Пропозиції щодо вдосконалення аудиту на ХФ ВАТ «Свемон-Волинь»

Хмельницька філія ВАТ «Свемон-Волинь» є відокремленим підрозділом АТ «Свемон-Волинь» і єдиний візуальний зв’язок між представниками філії та материнської компанії проводиться один раз на квартал при здачі квартальних звітів уповноваженими особами (директором, головним бухгалтером та головним механіком) в місті Луцьк. Крім перевірки показників фінансової звітності на місці його здачі ніякої перевірки представниками материнської компанії не проводиться. Однак наказ про проведення перевірки може бути складений та підписаний у випадку виникнення у керівництва материнської компанії недовіри та підозр до керівництва філії. За період діяльності хмельницької філії таких випадків не було.

Проте, не дивлячись на відсутність тривожних сигналів для керівництва материнської компанії, на нашу думку було б доцільно запровадити службу внутрішнього аудиту в материнській компаній, яка періодично проводила перевірки обліку діяльності у філіях.

В повноваження такої служби повинна була б включатися перевірка всієї діяльності, але ми, притримуючись рамок обраної теми, обмежимось лише описом методики аудиту формування та розподілу прибутку.

Розпочинати аудит формування та розподілу прибутку на філії ВАТ «Свемон-Волинь» доцільно з аудиту витрат діяльності.

Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку витрат діяльності є:

• 1) Наказ про облікову політику підприємства — тут зазначаються основні моменти, які можуть вплинути на розміри витрат понесені філією. Загалом для філій та материнської компанії діє один і той же наказ тому кожного разу перед початком перевірки його вивчати не варто;
• 2) Первині документи з обліку витрат діяльності:

ѕ акти на списання товарно-матеріальних цінностей;

ѕ подорожні листи;

ѕ відомість нарахування заробітної плати;

ѕ платіжна відомість;

ѕ особова картка;

ѕ наряд на відрядну роботу;

ѕ табель обліку використання робочого часу;

ѕ акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих модернізованих об'єктів;

ѕ розрахунок амортизації необоротних активів;

ѕ калькуляції будівельно-монтажних робіт та залізобетонних виробів;

ѕ видактова накладна та акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг);

• 3) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку витрат діяльності. В силу того факту, що в акціонерному товаристві «Свемон-Волинь» облік ведеться за автоматизованою формою, тому основними регістрами, що повинні перевірятись є карки аналітичних субрахунків по субконто та оборотно-сальдові відомості по синтетичних рахунках;
• 4) Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;
• 5) Звітність.

Аудит операцій з обліку витрат діяльності необхідно розпочинати з інвентаризації об'єктів обліку. Це дає можливість виявити недостачі або лишки та правопорушення, якщо такі мають місце на підприємстві. Об'єктом інвентаризації при цьому виступає незавершене виробництво, як в плані виробництва залізобетонних виробів так в плані виконання будівельно-монтажних робіт.

Незавершене виробництво має піддаватися найретельнішій перевірці не тільки на предмет фактичної наявності незавершених обробкою сумішей і маси, а й щодо визначення їх правильної оцінки (вартості).

При інвентаризації незавершеного виробництва необхідно:

ѕ виявляти суміші та маси, обробка яких ще не закінена;

ѕ перевірити правильність обліку руху матеріалів та інших запсів.

За даними інвентаризації перевіряють також витрати, які обліковуються на рахунках основного виробництва та визначають вартість випущеної продукції.

Перед початком інвентаризації матеріали, купівельні напівфабрикати, що непотрібні цехам та ділянкам, обробка яких завершена на даному етапі здаються на склад.

При інвентаризації незавершеного виробництва виявляються також не списані з тих чи інших причин витрати по виготовленій раніше продукції, по припинених роботах, анульованих замовленнях тощо, витрати, які підлягають списанню з рахунку 23 «Виробництво».

Сировина, матеріали і купівельні напівфабрикати, що знаходяться біля робочих місць, але ще не оброблялись, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних запасів. При цьому в інвентаризаційних описах зазначається їх фактична кількість, яка визначається шляхом зважування, замірів, підрахунків, лабораторних аналізів. Кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками в порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції.

Інвентаризаційні описи складаються окремо кожним структурною одиницею цехом та ділянками.

