,15 | 0,15 | 0,15 | |
Час простою при навантаженні і вивантажені за їздку tнв, год. | 0,456 | 0,477 | 0,481 | |
Змінні витрати Сзм, грн./км | 0,0984 | 0,1054 | 0,1103 | |
Постійні витрати Спос, грн./год. | 1,595 | 1,64 | 1,672 | |
По кілометрові витрати Скм, грн./км | 0,1696 | 0,178 | 0,184 | |
Затрати часу на навантаження та розвантаження 1 т вантажу,, год. | 0,098 | 0,094 | 0,089 | |
Вибір автомобілів оптимальної вантажопідйомності
Для перевезень вантажів на розвізних маршрутах слід обирати автомобіль такої вантажопідйомності, за якої транспортна робота виконуватиметься з мінімальними витратами. Для цього із запропонованого в підрозділі 3.1 ряду автомобілів різної вантажопідйомності необхідно обирати автомобіль, який найповніше відповідає конкретним умовам перевезень.
Сфера доцільного застосування автомобіля заданої вантажопідйомності qj порівняно із автомобілем більшої вантажопідйомності qj+1 можна встановити через рівноцінну середню відстань доставки вантажу, за якої собівартості перевезень порівнюваних автомобілів однакові. При цьому на розвізних маршрутах із одночасним розвозом і збором вантажу автомобілі більшої вантажопідйомності доцільно застосовувати, якщо:
(3.2)
де aj, bj, cj — розрахункові коефіцієнти.
; ;
; (3.3)
gp — середній розмір партії вантажу, що завозиться, т:
(3.4)
рр=(1,2+0,4+1,1+1+0,65+0,9+0,8+0,75+0,7+0,95+0,9+0,5+1,05+0,4+1,3+1,15+0,2++1,45)/18=0,85 т.
Середню відстань доставки вантажів lі визначають за табл. 3.1. за формулою:
(3.5)
lі=(11,7+9,1+11+7,8+12,4+5,2+10,4+3,9+8,5+10,4+2,6+5,2+1,3+10,4+2,6+1,3+2,6+7,8)/18= 6,9 км.
Середню відстань пробігу автомобіля між суміжними пунктами завозу вантажу l (і-1)-ізнаходиться із використанням найкоротшої зв’язуючої мережі (НЗМ). При цьому значення l (і-1)-івизначають як середню довжину ланки без урахування ланок, що з'єднуються із вантажовідправником.
Методика розрахунку НЗМ:
Визначаємо відстань між пунктами і складаємо матрицю відстаней.
Визначаємо ланки найкоротшої зв’язуючої мережі і дані заносимо в таблицю.
Вибір автомобілів оптимальної вантажопідйомності необхідно виконати із використанням номограм, побудованих для =0,5−4,0 т. з інтервалом в 0,5 т.
Таблиця 3.2. Визначення ланок НЗМ
В2 | В3 | В4 | В5 | В6 | В7 | В8 | В9 | В10 | В11 | В12 | В13 | В14 | В15 | В16 | В17 | В18 | А | ||
І | 6,5 (1) | 1,3 (1) | 7,8 (1) | 3,9 (1) | 7,8 (1) | 3,9 (1) | 9,1 (1) | 5,2 (1) | 7,1 (1) | 10,4 (1) | 8,4 (1) | (1) | 9,1 (1) | 11,7 (1) | (1) | (1) | 11,7 (1) | 11,7 (1) | |
