Качество продукції і на організація технічного контролю

Качество продукції і на організація технічного контроля

Реферат по предмета: «Організація виробництва для підприємства «выполнил студент IV курсу грн. 7212 Кірсанов Э.А.

Московский Державний Індустріальний Университет Факультет: Економіки, менеджменту та інформаційних технологий Москва, 2001.

Введение

Одним з найважливіших чинників зростання ефективності виробництва є поліпшення якості випущеної продукції. Підвищення якості своєї продукції розцінюється на цей час, як вирішальне умова її конкурентоспроможності на внутрішньому, а зовнішньому ринках. Конкурентоспроможність продукції багато чому визначає престиж країни й є вирішальний чинник збільшення її національного богатства.

В промислово розвинених країн у багатьох фірмах та компаніях функціонують системи якості, успішно щоб забезпечити високу якість та конкурентоспроможність своєї продукції. У більшій частині ці системи аналогічні вітчизняним комплексним системам управління продукції (КС УКП), та на відміну від нього вони значно эффективнее.

Состав і сутність систем якості регламентується поруч міжнародних стандартів із управління якістю продукції. Для споживачів наявність таких систем у виготовлювачів продукції є гарантією те, що ним буде поставлена продукція необхідного якості у повній відповідності з договорами (контрактами). Тому нерідко споживач під час укладання контрактів вимагає перевірки наявною в виготовлювача системи забезпечення щодо відповідності її вимогам міжнародних стандартів. Отже, до російських підприємств без такого роду систем забезпечення якості продукції не обойтись.

Машиностроительные підприємства, мають оформлені і функціонуючі комплексні системи управління продукції, мають досить серйозної базою і розробити і впровадження систем забезпечення продукції, які відповідають вимогам міжнародних стандартів. Ці системи стануть ефективним засобом і інструментом управління продукції і на забезпеченням її конкурентоспособности.

Понятие якості продукції і на види контролю качества

КАЧЕСТВО — сукупність зазначених властивостей, ознак товарів, матеріалів, послуг, робіт, характеризуючих відповідність свого призначення і що ставляться до ним вимогам, і навіть здатність задовольняти потребам і запитам користувачів. Більшість якісних характеристик визначається об'єктивно з урахуванням стандартів, договорів, контрактов.

Сучасний рівень розвитку народного господарства і науково-технічного прогресу, і навіть зростаючі потреби населення настійно вимагають підвищення якості своєї продукції. Якість продукції з з розвитком НТП в дедалі більшому мірою залежить від рівня технологій і визначається поруч трьох чинників, як механізація і автоматизація технологічних процесів, їх безперервність, якість вихідних матеріалів, організація праці, вимога техніки безпеки і охорони праці в виробництві. Необхідно враховувати ще й економічні критерії управління якістю. Неприпустимо підвищення якості продукції з допомогою погіршення гігієнічних, екологічних, естетичних та інших умов виробництва.

Відповідно до методикою оцінки якості промислової продукції встановлено 8 груп показників якості:

Показатели призначення — характеризують корисний ефект від участі використання продукції з призначенню і визначають область її применения.

Показатели надійності - безвідмовність, сохраняемость, ремонтопридатність, долговечность.

Показатели технологічності - характеризують ефективність конструктивно-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивність праці під час виготовлення і ремонті продукции.

Показатели стандартизації, та уніфікації - характеризують рівень використання у продукції стандартизованих виробів і культурний рівень уніфікації складових частин изделия.

Эргономические показники — характеризують систему «людина — виріб — середовище» і враховують комплекс гігієнічних, фізіологічних, антропологічних властивостей людини, які з виробничих та побутових процессах.

Эстетические показники — характеризують такі властивості продукції, як промовистість, оригінальність, відповідність середовищі і стилю і т.д.

Патентно-правовые показники — характеризують ступінь патентоспроможності вироби у Росії за рубежом Экономические показники — відбивають видатки розробку, виготовлення і експлуатацію виробів, і навіть економічну ефективність эксплуатации.

Согласно МС ИСО 9000, система якості — це сукупність організаційної структури, процедур, процесів і мінеральних ресурсів, необхідні здійснення керівництва качеством.

В відповідність до вітчизняної термінологією систему якості слід розглядати, як организационно-техническую систему, що складається із трьох основних компонентів: організаційної структури; технічного і методичного обеспечения.

