Екологічна психологія як наука

Екологічна психологія — вивчає психологічні аспекти поліпшення природних умов життєдіяльності людини та виховує екологічну свідомість. Екологічна психологія є відносно новою галуззю психологічної науки, але її значення в усьому світі стрімко зростає, особливо в умовах очікуваної людством глобальної екологічної кризи. В Україні перші екопсихологічні дослідження провели у зв’язку з трагічними наслідками Чорнобильської катастрофи.

Дайте визначення поняття «природного середовища»

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає поняття екологічної безпеки та заходи щодо її забезпечення, екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств та інших об'єктів, про застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, токсичних хімічних речовин; передбачає заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від шкідливого біологічного впливу, шкідливого впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення, від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами.

У Законі дається поняття зон надзвичайних екологічних ситуацій (екологічної катастрофи, підвищеної екологічної небезпеки). Встановлена дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.

Основними з них є:

• — порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
• — порушення норм екологічної безпеки;
• — порушення вимог законодавства про проведення екологічної експертизи;
• — допущення наднормативних, аварійних, залпових викидів і скидів у навколишнє природне середовище;
• — самовільне використання природних ресурсів, перевищення лімітів та порушення інших вимог використання природних ресурсів;
• — невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
• — порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, захороненні хімічних, токсичних та радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших відходів;
• — відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, джерела його забруднення та інше.