Зимове утримання аеродромів

Міністерство освіти та науки України Національний транспортний університет

Кафедра аеропортів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Експлуатація аеродромів»

на тему:

«Зимове утримання аеродромів»

Студента курсу V групи БА-V-1

напряму підготовки «Будівництво»

спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми»

Андрушко Т.В.

Керівник: викл. Закревський А.І.

Київ 2013 р.

ЗМІСТ

1. Розрахунок засобів механізації для зимового утримання аеродромів

2. Розрахунок необхідної кількості хімічних реагентів і абразивних матеріалів

3. Розробка технологічних карт на снігота льодоочисні роботи

4. Розробка заходів щодо захисту аеродрому від занесення снігом

4.1 Загальні положення

4.2 Снігозахист із переносних решітчастих щитів

5. Схема організації взаємодії служб аеропорту під час проведення снігоі льодоприбиральних робіт

6. Інструкція з техніки безпеки СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. РОЗРАХУНОК ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ ДЛЯ ЗИМОВОГО УТРИМАННЯ АЕРОДРОМІВ

Потреба в снігоі льодоочисній техніці визначається розрахунком, виходячи з обсягів робіт першої черги, продуктивності засобів механізації і директивного часу, відведеного на виконання цих робіт.

Виконання робіт ІІ та ІІІ черги забезпечується тією ж кількістю машин і механізмів, що і при роботах першої черги.

Необхідна для утримання аеродромів кількість плужно-щіткових снігоочищувачів визначається за умови, визначається за умови, що покриття основної ТЗПС, ПКСГ та основних РД і перону повинні бути повністю очищені протягом директивного часу після закінчення снігопаду. При цьому з початку снігопаду необхідно передбачати патрульне снігоочищення названих елементів АД у вікна між польотами. Відповідно до названої умови необхідна кількість автомобільних плужно-щіткових снігоочищувачів типу КО-002, для виконання робіт на ТЗПС, ПКСГ, РД і пероні :

F_ТЗПС, F_ПКГС, F_РД, F_П, — відповідно площа ТЗПС, ПКСГ, РД і перону, які очищують від снігу в першу чергу, м²;

V — розрахункова робоча швидкість машини, 35 000 м/рік;

T₁ — директивний час, який відводить на снігоочищенні роботи першої черги, Т₁=1 рік;

K_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч=0,8;

K_т — коефіцієнт технічної готовності машин (для всіх видів АД снігоі льодоприбиральної техніки K_т=0,85;

— розрахункова ширина захвату машини, 4 м.

аеродром абразивний сніг льодоочисний Розрахунок площі елементів АД (ТЗПС, ПКСГ, РД) і перону:

F_ТЗПС = L_ТЗПС • B_ТЗПС = 2800 • 45 = 126 000 м²;

F_ПКСГ = 2 • (L_ПКСГ • B_ПКСГ) = 2 • (300 • 45) = 13 500 м²;

F_РД = 65 676 м²;

F_П = 550 Ч 250 = 137 500 м²;

У випадку використання для очищення перону від снігу звичайних автомобільних плужно-щіткових снігоочищувачів (ПМ-130) їх кількість визначається за формулою:

Де = розрахункова ширина захвату машини, 2 м;

V — розрахункова робоча швидкість машини, 15 000 м/год;

T₁ — директивний час, який відводить на снігоочищенні роботи першої черги, Т₁=1 год;

K_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч=0,95;

K_т — коефіцієнт технічної готовності машин (для всіх видів АД снігоі льодоприбиральної техніки K_т=0,85;

Кількість роторних снігоочищувачів типу ДЭ-221 знаходимо з врахуванням умов роботи частково під час патрульного снігоочищення і під час всього директивного часу після закінчення снігопаду :

с — середня щільність свіжевипавшого снігу, 0,1 т/м²;

h_c — розрахункова висота сухого снігу, що випав за один снігопад, 0,07 м;

B_y — ширина узбіччя ШЗПС, які потрібно очищувати в першу чергу, 10 м;

К_П — коефіцієнт повторного перекидання снігу роторним снігоочищувачем при очищенні перону, 1,5;

П_т — технічна продуктивність роторного снігоочищувача, 1200 т/год;

К_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч =0,7;

t_патр — розрахунковий час роботи роторних снігоочищувачів в період патрульного снігоочищення, 1,5 год.

Кількість автогрейдерів визначається за умови використання їх для очищення від снігу узбочин основної ТЗПС, зон ГРМ та КРМ.

При цьому в розрахунок вводяться площі одного робочого курсу ТЗПС з урахуванням розширення меж відповідних зон на 10 м з усіх зовнішніх

b - для легких автогрейдерів, 3 м;

V — розрахункова робоча швидкість машини, 10 000 м/год;

Т₁ - директивний час, який відводить на снігоочищенні роботи першої черги, год, Т₁= 1 год;

К_т - коефіцієнт технічної готовності машин (для всіх видів АД снігоі льодоприбиральної техніки К_т=0,85;

К_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч =0,95;

— величини площі ГРМ, КРМ визначають з урахуванням розширення меж відповідних зон на 10 м з усіх зовнішніх сторін.

Площі зон ГРМ та КРМ для Курсу 1:

F_ГРМ1 (СП-50М) = 76 695,2 м²;

F_КРМ1 (СП-50М) = 20 550 м²;

F_ГРМ1 + F_КРМ1 = 9533,33 м².