Виды контролю за якістю в машиностроении

На машинобудівних підприємствах застосовуються такі види контролю качества:

В залежність від місця контролю і етапів работ:

— контроль проектирования,.

— вхідний контроль матеріалів і комплектуючих изделий,.

— контролю над станом технологічного оборудования,.

— операційний контроль при изготовлении,.

— авторський нагляд за изготовлением,.

— активний контроль приладами, умонтованими в технологічне оборудование,.

— приймальний контроль готової продукции,.

— контроль монтажу і нагляд за експлуатацією на об'єктах. Залежно від охоплення контрольованій продукции:

— вибірковий контроль,.

— суцільний контроль.

Перечисленные види контролю якості продукції здійснюються шляхом застосування різних фізичних, хімічних та інших методів, які можна розділити на дві групи: руйнують і неразрушающие.

Среди що руйнують методов:

— випробування на розтягнення і сжатие;

— випробування на удар;

— випробування при повторно-переменных нагрузках;

— випробування твердости.

В числі неразрушающих методов:

— магнітні (наприклад, магнитографические методы);

— акустичні (ультразвукова дефектоскопия);

— радіаційні (дефектоскопія з допомогою рентгенівських і гама лучей);

— органолептичні (візуальні, слухові й т.п.).

Основы організації контролю за якістю продукции

Организация контролю за якістю — це система технічних і адміністративних заходів, вкладених у забезпечення виробництва, повністю відповідної вимогам нормативно-техической документації. Технічний контроль — це перевірка відповідності об'єкта контролю встановленим технічним вимогам (далі контроль).

Под контролем якості розуміється перевірка відповідності кількісних чи якісних характеристик властивостей продукції або процесу, від якого якість продукції, встановленим технічним требованиям.

Объектом контролю то, можливо продукція чи процес її створення, зберігання, транспортування, ремонту й відповідна технічну документацію. Об'єкт контролю характеризується окремими ознаками, які мають кількісну чи якісну характеристики властивостей об'єкту і мають «контролюватися. Склад контрольованих ознак залежить від об'єкта контроля.

Под методом контролю розуміються правила застосування певних принципів, і засобів контролю. Метод контролю включає: технологію проведення контролю, контрольовані ознаки, кошти контролю та точність контроля.

Организация контролю виконання — Перевірка виконання прийняття рішень та заходів із ролі виробляється всім колективом працюючих систематизуються працівниками ВТК. Працівники ВТК у роботі у контролі керуються «Інструкцією № 6 про організацію контролю виконання ВТК і інших підрозділах завода».

Виготовлення продукції стабільного високої якості можлива лише за умов виробництва, побудованого на прогресивної технологии.

Поэтому систему управління якістю праці та своєї продукції підприємстві вимагає виконання нижченаведених заходів і условий:

а) ретельного відпрацьовування і коригування технічної документації, що гарантує випуск виробів високої качества;

б) розробки та освоєння технологічних процесів, і під час яких забезпечується виробництво продукції суворій відповідності з конструкторської документацией;

техпроцессы мають включати розроблені операції контролю та передбачати необхідну оснастку, інструмент і пристосування як виготовлення, так контролю за якістю, причому у технологічному процесі має бути передбачено технологічне час виконання операцій контролю (лише у серійному та масовому производстве).

Технологический процес має складений так (короткий і однозначно), аби робітник, майстер, контролер могли забезпечити його виконання. Витративши з його вивчення мінімальне час, зазвичай, не вдаючись решти технологічних процесів і нормативним документам;

в) розроблення та впровадження супровідній технологічної документації, у якому мають фіксуватися даних про перевірці якості майстрами і контролерами відповідно до вимогами креслень і технологічних процесів (операційний, остаточний контроль);

г) забезпечення систематичної перевірки точності використовуваного вимірювального інструменту та контрольно-вимірювальних приладів, інструмента, оснастки і пристосувань й у разі їх несправності негайного вибуття із производства;

д) забезпечення високої культури й належного порядку на виробничих ділянках, в цехах складських помещениях.

Хранение деталей та вузлів в процесі виробництва має вироблятися стелажах, а транспортування в спецтаре;

е) забезпечення виробництва відповідними матеріалами і комплектуючими виробами, передбаченими технічної документації. Заміна передбачених кресленнями матеріалів і комплектуючих виробів іншими може проводитися тільки за умови, якщо вона не призводить до погіршення якості продукции;

ж) ритмічної роботою производства;

З) відповідності кваліфікації виробничого персоналу рівню вимог, що висуваються до даному праці, до даної продукции.

