Методика аудиту обліку основних засобів

Аудит основних засобів відіграє важливу роль у загальному аудиті суб'єкта господарювання. Використання науково обґрунтованої методики здійснення аудиту є об'єктивним процесом, оскільки сприяє достовірності відображення інформації про основні засоби. Як правило, основні засоби займають більшу частку в майні підприємства, ніж інші необоротні активи, тому аудитор при проведенні аудиторської перевірки повинен витрачати багато часу на отримання інформації про основні засоби.

Оскільки специфіка аудиту основних засобів пов’язана з деякими особливостями господарської діяльності підприємств, то актуальним є вивчення послідовності проведення даної перевірки в Україні.

Значний внесок у розвиток теоретичних та методологічних засад обліку та контролю, в тому числі в умовах застосування інформаційних технологій, внесли українські вчені: Б. Кругляк, Л. Кулаковська, Ю. Піча, Б. Усач, М. Войнаренко, Є. Мних, Л. Нападовська, В. Пантелеєв та ін. [66, с. 264].

Незважаючи на значну кількість праць науковців існують проблеми зовнішнього аудиту основних засобів на підприємствах, а саме, недостатньо висвітлено проблеми обробки інформації. У зв’язку з цим необхідно зосередити увагу на інтерпретації, узагальненні й удосконаленні методологічних аспектів аудиту основних засобів підприємств.

Для якісного проведення аудиту основних засобів виникає потреба ретельного його планування, розподілу перевірки на кілька етапів та досягнення на кожному з них поставлених цілей.

Метою даного дослідження є визначення поняття «основні засоби», формулювання завдання та виявлення особливостей методики аудиту основних засобів.

Для сприяння досягнення поставленої мети зовнішнього аудиту основних засобів визначено завдання, якими є:

• — оцінка достовірності й об'єктивності інформації щодо основних засобів;
• — дослідження адекватності контрольних функцій систем внутрішнього аудиту щодо основних засобів як одного із факторів впливу на характер аудиторських процедур;
• — перевірка документально-аналітичного забезпечення процесів надходження, руху та вибуття основних засобів та ін.

Метою аудиторської перевірки основних засобів підприємств є висловлювання аудитором незалежної, об'єктивної думки щодо правильності їхньої оцінки, законності й повноти відображення операцій у системі бухгалтерського обліку та достовірності відображення їх показників у фінансовій звітності [61, c.51].

На основі визначених мети, завдань аудиту основних засобів і проведених досліджень було розроблено методику аудиту основних засобів підприємств за п’ятьма етапами:

1. Організаційно-правовий. На даному етапі аудитору необхідно ознайомитися із специфікою діяльності підприємства, досконало вивчити нормативно-правову базу щодо бухгалтерського обліку, аудиту та регулювання діяльності підприємства. Детальному розгляду підлягає також наказ про облікову політику, в т. ч. у частині організації основних засобів, здійснюється оцінка надійності систем внутрішнього контролю і аудиту основних засобів.

Таку оцінку можна зробити проведенням вибіркового тестування. Основними напрямами можуть бути: належне ведення первинної документації операцій, пов’язаних з основними засобами, відповідне ведення пооб'єктного обліку основних засобів, належний рівень планування та проведення контрольних дій внутрішнього контролю й аудиту.

2. Документально-аналітична перевірка надходження основних засобів. На цьому етапі аудитор перевіряє правильність віднесення активів суб'єкта господарювання до основних засобів, розподіл їх за видами, встановлення критеріїв інвестиційної нерухомості. При цьому слід враховувати вимоги П (С)БО 27 «Необоротні активи» [77, с.41].

Далі перевіряють класифікацію основних засобів відповідно до вимог податкового законодавства, а також їх визнання. Перевіряють документи, що підтверджують право власності на об'єкти основних засобів, відповідність технічної та первинної документації цих засобів праці залежно від способів їх надходження.

Аудитору слід також перевірити відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку щодо достовірності та повноти відображення операцій, пов’язаних із надходженням основних засобів [77, c.95].

3. Документально-аналітична перевірка використання (руху) основних засобів та їх відтворення. Розбіжності в документальному оформленні наявності та руху основних засобів виявляють зіставленням сум, що наведені в інвентарних картках, і тих, які зазначені в описі інвентарних карток. Якщо розбіжності існують, з’ясовують причини та встановлюють винних осіб, а також дають конкретні рекомендації щодо поліпшення існуючого становища.

Значну увагу слід приділити зміні характеру використання основних засобів, зокрема правомірності операцій переведення їх до складу інвестиційної нерухомості, переведення останньої до операційної нерухомості [71, с.111].

• 4. Документально-аналітична перевірка операцій реалізації основних засобів. На даному етапі перевіряють правомірність вибуття основних засобів, ознайомлюються з відповідними рішеннями керівництва на здійснення таких операцій, досліджують акти приймання-передачі, ліквідації, а також факт фіксування відповідних відміток бухгалтерією в інвентарних картках .
• 5. Перевірка достовірності даних про основні засоби, що відображені у звітності. На цьому етапі перевіряють дотримання принципів та якісних характеристик фінансової звітності при її складанні, значну увагу приділяють визначенню достовірності даних.

Доведення результатів проведення аудиту забезпечується через аудиторський висновок, який є офіційним документом аргументованого висловлювання професійної думки незалежного аудитора щодо визначених об'єктів аудиту за результатами здійснених аудиторських перевірок [53, с.221].

Отже, виходячи з розкриття аудиту як окремої системи з визначеним інструментарієм його проведення, сформульовано мету, завдання та розроблено методику проведення зовнішнього аудиту основних засобів. Це дасть змогу визначити сферу потенційного ризику та розробити пріоритетні напрями економічного розвитку підприємств, забезпечити поліпшення якості аудиту.

Під час підготовки аудиторської перевірки основних засобів здійснюють планування. Саме на цій стадії дуже важливо опрацювати площину аудиту та окреслити загальну послідовність його проведення [53, c. 305].

Рекомендуємо при здійсненні аудиту основних засобів в обов’язковому порядку формувати програму аудиту з чіткою розбивкою етапів на виконання робіт: перевірку документації, витрат, що понесені у поліпшувальних цілях, капітальних вкладень, амортизаційних відрахувань, переоцінки, отриманих і переданих в оренду основних засобів тощо.

Дотримання усіх наведених вище складових аудиторської перевірки дасть змогу аудитору охопити загальну картину обліку основних засобів на підприємстві та його організацію, провести якісний аудит.