Площі зон ГРМ та КРМ для Курсу 2 :

F_ГРМ2 (СП-75) = 74 783,3 м²;

F_КРМ2 (СП-75) = 18 100 м²;

F_ГРМ2 + F_КРМ2 = 94 795,2 м².

Отже, робочим є Курс 1.

Необхідність очищення від снігу тієї чи іншої зони КРМ і ГРМ відпадає, якщо виконується умова :

h_max? 0,4 h_доп (1.3)

де h_max — максимальна багаторічна кількість снігових опадів, що випадає в даній місцевості за зимовий період (приведена до товщини шару води в міліметрах), h_max = 138 мм;

h_доп — максимальна допустима висота снігу в зоні, мм, h_доп = 30 см = 300 мм для ГРМ І категорії, та h_доп = 50 см = 500 мм для КРМ І категорії.

Тобто маємо:

h_max = 138 мм? 0,4 • h_доп = 0,4 • 300 = 120 мм,

h_max = 138 мм? 0,4 • h_доп = 0,4 • 500 = 200 мм, Тобто умова не виконується, отже необхідну кількість автогрейдерів типу ДЗ-98 визначаємо за формулою :

Кількість гладилок необхідних в зонах КРМ, ГРМ знаходимо з урахуванням наступної особливості.

В розрахунок вводимо площу ГРМ та КРМ одного робочого курсу ТЗПС з урахуванням розширення меж відповідних зон на 10 м з усіх зовнішніх сторін.

В розрахунок вводиться площа тільки тієї частини, яка знаходиться з, а межами ТЗПС та її узбочин, а так як в цих межах сніг, що випав не ущільнюється, а підлягає видаленню. Необхідність видалення снігу в тій чи іншій зоні ГРМ або КРМ практично відпадає, якщо виконується виконується умова:

H_max? h_доп (1.5)

· для КРМ: H_max = 0,51? h_доп = 0,5;

· для ГРМ: H_max = 0,51? h_доп = 0,3;

H_max — максимальна багаторічна висота снігового покриву в даній місцевості, см, H_max = 0,51;

h_доп — максимальна допустима висота снігу в зоні, см, h_доп = 0,3.

Оскільки умова для ГРМ не виконується, тому робимо розрахунок за формулою:

b_зг — розрахункова ширина захвату зчепів гладилок (для металевих гладилок шириною 6 м при кількості гладилок в зчепі 3 шт, b_зг =11,4м);

V_т — розрахункова робоча швидкість трактора тягача м/год, для тракторів типу Т-150, V_т = 4500 м/год;

К_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч=0,95.

Визначивши необхідну кількість зчепів гладилок, знаходимо загальну кількість гладилок шляхом множення кількості зчепів на кількість гладилок в зчепі (3 гладилки), а кількість тракторів-тягачів — відповідно кількості зчепів.

Загальна кількість гладилок складатиме 9 штук, а кількість тракторів-тягачів 3 штуки.

Необхідна кількість вітрових машин типу ВМ-63 визначається за умови використання їх для очищення ТЗПС, ПКСГ та РД :

П_т — середня технічна продуктивність вітрових машин при видаленні мокрого снігу, П_т = 160 000 м²/год;

К_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч=0,95.

Необхідну кількість теплових машин типу ТМ -59 знаходимо за умови, що роботи по видаленню льодоутворень на основній ТЗПС починаються з моменту закінчення формування льодоутворень і повинні бути закінчені протягом директивного часу Т₂:

П_т приймається для товщини шару льоду і t⁰, які найбільш часто спостерігаються за зимовий період (для ТМ-59 П_т=7800 м²/год);

Т₂ =3 год;

К_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч=0,95.

Необхідну кількість розподілювачів типу ІРГМ-4 знаходимо за умови ведення робіт із видалення льоду згідно з якою очищення основної ТЗПС повинно бути закінчено за директивний час Т₃ = 1,5 рік після початку льодоприбиральних робіт (при t°= -3 °С) формулою:

П_э — експлуатаційна продуктивність розподілювача, м /год;

T_подг — час підготовчих робіт (завантаження реагенту на складі з урахуванням маневрування), [год];

T_дв1 — час руху завантаженого розподілювача від складу на базі аеродромної служби до місця роботи на ТЗПС, год;

T_дв2 — час руху пустого розподілювача від місця роботи до складу, год;

t_пл — час плавлення льоду (в середньому 0,3год).

Експлуатаційна продуктивність розподілювача:

10⁶ — коефіцієнт переходу від розмірності г/м² до розмірності т/м²;

V_куз — місткість кузова розподілювача, м³, приймаємо 3,5 м³;

г — об'ємна маса реагенту, (приймаємо 0,7 т/м);

q_x — середня норма витрати реагенту для усунення льоду товщиною 1 мм, г/м² якщо товщина льоду більша 1 мм, то норму витрати потрібно збільшити на 50% на кожен додатковий міліметр товщини.

q_x= 50 + 0,5•50 + 0,5•50 = 100 г/м²;

Т_ц — тривалість одного циклу роботи розподілювача, год.

Т_ц = t_погд + t_дв1 + t_раб + t_дв2 = 0,28+0,077+0,258+0,077 = 0,692 год.

П_т.п — технічна продуктивність піскорозподільника, приймаємо 10т/год для КДМ -130;

T_ман — час маневрування розподілювачів на складі (в середньому 0,2 год);

К_ч - коефіцієнт використання машин у часі (0,95).