Ступінь готовності незавершеного виробництва визначається розрахунковим методом. Для цього члени комісії повинні досконало знати весь технологічний процес виготовлення того чи іншого виробу, умовно поділити його на етапи в залежності від того, який етап проходить виріб, визначати процент його готовності. До прикладу у акціонерного товариства «Свемон-Волинь» при прокладанні ліній телефонного зв’язку такими епапами є: розриття траншей, прокладання азбесто-цементних труб, протягання кабелю телефонного зв’язку та зариття траншей. Для зручності аудиту всю роботу, крім етапів, буде доцільно поділити й на дистанції.

Вартісна оцінка незавершеного виробництва здійснюється згідно вимог П© БО 9 «Запаси». Тобто, відпуск матеріалів на виробництво продукції чи виконання будівельно-монтажних робіт відбувається методои FIFO.

Практика аудиту показує, що інвентаризація незавершеного виробництва часто проходить нерегулярно і неякісно, її результати не відображаються в бухгалтерському обліку. Це призводить до необґрунтованого завищення собівартості, відсутності контролю за збереженням та витрачанням виробничих запасів.

Після вивчення фактичної наявності об'єктів обліку витрат діяльності контролер розпочинає документальну перевірку. Перед тим, як перейти до основного етапу аудиту операцій з обліку витрат діяльності контролеру необхідно знати пункти наказу про облікову політику, що стосуються витрат філії.

Аудит операцій з обліку витрат діяльності рекомендується проводити наступним чином.

Перевірка дотримання умов визнання витрат діяльності. Згідно п.п. 5−8 П© БО 16 витрати визнаються за наступних умов:

• 1) зменшення активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства і (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) (наприклад, списання матеріалів на виробництво; нарахування заробітної плати персоналу підприємства);
• 2) визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нарахування амортизації нематеріальних активів);
• 3) негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства наприклад, уцінка запасів, створення резерву сумнівних боргів);
• 4) можлива достовірна оцінка суми

Аудитору також необхідно звернути увагу на те, що не визнаються витратами й не включаються до Звіту про фінансові результати:

ѕ попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

ѕ погашення одержаних позик;

ѕ інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 П© БО 16;

ѕ витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Перевірка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг). При проведенні перевірки необхідно пам’ятати, що згідно П© БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються тільки прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та змінні і розподілені постійні загальновиробничі витрати. Тобто" здійснюючи перевірку правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно, передусім, дослідити правильність включення витрат до собівартості.

Вивчаючи достовірність, формування прямих матеріальних витрат, необхідно порівнювати фактично списані суми з нормами; при постійному списанні за нормами аналізують залишки в матеріальних звітах; при списанні понад норм з’ясовують причини і напрямки віднесення перевитрат за даними зведених відомостей за відхиленнями; перевіряють правомірність віднесення такого виду витрат до статті «Сировина і матеріали». При цьому використовують дані актів на списання товарно-матеріальних цінностей, звітів про рух запасів, норм витрат, актів на списання палива, енергії, зведених відомостей за відхиленнями, даних рахунків 20, 22 та 23.

Проводячи дослідження, контролер може виявити наступні порушення: наявність дебетових залишків в матеріальних звітах при постійному списанні матеріалів за нормами, що говорить про завищення фактичного їх витрачання; необґрунтований вибір джерел списання відхилень перевитрат; відсутність пошуку дійсних винуватців та стягнення з них сум збитку; неправильне віднесення до матеріальних витрат витрачання палива, енергії, запасних частин.

Крім того, при перевірці матеріальних витрат на філіях АТ «Свемон-Волинь» необхідно звернути увагу на:

ѕ правомірність віднесення витрат до прямих матеріальних. До складу прямих витрат включаються тільки ті, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат;

ѕ правильність оцінки методом FIFO виробничих запасів, які включені до собівартості продукції (робіт, послуг); відповідність методу оцінки обраній обліковій політиці;

ѕ наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з особами, відповідальними за збереження запасів у виробничих підрозділах;

ѕ правильність відображення в бухгалтерському обліку процесу придбання і виготовлення матеріалів у відповідності із діючою обліковою політикою підприємства;

ѕ наявність фактів списання на собівартість витрат, які не відносяться до матеріалів, що використовувалися у виробництві, а також випадки списання на виробничі рахунки вартості ПДВ;

ѕ наявність фактів включення до собівартості продукції (робіт, послуг) вартості сировини, матеріалів, переданих в цехи, дільниці тощо, але фактично не використаних у виробництві;

ѕ правильність встановлення норм витрат сировини і матеріалів відповідно до рівня технічного стану і технології виробництва продукції;

ѕ правильність списання недостач і втрат в межах норм природного убутку;

ѕ наявність фактів віднесення на собівартість продукції серійного і масового виробництва витрат на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції і технологічних процесів.

