Основные інформацію про IBM
Струменеві принтери (рис. 5) сейчас є з найбільш поширених типів принтерів для IBM PC. У струменевих принтерах зображення формується микрокаплями спеціальних чорнила, що викидаються на папір через сопла в друкуючої голівці (зазвичай, у друкуючої голівці міститься від 50 до 200 сопла). Як і матричних принтерах, друкуюча голівка струйного принтера рухається за горизонталлю, а, по закінченні друку… Читати ще >
Основные інформацію про IBM (реферат, курсова, диплом, контрольна)
ОСНОВНІ ДАНІ Про IBM PC.
Торішнього серпня 1981 р. новий комп’ютер під назвою IBM PC був офіційно представлений публіці й невдовзі після цього він придбав більшої популярності у користувачів. Через рік-два комп’ютер IBM PC зайняв чільне місце на ринку, витіснивши моделі 8-битовых комп’ютерів. Фактично IBM PC став стандартом самого персонального комп’ютера. Зараз такі комп’ютери «сумісні з IBM PC» перевищують 90% усіх у світі персональних компьютеров.
Зазвичай персональні комп’ютери IBM PC (рис. 1) складаються із трьох частин: системного блоку, клавіатури, що дозволяє вводити символи в комп’ютер та монітора, для зображення текстовій та графічної информации.
Також комп’ютери випускаються й у портативному варіанті — зазвичай, у «блокнотном» (ноутбук) виконанні (рис. 2). Тут системний блок, монітор і клавіатура укладено до одного корпус: системний блок заховано під клавіатурою, а монітор зроблено як кришка до клавиатуре.
[pic].
Клавиатура.
Малюнок 1. Комп’ютер IBM PC (в настільному исполнении).
Малюнок 2. Комп’ютер IBM PC (в блокнотном исполнении).
Хоча з цих частин комп’ютера системний блок виглядає найменш ефектно, саме є в комп’ютері «головним». У ньому розташовуються все основні вузли комп’ютера: електронні схеми, управляючі роботою комп’ютера (мікропроцесор, оперативна пам’ять, контролери пристроїв); блок харчування, який перетворює електроживлення мережі постійно струм низького напруги, подаваний на електронні схеми комп’ютера; нагромаджувачі (чи дисководи) для гнучких магнітних дисків, використовувані для читання і записи на гнучкі магнітні диски (дискети); нагромаджувач на жорсткому магнітному диску, готовий до читання і запис на незнімний жорсткий магнітний диск (винчестер).
До системному блоку комп’ютера IBM PC можна підключати різні устрою вводу-виводу інформації, розширюючи цим його функціональні возможности.
Багато устрою розташовуються поза системного блоку комп’ютера та приєднуються щодо нього через спеціальні гнізда (рознімання), які перебувають зазвичай задній стінці системного блоку. Такі устрою зазвичай називаються зовнішніми. Крім монітори і клавіатури, такими пристроями є:. принтер — висновку на печатку текстовій та графічної інформації;. миша — пристрій, полегшуюче введення інформацією комп’ютер;. джойстик — маніпулятор як укріпленої на шарнірі ручки з кнопкою, вживається переважно для ігор;. і навіть інші устройства.
Деякі устрою можуть уставлятися всередину системного блоку комп’ютера (тому часто називаються внутрішніми}, наприклад:. модем чи факс-модем — обмінюватись інформацією коїться з іншими комп’ютерами через телефонну мережу (факс-модем може також отримуватимуть і вчасно приймати факси);. дисковод для компакт-дисків, він забезпечує можливість читання даних із комп’ютерних компакт-дисків і програвання аудиокомпакт-дисков;. стример — для зберігання даних на магнітної стрічці;. звукова карта — на відтворення і запис звуків (музики, голосу і т.д.).
Втім, модеми, факс-модемы, стримеры, дисководи для компакт-дисків та інші устрою можна випускати й у зовнішньому виконанні. Зазвичай, устрою у внутрішньому виконанні стоять дешевше — їм зайве виготовляти корпус та його зайве постачати своїм блоком питания.
Найголовнішим елементом в комп’ютері, його «мозком», є мікропроцесор — невеличка (на кілька сантиметрів) електронна схема, виконує все обчислення і обробку інформації. Мікропроцесор вміє виконувати сотні різних операцій та робить це з швидкістю кілька десятків і навіть мільйонів операцій на секунду. У комп’ютерах типу IBM PC використовуються мікропроцесори фірми Intel, і навіть сумісні із нею мікропроцесори інших фірм (AMD, Cyrix, IBM і др.).
Дуже важливим елементом комп’ютера є оперативна пам’ять. Саме з її процесор бере програми розвитку й вихідні дані в обробці, у ній він записує отримані результати. Назва «оперативна» ця пам’ять отримала вона працює, дуже швидко, отже процесору годі й чекати під час читання даних із пам’яті чи запис у пам’ять. Проте які у ній дані зберігаються лише поки що комп’ютер включений. При вимиканні комп’ютера вміст оперативної пам’яті стирается.
Від кількості встановленої в комп’ютері оперативної пам’яті безпосередньо залежить, з якими програмами Ви зможете у ньому працювати. При недостатньому кількості оперативної пам’яті багато програм або взагалі ні працювати, або почнуть працювати вкрай медленно.
Робота із багатьма сучасними програмами практично обов’язковим є використання миші чи іншого заменяющего її устрою (трекбола, сенсорної панелі тощо.). Ці устрою називаються вказівними пристроями, оскільки вказують вказувати тих чи інші елементи на екрані компьютера.