L — середня відстань від складу реагенту до місця роботи на ТЗПС (м);

V₁ — розрахункова транспортна швидкість розподілювача з вантажем, V₁ =20 000 м/год.

Для визначення L необхідно розділити ТЗПС в плані на 4−5 ділянок, приблизно однакової довжини, знайти площу F₁, F₂,…, F_n від складу реагенту на базі аеродромної служби до середини кожної ділянки ШЗПС.

Після цього обчислюємо L.

t_роб — час роботи розподільника при розподілі реагенту по ТЗПС :

b — розрахункова ширина розсипу реагенту, 10 м;

V — розрахункова робоча швидкість розподілювача при розсипанні хімічного реагенту 10 000 м/год;

К_ч - коефіцієнт використання машин у часі (0,95).

Необхідна кількість поливо-мийних машин, які використовуються для розчинів хімічних реагентів на покриття з метою попередження утворення голо льоду:

F_а.п. — загальна площа твердих покриттів аеродрому;

П_э — експлуатаційна продуктивність поливально-мийної машини, приймаємо;

Т₄ — час з моменту оповіщення метеостанцією про майбутні льодоутворення до початку їх утворення (2 рік);

T_дв2 — визначається по аналогії до хімреагенту;

F_а.п.= 342 676 м²;

10³ — коефіцієнт переходу від розмірності м³ до розмірності л;

V_цист — міскість цистерни розподілювача, V_цист = 6 м³;

p_x — середня норма розливання розчину хімреагенту, p_x= 0,015 ;

t_р2 — час руху пустої ПМ, год, 0.077 год;

Т_ц — тривалість одного циклу роботи розподілювача, год :

— ширина розливу розподілювача реагенту, ;

Vробоча швидкість розподілювача реагенту, =20 000м/год;

К_ч— коефіцієнт використання машин у часі (0.95).

Необхідна кількість подрібнювачів хімічних реагентів визначається за формулою:

10⁶ — коефіцієнт переходу від розмірності г/м² до розмірності т/м²;

q_х — середня норма витрат реагенту при виділенні льодоутворень, найбільш часто повторюваних у числі випадків (),

q_х =50+50/2+50/2=100 (г/м²).

П_т — технічна продуктивність подрібнювача реагентів;

K_ч — коефіцієнт використання машин в часі, К_ч=0,7;

K_т — коефіцієнт технічної готовності машин (для всіх видів АД снігоі льодоприбиральної техніки K_т=0,95;

t_пл — час плавлення льоду (в середньому 0,3год).

2. РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ХІМІЧНИХ РЕАГЕНТІВ І АБРАЗИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

Необхідну кількість хімічного реагенту Q_x для обробки аеродромних покриттів слід розраховувати за умови, що при низькій температурі повітря тепловий спосіб боротьби з льодоутворенням повинен розглядатися як обов’язковий для очищення ШЗПС, МРД і РД, що з'єднують МРД з пероном і місцями стоянок.

n_л.т. — середня кількість льодоутворень, коли доцільно застосовувати тепловий метод, виходячи з товщини льодоутворень та метеоумов, за завданням n=7; n_л — те ж саме, коли доцільно застосовувати хімічний спосіб, n42; q_х.т. — середня норма витрат реагенту при видаленні льодоутворень, коли доцільно застосовувати тепловий метод,

q_х.т. =200 (г/м²);

F_а.п. — загальна площа твердих покриттів аеродрому;

F_а.п.1— площа ділянок покриттів, що очищається від льодоутворень тепловим способом (ШЗПС, МРД і РД, що з'єднують з МРД і МС),

F_а.п.1 = 191 676 м²;

q_х — середня норма витрат реагенту при виділенні льодоутворень, найбільш часто повторюваних у числі випадків (),

q_х =50+50/2+50/2=100 (г/м²).

Середні норми розтавання реагенту q_х.т. і q_х визначаються для розрахункової товщини ожеледиці і розрахункової температури повітря відповідно t_п.т і t_п.

Величина Q_x повинна обчислюватися з точністю до 1 т.

Необхідна кількість абразивного матеріалу, який використовують для обробки дорожнього покриття:

10^-3 — коефіцієнт переходу від розмірності м³ /1000м² до розмірності м³/м²;

k_i — відношення площ покриттів з похилами 0,020 і менше до площ покриттів з похилами більше 0,020, k_i =0,8;

q_п1 — середня норма витрат піску на покриття з ухилами 0,020 і менше (приймається в середньому 0,15 м ³/1000м);

q_п2 — середня норма витрат піску на покриття з ухилами більше 0,020 (приймається в середньому 0,35 м³ /1000м);

F_д.п. — загальна площа дорожніх покриттів в аеропорту, тобто, враховуючи, що площа дорожніх покриттів складає 20% (згідно з завданням) від загальної площі покриттів в аеропорту, маємо:

F_д.п.= 68 535,2 м²;

К — коефіцієнт урахування фактичної площі обробки дорожнього покриття з абразивним матеріалом (К = 0.7).

Величина Q_П повинна обчислюватися з точністю до 1 м³.

