Фактура, як засіб виразності в натюрморті

У натюрморті дуже важливо передати матеріальність предметів побуту зі скла, металу, шкіри, пластмаси, а також домогтися «жвавості» зображення квітів, фруктів і т.п. Наочне уявлення про матеріал дає фактура — стан поверхні маси матеріалу. Фактура може бути дзеркальної або матової, гладкої або шорсткуватої і т.д. Також має значення структура маси, її будова — те, що художники називають текстурою.

Щоб яскраво й емоційно передати фактуру й текстуру різних предметів, необхідно використовувати закони зображення предметів у просторі, закони лінійної й повітряної перспективи, розташування світлотіні на предметах, їх тональність.

Якщо в малюнку правильно передана тональність, то й фактура предмета буде показана найбільше виразно. Наприклад, в одному з портретів, написаних великим росіянином художником Іллею Юхимовичем Рєпіним, на передньому плані, на столі лежать книги. Та, що ближче до нас, — старе видання з порваним корінцем. Але якщо ми придивимося уважніше, то побачимо, що корінець книги написано одним широким мазком кисті, без промальовування деталей. Майстерність художника полягає в правильному визначенні й вираженні тональності предмета, що дозволило одним мазком пензля виразити й фактуру, і матеріальність корінця стародавньої книги.

Чудово талановитий художник 17 століття Дель Сарачені Пенсіонанте використовував приймання багатошарового накладення фарби, розплавляючи мазок лаком. Він досягав на своїх картинах найвищої ілюзорності зображення. Властивості фарби повністю підлегла передачі зовнішнього вигляду предмета. Виникає фактурна виразність пружних персиків, ніжної шкірки прозорого винограду й соковитої м’якоті кавуна, а щільна біла скатертина контрастує зі склом, що відсвічує.

Натюрморт «Сухі фарби» П. П. Кончаловского зображує куточок майстерні, заповнений різноманітними мальовничими інструментами й матеріалами. Художник пише енергійними широкими мазками, не згладжуючи поверхню, а підкреслюючи грубу матеріальність жерсті, дерева, тканини. Скляні банки наповнені важким щільним порошком пігменту. Із цими барвистими поверхнями зустрічаються фактури наклеєних реальних паперових етикеток на банках з оліфою й лаком. Відбувається зіткнення й взаємодія живопису з реальністю, особливо гостро виявляючи зв’язок і контраст між ними.

В образотворчому мистецтві фактура характеризує якість матеріалів і приймань. У переносному значенні фактура — індивідуальний почерк, особливість руки художника. Фактурний мазок — рельєфний, пастозний, об'ємний. Мистецтво передачі фактури в живописі пов’язане з передачею матеріалу, з якого зроблений предмет. Завдяки гармонії квітів і тому, що кожний з них вірно співвідноситься із загальним тоном, виходить правильне зображення матеріалу.

Художники сучасності проводять багато експериментів для досягнення більш складної фактури добутку. Вони поєднують різнорідні матеріали в скульптурі й живопису, використовують колаж, відбитки тканин, листів дерев, трав і інші.