Вирощування сидератів у різні пори року

Навесні сидерати здебільшого висівають одразу, як зійде сніг, щоб до моменту висаджування розсади вони добре набрали вегетативну масу. Розсаду висаджують у лунки, не зрізуючи сидерати. Кілька днів сидерати і розсада ростуть разом, захищаючи останню від нічних заморозків та палючого сонця вдень. Коли сидерати почнуть затінювати розсаду, їх необхідно підрізати плоскорізом та залишити на грядці як мульчу.

Улітку на звільнених від культурних рослин грядках також висівають сидерати з розвиненою кореневою системою. Така процедура повторюється на кожній грядці, звільненій від рослинного покриву.

Восени після збирання врожаю на всій території проводиться посів озимих сидератів. Навесні озимі сидерати підрізають плоскорізом або культиватором, ними ж розпушують ґрунт на глибину до 5 см і висівають/висаджують садові культури.

Переваги сидерації

сидерація культура сидерат захист.

Зниження вимивання поживних речовин. У зимовий період з ґрунту особливо легко вимиваються поживні речовини, зокрема азот, калій і магній. Вирощування зелених добрив до, після і в проміжках між основними культурами із наступним закладенням у ґрунт сприяє утриманню цих речовин у родючому шарі.

Розпушування ґрунту. Сидерати добре розпушують нижні шари ґрунту завдяки своєму корінню, полегшуючи до них доступ повітря і вологи, що створює нормальні умови для розвитку основних культур. Така дія рослин-сидератів з розгалуженою кореневою системою особливо корисна на важких ущільнених ґрунтах, які погано вбирають воду.

Фіксація азоту. Азот, основні запаси якого зосереджено в атмосфері, є найважливішим елементом харчування, що необхідний для нормального росту і розвитку рослин. Бульбочкові бактерії, що живуть на коренях бобових рослин, накопичують азот, який рослина засвоїла з повітря, і збагачують ним ґрунт. Тому бобові культури (горох, квасоля, вика, конюшина і люпин) у сівозміні висівають перед посадкою листових і зелених культур, які сильно виснажують ґрунт.

Захист ґрунту від ерозії. На схилах ґрунт особливо схильний до змиву верхнього шару дощовими і талими водами. Рослини-сидерати своїм сильним корінням утримують ґрунтові частки, оберігаючи тим самим вимивання поживних речовин. У результаті - завдяки високому вмісту органічних речовин легкі ґрунти краще зберігають вологу, важкі ж ґрунти, навпаки, розпушуються і легко пропускають воду в глибокі шари.

Збереження гумусу. Зелене добриво підвищує вміст у ґрунті органічних речовин, які слугують своєрідним резервом необхідних рослинам поживних речовин, джерелом енергії для багатьох корисних мікроорганізмів. Мікроорганізми, своєю чергою, виділяють корисні речовини, які поліпшують структуру ґрунту і сприятливо діють на рослини. Внаслідок цього основні культурні рослини ростуть більш інтенсивно і приносять більш високі врожаї.

Пригнічення росту бур’янів. Рослини-сидерати дуже швидко розвивають густу зелену масу, не даючи жодного шансу бур’янам вижити між ними. Гірчиця, фацелія, жито мають здатність затримувати проростання насіння бур’янів. Посіви люпину або чорнобривців, які проростають не так швидко, слід прополювати до утворення щільної зеленої маси.

Боротьба зі шкідниками. Сидерати, висіяні серед овочевих культур, частково приймають на себе удар садових шкідників, а частково відлякують їх від посадок, просто збиваючи їх з пантелику. У той же час яскраві та повні нектару квіти більшості сидеральних культур здатні залучати до посадок корисних комах, бджіл і джмелів.

Придушення нематод. Нематоди — крихітні черв’яки, які проникають у корені і руйнують їх оболонку, відкриваючи шлях для грибків, бактерій і вірусів. Дуже виснажують ґрунт. Добре пригнічують поширення нематод чорнобривці, олійна редька, жовта гірчиця.