Показатели якості продукции

Выбор показників якості встановлює перелік найменувань кількісних характеристик властивостей продукції, входять до складу її якості і забезпечувальних оцінку рівня якості продукции.

Обоснование вибору номенклатури показників якості здійснюється з учетом:

назначения і умов використання продукции;

анализа вимог потребителей;

задач управління продукции;

состава і структури характеризуемых свойств;

основных вимог до показниками качества.

Основные напрями визначення складу і структури характеризуемых властивостей відбиває класифікація показників, застосовуваних в оцінці рівня якості продукции.

По характеризуемым властивостями вони може бути поодинокими і комплексними (груповими, узагальненими, интегральными).

По способу висловлювання можуть бути, у натуральних одиницях (кілограми, метри, бали, безрозмірні), соціальній та вартісних единицах.

По оцінці рівня якості — базові, відносні показатели.

По стадії визначення — прогнозовані, проектні, виробничі, експлуатаційні показатели.

По характеризуемым властивостями застосовують такі групи показників: призначення; економного використання сировини, матеріалів, палива й енергії; надійності (безвідмовності, довговічності, сохраняемое, ремонтопригодности); эргономические, естетичні; технологічні; транспортабельности; стандартизації, та уніфікації; патентно-правовые; екологічні; безопасности.

Показатели якості повинні відповідати наступним основним требованиям:

способствовать забезпечення відповідності якості продукції потребам народного господарства і населения;

быть стабильными;

способствовать планомірному підвищення ефективності производства;

учитывать сучасні досягнення науку й техніки і основні напрямки технічного прогресу в галузях народного хозяйства;

характеризовать все властивості продукції, які обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідність до її назначением.

Порядок вибору номенклатури показників якості продукції передбачає определение:

вида групи продукции;

цели застосування номенклатури показників якості продукції, вихідної номенклатури груп показників качества;

исходной номенклатури показників якості з кожної группе;

метода вибору номенклатури показників качества.

Вид (група) продукції встановлюється виходячи з міжгалузевих і галузевих документів, классифицирующих продукцію за призначенням, умовам применения.

Цели застосування номенклатури показників якості продукції встановлюються відповідно до завданнями управління продукції. Залежно від специфічних особливостей продукції і на умов її виготовлення й використання деякі, зазначені, групи показників якості продукції можуть відсутні. За необхідності вводяться додаткові групи показників, характерні для аналізованої продукции.

Показатели призначення характеризують властивості продукції, що визначають основні функції, до виконання яких призначений, і зумовлюють область застосування сили. Для виробів машинобудування і приладобудування, електротехніки та інших показники призначення характеризують корисну роботу, чинену изделием.

Для конвеєрів різних типів показниками призначення є продуктивність, довжина і висота транспортування та інших.; для вимірювальних приладівпоказники точності, межі вимірів тощо. д.

К групі показників призначення відносять такі підгрупи: класифікаційні, функціональної та програмах технічної ефективності, конструктивні, і навіть складу і структуры.

Классификационные показники характеризують приналежність продукції до визначеної класифікаційної угрупованню. До класифікаційним показниками, наприклад, ставляться: потужність електродвигуна; ємність ковша екскаватора; передатне число редуктора; межа міцності картону для взуття; зміст вуглецю в сталі та др.

Показатели функціональні і технічної ефективності характеризують корисний ефект від участі експлуатації чи споживання продукції і на прогресивність технічних рішень, які закладаються в продукцію. Ці показники для технічних об'єктів називаються эксплуатационными.

К показниками функціональної і технічної ефективності относятся:

показатель продуктивності верстата, визначальний кількість виготовленої продукції за певний период;

показатель точності й діють швидкості спрацьовування вимірювального прибора;

показатель точності тканини для швейних изделий;

удельная енергоємність электрокамина, обумовлена витратою електроенергії на одиницю виділеного тепла;

показатель водонепроникності тканини для плаща;

калорийность харчових продуктів др.

Конструктивные показники характеризують основні проектно-конструкторські рішення, зручність монтажу і установки продукції, можливість агрегатирования і взаимозаменяемости.

Для продукції, яку розроблена конструкторська документація, застосування конструктивних показників в оцінці рівня якості обязательно.