ІІ | 6,5 (1) | (2) | 3,9 (1) | 3,9 (2) | 3,9 (1) | 5,2 (2) | 5,2 (1) | 7,1 (1) | 6,5 (2) | 8,4 (1) | 7,8 (2) | 9,1 (1) | 10,4 (2) | 10,4 (2) | 11,7 (2) | 11,7 (1) | 9,1 (2) | ||
ІІІ | (3) | 3,9 (1) | 2,6 (3) | 3,9 (1) | 2,6 (3) | 5,2 (1) | 3,9 (3) | 6,5 (2) | 8,4 (1) | 6,5 (3) | 9,1 (1) | 7,8 (3) | 10,4 (2) | 11,7 (2) | 11,7 (1) | 9,1 (2) | |||
IV | 3,9 (1) | 2,6 (3) | 3,9 (1) | 2,6 (3) | 5,2 (1) | 3,9 (3) | 6,5 (2) | 8,4 (1) | 6,5 (3) | 9,1 (1) | 7,8 (3) | 8,3 (2) | 10,4 (4) | 11,7 (1) | 7,8 (4) | ||||
V | 3,9 (1) | (5) | 2,6 (5) | 3,9 (5) | 3,9 (3) | 6,5 (5) | 7,8 (5) | 6,5 (3) | 6,5 (5) | 7,8 (3) | 8,3 (2) | 10,4 (4) | (5) | 7,8 (4) | |||||
VI | 3,9 (1) | 2,6 (5) | 3,9 (5) | 3,9 (3) | 3,3 (6) | 5,9 (6) | 3,9 (6) | 6,5 (5) | 6,5 (6) | 6,5 (6) | 7,8 (6) | (5) | 5,2 (6) | ||||||
VII | (7) | (7) | 2,6 (7) | 3,3 (6) | 5,9 (6) | 3,9 (6) | 5,2 (7) | 6,5 (6) | 6,5 (6) | 7,8 (6) | 7,8 (7) | 5,2 (7) | |||||||
VIII | (8) | 2,6 (7) | 1,3 (8) | 5,9 (6) | 2,6 (8) | 5,2 (7) | 5,9 (8) | 5,2 (8) | 6,5 (8) | 7,8 (7) | 3,9 (8) | ||||||||
IX | (8) | 2,6 (7) | 3,9 (9) | 2,6 (8) | 4,6 (9) | 5,9 (8) | 5,2 (8) | 6,5 (8) | 6,5 (9) | 3,9 (8) | |||||||||
X | 2,6 (7) | 3,9 (9) | 2,6 (8) | 4,6 (9) | 5,9 (8) | 5,2 (8) | 6,5 (8) | 5,9 (10) | 3,9 (8) | ||||||||||
XI | 3,9 (9) | 1,3 (11) | 4,6 (9) | 4,6 (11) | 3,9 (11) | 5,2 (11) | 5,9 (10) | 2,6 (11) | |||||||||||
XII | 3,9 (9) | 4,6 (12) | 3,9 (12) | 3,9 (11) | 5,2 (11) | 5,2 (12) | 2,6 (11) | ||||||||||||
XIII | 3,9 (9) | 4,6 (12) | 3,9 (12) | 2,6 (13) | 3,9 (13) | 5,2 (12) | |||||||||||||
XIV | 3,9 (9) | 4,6 (12) | 3,9 (12) | 3,9 (13) | 3,9 (14) | ||||||||||||||
XV | 4,6 (12) | 2,6 (А) | (15) | 3,9 (14) | |||||||||||||||
XVI | 4,6 (12) | 2,6 (А) | 3,9 (14) | ||||||||||||||||
XVII | 4,6 (12) | 3,9 (14) | |||||||||||||||||
XVIII | 3,9 (18) | ||||||||||||||||||
Таблиця 3.3
Ланки найкоротшої зв’язуючої мережі
Ланки НЗМ | Відстань, км | |
1−3 | 1,3 | |
2−4 | ||
3−2 | ||
3−6 | 2,6 | |
5−7 | ||
5−8 | 2,6 | |
7−5 | ||
8−11 | 1,3 | |
8−9 | ||
7−10 | 2,6 | |
11−13 | 1,3 | |
11-А | 2,6 | |
13−16 | 2,6 | |
9−12 | 3,9 | |
15−17 | ||
А-15 | 2,6 | |
14−18 | 3,9 | |
18−14 | 3,9 | |
Отже, середня відстань пробігу автомобіля між суміжними пунктами завозу вантажу l (і-1)-і:
км. (3.6)
l (і-1)-1=(1,3+2+2+2,6+2+2,6+2+1,3+2+2,6+1,3+2,6+3,9+2+3,9+
+3,9)/16=2,37 км.