Перевірка достовірності формування прямих витрат на оплату праці. При проведенні такої перевірки контролеру необхідно порівняти обсяги фактично виконаних будівельно-монтажних робіт (на підставі первинних документів) з нормами і розцінками, порівняти розцінки з тарифними ставками відрядників за відповідними розрядами робіт і кількістю часу, що вимагається для їх виконання (за даними тарифно-кваліфікаційного довідника, тарифних сіток і ставок), перевірити правильність нарахування оплати праці відрядників у відповідності з проводкою: Д-т 23 К-т 66. При цьому використовуються дані нарядів на відрядні роботи, відомостей норм і розцінок, тарифно-кваліфікаційних довідників, тарифних сіток, тарифних ставок облікових регістрів по рахунках 23, 66.

Проводячи дослідження, можуть бути виявлені наступні порушення: неправильне застосування норм, їх заниження і, як наслідок, необґрунтоване отримання премій; неправильне застосування розцінок, що призводить до неправильного нарахування заробітної плати, заниження (завищення) собівартості продукції.

Основна помилка, що виявляється при перевірках даного елементу собівартості - це недотримання принципу виробничої направленості витрат. При перевірці первинних документів з нарахування заробітної плати (табелів, розрахунково-платіжних відомостей) контролер, може виявити фактор включення до собівартості основної діяльності витрат на оплату праці працівників, зайнятих в інших видах діяльності (соціально-культурне обслуговування, утримання адміністрації). Це досягається шляхом звірки даних по кредиту рахунку 66 в частині сум, списаних на рахунки виробничих витрат і показників за підсумком зведеної відомості з оплати праці в частині її нарахування. Дані за підсумками зведеної відомості, як правило, повинні бути більше, ніж дані, по дебету рахунків обліку виробничих витрат.

Вивчення правильності формування інших прямих витрат. При проведенні такої перевірки необхідно враховувати, що до їх складу включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, плата за використання роботи підрядників при виконанні замовлень.

При перевірці правильності віднесення на собівартість відрахувань на соціальні заходи необхідно звернути увагу на дотримання прямої залежності джерела нарахування внесків до позабюджетних фондів від джерела нарахування самого фонду оплати праці. Тобто, необхідно встановити відповідність джерела виплати заробітної плати джерелу сплати внесків. При цьому використовують дані перевірок за іншими розділами (перевірка розрахунків з оплати праці, операцій з поточними зобов’язаннями тощо). Дані про перевірку правильності нарахування та відображення в обліку амортизації повинна отримуватись від аудитора, що займається аудитом операцій з необоротними активами. Завданнями контролера при вивченні правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) є перевірка правомірності віднесення таких витрат до складу прямих і, відповідно, включення їх до собівартості.

Перевіряючи правильність формування собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно дослідити:

ѕ визначення обґрунтованості вибору методу обліку витрат і калькулювання, варіанту зведеного обліку, порядку відображення на рахунках витрат та методів розподілу загальновиробничих витрат;

ѕ організацію аналітичного обліку витрат на виробництво;

ѕ відповідність групування витрат за місцями їх виникнення (цех та дільниці);

ѕ правильність оцінки незавершеного виробництва, розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом;

ѕ ведення синтетичного і аналітичного обліку витрат на виробництво;

ѕ арифметичний контроль показників собівартості за даними зведеного обліку;

ѕ ведення обліку витрат допоміжних виробництв;

ѕ складання бухгалтерських записів з обліку витрат на виробництво;

ѕ відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку по рахунках витрат записам в облікових регістрах, оборотно-сальдовій відомості та звітності.