К конструктивним показниками, наприклад, ставляться: габаритні розміри; присоединительные розміри; наявність додаткових пристроїв, наприклад, наявність сигналу і календаря в ручних годиннику і др.

Показатели складу і структури характеризують вміст у продукції хімічних елементів чи структурних групп.

К показниками складу і структури, наприклад, относятся:

массовая частка компонент (легуючих добавок) в стали;

концентрация різних домішок в кислотах;

массовая частка сірки, золи в коксе;

массовая частка цукру, солі в харчові продукти і др.

Показатели економного використання сировини, матеріалів, палива й енергії характеризують властивості вироби, відбивають його технічну досконалість за рівнем чи ступеня споживаного їм сировини, матеріалів, палива й энергии.

К таким показниками при виготовленні і експлуатації виробів, наприклад, относятся:

удельный витрата основних видів сировини, матеріалів, палива й енергії (на одиницю основного показника качества);

удельная маса вироби (на одиницю основного показника качества);

коэффициент використання матеріальних ресурсів — ставлення корисного витрати до витраті виробництва одиниці продукции;

коэффициент корисної дії й т.п.

Показники надійності. Надійність одна із основних властивостей промислової продукції. Складність і інтенсивність режимів роботи різних виробів безупинно зростає, підвищується відповідальність виконуваних функцій. Чим відповідально функції, тим більша би мало бути вимоги до надійності. Недостатня надійність машин і пристроїв призводить до великим затратам на: ремонт та підтримка їх працездатності в експлуатації. Надійність виробів великою мірою залежить та умовами експлуатації: температури, вологості, механічних навантажень, тиску, радіації і др.

Термины й універсального визначення у сфері надійності ставляться до технічним об'єктах, під якими розуміється предмет певного цільового призначення, аналізований у періоди проектування, виробництва, досліджень, і випробуванні на надійність, звернення, експлуатації. Об'єктами може бути вироби, системи та їх елементи, зокрема, споруди, установки, устрою, машини, апаратура, прилади й їх останній частині, агрегати і окремі детали.

Надежность — це властивість об'єкта зберігати у часі в встановлених межах значення всіх параметрів, характеризуючих здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонтів, збереження і транспортування. Надійність об'єкта залежно від призначення і умов його застосування включає безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і сохраняемость. Для конкретних об'єктів і умов його експлуатації ці якості мають різну відносну значимість. Haпример, декому неремонтовані об'єктів основним властивістю є безвідмовність, для ремонтованих — ремонтопридатність. До параметрами, що характеризує здатність виконувати необхідні функції, відносять кінематичні і динамічні параметри, показники точності функціонування, продуктивності, швидкості і. т. п. Згодом значення цих параметрів можуть змінюватися. При змінах, що перевищують допустимі межі, відбувається перехід об'єкта в неработоспособное стан. Кількісно надійність об'єкта оцінюють з допомогою показників, які вибирають визначають з урахуванням особливостей об'єкта, режимів і умов його експлуатації і наслідків отказов.

Безотказность — властивість об'єкта безупинно зберігати працездатне статки у протягом певного часу чи деякою наработки.

К показниками безвідмовності ставляться: ймовірність безвідмовної роботи; середня напрацювання відмовитися; інтенсивність відмов; параметр потоку отказов.

Долговечность — властивість об'єкта зберігати працездатне стан до граничного стану при встановленої системі технічного обслуговування і ремонту. Об'єкт може перейти в граничне стан, залишаючись працездатним, якщо, наприклад, його застосування стане неприпустимим за вимогами безпеки, економічності і нешкідливості. Показника довговічності ставляться: середній ресурс; ресурс між середніми (капітальними) ремонтами; ресурс до списання, середній термін служби й др.

Ремонтопригодность — властивість об'єкта, що полягає в пристосованості до попередження і виявлення причин виникнення відмов, ушкоджень кісткової та підтримці і відновлення працездатного стану шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтов.

На ремонтопридатність впливають конструктивні особливості машин, механізмів та вузлів; доступом до контрольним вузлам і місцях регулювання; повнота супровідній документації. Ремонтопридатність міцно пов’язана з конструктивністю і технологічністю. До показниками ремонтопригодности ставляться: ймовірність відновлення працездатного стану; середнє часів відновленої працездатного стану; середня трудомісткість ремонту й технічного обслуживания.