Необхідна кількість реагенту приготування піщано-хімічної суміші визначають з точністю до 1 т за формулою:

10^-3 — коефіцієнт переходу від розмірності кг/м³ до розмірності т/м³;

q_х.п. — середня норма витрат хімічного реагенту для приготування 1 м³ піщано-хімічної суміші (кг/м). Вона складає 30−40 кг на 1 м³ піску для південних і південно-західних рівнів СНД, включаючи Україну.

Загальний запас хімічного реагенту на зимовий період Q_x:

де — необхідна кількість хімічного реагенту, ;

— необхідна кількість піщано-хімічної суміші, т.

3. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ КАРТ НА СНІГОТА ЛЬОДООЧИСНІ РОБОТИ

Час на підготовку аеродромів до польотів наявними в аеропорту засобами механізації може бути суттєво зменшені, як за рахунок правильної організації підготовчих робіт так і за рахунок покращення технології очищення. Досвід експлуатації АД показує, що значний ефект досягається завдяки складанню ТК і їх застосуванню при снігота льодоприбиральних роботах.

ТК — це креслення, яке містить всю необхідну технічну інформацію по технології виконання сніго та льодоприбиральних робіт на якому небуть конкретному елементі АД є застосування наявних в аеропортах засобів механізації. Урахування розкладу руху літаків та вимог нормативних документів. ТК розробляються в першу чергу на елемент першої черги очищення.

Наявність ТК дозволяє уникнути помилок при виконанні робіт і підвищує якість технічного навчання персонажу АС при підготовці до ОЗП. ТК є засобами оптимізації технології видалення снігу або льодоутворення з елементів аеродрому в певному діапазоні товщини випавши опадів і характеристик метеоумов. Вони розробляються для конкретного аеродрому на всі характерні для нього сполучення опадів і метеоумов, які визначаються кліматичними особливостями місцевості. ТК об'єднуються в альбом, який є важливою складовою проекту зимового утримання аеродрому. Альбом ТК розробляється аеродромною службою, погоджується з зацікавленими службами і затверджується начальником аеропорту.

Шифр ТК являє собою систему запису у вигляді дробу трьох груп символів:

Група символів позначає вид опадів, що випали та наявність вітру (бокового або поздовжнього, який враховується при виконанні робіт). Ця група може мати такі позначення:

— С-БН — сніг сухий або вологий, без накату;

— С-Н-П — сніг сухий або вологий, накат примерзлий;

— С-Н-НП — сніг сухий або вологий, накат не примерзлий;

— С-М — сніг мокрий, сльота;

— С-В-М — сніг мокрий, сльота, вітер;

— ГЛ — льодоутворення;

— ГЛВ — льодоутворення, вітер.

Група символів показує назву основних засобів механізації, які використовуються для прибирання сніго та льодоутворення:

— ПЩПС — плужно-щіткові пневматичні снігоочищувачі;

— ПЩС — плужно-щіткові снігоочищувачі;

— ВМ — вітрова машина;

— ТМ — теплова машина;

— РХ — розподілювачі хім. реагенту.

— Група позначає вид виконування робіт:

— П — патрульне снігоочищення або попередження льодоутворення;

— У — видалення снігу або льодоутворення ущільненням снігу.

При розробці ТК діапазони товщини опадів призначають наступними. Для сухого і вологого снігу до 4 см, від 4−8 см, від 8−15 см, більше 15 см. Для мокрого снігу і сльоти до 2 мм, від 2−5 мм, від 5−12 мм, від 12−20 мм, більше 20 мм. Для льодоутворення до 1 мм, від 1−3 мм, від 3−6 мм, від 6−10 мм і більше.

Діапазон температур повітря установлюють виходячи з характерних для району розташування аеродрому метеоумов утворення опадів. Діапазон швидкостей бокового і поздовжнього вітру повинні відповідати діапазонам прийняттям для технологічних схем роботи різних видів, сніго і льодоприбиральної техніки.

Схема руху машин є основною складовою ТК. Вона повинна розроблятись з урахуванням директивних термінів підготовки аеродрому до польотів в суровій відповідальності з вимогами нормативних документів в частині прийняття тих чи інших технологічних схем при виконанні сніго і льодоприбиральних робіт.

3.1 Очищення ТЗПС від снігу

Для очищення штучних покриттів та грунтових елементів аеродромів від снігу застосовують як спеціальні снігоприбиральні (плужно-щіткові, плужні та роторні снігоочищувачі, вітрові машини, снігонавантажувачі, малогабаритні снігоочищувачі), так і дорожні машини загального призначення (автогрейдери, причіпні грейдери, бульдозери).

Плужно-щіткові снігоочищувачі призначені для очищення штучних аеродромних покриттів від снігу шляхом згрібання опадів до обочин з утворенням снігових валів.

Плужно-щітко-пневматичні машини, обладнані плугом, щіткою та генератором високонапорного струменю повітря або газу, в порівнянні зі звичайними плужно-щітковими снігоочищувачами виконують більш якісне очищення покриття від снігу. Вони суміщають механічне згрібання снігу з пневматичним підчищенням покриття потоком повітря (газу).

Автогрейдери являються основним видом машин, що застосовуються для очищення від снігу грунтових елементів (ГЗПС, обочин ТЗПС, зон ГРМ та КРМ) та для планування снігових спряжень. Крім того, вони можуть застосовуватись для видалення снігу з покриттів перонів, МТС, площадок спецпризначення, а також для переміщення накопичень снігу, які утворилися після роботи плужно-щіточних машин (снігових валів).