Досліджуючи правильність і достовірність відображення в обліку і звітності незавершеного виробництва необхідно:

ѕ звірити відповідність відображення в бухгалтерському обліку вартості незавершеного виробництва порядку, наведеному в Наказі про облікову політику підприємства;

ѕ вивчити відповідність обраного в обліковій політиці методу П© БО 16, галузевим інструкціям і типовим методичним рекомендаціям з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг);

ѕ вивчити законність і правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку незавершеного виробництва;

ѕ порівняти залишки на рахунку 23 з результатами інвентаризації незавершеного виробництва;

ѕ перевірити вибірковим способом правильність оцінки залишків незавершеного виробництва;

ѕ встановити відповідність фактичних залишків незавершеного виробництва даним, наведеним в балансі.

Перевірка правильності накопичення, розподілу, та списання загальновиробничих витрат. Вивчаючи операції з обліку загальновиробничих витрат, необхідно пам’ятати, що повний перелік витрат, які можуть бути віднесені до загальновиробничих витрат наведено в п. 15 П© БО 16 «Витрати». Контролер, передусім, повинен перевірити правомірність віднесення витрат до загальновиробничих.

Відповідно до П© БО 16 загальновиробничі витрати повинні бути розподілені на постійні та змінні, при цьому до постійних загальновиробничих витрат відносять тільки ті, що залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності, а до змінних загальновиробничих витрат відповідно такі, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлений на рівні АТ «Свемон-Волинь» і вказіний в Наказі про облікову політику, тому контролеру необхідно перевірити, чи дотримується зазначений перелік на філії.

Перевірка обґрунтованості віднесення витрат до загальновиробничих здійснюється шляхом зіставлення фактично здійснених витрат з їх нормативною величиною (за кошторисом), аналізу причини перевитрат, виявлення резервів зниження витрат, перевірки правильності списання відхилень (на основі інформації за вказаними рахунками). При цьому використовуються дані карток аналітичного обліку загальновиробничих витрат (рахунок 91), ліміти витрат по кожній статті (в кошторисах), дані рахунків 23,24, 37, 65, 66, 68.

Досліджуючи операції з обліку загальновиробничих витрат необхідно перевірити правильність і достовірність їх розподілу. При цьому, перш за, все, перевіряється дотримання вимог П© БО 16 щодо порядку розподілу загальновиробничих витрат.

Змінні виробничі накладні витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва на підставі фактичного використання виробничих потужностей Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва на підставі нормальної виробничої потужності виробничого устаткування.

Перевірка правильності розподілу накладних витрат відбувається за даними відомостей і відповідних аналітичних статей по дебету рахунку 91. На АТ «Свемон-Волинь» розподіл загально виробничих витрат носить досить формальний характер, адже основний розподіл між видами діяльності проходить таким чином, що витрати які відносяться до виготовлення залізобетонних виробів фізично не можуть відноситись до витрат на виконання БМР. Між замовленнями загально виробничі витрати списуються пропорційно прямим витратам на оплату праці.

Після перевірки правильності проведення розподілу загальновиробничих витрат, перевіряють відповідне відображення в бухгалтерському обліку результатів розподілу. Необхідно пам’ятати, що усі розподілені змінні та постійні загальновиробничі витрати є елементами собівартості готової продукції та незавершеного виробництва.

Перевірка правильності накопичення та списання адміністративних витрат та інших операційних витрат. Вивчаючи операції з обліку адміністративних витрат та інших операційних витрат необхідно пам’ятати, що вичерпний перелік таких витрат наведено в п.п. 18 та 20 П© БО 16 «Витрати» відповідно складу. Тобто контролер повинен перевірити правомірність віднесення витрат до адміністративних та інших операційних витрат. Окрім цього необхідно застосувати наступні прийоми та способи перевірки:

ѕ встановити наявність документального обґрунтування зазначених витрат;

ѕ порівняти вказані в обліковому регістрі суми і місяці, до яких вони відносяться, з первинними документами (рахунками, договорами, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами). Перевірити наявність в документах всіх необхідних реквізитів: назву документу, дату складання, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст господарської операції, її вимірники в натуральному і грошовому вираженнях, перелік посадових осіб та їх підписи;

ѕ порівняти суми, зазначені в рахунках-фактурах, платіжних вимогах-дорученнях тощо, з сумами платіжних документів. Порівняти тривалість проміжку між датами платежу, оприбуткування товарів (послуг), отримання рахунку-фактури;