Розглянемо автомобілі ЗІЛ-5301Р1−001 (q=2,7 т) і ЗІЛ-5301СС (q=3 т) :
км.
Складаємо таблицю побудови номограми для gp = 0,5…3,7 т при? g = 0.5 т та l (i-1)-i = 0…10 км.
Таблиця 3.4
Побудова номограми між автомобілями ЗІЛ-5301Р1−001 і ЗІЛ-5301СС
gp, т | 0,5 | 0,9 | 1,3 | 1,7 | 2,1 | 2,5 | 2,9 | 3,3 | 3,7 | |
L (i-1)-i =0 км | 1,34 | 0,45 | 0,1 | — 0,07 | — 0,18 | — 0,26 | — 0,31 | — 0,35 | — 0,38 | |
L (i-1)-i=10 км | 34,34 | 15,87 | 13,16 | 11,48 | 10,34 | 9,51 | 8,88 | 8,39 | ||
Рис. 3.1. Побудова номограми між автомобілями ЗІЛ-5301Р1−001 і ЗІЛ-5301СС КУПАВА
Розглянемо автомобілі ЗІЛ-5301Р1−001(q=2.7)і ЗІЛ — КУПАВА-37 291
км.
Складаємо таблицю побудови номограми для gp = 0,5…3,7 т при? g = 0.5 т та l (i-1)-i = 0…10 км.
Таблиця 3.5
Побудова номограми між автомобілями ЗІЛ-5301СС і ЗІЛ -37 291
gp, т | 0,5 | 0,9 | 1,3 | 1,7 | 2,1 | 2,5 | 2,9 | 3,3 | 3,7 | |
L (i-1)-i =0 км | 1,4 | 0,33 | — 0,07 | — 0,29 | — 0,42 | — 0,52 | — 0,58 | — 0,63 | — 0,67 | |
L (i-1)-i=10 км | 36,4 | 16,46 | 13,52 | 11,71 | 10,48 | 9,58 | 8,9 | 8,37 | ||
Рис. 3.2. Побудова номограми між автомобілями ЗІЛ-5301СС і ЗІЛ — КУПАВА-37 291
Отже, для першої пари автомобілів: lSip=4,45<5,7 км;
для другої пари автомобілів: lSip=7>5,7 км Автомобіль більшої вантажопідйомності вибираємо у випадку коли li? lSip, тому обираємо автомобіль меншої вантажопідйомності ЗІЛ-5301СС.
Таблиця 3.6
Технічна характеристика ЗІЛ-5301СС
Вантажопідйомність, кг | ||
Споряджена маса, кг | ||
В тому числі: | ||
— на передню вісь: | ||
— на задню вісь: | ||
Повна маса, кг: | ||
В тому числі: | ||
— на передню вісь: | ||
— на задню вісь: | ||
Контрольна витрата палива | ||
при 60 км/год., л/100км | 19,6 | |
при 80 км/год, л/100км | 24,6 | |
Максимальна швидкість, км/год. | ||
Внутрішні розміри, мм | 3740Х2170Х1350 | |
Змінні витрати, коп./км | 10,54 | |
Постійні витрати, коп./год. | 164,00 | |
Рис. 3.3 ЗІЛ-5301СС
3.3 Вибір маршрутів руху автомобілів
Задача визначення раціонального маршруту завезення вантажів ґрунтується на класичній математичній задачі визначення кільцевого маршруту, що проходить через кілька пунктів, за умови, що кожний пункт відвідується лише раз і кінцевий пункт співпадає із початковим. Оптимальним називають маршрут, на якому залежно від поставленої мети досягаються мінімальні затрати часу на доставку вантажу.
Вибір розвізних маршрутів виконують з використанням НЗМ.
Доцільність вибору одного з двох варіантів розвізних маршрутів визначають за сумарними пробігами автомобілів. Послідовність об'їзду пунктів завозу, зазначених у маршрутах, перевіряємо методом підсумовування по стовпцях.
З використанням НЗМ вибираємо 2 варіанти маршрутної мережі і пропонуємо найкращий з них.