Роторні сніоочищувачі призначені в основному для видалення снігових валів, які утворилися після роботи лужно-щіточних снігоочищувачів та автогрейдерів, та завантаження обвалованого снігу в транспортні засоби при його вивезенні на звалку.

Вітрові машини — це спеціально пристосовані для роботи на аеродромах самохідні агрегати з реактивними двигунами (що відробили льотний ресурс), які здувають сніг з покриття газовими струменями з високою кінетичною енергією.

Видалення снігу з ТЗПС повинно починатися, як правило, з початком снігопаду та вестись з max використанням проміжків часу між зльотами та посадками літаків, якщо їх тривалість дозволяє вести роботи. При цьому снігоочищувачі працюють протягом усього снігопаду (метод патрульного снігоочищення) та після його припинення до тих пір, доки з покриття не буде видалений весь сніг.

Не рекомендується робота вітрових машин в діапазоні температури від -2 до -7°С, так як у цьому випадку сніг може оплавлятись і примерзати до покриття.

В даному випадку оскільки очищення від снігу здійснюється вітровими машинами типу ДЕ-222 при t⁰ повітря вище -2 і нижче -7°С та боковому вітрі більше 3 м/с, використовуємо таку технологічну схему при якій застосовується човникова схема руху машин з робочими проходами в одному напрямку та холостими в зворотному. Перший прохід машини здійснюється по обочині ТЗПС на відстані від границі покриття, а наступні проходи — з врахуванням перекриття глибин дії газоповітряних струменів.

Вітрові машини очищують РД за один прохід рухаючись по узбіччю РД на відстані від кромки покриття з врахуванням напрямку вітру. Очищення від снігу перону і МТС слід виконувати в сторону від будівель та споруд при відсутності на покриттях повітряних кораблів та іншої техніки.

Схема руху вітрових машин при очищенні ТЗПС від снігу показана на Технологічній карті № 1. Час роботи з моменту виходу машин на елемент аеродрому до моменту їх виходу з нього визначаємо за формулою:

nпротяжність елементу аеродрому;

L_ел — кількість робочих проходів машини 3600 м;

n^`— кількість холостих проходів з розрахунковою транспортною швидкістю 0;

V^`— розрахункова робоча швидкість, м/год;

К_ч — коефіцієнт використання за часом.

Робоча швидкість для вітрових машин визначається за формулою:

П_т — технічна продуктивність ;144 000 ;

b — розрахункова ширина захвату машини, 10 м.

3.2 Видалення льодоутворень

Попередження і видалення льодоутворень досягається застосуванням механічних, теплових і хімічних методів.

Аеродромні метеостанції зобов’язані не пізніше ніж за 2 год попереджати аеродромну службу про можливість льодоутворень.

Для попередження примерзання свіжого снігу до охолодженої поверхні покриттів і запобігання перетворення шару снігу сніжно-льодяний накат при підвищенні температури, що супроводжується випадання мокрого снігу або дощу, необхідно свіжий сніг негайно і повністю видаляти з покриття методом патрульного снігоочищення.

В даному випадку для очищення ТЗПС застосовується хімічний метод. При його застосуванні реагент повинен мати розсипчасту структуру з розмірами окремих гранул від 1 мм до 4 мм. Реагент, який злежався перед розсипанням на покритті повинен подрібнюватись за допомогою подрібнювачів хімреагентів.

Технологія видалення льодоутворень складається з таких технологічних операцій :

1. Нанесення реагенту на поверхню льодоутворень.

2. Плавлення льоду та прибирання залишків льоду.

3. Остаточне очищення поверхні покриттів з частковою підсушкою.

Нанесення хімреагенту виконується за допомогою розподілювачів хімреагентів і піскорозкидачів, при цьому необхідна норма витрат реагенту забезпечується швидкістю руху машини і величиною вихідного отвору розкидаючого механізму.

Після руйнування льодоутворень хімреагентом необхідно очистити покриття від сльоти, використовуючи для цього щітки снігоочищувачів.

Категорично забороняється залишати на покритті непрореагувавший з льодоутвореннями реагент, залишки зруйнованого льоду, а також утворений розчин реагенту. В деяких випадках для збільшення коефіцієнту зчеплення необхідно просушувати покриття за допомогою аеродромних машин або вітрових машин.

Рух розподілювачів на покриттях з двосхилим поперечним профілем слід здійснювати від осі до країв ТЗПС по кільцевій схемі, а на покриттях з односхилим поперечним профілем за човниковою схемою від більш високої кромки до низької.

Схема руху машин є основною складовою технологічної карти. Вона повинна розроблятись з урахуванням директивних термінів підготовки аеродромів для польотів в суворій відповідності з нормативними документами в частині прийняття тих чи інших технологічних схем при виконанні снігоі льодоочисних робіт. Розрахунковий час на підготовку елемента аеродрому визначається виходячи з протяжності окремих етапів роботи? T і суміщення цих етапів при необхідності за часом.

nпротяжність елементу аеродрому;

L_ел — кількість робочих проходів машини 3600 м;

n^`— кількість холостих проходів з розрахунковою транспортною швидкістю 0;

V^`— розрахункова робоча швидкість, м/год;

К_ч — коефіцієнт використання за часом.

Робоча швидкість для вітрових машин визначається за формулою:

П_т — технічна продуктивність 7800 м/год;

b — розрахункова ширина захвату машини, 2,5 м.