На настільних комп’ютерах найчастіше що використовуються вказівним пристроєм є миша (рис. 3.) — маніпулятор, являє собою невелику коробочку з цими двома чи трьома кнопками, легко умещающуюся у долоні. Разом з дротом для підключення до комп’ютера цей прилад справді нагадує миша з хвостом. При переміщенні миші на столі чи іншого поверхні на екрані комп’ютера певним чином пересувається покажчик миші (зазвичай — стрілка). Коли необхідні ту чи іншу дію, наприклад виконати пункт меню, який встановлено покажчик миші, користувач натискає той чи інший кнопку мыши.
Монітор комп’ютера IBM PC призначений висновку на екран текстовій та графічної інформації. Монітор нагадує телевізор, оскільки обидва формують зображення з допомогою кінескопа (электроннолучевой трубки), але внутрішньо вони дуже відрізняються. Монітори можуть показувати чіткіше і детальне зображення, ніж будь-які телевізори, зате телевізори значно інтелектуальніший — вони мають розшифровувати отриманий антени сигнал, відфільтрувати перешкоди тощо., а монітор отримує відеосигнал в готовому вигляді кабелем від видеоконтроллера.
Монітори бувають кольорові і монохромні, відрізняються одна від друга по розміру (зазвичай діагональ кінескопа — від 14 до 21 дюйма). Залежно від призначення монітори оснащуються різними засобами регулювання, цветокорректировки тощо. Різні монітори можуть підтримувати різні дозволу, тобто кількості точок в виведеному зображенні за горизонталлю і вертикалі — від 640×480 точок до 1600×1280 точок на великих професійних моніторах. Що дозвіл, тим паче детальним може бути зображення на экране.
Принтер (друкар) призначений висновку інформації на папір. Зазвичай принтери можуть виводити як текстову інформацію, але також малюнки та графіки. Одні принтери дозволяють друкувати тільки одного кольорі (чорному), інші можуть виводити ще й кольорові изображения.
Матричні (чи точечно-матричные) принтери (рис. 4) в 80-ті і на початку 90-х рр. були поширеними принтерами для IBM PC. Сьогодні ці принтери сильно потіснені струминними і лазерними, оскільки забезпечують значно гірше якість друку, сильно шумлять під час роботи і малопридатні для кольоровому друці. Проте матричні принтери застосовуються досі, так як вони недорогі, а вартість видрукуваної сторінки вони сама низкая.
Принцип друку матричних принтерів такий: друкуюча голівка принтера містить вертикальний ряд тонких металевих стрижнів (голок). Голівка рухається вздовж печатаемой рядки, а стрижні у потрібний момент ударяють по папері через красящую стрічку. І це забезпечує формування на папері символів і изображений.
Струменеві принтери (рис. 5) сейчас є з найбільш поширених типів принтерів для IBM PC. У струменевих принтерах зображення формується микрокаплями спеціальних чорнила, що викидаються на папір через сопла в друкуючої голівці (зазвичай, у друкуючої голівці міститься від 50 до 200 сопла). Як і матричних принтерах, друкуюча голівка струйного принтера рухається за горизонталлю, а, по закінченні друку кожної горизонтальній смуги зображення папір просувається за вертикаллю. На відміну від матричних принтерів, струменеві принтери працюють із набагато меншим шумом, забезпечують кращу якість пресі й найдешевшу кольорову печатку прийнятного якості. Проте вартість видрукуваної сторінки ними — вище, ніж матричних принтерах.
Лазерні принтери (рис. 6) забезпечують найкраще (близький до друкарського) якість чорно-білої друку, а кольорові лазерні принтери — ще й дуже високу якість кольоровому друці. У цих принтерах до друку використовується принцип ксерографии: зображення переноситься на папір зі спеціального барабана, якого електрично притягуються частинки фарби (тонера). Відмінність від зазвичайного ксерокопировального апарату полягає у тому, що що друкує барабан электризуется з допомогою лазера за командами з комп’ютера. Лазерні принтери забезпечують найвищу серед усіх принтерів швидкість пресі й не вимагають спеціальної бумаги.
Для отримання високоякісних кольорових зображень використовуються спеціальні види принтерів. Найкращі зображення (практично фотографічного якості) виходять на про сублимационных (dye sublimation) принтерах. Вони барвні стрічки нагріваються до температури близько 400°, у своїй барвник випаровується і переноситься на спеціальну папір. Але ці принтери й видаткові матеріали їм коштують надто дорого.
Малюнок 4. Малюнок 5.
Малюнок 6.
Всім користувачів, бажаючих використовувати глобальні електронні мережі типу InterNet, працювати з електронною поштою, отримувати ззовні офісу доступом до локальної мережі своєї фірми, посилати і реально отримувати факси з допомогою комп’ютера та т.д., необхідний модем чи факс-модем. Модем — цей прилад обмінюватись інформацією коїться з іншими комп’ютерами через телефонну мережу. Факсмодем — пристрій, сочетающее можливості модему і кошти на обміну факсимильными зображеннями коїться з іншими факс-модемами і звичайними телефаксными апаратами. Більшість сучасних модемів є факс-модемами. Деякі модеми мають голосовими можливостями і що можуть, наприклад, використовуватися як автоответчика.
Модеми бувають внутрішніми (як електронної плати, подключаемой до шині ISA комп’ютера), зовнішніми — як окремого устрою, і у вигляді PCкартки підключення до портативному комп’ютера. Модеми відрізняються одна від друга максимальної швидкістю передачі (2400, 9600, 14 400, 19 200, 28 800, 33 600 біт в секунду) і підтримуючими протоколами зв’язку. Більшість сучасних модемів працює зі швидкістю 14 400−33 600 бит/с і підтримує кошти виправлення помилок, і стискування даних (стандарти V.42 і V42bis). Для сталої роботи на вітчизняних телефонних лініях імпортні модеми маємо бути відповідним чином адаптированы.
———————————- [pic].