Таблиця 3.7
І варіант маршрутної мережі
Маршрути | Обсяг перевезень, т | Довжина маршруту, км | |
А-В16-В17- В13-А | 2,4 | 8,5 | |
А-В6-В4- В2-А | 2,3 | 18,9 | |
А-В12-В18- В11-А | 2,85 | 22,1 | |
А-В5-В7 -В9-А | 2,15 | 24,9 | |
А-В3- В1- В8-А | 3,05 | 25,3 | |
А-В15-В14 -В10-А | 2,65 | 33,4 | |
15,4 | 133,1 | ||
Таблиця 3.7
ІІ варіант маршрутної мережі
Маршрути | Обсяг перевезень, т | Довжина маршруту, км | |
А-В13- В6- В8-А | 2,7 | 11,1 | |
А-В18-В17- В16-А | 2,8 | 17,6 | |
А-В14- В12- В15-А | 2,2 | 22,8 | |
А-В10- В9- В7-А | 2,45 | 25,4 | |
А-В2-В4- В11-А | 2,3 | ||
А-В1- В3- В5-А | 2,95 | ||
15,4 | 132,9 | ||
Оскільки 132,9 ?133,1 км, то обираємо другий варіант маршрутної мережі.
В вибраному варіанті маршрутної мережі методом додавання в стовпчик визначаємо порядок об'їзду пунктів кожного маршруту.
Для маршруту А-В6- В8- В13-А визначимо порядок об'їзду пунктів:
А? В6-В8-А
В6 | В8 | В13 | А | ||
В6 | —-; | 3,9 | 5.2 | ||
В8 | —-; | 2,6 | 3.9 | ||
В13 | 3,9 | 2,6 | —-; | 1,3 | |
А | 5,9 | 3,9 | 1,3 | —-; | |
11,8 | 8,5 | 7,8 | |||
В13:
?lA-6= 1,3+3,9−5,2=0
?l6−8=3,9+2−2,6=3,3
?l8-A=2,6+1,3−3,9=0
Отже, порядок об'їзду пунктів такий: А-В13-В6- В8-А.
Для маршруту А-В18-В17- В16-А визначимо порядок об'їзду пунктів:
В16 | В17 | В18 | A | ||
В16 | —-; | 7,8 | 1,3 | ||
В17 | —-; | 6,5 | 2,6 | ||
В18 | 7,8 | 6,5 | —-; | 7,8 | |
А | 1,3 | 2,6 | 7,8 | —-; | |
11,1 | 11,1 | 22,1 | |||
А-В18-В16-А В17:
?lA-16=2,6+6,5−7,8=1,3
?l16−18=2+6,5−7,8=0,7
?l18-A=6,5+2,6−1,3=7,8
Отже, порядок об'їзду пунктів такий: А-В18-В17-В16-А.
Для маршруту А-В14- В12- В15-А визначимо порядок об'їзду пунктів:
В12 | В14 | В15 | A | ||
В12 | —-; | 5,2 | 3,9 | 5,2 | |
В14 | 5,2 | —-; | 7,8 | 10,4 | |
В15 | 3,9 | 7,8 | —-; | 2,6 | |
А | 5,2 | 10,4 | 2,6 | —-; | |
14,3 | 23,4 | 14,3 | |||
А-В12-В15-А В14:
?lA-12=10,4+5,2−5,2=10,4
?l12−15=5,2+7,8−3,9=9,1
?l15-A=7,8+10,4−2,6=15,6
Отже, порядок об'їзду пунктів такий: А-В12-В14-В15-А.
Для маршруту А-В10- В9- В7-А визначимо порядок об'їзду пунктів:
В7 | В9 | В10 | A | ||
В7 | —-; | 2,6 | 10,4 | ||
В9 | —-; | 2,6 | 8,5 | ||
В10 | 2,6 | 2,6 | —-; | 10,4 | |
А | 10,4 | 8,5 | 10,4 | —-; | |
13,1 | 19,1 | ||||
А-В7-В10-А В9:
?lA-7=8,5+2,6−10,4=0,7
?l7−10=2,6+2−2,6=2
?l10-A=2+8,5−10,4=0,1
Отже, порядок об'їзду пунктів такий: А-В7-В10-В9-А.