Сохраняемость — властивість об'єкта зберігати значення показників безвідмовності, довговічності і ремонтопригодности протягом після зберігання або транспортування. Основним показником сохраняемости є «середній термін сохраняемости.

Срок сохраняемости — це календарна тривалість зберігання або транспортування об'єкта, протягом і після якого зберігаються значення показників безвідмовності, довговічності і ремонтопригодности в встановлених межах. Показника сохраняемости технічних об'єктів належить гама відсотковий термін сохраняемости, т. е. термін сохраняемости, який досягається із заданою ймовірністю гами, що у відсотках. Сохраняемость матеріалів, продуктів і речовин, переважно, пов’язана зі зміною їх фізико-хімічних свойств.

Сохраняемость об'єкта характеризується її спроможністю протистояти негативному впливу умов і тривалості збереження і транспортування з його безвідмовність, ремонтопридатність і довговічність. Сохраняемость подають як двох складових, одна виявляється в час зберігання, іншу — під час застосування об'єкта після зберігання або транспортирования.

Очевидно, що тривалий збереження і транспортування у необхідних умовах багатьох об'єктів може мати негативний вплив як з їхньої поведінку під час зберігання або транспортування, а й за наступному застосуванні об'єкта. Друга складова сохраняемости має важливе значення. Слід розрізняти Сохраняемость об'єкта до входження у експлуатацію й Сохраняемость об'єкта під час експлуатації при перервах у роботі. У другий випадок термін сохраняемости входить у термін службы.

В залежність від особливостей і призначення об'єкта термін сохраняемости його входження у експлуатацію може включати термін сохраняемости в упаковці чи законсервованому вигляді, термін монтажу і термін зберігання іншою упакованому чи законсервованому більш складному объекте.

Показатель надійності кількісно характеризує одне чи кілька властивостей, складових надійність об'єкта. Показник надійності може мати розмірність (наприклад, напрацювання відмовитися) або (наприклад, ймовірність безвідмовної роботи). Показники надійності може бути поодинокими і комплексними. Одиничний показник надійності характеризує одна з властивостей, а комплексний — кілька властивостей, складових надійність объекта.

Примеры одиничних показників надійності: напрацювання відмовитися радіоприймача, характеризує його безвідмовність; гама відсотковий ресурс автомобіля до капітального ремонту, що характеризує його довговічність; середнє часів відновленої працездатного стану радіоприймача, характеризує його ремонтопридатність; призначений термін зберігання акумулятора, що характеризує його сохраняемость.

Комплексный показник надійності кількісно характеризує щонайменше двох основних складових, наприклад, безвідмовність і ремонтопридатність. Прикладом комплексного показника надійності є коефіцієнт готовності, значення часом визначають по формуле:

Кг=Т/Т+Тв где Т-наработка вироби відмовитися (показник безотказности);

Тв — середнє часів відновленої (показник ремонтопригодности).

З формули видно, що коефіцієнт готовності характеризує одночасно два різних властивості об'єкта — безвідмовність і ремонтопригодность.

Эргономические показники характеризують зручність і комфорт споживання (експлуатації) вироби на етапах функціонального процесу у системі «людинавирібсередовище использования».

Развитие і ускладнення техніки зажадали оптимального узгодження конструкцій виробів з робітниками характеристиками людини. Так виникла наука ергономіка, що займається комплексним вивченням і проектуванням праці для оптимізації виробів, умов і процесів праці. Під середовищем використання розуміється простір, у якому людина здійснює функціональну діяльність, наприклад, кабіна трактори, салон легкового автомобіля, приміщення цехи і т. п.

Эффективность взаємодії людини з виробом може характеризуватися, наприклад, показниками продуктивності, точності, безпомилковості роботи, стомлюваності людини. Підвищення ефективності взаємодії людини з виробом досягається поліпшенням умов труда.

Классификация і номенклатура економічних показників включает:

1. Показники, що характеризують ступінь його відповідності вироби эргономическим вимогам до робочої позі, зонам досяжності, хватці руки, зокрема відповідності вироби та її элементов:

размерам і малої форми тіла чоловіки й його частей;

распределение маси тіла человека.