Час роботи машин визначається шляхом побудови поопераційного лінійного графіка роботи розподілювачів хімреагенту та плужно-щіткових снігоочищувачів з врахуванням в необхідних випадках витрат часу на холості проходи машин. Плужно-щіткові снігоочищувачі використовуються одразу ж після того як лід зруйнується та втратить силу зчеплення з покриттям. Очищення покриттів необхідно виконувати одразу ж після руйнування плівки льоду, так як концентрація розчину реагенту зменшується і в випадку пониження температури повітря цей розчин може замерзнути та утворити ожеледицю, для очищення якого знадобиться достатньо великі витрати часу та засобів.

4. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАХИСТУ АЕРОДРОМУ ВІД ЗАНЕСЕННЯ СНІГОМ

4.1 Загальні положення

Аеродроми, що розташовані в районах із заметілями, як правило, заносяться снігом, що призводить до збільшення об'єму снігоочисних або снігоущільнюючих робіт. Тим самим сніжні заноси створюють передумови для порушення постійності польотів літаків в аеропортах і можуть бути причино суттєвого погіршення економічних показників авіаперевезень в зимовий час.

Для боротьби із сніжними заносами на аеродромах передбачається проведення двох груп спеціальних експлуатаційних заходів:

— заходи, направлені на поліпшення умов продування поверхні робочих елементів аеродрому (ШЗПС, РД, МС, перону, площ спеціального призначення);

— заходи, направлені на затримання та відкладання снігу, який переносить заметіль, за межами робочих елементів аеродрому (на підступах до них).

Суть заходів першої групи зводиться до усунення любих перешкод безпосередньо на поверхні робочого елемента аеродрому та поблизу від нього, які могли б бути причиною зниження швидкості сніговітрового потоку і, як наслідок, відкладення снігу.

До таких заходів відноситься:

· ретельна очистка снігу без залишання снігових комків, валиків, гребінців при зимовій експлуатації АД методом очистки;

· своєчасне усунення колій, вибоїн, сніжних надувів та інших нерівностей на сніжному покрові при експлуатаційному утриманні АД методом ущільнення снігу.

Заходи другої групи називають снігозахистом аеродромів. Вони передбачають застосування різних штучних засобів снігової затримки (снігозатримуючих пристроїв), які поділяють на тимчасові (снігові траншеї, снігові вали, переносні решітчасті щити) і капітальні (дерев'яно-кущові насадження, решітчасті і суцільні постійні паркани).

Найбільш придатним заходом, в умовах аеродромів, є снігозахист з використанням снігових траншей, снігових валів, переносних решітчастих щитів та дерев’яно-кущових насаджень.

Заходи по снігозахисту аеродромів потрібно планувати в кожному конкретному випадку з урахуванням місцевих природно-кліматичних умов.

4.2 Траншейний снігозахист

Прокладані в сніговому покриві снігові траншеї є основним видом снігозатримуючих пристроїв, вживаних в даний час на аеродромах. Головна перевага снігових траншей полягає в тому, що їх прокладають механізованим способом, завдяки чому забезпечується швидке і своєчасне введення снігозахист в дію і вони не вимагають для свого пристрою будь-яких будівельних матеріалів, крім снігу. У порівнянні з захистом з переносних гратчастих щитів траншейний снігозахист обходиться в 3−5 разів дешевше.

Для прокладки снігових траншей застосовують плужні двуховідвальні тракторні снігоочисники, бульдозери з поворотним відвалом, причіпні грейдери або автогрейдери. А також причіпні косинці на тракторній тязі. Технологія пристрою траншей проста: снігоочисник розсовує сніг в сторони, утворюючи два снігових вала по краях оброблюваної смуги.

Двухвідвальні снігоочисники прокладають траншею за один прохід, одно відвальні - за два проходи. Залежно від типу застосовуваних снігоочисників ширина снігових траншей низом виходить рівної від 3 до 7 м. Для пристрою снігових траншей можуть застосовуватися також роторні снігоочисники. Роботи з прокладання траншей необхідно починати відразу ж після утворення стійкого снігового покриву і при початковій товщині снігу не менше 15−20 см.

Траншейний снігозахист влаштовується паралельно кордонів які захищаються від заметів ТЗПС, ПКСГ, РД, МТС, перонів, підготовлюваних зон ГРМ і КРМ і повинна включати кілька (не менше двох) близько розташованих снігових траншей.

Найбільш ефективна робота захисту забезпечується в тому випадку, якщо відстань між сусідніми траншеями приймається рівними 12−15 м, а глибина траншей складає не менше 1−1,5 м.

Видалення крайньої траншеї від кордону снігоочищення або ущільнення снігу рекомендується призначати по можливості найменшим — від 30 до 100 м з дотриманням двох умов:

У кожному разі траншеї повинні бути винесені за межі бічних і кінцевих смуг безпеки;

З боку ділянок викладки снігу траншеї слід прокладати від кордону снігоочищення на відстані не ближче дальності відкидання снігу роторним снігоочисником плюс 20−30 м (для запобігання засипки траншей снігом).

Довжину снігових траншей доцільно приймати дещо більше довжини захищається елемента аеродрому з таким розрахунком.

Щоб снігозахист перекривала по можливості великий сектор напрямків хуртовинних вітрів. Наприклад, в тому випадку, коли траншеї призначаються для захисту ТЗПС і ПКСГ. Їх рекомендується прокладати на всю довжину літної смуги, тобто подовжити з двох кінців ТЗПС (або ПКСГ) на довжину кінцевих смуг безпеки.