ѕ дослідити санкціонування всіх витрат шляхом ознайомлення з внутрішніми документами підприємства за підписом керівника або уповноваженої ним особи, які регламентують політику підприємства по затвердженню витрат;

ѕ перевірити віднесення витрат до того періоду, в якому вони реально понесені (тобто до періоду, до якого відноситься пов’язана з ним діяльність), шляхом порівняння даних первинних документів з бухгалтерськими записами;

ѕ перевірити правильність включення сум зносу по основних засобах, нематеріальних активах до собівартості продукції (використовуючи дані, отримані в ході перевірки по відповідних розділах);

ѕ перевірити правильність віднесення до витрат вартості ремонтних робіт: наявність необхідної первинної документації, відповідність відображення витрат на ремонт основних засобів в бухгалтерському обліку прийнятій обліковій політиці;

ѕ перевірити можливість визнання проведених витрат ремонтом. Відповідно до П© БО 7 «Основні засоби» витрати на проведення модернізації обладнання, реконструкції об'єктів основних засобів до витрат діяльності не включаються;

ѕ перевірити правильність включення до витрат нарахованої заробітної плати (перевірити трудові угоди, наказ про посадові оклади, відрядні розцінки тощо) і правильність її обліку на відповідних рахунках (використовуючи дані перевірки розрахунків з персоналом з оплати праці); перевірити відповідність інших виплат працівникам підприємства, віднесених на рахунки обліку витрат, діючим первинним документам;

ѕ оцінити правильність віднесення на витрати відрахувань на соціальні заходи;

ѕ оцінити правильність включення до собівартості витрат на оплату послуг банку, порівняння їх зі ставками і сумами, вказаними в договорах з банками;

ѕ перевірити наявність та правильність складання кошторису на представницькі витрати підприємства, правильність накопичення та списання таких витрат;

ѕ перевірити правильність відображення сплачених штрафів, пені, неустойок. Всі визнані підприємством чи присуджені судом штрафи, пені, неустойки, суми претензій за штрафними санкціями, по. яких минув термін оскарження, відносяться на інші операційні витрати. Але важко з’ясувати, чи реально погашена така заборгованість, чи не обліковується вона у складі кредиторської заборгованості.

На підставі первинних документів і бухгалтерського запису в облікових регістрах сформованих системою 1С — картка рахунку по рахунках 92 та 94:

ѕ встановити, чи не включені до витрат суми, пред’явлені до утримання як претензії, але не визнані платником;

ѕ дослідити достовірність формування собівартості реалізованих виробничих запасів;

ѕ визначити правомірність відображення втрат від знецінення запасів, їх псування;

ѕ з’ясувати правильність дотримання строків позивної давності;

ѕ визначити правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку по рахунках 92 та 94 та їх списання.

В кінці кожного місяця адміністративні витрати та інші операційні витрати списуються на фінансові результати. В ході заключної перевіркм необхідно:

ѕ перевірити незвичайні операції, проводки з нестандартною кореспонденцією рахунків;

ѕ встановити відповідність записів синтетичного та аналітичного обліку записам в оборотно-сальдовій відомості, звітності.

Після завершення аудиту витрат потрібно переходити до аудиту доходів та результатів діяльності.

Джерела інформації для аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності аналогічні джерелам аудиту витрат:

• 1) наказ про облікову політику підприємства;
• 2) первинні документи з обліку доходів і результатів діяльності (акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), видаткова накладна та податкова накладна);
• 3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку доходів і результатів діяльності (основними регістрами, що повинні перевірятись є карки аналітичних субрахунків по субконто та оборотно-сальдові відомості по синтетичних рахунках);
• 4) акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати аудиту;
• 5) звітність.

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкту значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов’язань підприємства тощо.

Для успішного проведення перевірки процесу реалізації контролер повинен добре знати характер і особливості ринків збуту продукції, що випускається господарюючим суб'єктом, про конкурентну ситуацію на цих ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції.

В процесі вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів з’ясовується:

ѕ умови визнання доходів і результатів від звичайної діяльності;

ѕ визначається, чи ведеться окремий облік доходів і фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;

ѕ уточнюється, чи відбувались зміни облікової політики;

ѕ досліджується методика формування чистого прибутку підприємства та його розподілу;

ѕ перевіряється наявність необхідних пояснень у примітках до звітності.

Вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів від діяльності проводиться в наступній послідовності.

Перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і результатів діяльності. Увага аудитора при проведенні такої перевірки концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду.

Згідно з П© БО 15 доходи визнаються на наступних умовах:

• 1) збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена;
• 2) визнання доходів, які включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування і відповідності доходів і витрат;
• 3) критерії визнання доходу, застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із змісту операції;
• 4) можлива достовірна оцінка суми доходів.

Разом з тим окремі види доходу мають певні особливості визнання. Контролеру необхідно звернути увагу на те, що не визнаються доходами наступні види надходжень:

ѕ суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

ѕ суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

ѕ суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

ѕ суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

ѕ надходження, що належать іншим особам;

Перевірка правильності відображення доходів і результатів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг). Операції з реалізації продукції відіграють основну роль в формуванні результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є досить високою. При перевірці операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) контролер, з одного боку, використовує внутрішні джерела доказів (розрахунки собівартості реалізованої продукції, накладні на відвантаження готової продукції, акти ліквідації основних засобів), а з іншого — змішані джерела доказів (рахунки, виставлені господарюючим суб'єктом на оплату за виконані роботи і акцептовані покупцями у встановленому порядку), які можуть бути підтверджені відомостями, отриманими від третіх сторін (підтвердження обсягу дебіторської заборгованості).

Таким чином, при перевірці операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) контролеру слід з’ясувати:

ѕ умови визнання доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);

ѕ правильність визначення і законність відображення фактичного доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського обліку;

ѕ законність і обґрунтованість створення резервів по сумнівних боргах;

ѕ правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі. При цьому необхідно встановити, чи немає випадків нерівномірного відображення цих операцій, минаючи рахунок 70 і чи правильно визначений фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг) за бартерною угодою;

ѕ правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 70, 791, 90, 91, 92, 93.

Для встановлення достовірності прибутку (збитку) від реалізації проводиться перевірка правильності обліку реалізації робіт та продукції.

В ході проведення перевірки повинно бути підтверджено, що:

ѕ операції з реалізації належним чином санкціоновані;

ѕ на рахунках бухгалтерського обліку відображені всі реально здійснені угоди з продажу;

ѕ реалізація своєчасно відображена на відповідних рахунках обліку;

ѕ вартісна оцінка операцій з продажу правильно визначена;

ѕ суми продажу правильно класифіковані;

ѕ суми дебіторської заборгованості по розрахунках за поставку продукції (робіт, послуг) правильно відображені на відповідних рахунках.

Правильність відображення операцій з реалізації встановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних, відображених в облікових регістрах господарюючого суб'єкта, з первинними документами і навпаки.

Аудитору необхідно перевірити дотримання політики господарюючого суб'єкта щодо надання кредитів покупцям, процедур доставки та ціноутворення при виконанні щоденних операцій. Перевірка проводиться шляхом порівняння фактичних цін по різних видах продукції та робіт або доставки, вказаних в рахунках, з даними відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичні ціни та умови доставки, що удержуються з рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженою номенклатурою цін, іншими документами, які визначають порядок та умови реалізації.

Якщо ціни продажу або умови продажу продукції визначаються індивідуально для кожного замовника, то необхідно впевнитися в тому, що вони були належним чином санкціоновані уповноваженою на це особою підприємства (наприклад, начальником відділу продажу). У випадку, якщо продаж базується на виконанні деяких крупних договорів, сума та опис фактично доставлених товарів або наданих послуг повинні бути пов’язані з умовами таких угод.

Особливу увагу аудитор концентрує на перевірці наявності необхідних дозволів на здійснення операцій з продажу, а також перевірці правильності відображення всіх реально здійснених операцій з продажу на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому враховується можливість виникнення наступних помилок:

ѕ дані по реально здійснених операціях не відображені в обліку;

ѕ на рахунках відображено фіктивні операції.

Подібні помилки можуть відповідно призводити до заниження або завищення вартості активів та сум продажу. Перевірка повноти та достовірності відображення сум продажу та реалізації на рахунках бухгалтерського обліку може бути частиною перевірки ефективності системи внутрішнього контролю.