2. Показники, що характеризують ступінь його відповідності вироби эргономическим вимогам обсягу і швидкості робочих рухів людини, його силі, умовам прийому, переробки нафти і видачі інформації, зокрема показники відповідності изделия:

силовым, енергетичним і швидкісним можливостям человека;

возможностям органів зору людини, розмірів, форми, яскравості, контрасту, кольору та просторового становища об'єкта наблюдения;

возможностям органів слуху людини, що містить джерела звуковий информации;

возможностям органів смаку і нюху человека;

осязательным можливостям человека.

3. Показники, що характеризують ступінь його відповідності вироби эргономическим вимогам до засобів інформаційного взаємодії чоловіки й вироби, і навіть формування навичок, зокрема показники управління відповідності изделия:

возможностям людини по сприйняттю, зберігання та переробки информации;

закрепленным і знову формованим навичок людини (з урахуванням легкості і швидкості їх формирования).

4. Показники, що характеризують безпосередній вплив середовища використання коштів і опосередкований вплив вироби через середу на ефективність діяльності человека:

уровень микроклиматических чинників (температури, вологості, давления):

характеристики освещения;

уровень шуму, вібрації і перегрузок;

уровень излучений;

уровень рухливості і змінюваності повітряного потока;

состав повітряної смеси;

уровень напруженості магнітного, електричного і електромагнітних полей.

Эргономический показник якості вироби кількісно характеризує одне чи кілька біомеханічних властивостей вироби, що використовуються визначення його відповідності эргономическим вимогам. Прикладом эргономического показника може бути зусилля на ручці механізму. Сукупність біомеханічних показників може змінюватися по з розвитком науково-технічного прогресу, виявлення і вивчення нових властивостей оцінюваних изделий.

Эстетические показники характеризують естетичні властивості продукції: інформаційну промовистість, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого исполнения.

Информационная промовистість визначається формою вироби разом й характеризується такими поодинокими показниками якості, як знаковість, оригінальність, стильове відповідність, відповідність моді. Знаковість вироби впливає социально-эстетические концепції та уявлення суспільства. Наявність у формі виробів своєрідності, самобутності та інших ознак відрізняє дане виріб аналогічних і водночас відповідає головному композиційному задуму. Відповідність стійких чорт форми рівню суспільного телебачення і культурного розвитку споживачів визначається показником якості стильового відповідності. Властивість, закладений у виріб і що відбиває існуючі естетичні погляди суспільства, характеризується показником відповідності моді. Слід враховувати, що моду матимуть різні погляди на художні форми виробів дуже изменчивы.

Рациональность форми виражається показниками функционально-конструктивной пристосованості і доцільності. Функционально-конструктивная пристосованість пов’язані з відбитком у вигляді вироби виконуваних ним функцій, конструктивних рішень, особливостей технології виготовлення й використаних материалов.

Целостность композиції, характеризує взаємозв'язок композиційних властивостей вироби, входять такі показники якості: організованість об'ємно-просторової структури, тектоничность, пластичність, графічну прорисованность форми і елементів, колірної колорит. Організованість об'ємно-просторової структури висловлює, наскільки повно у вигляді вироби використані закони логіки. Цим показником якості можуть бути і враховані пропорції, масштаб, ритмічність та інші конструктивно-художественные кошти композиції виробів. Реальна структура вироби та її конструктивні рішення, відбиті у вигляді, оцінюються показником тектоничности. Пластичність визначає промовистість об'ємної і елементної форми вироби. Характерність обрисів об'ємної і елементної форми виражається показником графічної прорисованности форми, а взаємозв'язок і поєднання кольорів вироби — колірною колоритом.

Совершенство виробничого виконання вироби такими показниками якості: ретельністю покриття й оздоблення поверхні; чистотою виконання зчленувань, округлений і сопрягающихся поверхонь; чіткістю виконання фірмових знаків, покажчиків, пакування й супровідній документації, т. е. цими показниками характеризується товарний вигляд изделия.

Оценка естетичних показників якості конкретних зразків продукції проводиться експертної комісією. За критерій естетичної оцінки приймається ранжированный (еталонний) ряд виробів аналогічного класу тут і призначення, составляемый експертами з урахуванням базових зразків, експонованих до комісії организацией-изготовителем відібрані экспертами.

Показатели технологічності характеризують властивості складу і структури чи конструкції продукції, визначають її пристосованість до досягнення оптимальних витрат при виробництві, експлуатації та відновлення для заданих значень показників якості продукції, обсягу її випуску і умов виконання работ.