Траншейний снігозахист необхідно влаштовувати з однієї або двох сторін літної смуги, РД, МС та перону в залежності від характеру заметілі в районі аеродрому.

У міру накопичення снігу в траншеях їх слід відновлювати повторними проходами снігоочисників, а при великих снігонакопичення — прокладати нові траншеї. Відступивши в сторону від захищається елемента аеродрому .

Число одночасно снігових траншей які закладаються n_т повинно прийматися залежно від розрахункового обсягу стерпного до захисту снігу W:

У районах з невисоким (до 20 см) сніговим покривом замість снігових траншей рекомендується застосовувати снігові вали, влаштовується шляхом згрібання снігу спеціально призначеними для цього снігозбирачами — ріджерами або автогрейдерами. Відстані між валами і від кордонів очищіючих або ущільнюючих ділянок аеродрому необхідно призначити такими ж, як і для траншейної снігозахист.

5. СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ СЛУЖБ АЕРОПОРТУ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СНІГОІ ЛЬОДОПРИБИРАЛЬНИХ РОБІТ

Підготовку аеродрому до польотів в зимовий час аеродромна служба здійснює в тісній взаємодії з наступними підрозділами аеропорту:

службою руху (СР). Ця служба в особі керівника польотів (диспетчера СРП) відповідальна за ухвалення рішень про придатність аеродрому до польотів за станом злітно-посадкової смуги, припиняє, поновлює або обмежує прийом і випуск літаків. В період підготовки до проведення снігоі льодоприбиральних робіт керівник польотів, оцінюючи повітряну обстановку і прогноз метеоумов, визначає час і терміни виконання робіт, а також порядок їх ведення (приймає рішення про закриття аеропорту на період робіт або ж їх виконанні без припинення польотів). Крім того, керівник польотів здійснює оперативний контроль за пересуванням працюючої техніки на аеродромі і керує (диспетчер по рулюванню) перебуксировці літаків на пероні, МС і майданчиках спеціального призначення при їх очищенні від снігу і ожеледі;

службою спецтранспорту і аеродромної механізації (ССТ і АМ). Вона на вимогу аеродромної служби повинна без затримки виділяти в оперативне розпорядження начальника зміни аеродромної служби необхідну кількість справної снігоі льодоприбиральної техніки;

авіаційно-технічною базою (АТБ). На початок робіт на пероні, МС і майданчиках спеціального призначення ця служба звільняє місця стоянок, що очищаються, від кабелів, гальмівних колодок, драбин і інших предметів обслуговування літаків, а під час очищення місць стоянок здійснює (в особі інженера або техніка АТБ) технічний нагляд за операціями перебуксировки літаків;

базою експлуатації радіотехнічного устаткування і зв’язку (базою ЕРТУЗ). Вона здійснює усі види оперативного електрозв’язку (телефонну, гучномовну дротяну і радіозв'язок) між відповідними службами при їх взаємодії. Забезпечує також технічне обслуговування і ремонт електротехнічної вимірювальної апаратури аеродромних гальмівних візків, використовуваних для оцінки зчіпних властивостей покриттів ТЗПС. Крім того, в особі свого представника веде технічний нагляд за снігоприбиральними роботами в зонах ГРМ і КРМ, що готуються;

службою електроі світлотехнічного забезпечення польотів (службою ЭСТЗП). По попередженню аеродромної служби вона включає в темний час доби вогні світлосигнального обладнання аеродрому, що знижує небезпеку ушкодження вогнів снігоприбиральною технікою, і забезпечує прожекторне освітлення перону, МС і майданчиків спеціального призначення при їх очищенні;

службою паливно-мастильних матеріалів (службою ПММ). Ця служба забезпечує заправку снігоі льодоприбиральних машин паливом;

воєнізованою охороною (ВОХР). Вона забезпечує техніку пожежної безпеки при роботі теплових і вітрових машин на аеродромі, а також при їх заправці і запуску авіадвигунів;

центральній диспетчерській аеропорту (ЦДА). Вона координує роботу і взаємодію служб аеропорту;

авіаційною метеорологічною станцією (АМС). Ця станція зобов’язана своєчасно (не пізніше чим за 2 год.) попереджати аеродромну службу, службу руху і заступника начальника аеропорту по наземних службах про очікуване випадання снігових опадів або утворення ожеледі.

Розглянемо тепер розробку «Схеми організації взаємодії служб аеропорту при проведенні снігоі льодоприбиральних робіт» .

6. ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Для забезпечення безпеки польотів працюючі на аеродромі машини повинні бути обладнані мобільними радіостанціями, що забезпечують надійний внутрішньо аеропортовий радіозв'язок з керівником польотів (диспетчером СДП), диспетчером по рулювання, диспетчером АДС, аеродромною службою та Спецавтобазою.