При перевірці достовірності відображення сум від реалізації продукції на АТ «Свемон-Волинь», слід вибірково порівняти ряд записів в регістрах обліку з даними первинних документів (актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та видаткових накладних), а також з документами, що засвідчують приймання відвантаженої продукції, для підтвердження того, що товари були дійсно відвантажені, роботи виконані, послуги надано і право власності на них перейшло від виконавця до замовника (покупця). Одночасно увага звертається на умови поставки для точного визначення моменту переходу права власності.

У випадку, якщо факт переходу права власності не можна встановити з наявної документації, необхідно проаналізувати платежі, отримані від замовника (покупця) в погашення дебіторської заборгованості, і на підставі цього зробити висновок про реальність угоди, відображеної на відповідних субрахунках рахунку 70.

Перевірка повноти обліку реалізації продукції проводиться шляхом вибіркової перевірки товарно-транспортних накладних (чи документів, що їх замінюють) відділу продажу з рахунками-фактурами і даними бухгалтерського обліку. При проведенні такої перевірки аудитор і ревізор повинні бути впевнені, що всі товарно-транспортні накладні зібрані і належним чином зберігаються у відділі продажу, що встановлюється шляхом аналізу порядкової нумерації таких документів.

При перевірці своєчасності обліку доходів від реалізації, як правило, контролеру необхідно порівняти дати, зазначені в видаткових накладних, з датами відповідних рахунків-фактур, датами записів по рахунках обліку реалізації та дебіторської заборгованості. Значні розбіжності в датах можуть свідчити про потенційні проблеми у своєчасності обліку реалізації.

Точний розрахунок суми продажу впливає на правильне виставлення рахунків-фактур за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги та подальше відображення цих даних в облікових регістрах.

Перевірка правильності оцінки реалізації АТ «Свемон-Волинь» вміщує в себе перерахунок даних обліку для виявлення можливих арифметичних помилок. Як правило, в ході дослідження підраховуються кінцеві суми рахунків-фактур чи здійснюється перевірка контрольних документів, підготовлених, самостійно.

Окрім повного і достовірного обліку даних щодо проданої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), також важливо, щоб ці дані були правильно класифіковані в Звіті про фінансові результати.

В процесі перевірки класифікації операцій з обліку доходів від реалізації на підставі первинних документів визначається правильність відображення кореспонденції рахунків в облікових регістрах, правильність відображення оборотно-сальдовій відомості.

Повнота відображення даних з реалізації (продажу) в регістрі (обліку розрахунків з покупцями та замовниками) є важливою, оскільки визначає можливість господарюючого суб'єкта контролювати оплату непогашеної дебіторської заборгованості.

Встановлення повноти відображення даних з реалізації здійснюється в ході перевірки правильності класифікації операцій з продажу, як це описано вище. При перевірці правильності рознесення даних регістру обліку продажу по рахунках оборотно-сальдової відомості необхідно також пересвідчитися, що ці дані належним чином відображено на рахунках обліку дебіторської заборгованості.

В ході перевірки відображення результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) на АТ «Свемон-Волинь» контролеру необхідно зосередити увагу на правильності визначення і відображення результату від реалізації продукції на рахунку 791.

Використовуючи прийом арифметичної перевірки документів, аудитор у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 70 перевіряє правильність визначення установленою на АТ «Свемон-Волинь» ситемою 1С відповідних показників.

Перевірка правильності відображення інших операційних доходів і результатів операційної діяльності. При перевірці операцій з обліку інших операційних доходів та результатів від цих операцій контролеру необхідно встановити:

ѕ правильність і повноту відображення доходів від визнаних боржниками штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів. При цьому контролеру необхідно порівняти суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відображених по кредиту відповідного субрахунку рахунку 71, з сумами, зазначеними в договорах. Вияснити, чи не викликане порушення умов господарських договорів недопостачанням сировини іншими підприємствами і чи пред’явлені до них претензії. Під час дослідження необхідно порівняти суми отриманих штрафних санкцій, відображених по дебету рахунку 31, з сумою, відображеною по дебету рахунку 374. У випадку розходження необхідно вияснити причину;

ѕ правильність відображення доходів від курсових різниць по операціях з валютою;

ѕ правильність віднесення на доходи інших операцій;

ѕ правильність списання боргів і дебіторської заборгованості. Під час перевірки увага зосереджується на встановленні дотримання термінів позовної давності;

ѕ правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку на рахунку 71 та його віднесення в кінці кожного місяця на фінансові результати.