К показниками технологічності ставляться: питома трудомісткість виробу; питома матеріаломісткість вироби; коефіцієнт використання матеріалів; питома енергоємність вироби; середня разова оперативна трудомісткість технічного обслуговування (ремонту) цього виду; середня разова оперативна тривалість технічного обслуговування (ремонту) цього виду і др.

Удельная трудомісткість виробу визначається по формуле:

tуд=Т/В где Т — сумарна трудомісткість виготовлення продукції;

В — визначальний параметр продукции.

Суммарную трудомісткість розраховують по формуле:

Т=t1+…+tk.

где t1-трудоемкость щодо окремих цехах, ділянкам чи видам робіт, які входять у технологічний процес виготовлення цієї продукції;

k — кількість цехів, ділянок чи видів работ.

Удельная матеріаломісткість продукції визначається по формуле:

mуд=М/В где М — сумарна матеріаломісткість продукции;

В — визначальний параметр продукции.

Суммарная матеріаломісткість продукції визначається по формуле:

М=m1 +…+mn.

Важливим показником технологічності, що характеризує ефективність використання матеріальних ресурсів під час виготовлення продукції, є коефіцієнт використання матеріалу й по формуле:

К і. м=Мг/Мв.

7где Мг — кількість (маса) матеріалу в готової продукції, кг;

Mв — кількість (маса) матеріалу, введеного в технологічний процес, кг.

Необходимость кількісної оцінки технологічності конструкції виробів, і навіть номенклатура показників і методика визначення встановлюються залежно від виду виробів, типу виробництва та стадії розробки конструкторської документації галузевими стандартами чи стандартами предприятия.

Количество показників має бути мінімальним, але достатнім з метою оцінки технологичности.

Показатели транспортабельности характеризують пристосованість продукції до транспортуванню без використання чи споживання ее.

К показниками транспортабельности относятся:

средняя тривалість підготовки продукції до транспортированию;

средняя трудомісткість підготовки продукції до транспортированию;

средняя тривалість установки своєї продукції засіб транспортування певного вида;

коэффициент використання обсягу кошти транспортирования;

средняя тривалість розвантаження партії продукції із засобів транспортування певного вида.

К підготовчим операціям, попереднім транспортуванню, ставляться упаковка, герметизація, навантаження, амортизація, устанавливание, закріплення тощо. буд. Підготовка до транспортуванню продукції може містити й деякі операції підготовки відповідних транспортних средств.

К затратам за проведення транспортування ставляться витрати, пов’язані з експлуатацією транспортних засобів і з операціями після виходу за продукцією під час її транспортирования.

До заключним операціям ставляться розвантаження продукції, її розпакування тощо. Сюди можуть ставитися деякі операції з перекладу транспортних засобів у початковий состояние.

Наиболее повно й всебічно транспортабельность оцінюється вартісними показниками, що дозволяє одночасно врахувати матеріальні і трудові витрати, кваліфікацію і кількість людей, зайнятих роботами з транспортуванню, і навіть чинник времени.

Для оцінки показників транспортабельности необхідно мати вихідні дані, що характеризують процес транспортування такі, як: маса кафе і обсяг одиниці виробленої продукції, показники фізико-механічних властивостей, габаритні розміри вироби, показники сохраняемости продукції, гранично припустимі значення режимів транспортування (гранична швидкість руху, інерційні перевантаження тощо.), норми навантажувально-розвантажувальних робіт, коефіцієнт якомога більшої використання ємності чи вантажопідйомності транспортного кошти за транспортуванні цієї продукції, сприйнятливість перевезених вантажів до тепловим і механічним зовнішніх впливів тощо. д.

Экологические показники характеризують рівень шкідливих впливів на довкілля, які виникають за експлуатації чи споживанні продукции.

При виборі екологічних показників необхідно відбивати вимоги, виконання яких забезпечує підтримку раціонального взаємодії між діяльністю чоловіки й довкіллям, і навіть попередження прямого й опосередкованого шкідливого впливу результатів експлуатації чи споживання своєї продукції природу.

Учет екологічних показників повинен обеспечить:

ограничение надходжень у довкілля промислових, транспортних і побутових стічних вод мовби і викидів для зниження змісту забруднюючих речовин, у атмосфері, природних водах і грунтах до кількостей, які перевищують гранично припустимі концентрации;

сохранение та раціональне використання біологічних ресурсов;

возможность відтворення тварин та підтримка у сприятливому стані умов його обитания;

сохранение геофона рослинного та тваринного світу, зокрема рідкісних і зникаючих видов.