Для маршруту А-В2-В4- В11-А визначимо порядок об'їзду пунктів:
В2 | В4 | В11 | A | ||
В2 | —-; | 6,5 | 9,1 | ||
В4 | 1,8 | —-; | 4,3 | 7,8 | |
В11 | 2,6 | —-; | 2,6 | ||
А | 6,6 | 8,2 | 9,4 | —-; | |
12,4 | 12,6 | ||||
А-В2-В11-А В4:
?lA-2=9,1+6,5−2,6=13
?l2−11=6,5+2−4,3=4,2
?l11-A=2+9,1−7,8=3,3
Отже, порядок об'їзду пунктів такий: А-В2-В11-В4-А.
Для маршруту А-В1- В3- В5-А визначимо порядок об'їзду пунктів:
В1 | В3 | В5 | A | ||
В1 | —-; | 1,3 | 3,9 | 11,7 | |
В3 | 4,7 | —-; | 2,6 | ||
В5 | 4,7 | 1,8 | —-; | 12,4 | |
А | 5,5 | 7,9 | 6,5 | —-; | |
14,9 | 14,4 | ||||
А-В1-В5-А В3:
?lA-1=12,4+3,9−11,7=4,6
?l1−5=1,3+2,6−3,9=0
?l5-A=2,6+12,4−11=4
Отже, порядок об'їзду пунктів такий: А-В1-В3-В5-А.
Таблиця 3.9
Техніко-експлуатаційні показники на маршрутах
Маршрут | lM, км | n3 | т | т | т | k3 | км | км | ||
А-В6-В8- В13-А | 11,1 | 2,7 | 0,9 | 0,9 | 0,144 | 0,16 | 3,7 | 7,15 | ||
А-В18- В17- В16-А | 17,6 | 2,8 | 0,93 | 0,93 | 0,148 | 0,16 | 5,86 | 5,85 | ||
А-В2-В4- В6-А | 22,8 | 2,2 | 0,73 | 0,73 | 0,116 | 0,16 | 7,6 | 3,56 | ||
А-В12-В14 -В15-А | 25,4 | 2,45 | 0,81 | 0,81 | 0,129 | 0,16 | 8,46 | 8,45 | ||
А-В1-В3-В5-А | 2,3 | 0,76 | 0,76 | 0,121 | 0,16 | 9,33 | 6,95 | |||
А-В7-В10-В9-А | 2,95 | 0,98 | 0,98 | 0,156 | 0,16 | 9,33 | 5,55 | |||
3.4 Експлуатаційні показники використання рухомого складу
Для дрібнопартіонних перевезень значення експлуатаційних показників по кожному маршруту і в цілому по проекту визначають у такій послідовності.
На маршруті:
час однієї їздки автомобіля
год.; (3.7)
кількість їздок на добу
; (3.8)
lн =1,7 км.; Тн=8,9 год.
тривалість роботи автомобіля
год.; (3.9)
добова продуктивність автомобіля
т.; (3.10)
ткм;
на маршруті працює 1 автомобіль Ае=1; (3.11)
автомобіле-години в експлуатації
; (3.12)
загальний пробіг автомобіля
км; (3.1)
фактичний обсяг перевезень:
Вантажу, т; (3.14)
Тари, т,
9) фактичний вантажообіг:
Вантажу, ткм.; (3.15)
Тари
Для маршруту А-В6-В8- В13-А:
9)
Для маршруту А-В18- В17- В16-А:
Для маршруту А-В2-В4- В6-А:
Для маршруту А-В12-В14 -В15-А:
Для маршруту А-В1-В3-В5-А:
Для маршруту А-В7-В10-В9-А:
За проектом:
Показники: кількість їздок, кількість автомобілів на маршрутах Ае, автомобіле-години в експлуатації АГе, загальний пробіг автомобілів Lзаг, фактичний обсяг перевезень РфВ, РфТ, фактичний вантажообіг WфВ, WфТ визначаються як сума цих показників по кожному маршруту;
=31; Ае=6; АГе=57,7; Lзаг=737,3 м; РфВ=87,03 т; РфТ=13,92 т; WфВ=614,19 ткм; WфТ=98,27 ткм.