Перевірка правильності та достовірності формування фінансового результату, його використання і розподілу філій АТ «Свемон-Волинь». Одним з важливих завдань перевірки обліку фактичного прибутку є встановлення відповідності записів синтетичного та аналітичного обліку чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг), валового прибутку, результату основної діяльності, результату фінансових операцій, результату іншої звичайної діяльності, результату надзвичайних подій записам в оборотно-сальдовій відомості та формах бухгалтерської звітності.

Проведення перевірки фінансових результатів передбачає наступну послідовність робіт:

ѕ перевірка тотожності показників бухгалтерської звітності і регістрів бухгалтерського обліку фінансових результатів;

ѕ встановлення правильності оформлення первинних документів;

ѕ перевірка правильності визнання доходів і витрат за видами діяльності та віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;

ѕ вивчення організації обліку фінансових результатів діяльності;

ѕ визначення правильності обліку результату основної діяльності;

ѕ перевірка правильності розподілу чистого прибутку підприємства.

При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат у відповідності до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити, чи дотримуються підприємством вимоги П© БО 15 «Дохід» і 16 «Витрати» щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямками діяльності (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. Співставлення доходів і витрат згідно положень бухгалтерського обліку.

Перевіряючи формування чистого прибутку (збитку) діяльності підприємства, аудитор визначає дотримання господарюючим суб'єктом порядку його визначення.

Результати перевірки правильності визначення чистого прибутку підприємства в значній мірі залежать від якості знання перевіряючими процесу виробництва і реалізації продукції, перевірки основних засобів та іншого майна, розрахункових операцій тощо.

При проведенні перевірки операцій з використання прибутку необхідно пам’ятати, що згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції по його застосуванню, прибуток, отриманий у звітному періоді, розподіляється між власниками (нарахування дивідендів), іде на виплати за облігаціями, на відрахування до резервного капіталу та на інше використання в поточному періоді. На АТ «Свемон-Волинь» передбачений ширший розподіл: крім відрахувань до резервного фонду, провадяться відрахування до материнської компанії та ряду фондів передбачених статутом підприємства. Звідси і перше, що аудитор повинен бути ознайомлений із статутом підприємства, для того щоб знати напрямки відрахувань до фондів, що створені на підприємстві.

По закінчені фінансового року в місті Луцьку відбуваються загальні збори акціонерів, на яких приймається рішення про обсяги розподілу прибутку до різних фондів. До бухгалтерських служб філій АТ «Свемон-Волинь» така інформація доходить у вигляді витягу із протоколу загальних зборів акціонерів. Отже, виходячи із цього, аудитор повинен ознайомитись із протоколом загальних зборів акціонерів, та застосовуючи арифметичний метод перевірити правильність відрахувань до тих чи інших фондів.

При перевірці використання зарезервованих фондів необхідно перевіряти:

ѕ наявність розпоряджень материнської компанії на використання (перерахування) зарезервованих коштів;

ѕ достовірність наявних розпоряджень;

ѕ відповідність сум вказаних в розпорядженнях, сумам, що фактично використовуються — по платіжних дорученнях;

ѕ перевірка доцільності та напрямків використання фондів економічного стимулювання та утримання дирекції;

ѕ правильність відображення сум на прийнятих в обліковій практиці рахунках призначених для обліку розподілу та використання прибутку;

ѕ достовірність відображення даних з обліку формування і розподілу прибутку в регістрах обліку, сформованих системою 1С;

ѕ правильність перенесення сум з регістрів обліку до фінансової звітності.

Підсумовуючи розділ присвячений аудиту, необхідно сказати, що вище ми привели лише уривок із загальної системи проведення аудиту на філіях АТ «Свемон-Волинь», тому що повноцінні результати аудит формування прибутку може дати лише в комплексному взаєзв'язку із аудитом діяльності. Іншими словами аудит формування і розподілу прибутку є завершальною стадією аулиту фінансової звітності філій АТ «Свемон-Волинь».