Для обгрунтування необхідності обліку екологічних показників в оцінці якості продукції проводиться аналіз процесів її експлуатації чи споживання виявлення можливості хімічних, механічних, світлових, звукових, біологічних, радіаційних та інших впливів на навколишнє середовище. При виявленні шкідливих впливів зазначених чинників на природу групу екологічних показників необхідно включати у номенклатуру показників, що застосовуються оцінки рівня якості продукции.

К екологічним показниками ставляться: зміст шкідливих домішок, що викидаються в довкілля; ймовірність викидів шкідливих частинок, газів, випромінювань при зберіганні, транспортуванні, експлуатації чи споживанні продукции.

При оцінці рівня якості продукції з урахуванням екологічних показників необхідно улягати вимогам (норм) з охорони навколишнього середовища. Ці вимоги, і норми определяются:

стандартами, рекомендаціями, правилами РЕВ, ИСО і міжнародних організацій, що розробляють питання охорони природы;

принятыми міжнародними технічними регламентами і нормами;

системой державних стандартів у сфері охорони і поліпшення використання природних ресурсів немає і іншими нормативними документами у цій области.

Показатели безпеки характеризують особливості їхньої продукції, що гарантують безпеку людини (обслуговуючого персоналу) при експлуатації чи споживанні продукції, монтажі, обслуговуванні, ремонті, зберіганні, транспортуванні від механічних, електричних, теплових впливів, отруйних і вибухових парів, акустичних шумів, радіоактивних випромінювань і т.п.

Показатели безпеки повинні відбивати вимоги, що зумовлюють міри і засоби захисту людини у умовах аварійної ситуації, несанкціонованої і передбаченої правилами експлуатацію у зоні можливої опасности.

Для характеристики розсіювання фактичних значень певного показника риси в різних одиниць продукції жодного виду застосовують показники однорідності, що використовуються з оцінки стабільності показників якості за умов масового і серійного виробництва продукции.

Чем краще налагоджено виробництво, ніж однорідніше що використовується сировину, матеріали, комплектуючі вироби, ніж стабільніше умови виробництва, зокрема кліматичні, тим менше розкид можливих значень показників якості, характеризуючих продукцию.

К показниками однорідності, наприклад, ставляться: середньоквадратичне відхилення значень показників якості, розмах — різницю між максимальним і мінімальним результатами.

При оцінці рівня якості продукції необхідно враховувати економічні показники, що характеризують видатки розробку, виготовлення, експлуатацію чи споживання продукции.

Примерами економічних показників служать видатки виготовлення й випробування досвідчених зразків, собівартість виготовлення продукції, видатки витратні матеріали при експлуатації технічних объектов.

Экономические показники — особливий вид показників оцінки рівня якості продукції, оскільки вони практично взаємопов'язані з усіма класифікаційними групами показників (призначення, надійності, технологічності і др.).

Народнохозяйственный ефект від участі поліпшення якості продукції визначається шляхом підсумовування загальної економії за всі терміни служби, яку дає в народному господарстві використання продукції поліпшеного якості і економії у її производстве.

Заключение

Важнейшим чинником зростання ефективності виробництва є поліпшення якості своєї продукції. Виробники усього світу намагається зробити б усе, щоб їх продукція була високої якості та як наслідок неї був попит у споживача. Слід пам’ятати, і що якість продукції впливає і попит, і конкурентоспроможність, і кінцеву вартість своєї продукції. Звісно ясно, що з забезпечення високої якості треба мати хорошу технологію виготовлення, високоякісні матеріали і висококваліфікований персонал, що дуже підвищить вартість кінцевий продукт. Але, не дивлячись цього, слід шукати оптимальні рішення на забезпеченні якості продукції, особливо у такий відросли, як машинобудування. Адже неякісний узел (деталь) може привезти до катастрофічних наслідків, наприклад до аварії автомобиля!

Список литературы

1. Технологічні основи забезпечення машин. Під ред. До. З. Колесникова. М.: машинобудування 1990.

Бизнес-словарь «Альянс медіа» 2001 р. internet.

«Основы управління продукції» Т. М. Полховская, Ю. А. Карпов, У. П. Соловйов. М.: 1990.

Справочно-правовая система «Гарант» весна 2001.

Большая енциклопедія Кирила і Мефодія 2001.