Середня тривалість роботи автомобіля:
год.; (3.16)
Тн=57,7/6=9,61
Середня довжина маршруту:
(3.17)
lм=(11,1+17,6+22,8+25,4+28+28)/6=22,15;
Середнє значення коефіцієнта використанні вантажопідйомності:
(3.18)
гр=(2,7+2,8+2,2+2,45+2,3+2,95)/(6*3)=0,85;
Середній розмір партії вантажу, що завозиться:
(3.19)
рр=15,4/18=0,85;
Середній час однієї їздки автомобіля:
(3.20)
tї=(1,24*7+1,54*6+1,71*6+1,85*5+1,95*5+2,02*5)/31=2,16;
Середньодобові продуктивності автомобіля:
в тонах:; (3.21)
Рдоб=54,77/6=9,12;
в тонно-кілометрах:; (3.22)
Wдоб=393,26/6=66,04.
Результати розрахунків заносимо у таблицю 3.10.
Таблиця 3.10
Результати розрахунків експлуатаційних показників використання рухомого складу
Показник | Ум. позн | Маршрути | За проект | ||||||
Тривалість однієї їздки, год. | 1,24 | 1,54 | 1,71 | 1,85 | 1,95 | 2,02 | 2,16 | ||
Кількість їздок за добу | |||||||||
Тривалість роботи автомобіля, год | T`н | 8,75 | 9,31 | 10,31 | 9,32 | 9,81 | 10,17 | 9,61 | |
Добова продуктивність автомобіля, т | Pдоб | 10,82 | 9,75 | 9,15 | 8,23 | 8,08 | 8,74 | 9,12 | |
Wдоб | 40,03 | 57,13 | 69,54 | 69,62 | 75,38 | 81,54 | 66,04 | ||
Кількість авт. | Ае | ||||||||
Авто — год в експлуатації | АГе | 8,75 | 9,31 | 10,31 | 9,32 | 9,81 | 10,17 | 57,7 | |
Загальний пробіг автомобілів, км | Lзаг | 79,4 | 107,3 | 138,5 | 128,7 | 141,7 | 141,7 | 737,3 | |
Фактичний обсяг перевезень вантажу і тари, т | РфВ | 18,9 | 16,74 | 13,14 | 12,15 | 11,4 | 14,7 | 87,03 | |
РфТ | 3,02 | 2,67 | 2,1 | 1,94 | 1,82 | 2,35 | 13,92 | ||
Фактичний вантажообіг вантажу і тари, ткм | WфВ | 69,93 | 98,09 | 99,86 | 102,7 | 137,15 | 614,1 | ||
WФТ | 11,18 | 15,69 | 15,97 | 16,44 | 17,1 | 21,94 | 98,27 | ||
Середня довжина маршруту, км | lм | 11,1 | 17,6 | 22,8 | 25,4 | 22,15 | |||
Середнє значення гр | гр | 0,9 | 0,93 | 0,73 | 0,81 | 0,76 | 0,98 | 0,85 | |
серед. Розмір патрії вант. | gр | 0,9 | 0,93 | 0,73 | 0,81 | 0,76 | 0,98 | 0,85 | |
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
При навантаженні, розвантаженні та перевезенні вантажів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
— наїзди під час руху автомобілів, навантажувачів;
— падіння вантажу;
— падіння працюючих з висоти.
Керівник навантажувально-розвантажувальних робіт повинен здійснюватиконтроль за виконанням вимог безпеки І вживати заходи для забезпечення безпеки вантажно-розвантажувальних робіт та щодо усунення виявлених порушень.
Якщо умови роботи не забезпечують безпеку вантажно-розвантажувальних робіт, забороняється починати роботу до усунення недоліків.
Водій зобов’язаний перевірити відповідність укладання, розміщення та надійність кріплення вантажів і тентів на транспортному засобі вимогам безпеки, а уразі виявлення порушень — вимагати від особи, відповідальної за навантажувальні роботи, ліквідувати їх.