Крім того, на машині відповідального за проведення робіт на аеродромі (старший колони аеродромної механізації, що є інженером або техніком аеродромної служби), окрім радіостанції, що забезпечує внутрішньо аеропортовий радіозв'язок, рекомендується встановлювати радіостанцію авіаційного діапазону для прослуховування радіообміну між керівником польотів і заходячими на посадку літаками, проте без права виходу в ефір. У тих випадках, коли не всі машини, що працюють на злітно-посадковій полосі, оснащені радіостанціями, необхідно, щоб головна машина (старшого колони) і замикаюча, а також поодиноко працюючі на аеродромі машини були обов’язково обладнані радіозв'язком. Робочий персонал аеродромної служби, що виконує на аеродромі виробничі операції засобами малої механізації, повинен мати переносні радіостанції (вони видаються бригадирам або старшим робочим). Перед виїздом машин на аеродром старший колони повинен встановити радіозв'язок з керівником польотів, отримавши від нього відповідний дозвіл. Встановлення радіозв'язку починається з виклику і відповіді на виклик. Перед викликом керівника польотів, диспетчера СДП або диспетчера за рулювання старший колони повинен переконатися в тому, що він не буде створювати перешкод радіообміну диспетчерів з іншими абонентами, і тільки тоді може вийти на зв’язок.

Взаємодія аеродромної служби зі службою руху та іншими службами аеропорту, що забезпечують польоти

Всі служби аеропорту виконують роботи на аеродромі тільки з дозволу керівника польотів (РПА), після погодження їх проведення з відповідальною особою аеродромної служби, під керівництвом відповідальних осіб служби, яка виконує ці роботи. Посадові особи служби ЕСТОП, бази ЕРТОС та інших служб напередодні дня проведення робіт повідомляють аеродромної службі характер робіт, місце і час проведення з метою поєднання їх виконання за часом.

У всіх випадках льотна смуга і критичні зони РМС повинні бути вільні від аеродромної техніки не пізніше ніж за 5 хвилин до розрахункового (уточненого) часу посадки ПК.

При проведенні робіт на льотному полі начальник аеродромної служби (відповідальна особа за проведення робіт) до початку робіт зобов’язаний:

· повідомити РПА про необхідність їх проведення, характер, місце і передбачувану тривалість;

· узгодити з РПА порядок виконання робіт, їх тривалість, час початку і закінчення, кількість спецавтотехніки і місце зосередження, уточнити порядок ведення радіозв'язку, а при її втраті - сигнали негайного звільнення льотної смуги;

· зосередити у встановлений РПА час особовий склад і аеродромні машини в безпечних місцях, узгоджених з РПА;

· перевірити справність і наявність радіотехнічних і світлосигнальних засобів і засобів буксирування;

У процесі виконання робіт начальник аеродромної служби або відповідальна особа за проведення робіт зобов’язаний:

— стежити за ходом їх виконання та дотриманням заходів безпеки;

— виконувати контрольну перевірку радіозв'язку з диспетчером СДП не рідше ніж через кожні 15 хв. При втраті радіозв'язку або його нестійкості припинити виконання робіт і вивести аеродромну техніку за межі смуг безпеки і критичних зон РМС;

— у разі виходу з ладу працюючої на льотній смузі спецтехніки або пожежі на ній негайно доповідати диспетчеру старту (СДП МПЛ) і приймати термінові заходи з видалення її в безпечне місце та гасіння пожежі наявними засобами до прибуття пожежного розрахунку;

— При втраті радіозв'язку між диспетчером СДП (СДП МПЛ) і начальником аеродромної служби або відповідальною особою за проведення робіт вживаються екстрені заходи для евакуації з льотної смуги та РД техніки і людей.

База аеродромної служби.

Приміщення диспетчерів аеродромної служби повинні бути обладнані гучномовним зв’язком і радіозв'язком. При роботі на території БАСА слід виконувати всі встановлені правила техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки.

Категорично забороняється куріння на стоянках спецмашин і в складських приміщеннях. На території БАСА необхідно влаштовувати пожежні водоймища місткістю не менше 100 м³ на 1 га площі БАСА. У комплекті засобів необхідно передбачити пожежну мотопомпу з комплектом рукавів.

Забезпечення безпеки при виконанні технологічних операцій очищення аеродромних покриттів від снігу та льоду.

Очищення від снігу перону і МС вітровими машинами слід проводити в бік від будівель та споруд за відсутності на покриттях ПС іншої техніки.

Попередження і видалення ожеледних утворень досягається застосуванням механічних, теплових і хімічних засобів. Аеродромні метеорологічні станції (АМСГ) зобов’язані не пізніше, ніж за 2 рік попереджати аеродромну службу про можливість утворення ожеледиці.

Для забезпечення руху теплової машини без пробуксовки, перший її прохід провадиться за умови розташування реактивного двигуна з насадкою уздовж поздовжньої осі. Машина рухається в напрямку, при якому не відбувається потрапляння відпрацьованих газів реактивного двигуна в кабіну оператора.

Список використаної літератури

1. Строительные нормы и правила. Аэродромы СНиП 2.05.08−85

2. Королев И. В., Финашин В. Н., Феднер Л. А. Дорожно-строительные материалы: Учебник для автом.-дор. Техникумов. — М.: Транспорт, 1988. 304с.

3. Шкуренко А. Т. Основы строительства, ремонта и содержания автомобильных дорог: Учебник для техникумов. М.: Транспорт, 1987. 320с.

4. Організація і технологія зимового утримування 0−641 аеродрому: Методичні вказівки та завдання на курсову роботу/ Уклад.: І.О. Бєлінський, А.І. ЗакревськийК.: НАУ, 2002.-44 с.

5. НАСТАВЛЕНИЕ ПО АЭРОДРОМНОЙ СЛУЖБЕ В ГРАЖДАНСКОЙ АВИАЦИИ СССР (НАС ГА-86).